Слова на букву І (666) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву І (666)

< 1 2 3 > >>
ІМУНІЗАЦІЯ
імунізація; ж. (лат., вільний, незайманий) метод створення штучного імунітету у людини й тварин. ...
ІМУНІТЕТ
імунітет; ч. (лат., звільнення, свобода) 1. мед., біол. Несприйнятливість організмів до збудників ...
ІМУННИЙ
імунний (лат., вільний, позбавлений чогось) той, що не піддається захворюванню на інфекційну ...
ІМУНО...
(лат., вільний, незайманий) у складних словах означає імунітет.
ІМУНОГЕНЕЗ
(імуно... і ...генез) комплекс процесів, що характеризують специфічну реакцію організму на введення ...
ІМУНОГЕНЕТИКА
(імуно... й генетика) розділ генетики, що вивчає фактори успадковування імунітету.
ІМУНОДЕПРЕСІЯ
(імуно... і депресія) зниження стійкості організму, що полягає в ослабленні дії його природних ...
ІМУНОЛОГІЯ
імунологія; ж. (імуно... і ...логія) наука про імунітет.
ІМУНОМОРФОЛОГІЯ
(імуно... і морфологія) розділ імунології, в якому вивчають анатомію, гістологію й цитологію ...
ІМУНОПАТОЛОГІЯ
(імуно... і патологія) розділ імунології, в якому вивчають процеси, що виникають внаслідок ...
ІМУНОТЕРАПІЯ
імунотерапія; ж. (імуно... і терапія) розділ практичної імунології, завданням якого є лікування ...
ІМУНОХІМІЯ
імунохімія; ж. (імуно... і хімія) розділ імунології, що вивчав хімічні основи імунітету.
ІН'ЄКЦІЯ
ін'єкція; ж. (лат., вкидання) 1. Введення у тканини та деякі порожнини організму ліків; ...
ІН-КВАРТО
ін-кварто (лат., (складений) вчетверо) формат видань, за яким розмір сторінки становить четверту ...
ІН-ОКТАВО
ін-октаво (лат., (складений) увосьмеро) формат видань, за яким розмір сторінки становить восьму ...
ІН-ФОЛІО
ін-фоліо (лат., букв. - в аркуш) формат видань, за яким розмір сторінки становить половину ...
ІН...
(лат.) префікс зі значенням заперечення, відсутності чогось, проникнення у щось.
ІНІОЇТ
ініоїт; ч. мінерал класу боратів, безбарвний, з скляним блиском. Руда бору. Від назви родовища Іньо ...
ІНІЦІАЛ
ініціал; ч. (лат., початковий) 1. Збільшена заголовна літера якогось розділу в тексті рукописної чи ...
ІНІЦІАЛИ
(лат.) 1. Перші літери імені та побатькові або імені, по батькові і прізвища. 2. Виділені більшим ...
ІНІЦІАТИВА
ініціатива; ж. (фр., від лат., початок) 1. Перший крок у якій-небудь справі; почин. 2. Здатність ...
ІНІЦІАТИВНИЙ
ініціативний той, що стосується ініціативи; здатний до самостійних дій.
ІНІЦІАТОР
ініціатор; ч. (фр., зачинатель) 1. Людина, яка висловила якусь нову думку. 2. Людина (колектив), яка ...
ІНІЦІЮВАННЯ
ініціювання; с. (лат., збуджую, викликаю) 1. Збудження ланцюгової хімічної або ядерної реакції ...
ІНАБІ
(азерб.) азербайджанський народний танок імпровізаційного характеру, переважно жіночий.
ІНАВГУРАЦІЯ
інавгурація; ж. (лат., посвячую) урочиста церемонія введення на посаду глави держави або ...
ІНАДАПТАЦІЯ
(ін... і адаптація) сукупність в окремих груп тварин таких пристосувань, які в ході еволюції ...
ІНАКТИВАЦІЯ
інактивація; ж. (ін... і лат., діяльний) зниження активності мікроорганізмів, а також специфічних ...
ІНАУГУРАЦІЯ
(лат., посвячую) урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан.
ІНБИР
(нім., від лат., з інд. мов) 1. Тропічна трав'яниста рослина, м'ясисте кореневище якої багате ефірними ...
ІНБРЕДНИЙ
інбредний одержаний в результаті близькоспорідненого схрещування; І-ні форми організмів ...
ІНБРИДИНГ
інбридинг; ч. (англ., від в, всередині й розведення) 1. Система розведення тварин, при якій ...
ІНВАГІНАЦІЯ
інвагінація; ж. (ін... і лат., піхва, оболонка) 1. Один із способів гаструляції, коли частина стінки ...
ІНВАЗІЯ
інвазія; ж. (лат., вторгнення, напад, від нападаю) 1. Зараження людини, тварин і рослин тваринними ...
ІНВАЙРОНМЕНТАЛІЗМ
(англ., від оточення, середовище) течія в географії, яка географічному середовищу відводить ...
ІНВАР
елінвар; ч. (лат., незмінний) сплав заліза з нікелем. Використовують для виготовлення деталей ...
ІНВАРІАНТИ
(лат., незмінний) величини, співвідношення, властивості тощо, які не змінюються від тих чи інших ...
ІНВАРІАНТНИЙ
інваріантний незмінний за певних перетворень.
ІНВЕКТИВА
інвектива; ж. (лат., лайлива (промова), від нападаю) різкий викривальний виступ, образлива промова, ...
ІНВЕНТАР
інвентар; ч. (лат., опис) 1. Сукупність господарських або інших предметів, що входять до складу ...
ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ
інвентаризація; ж. (лат., опис) 1. Складання опису майна (інвентаря) підприємства, установи. 2. ...
ІНВЕНЦІЯ
(лат., винахід, вигадка, від вигадую) музична п'єса поліфонічного характеру, написана у вільній ...
ІНВЕРСІЯ
інверсія; ж. (лат., перегортання, перестановка) 1. Зміна звичайного (нормального) порядку слів у ...
ІНВЕРТАЗА
(лат., повертаю, змінюю) те саме, що й сахараза. Див. також: сахараза
ІНВЕРТОР
інвертор; ч. (лат., змінюю, перетворюю) 1. Пристрій для перетворення постійного електричного ...
ІНВЕРТУВАТИ
інвертувати (лат., перетворюю) піддавати що-небудь інверсії, розщеплювати.
ІНВЕСТИТУРА
інвеститура; ж. (лат., від одягаю, наділяю) 1. За середньовіччя в Західній Європі юридичний акт ...
ІНВЕСТИЦІЇ
(нім., від лат., одягаю) грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти ...
ІНВЕСТОР
інвестор; ч. (англ., від лат., одягаю, наділяю) суб'єкт інвестиційної діяльності (приватний ...
ІНВЕСТУВАННЯ
інвестування; с. (англ.) фінансування довготермінових вкладень (надання інвестицій). Див. ...
ІНВОЛЮТА
інволюта; ж. (лат., розгортаючий) крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що закріплена ...
ІНВОЛЮЦІЯ
інволюція; ж. (лат., завиток, закрутка, від обгортаю) 1. Втрата окремих органів або спрощення їхньої ...
ІНГІБІТОРИ
(лат., стримую, зупиняю) речовини, які сповільнюють перебіг хімічних реакцій окислення, ...
ІНГАЛЯТОР
інгалятор; ч. (лат., вдихаю) 1. Прилад для лікування ігаляцією. 2. Апарат, яким подають кисень ...
ІНГАЛЯЦІЯ
інгаляція; ж. (лат., вдихання) 1. Метод введення лікарських речовин в організм шляхом вдихання ...
ІНГРЕСІЯ
інгресія; ж. (лат., вступ, входження, від вступаю) проникнення морських вод у зниження рельєфу ...
ІНДІЙ
індій; ч. (лат., синя фарба) хімічний елемент, символ In, ат. н. 49; сріблясто-білий м'який ...
ІНДІЙСЬКА КАННА
декоративна рослина.
ІНДАНТРЕН
(інд(иго), гр., вугілля) синій антрахіноновий барвник; антрахінон.
ІНДАНТРЕНБЛАУ
(інд(иго), гр., вугілля і нім., синій) синій антрахіноновий барвник; антрахінон, іІндантрен.
ІНДАНТРЕНОВІ БАРВНИКИ
синтетичні кубові барвники різного кольору. Застосовують для фарбування бавовняних тканин і ...
ІНДЕКС
індекс; ч. (лат., від вказую) 1. Покажчик, список, перелік чого-небудь. 2. ек. Цифровий показник, який ...
ІНДЕКСАЦІЯ
індексація; ж. (лат.) 1. Проставляння індексу на певних документах, книгах з метою класифікації ...
ІНДЕКСАЦІЯ ВКЛАДІВ
фін., екон. зміна величини процентної ставки банків, передбаченої для сплати вкладникові, у разі ...
ІНДЕКСАЦІЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ
екон. одна з форм повного або часткового відшкодування населенню грошових витрат, спричинених ...
ІНДЕМНІЗАЦІЯ
(лат.) сплата за зроблену шкоду, відшкодування за спричинені збитки.
ІНДЕМНІТЕТ
індемнітет; ч. (лат., відшкодування збитків) 1. у міжнародному праві - відшкодування втрат. 2. В ...
ІНДЕНТ
індент; ч. (англ.) разове комісійне доручення імпортера однієї країни комісіонерові іншої на ...
ІНДЕНТЕР
(англ., видовбувати, залишати відбиток) наконечник, вдавлюванням якого вимірюють твердість ...
ІНДЕНТОР
(англ., видовбувати, залишати відбиток) наконечник, вдавлюванням якого вимірюють твердість ...
ІНДЕПЕНДЕНТИ
(англ., від лат., незалежні) 1. Прихильники релігійно-церковної течії пуритан, що є одним з напрямів ...
ІНДЕТЕРМІНІЗМ
індетермінізм; ч. (ін... і детермінізм) вчення й методологічна позиція, які заперечують загальну ...
ІНДИВІД
індивід; ч. (лат., неподільне) 1. Окремий організм тварини або рослини, який існує самостійно. 2. ...
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ
індивідуалізація; ж. (фр., від лат., неподільне) виділення однієї особи або особини (індивідуума) ...
ІНДИВІДУАЛІЗМ
індивідуалізм; ч. (фр.) 1. Напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу ...
ІНДИВІДУАЛІСТ
індивідуаліст; ч. (фр.) людина, яка навмисно відособлюється, протиставить себе колективу, ...
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ
індивідуальність; ж. (фр.) 1. Сукупність психічних властивостей, характерних рис і досвіду кожної ...
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ
індивідуальний (фр., особистий) 1. Властивий, притаманний певній особі. 2. Який перебуває в ...
ІНДИВІДУУМ
індивідуум; ч. (лат.) 1. Кожен самостійно існуючий живий організм; особина. 2. Окрема людина, ...
ІНДИГО
індиго; с. (ісп., з лат., гр., індійський) 1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої ...
ІНДИГОЇДИ
(індиго і ...оїд) синтетичні кубові барвники різного кольору. Інша назва - індигоїдні барвники.
ІНДИГОКАРМІН
індигокармін; ч. (індиго і кармін) органічна сполука; штучний барвник синього кольору. ...
ІНДИГОФЕРА
(індиго і лат., несу) рід кущових або трав'янистих рослин родини бобових. Поширені в тропічних і ...
ІНДИКАН
індикан; ч. 1. Речовина (глікозид), що міститься в деяких рослинах (індигофері та ін.), з якої ...
ІНДИКАТИВ
індикатив; ч. (лат.) лінгв. дійсний спосіб дієслова.
ІНДИКАТОР
індикатор; ч. (лат., від вказую, визначаю) 1. Прилад, за допомогою якого здійснюють індикацію. 2. ...
ІНДИКАТОРНИЙ
індикаторний пов 'язаний з індикацією; І-на діаграма - графічне зображення залежності тиску пари ...
ІНДИКАТРИСА
індикатриса; ж. (фр., букв. - вказуюча) лінія або поверхня, що унаочнює будь-яку властивість ...
ІНДИКАЦІЯ
індикація; ж. (лат., вказання ціни) 1. Визначення, вимірювання, записування різних показників, ...
ІНДИКТ
індикт; ч. (лат., проголошення, податок) 1. В Стародавньому Римі - 15-річний період, протягом якого ...
ІНДИФЕРЕНТИЗМ
індиферентизм; ч. (лат., байдужий) байдуже ставлення до, чогось; індиферентність.
ІНДИФЕРЕНТНІ РЕЧОВИНИ
хімічні речовини, що важко вступають у реакцію
ІНДИФЕРЕНТНІСТЬ
індиферентність; ж. (лат., байдужий) байдуже ставлення до, чогось.
ІНДИФЕРЕНТНИЙ
індиферентний (лат.) 1. Який не виявляє до когось, чогось інтересу, зацікавлення; байдужий, ...
ІНДИФЕРЕНТНИЙ ЕЛЕКТРОД
неактивний електрод, застосовуваний в електрофізіологічних дослідженнях.
ІНДИХЕНІЗМ
(ісп., від тубільний) течія в громадській думці, образотворчому мистецтві та літературі країн ...
ІНДОКСИЛ
(інд(иго) і гр., кислий) органічна гетероциклічна сполука; світло-жовті кристали з неприємним ...
ІНДОЛ
індол; ч. (інд(иго) та ...ол) органічна гетероциклічна сполука; безбарвні кристали з неприємним ...
ІНДОСАМЕНТ
індосамент; ч. (нім., іт., від лат., на і спина) передатний напис власника на звороті чеків, векселів, ...
ІНДОСАНТ
індосант; ч. (нім., іт.) особа, яка робить передатний напис на звороті чеків, векселів та інших ...
ІНДОСАТ
індосат; ч. (нім.) особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передатним написом.
ІНДОФЕНОЛИ
(лат., синя фарба і феноли) синтетична сполука, належить до кубових барвників. Застосовують у ...
ІНДРА
(санскр.) у давньоіндійській ведичній релігії - один з головних богів, володар неба, бог грози і ...
ІНДУЇЗМ
індуїзм; ч. (санскр., хіндумата) релігійна система, що охоплює різноманітні вірування більшості ...
ІНДУЗІЙ
(лат., верхня туніка) плівка на поверхні листка папоротей, що вкриває купки (соруси) ...
ІНДУКТАНС
(фр.) опір змінному струму в колі, що складається з котушки самоіндукції (індуктивний опір) ...
ІНДУКТИВНІСТЬ
індуктивність; ж. фізична величина, що характеризує здатність провідника нагромаджувати енергію ...
ІНДУКТИВНИЙ
індуктивний заснований на індукції, той, що користується методом індукції; індуктивний метод - ...
ІНДУКТОР
індуктор; ч. (лат., від вводжу, збуджую) 1. Електрична машина з ручним приводом для одержання ...
ІНДУКТОТЕРМІЯ
(лат., наведення, введення і ...термія) метод електролікування, при якому певні ділянки тіла ...
ІНДУКЦІЙНИЙ
індукційний пов'язаний з індукцією (напр., І-на котушка, І. регулятор, І. струм).
ІНДУКЦІЯ
індукція; ж. (лат., наведення, збудження) 1. лог. Умовивід, при якому на підставі знання про окреме ...
ІНДУЛЬГЕНЦІЯ
індульгенція; ж. (лат., милість, прощення) 1. В римському праві - помилування з нагоди якогось ...
ІНДУЛЬТ
(лат.) привілеї, які папи видавали окремим особам.
ІНДУСИ
(інд.) 1. Застаріла загальна назва всього корінного населення Індії та Пакистану; індійці. 2. ...
ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ
індустріалізація; ж. (лат.) процес створення великого машинного виробництва в усіх галузях ...
ІНДУСТРІЯ
індустрія; ж. (лат., діяльність, старанність) промисловість.
ІНЕРТНИЙ
інертний (лат., невправний, млявий) 1. Позбавлений активності, ініціативи; недіяльний, ...
ІНЕРЦІЯ
інерція; ж. (лат., бездіяльність, нерухомість) 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або ...
ІНЖЕКТОР
інжектор; ч. (фр., від лат., вкидаю) струминний насос для стискування газів і пари, а також ...
ІНЖЕНЕР
інженер; ч. (фр., від лат., здібність, винахідливість) фахівець з якої-небудь галузі техніки з вищою ...
ІНЖЕНЮ
інженю; ж. (фр., наївний, простодушний) амплуа актриси, яка виконує ролі простодушних, наївних ...
ІНЖИР
інжир; ч. (тюрк.) 1. Субтропічне плодове дерево роду фікус родини шовковицевих; смаківниця, смоква. ...
ІНКАЛОЙ
інкалой; ч. жароміцний сплав на основі заліза, що містить 25% хрому і 35% нікелю.
ІНКАПСУЛЯЦІЯ
інкапсуляція; ж. (sy... і лат., скринька) утворення щільної оболонки (капсули) із сполучної тканини ...
ІНКАСАТОР
інкасатор; ч. (іт.) посадова особа (банківський працівник), котра приймає гроші в організацій, ...
ІНКАСАЦІЯ
інкасація; ж. (іт., виручка, виторг) збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані ...
ІНКАСО
інкасо; с. (іт., виручка, виторг) банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за ...
ІНКВІЗИТОР
інквізитор; ч. (лат., вистежувач) 1. Суддя або член суду інквізиції. 2. перен. Той, хто навмисне ...
ІНКВІЗИЦІЯ
інквізиція; ж. (лат., розшук, розслідування, від розшукую) 1. Підпорядкована папі судово-карна ...
ІНКИ
навколінки (інд.) одне з давніх індіанських племен, що жило на території Перу.
ІНКЛІНАТОР
інклінатор; ч. (лат., нахиляю) прилад, яким вимірюють магнітне нахилення.
ІНКЛІНОМЕТР
інклінометр; ч. (лат., нахиляю і ...метр) прилад, яким вимірюють скривлення бурової свердловини.
ІНКОГЕРЕНЦІЯ
(ін... і лат., внутрішній зв'язок) мед. втрата послідовності думки, типовий прояв шизофренії.
ІНКОНГРУЕНТНИЙ
(лат., невідповідний) неоднаковий, різний; - інконгруентний процес
ІНКОНГРУЕНТНИЙ ПРОЦЕС
процес, результат якого за елементарним складом не тотожний тому, з чого починається цей ...
ІНКОНЕЛЬ
інконель; ч. жароміцний сплав на основі нікелю, шо містить близько 15% хрому і до 9% заліза.
ІНКОНСЕКВЕНТНІСТЬ
(лат.) непослідовність, протиріччя у діях і, думках людини.
ІНКОРПОРАЦІЯ
інкорпорація; ж. (лат.) 1. Уключення до свого складу чогось; приєднання. 2. лінгв. Спосіб ...
ІНКОРПОРУВАТИ
інкорпорувати (лат.) включати до свого складу щось; приєднувати.
ІНКОРПОРУЮЧИЙ
інкорпоруючий той, що здійснює інкорпорацію; І-чі мови - мови, в яких поширена інкорпорація.
ІНКОТЕРМС
(англ.) збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченнями.
ІНКОҐНІТО
(іт., від лат., невпізнаний, невідомий) 1. Ховаючи, затаюючи своє ім'я; потай, таємно, секретно, ...
ІНКРЕТИ
(лат., просіяний, виділений) те саме, що й гормони.
ІНКРЕТОРНИЙ
інкреторний (інкрети) те саме, що й гормональний.
ІНКРЕЦІЯ
інкреція; ж. (лат., виділення, від просіюю) виділення певною групою залоз організму людини й ...
ІНКРИМІНУВАННЯ
інкримінування; с. (ін... і лат, провина, злочин) пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину.
ІНКРИМІНУВАТИ
інкримінувати (лат.) обвинувачувати когось у чомусь; ставити комусь за провину щось; винуватити, ...
ІНКРУСТАЦІЯ
інкрустація; ж. (лат., від вкриваю шаром) 1. Розділ декоративно-ужиткового мистецтва. 2. Прикраси, ...
ІНКУБ
(лат.) 1. Перелесник, літавець; у середньовічних повір'ях - демон. 2. У давніх римлян - дух-охоронець ...
ІНКУБАТОР
інкубатор; ч. (лат., висиджую пташенят) апарат для виведення з яєць молодняка ...
ІНКУБАТОРІЙ
інкубаторій; ч. приміщення, в якому встановлено інкубатори для штучного виведення молодняка ...
ІНКУБАЦІЙНИЙ
інкубаційний (лат., тут - перебуваю в спокої) той, що перебуває в спокої; інкубаційний період - ...
ІНКУБАЦІЯ
інкубація; ж. (лат., висиджування пташенят) 1. Виведення з яєць пташенят, з ікри - мальків риб, з ...
ІНКУБУС
(лат.) 1. Перелесник, літавець; у середньовічних повір'ях - демон. 2. У давніх римлян - дух-охоронець ...
ІНКУНАБУЛИ
(лат., колиска, роки дитинства, початок) книги, видрукувані наборними літерами на початку ...
ІНКУРАБЕЛЬНИЙ
інкурабельний (ін... і лат., виліковний) невиліковний, невидужний, невигойний.
ІННЕРВАЦІЯ
іннервація; ж. (ін... і нерви) наявність нервових волокон в органах і тканинах тварин та людини, яка ...
ІННОВАЦІЯ
інновація; ж. (лат.) 1. Нововведеня, запровадження нового звичаю, правила і т. ін. 2. Нова думка, ідея, ...
ІНОЗИТ
інозит; ч. (гр., м'яз, сухожилля) циклічний шестиатомний спирт, міститься в тканинах людини й ...
ІНОКУЛЯЦІЯ
інокуляція; ж. (лат., від роблю щеплення) введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, ...
ІНОЦЕРАМИ
(гр., м'яз і шкаралупа) рід викопних морських двостулкових молюсків; відомі з відкладів мезозою.
ІНСАЙД
інсайд; ч. (англ., букв. - всередині) гравець у футбольній або хокейній команді, який займає ...
ІНСЕКТ
(лат.) комаха.
ІНСЕКТАРІЙ
інсектарій; ч. (лат., комаха) приміщення, де розводять та утримують комах.
ІНСЕКТИЦИДИ
(лат., комаха і ...циди) хімічні сполуки, що їх застосовують для знищення шкідливих комах. Див. ...
ІНСЕКТОФУНГІЦИДИ
(лат., комаха, гриб і ...циди) отруйні хімічні препарати, що ними знищують комах і гриби-паразити.
ІНСИНУАТОР
інсинуатор; ч. (лат.) намовник, підкопувач.
ІНСИНУАЦІЯ
інсинуація; ж. (лат., букв. - закрадливість, від проникаю) неправдива, наклепницька вигадка з метою ...
ІНСИҐНІЇ
(лат.) зовнішні ознаки влади, могутності, становища у державі.
ІНСОЛЬВЕНЦІЯ
(лат.) сплата боргу, неспроможність розрахуватися.
ІНСОЛЯЦІЯ
інсоляція; ж. (лат., від виставляю на сонце) 1. Приплив сонячної радіації (випромінювання) на земну ...
ІНСПІРАЦІЯ
інспірація; ж. (лат., натхнення, навіювання) 1. Намова, навіювання, спонукання їювні, підбурювання, ...
ІНСПІРУВАТИ
інспірувати (лат., навіюю, надихаю) 1. Навівати, вселяти комусь певні думки, погляди, навчити, як ...
ІНСПЕКТОР
інспектор; ч. (лат., наглядач) посадова особа у державних установах, на підприємствах, у ...
ІНСПЕКТУВАТИ
інспектувати (лат., оглядаю, розглядаю) перевіряти правильність дій, здійснювати інспекторський ...
ІНСПЕКЦІЯ
інспекція; ж. (лат., огляд, розгляд) 1. Нагляд за правильністю дій і додержанням установлених ...
ІНСТАЛЯЦІЯ
інсталяція; ж. (лат.) 1. Церемонія введення на посаду (переважно церковна). 2. Устаткування фабрики, ...
ІНСТАНЦІЯ
інстанція; ж. (лат., безпосередня близькість) кожна з послідовних ланок у системі підпорядкованих ...
ІНСТИЛЯЦІЯ
інстиляція; ж. (лат., від крапаю, зволожую) вкапування ліків (напр., інстиляція у сечовий міхур).
ІНСТИНКТ
інстинкт; ч. (лат., спонукання) 1. Вроджена, типова для кожного виду тварин здатність виконувати ...
ІНСТИНКТИВНИЙ
інстинктивний зумовлений інстинктом; І-на поведінка - сукупність природжених проявів зовнішньої ...
ІНСТИТУТ
інститут; ч. (лат., устрій, установа) 1 . Назва деяких вищих навчальних закладів і наукових ...
ІНСТИТУЦІЇ
(лат., настанова) 1. Назва елементарних підручників римського цивільного права. 2. Установи, ...
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ
1. Один з напрямів державознавства й правознавства 20 ст., що вважає "інституцію" (сім'ю, партію, ...
ІНСТИТУЦІЯ
інституція; ж. (лат.) 1. Елементарний підручник римського цивільного права. 2. Заклад, установа.
ІНСТРУКТИВНИЙ
інструктивний (фр., повчальний, від лат., наставляю) той, що містить у собі керівні вказівки, ...
ІНСТРУКТОР
інструктор; ч. (лат., упорядник, організатор) 1. Працівник якої-небудь установи, що контролює ...
ІНСТРУКЦІЯ
інструкція; ж. (лат., введення, настанова) керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил ...
ІНСТРУМЕНТ
інструмент; ч. (лат., знаряддя) 1. Знаряддя або пристрій для обробки матеріалів, вимірювань, ...
ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ
інструменталізм; ч. (англ., від лат., знаряддя) різновидність суб'єктивно-ідеалістичної філософії ...
ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ
інструментальний той, що стосується інструмента; І-на музика - музика, що її виконують на ...
ІНСТРУМЕНТАРІЙ
інструментарій; ч. сукупність інструментів, що їх застосовують у певній галузі.
ІНСТРУМЕНТУВАННЯ
інструментування; с. 1. Розподіл голосів музичного твору між інструментами оркестру, камерного ...
ІНСУЛІН
інсулін; ч. (лат., острів) гормон підшлункової залози; білкова речовина. Впливає на вуглеводний ...
ІНСУЛІНАЗА
фермент, під впливом якого гормон інсулін втрачає свою активність.
ІНСУЛЬТ
інсульт; ч. (лат., скачу, стрибаю) раптове гостре порушення кровообігу в головному мозку людини, ...
ІНСУРГЕНТ
інсургент; ч. (лат., той, що повстає) повстанець, учасник повстання.
ІНСУРЕКЦІЯ
(лат., від повстаю) збройний виступ, повстання проти державної влади.
ІНСЦЕНІВКА
інсценівка; ж. (лат.) перероблений для театру, кіно, радіо, телебачення літературний твір.
ІНСЦЕНУВАТИ
інсценувати (лат.) 1 . Надавати творові літератури драматичної форми. 2. Штучно відновити якусь ...
ІНТАГЛІОДРУК
(іт.) друк, елементи якого виступають над поверхнею паперу, тому їх можна відчути на дотик. Є одним ...
ІНТАКТНИЙ
(лат., недоторканний) незайманий.
ІНТАЛІЯ
інталія; ж. (іт., різьблення) різьблене зображення у вигляді заглибленого рельєфу на ...
ІНТАЛЬЙО
(яп.) 1. Камінь з вирізаним на ньому малюнком. 2. Ґравюра, зроблена міцною горілкою. Див. ...
ІНТАРСІЯ
інтарсія; ж. (іт., інкрустація) вид інкрустації, виконаної на дерев'яних предметах з кусочків ...
ІНТЕГРАЛ
інтеграл; ч. (лат., цілий) мат. границя суми нескінченно великої кількості нескінченно малих ...
ІНТЕГРАЛЬНІ РІВНЯННЯ
мат. рівняння, які зв'язують шукану функцію та інтеграли від неї. Такі рівняння широко ...
ІНТЕГРАЛЬНЕ ЧИСЛЕННЯ
мат. розділ математики, в якому вивчаються властивості та способи обчислення інтегралів
ІНТЕГРАЛЬНИЙ
інтегральний пов'язаний з інтегралом - інтегральне числення - інтегральні рівняння
ІНТЕГРАТОР
інтегратор; ч. (лат., відновлюю, поповнюю) обчислювальний пристрій для інтегрування деяких ...
ІНТЕГРАФ
(інте(грал) і ...граф) прилад для креслення інтегральної кривої за заданим диференціальним ...
ІНТЕГРАЦІЯ
інтеграція; ж. (лат., поповнення, відновлення) 1. Об'єднання в ціле будь-яких окремих ...
ІНТЕГРИМЕТР
інтегриметр; ч. (лат., цілий і ...метр) механічний аналоговий прилад, призначений для математичної ...
ІНТЕГРУВАННЯ
інтегрування; с. мат. знаходження інтегралу.
ІНТЕГРУВАТИ
інтегрувати (лат., заповнюю, відновлюю) 1. мат. Відшукувати інтеграл. 2. Робити інтеграцію. Див. ...
ІНТЕГУМЕНТИ
(лат., завіса, захисний покрив) зовнішні покриви насінного зачатка у насінних рослин, що оточують ...
ІНТЕЛІГІБЕЛЬНИЙ
інтелігібельний (лат., пізнаваний, мислимий) 1. Той, що осягається лише розумом, мисленням. 2. ...
ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ
інтелігентність; ж. (лат., обізнаний, тямущий, розсудливий) освіченість, культурність, розумова ...
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ
інтелігенція; ж. (лат., знавець, фахівець) 1. Люди розумової праці, що мають спеціальні знання з ...
ІНТЕЛЕКТ
інтелект; ч. (лат., розуміння, розсудок, пізнання) розум, здатність людини думати, мислити; глузд, ...
ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ ПРАЦІ
(лат., розумовий) збільшення питомої вага розумових функцій (управління, контроль, налагодження) в ...
ІНТЕЛЕКТУАЛІЗМ
інтелектуалізм; ч. (лат., розумовий) напрям у філософії і психології, який абсолютизує процеси ...
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ
інтелектуальний (лат.) розумовий, розсудковий, розсудливий.
ІНТЕНДАНТ
інтендант; ч. (фр., від лат., спрямовую, готую) 1. Військовослужбовець офіцерського складу, що відає ...
ІНТЕНСИВНІСТЬ
інтенсивність; ж. (фр.) 1. Ступінь напруження, посилення; - інтенсивність праці 2. Густина потоку ...
ІНТЕНСИВНІСТЬ ЗВУКУ
(сила звуку) густина потоку звукової енергії. Найменша інтенсивність звуку, яку ще може сприймати ...
ІНТЕНСИВНІСТЬ ПРАЦІ
ступінь напруженості праці; кількість праці, яку витрачає працівник у процесі виробництва за ...
ІНТЕНСИВНИЙ
інтенсивний (фр., від лат., напруження, посилення) 1. Напружений, посилений. 2. Той, що має найбільшу ...
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ
інтенсифікація; ж. (фр., від лат., напруження, зусилля і роблю) посилення, збільшення напруженості, ...
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
напрям у розвитку суспільного виробництва, за яким зростання його обсягу відбувається ...
ІНТЕР'ЄР
інтер'єр; ч. (фр.) 1. Архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина будинку, приміщення. 2. ...
ІНТЕР...
(лат.) префікс, який означає перебування між, поміж, періодичність дії, скасування, зниження.
ІНТЕРВ'Ю
інтерв'ю; с. (англ., букв. - зустріч, бесіда) жанр публіцистики, розмова журналіста з політичним, ...
ІНТЕРВАЛ
інтервал; ч. (лат., проміжок, відстань) 1. Перерва (у просторі або часі), пауза. 2. Віддаль по фронту ...

< 1 2 3 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.