Слова на букву А (2138) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
АНТИК
антик; ч. (лат., стародавній) 1. Пам'ятка античного мистецтва, переважно скульптурна, що збереглася ...
АНТИКАТОД
антикатод; ч. (анти... і катод) позитивний електрод рентгенівської трубки, розміщений проти катода.
АНТИКВА
антиква; ж. (лат., стародавній) шрифт із закругленими контурами на відміну від готичного, який має ...
АНТИКВАР
антиквар; ч. (лат., від старовинний) 1. Продавець старовинних картин та інших цінних предметів. 2. ...
АНТИКВАРНИЙ
антикварний старовинний, цінний.
АНТИКЛІНАЛЬ
антикліналь; ж. (анти... і гр., нахиляю) складка верств гірських порід, опуклістю повернута вгору; в ...
АНТИКЛЕРИКАЛІЗМ
антиклерикалізм; ч. (анти... і клерикалізм) рух, спрямований проти клерикалізму, проти привілеїв ...
АНТИКОАГУЛЯНТ
антикоагулянт; ч. (анти... і коагулянт) речовина, що перешкоджає зсіданню крові.
АНТИКОЛОНІАЛЬНИЙ
антиколоніальний (анти... і колоніальний) спрямований проти колоніалізму.
АНТИКОМУНІЗМ
антикомунізм; ч. (анти... і комунізм) ідеологія і політика, спрямована проти комуністичного руху.
АНТИКОН'ЮНКЦІЯ
(анти... і кон'юнкція) заперечення кон'юнкції.
АНТИКОРОЗІЙНИЙ
антикорозійний (анти... і корозія) той, що відзначається стійкістю проти хімічного або ...
АНТИЛОПИ
(фр., гр.) група жуйних парнокопитних тварин родини порожнисторогих. Поширені переважно в Африці, ...
АНТИМІЛІТАРИЗМ
антимілітаризм; ч. (анти... і мілітаризм) міжнародний рух проти мілітаризму, проти гонки озброєнь.
АНТИМАРКСИСТСЬКИЙ
(анти... і марксизм) спрямований проти марксизму; той, що суперечить принципам марксизму.
АНТИМЕРИ
(анти... і ...мер) симетричні частини тіла, що їх положення відповідає дзеркальному відображенню ...
АНТИМЕТАБОЛІТИ
(анти... і метаболіти) біологічно активні сполуки, що утворюються в організмі або штучно ...
АНТИМОНІТ
антимоніт; ч. (лат., сурма) мінерал класу сульфідів, сульфід сурми свинцево-сірого кольору. ...
АНТИМОНАРХІЧНИЙ
антимонархічний (анти... і монархія) спрямований проти монархії, монархізму.
АНТИМУСОН
антимусон; ч. (анти... і мусон) заст. Гадане перенесення повітря у верхній тропосфері над мусонним ...
АНТИНЕЙТРОН
антинейтрон; ч. (анти... і нейтрон) електричне нейтральна елементарна частинка, що є античастинкою ...
АНТИНОМІЯ
антиномія; ж. (гр.) суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але ...
АНТИОКСИДАНТИ
(анти.., і оксиди) речовини, що запобігають окисленню органічних сполук або уповільнюють його. До ...
АНТИПІРЕНИ
(анти... і гр., вогонь) речовини або суміші, що надають деревині, тканинам та ін. матеріалам ...
АНТИПІРЕТИКИ
(анти... і гр., гарячка) лікарські жарознижувальні, протигарячкові засоби.
АНТИПІРИН
антипірин; ч. (анти... і гр., вогонь) мед. лікарський препарат; жарознижувальний, протизапальний та ...
АНТИПІРОГЕНИ
(анти..., грец, вогонь і ген) речовини, що перешкоджають самозайманню вугілля, руд. До А. належать ...
АНТИПАСАТИ
(анти... і пасати) повітряні течії західного напряму у верхній частині тропосфери тропічної зони; ...
АНТИПАТІЯ
антипатія; ж. (гр., огида) 1. Нехіть, відраза, неприхильність.2. Почуття неприязні, огиди, відрази до ...
АНТИПАТИЧНИЙ
антипатичний той, що викликає антипатію; неприємний.
АНТИПЕРИСТАЛЬТИКА
антиперистальтика; ж. (анти... і перистальтика) хвилеподібне скорочення порожнистих органів ...
АНТИПОДИ
(гр.) 1. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. перен. Про людину, що своїми ...
АНТИПРОТОН
антипротон; ч. (анти... і протон) елементарна частинка, що є античастинкою протона.
АНТИРАКЕТА
антиракета; ж. (анти... і ракета) вид зброї, снаряд для боротьби проти ракет наступальної дії.
АНТИРЕЛІГІЙНИЙ
антирелігійний (анти... і релігія) спрямований проти релігії.
АНТИРИНУМ
(гр., від подібно і ніс, ніздрі) рід одно- або багаторічних трав'янистих рослин родини ранникоиих. ...
АНТИРОЯЛІЗМ
(гр., фр.) ворожість до королівської і взагалі монархічної влади.
АНТИСАНІТАРНИЙ
антисанітарний (анти... і санітарія) той, що порушує правила санітарії.
АНТИСЕМІТИЗМ
антисемітизм; ч. (гр.) одна з форм національної і релігійної нетерпимості, що виражається у ...
АНТИСЕПТИКА
антисептика; ж. (анти... і гр., гнійний) спосіб хімічного і біологічного знешкодження ...
АНТИСЕПТИКИ
(гр.) 1. мед. Хімічні речовини, за допомогою яких знезаражують рани або запобігають їх зараженню; ...
АНТИСПАСТ
(гр.) в античному віршуванні стопа, що складається з двох довгих складів між двома короткими.
АНТИСТРОФА
антистрофа; ж. (гр., букв. - переміщення, поворот) парна строфа хорової пісні в античній трагедії, ...
АНТИТЕЗА
антитеза; ж. (гр., протиставлення) 1. В логіці - судження, що суперечить тезі, 2. У філософії Гегеля - ...
АНТИТЕТИЧНИЙ
антитетичний (гр.) протилежний.
АНТИТОКСИНИ
(анти... і токсини) захисні речовини, що утворюються в організмі при введенні в нього отрут ...
АНТИТОКСИЧНИЙ
антитоксичний (анти... і токсичний) той, що має властивості антитоксинів; протиотруйний.
АНТИФАШИСТ
антифашист; ч. (анти... і фашизм) людина, яка бореться проти фашизму.
АНТИФАШИСТСЬКИЙ
антифашистський (анти... і фашизм) спрямований проти фашизму, той, що бореться проти нього; - ...
АНТИФАШИСТСЬКИЙ РУХ
масовий демократичний рух народів світу проти фашизму. Відіграв значну роль у розгромі ...
АНТИФЕБРИН
антифебрин; ч. (анти... і лат., гарячка) те саме, що й ацетанілід.
АНТИФЕОДАЛЬНИЙ
антифеодальний (анти... і феодал) спрямований проти феодалів і феодалізму.
АНТИФЕРМЕНТИ
(анти.., і ферменти) речовини білкового походження, що утворюються в організмі і пригнічують ...
АНТИФЕРОМАГНЕТИЗМ
(анти... і феромагнетизм) магнітний стан речовини, за якого елементарні магнітики її сусідніх ...
АНТИФОН
антифон; ч. (гр., той, що звучить у відповідь) спів, що виконують по черзі два хори або соліст і хор.
АНТИФРАЗА
(гр.) іронічне вживання слова у протилежному значенні (про некрасиву людину: ну і красень!).
АНТИФРИЗИ
(анти... і англ., замерзати) рідини, що знижують температуру замерзання води. До А. належать водні ...
АНТИФРИКЦІЙНИЙ
(анти... і фрикційний) той, що відзначається низьким коефіцієнтом тертя (напр., такі матеріали, як ...
АНТИФУНГІН
(анти... і лат., гриб) рідина, яка запобігає появі й розвитку домового грибка у дерев'яних деталях ...
АНТИХРИСТ
антихрист; ч. (гр.) 1. У християнській релігії - противник Христа, який нібито з'явиться перед ...
АНТИЦИКЛОН
антициклон; ч. (гр.) протилежне циклонові явище - вихор, що з'являється у місцях з високим ...
АНТИЦИПАЦІЯ
(лат., від наперед засвоюю, сприймаю заздалегідь) 1. У філософії - пізнання, що базується на ...
АНТИЧНІСТЬ
античність; ж. (гр.) давньогрецький, давньоримський світ, його культура.
АНТИЧНИЙ
античний (лат.) давній; той, що належить до античності.
АНТОЛОГІЯ
антологія; ж. (гр., букв. - збирання квітів) збірник літературно-художніх творів різних авторів ...
АНТОНІМИ
(гр.) пари слів з протилежними значеннями.
АНТОНОМАЗІЯ
(гр.) 1. Вживання загальної назви замість власної або навпаки. 2. Описове визначення особи.
АНТОХЛОРИ
(гр., цвіт і жовтавий) група жовтих барвників клітинного соку рослин, головним чином пелюсток, ...
АНТОЦІАН
(гр., цвіт і синій) барвні речовини синього, червоного, фіолетового кольорів, що містяться в ...
АНТРАКНОЗИ
(гр., вугілля, карбункул і ...ноз) захворювання рослин, що спричинюються паразитичними грибами.
АНТРАКОЗ
(гр., вугілля) професійне захворювання, що виникає внаслідок відкладання в легенях вугільного ...
АНТРАКТ
антракт; ч. (фр., від між і дія) 1. Перерва між діями спектаклю або відділами концерту, циркової ...
АНТРАХІНОН
(гр., вугілля і хінон) хім. органічна сполука, світло-жовті кристали. Застосовують у виробництві ...
АНТРАЦЕН
антрацен; ч. (гр., вугілля) хім. ароматичний вуглеводень, одержуваний з кам'яного ...
АНТРАЦИТ
антрацит; ч. (гр., вид вугілля) високотеплотворне кам'яне вугілля, дуже щільне, блискучого чорного ...
АНТРАША
антраша; с. (фр.) легкий стрибок у класичному балетному танці з швидким схрещуванням ніг у повітрі.
АНТРЕКОТ
антрекот; ч. (фр., від між і ребро) 1. Міжреберна частина яловичини. 2. Смажена страва з неї.
АНТРЕПРЕНЕР
антрепренер; ч. (фр., букв. - підприємець) власник, орендар, утримувач приватного видовищного ...
АНТРЕПРИЗА
антреприза; ж. (фр., від брати підряд) утримування театру, цирку або іншого видовищного закладу ...
АНТРЕСОЛЬ
(фр., від ісп., проміжний поверх) 1. Верхня частина у високому приміщенні, поділеному на два ...
АНТРОПО...
(гр., людина) у складних словах відповідає поняттю "людина".
АНТРОПОЇДИ
(антропо... і ...оїд) родина людиноподібних мавп. Теж саме, що й сіміїд. Див. ...
АНТРОПОГЕН
антропоген; ч. (антропо... і ...ген) антропоген; сучасний період геологічної історії Землі, останній ...
АНТРОПОГЕНЕЗ
антропогенез; ч. (антропо... і ...генез) 1. Процес історико-еволюційного формування виду людини ...
АНТРОПОЛОГІЗМ
антропологізм; ч. (антропо... і ...логізм) філософська концепція, яка розглядає усі явища природи, ...
АНТРОПОЛОГІЯ
антропологія; ж. (антропо... і ...логія) наука про походження і еволюцію людини, утворення рас; ...
АНТРОПОМЕТР
антропометр; ч. (антропо... і ...метр) прилад для вимірювання росту та пропорцій тіла людини.
АНТРОПОМЕТРІЯ
антропометрія; ж. (антропо... і ...метрія) один з основних методів дослідження в антропології, що ...
АНТРОПОМОРФІЗМ
антропоморфізм; ч. (гр.) 1. Уподібнення будь-чого до людини або перенесення властивих людині ...
АНТРОПОМОРФНИЙ
антропоморфний (антропо... і ..морфний) людиноподібний.
АНТРОПОНІМІКА
антропоніміка; ж. нтропонімія (антропо... і гр., ім'я) розділ лексикології, який вивчає власні ...
АНТРОПОПАТИЗМ
(антропо... і гр., відчуття, сприйняття) перенесення психічних властивостей людини на тварин, ...
АНТРОПОПЛАСТИКА
(гр.) різьблення людських фігур.
АНТРОПОСОФІЯ
антропософія; ж. (гр. антропо... і ...софія) релігійно-містичне вчення, що ставить на місце бога ...
АНТРОПОСОЦІОЛОГІЯ
(антропо... і соціологія) вчення, різновидність расизму. Фальсифікуючи дані антропології, А. ...
АНТРОПОСФЕРА
антропосфера; ж. (антропо... і сфера) 1. Земна сфера, де живе людство. 2. Сфера Землі, яка найбільшою ...
АНТРОПОФАГ
антропофаг; ч. (гр.) людоїд, людожер.
АНТРОПОФАГІЯ
антропофагія; ж. (антропо... і ...фагія) людожерство.
АНТРОПОФОБІЯ
антропофобія; ж. (антропо... і ...фобія) хворобливий психічний стан, що характеризується страхом ...
АНТРОПОХОРІЯ
(антропо... і ...хорія) поширення насіння й плодів людиною.
АНТРОПОЦЕНТРИЗМ
антропоцентризм; ч. (гр.) філософське вчення, за яким людина є центром і найвищою метою Всесвіту.
АНТУРАЖ
антураж; ч. (фр., від оточувати) оточення, середовище, навколишня обстановка.
АНУЇТЕТ
ануїтет; ч. (фр., щорічний внесок, від лат., рік) вид державної позики, з якої кредитор періодично ...
АНУЇТУТ
(лат., фін.) 1. Фінансова рента, що являє собою рівновеликі грошові виплати чи надходження, які ...
АНУЛЮВАННЯ
анулювання; с. (лат., знищую) скасування, оголошення недійсним якого-небудь акта, договору або ...
АНУЛЮВАТИ
анулювати (лат.) скасовувати.
АНУРІЯ
(ан... і ...урія) припинення утворення сечі в нирках або припинення надходження її до сечового ...
АНУСВАРА
(санскр.) носовий призвук у кінці голосного звука.
АНФІЛАДА
анфілада; ж. (фр., від ряд) ряд суміжних кімнат або колон, розташованих на одній лінії.
АНФАС
анфас (фр., букв. - в обличчя) обличчям до того, хто дивиться.
АНФЕЛЬЦІЯ
рід морських червоних водоростей. Поширена переважно в холодних морях Північної півкулі. ...
АНФЛЕРАЖ
(фр., від квітка) спосіб добування з квіток запашних речовин методом поглинання їх тваринними ...
АНХІТЕРІЙ
(гр., поблизу і ...терій) вимерлий трипалий представник родини конячих. Був поширений в ...
АНЧАР
анчар; ч. (малайське) рід деревних або кущових рослин родини шовковицевих. Поширені в тропіках ...
АНЧОУС
анчоус; ч. (нім., фр.) рід риб родини оселедцевих. Поширені в морях вздовж узбережжя Європи від ...
АНШЛІФ
аншліф; ч. (нім., букв. - загострювання) препарат мінералу чи гірської породи з однією ...
АНШЛАҐ
(нім.) стан, коли всі квитки на виставу, концерт і т. ін. продані; також оголошення про це в касі ...
АНШЛЮС
аншлюс; ч. (нім., букв. - приєднання) політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась ...
АНШПУГ
(гол.) 1. Шарнірно-важільний лом для пересування вручну окремих залізничних вагонів. 2. Важіль для ...
АНҐІНА
(лат., від стискаю, душу) гостре запалення слизової оболонки зіва, зокрема мигдаликів глотки.
АНҐАЖЕМЕНТ
(фр., від наймати, запрошувати) запрошення артистів на певний строк для участі у спектаклях або ...
АНҐАР
(фр., букв. - навіс) приміщення, де стоять літаки і де проводиться їх поточний ремонт.
АНҐОРСЬКА ВОВНА
(від вл.) вовна з малоазійської породи овець, з якої виготовляють дорогі тканини.
АОНІДИ
(гр.) у грецькій міфології - музи, дев'ять сестер - опікунок мистецтва.
АОРИСТ
аорист; ч. (гр., букв. - неозначений) дієслівна форма давніх індоєвропейських мов, що виражала ...
АОРСИ
союз сарматських племен. У 2 ст. до н. е. кочовища А.розташовувались у степах між північним берегом ...
АОРТА
аорта; ж. (гр., від підіймаю, подаю) головна артерія, що виходить з серця.
АОРТИТ
аортит; ч. мед. запалення аорти.
АПІЗАРТРОН
(лат., бджола і гр., орган, член тіла) мед. лікарський препарат; болезаспокійливий і протизапальний ...
АПІКАЛЬНИЙ
апікальний (лат, кінець) 1. анат. Звернений угору, верхівковий. 2. А-ні приголосні - передньоязичні ...
АПІЛАК
апілак; ч. (лат., бджола і молоко) мед. біогенний лікарський препарат, який являє собою висушене ...
АПІС
Апіс; ч. (гр., з єгип. Хапі) в Стародавньому Єгипті священний бик, якого шанували як земне втілення ...
АПІТЕРАПІЯ
апітерапія; ж. (лат., бджола і ...терапія) лікування з використанням бджолиної отрути.
АПАНАЖ
(фр., наділ) земельне володіння, що його надавали у Франції (до 1832 р.) та деяких інших європейських ...
АПАРАТ
апарат; ч. (лат., устаткування) 1. Прилад, пристрій (напр., телефонний А.). 2. Сукупність органів, що ...
АПАРАТУРА
апаратура; ж. сукупність апаратів (приладів), обладнання лабораторій, цехів.
АПАРЕЛЬ
(фр., пристрій) 1. військ. Пологий спуск у крутостях; застосовується в окопах і для гармат і танків ...
АПАРТАМЕНТИ
(фр., квартира) 1.Покої, великі розкішні кімнати; розкішне помешкання. 2. перен. Квартира, ...
АПАРТЕЇД
апартеїд; ч. (мовою африканос, роздільне проживання) принцип расової сегрегації. В ...
АПАСІОНАТО
апасіонато (іт., букв. - пристрасний) пристрасний, натхненний характер виконання музичного твору ...
АПАТІЯ
апатія; ж. (гр., нечутливість) 1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне ...
АПАТА
Сапата (гр.) у грецькій міфології - дочка ночі, уособлення облуди.
АПАТИТ
апатит; ч. (гр., помилкова думка) мінерал класу фосфатів, фосфорнокисла сіль кальцію, переважно ...
АПАТОЗАВР
(гр., брехня і ящірка) динозавр з групи зауроподів; жив у Юрський період. Інша назва - ...
АПАТРИД
апатрид; ч. (гр., той, хто не має вітчизни) особа, що не має громадянства жодної держави. Інша назва ...
АПАЧІ
апачі; мн. (інд.) американські індійці з племені атабасків, які живуть у північній частині Мексики.
АПАШ
апаш; ч. (фр.) 1. У Франції - декласований елемент, хуліган, бандит. 2. Чоловіча сорочка з відкритим ...
АПЕКС
(лат., верхівка) 1. астр. Точка небесної сфери, в напрямі до якої рухається Сонячна система. ...
АПЕЛЕНТ
(лат., направляючий) природна або синтетична речовина, що використовується в якості приманки ...
АПЕЛЬ
апель; ч. (фр., виклик, заклик) 1. військ. заст. Кавалерійський сигнал, яким закликають до збору. 2. У ...
АПЕЛЬСИН
апельсин; ч. (нім., букв. китайське яблуко) 1. Вічно зелене плодове цитрусове дерево, що росте на ...
АПЕЛЮВАТИ
апелювати (лат., звертаюсь) 1. Оскаржувати яку-небудь постанову, подавати апеляцію. 2. Шукати ...
АПЕЛЯНТ
апелянт; ч. (нім., з лат.) особа, що подає апеляцію. Див. також: апеляція
АПЕЛЯТИВ
(лат., звертатись) лінгв. звернення до співбесідника.
АПЕЛЯЦІЯ
апеляція; ж. (лат., звернення) 1. Оскарження ухвали, постанови нижчої інстанції (звичайно судової) ...
АПЕНДИКС
апендикс; ч. (лат., придаток) 1. Червоподібний відросток сліпої кишки. 2. Рукавоподібний паросток, ...
АПЕНДИКУЛЯРІЇ
(лат., додаток) клас морських вільноплаваючих тварин підтипу покривників типу хордових. Апендицит
АПЕРИТИВ
аперитив; ч. (фр.) 1. Спиртний напій середньої міцності для збудження апетиту. 2. розм. Спиртний ...
АПЕРКОТ
аперкот; ч. (англ., від верхній, найвищий і удар) у боксі - удар знизу в тулуб чи підборіддя.
АПЕРТИЗАЦІЯ
спосіб консервування м'яса й овочів, що полягає в тривалому нагріванні в киплячій воді в ...
АПЕРТОМЕТР
апертометр; ч. (лат., відкритий і ...метр) прилад для вимірювання числової апертури оптичної ...
АПЕРТУРА
апертура; ж. (лат., отвір) 1. Отвір оптичної системи, визначуваний розмірами лінз або діафрагм. 2. ...
АПЕРТУРНА ПЕРФОКАРТА
перфокарта, що має одну або кілька апертур, в які вклеюють діамікрокарти.
АПЕРЦЕПЦІЯ
(лат.) вплив усього попереднього досвіду людини на його сприйняття; сприймання почуття через ...
АПЕТИТ
апетит; ч. (лат.) 1. Бажання їсти, охота до їди. 2. перен. Нестримне прагнення до чогось.
АПЛІКАТА
апліката; ж. (лат., букв. - прилегла, суміжна) назва одного з трьох чисел, що визначають положення ...
АПЛІКАТОРИ РАДІОАКТИВНІ
(лат., прикладаю) вироби, які містять радіоактивні ізотопи і використовуються у медичній практиці ...
АПЛІКАТУРА
аплікатура; ж. (іт., від лат., прикладаю) порядок чергування й спосіб розташування пальців під час ...
АПЛІКАЦІЯ
аплікація; ж. (лат., прикладання) 1. Виготовлення орнаментів, різних художніх зображень нашиванням ...
АПЛІКЕ
апліке; с. (фр., від лат., прикладений) 1. Накладне срібло. 2. Металеві вироби, вкриті тонким шаром ...
АПЛІТ
(гр., простий, одинарний) магматична світлоза-барвлена жильна порода, за мінералогічним складом ...
АПЛАЗІЯ
анаплазія; ж. (а... і гр., форма, утворення) природжене недорозвинення органа або повна його ...
АПЛАНАТ
апланат; ч. (гр., нерухомий, прямий, той, що не відхиляється) об'єктив, в якому виправлено сферичну і ...
АПЛАНАТИЗМ
(гр., нерухомий) відсутність сферичної і хроматичної аберації. Див. також: аберація
АПЛАЦЕНТАРНІ
(а... і плацента) ссавці (клоачні та сумчасті), у яких при розвитку зародків не утворюється ...
АПЛОДИСМЕНТИ
аплодисменти; мн. (фр.) оплески на знак схвалення або привітання. Див. також: овація
АПЛОМБ
апломб; ч. (фр., букв. - рівновага, вертикаль) 1. Надмірна, підкреслена самовпевненість у поведінці, ...
АПНОЕ
(гр., бездиханний) тимчасова затримка дихальних рухів, зумовлена гальмуванням дихальних ...
АПО...
(гр.) префікс, що означає віддалення, відокремлення, завершення, заперечення, припинення, ...
АПОАСТР
(апо... і гр., зірка) найвіддаленіша від головної зірки точка орбіти зірки-супутника. Див. ...
АПОГАМІЯ
апогамія; ж. (апо... і ...гамія) спосіб нестатевого розмноження деяких вищих рослин, при якому ...
АПОГЕЙ
апогей; ч. (гр.) 1. астр. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця чи штучного супутника ...
АПОГРАФ
(гр., копія) 1. Копія оригіналу. 2. Прилад для копіювання рисунків.
АПОДИКТИЧНИЙ
(гр., той, що доводить) безумовний, достовірний, той, що базується на логічній необхідності; А-не ...
АПОКАЛІПСИС
апокаліпсис; ч. (гр., розкриття, одкровення) 1. Релігійно-містичний твір християнської літератури ...
АПОКОПА
(гр., відсікання) 1. Відпадання одного або кількох звуків у кінці слова (напр., "мо" замість "може"). 2. ...
АПОКРИННИЙ
(гр., відділяю, відокремлюю) той, що відокремлює від себе; А-ні залози - залози, в яких при утворенні ...
АПОКРИФІЧНИЙ
апокрифічний (апокрифи) фальшивий, несправжній, невірогідний, малоймовірний.
АПОКРИФИ
(гр., таємничий, захований) 1. Релігійні твори, які не визнавалися церквою канонічними й ...
АПОЛІТИЗМ
аполітизм; ч. (а... і гр., участь у державних чи громадських справах) байдуже (справ-жньо чи уявно) ...
АПОЛЛІНАРІЇ
(гр.) щорічні ігрища на честь Аполлона у Давньому Римі.
АПОЛЛОН
Аполлон; ч. (лат., з грец.) 1. В давньогрецькій міфології син Зевса й Латони, бог сонця, бог мудрості, ...
АПОЛОГ
аполог; ч. (гр., оповідка) коротке повчальне оповідання в античній і стародавній східній ...
АПОЛОГІЯ
апологія; ж. (гр., захист, виправдання) 1. Відвертий, беззастережний захист певних положень. 2. ...
АПОЛОГЕТ
апологет; ч. (гр., від захищаю) захисник тих чи інших учень, теорій, течій.
АПОЛОГЕТИКА
апологетика; ж. (гр.) 1. Галузь богослов'я, що захищає догми християнської релігії. 2. перен. Захист, ...
АПОМІКСИС
апоміксис; ч. (апо... і ...міксис) 1. Різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин - ...
АПОМОРФІН
апоморфін; ч. (апо... і морфін) мед. лікарський препарат; блювотний та відхаркувальний засіб.
АПОНЕВРОЗ
апоневроз; ч. (гр.) сухожилок широких пластинчастих м'язів, при допомозі якого вони ...
АПОПЛЕКСІЯ
апоплексія; ж. (гр., від вражаю, приголомшую) 1. Тяжкий хворобливий стан, що настає внаслідок ...
АПОРІЯ
(гр., непрохідність, безвихідь) суперечність у міркуванні, яка здається непереборною. У ...
АПОРТ
апорт; ч. (1) (фр., принеси) вигук, яким звертаються до дресированого собаки, вимагаючи щось ...
АПОСЕЛЕНІЙ
апоселеній; ч. (апо... і гр., Місяць) точка орбіти штучного супутника Місяця, найвіддаленіша від ...
АПОСПОРІЯ
апоспорія; ж. (апо... і гр., плід, сім'я, насіння) спосіб розмноження деяких вищих рослин, який ...
АПОСТАЗІЯ
(гр.) віровідступництво, зречення віри, переконань; ренегатство.
АПОСТЕРІОРІ
апостеріорі (лат., букв. - з наступного) залежно від досвіду, "з пізнішого"; висновок із наслідків ...
АПОСТЕРІОРНИЙ
апостеріорний той, що грунтується на досвіді, набутий з досвіду. Див. також: апостеріорі
АПОСТИЛЬБ
(гр., блищу) одиниця яскравості освітленої поверхні; 1 а. = 0.3183 ніт. Див. ...
АПОСТОЛ
Апостол (гр.) 1. Згідно з євангельськими переказами - кожен із 12 учнів Христа, яких він послав ...
АПОСТРОФ
апостроф; ч. (гр., букв. відвернений, звернений на бік) знак, яким в українській мові відокремлюють ...
АПОСТРОФА
апострофа; ж. (гр., звертання, зворот) стилістична фігура: звертання до відсутньої особи як до ...
АПОТЕГМА
(гр., короткий вислів, влучне слово) стисле дотепне висловлювання.
АПОТЕЦІЙ
(гр., комора) відкрите плодове тіло деяких сумчастих грибів (аскоміцетів). Див. також: перитецій
АПОФІЗ
апофіз; ч. (гр., наріст, відросток) 1. анат. Кінцева частина трубчастих кісток; відросток, виступ ...
АПОФЕМА
апофема; ж. (гр., відкладаю вбік) 1. Перпендикуляр, опущений з центра будь-якого правильного ...
АПОФЕОЗ
апофеоз; ч. (гр., обожнювання) 1. Прославляння, звеличення особи, події, явища. 2. Заключна урочиста ...
АПОФЕРМЕНТ
апофермент; ч. (апо... і фермент) колоїдальна, білкова частина ферменту, що зумовлює специфічність ...
АПОХРОМАТ
апохромат; ч. (апо... і гр., колір) об'єктив, в якому виправлено хроматичну аберацію ще більше, ніж в ...
АПОЦЕНТР
апоцентр; ч. (апо... і центр) точка орбіти небесного тіла, найвіддаленіша від центрального тіла. В ...
АППЕРЦЕПЦІЯ
апперцепція; ж. (лат., до і перцепція) зумовленість сприйняття людиною тих чи інших предметів і ...
АППОЗИЦІЯ
аппозиція; ж. (лат., додаток) 1. Прикладка. 2. Ріст тканин організму або клітинної оболонки, ...
АПРІОРІ
апріорі (лат., букв. - з попереднього) 1. філософ., лог. Незалежно від досвіду. 2. перен. Без ...
АПРІОРНІСТЬ
апріорність; ж. (лат.) знання, набуте на підставі логічних висновків, незалежно від досвіду.
АПРІОРНИЙ
апріорний (апріорі) той, що не грунтується на досвіді, передує йому.
АПРАКСІЯ
(гр., бездіяльність) порушення здатності виконувати доцільні звичні дії і рухи, яке виникає ...
АПРЕСИН
(а... і лат., тиск) мед. лікарський препарат. Застосовують при різних формах гіпертонічної хвороби, ...
АПРЕТ
(фр., обробка) речовина, яку наносять на тканину (пряжу) при апретурі.
АПРЕТУРА
апретура; ж. (нім., від фр., обробляти) 1. Сукупність операцій над тканинами (пряжею) для надання їм ...
АПРОБАЦІЯ
апробація; ж. (лат., схвалення, визвавня) 1. Офіційне схвалення, ухвала, затвердження чогось після ...
АПРОБУВАТИ
апробувати (лат., погоджуюсь, утверджую) схвалювати, стверджувати.
АПРОКСИМАЦІЯ
апроксимація; ж. (лат., зближення) наближене зображення одних математичних об'єктів іншими, напр. ...
АПРОПРІАЦІЯ
апропріація; ж. (лат., привласнення) привласнення, заволодіння.
АПРОШІ
апроші; мн. (фр., підступ) 1. військ. Змієподібні й зигзагоподібні земляні рови, що їх прокладали ...
АПСИДА
апсида; ж. (гр., дуга, склепіння) півкруглий або гранований у плані виступ будівлі, що здебільшого ...
АПСИДИ
(гр., дуга) найближча і найвіддаленіша точки орбіти одного світила відносно іншого ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.015 c.