Слова на букву А (2138) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву А (2138)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
АСПІД
аспід (1) (гр., отруйна змія) 1. Рід отруйних змій. Поширені в Північній і Південній Америці. Отруту ...
АСПІДІУМ
(гр., маленький щит) заст. Назва деяких папоротей.
АСПІДНИЙ
зроблений з аспіду; - аспідний сланець
АСПІДНИЙ СЛАНЕЦЬ
те саме, що й аспід.
АСПІРАНТ
аспірант; ч. (лат., той, що до чогось прагне) 1. Особа, що готується до педагогічної або наукової ...
АСПІРАНТУРА
аспірантура; ж. (лат.) система підготовки професорсько-викладацьких і наукових кадрів при вузах і ...
АСПІРАТИ
(лат., придиховий) придихові приголосні звуки. Слов'янським мовам не властиві.
АСПІРАТОР
аспіратор; ч. (лат., дму, видихаю) 1. В медицині - апарат для відсмоктування рідин з ран відкритих і ...
АСПІРАЦІЯ
аспірація; ж. (лат., дихання) 1. Відсмоктування пилу з забруднених виробничих приміщень. 2. ...
АСПІРИН
аспірин; ч. (лат., дихаю) біла кристалічна речовина, лікарський препарат. Жарознижуючий, ...
АСПАЗІЯ
(гр.) 1. Розумна і красива Періклова дружина, подруга Алківіада і Сократа. 2. перен. Розумна і ...
АСПАРАГІН
(гр., спаржа, холодок) органічна азотиста сполука. Вперше одержано з пагонів спаржі. Знешкоджує ...
АСПАРАГІНОВА КИСЛОТА
(гр., спаржа, холодок) амінокислота, входить до складу білків. Є проміжним продуктом азотистого ...
АСПЕКТ
аспект; ч. (лат., погляд, вид) 1. Точка зору, з якої сприймається або оцінюється те чи інше явище, ...
АСПЕРГІЛ
аспергіл; ч. (лат., оприскую, кроплю) рід сумчастих плісеневих грибів. Деякі види спричинюють ...
АСПЕРГІЛЬОЗ
аспергільоз; ч. інфекційне захворювання людини, птахів, бджіл, рідше інших тварин, яке ...
АСПЕРГІЛЬОТОКСИКОЗ
(аспергіл і токсикоз) отруєння тварин кормами, ураженими плісеневими грибами роду аспергіл.
АСПЕРМІЯ
(гр., позбавлений насіння) повна відсутність сперматозоїдів у виділенні сім'яників.
АСТАЗІЯ
астазія; ж. (а... і гр., стояння) мед. втрата здатності стояти, переважно внаслідок захворювання ...
АСТАЗУВАННЯ
астазування; с. (а... і гр., стан) ослаблення впливу земного магнетизму на магнітну стрілку ...
АСТАРТА
Астарта; ж. (гр.) грецька назва фінікійської богині родючості, материнства, кохання Аштарт.
АСТАТ
(гр., нестійкий) радіоактивний хімічний елемент, символ Аt, ат. н. 85.
АСТАТИЧНИЙ
анастатичний (гр.) неспокійний, нестійкий.
АСТЕІЗМ
(гр.) у риториці і поезії - похвала у вигляді осуду (чи навпаки), різновид іронії як троп; ущипливе ...
АСТЕНІК
астенік; ч. (гр., безсилий, кволий, млявий) людина, для якої характерна певна будова тіла: довга і ...
АСТЕНІЯ
астенія; ж. (гр., безсилля, слабість) стан безсилля, загальна кволість організму.
АСТЕНОПІЯ
астенопія; ж. (гр., слабкий і зір) ослаблення зору.
АСТЕНОСФЕРА
астеносфера; ж. (гр., слабкий і сфера) шар пониженої твердості, міцності та в'язкості у верхній ...
АСТЕРИСК
(гр., зірочка) друкарський набірний знак у вигляді зірочки (*), який застосовують для позначення ...
АСТЕРОЇДИ
(гр., зіркоподібний, зоряний) 1. Малі планети, що обертаються навколо Сонця в основному між ...
АСТИГМАТ
астигмат; ч. (а... і гр., крапка, цятка) фотографічний об'єктив, у якому не усунуто астигматизм.
АСТИГМАТИЗМ
астигматизм; ч. (а... і гр., крапка) 1. Одна з аберацій оптичних систем, яка виявляється в тому, що ...
АСТИЛЬБА
(а... і гр., блищу, сяю) рід трав'янистих багаторічних рослин родини ломикаменевих. Поширені в ...
АСТМА
астма; ж. (гр., ядуха) раптові приступи ядухи, що періодично повторюються при деяких захворюваннях ...
АСТМАТОЛ
лікарський препарат; курильний порошок, який застосовують при бронхіальній астмі.
АСТРАГАЛ
астрагал; ч. (гр., хребець, кісточка) 1. Рід рослин родини бобових. Трави, рідше напівкущі й кущі. ...
АСТРАЛЬНИЙ
астральний (гр., зірка) 1. Зоряний. 2. А-не світило - сяйво зірок Чумацького Шляху. 3. А-ні культи - ...
АСТРЕЯ
(гр.) у грецькій міфології - богиня справедливості.
АСТРО...
(гр., зоря) у складних словах відповідає поняттям "зоряний", "пов'язаний з небесними тілами".
АСТРОЇДА
астроїда; ж. (астро... і ...оїд) крива, яку описує фіксована точка кола, що з середини дотикається до ...
АСТРОБІОЛОГІЯ
астробіологія; ж. (астро... та біологія) наука, що досліджує проблеми існування життя у Всесвіті.
АСТРОБОТАНІКА
астроботаніка; ж. (астро... та ботаніка) розділ астробіології, що вивчає можливі умови виникнення ...
АСТРОГЕОГРАФІЯ
(астро... і географія) наука, що досліджує природні умови планет Сонячної системи порівняно з ...
АСТРОГЕОЛОГІЯ
астрогеологія; ж. (астро... і геологія) наука, що досліджує будову Місяця і планет Сонячної системи.
АСТРОГНОЗІЯ
(астро... і ...гнозія) знання зоряного неба, вміння розпізнавати на небі сузір'я та окремі зорі.
АСТРОГРАФ
астрограф; ч. (астро... і ...граф) телескоп для фотографування небесних світил.
АСТРОКОЛОРИМЕТРІЯ
(астро... і колориметрія) розділ практичної астрофізики, пов'язаний з визначенням кольору ...
АСТРОКОМПАС
(астро... і компас) прилад для орієнтації за небесними світилами.
АСТРОКОРЕКЦІЯ
астрокорекція; ж. (астро... і корекція) виправлення кутового положення космічного літального ...
АСТРОЛАТРІЯ
(астро... і ...латрія) релігійне поклоніння зорям; була поширена в Ассірії та Вавілоні.
АСТРОЛОГІЯ
астрологія; ж. (гр.) відома з давніх часів наука, що визнає безпосередній зв'язок між ...
АСТРОЛОН
листова недеформуюча прозора пластмасова плівка, яку застосовують як основу для монтажу ...
АСТРОЛЯБІЯ
астролябія; ж. (гр., астр., геод.) прилад для вимірювання кутів, яким до 18 ст. визначали положення ...
АСТРОМЕТРІЯ
астрометрія; ж. (астро... і ...метрія) розділ астрономії, що займається побудовою системи координат ...
АСТРОНІМ
(астро... і гр., ім'я) позначення прізвища автора якимсь друкарським знаком (зірочкою тощо). Вид ...
АСТРОНАВІГАЦІЯ
астронавігація; ж. (астро... і навігація) наука про водіння літальних апаратів і морських суден за ...
АСТРОНАВТ
астронавт; ч. (астро... і ...навт) спеціально підготовлена людина, що здійснює політ у космічному ...
АСТРОНАВТИКА
астронавтика; ж. (гр.) наука про польоти літальних апаратів у міжпланетному просторі.
АСТРОНЕГАТИВ
(астро... і негатив) фотографічне зображення зоряного неба, одержане за допомогою астрографа або ...
АСТРОНОМІЧНИЙ
астрономічний пов'язаний з астрономією; А-на обсерваторія - науково-дослідна установа, де ...
АСТРОНОМІЯ
астрономія; ж. (астро... і ...номія) наука про будову і розвиток небесних тіл, про Всесвіт.
АСТРООРІЄНТАЦІЯ
астроорієнтація; ж. (астро... і орієнтація) орієнтація літальних апаратів відносно "нерухомих" зір ...
АСТРОПУНКТИ
(астро... і пункт) опорні точки геодезичної мережі, географічні координати яких визначено ...
АСТРОСПЕКТРОГРАФ
астроспектрограф; ч. (астро... і спектрограф) прилад для фотографування спектрів небесних світил.
АСТРОСПЕКТРОСКОП
(астро... і спектроскоп) прилад для розглядання спектрів небесних світил.
АСТРОСПЕКТРОСКОПІЯ
астроспектроскопія; ж. (астро... і спектроскопія) розділ астрофізики, в якому за допомогою ...
АСТРОСПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ
астроспектрофотометрія; ж. (астро... і спектрофотометрія) розділ практичної астрофізики, ...
АСТРОСФЕРА
астросфера; ж. (астро... і сфера) біол. частина центросфери, промениста зона цитоплазми навколо ...
АСТРОФІЗИКА
астрофізика; ж. (астро... і фізика) розділ астрономії, який вивчає фізичну природу і хімічний склад ...
АСТРОФІЛІТ
(астро... і гр., лист) рідкісний мінерал класу силікатів, силікат титану, золотисто-бурого, ...
АСТРОФОТОГРАФІЯ
астрофотографія; ж. (астро... і фотографія) розділ астрофізики, в якому для астрономічних ...
АСТРОФОТОМЕТР
астрофотометр; ч. (астро... і фотометр) прилад для вимірювання блиску або яскравості небесних ...
АСТРОФОТОМЕТРІЯ
астрофотометрія; ж. (астро... і фотометрія) розділ астрофізики, завданням якого є вимірюваная ...
АСТРОЦИТИ
(астро... і ...цити) зірчасті клітини допоміжної тканини нервової системи.
АСФІКСІЯ
асфіксія; ж. (гр., букв. - відсутність пульсу, ядуха) різкий розлад дихання, який виникає внаслідок ...
АСФАЛІЯ
(гр., безпека, захист) політична поліція в Греції.
АСФАЛЬТ
асфальт; ч. (гр., гірська смола) 1. Земна смола; чорна смолиста маса природного походження чи штучно ...
АСФАЛЬТЕНИ
високомолекулярні речовини, виділені з нафти, темно-бурого або чорного кольору порошки. Складова ...
АСФАЛЬТОБЕТОН
асфальтобетон; ч. (асфальт та бетон) будівельний матеріал, суміш бітуму з ...
АСФОДІЛ
(гр.) рід переважно багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних. Поширені в Середземномор'ї ...
АСФОДЕЛЬ
(гр.) рід переважно багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних. Поширені в Середземномор'ї ...
АСЦИДІЇ
(гр., мішечок) 1. Клас хордових морських тварин підтипу покривників; більшість А. - сидячі ...
АСЦИТ
асцит; ч. (гр., черевна водянка, від шкіряний міх для зберігання рідини, живіт) патологічне ...
АСЮРЕ
(фр., забезпечувати) 1. Фігурна друкарська лінійка, яка дає відбиток кількох тонких паралельних ...
АТ
розмінна монета Лаосу, 1/100 кіпа.
АТАВІЗМ
атавізм; ч. (лат., віддалений предок) поява в організмів ознак, властивих їхнім далеким предкам; ...
АТАКА
атака; ж. (фр., напад) 1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем. 2. А. ...
АТАКСІЯ
атаксія; ж. (гр., безладдя) розлад координації довільних рухів, спостерігається при деяких ...
АТАКСИТ
атаксит; ч. (гр., безладдя) залізний метеорит, що містить понад 13% нікелю і складається з ...
АТАРАКСІЯ
(гр., спокій) стан душевного спокою й незворушності, до якого, на думку деяких давньогрецьких ...
АТАШЕ
аташе; ч. (фр., букв. - прикріплений) 1. Молодший дипломатичний ранг співробітника дипломатичних ...
АТЕЇЗМ
атеїзм; ч. (а... і гр., бог) безбожність.
АТЕЇСТ
атеїст; ч. прихильник атеїзму; безбожник, безвірник.
АТЕЛЕКТАЗ
ателектаз; ч. (гр., неповний і розтягування, розтяг) спадіння легенів внаслідок відсутності в ...
АТЕЛЬЄ
ательє; с. (фр., майстерня, студія) майстерня митця, фотографа. А. мод - салон індивідуального ...
АТЕНА
(гр.) у грецькій міфології - богиня наук і мистецтв, дочка Зевса, з голови якого вона народилася.
АТЕНЕУМ
(лат., гр.) 1. Храм богині Афіни в Стародавній Греції. 2. Перший вищий навчальний заклад, створений у ...
АТЕНЮАТОР
(фр., зменшувати) пристрій, що дав змогу зменшувати електричну потужність або напругу в певну ...
АТЕРОМА
атерома; ж. (гр., від каша) кіста сальної залози шкіри. Див. ...
АТЕРОМАТОЗ
атероматоз; ч. відклади в артеріях жирової маси з кристалами холестерину та солями ...
АТЕРОСКЛЕРОЗ
атеросклероз; ч. (гр., полова і склероз) хронічне захворювання, яке характеризується ущільненням ...
АТЕСТАТ
атестат; ч. (лат., підтверджую, посвідчую) 1. Свідоцтво про закінчення навчального закладу, ...
АТЕСТАЦІЯ
атестація; ж. (лат., посвідчення) визначення кваліфікації працівника, відзив про його здібності, ...
АТЕСТУВАТИ
атестувати (лат.) 1. Оцінювати, кваліфікувати; надавати комусь певне звання. 2. Давати комусь, ...
АТЕТОЗ
атетоз; ч. (гр., нестійкий, позбавлений положення у просторі) мимовільне скорочення м'язів пальців ...
АТИПІЯ
(а... і тип) відсутність типових, характерних рис або особливостей у певної речі або явища; ...
АТИПОВИЙ
атиповий (а... і тип) нетиповий, нехарактерний.
АТИРЕОЗ
атиреоз; ч. (а... і гр., щит) природжене або набуте випадіння функції щитовидної залози.
АТЛАНТ
атлант; ч. (гр.) 1. У грецькій міфології - велетень, якого Персей обернув на Африканську гору, що ...
АТЛАНТИ
атланти; мн. (гр.) людські постаті, фігури, що підпирають замість колон балкони і т. ін.
АТЛАНТИЗМ
атлантизм; ч. ідейна і політична течія, що виступає за всебічний зв'язок країн, які беруть участь у ...
АТЛАС
(1) атлас; ч. (араб., букв. - гладенький) шовкова або напівшовкова тканина з блискучою лицьовою ...
АТЛЕТ
атлет; ч. (гр., учасник змагань, борець) 1. Спортсмен, який займається силовими вправами. 2. Людина ...
АТЛЕТИЗМ
атлетизм; ч. (фр., легка атлетика, гр., борюся, змагаюсь) добре розвинуті фізичні якості спортсмена; ...
АТЛЕТИКА
атлетика; ж. (гр.) 1. У давніх греків мистецтво досягати гармонійного фізичного розвитку за ...
АТЛЕТИЧНИЙ
атлетичний (гр., властивий борцям) дужий, богатирський, могутній.
АТМОМЕТР
атмометр; ч. (гр., пара, випаровування і ...метр) прилад для вимірювання швидкості випаровування ...
АТМОСФЕРА
атмосфера; ж. (гр., пара і сфера) 1. фіз. Газоподібна оболонка Землі та деяких інших планет. 2. ...
АТМОСФЕРИКИ
радіохвилі, що утворюються внаслідок електричних розрядів в атмосфері Землі.
АТОЛ
атол; ч. (мальдівське) низинний кораловий острів кільцеподібної форми з мілководною лагуною ...
АТОМ
анатом; ч. (гр., неподільний) 1. Найдрібніша частинка хімічного елемента, що складається з ядра й ...
АТОМІЗАТОР
прилад для дрібного розпилювання рідини. Застосовують для дезинфекції, покривання поверхонь ...
АТОМІЗМ
атомізм; ч. (гр.) атомістика; 1. Вчення, за яким матерія складається з атомів (тобто переривчаста у ...
АТОМІСТИКА
атомістика; ж. (гр.) 1. Вчення, за яким матерія складається з атомів (тобто переривчаста у своїй ...
АТОМІСТИЧНИЙ
атомістичний той, що стосується атомізму.
АТОМІФІКАЦІЯ
(атом і ...фікація) широке впровадження атомної енергії в народне господарство і побут. Під А. ...
АТОМНІ СПЕКТРИ
оптичні спектри одноатомних газів
АТОМНА ЕНЕРГІЯ
енергія, виділювана під час ядерних реакцій, напр. при радіоактивних перетвореннях ядер
АТОМНА МАСА
число, що показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша за 1/2 маси атома ...
АТОМНА ТЕПЛОЄМНІСТЬ
величина, що чисельно дорівнює кількості тепла, яке потрібне, щоб нагріти 1 грам-атом речовини на ...
АТОМНА ФІЗИКА
розділ фізики, що вивчає будову і властивості атомів і іонів
АТОМНИЙ
атомний пов'язаний з атомом; - атомна маса - атомна енергія - атомна теплоємність - атомна ...
АТОМНИЙ РАДІУС
половина віддалі, до якої наближаються атомні ядра при зіткненні.
АТОНІЯ
атонія; ж. (гр., в'ялість, слабість) ослаблення тонусу, еластичності й збудливості тканин та ...
АТОНАЛЬНІСТЬ
атональність; ж. (а... і тональність) відмова від тональності, ігнорування логіки ладових і ...
АТОРНЕЙ
(англ.) в англосаксонських країнах повірений або представник іншої особи, який веде справи у суді. ...
АТРІУМ
атріум; ч. (лат., від темний) у давньоримських будинках приміщення з верхнім освітленням, де ...
АТРАГЕНА
(гр.) рід рослин родини жовтецевих. Кущі.
АТРАКЦІОН
атракціон; ч. (фр., букв. - притягання) 1. Трюк, видовище; номер у цирковій чи естрадній програмі, що ...
АТРАКЦІЯ
атракція; ж. (лат., притягування) геод. відхилення виска внаслідок діяння сили тяжіння гір, важких ...
АТРЕЗІЯ
(а... і гр., отвір) природжена відсутність або недорозвиненість природних отворів організму.
АТРЕПСІЯ
(а... і гр., живлення) тяжка форма розладу харчування у немовлят.
АТРИБУТ
атрибут; ч. (лат., додане) 1. філос. Суттєва, невід'ємна властивість предмета, явища. 2. Ознака чи ...
АТРИБУТИВНИЙ
атрибутивний (лат.) той, що стосується означення, вживається як означення; означальний.
АТРИБУЦІЯ
атрибуція; ж. (лат., приписування) визначення достовірності, автентичності художнього твору, його ...
АТРОПІН
атропін; ч. (лат., беладонна, з гр., незмінний) мед. лікарський препарат; болезаспокійливий і ...
АТРОФІЯ
атрофія; ж. (гр., голодування, в'янення) 1. біол., мед. Зменшення розмірів окремих органів або тканин ...
АТТІЦИЗМ
(гр., аттіцька манера) вишукана й образна мова, властива давнім жителям Аттіки за часів розквіту ...
АТТИК
аттик; ч. (гр., той, що походить з Аттіки (область Стародавньої Греції)) стійка над карнизом або ...
АТУ
ату (фр.) вигук собакам, що спонукає їх ловити щось чи когось. Див. також: куш, фас
АУДІЄНЦІЯ
аудієнція; ж. (лат., вислухування) 1. Офіційний прийом у глави держави чи в особи, що займає високий ...
АУДІОВІЗУАЛЬНИЙ
аудіовізуальний (лат., слухаю і візуальний) те, що забезпечує одночасне відтворення зображення й ...
АУДІОГРАФ
аудіограф; ч. (лат., слухаю і ...граф) мед. самозаписувальний прилад для визначення точності слуху.
АУДІОМЕТР
аудіометр; ч. (лат., слухаю і ...метр) прилад для визначення гостроти слуху.
АУДІОМЕТРІЯ
аудіометрія; ж. (аудио і метрія) вимірювання гостроти слуху шляхом визначення найменшої сили ...
АУДІОН
(лат., слухаю) одноламповий радіоприймач, у якому електронна лампа була детектором.
АУДИТ
аудит; ч. (лат.) перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів щодо ...
АУДИТОР
аудитор; ч. (лат., слухач) 1. заст. У дореформених семінаріях - учень, призначений учителем ...
АУДИТОРІЯ
аудиторія; ж. (лат.) 1. Приміщення, де читають лекції, доповіді, провадять збори. 2. Слухачі лекцій, ...
АУДИФОН
(лат., слухаю і ...фон) 1. Слуховий апарат для осіб з вадами слуху. 2. військ. Апарат для уловлювання ...
АУКСАНОМЕТР
ауксанометр; ч. (гр., зростаю, збільшуюся і ...метр) прилад для вимірювання приросту рослини у ...
АУКСИНИ
(гр., вирощую, збільшую) фізіологічне активні речовини, що утворюються в рослинах, стимулюють ...
АУКСОТРОФИ
(гр., вирощую, збільшую і ...трофи) бактерії, гриби, водорості, що внаслідок мутації втратили ...
АУКУБА
(яп.) рід рослин родини деренових. Поширені в Південній та Південно-Східній Азії. Кущі А. японської ...
АУКЦІОН
аукціон; ч. (лат., збільшення) 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу ...
АУЛ
аул; ч. (тюрк.) назва села в Середній Азії і на Кавказі.
АУРА
аура; ж. (гр., подих) своєрідний стан, що передує припадкам при деяких нервових захворюваннях ...
АУРЕОМІЦИН
(лат., золотий і ...міцин) біоміцин; лікарський препарат, антибіотик. Застосовують при лікуванні ...
АУРИКУЛЯРНИЙ
(лат., вушна раковина) вушний.
АУРИПІГМЕНТ
аурипігмент; ч. (лат., золото і пігмент) мінерал класу сульфідів, золотаво-жовтого кольору з ...
АУСКУЛЬТАЦІЯ
аускультація; ж. (лат., слухання, вислуховування) метод дослідження хворих вислуховуванням ...
АУСЛАУТ
(нім., кінцевий звук, кінець слова) позиція звука або звукосполучення в кінці слова.
АУСПІЦІЇ
(лат., від птах і дивлюсь) 1. У давніх римлян ворожіння на основі спостережень за польотом і криком ...
АУСТЕНІТ
аустеніт; ч. структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (до 2%) або ...
АУТ
аут; ч. (англ., зовні, поза) термін, що у спортивних іграх з м'ячем означає виліт м'яча за межі ...
АУТБОРТ
(англ., від поза і борт) підвісний мотор, іноді й сам човен з підвісним мотором.
АУТБРЕДНИЙ
(аутбриднг) той, що походить від схрещування не споріднених між собою особин.
АУТБРИДИНГ
(англ., від поза і розводити) схрещування не споріднених між собою тварин або рослин.
АУТЕКОЛОГІЯ
(гр., сам, один і екологія) розділ екології, що вивчає пристосованість окремих видів рослин і ...
АУТИЗМ
аутизм; ч. (гр., сам, один) хворобливий стан психіки людини, що характеризується заглибленням у ...
АУТОДАФЕ
(порт., букв. - акт віри) у середні віки - прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених ...
АУТРАЙТ
(англ., фін.) проста строкова валютна угода, що передбачає виплати у точно визначені сторонами ...
АУТРИГЕР
(англ., від зовні і оснастка) човен з виносними кочетами для весел, а також самі виносні кочети.
АУТСАЙДЕРИ
(англ., сторонній) 1. Підприємства, що не входять до монополістичних об'єднань і ведуть з ними ...
АФІКС
афікс; ч. (лат., прикріплений) 1. Частина слова, що змінює його смисл, значення або роль у реченні. ...
АФІНА ПАЛЛАДА
(гр.) у давньогрецькій міфології богиня війни, перемоги, родючості; згодом - богиня мудрості, ...
АФІНАЖ
афінаж; ч. (лат.) процес відділення коштовних металів (золота, платини, срібла) від домішків з ...
АФІНАЦІЯ
афінація; ж. (фр., очищати) попереднє очищення цукру-піску від сторонніх домішок перед ...
АФІННИЙ
афінний (лат., від до і межа, кордон) суміжний, сусідній; А-на геометрія - вчення про геометричні ...
АФІРМАЦІЯ
(лат., від підкріплюю, стверджую) установлення, запевнення.
АФІЦИДИ
(лат., тля і циди) різновидність інсектицидів для знищення тлі. Див. ...
АФІША
афіша; ж. (фр.) оповістка; оголошення про якусь подію (концерт, виставу, лекцію і т. ін.).
АФІШУВАННЯ
(фр., виставляти напоказ) виставлення напоказ, щоб виділитися, часто безпідставне.
АФАЗІЯ
афазія; ж. (гр., оніміння) повна або часткова втрата здатності говорити або розуміти мову ...
АФАКІЯ
(а... і гр., сочевиця) відсутність кришталика ока.
АФАНІЗІЯ
(гр., роблюсь невидимим, зникаю) один з типів зникнення органів протягом індивідуального розвитку ...
АФГАНІ
афгані; ж. грошова одиниця Афганістану, поділяється на 100 пулів.
АФЕКТ
афект; ч. (лат., настрій, хвилювання, пристрасть) психол. короткочасне бурхливе переживання людини ...
АФЕКТАЦІЯ
афектація; ж. (лат., від удаю, прикидаюсь) неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна ...
АФЕКТИВНИЙ
афективний пройнятий афектом: емоційний.
АФЕЛІЙ
(гр., вдалині від і Сонце) найвіддаленіша від Сонця точка орбіти планети або комети. Див. ...
АФЕРА
(фр., справа) шахрайський вчинок, шахрайство.
АФЕРЕНТАЦІЯ
(лат., приношу, доставляю) передавання нервового збудження від периферичних чутливих нейронів до ...
АФЕРИСТ
аферист; ч. людина, що вчиняє аферу; шахрай.
АФОНІЧНИЙ
афонічний (гр., німий, безголосий) беззвучний, сиплий.
АФОНІЯ
афонія; ж. (гр., німота, безмовність) втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання ...
АФОРИЗМ
афоризм; ч. (гр., визначення, вислів) короткий влучний оригінальний вислів, що зробився усталеним.
АФОТИЧНА ЗОНА
(а... і гр., світло) глибинна зона морських та прісних водойм, в яку не проникає світло; населена ...
АФРИКАТ
африкат; ч. (лат., лінгв.) складний приголосний звук, що утворюється в результаті злиття двох ...
АФРИКАТА
африката; ж. (лат., притираю) приголосний із складною змично-щілинною артикуляцією (ч - тш, ц - тс).
АФРОДІТА
Афродіта; ж. (гр.) в давньогрецькій міфології богиня кохання і вроди.
АФРОНТ
афронт; ч. (фр., образа) 1. Несподівана неприємність, невдача; різка відсіч. 2. заст. публічна образа, ...
АФТИ
(гр.) мед. маленькі виразки (пухирці) на слизовій оболонці рота, що розвиваються при деяких ...
АХІЛІЯ
ахілія; ж. (а... і гр., сік) відсутність соляної кислоти та пепсину у шлунковому соці.
АХІЛЛ
Ахіллес; Ахілл; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За ...
АХІЛЛЕС
Ахіллес; Ахілл; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології найхоробріший герой Троянської війни. За ...
АХІЛЛЕСОВА П'ЯТА
(від вл., перен.) вразливе місце, слабкість людини.
АХЕЙЦІ
(гр.) старогрецьке плем'я, що жило на Пелопонесі.
АХЕРОН
(гр.) у грецькій міфології - річка сліз у підземному царстві, через яку мали переправлятися душі ...
АХОЛІЯ
(а... і гр., жовч) патологічний стан, при якому жовч не надходить у дванадцятипалу кишку.
АХОНДРИТ
ахондрит; ч. (а... і гр., крупинка) кам'яний метеорит, що не містить круглих утворень - хондр. За ...
АХРОМІЯ
ахромія; ж. (а... і гр., колір) мед. природжене або набуте знебарвлювання шкіри (напр., при ...
АХРОМАТ
ахромат; ч. (гр., безбарвний) об'єктив, у якому виправлено нечіткість і забарвлення зображення, ...
АХРОМАТИЗМ
ахроматизм; ч. (гр., безбарвний) 1. Безбарвність. 2. Властивості систем оптичних стекол при ...
АХРОМАТИН
ахроматин; ч. (гр., безбарвний) речовина клітинних ядер організмів; слабо забарвлюється ядерними ...
АХРОМАТИЧНИЙ
ахроматичний (гр., безбарвний) незабарвлений, безколірний. Напр., А-ні стекла - система оптичних ...
АХРОМАТОПСІЯ
(гр., безбарвний і зір) вада зору, що полягає в нездатності розрізняти кольори.
АХТЕРЛЮК
ахтерлюк; ч. (гол.) люк для вантаження судна, розташований за грот щоглою; вантажний трюм, де ...
АХТЕРПІК
(гол.) крайній кормовий відсік на судні. В А. розміщено рульовий привід, баластні цистерни або ...
АХТЕРШТЕВЕНЬ
ахтерштевень; ч. (гол.) нижня кормова частина судна, що є продовженням кіля.
АЦЕТАНІЛІД
(лат., оцет і анілін) органічна сполука, безбарвні кристали. Застосовують у синтезі барвників і як ...
АЦЕТАТИ
(лат., оцет) солі й ефіри оцтової кислоти. Солі А. застосовують у протравному фарбуванні, медицині, ...
АЦЕТИЛЕН
ацетилен; ч. (лат., оцет і гр., речовина, сировина) органічна сполука, безбарвний газ, з повітрям ...
АЦЕТИЛХОЛІН
(лат., оцет і холін) органічна сполука, оцтово-кислий ефір холіну; безбарвні кристали, хімічний ...
АЦЕТИЛЦЕЛЮЛОЗА
ацетилцелюлоза; ж. (лат., оцет і целюлоза) оцтовокислі ефіри целюлози; біла аморфна ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.013 c.