Слова на букву А (2138) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
АПТЕКА
аптека; ж. (гр.) 1. Медично-санітарний заклад, в якому виготовляють і продають ліки та ін. медичні ...
АПТЕРІЇ
(гр., безперий) позбавлені пір'я ділянки шкіри птахів.
АПТЕРИГОТИ
(гр., безкрилий) нижчі первиннобезкрилі комахи. Поширені по всій земній кулі. Беруть участь у ...
АР
(фр., від лат., площа) одиниця площі, що дорівнює 100 м2.
АР'ЄРГАРД
ар'єргард; ч. (фр., від ззаду і охорона, букв. - тилова охорона) 1. військ. Частина війська, яка під час ...
АР'ЄРСЦЕНА
ар'єрсцена; ж. (фр., ззаду і сцена) задня частина сцени.
АРІЄЛЬ
(євр.) 1. Водяник у єврейській кабалістичній літературі. 2. У середньовічних переказах - добрий дух, ...
АРІЄТА
арієта; ж. (іт.) невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодії.
АРІАДНА
Аріадна; ж. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології дочка крітського царя Міноса, що вивела Тезея з ...
АРІАНСТВО
аріанство; с. течія в християнстві в 4 - 6 ст., засновником якої був священик Арій з м. Александрії. ...
АРІЙСЬКИЙ
арійський (санскр.) індоєвропейський.
АРІЙЦІ
(санскр.) 1. Назва індійців, іранців та інших народів, які говорять мовами східної групи ...
АРІМАН
(гр.) грецька назва Анхра-Майнью - злого бога в зороастризмі.
АРІОЗО
аріозо; с. (іт.) 1. Жанр вокальної музики, проміжний між арією і речитативом. 2. Невелика арія, що має ...
АРІЯ
арія; ж. (іт., пісня) муз. 1. закінчений за будовою епізод в опері, ораторії, кантаті, що виконується ...
АРІЯДНА
(гр.) дочка міфічного крітського царя Міноса, що допомогла Тесеєві вийти з лабіринту, давши йому ...
АРА
ара; ч. (з мови тупі-гуарані) група довгохвостих папуг. Поширені в Центральній Америці.
АРАБІН
арабін; ч. різновид рослинного клею, складова частина аравійської камеді (гуміарабіку). Від назви ...
АРАБЕСК
арабеск; ч. (фр., від іт., арабський) поза в класичному балеті.
АРАБЕСКИ
(іт.) 1. Складний орнамент з геометричних і стилізованих рослинних візерунків, переважно з ...
АРАГОНІТ
арагоніт; ч. мінерал класу карбонатів, різновид карбонату кальцію, білого, світло-зеленого або ...
АРАК
арак; ч. (араб.) алкогольний напій з перемусованого рису, соку пальм або зі спирту і штучних ...
АРАЛІЯ
аралія; ж. рід деревних, іноді кущових, рослин. Поширені в тропіках і субтропіках Північної ...
АРАМЕЙЦІ
(вл.) мешканці країни Арам, що нібито існувала на місці теперішніх Сирії та Месопотамії.
АРАНЕОЛОГІЯ
(лат., павук і ...логія) розділ арахнології, шо вивчає павуків.
АРАНЖУВАННЯ
аранжування; с. (фр., упорядковувати) перекладення музичного твору для виконання його іншим ...
АРАП
арап; ч. (лат.) мурин, негр.
АРАРА
(з мови тупі-гуарані) група довгохвостих папуг. Поширені в Центральній Америці.
АРАТ
арат; ч. (монг.) скотар у Монголії.
АРАУКАРІЯ
араукарія; ж. рід хвойних деревних рослин. Поширені у Південній Америці й Австралії. Дають цінну ...
АРАХІС
арахіс; ч. (гр.) рід трав'янистих рослин родини бобових. Походить з Південної Америки. Вирощують у ...
АРАХНІДИ
(гр., павук) павукоподібні тварини.
АРАХНОЇДИТ
арахноїдит; ч. (гр., павутина і ...оїд) запалення павутинної оболонки головного або спинного мозку.
АРАХНОЛОГІЯ
арахнологія; ж. (гр., павук і ...логія) розділ зоології, що вивчає павукоподібних та меростомат.
АРБІТР
арбітр; ч. (фр., від лат., посередник) 1. Посередник, що його обирають сторони за взаємною згодою або ...
АРБІТРАЖ
арбітраж; ч. (фр.) 1. Розв'язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; ...
АРБАЛЕТ
арбалет; ч. (фр., від лат., лук і метальне знаряддя) 1. Старовинна зброя, що має форму лука для ...
АРБОЛІТ
арболіт; ч. (лат., дерево і ...літ) будівельний матеріал, різновид легкого бетону, що являє собою ...
АРБОРЕТУМ
(лат., чагарник, гай, від дерево) те саме, що й дендрарій.
АРБОРИЦИДИ
(лат., дерево і ...циди) речовини, що їх застосовують для боротьби з деревно-чагарниковою ...
АРБУТИН
(лат., суничне дерево) глікозид, при розщепленні якого утворюються глюкоза і гідрохінон. ...
АРГІЛІТИ
(гр., глина і ...літ) група твердих глинистих порід, що утворюються внаслідок ущільнення та ...
АРГІНІН
аргінін; ч. (гр., сліпучо-білий) діаміномонокарбонова амінокислота. Входить до складу білків ...
АРГІРОГРАФІЯ
(гр., срібло і ...графія) виготовлення штрихових негативів без застосування фотоапарата.
АРГАЛ
(монг.) сухий кізяк. Використовують як паливо в безлісних місцевостях Азії. Див. ...
АРГАЛІ
(монг.) те саме, що й архар. Див. також: архар
АРГАМАК
аргамак; ч. (тюрк., арабський кінь) назва породистих коней у східних країнах.
АРГАТ
(гр., робота, праця) назва бідних козаків на Запорізькій Січі у 18 ст., які наймитували у Молдавії, ...
АРГЕНТИТ
аргентит; ч. (лат., срібло) мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору. Срібна руда.
АРГЕНТОМЕТРІЯ
аргентометрія; ж. (лат., срібло і ...метрія) метод кількісного аналізу, при якому основним ...
АРГОН
аргон; ч. (гр., бездіяльний) хімічний елемент, символ Аr, ат. н. 18; газ без кольору, запаху, смаку, є ...
АРДАШ
(перс.) перський шовк високої якості.
АРДОМЕТР
(лат., жар і ...метр) прилад, за допомогою якого вимірюють високі температури.
АРЕАЛ
ареал; ч. (лат., площа, простір) зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, ...
АРЕД
аред; ч. (євр.) 1. Хитрий, злий дід. 2. Скупердя, жаднюга.
АРЕКА
(малайське) рід пальм. Поширені в тропіках Азії. Пальму катеху культивують заради насіння, яке ...
АРЕНА
арена; ж. (лат., букв. - пісок) 1. Майданчик, посипаний піском, у давньоримському амфітеатрі, де ...
АРЕНОТОКІЯ
(гр., чоловічий і потомство) різновид партеногенезу, коли в потомстві з'являються лише самці. Див. ...
АРЕОГРАФІЯ
(гр., Марс і ...графія) розділ планетної астрономії, що вивчає й описує деталі, які видно на поверхні ...
АРЕОЛА
(лат., невелика площа) червонувате кільце навколо грудного соска, язви тощо.
АРЕОМЕТР
ареометр; ч. (гр., рідкий і ...метр) прилад для вимірювання густини рідин. Серед А. розрізняють ...
АРЕОПАГ
ареопаг; ч. (гр., букв. - пагорб Ареса) 1. Судище; у Стародавніх Афінах - найвищий орган судової і ...
АРЕС
(гр.) у давньогрецькій міфології - бог війни.
АРЕТИР
аретир; ч. (фр., зупиняти) пристрій у різних приладах для вивільнення від навантаження рухомих ...
АРЕФЛЕКСІЯ
(а... і рефлекс) відсутність рефлексів.
АРЕШТ
арешт; ч. (лат.) 1. Ув'язнення, взяття під арешт, під варту; позбавлення волі. 2. юр. Судова заборона ...
АРИК
арик; ч. (тюрк.) назва каналу зрошувальної сітки в Середній Азії і Закавказзі.
АРИЛУВАННЯ
(лат., ароматичні радикали) заміщення атома водню органічної сполуки на ароматичний радикал ...
АРИЛУС
(лат., мантія) м'ясистий виріст, що оточує насінину, не зростаючись з нею. Сприяє поширенню насіння ...
АРИСТОГЕНЕЗ
(гр., найкращий і ...генез) ідеалістична антидарвіністська еволюційна теорія, за якою нові ...
АРИСТОКРАТІЯ
аристократія; ж. (гр., букв. - влада найкращих, найзнатніших) 1. Форма правління, за якої державна ...
АРИСТОЛОГ
(гр.) тонкий знавець страви; гастроном.
АРИТМІЯ
аритмія; ж. (гр., неузгодженість) порушення нормального ритму діяльності серця.
АРИФМЕТИЗАЦІЯ
сукупність методів, які дозволяють математичні судження про об'єкти довільної структури ...
АРИФМЕТИКА
арифметика; ж. (гр., від число) частина математики, в якій розглядаються найпростіші властивості ...
АРИФМОГРАФ
арифмограф; ч. (гр., число і ...граф) прилад для механічного виконання арифметичних дій, в якому ...
АРИФМОМЕТР
арифмометр; ч. (гр., число і ...метр) настільна обчислювальна машина для виконання арифметичних дій.
АРИФМОМОРФОЗ
(гр., число і ...морфоз) тип еволюційних перетворень організмів, що полягає у зміні кількості ...
АРК...
(лат., дуга) компонент назв обернених тригонометричних функцій (напр., арксинус, арккосинус).
АРКА
арка; ж. (іт., від лат., дуга) 1. архіт. Елемент будинків, інженерних споруд для криволінійного ...
АРКАДІЯ
Аркадія; ж. (гр.) 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно ...
АРКАДА
аркада; ж. (фр., склепіння) кілька однакових за формою арок у будівлі, що спираються на колони.
АРКАН
аркан; ч. (тюрк.) 1. Мотузка із зашморгом, якою ловлять диких звірів зі стада. 2. Різновид ...
АРКАНА
(лат.) 1. Таємна цілюща речовина в алхіміків. 2. Дипломатична таємниця.
АРКАТУРА
аркатура; ж. (нім., фр., від іт., аркада) кілька однакових арок на фасаді будівлі або на стінах ...
АРКБУТАН
аркбутан; ч. (фр., від арка і підтримувати) зовнішня опорна кам'яна арка, що передає розпір ...
АРКЕБУЗА
(фр., від старонім., гармата) 1. Арбалет, призначений для метання свинцевих куль. Мав залізний чи ...
АРККОСЕКАНС
арккосеканс; ч. (арк... і косеканс) кут, косеканс якого дорівнює даному числу.
АРККОСИНУС
арккосинус; ч. (арк... і косинус) кут, косинус якого дорівнює даному числу.
АРККОТАНГЕНС
арккотангенс; ч. (арк... і котангенс) кут, котангенс якого дорівнює даному числу.
АРКОЗИ
(фр.) грубозернисті пісковики, що утворилися в результаті цементації продуктів руйнування ...
АРКСЕКАНС
арксеканс; ч. (арк... і секанс) кут, секанс якого дорівнює даному числу.
АРКСИНУС
арксинус; ч. (арк... і синус) кут, синус якого дорівнює даному числу.
АРКТАНГЕНС
арктангенс; ч. (арк... і тангенс) кут, тангенс якого дорівнює даному числу.
АРКТИЧНИЙ
арктичний (гр., північний) північнополярний. Див. також: полюс
АРЛЕКІН
арлекін; ч. (іт.) 1. Персонаж італійської комедії масок, образ простака-слуги, незграбного телепня; ...
АРЛЕКІНАДА
арлекінада; ж. (іт.) 1. Невеликі сценки, головною дійовою особою яких є арлекін; поширені у ...
АРМІДА
(іт.) 1. Прекрасна і мужня героїня поеми "Визволений Єрусалим". 2. перен. Красива спокуслива жінка.
АРМІЛЯРНА СФЕРА
(лат., браслет, кільце) астрономічний інструмент, що його вживали для визначення координат ...
АРМІЯ
армія; ж. (фр., від лат., озброюю) 1. Військо, збройні сили держави. 2. Сухопутні збройні сили. 3. ...
АРМАДА
армада; ж. (ісп., флот, ескадра) 1. Вживана в літературі назва, що означає велике з'єднання ...
АРМАДИЛИ
(ісп., броненосець) родина ссавців ряду неповнозубих. Поширені в Америці. Тіло А. вкрите панциром. ...
АРМАТУРА
арматура; ж. (лат., озброєння, спорядження) 1. техн. Сукупність допоміжних приладів, необхідних для ...
АРМОБЕТОН
армобетон; ч. (лат., оснащую та бетон) підсилені арматурою конструкції з бетону.
АРМОЛКОЛІТ
мінерал, будовою та хімічним складом подібний до зразків місяцевого грунту. Знайдено в 1973 р. в ...
АРМОПЛАСТБЕТОН
(лат., насичую, наповнюю, гр., ліплений та бетон) будівельний матеріал, бетон, у якому за в'яжучі ...
АРМУВАННЯ
армування; с. (лат., оснащую) підсилення виробу або конструкції арматурою або міцнішим за неї ...
АРМЮР
(фр.) різновид переплетень ниток у дрібновізерунчатій тканині.
АРНІКА
арніка; ж. (лат.) рід трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Північній Америці, ...
АРОБА
(ісп.) 1. Міра ваги в країнах Латинської Америки (10 - 15 кг). 2. Міра об'єму в тих самих країнах (12,6-40 л).
АРОМАТ
аромат; ч. (гр., пахучі трави) 1. Пахощі, приємний запах. 2. перен. Властива, притаманна чому-небудь ...
АРОМАТИЗАЦІЯ НАФТИ
хімічна переробка нафти або нафтопродуктів для збагачення їх ароматичними вуглеводнями. ...
АРОМАТИЧНІ ВУГЛЕВОДНІ
(гр., запашний) органічні сполуки, що складаються з вуглецю, водню і містять бензольні ядра. Вперше ...
АРОМОРФОЗ
(гр., піднімаю і ...морфоз) один з напрямів еволюції організмів, який характеризується ...
АРПЕДЖІО
арпеджіо; с. (іт., від грати на арфі) швидке послідовне виконання звуків акорду.
АРПЕНАЛ
(здогадне гр., кривий меч) мед. лікарський препарат. Протиспазматичний засіб. Діє на гладку ...
АРСЕН
Арсен; ч. (гр., сильний) хімічний елемент, символ Аs, ат. н. 33; металевий або сірий А. - сірі крихкі ...
АРСЕНІДИ
сполуки миш'яку з металами, тверді високоплавкі речовини. Найширше застосовують у ...
АРСЕНІТИ
солі миш'яковистої (арсенітної) кислоти, отруйні. Див. також: арсенати
АРСЕНАЛ
арсенал; ч. (фр., ісп., від араб., дар-ас-сіна'а - майстерня зброї) 1. Склад зброї й військового ...
АРСЕНАТИ
солі миш'якової (арсенатної) кислоти.
АРСЕНОПІРИТ
арсенопірит; ч. (арсен і пірит) мінерал класу персульфідів, сріблясто-білого або сіро-сталевого ...
АРСИН
арсин; ч. (арсен) сполука миш'яку з воднем; безбарвний газ з часниковим запахом; дуже отруйний.
АРТІЛЬ
артіль; ж. (тат.) форма кооперативного об'єднання; товариство рівноправних осіб для трудової, ...
АРТАНІЯ
державне утвореня в 8-9 ст. у східних слов'ян. Інші назви - Арсанія, Арта.
АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ
напірні підземні води.
АРТЕЗІАНСЬКИЙ
артезіанський (від вл.) який знаходиться у глибоких водоносних шарах землі; ...
АРТЕЗІАНСЬКИЙ КОЛОДЯЗЬ
бурова свердловина, з якої забирають напірні підземні води. Від назви французької провінції ...
АРТЕМІДА
Артеміда; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня - покровителька тварин і полювання; дочка ...
АРТЕМІЯ
Артемія; ж. (гр., підвіска) рід нижчих ракоподібних ряду зяброногих. Поширені в усіх частинах ...
АРТЕРІЇТ
артеріїт; ч. запалення артерії. Див. також: артерія
АРТЕРІОСКЛЕРОЗ
артеріосклероз; ч. (гр.) захворювання артерій, що виражається в ущільненні їхніх стінок внаслідок ...
АРТЕРІЯ
артерія; ж. (гр.) 1. Кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла. 2. перен. ...
АРТЕФАКТ
артефакт; ч. (лат., штучно зроблене) утвір або процес, що виникає при дослідженні організму, не ...
АРТИКЛЬ
артикль; ч. (фр., від лат., член) службове слово, вживане в деяких мовах для вираження роду, ...
АРТИКУЛ
артикул; ч. (лат., член, розділ) 1. заст. Стаття, розділ або параграф закону, договору, ...
АРТИКУЛЯЦІЯ
артикуляція; ж. (лат., розчленування) 1. Дія мовного апарата, внаслідок якої утворюються ...
АРТИЛЕРІЯ
артилерія; ж. (фр., від старофр., споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, ...
АРТИСТ
артист; ч. (фр., від лат., мистецтво) 1. Виконавець творів мистецтва. 2. перен. особа, яка досягла ...
АРТИСТИЧНИЙ
артистичний (фр.) притаманний артистові; майстерний, мистецький.
АРТИШОК
артишок; ч. (нім., іт., від араб., аль-харшоф) рід багаторічних трав'янистих рослин родини ...
АРТР...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРАЛГІЯ
артралгія; ж. (артр... і гр., біль, страждання) біль у суглобі.
АРТРИТ
артрит; ч. (гр., суглоб) запалення суглоба.
АРТРИТИЗМ
артритизм; ч. (артрит) схильність до захворювання суглобів внаслідок порушення обміну речовин.
АРТРО...
(гр., суглоб) у складних словах відповідає поняттю "суглоб".
АРТРОЛОГІЯ
артрологія; ж. (артро... і ...логія) розділ анатомії, який вивчає будову суглобів.
АРТРОПЛАСТИКА
артропластика; ж. (артро... і пластика) хірургічна операція, яка відновлює рухомість суглобів.
АРТРОПОДИ
(артро... і ...поди) тип безхребетних тварин. Включає комах, павукоподібних, ракоподібних, ...
АРУД
(араб.) система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній ...
АРУЗ
(араб.) аруд; система віршування, що використовується в арабській, перській і тюркомовній писаній ...
АРФА
арфа; ж. (нім.) 1. Багатострунний музичний інструмент 2. заст. Машина для очистки і сортування зерна.
АРХІ...
(гр.) 1. Префікс, за допомогою якого виражають найвищий ступінь ознаки, що міститься у другій ...
АРХІЄПИСКОП
архієпископ; ч. (гр.) духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом.
АРХІЄРЄЙ
(гр., первосвященик) владика; загальна назва вищих чинів духовенства у православних християн; у ...
АРХІВ
архів (лат., гр., урядовий будинок) 1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують і ...
АРХІВІСТ
архівіст; ч. (лат.) знавець архівної справи.
АРХІВАРІУС
архіваріус; ч. (нім., з лат., охоронець архіву) 1. Працівник архіву. 2. заст. Охоронець архівних ...
АРХІВОЛЬТ
(іт., виступ під аркою) зовнішнє обрамлення (наличник) прольоту арки, найчастіше профільоване.
АРХІДИЯКОН
архідиякон; ч. (гр.) старший диякон, який служить при митрополиіт.
АРХІМІЦЕТИ
(гр., початок і ...міцети) клас нижчих мікроскопічних грибів. Багато видів - паразити рослин, деякі ...
АРХІМАНДРИТ
архімандрит; ч. (гр., букв. - старший над паствою) у православній церкві титул настоятелів великих ...
АРХІПАСТИР
архіпастир; ч. (гр.) стара шаноблива назва вищих чинів духовенства.
АРХІПЕЛАГ
архіпелаг; ч. (гр.) група морських островів, що лежать близько один від одного.
АРХІТЕКТОНІКА
архітектоніка; ж. (гр., будівельне мистецтво) 1. архіт. Гармонійне сполучення частин у єдине ...
АРХІТЕКТУРА
архітектура; ж. (лат., гр., будівничий) 1. Будівельне мистецтво, проектування і будівництво ...
АРХІТРАВ
архітрав; ч. (архі... та лат., балка) головна балка, нижня частина антаблемента. Див. ...
АРХАЇЗАЦІЯ
архаїзація; ж. (гр., наслідую старовину) умисне наслідування старовини.
АРХАЇЗМ
архаїзм; ч. (гр., стародавній) 1. Слово чи мовний зворот, що застарів або вийшов із ужитку. 2. ...
АРХАЇКА
архаїка; ж. (гр., старовинний) 1. Ранній етап розвитку мистецтва, переважно давньогрецького та ...
АРХАЇЧНИЙ
архаїчний старовинний, застарілий.
АРХАЛАКСИС
(гр., початок і зміна, обмін) один із шляхів еволюції органів тваринних організмів внаслідок ...
АРХАР
архар; ч. (тюрк.) дикий баран. Поширений в Середній і Центральній Азії. Цінна ...
АРХЕ...
(гр., початок, походження) у складних словах означає початок.
АРХЕГОНІАТИ
група рослин, у яких жіночим статевим органом є архегоній.
АРХЕГОНІЙ
(архе... і гр., народження, материнська утроба) жіночий статевий орган мохоподібних, ...
АРХЕЙСЬКА ЕРА
(гр., стародавній, первісний) найдавніша ера в геологічній історії Землі; розпочалась понад 3500 ...
АРХЕО...
(гр., стародавній) у складних словах означає стародавній, належний до давнини.
АРХЕОГРАФІЯ
археографія; ж. (гр., давня і пишу) спеціальна історична дисципліна, що вивчає архівні ...
АРХЕОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА
група археологічних пам'яток, що мають спільні ознаки.
АРХЕОЛОГІЯ
археологія; ж. (гр.) наука, що вивчає давні побут і культуру людського суспільства на підставі ...
АРХЕОПТЕРИКС
археоптерикс; ч. (архео... і гр., птах) викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий ...
АРХЕОРНІС
(архео... і гр., птах) археоптерикс; викопний первісний птах. Поширений у мезозойську еру. Схожий з ...
АРХЕСПОРІЙ
(архе... і гр., народження, розмноження) група клітин, з яких розвиваються спори у мохів і ...
АРХЕТИП
архетип; ч. (гр.) філ. праформа, прототип - первісна форма для наступних утворень; початкова форма ...
АРХОЗАВРИ
(гр., стародавній і ...завр) група вимерлих (текодонти, динозаври, птерозаври) та сучасних ...
АРХОНТИ
(гр.) у Стародавній Греції - виші службові особи, які обиралися на певний строк.
АРҐО
(фр., жаргон) 1. Мова якоїсь вузької соціальної чи професійної групи, не зовсім зрозуміла для ...
АРҐОНАВТИ
(гр.) 1. У грецькій міфології - герої, що здійснили морський похід на кораблі "Арґо" в Колхіду за ...
АРҐОТИЗМИ
(фр.) слова й звороти з арґо, вживані в літературі, переважно в мові персонажів. Див. також: арґо
АРҐУМЕНТ
(лат., від показую, виявляю) 1. Підстава, доказ, довід, що наводиться для обгрунтування, ...
АРҐУМЕНТАЦІЯ
(лат.) наведення аргументів на користь чого-небудь.
АРҐУС
(гр.) 1. У грецькій міфології - стоокий сторож, якого богиня Гера поставила стерегти Іо, дочку ...
АС
(1) (лат.) грошова одиниця Стародавнього Риму. (2) (фр., туз, переносно - майстер своєї справи) 1. ...
АСАМБЛЕЯ
асамблея; ж. (фр., збори) 1. В Росії - бал, розважальні або ділові збори, які влаштовували за Петра ...
АСАФЕТИДА
(перс., смола і лат., смердюча) висохлий сік з різким запахом часнику, добувають з багаторічної ...
АСДИК
(англ.) гідролокаційний пристрій для визначення місця перебування підводних об'єктів.
АСЕЙСМІЧНИЙ
асейсмічний (а... і сейсмічний) той, що не піддається дії землетрусів. А-на область - область земної ...
АСЕКСУАЛЬНІСТЬ
асексуальність; ж. (а... і лат., статевий) відсутність статевих ознак, статевого потягу.
АСЕМБЛЕР
(англ., від збирати, монтувати) загальноприйнята назва транслятора з автокоду. Див. ...
АСЕНІЗАЦІЯ
асенізація; ж. (фр., оздоровлення, очистка) система вивізного очищення неканалізованих населених ...
АСЕПТИКА
асептика; ж. (гр., мед.) запобігання зараженню шляхом стерилізації, знезараження предметів, якими ...
АСЕРТОРИЧНИЙ
(лат., від визнаю) ствердний. А-не судження - судження, в якому лише констатується факт, але не ...
АСЕСОР
асесор; ч. (лат., від засідаю) судова службова особа в Стародавньому Римі (помічник претора), в ...
АСИГНАЦІЯ
асигнація; ж. (лат.) 1. іст. Назва паперових грошей, які випускалися в Росії з 1769 р. по 1834 р. 2. заст. ...
АСИГНУВАТИ
асигнувати (лат., призначаю) відпускати, виділяти певну суму грошей для певної мети.
АСИЗИ
(лат., засідання) в середньовічній Англії - засідання королівської ради, а також загальні ...
АСИМІЛЯЦІЯ
асиміляція; ж. (лат., уподібнення) 1. Уподібнення. 2. біол. Процес засвоєння рослинними або ...
АСИМЕТРІЯ
асиметрія; ж. (гр., невідповідність) відсутність або порушення симетрії.
АСИМПТОТА
асимптота; ж. (гр., той, що не збігається) пряма, яка не має жодної спільної точки з певною кривою ...
АСИНДЕТОН
асиндетон; ч. (гр., безсполучниковість) фігура поетичної мови, в якій опускаються сполучники для ...
АСИНЕРГІЯ
(а... і гр., співучасть) втрата здатності об'єднувати окремі рухи в складний руховий акт; ...
АСИНХРОННИЙ
асинхронний (а... і синхронний) той, що не збігається в часі; А-на культура - сукупність особин ...
АСИСТЕНТ
асистент; ч. (лат., присутній, помічник) 1. Помічник спеціаліста (професора, лікаря, режисера, ...
АСИСТОЛІЯ
асистолія; ж. (а... і гр., скорочення) гостре ослаблення скорочень серцевого м'яза, що викликає ...
АСКАРИДИ
(гр.) родина класу круглих червів. Паразитують у кишечнику тварин та людини, спричинюючи ...
АСКАРИДОЗ
аскаридоз; ч. гельмінтозне захворювання людини і тварин, спричинюване аскаридами.
АСКЕР
(тур.) турецький солдат.
АСКЕТ
аскет; ч. (гр., добре навчений) 1. У давнину християнський подвижник, пустельник. 2. перен. людина, ...
АСКЕТИЗМ
аскетизм; ч. (гр.) 1. Релігійно-етичне вчення, що полягає у проповіді зречення радощів життя, ...
АСКЛЕПІЙ
Асклепій; ч. (гр.) в давньогрецькій міфології бог лікування, у давніх римлян - Ескулап.
АСКОМІЦЕТИ
(гр., міх і ...міцети) клас вищих грибів, що розмножуються спорами, які розвиваються в сумках ...
АСКОРБІНАЗА
фермент, що прискорює окислення аскорбінової кислоти. Міститься в рослинах.
АСКОРБІНОВА КИСЛОТА
аскорбінова кислота; сполучен. (а... і лат., цинга) вітамін С, органічна кислота, нестача якої в їжі ...
АСКОРБІНОМЕТРІЯ
аскорбінометрія; ж. (а..., лат., скорбут, цинга і ..метрія) метод кількісного аналізу, при якому ...
АСМОДЕЙ
(перс.) злий демон у давніх народів; згадується в апокрифах і повістях 16-17 ст. 2. перен. Руйнівник ...
АСО
асо; с. (фр., приступ, штурм) тренувальний бій двох спортсменів у боксі та фехтуванні.
АСОНАНС
асонанс; ч. (фр., від лат., відгукуюсь) 1. Співзвучність. 2. Неточна рима, в якій схожі самі голосні.
АСОНОРИЗАЦІЯ
(а... і лат., звук) заходи для зменшення шуму.
АСОПТИКА
(а... і гр., гнильний) сукупність профілактичних методів і прийомів, спрямованих на створення ...
АСОРТІ
асорті; с. (фр., добре підібраний) набір однорідних предметів різних сортів.
АСОРТИМЕНТ
асортимент; ч. (фр., набір, комплект, від підбирати, сортувати) 1. Склад, співвідношення різних ...
АСОЦІАЛЬНИЙ
асоціальний (а... і соціальний) протисуспільний, негромадський.
АСОЦІАТИВНІСТЬ
асоціативність; ж. (лат., приєдную) властивість додавання й множення чисел, виражена формулами (а + ...
АСОЦІАЦІЯ
асоціація; ж. (лат., сполучення, з'єднання, від з'єдную) 1. Добровільне об'єднання осіб або ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.017 c.