Слова на букву З (100) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву З (100)

...ЗАВР
(гр., ящірка) у складних словах вказує на приналежність до викопних плазунів, напр., динозавр.
...ЗОЙ
(гр., життя) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "життя" палеозой
ЗІНДЖАНТРОП
(араб. і гр.) викопна людиноподібна мавпа, близька до автралопітека і парантропа. Залишки З. ...
ЗАЇМ
(тур.) князь-васал у Туреччині.
ЗАЇР
заїр; ч. заст. наприкинці 20 ст. грошова одиниця Заїру (тепер - Демократична Республіка Конго), ...
ЗАДРУГА
задруга; ж. (серб.) економічно пов'язані між собою кілька родин, які складають громаду, що існувала ...
ЗАЙСАНҐ
(монг.) родовий старшина у монголів.
ЗАЛ
зал; ч. (нім.) 1. Вітальня, приймальня; велика кімната для прийому гостей. 2. Велике приміщення, ...
ЗАЛА
зала; ж. (нім.) 1. Вітальня, приймальня; велика кімната для прийому гостей. 2. Велике приміщення, ...
ЗАЛЬБАНД
зальбанд; ч. (нім.) площина, що відокремлює мінеральну жилу від гірських порід, в яких вона ...
ЗАМБО
(ісп.) дитина, народжена мулаткою від негра.
ЗАМША
замша; ж. (пол., від нім.) 1. Шкіра оленя, лося, вівці, вичинена жировим дубленням. 2. Ткана замша - ...
ЗАНДРИ
зандри; мн. (ісл., від пісок) хвилясті рівнини, утворені продуктами перемивання морени - пісками, ...
ЗАПТІЙ
(тур.) турецький жандарм.
ЗАРБАТ
(араб.) калатало, яким скликають людей на молитву на Сході.
ЗАРИН
зарин; ч. хім., військ. органічна сполука, безбарвна рухлива рідина; отруйна речовина ...
ЗАУРОЛОФ
(гр., гребінь і ящірка) травоядний динозавр з сімейства гадрозаврів з сильно розвинутим гребнем ...
ЗАУРОПОД
(гр., ящірка і нога) травоядний динозавр, що жив за мезозою; пересувався на чотирьох ...
ЗЕБОЇД
зебоїд; ч. (зебу і ...оїд) гібрид великої рогатої худоби й зебу.
ЗЕБРА
зебра; ж. (фр., порт., з афр. мови банда) африканська порода дикого коня (у чорні і білі смуги), підрід ...
ЗЕБРОЇД
зеброїд; ч. (зебра і ...оїд) помісь коня чи осла й зебри. Див. також: зебра
ЗЕБУ
зебу; ч. (1) (інд.) порода горбатої рогатої худоби, яку розводять у Південній Азії та Східній ...
ЗЕВГІТИ
(гр.) давньогрецькі дрібні землевласники.
ЗЕВС
(гр.) у давньогрецькій міфології верховний бог, володар богів і людей. Римляни ототожнювали З. з ...
ЗЕЙГЕРУВАННЯ
зейгерування; с. (нім., прямовисний, вертикальний) розділення твердого сплаву, яке грунтується на ...
ЗЕЙЛЬ
ч. (гол.) мор. корабельне вітрило.
ЗЕЛОТИ
(гр.) 1. Юдейська релігійно-політична партія "непримиренних", що боролася проти римлян за ...
ЗЕМІНДАР
(інд.) 1. Начальник округу в Ост-Індії за часів монгольського панування. 2. Ост-індійський збирач ...
ЗЕНІНА
(інд.) жіноча половина індуського дому.
ЗЕНІТ
зеніт; ч. (фр., від араб., земт, букв. - шлях, напрям) 1. Найвища точка неба над головою спостерігача; ...
ЗЕНІТНИЙ
зенітний той, який можна спрямувати в зеніт. З-а віддаль - кутова віддаль світила від зеніту.
ЗЕНД
(іран.) одна з іранських мов, яка близька до санскритської.
ЗЕНЗУБЕЛЬ
зензубель; ч. (нім.) деревообробний інструмент; рубанок.
ЗЕНКЕР
зенкер; ч. (нім., від поглиблювати) металорізний інструмент (стрижень з різальною і ...
ЗЕНОНІЗМ
(гр.) наука грецького філософа 3 ст. до н.е. Зенона; стоїцизм.
ЗЕРО
зеро; с. (араб.) нуль.
ЗЕФІР
зефір; ч. (гр.) 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка ...
ЗИГМАШИНА
(нім.) машина для утворення виступів і заглибин (зиків) та інших операцій обробки тонколистового ...
ЗИГОГАМІЯ
зигогамія; ж. (гр., пара, двоє і ...гамія) тип статевого процесу у ряду нижчих рослин: грибів ...
ЗИГОМІЦЕТИ
зигоміцети; мн. (гр., пара, двоє і ...міцети) підклас нижчих грибів. Мікроскопічні гриби. ...
ЗИГОМОРФНИЙ
зигоморфний (пара, двоє і ...морфний) двоформний; З-а квітка - квітка, через яку можна провести лише ...
ЗИГОСПОРА
зигоспора; ж. (гр., пара, двоє і спори) спора, яка утворюється в результаті зигогамії.
ЗИГОТА
зигота; ж. (гр., з'єднаний докупи) клітина, що утворюється внаслідок злиття чоловічої й жіночої ...
ЗИКМАШИНА
(нім.) машина для утворення виступів і заглибин (зиків) та інших операцій обробки тонколистового ...
ЗИЛЬБЕРГЛЕТ
зильберглет; ч. (нім.) свинцевий глет, що його одержують при виплавленні срібла з веркблею.
ЗИМОЛОГІЯ
зимологія; ж. (гр., закваска, дріжджі і ...логія) розділ хімії, що вивчає процеси бродіння ...
ЗИНҐШПІЛЬ
(нім., букв. - гра зі співом) німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з різномовними ...
ЗИҐЗАҐ
зиґзаґ; ч. (фр.) 1. Кривуля, ламана лінія, схожа на блискавку. 2. Траншеї, вкриті таким чином, що ...
ЗЛОТИЙ
злотий; ч. (пол., золотий) грошова одиниця Польщі, поділяється на 100 грошів.
ЗНІЧ
(лит.) святий огонь у стародавніх литовців.
ЗНАННЯ АПОСТЕРІОРІ
знання, набуте з досвіду, з практики.
ЗОЇЛ
зоїл; ч. необ'єктивний, несправедливий, уїдливий критик. Від прізвища грецького філолога й ...
ЗОДІАК
зодіак; ч. (гр., коло з зображень тварин) 12 сузір'їв, по яких відбувається видимий річний рух Сонця: ...
ЗОЛІ
(нім., колоїдний розчин, від лат., розкладання) найдрібніші частинки будь-якої речовини в ...
ЗОЛИТИ
(нім.) 1. Лужити, намочувати білизну у лузі деревного попелу. 2. перен. Гризти, морочити комусь ...
ЗОЛОТНИК
золотник; ч. (рос.) колишня російська одиниця ваги, дорівнює 4,5 г.
ЗОМАН
зоман; ч. органічна сполука, безбарвна, малолетка рідина; отруйна речовина нервово-паралітичної ...
ЗОНА
зона; ж. (гр., пояс) 1. Ділянка, область, смуга або частина простору, що має певні, притаманні їй ...
ЗОНАЛЬНИЙ
зональний той, що стосується будь-якої зони, перебуває в певній зоні: кліматичній, грунтовій, ...
ЗОНД
зонд; ч. (фр., бур, щуп) 1. Медичний прилад для дослідження порожнистих органів, свищів та ран. 2. ...
ЗОНДЕМ
(нім.) полотно над палубою корабля, що захищає пасажирів від сонця.
ЗОНДУВАТИ
зондувати (фр.) 1. Досліджувати за допомогою зонда. 2. перен. Намагатися наперед довідатися про ...
ЗОНТ
зонт; ч. (1) (нім.) у складних словах означає певне відношення до тваринного світу. (2) (нім.) 1. ...
ЗОО...
(гр., тварина, жива істота) у складних словах означає те, що стосується тваринного світу.
ЗООБЕНТОС
зообентос; ч. (зоо... та бентос) сукупність тварин, що живуть на дні морських і прісних водойм.
ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ
зооветеринарний (зоо... і лат., тваринний) той, що стосується вирощування, лікування й ...
ЗООГІГІЄНА
зоогігієна; ж. (гр. зоо... і гігієна) наука про охорону здоров'я тварин.
ЗООГЕОГРАФІЯ
зоогеографія; ж. (гр.) наука, що вивчає географічне поширення тварин та їхніх угруповань на земній ...
ЗООГРАФІЯ
(гр.) опис тварин з точки зору природознавства.
ЗООЛАТРІЯ
(гр.) релігійні вірування та обряди, в основі яких лежить культ тварин; анімалізм.
ЗООЛОГІЧНИЙ
зоологічний той, що стосується зоології; - зоологічний музей - зоологічний парк
ЗООЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ
наукова й культурно-освітня установа, в якій зберігається і демонструється колекція тварин ...
ЗООЛОГІЧНИЙ ПАРК
науково-освітня установа, де утримують диких і деяких свійських тварин з метою демонстрації, ...
ЗООЛОГІЯ
зоологія; ж. (гр.) комплексна біологічна наука про тварин.
ЗООМОРФІЗМ
зооморфізм; ч. (зоо... і ...морфізм) у давніх релігіях зображення богів в образі тварин. Передувало ...
ЗООНОЗИ
(зоо... і ...ноз) інфекційні хвороби тварин, на які можуть хворіти й люди, заражаючись від тварин ...
ЗООПАЛЕНТОЛОПЯ
(гр.) наука про викопні тваринні залишки.
ЗООПАТОЛОГІЯ
(зоо... і патологія) наука про хворобливі (патологічні) процеси в організмі тварин.
ЗООПЛАНКТОН
зоопланктон; ч. (зоо... і планктон) сукупність тварин, що населяють товщу води й пасивно ...
ЗООПЛАСТИКА
(гр.) наслідування тваринних форм у різьбі.
ЗООПСИХОЛОГІЯ
зоопсихологія; ж. (гр.) галузь психології, що вивчає психіку тварин, її прояви, походження і ...
ЗООСПОРАНГІЇ
(зоо... і спорангії) органи нестатевого розмноження у деяких водоростей і нижчих грибів; клітини, в ...
ЗООСПОРИ
(зоо... і спори) рухливі клітини у багатьох водоростей і нижчих грибів, що служать для нестатевого ...
ЗООТЕХНІЯ
зоотехнія; ж. (гр.) наука про розведення, годування і використання сільськогосподарських тварин.
ЗООФАГИ
(гр.) організми, що живляться тваринною їжею.
ЗООФЕРМА
зооферма; ж. (зоо... і ферма) господарство, в якому розводять диких хутрових звірів.
ЗООФОР
зоофор; ч. (гр.) фриз, оздоблений тваринним орнаментом.
ЗООХОРІЯ
(зоо... і ...хорія) поширення плодів і насіння рослин за допомогою тварин, до тіла яких вони ...
ЗООЦЕНОЗ
зооценоз; ч. (зоо... і ...ценоз) сукупність тварин, що входять до складу біоценозу.
ЗООЦИДИ
(зоо... і ...циди) хімічні речовини для боротьби з шкідливими хребетними тваринами.
ЗОРОАСТРИЗМ
зороастризм; ч. релігія, поширена в давнину і за середньовіччя в ряді країн Близького й ...
ЗУАВ
зуав; ч. (фр., від араб., зуауа - назва одного з кабільських племен в Алжирі) 1. Алжирський ...
ЗУМЕР
зумер; ч. (нім., від дзижчати) автоматичний електромагнітний переривач електричного ...
ЗУМПФ
зумпф; ч. (нім., букв. - болото, трясовина) 1. Яма, куди по шахтному стовбуру стікає вода. 2. Порожнина ...
ЗУРКА
(перс.) старовинний перський музичний інструмент.
ЗУРНА
зурна; ж. (тюрк., від перс., сурна, сурнай, букв. - святкова флейта) східний народний духовий ...
ЗЮЙД
зюйд; ч. (гол.) 1. Південь. 2. Південний вітер.
ЗЮЙД-ВЕСТ
зюйд-вест; ч. (гол.) 1. Південний захід. 2. Південно-західний вітер.
ЗЮЙД-ОСТ
зюйд-ост; ч. (гол.) 1. Південний схід. 2. Південно-східний вітер.
ЗЮЙДВЕСТКА
зюйдвестка; ж. (гол.) 1. Капелюх з тканини, шо не промокає, з широкими полями, який надягають моряки ...


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.005 c.