Слова на букву А (2138) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
АВТОГРАФІЯ
автографія; ж. (гр.) 1. Знання автографів. 2. Точне відтворення почерку або зображення, зробленого ...
АВТОГРЕЙДЕР
автогрейдер; ч. (авто... і грейдер) самохідний грейдер. Див. також: грейдер
АВТОДАФЕ
автодафе; с. (порт.) прилюдне спалення єретиків у часи інквізиції в Іспанії й Італії. Див. ...
АВТОДИДАКТ
(гр., сам і навчаю) самоук, людина, яка самотужки навчається грамоти.
АВТОДИН
(авто... і гр., сила) 1. Спеціальна електрична машина, що замінює в автоматичному регулюванні ...
АВТОДИСПЕТЧЕР
автодиспетчер; ч. (авто... і диспетчер) комплексна система, що забезпечує автоматизацію процесу ...
АВТОДРЕЗИНА
автодрезина; ж. (авто... і дрезина) самохідна дрезина. Див. також: автомотриса, дрезина
АВТОДРОМ
автодром; ч. (авто... і ...дром) ділянка, підготовлена і обладнана для швидкісник змагань і ...
АВТОЕКСПРЕС
автоекспрес; ч. (авто... і експрес) автобус, що рухається за маршрутом з підвищеною швидкістю, без ...
АВТОЕЛЕКТРОННА ЕМІСІЯ
випромінювання електронів з твердого тіла (здебільшого металу, напівпровідника) під впливом ...
АВТОЖИР
(авто.. . і гр., коло, оберт) літальний апарат, важчий за повітря. Підйомну силу А. створює гвинт ...
АВТОКАР
автокар; ч. (авто... і англ., візок) самохідний візок з двигуном внутрішнього згоряння для ...
АВТОКАТАЛІЗ
автокаталіз; ч. (авто... і каталіз) самочинне прискорення хімічної реакції одним з її продуктів ...
АВТОКЕФАЛІЯ
автокефалія; ж. (гр.) повне самоврядування церкви, її незалежність від інших єдиновірних церков. У ...
АВТОКЛАВ
автоклав; ч. (авто... і лат., ключ) герметичний апарат для проведення різних процесів при ...
АВТОКЛУБ
автоклуб; ч. (авто... і клуб) 1. Громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів ...
АВТОКОД
автокод; ч. (авто... і код) мова програмування, орієнтована на конкретну цифрову обчислювальну ...
АВТОКОЛІМАТОР
(авто... і коліматор) оптико-механічний прилад, призначений для точних кутових вимірювань.
АВТОКОЛІМАЦІЯ
(авто... і колімація) напрям світлових променів, при якому вони, виходячи з коліматора паралельним ...
АВТОКРАН
автокран; ч. (авто... і нім., вантажопідйомник) самохідний кран.
АВТОКРАТ
автократ; ч. (гр., самовладний) 1. Самодержець, особа з необмеженою владою. 2. Абсолютист, ...
АВТОКРАТІЯ
автократія; ж. (гр., самовладдя) самодержавство; форма правління, що являє собою необмежене й ...
АВТОЛ
автол; ч. (авто... і ...ол) мінеральне (з нафти) мастило для двигунів внутрішнього згоряння. Див. ...
АВТОЛІЗ
автоліз; ч. (авто... і ... гр. розчинення) самоперетравлювання, розпад клітин і тканин організму під ...
АВТОЛІТОГРАФІЯ
автолітографія; ж. (авто... і літографія) різновид літографії, при якому сам художник виконує свій ...
АВТОЛОГІЯ
автологія; ж. (гр.) 1. Вживання слів у їх прямому значенні на відміну від переносного. 2. Промова без ...
АВТОМІКСИС
(гр., авто... і ...міксис) злиття статевих клітин (гамет), які належать одній і тій самій особині. Інша ...
АВТОМАГІСТРАЛЬ
автомагістраль; ж. (авто... і магістраль) широка з твердим покриттям дорога, розрахована на ...
АВТОМАТ
автомат; ч. (гр., самодіючий) 1. Машина, прилад, пристрій, яка виконує роботу без безпосередньої ...
АВТОМАТІВ ТЕОРІЯ
розділ кібернетики, що вивчає абстрактні моделі реальних систем (технічних, біологічних), які ...
АВТОМАТИЗАЦІЯ
автоматизація; ж. (гр.) 1. Етап розвитку машинного виробництва, на якому функції управління й ...
АВТОМАТИЗМ
автоматизм; ч. (гр., самочинне діяння) 1. фізіол. Здатність органа чи окремих клітин до ритмічної ...
АВТОМАТИКА
автоматика; ж. (гр., самодіючнй) 1. Сукупність механізмів і пристроїв, що діють без безпосередньої ...
АВТОМАТИЧНІ ДІЇ
дії людини, що постають несвідомо, силою звички.
АВТОМАТИЧНІ РУХИ
відрухи, мимовільні рухи, рефлекси, що постають без участі зовнішніх причин
АВТОМАТИЧНИЙ
автоматичний (гр.) 1. Виконуваний пристроєм без втручання людини. 2. перен. самочинний, ...
АВТОМАХІЯ
(гр.) суперечність, неузгодженість із самим собою.
АВТОМАШИНІСТ
(авто... і фр., машиніст) система автоматичного керування поїздами, яка діє за заданою програмою, ...
АВТОМЕДОН
(гр.) 1. Зброєносець і візничий грецького Ахіллеса. 2. Синонім доброго візничого.
АВТОМЕТАМОРФІЗМ
(авто... і метаморфізм) зміна магматичної гірської породи під впливом розчинів та летких речовин, ...
АВТОМЕТРІЯ
автометрія; ж. (гр.) галузь сучасної метрології, пов'язана з вивченням теоретичних основ ...
АВТОМЕХАНОХОРІЯ
(авто... і механохорія) спосіб поширення насіння самою рослиною.
АВТОМОБІЛІЗМ
автомобілізм; ч. (від автомобіль) автомобільна справа; автомобільний спорт.
АВТОМОБІЛЬ
автомобіль; ч. (авто... і лат., рухомий) самохідна машина з тепловим (переважно внутрішнього ...
АВТОМОДЕЛІЗМ
автомоделізм; ч. конструювання і виготовлення автомоделей з технічною або спортивною метою.
АВТОМОДЕЛЬ
(авто... і модель) відтворення автомобіля в зменшеному вигляді.
АВТОМОРФІЗМ
автоморфізм; ч. (авто... і ...морфізм) 1. Властивість, що виражає однаковість будови якихось ...
АВТОМОТОДРОМ
автомотодром; ч. (авто... і дром) ділянка, підготовлена і обладнана для змагань та випробувань ...
АВТОМОТОКЛУБ
автомотоклуб; ч. (авто... і мотоклуб) громадський заклад, що об'єднує спортсменів і любителів ...
АВТОМОТРИСА
автомотриса; ж. (фр., від гр., сам і лат., рухаюсь) самохідний пасажирський або службовий ...
АВТОМУТАГЕНИ
(авто... і мутагени) речовини, які утворюються в клітинах у процесі життєдіяльності і спричинюють ...
АВТОНІМ
автонім; ч. (гр.) справжнє ім'я автора твору, що пише під псевдонімом. Див. також: псевдонім
АВТОНОМ
автоном; ч. (гр.) самозаконник. Див. також: автономія
АВТОНОМІЗМ
(гр.) прагнення до незалежності, самоврядування. Див. також: автономія
АВТОНОМІСТ
автономіст; ч. прихильник автономії.
АВТОНОМІЯ
автономія; ж. (гр., незалежність) 1. філософ. Підчинення своєму власному законові; самовизначення. ...
АВТОНОМНИЙ
автономний 1. Той, що користується автономією. 2. Існуючий або діючий незалежно від чого- чи ...
АВТООКСИДАЦІЯ
(авто... і оксидація) самочинне окислюваная речовин при невисокій температурі без впливу ...
АВТООПЕРАТОР
автооператор; ч. (авто... і оператор) пристрій для автоматичного регулювання виробничих процесів ...
АВТОПІЛОТ
автопілот; ч. (гр.) пристрій, за допомогою якого автоматично підтримують заданий режим польоту ...
АВТОПАВІЛЬЙОН
автопавільйон; ч. (авто... і павільйон) легка будівля на автобусних зупинках для короткочасного ...
АВТОПАРК
автопарк; ч. (гр.) 1. Автотранспортне підприємство, яке здійснює автомобільні перевезення, а також ...
АВТОПЛАСТИКА
автопластика; ж. (гр.) пересадження хворому його власної тканини для відновлення цілісності, ...
АВТОПНЕВМАТОЛІЗ
автопневматоліз; ч. (авто... і пневматоліз) утворення під час кристалізації магматичної породи ...
АВТОПОЛІГОН
автополігон; ч. (авто... і полігон) ділянка, підготовлена й обладнана для випробувань автомобілів.
АВТОПОЛІПЛОЇДІЯ
(авто... і поліплоїдія) кратне збільшення одинарного набору хромосом у клітинах.
АВТОПОРТРЕТ
автопортрет; ч. (гр.) портрет художника, скульптора, виконаний ним самим.
АВТОПСІЯ
автопсія; ж. (гр., безпосереднє бачення) 1. Самопізнання через аналіз власних вчинків. 2. Розтин і ...
АВТОР
автор; ч. (лат., письменник) творець художнього або публіцистичного твору, наукового дослідження, ...
АВТОРАДІОГРАМА
авторадіограма; ж. (авто... і радіограма) фотографічне зображення, одержане за допомогою ...
АВТОРАДІОГРАФІЯ
(авто... і радіографія) метод, за допомогою якого вивчають розподіл радіоактивних речовин, ...
АВТОРАЛІ
авторалі; с. (гр.) комплексне спортивне змагання на автомобілях.
АВТОРЕГУЛЯТОР
(авто... і регулятор) сукупність пристроїв для автоматичного (без участі людини) регулювання.
АВТОРЕГУЛЯЦІЯ
авторегуляція; ж. (авто...і лат., норма) циклічний процес автоматичного підтримування сталого ...
АВТОРЕПРОДУКЦІЯ
авторепродукція; ж. (гр.) здатність організмів до самовідтворення.
АВТОРЕФЕРАТ
автореферат; ч. (гр.) реферат або короткий виклад твору (переважно - наукового), написаний самим ...
АВТОРЕФРИЖЕРАТОР
авторефрижератор; ч. (авто... і рефрижератор) автомобіль-рефрижератор.
АВТОРИЗАЦІЯ
авторизація; ж. (фр., букв. - дозвіл) 1. Надання уповноважень, згоди у будь-якій справі. 2. Ухвала ...
АВТОРИЗОВАНИЙ
авторизований (фр.) погоджений з автором твору, проекту, винаходу.
АВТОРИТАРИЗМ
(фр., від лат., вплив, влада) антидемократична система політичного володарювання. ...
АВТОРИТАРНИЙ
авторитарний (фр., владний, від лат., влада) 1. Той, що грунтується па беззаперечному підкоренні ...
АВТОРИТЕТ
авторитет; ч. (нім., фр., від лат., влада) 1. Загальновизнаний вплив, що його роблять на переконання й ...
АВТОРИТЕТНИЙ
авторитетний (фр.) 1. Поважний, впливовий 2. Той, що не допускає заперечень. Див. також: авторитет
АВТОРОТАЦІЯ
авторотація; ж. (авто... і ротація) самообертання крила (а разом з ним і літального апарата) навколо ...
АВТОСАЛОН
автосалон; ч. (фр.) виставка чи її розділ, де демонструють автомобілі нових зразків.
АВТОСЕРВІС
автосервіс; ч. (лат.) технічне обслуговування автомобілів, які знаходяться в індивідуальному ...
АВТОСЕРОТЕРАПІЯ
(авто... і серотерапія) лікування хворих на інфекційні хвороби специфічною сироваткою самого ...
АВТОСКОПІЯ
(гр.) самоогляд.
АВТОСОМНАБУЛІЗМ
(гр.) природний лунатизм, хворобливий стан, у якому людина встає сонна і поводиться так, ніби вона ...
АВТОСТАРТ
автостарт; ч. (авто... і старт) зліт планера за допомогою самохідної лебідки або лебідки, що її ...
АВТОСТОП
автостоп; ч. (англ.) 1. Пристрій для автоматичної зупинки поїзда при наближенні його до закритого ...
АВТОСТРАДА
автострада; ж. (авто... та іт., дорога) широкий бетонований шлях (без поперечних переїздів) для ...
АВТОСУГЕСТІЯ
(гр., лат.) самонавіювання, самовплив, всилення собі самому певних ідей або дій.
АВТОТЕЇЗМ
(гр.) 1. Самообожнення. 2. Ототожнення людини з Богом.
АВТОТЕРАПІЯ
(гр.) самолікування, лікування силами власного організму, без сторонньої допомоги.
АВТОТИП
(гр.) первісний відбиток чогось.
АВТОТИПІЯ
автотипія; ж. (авто... і ...типія) 1. Поліграфічний спосіб відтворення півтонових зображень, при ...
АВТОТОМІЯ
автотомія; ж. (гр.) мимовільне відокремлення частини тіла, що згодом відновлюється, напр., хвоста ...
АВТОТРАНСПЛАНТАЦІЯ
автотрансплантація; ж. (гр.) пересаджування тканин або органів на іншу частину тіла того самого ...
АВТОТРАНСФОРМАТОР
автотрансформатор; ч. (авто... і трансформатор) електричний трансформатор, в якому обмотка нижчої ...
АВТОТРАНСФУЗІЯ
(гр.) переливання хворому його власної крові.
АВТОТРОН
(авто... і гр., осереддя, центр) система автоматичного контролю та регулювання точної установки ...
АВТОТРОПІЗМ
автотропізм; ч. (авто... і тропізми) здатність рослин розпрямляти вигини, коли припиняється вплив ...
АВТОТРОФИ
(авто... і ...трофи) організми, які створюють необхідні для свого життя органічні речовини з ...
АВТОТРОФНИЙ
автотрофний (гр.) саможивильний (про рослини). А. організми - організми, здатні синтезувати з ...
АВТОТУРИЗМ
автотуризм; ч. (авто... і туризм) туристські подорожі на автомобілях.
АВТОФІЛІЯ
(гр.) самомилування.
АВТОФАЗУВАННЯ
(авто... і фаза) автоматичний збіг частот обертання іонів і частоти змін електричного поля в ...
АВТОФОПОМАНІЯ
(гр.) схильність до самогубства.
АВТОФРЕТАЖ
(авто... і фр., скріплення кільцями) зміцнення товстостінних посудин (напр., гарматних стволів) ...
АВТОХОРІЯ
(авто... і ...хорія) поширення плодів, насіння та спор за допомогою пристосувань самої рослини, без ...
АВТОХРОМ
(авто... і ...хром) фотопластинка для кольорового зображення; один з перших способів утворення ...
АВТОХРОНОМЕТРАЖ
(гр., фр.) вимір робочого часу, що його робить сам працюючий.
АВТОХТОНИ
(гр., місцевий, корінний) 1. Корінні жителі певної території, країни (тубільці, аборигени). 2. ...
АВТОХТОННИЙ
автохтонний (гр.) той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.
АВТОЦИСТЕРНА
автоцистерна; ж. (авто... і цистерна) автомобіль, на шасі якого встановлено резервуар для ...
АВТОШТУРМАН
автоштурман; ч. (авто.. .і штурман) авіаційний прилад, що автоматично і безперервно записує ...
АВТОҐРАВЮРА
(авто.... і ґравюра) ґравюра, виконана самим художником (на відміну від репродукційної ...
АВУАРИ
авуари; мн. (фр., майно) 1. Різні активи (гроші, чеки, векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких ...
АВУНКУЛАТ
(лат., дядько по матері) звичай (у давніх германців та деяких сучасних народів Африки і Океанії), що ...
АВҐУР
(лат., відрощую, збільшую, примножую) 1. Жрець Стародавнього Риму, який за польотом птахів і їх ...
АГІНІЯ
(гр.) 1. Безженство. 2. бот. Відсутність товкачиків у квітці.
АГІОГРАФІЯ
агіографія; ж. (гр., святий і ...графія) вид церковно-історичної літератури, т. зв. описи життя ...
АГІОЛОГІЯ
(гр.) наука про святих.
АГІТАТОР
агітатор; ч. (лат., той, що приводить у рух) особа, що проводить агітацію. Див. також: агітація
АГІТАЦІЯ
агітація; ж. (лат., приведення в рух, спонукання) 1. Поширення певних ідей або лозунгів за допомогою ...
АГА
ага (1) (інд.) тварини родини ропух класу земноводяних. Поширені в Південній і Центральній ...
АГАЛЬМАТОЛІТ
агальматоліт; ч. (гр., окраса і ...літ) щільна дрібнозерниста гірська порода, що складається з ...
АГАМІЯ
(гр.) 1. Безшлюбність. 2. біол. Відсутність статі. Див. ...
АГАМА
агама; ж. (гр.) родина ящірок, які живуть в Азії, Австралії і в Південно-Східній Європі.
АГАМЕМНОН
герой грецьких міфів, цар Аргосу, учасник Троянської війни, виведений в "Іліаді" Гомера. При облозі ...
АГАМНІ
(гр., безшлюбний) види нижчих рослин і тварин, що розмножуються без запліднення.
АГАМОГОНІЯ
агамогонія; ж. (гр., безшлюбний і ...гонія) нестатеве розмноження організмів шляхом поділу або ...
АГАНИ
мн. (гр.) 1. У стародавніх греків і римлян - бенкети з оргіями. 2. Спільні вечері у християнських ...
АГАР-АГАР
агар-агар; ч. (малайське) продукт, одержуваний з морських водоростей, - суміш полісахаридів. ...
АГАРСЬКИЙ
агарський (від вл.) турецький, магометанський.
АГАРЯНИ
(від вл.) назва магометан, зокрема турків, у народній поезії і в давній українській літературі.
АГАСФЕР
(євр.) 1. Персонаж середньовічної християнської легенди, який не дав Христові відпочити, коли того ...
АГАТ
агат; ч. (гр.) твердий мінерал класу силікатів, напівкоштовний кварцевий камінь, який ...
АГАТИС
(здогадно гр., клубок ниток) рід деревних хвойних рослин родини араукарієвих. Поширені переважно ...
АГЕВЗІЯ
(гр.) хворобливе притуплення смакових відчуттів.
АГЕНЕЗІЯ
(гр.) неплідність, неспроможність запліднити або зачати; аплазія.
АГЕНТ
агент; ч. (лат., діючий) 1. Представник, довірена особа організації, установи та ін., що виконує ...
АГЕНТСТВО
агентство; с. (лат.) 1. Організація, що виконує певні доручення інших установ або громадян. 2. ...
АГЕНТУРА
агентура; ж. (нім.) 1. Розвідувальна служба, організована для збирання секретних відомостей і ...
АГЛИЦЬКИЙ
(англ., заст.) англійський.
АГЛЮТИНІНИ
(лат., приклеюю) речовини, що нагромаджуються в крові людини і тварин при інфекційних ...
АГЛЮТИНАТИВНИЙ
аглютинативний пов'язаний з аглютинацією; А-ні мови - мови, в яких граматичні форми й похідні ...
АГЛЮТИНАЦІЯ
аглютинація; ж. (нім. з лат. приклеювати) 1. лінгв. Спосіб творення похідних слів і граматичних форм ...
АГЛЮТИНОГЕНИ
(аглютин(-яція) і ...ген) речовини, що потрібні для утворення аглютинінів.
АГМАТИТ
(гр., уламок) різновид мігматиту, схожий на брекчію.
АГНІ
(санскр., вогонь) бог вогню в давньоіндійській ведичній релігії. Див. також: ведизм
АГНАТИ
агнати (1) (а... і гр., щелепа) група нижчих хребетних тварин (напр., міноги, міксини). Інша назва - ...
АГНОЗІЯ
(гр., незнання) порушення складних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в ...
АГНОСТИК
агностик; ч. (англ, з гр. непізнаний) прихильник агностицизму. Див. також: агностицизм
АГНОСТИЦИЗМ
агностицизм; ч. (гр., незнаний) філософське вчення, що джерелом пізнання вважає досвід, але ...
АГОГІКА
педагогіка; ж. (гр., віднесення, відведення) в музичному виконанні відхилення (уповільнення чи ...
АГОН
агітвагон; ч. (гр., борюся, змагаюсь) у Стародавній Греції змагання, в т. ч. музичні (у співі, грі на ...
АГОНІЗУВАТИ
агонізувати (фр., від гр., борюся) бути в стадії агонії. Див. також: агонія
АГОНІСТИКА
(гр.) гімнастичні вправи і боротьба атлетів у Давній Греції.
АГОНІЯ
агонія; ж. (гр., боротьба) 1. Останні прояви життєвих функцій організму перед смертю; передсмертні ...
АГОНАЛІЇ
(гр.) ігри на честь бога Януса, які започаткував у Римі Нума Помпілій.
АГОР
агор; ч. розмінна монета Ізраїлю, 1/100 ізраїльського фунта (шекеля).
АГОРА
агора; ж. (гр., збори) 1. Народне зібрання у Стародавніх Атенах (Афінах). 2. Міська площа у містах ...
АГОРАФОБІЯ
агорафобія; ж. (гр.) страх перед простором; психічна хвороба, що виявляється у тому, що хворий ...
АГРАВАЦІЯ
(лат., обтяжую) перебільшування хворим симптомів захворювання.
АГРАМАНТ
аграмант; ч. (фр., прикраси) плетіння з шнура для оздоблення штор, м'яких меблів.
АГРАМАТИЗМ
(гр., нерозбірливий, нісенітний) порушеная мовної діяльності в результаті ураження певних зон ...
АГРАРІЙ
аграрій; ч. (лат.) 1. Землевласник. 2. Член аграрної партії чи відповідної парламентської ...
АГРАРНИЙ
аграрний (лат., земля, поле) земельний, пов'язаний з землеволодінням, землекористуванням.
АГРАРНИК
аграрник; ч. (лат.) фахівець з аграрного питання. Див. також: аграрій
АГРАФ
аграф; ч. (фр.) коштовна пряжка чи застібка на одязі.
АГРАФІЯ
аграфія; ж. (а... і ...графія) повна або часткова втрата здатності писати слова внаслідок ураження ...
АГРЕГАТ
агрегат; ч. (лат., від зібраний) 1. техн. Кілька різнотипних машин, конструктивно з'єднаних в одне ...
АГРЕГАТНІ СТАНИ
фізичні стани речовини, що зумовлюються відмінністю в особливостях теплового руху і взаємодії її ...
АГРЕГАТУВАННЯ
агрегатування; с. 1. Метод компонування машин (комплексів машин) із взаємозамінюваних ...
АГРЕГАЦІЯ
агрегація; ж. (лат., приєднання) біол. злипання клітин у багатоклітинний утвір - агрегат.
АГРЕЖЕ
(фр., від лат., приєдную) вчений ступінь у Франції - присвоюється особі, що пройшла конкурс на ...
АГРЕМАН
агреман; ч. (фр., згода) в міжнародному праві попередня згода держави на прийняття певної особи як ...
АГРЕСІЯ
агресія; ж. (лат., нападаю) 1. Неспровокований збройний напад однієї держави на іншу з метою ...
АГРЕСИВНИЙ
агресивний (лат.) 1. Здійснюваний методом агресії; нападницький, загарбницький. 2. Наступальний, ...
АГРЕСОР
агресор; ч. (лат., той що нападає) сторона, що нападає; держава, яка здійснює агресію, першою ...
АГРО...
(гр., поле) у складних словах відповідає поняттям "земля", "землеробський" (напр., агрохімія, ...
АГРОБІОЛОГІЯ
агробіологія; ж. (гр.) наука про біологічні закономірності життя рослин і тварин, а також про ...
АГРОБІОЦЕНОЗИ
(агро... та біоценоз) угруповання організмів у посівах і посадках культурних рослин.
АГРОКЛІМАТОЛОГІЯ
агрокліматологія; ж. (агро... і кліматологія) розділ кліматології, вивчає клімат як фактор ...
АГРОКОМБІНАТ
(агро... і комбінат) тип сільськогосподарських підприємств по збиранню та обробці ...
АГРОКУЛЬТУРА
агрокультура; ж. (гр.) хліборобство, рільництво, сільське господарство; система прийомів, заходів, ...
АГРОМІНІМУМ
агромінімум; ч. (агро... і мінімум) мінімум агрономічних заходів, знань, необхідних для роботи в ...
АГРОМЕТЕОРОЛОГІЯ
агрометеорологія; ж. (агро... і метеорологія) наука, що вивчає метеорологічні, кліматичні й ...
АГРОНОМ
агроном; ч. (нім.) спеціаліст з агрономії. Див. також: агрономія
АГРОНОМІЯ
агрономія; ж. (нім. з лат. земля і гр. закон) наука, що вивчає видатність грунту, вегетацію рослин, ...
АГРОПРОПАГАНДА
(агро... і пропаганда) пропаганда сільськогосподарських знань.
АГРОСФЕРА
(агро... і сфера) частина біосфери, яку становлять культурні рослини, свійські тварини і ...
АГРОТЕХНІКА
агротехніка; ж. (агро... і техніка) сукупність прийомів вирощування сільськогосподарських ...
АГРОФІЗИКА
агрофізика; ж. (агро... і фізика) наука про фізичні властивості грунтів, фізичні методи досліджень ...
АГРОФІТОЦЕНОЗИ
(агро... і фітоценоз) угруповання рослин, що їх штучно створює людина (наприклад, сади, ...
АГРОФОН
(агро... і фр., глибина, основа) стан грунту, що впливає на врожай сільськогосподарських культур.
АГРОХІМІЯ
агрохімія; ж. (агро... і хімія) наука про живлення рослин, застосування добрив з метою підвищення ...
АГРУМОВІ ОЛІЇ
(іт., цитрусові) ефірні олії з апельсинових та лимонних шкурок. Застосовують переважно у ...
АГУТІ
(ісп.) рід ссавців з родини гризунів ("золотистий заєць"). Поширені в Центральній та Південній ...
АД
ч. (гр.) 1. У грецькій міфології - підземелля, де жили душі померлих, а саме: Тартар - для злих та ...
АД'ЄКТИВАЦІЯ
ад'єктивація; ж. (лат., прикметник) перехід слів, якоїсь частини мови (переважно дієприкметників) у ...
АД'ЮНКТ
ад'юнкт; ч. (лат., приєднаний, зарахований) 1. Особа, яка готується у вищому військовому навчальному ...
АД'ЮНКТУРА
ад'юнктура; ж. (нім. з лат.) одна з форм підготовки науково-педагогічних кадрів у вищих військових ...
АД'ЮСТАЖ
(нім., фр., налагоджувати) ділянки прокатних цехів з машинами і механізмами, за допомогою яких ...
АД'ЮТАНТ
ад'ютант; ч. (лат., той, хто допомагає) 1. військ. Військовослужбовець (як правило, офіцер), що ...
АДІАБАТА
адіабата; ж. (гр., неперехідний) фіз., хім. лінія, яка зображує на графіку адіабатний процес. Див. ...
АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС
(гр., неперехідний) фіз., хім. термодинамічний процес, що відбувається без теплообміну з ...
АДІАНТИТИ
(гр., адіант) група викопних рослин, одні види якої належать до папоротеподібних, інші - до ...
АДІТІ
(санскр., безмежність, всесвіт) міф. у давньоіндійській міфології мати богів і всього, що живе на ...
АДАГІОЛОГІЯ
(гр.) збірка приказок, прислів'їв.
АДАЖІО
адажіо (іт., повільно) 1. Музичний темп, повільніший від анданте і швидший від ларго; п'єса або ...
АДАЛІН
лікарський препарат; заспокійливий та снотворний засіб. Інша назва - карбромал.
АДАМ
Адам; ч. (давньоєвр., земля) За біблійною легендою, ім'я першої людини, створеної богом з глини; ...
АДАМІТИ
(фр. від власного імені Адам) християнська протестантська секта, що заперечувала будь-яку ...
АДАМАНТ
адамант; ч. (гр.) дорогоцінний камінь, алмаз, діамант.
АДАМАНТОБЛАСТИ
(гр.,криця та ...бласти) клітини епітелію, які виробляють емаль у коронці зуба. Інші назви - ...
АДАМАШКА
адамашка; ж. (тур.) 1. Ґатунок шовкової тканини, вироби із цієї тканини. 2. діал. Дамаська шабля.
АДАМОВІ ВІВЦІ
(вл.) а) верблюди; б) степове марево.
АДАМОВІ СЛІЗКИ
(вл.) горілка.
АДАМОВА БОРОДА
(вл.) трава, яку носять як талісман.
АДАМОВА ГОЛОВА
а) зображення черепа під хрестом у поминальних граматках, на хрестах, на дверях; б) великий нічний ...
АДАМОВЕ РЕБРО
(вл., жарт.) ребро Адама, з якого Бог створив жінку; про жінку.
АДАМОВЕ ЯБЛУКО
(вл., анат.) випнута хрящова частина гортані.
АДАМСІЯ
одиночний кораловий поліп (актинія), що перебуває в симбіозі з раком-самітником. Див. ...
АДАМСИТ
адамсит; ч. дигідрофенарсазинхлорид, органічна кристалічна сполука миш'яку, жовтого кольору. ...
АДАПІС
рід викопних ссавців роду лемуроподібних. Відомі з еоценових вікдладів кайнозою. Див. ...
АДАПТІОГЕНЕЗ
(гр.) виникнення, розвиток та перетворення пристосувань (адаптацій) організмів у процесі еволюції ...
АДАПТІОМОРФОЗ
(гр.) розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції організмів; ...
АДАПТАЦІОГЕНЕЗ
(адаптація і ...генез) виникнення, розвиток та перетворення пристосувань (адаптацій) організмів у ...
АДАПТАЦІОМОРФОЗ
(адаптація і ...морфоз) розвиток, зміна і перетворення пристосувань (адаптацій) у процесі еволюції ...
АДАПТАЦІЯ
адаптація; ж. (лат., пристосовую) 1. Пристосування організмів до умов навколишнього середовища; - ...
АДАПТЕР
адаптер; ч. (англ., від лат., пристосовую) 1. Пристрій для електроакустичного відтворення ...
АДАПТИВНІ ОЗНАКИ
спеціальні пристосування організму, що дають йому змогу існувати в даному середовищі

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.