Слова на букву А (2138) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву А (2138)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
...АНДРІЯ
(гр., чоловічий) у складних словах вказує на їхнє відношення до чоловіка або чоловічої ...
...АНТРОП
(гр., людина) в складних словах відповідає поняттю "викопна людина" пітекантроп, синантроп.
...АРІЙ
(лат., площа) кінцева складова іншомовних слів, що означає місце для певної цілі. колумбарій.
А ДЖІОРНО
(іт., як у день) штучне освітлення, яке імітує денне світло.
А КАПІТЕ
(лат., від розділу) 1. Перший рядок нового розділу. 2. Частина тексту, яка починається з абзацу. Див. ...
А КАПЕЛА
(іт.) хоровий спів без інструментального супроводу.
А ТЕМПО
(іт.) у попередньому темпі; повернення під час виконання музичного твору до попереднього ...
А-КОНТО
а-конто; с. (іт., в рахунок) фін. в рахунок платежу; попередній платіж, здійснюваний імпортером на ...
А-МЕТА
(іт.) надвоє; однаковий зиск і втрати.
А...
(гр.) префікс, що означає заперечення, відсутність алогічний, афонія, анаероби. Див. ...
АЇД
Аїд; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - бог підземного світу і царства мертвих; втілення ...
АЇР
аїр; ч. (тюрк.) бот. багатолітня трав'яниста рослина, корінь якої містить ефірне масло.
АА
(кельт., вода, ріка) назва багатьох річок у Данії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії, ...
АБ'ЮДИКАЦІЯ
аб'юдикація; ж. (лат.) відсудження якоїсь речі.
АБ'ЮРАЦІЯ
аб'юрація; ж. (лат., клятвено відрікаюсь) прилюдне зречення віри або своїх переконань.
АБІДОСЬКИЙ КАМІНЬ
(вл.) родовідна скрижаль єгипетських фараонів, знайдена серед руїн м. Абідоса (Мала Азія).
АБІОГЕНЕЗ
абіогенез; ч. (гр., а... та біогенез) 1. Самозародження. 2. Теорія виникнення живих істот з ...
АБІОГЕННИЙ
абіогенний той, що виник з неорганічної речовини.
АБІОТИЧНИЙ
анабіотичний (гр., життєвий) неорганічний або позбавлений життя; А-ні фактори - сукупність умов ...
АБІСАЛЬ
абісаль; ж. (гр., безодня) зона найбільших морських або океанічних глибин (понад 2000 м). Див. ...
АБІСАЛЬНІ ВІДКЛАДИ
геол. найглибоководвіші сучасні морські та океанічні відклади.
АБІСАЛЬНА ЗОНА
те саме, що й абісаль
АБІСАЛЬНИЙ
абісальний (гр.,бездонний) глибоководний; - абісальна зона - абісальні відклади Див. ...
АБІСОЛІТИ
(гр., безодня і ...літ) глибинні породи.
АБІСОПЕЛІТИ
(гр., безодня і трясовина, гуща) всі види осадочних відкладів, що утворюються на глибині понад 2000 м.
АБІСОФІЛИ
(гр., безодня і ...філ) тварини, що живуть на великих (понад 2000 м) глибинах океанів.
АБІТУРІЄНТ
абітурієнт; ч. (лат., той, що збирається йти) 1. Випускник середнього навчального закладу. 2. ...
АБІЦИН
лікарський препарат; являє собою суміш одержуваних з листків наперстянки шерстистої глюкозидів ...
АБАБ
(тур.) вільний матрос у Туреччині.
АБАВАН
(фр.) дашок над дверима, над вікном для захисту від дощу і снігу.
АБАЖУР
абажур; ч. (фр.) 1. Дашок, ковпак різної форми на лампі. 2. Вікно, прорізане навскіс. 3. заст. Щит на ...
АБАЗ
абаз; ч. східна дрібна срібна монета. По імені перського шаха Аббаса І (1587-1629 рр.).
АБАЗІЯ
абазія; ж. (гр., а... і ходіння) мед. втрата здатності ходити, зокрема внаслідок захворювання ...
АБАЗИНИ
одн. - абазин, ч.; абазинка, ж. (самоназва - абаза) кавказька народність. Проживають в ...
АБАК
абак; ч. (гр., дошка) 1. іст. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними ...
АБАКА
абака; ж. (ісп.) 1. Те ж саме, що й абак 1. 2. Манільське прядиво, з якого виготовляють корабельні ...
АБАЛІЄНАЦІЯ
(лат.) юр. у римському праві - вивласнювання майна.
АБАНАЦІЯ
(лат., юр.) вигнання чужинця на рік поза межі вітчизни.
АБАНДОН
абандон; ч. (фр., відмова) юр. 1. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, ...
АБАРТИКУЛЯЦІЯ
(лат., мед.) зрощення суглобів.
АБАТ
абат; ч. (лат., батько, іт.) 1. Настоятель, архімандрит, ігумен католицького монастиря (абатства). 2. ...
АБАТСТВО
абатство; с. (лат., іт.) 1. Католицький монастир, обитель, лавра з маєтністю, що його очолює абат або ...
АБАХТА
(нім.) гауптвахта, військова сторожівля. Див. також: гауптвахта
АББЕ ЧИСЛО
характеристика дисперсії оптичного скла. Обчислюють за співвідношенням (nD - 1)/(nF - nC), де nD, nF, nC - ...
АБВЕР
(нім.) військова розвідка і контррозвідка у Німеччині у 1919-40 рр.
АБД
(араб.) 1. Слуга, раб. 2. Частина власних імен (Абдалла - раб Аллаха). 3. Мандрований дервіш у Середній ...
АБДЕРА
(гр.) місто у Фракії, за легендами, засноване Гераклом у пам'ять про його друга Абдера, який був ...
АБДЕРИТИ
(гр.) 1. Мешканці старовинного грецького міста Абдери, наївність і недоумство яких стали афоризмом.
АБДЕРИТИЗМ
(гр.) 1. За Цицероном, погляди на світ абдеритів, які вважали, що людські знання не здатні до ...
АБДЕСТ
(перс.) мусульманський обряд обмивання перед молитвою.
АБДИКАЦІЯ
(лат., зрікаюсь) юр. зречення престолу, відмова від влади, посади або сану.
АБДИКЦІЯ
(лат., зрікаюсь) юр. добровільне зречення престолу, відмова від звання, посади, сану.
АБДОМІНАЛЬНИЙ
(лат., живіт) черевний. Див. також: абдомен
АБДОМЕН
(лат., живіт) 1. анат. Черево, живіт, пузо. 2. Задній відділ тіла деяких членистоногих (наприклад, ...
АБДУКТОР
(лат., відводжу) відвідний м'яз. Протилежне - аддуктор. Див. також: абдукція, аддуктор
АБДУКЦІЯ
(лат.) 1. Силогізм, більший засновок якого відомий, а менший - гаданий. 2. анат. Відведення кінцівки ...
АБЕЛІТ
вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. Від прізвища ...
АБЕРАЦІЯ
аберація; ж. (лат., відвід, відхиленя) 1. Збочення, відхилення від чогось. - еферична аберація 2. ...
АБЕРАЦІЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ
недоліки зображень, що виникають при користуванні оптичними системами. Розрізняють сферичну ...
АБЕСІНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
(гр.) різновид артезіанського колодязя.
АБЕЦАДЛО
(пол.) 1. Абетка, азбука, альфабет, алфавіт. 2. Сім перших літер латинської абетки, які вживаються у ...
АБЕЦЕДАРІЙ
(лат.) форма середньовічної поезії, в якій перші літери кожної строфи або кожного вірша ...
АБЗАЦ
абзац; ч. (нім., уступ) 1. Відступ (зліва) управо у початковому рядку, яким починається виклад нової ...
АБЗЕТЦЕР
(нім., відсувати) багаточерпаковий екскаватор, яким виймають і переміщують порожні породи на ...
АБИЗ
(тат.) татарський мулла. Див. також: мулла, наїб
АБЛАКТУВАННЯ
аблактування; с. (лат., відлучаю дитину від груді) спосіб щеплення дерев, кущів зрощуванням гілок, ...
АБЛАСТИКА
(а... і гр. паросток, зародок) сукупність прийомів, які застосовуються під час видалення пухлин, щоб ...
АБЛАТИВ
(лат.) лінгв. латинська назва орудного відмінка - відкладний відмінок. Слов'янським мовам не ...
АБЛАУТ
(нім.) морфологічно обумовлене чергування голосних кореня слова в різних граматичних ...
АБЛЕҐАТ
(лат.) 1. Папський посол, заступник легата. 2, Другорядний дипломатичний агент. 3. Депутат. Див. ...
АБЛЕҐАЦІЯ
(лат., юр.) у римському праві - справедливе вигнання з країни.
АБЛЯЦІЯ
(лат., віднімання, віднесення) 1. Зменшення маси снігу чи льоду на сніговому полі або льодовику ...
АБОЛІЦІОНІЗМ
аболіціонізм; ч. (англ. з лат., скасування, знищення) 1. Суспільний рух, спрямований проти ...
АБОЛІЦІОНІСТ
аболіціоніст; ч. прихильник скасування рабства; іноді - прихильник скасування якогось ...
АБОЛІЦІЯ
(лат., знищення, скасування) юр. 1. Скасування закону, рішення, посади. 2. Припинення кримінальної ...
АБОЛЮЦІОНІЗМ
(лат.) 1. Громадський рух, метою якого є скасування певного суспільно-політичного ладу, закону, ...
АБОЛЮЦІОНІСТСЬКА ЛІТЕРАТУРА
література 30-60-х рр. 19 ст. у США, пов'язана із суспільно-політичним рухом за визволення негрів від ...
АБОНЕМЕНТ
абонемент; ч. (фр.) 1. Документ, який посвідчує право людини чи групи осіб на користування (за плату ...
АБОНЕНТ
абонент; ч. (фр.) той, хто користується абонементом. Абонувати - отримувати щось чи користуватись ...
АБОРАЛЬНИЙ
(лат.) біол. направлений у бік протилежний ротовому отвору. Див. також: оральний
АБОРДАЖ
абордаж; ч. (фр., борт судна) 1. Спосіб ведення морського бою, що полягає у зчепленні бортами суден ...
АБОРИГЕН
абориген; ч. (лат., від початку) 1. Тубілець, давній автохтонний (корінний) мешканець даної країни ...
АБОРТ
аборт; ч. (лат., викидень) 1. Мимовільне або штучне переривання вагітності; передчасні пологи; ...
АБОРТИВНИЙ
абортивний (лат., недоношений, передчасно народжений) 1. мед. Той, що припиняє розвиток будь-якого ...
АБРА
абракадабра; ж. (ісп., стулка) рід двостулкових морських молюсків. Поширені в Атлантичному океані, ...
АБРАЗІЯ
абразія; ж. (лат., зіскоблювання) 1. геол. Руйнування берегів водойм хвилями. 2. мед. Вискоблювання ...
АБРАЗИВИ
(фр., шліфувальний, лат., зіскоблюю) тверді дрібнозернисті речовини чи їх суміші (алмаз, наждак), що ...
АБРАКАДАБРА
абракадабра; ж. (лат., заклинання, гр., назва божества і давньоєвр. дабар - слово) 1. Незрозуміле ...
АБРЕВІАТУРА
абревіатура; ж. (іт. з лат., скорочую) 1. Скорочення слова чи словосполучення, вживане в усному і ...
АБРЕВІАЦІЯ
абревіація; ж. (лат., скорочення) 1. Утворення абревіатур. 2. Скорочення індивідуального розвитку ...
АБРЕЖЕ
(фр., скорочувати) виписка, витяг з твору, скорочений переказ. Інша назва - ексцерпція. Див. ...
АБРЕК
абрек; ч. (черк., горянин) горець, гірняк, кавказькі верховинці, які воювали за власну волю з ...
АБРИКОС
абрикос; ч. (флам., з лат. - ранній) жерделя, мореля, брусквина; південне дерево родини мигдалевих і ...
АБРИС
абрис; ч. (нім., план, кресленик) 1. Обрис предмета, нанесений за допомогою ліній. 2. геод. Кресленик, ...
АБРОГАЦІЯ
(лат., знищую, скасовую) скасування застарілого закону.
АБРУПЦІЯ
(лат., розрив, відторгнення) раптове припинення мелодії як засіб музичного виразу.
АБСЕНТ
абсент; ч. (фр., полин) спиртний напій, настойка на полині.
АБСЕНТЕЇЗМ
абсентеїзм; ч. (лат., відсутній) 1. Ухиляння від участі у виборах, зборах тощо як одна з форм ...
АБСИДА
абсида; ж. (гр., дуга, склепіння) півкруглий або гранований у плані виступ будівлі, що здебільшого ...
АБСОЛКОТ
(лат.) довершена, вічна, незмінна, нескінченна першооснова Всесвіту (Бог, дух, ідея).
АБСОЛЬВЕНТ
(лат.) особа, що закінчила курс наук.
АБСОЛЮТ
абсолют; ч. (лат., довершений, безумовний, необмежений) те, що ні від чого не залежить, безвідносне. ...
АБСОЛЮТИЗМ
абсолютизм; ч. (лат., безумовний, необмежений) необмежена монархія, форма правління, за якої ...
АБСОЛЮТИЗУВАТИ
абсолютизувати робити щось безумовним, самодостатнім; доводити до абсолюту. Див. також: абсолют
АБСОЛЮТНИЙ
абсолютний (лат.) 1. Цілковитий, повний, безумовний, необмежений, безвідносний. 2. філос. абсолютна ...
АБСОЛЮЦІЯ
(лат., звільнення, виправдання) 1. юр. Постанова суду, що звільняє підсудного від покарання. 2. У ...
АБСОРБЕНТ
абсорбент; ч. (лат., поглинаючий) речовина, здатна поглинати інші речовини. Див. також: абсорбція
АБСОРБЕР
абсорбер; ч. (лат., поглинаю) пристрій (металева колона або інша видовжена посудина) для ...
АБСОРБЦІЯ
абсорбція; ж. (лат., поглинання) вбирання газів або рідин, а також світла і звуку всім об'ємом (на ...
АБСТИНЕНТИ
(лат., той, що утримується) прихильник повного утримання від вживання спиртних напоїв, заборони ...
АБСТИНЕНЦІЯ
(лат., утримуюсь) 1. Цілковите утримання від вживання спиртних напоїв. 2. Статеве утримання. 3. ...
АБСТРАГУВАННЯ
абстрагування; с. (лат.) мислена дія, що творить нове поняття - абстракт, логічний прийом, за ...
АБСТРАГУВАТИ
абстрагувати (лат., відтягую, відриваю) мислено виділяти з усіх ознак, властивостей, зв'язків ...
АБСТРАКТНИЙ
абстрактний (лат., відтягнення, відвернення) той, що є наслідком мисленого виділення з усіх ознак, ...
АБСТРАКЦІОНІЗМ
абстракціонізм; ч. (лат., віддалення) течія в образотворчому мистецтві 20 ст., що цілком ...
АБСТРАКЦІЯ
абстракція; ж. (лат., віддалення) 1. Мислене відкидання частини властивостей, зв'язків об'єкта ...
АБСУРД
абсурд; ч. (лат., немилозвучний, безглуздий) безглуздя, нісенітниця, бредня, дурниця.
АБСЦЕС
абсцес; ч. (лат., гнояк) обмежене скупчення гною в тканинах або органах тіла внаслідок руйнування ...
АБСЦИСА
абсциса; ж. (лат., відрізаний) одна з трьох координат, що визначають положення точки на площині або ...
АБУ
абу; ч. (араб., батько) слово, яке в арабській мові входить до складу чоловічих імен і вказує на те, ...
АБУЛІЧНИЙ
(гр.) безвільний. Див. також: абулія
АБУЛІЯ
абулія; ж. (гр., нерішучість) 1. Безвілля, нерішучість, що постає від перевтоми або нервового ...
АБУТИЛОН
(араб., аубутилун) рід одно- і багаторічних рослин родини мальвових. Трави, кущі, деревця. ...
АБХАЗИ
(самоназва - апсуа) нація, основне населення Абхазії. Мова - абхазька, абхазо-адигської групи ...
АБЦУГ
(нім., випуск, відвід) спечена речовина (шлак), що утворюється при виплавленні з веркблею домішок ...
АБШИТ
(нім.) відставка, увільнення з війська.
АБШТРИХ
(нім., окалина) спечена речовина (шлак), ще утворюється при очищенні свинцю від домішок миш'яку й ...
АБҐРЕҐАЦІЯ
(лат.) виключення з якогось товариства, організації.
АВІЄТКА
(фр.) легкий одно- або двомісний спортивний літак з малопотужним двигуном.
АВІА...
(лат., птах) у складних словах відповідає понятям "авіаційний" або "повітряний".
АВІАБАЗА
авіабаза; ж. (авіа... та база) склади, майстерні, аеродроми, які обслуговують авіаційні частини.
АВІАБОМБА
авіабомба; ж. (авіа... і бомба) один з видів авіаційних боєприпасів, що їх скидають з літака або ...
АВІАГОРИЗОНТ
авіагоризонт; ч. (авіа... і горизонт) авіаційний прилад, що вказує на розташування поперечної або ...
АВІАДЕСАНТ
авіадесант; ч. (авіа... і десант) війська, перекинуті повітряним транспортом у тил противника для ...
АВІАЕСКАДРИЛЬЯ
авіаескадрилья; ж. (авіа... та ескадрилья) підрозділ в авіації.
АВІАКЛУБ
(авіа... і клуб) громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів авіаційного спорту.
АВІАЛІНІЯ
авіалінія; ж. (авіа... і лат., лінія) смуга земної поверхні, над якою проходить затверджений маршрут ...
АВІАЛЬ
авіаль; ч. (від аві(а)... і ал(юміній)) сплав алюмінію переважно з магнієм, кремнієм і міддю. ...
АВІАМОДЕЛІЗМ
авіамоделізм; ч. (авіа... і моделізм) конструювання і виготовлення авіамоделей з технічною або ...
АВІАМОДЕЛЬ
авіамодель; ж. (авіа... і модель) зразок літального апарата, у тому числі й ракети, в зменшеному ...
АВІАПАРК
авіапарк; ч. (авіа... і парк) наявний склад діючих літальних апаратів і тих, що перебувають у ...
АВІАПОШТА
авіапошта; ж. (авіа... і пошта) перевезення кореспонденції повітряним шляхом; сама кореспонденція, ...
АВІАСЕКСТАНТ
(авіа... і секстант) секстант, застосовуваний в авіації.
АВІАТЕХНІКА
авіатехніка; ж. (авіа... і техніка) галузь техніки, пов'язана з використанням для різних потреб ...
АВІАТОР
авіатор; ч. (фр.) 1. Пілот, льотчик, літун. 2. Спеціаліст, який займається польотами, авіацією. 2. ...
АВІАЦІЯ
авіація; ж. (лат., птах) 1. Теорія і практика літання на апаратах, важчих за повітря (на відміну від ...
АВІЗО
авізо; с. (іт., повідомлення) 1. фін. Письмове фінансове повідомлення про зміни у стані взаємних ...
АВІЗУВАТИ
авізувати (іт.) повідомляти клієнта про проведені бухгалтерією операції на його рахунку, ...
АВІСТА
авіста; ж. (іт., за пред'явленням) напис на векселі, який засвідчує, що вексель може бути оплачений ...
АВІТАМІНОЗ
авітаміноз; ч. (гр., а... і вітаміни) захворювання, зумовлене недостатністю або відсутністю того чи ...
АВІТЕЛІНОЗИ
захворювання жуйних тварин, спричинювані стьожковими гельмінтами роду авітеліна. Див. ...
АВІФАУНА
(лат., птах і фауна) сукупність птахів певної місцевості, середовища проживання або певного ...
АВАЛІСТ
особа чи банк, що бере на себе подібне зобов'язання.
АВАЛЬ
аваль; ч. (фр.) порука, співпідпис на векселі; вексельне гарантування, за яким особа, що його ...
АВАН...
(фр.) префікс у словах іншомовного походження, що означає: одна річ знаходиться перед іншою.
АВАНБЕК
аванбек; ч. (фр., попереду і наконечник, виступ) пересувне металеве кріплення замкненої ...
АВАНЗАЛ
аванзал; ч. (фр., перед і нім., зал) невеликий зал, кімната перед головним залом у великих ...
АВАНКАМЕРА
аванкамера; ж. (фр., перед і камера) 1. Пристрій у передній частині поверхневої водозабірної ...
АВАНЛОЖА
аванложа; ж. (фр., перед і ложа) 1. Невелике приміщення при вході у театральну ложу. 2. Внутрішня ...
АВАНПОРТ
аванпорт; ч. (фр.) 1. Зовнішня частина водного простору порту чи гавані, захищена від морських ...
АВАНПОСТ
аванпост; ч. (фр.) передовий сторожовий пост, що охороняє основні сили армії від несподіваного ...
АВАНС
аванс; ч. (фр., платити наперед) 1. Грошова сума або майнова цінність, що видається в рахунок ...
АВАНСУВАТИ
авансувати (фр.,) давати аванс. Див. також: аванс
АВАНСЦЕНА
авансцена; ж. (фр.) 1. Відкрита частина театральної сцени, що виступає трохи вперед. 2. перен. Чільне ...
АВАНТАЖ
(фр., перевага) вигода, користь, сприятливе становище.
АВАНТАЖНИЙ
породонавантажний (фр., перевага) той, що справляє приємне враження зовнішністю; привабливий, ...
АВАНТИТУЛ
авантитул; ч. (фр., перед і титул) виконана художником або набрана за ескізом початкова сторінка ...
АВАНТЮРА
авантюра; ж. (фр., букв. - пригода) 1. Ризиковане, сумнівне діяння, часто з корисливими, безчесними ...
АВАНТЮРИЗМ
авантюризм; ч. схильність до авантюр. Див. також: авантюра
АВАНТЮРИН
авантюрин; ч. (фр.) 1. Мінерал класу силікатів, дрібнозернистий різновид кварцу переважно ...
АВАНТЮРИСТ
авантюрист; ч. (фр.) 1. Пройдисвіт, людина, схильна до авантюр. 2. Шукач пригод, аферист, дурисвіт, ...
АВАНТЮРНИЙ РОМАН
(фр.) великий за обсягом, переважно прозовий твір з гострим динамічним сюжетом, з пригодницькими ...
АВАНҐАРД
аванґард; ч. (фр., попереду і охорона, букв. - передова охорона) 1. Частина або підрозділ, що під час ...
АВАНҐАРДИЗМ
аванґардизм; ч. (лат.) умовний термін, яким позначають ряд течій європейського мистецтва і ...
АВАНҐАРДНИЙ
аванґардний належний до авангарду, передовий, той, що йде в перших лавах. Див. також: аванґард
АВАРІЯ
аварія; ж. (іт., араб., пошкодження, шкода) 1. Велике пошкодження або вихід з ладу машини, агрегату, ...
АВАРИ
(тюрк.) великий племінний союз, в якому провідну роль відігравали тюркські племена. У 5-6 ст. авари ...
АВАРЦІ
(тюрк.) одна з народностей Дагестану.
АВВА
(сир.) 1. Духовний титул у сирійських християн. 2. Сирійська назва ігумена. Див. також: ігумен
АВГІЄВІ СТАЙНІ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології - стайні царя Авгія, які ніхто не чистив 30 років та які за день ...
АВГІТ
авгіт; ч. (гр., блиск) породоутворюючий мінерал класу силікатів, зеленувато-чорвого кольору з ...
АВГУСТ
Август; ч. (лат.) 1. Серпень, восьмий місяць року, названий так від імені римського імператора ...
АВГУСТАЛИ
(лат.) римська колегія жерців, до обовязків якої належалавідправа культу імератора.
АВГУСТИНСЬКИЙ ОРДЕН
один з жебрущих чернечих орденів католицької церкви. Утворився в Італії у 12 ст. за статутом, ...
АВГУСТИНЦІ
(лат.) ченці католицького ордену Римо-католицької церкви, що виник в Італії у 12 ст. Його статут ...
АВЕНІН
отрутохімікат, який застосовують для боротьби з буряковим довгоносиком.
АВЕНЮ
авеню; ж. (фр.) 1. Алея, проспект. 2. Широка вулиця, як правило, обсаджена деревами. 3. Дорога для ...
АВЕРРОЇЗМ
(лат.) раціоналістичний і почасти матеріалістичний напрям у середньовічній філософії, ...
АВЕРС
аверс; ч. (лат., повернутий обличчям) лицьовий бік монети або медалі, де, як правило, зображується ...
АВЕРСІЯ
(лат.) нехіть, огида до чогось.
АВЕСТА
(перс, основний текст) збірник із 21 священної книги, кодифікованих за династії Сасанідів (3-7 ст.), у ...
АВЛЕТИКА
(гр.) уміння грати на флейті. Див. також: флейта
АВЛОДІОН
(гр.) музичний інструмент, який поєднує звуки фортепіано, флейти і фляжолета. Див. також: флейта
АВЛОС
(гр., сопілка) найпоширеніший у Давній Греції духовий музичний інструмент, подібний до флейти. ...
АВЛЯ
(лат.) 1. Актовий зал у закордонних університетах. 2. У давніх римлян - подвір'я.
АВОГАДРО ЗАКОН
один з основних законів про ідеальний газ. А. з. твердить, що в однакових об'ємах різних газів при ...
АВОГАДРО ЧИСЛО
кількість молекул в грам-молекулі або атомів у грам-атомі речовини; число авізо становить близько ...
АВОКАДО
авокадо; с. (порт.) рід плодових дерев родини лаврових. Культивують у багатьох тропічних і ...
АВРААМ
(лат.) 1. Біблійний персонаж, прабатько єврейського народу. 2. перен. Символ батьківського ...
АВРАЛ
аврал; ч. (англ., нагору і всі) 1. Термінова робота, яку виконує весь або майже весь особовий склад ...
АВРАН
авран; ч. (нім., від лат., золото) бот. рід трав'янистих рослин родини ранникових. Росте переважно в ...
АВРАН ЛІКАРСЬКИЙ
бот. отруйна рослина, яку застосовують у народній медицині.
АВРЕОЛЯ
(лат.) 1. Сяйво довкола голови, з яким малювали святих. 2. Найвищий ступінь, вінець чого-небудь ...
АВРЕТ-БАЗАР
(перс., тур.) ринок у Стамбулі, де продавали рабинь.
АВРИКУЛА
(лат., мочка вуха) 1. Вид примули: декоративна рослина. 2. Вушна раковина, вушко, мочка. Див. ...
АВРОРА
аврора; ж. (лат.) 1. У давньоримській міфології - богиня ранкової зорі, дочка Титана і Землі. 2. ...
АВСКУЛЬТАНТ
(лат.) 1. Лікар, який проводить авскультацію (вислухування хворого). 2. У деяких ...
АВСТАРІЙСЬКИЙ МЕРИНОС
с.г., зоол. вовнова порода тонкорунних овець, виведена в Австралії з мериносів, завезених з Європи ...
АВСТРІЙСЬКА ШКОЛА
напрям вульгарної політичної економії, що трактував ціну товару як результат суб'єктивних оцінок ...
АВСТРАЛІЯ
Австралія; ж. (лат.) частина світу, відкрита голландцем Віллі Яну в 1606 р. і названа Новою ...
АВСТРАЛОПІТЕК
австралопітек; ч. (лат., південний і...пітек) група викопних вищих приматів, близьких до предкової ...
АВСТРАЛЬНИЙ
(лат.) південний, який належить до південної півкулі.
АВСТРОМАНТІЯ
(лат.) стародавнє віщування майбутнього на основі спостережень за вітром.
АВСТРОРУСИНСТВО
сукупність поглядів, які відображали позитивне ставлення українського населення Галичини до ...
АВТАРКІЯ
автаркія; ж. (гр., самовдоволення) створення замкненого самодостатнього господарства в межах ...
АВТЕНТИКА
(гр.) 1. Новели імператора Юстініана та інші імператорські накази. 2. Оригінал актів.
АВТЕНТИЧНИЙ
автентичний (гр., справжній) дійсний, вірний, той, що грунтується на першоджерелі, оригіналі. А. ...
АВТО...
(гр., сам) у складних словах відповідає поняттям "само" ... (напр., автограф), "автоматичний" (напр., ...
АВТОІНТОКСИКАЦІЯ
автоінтоксикація; ж. (авто... та інтоксикація) отруєння організму шкідливими речовинами, що ...
АВТОІНФЄКЦІЯ
(авто.. .та інфекція) самозараження організму мікробами, які збереглися в ньому після попередньої ...
АВТОБІОГРАФІЧНИЙ
автобіографічний з власного життя.
АВТОБІОГРАФІЯ
автобіографія; ж. (авто... та біографія) життєпис якої-небудь особи, складений нею самою.
АВТОБАН
(гр. сам і нім. дорога) широка магістраль для швидксного руху автомобілів. Див. також: магістраль
АВТОБЛОКУВАННЯ
автоблокування; с. (авто... та блокування) 1. Система автоматичної зміни режиму дії або зупинки ...
АВТОБУС
автобус; ч. (авто і лат., для всіх) автомобіль загального користування вагонного типу, ...
АВТОВАКЦИНА
автовакцина; ж. (авто... і вакцина) лікувальна бактеріальна вакцина, виготовлена з мікробів, ...
АВТОВОКЗАЛ
автовокзал; ч. (авто... і вокзал) комплекс споруд для обслуговування пасажирів міжміських і ...
АВТОГАМІЯ
(авто... і ...гамія) 1. Самозапилення і самозапліднення у вищих рослин. 2. Самозапліднення деяких ...
АВТОГЕМОТЕРАПІЯ
автогемотерапія; ж. (авто... і гемотерапія) застосування з лікувальною метою власної крові ...
АВТОГЕН
автоген; ч. 1. Зварювання або різання металу пристроєм з використанням високої температури ...
АВТОГЕНЕЗ
автогенез; ч. (гр., авто... походження) вчення, за яким історичний розвиток організмів відбувається ...
АВТОГЕННИЙ
автогенний (авто... і ...генний) той, що самостійно розвинувся; А-не (або газове) зварювання - ...
АВТОГНОЗІЯ
(гр.) вивчення себе самого, власного внутрішнього світу.
АВТОГОНІЯ
(авто... і ...гонія) теорія виникнення життя з неорганічної матерії. Див. також: абіогенез
АВТОГРАФ
автограф; ч. (гр.) 1. Текст, власноручно написаний автором. 2. Власноручний підпис, напис на книзі, ...

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.