Слова на букву І (666) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву І (666)

< 1 2 3 >>
ІНТЕРВАЛЮТА
інтервалюта; ж. (лат.) грошові знаки чужоземних держав, а також кредитні та платіжні документи у ...
ІНТЕРВАЛЮТНИЙ КУРС
(інтер ... і валюта) те саме, що й валютний курс. Див. також: валюта
ІНТЕРВЕНТ
інтервент; ч. учасник або прихильник інтервенції. Див. також: інтервенція
ІНТЕРВЕНЦІЯ
інтервенція; ж. (лат.) насильне збройне втручання однієї держави або кількох держав у внутрішні ...
ІНТЕРВОКАЛЬНИЙ
інтервокальний (інтер... і вокальний) лінгв. звук між двома голосними.
ІНТЕРДИКТ
інтердикт; ч. (лат., заборона) 1. У римському праві - наказ претора сторонам, що позиваються, про ...
ІНТЕРЕС
інтерес; ч. (фр.) 1. Цікавість, зацікавлення. 2. Вигода, користь, зиск.
ІНТЕРКІНЄЗ
(інтер... і ...кінез) те саме, що й інтерфаза.
ІНТЕРКУРЕНТНИЙ
(лат., той, що домішується) проміжний, той, що випадково приєднується; І-не захворювання - ...
ІНТЕРЛІНІВІСТИКА
(лат.) розділ мовознавства, що вивчає проблеми, пов'язані з створенням та функціонуванням різних ...
ІНТЕРЛІНІЯ
(інтер... і лат., лінія) лінія між рядками книги та інших видань; інколи на ній набирають цифри.
ІНТЕРЛІНГВА
(інтер... і лат., мова) штучна мова, перший варіант якої на латинській мові був створений у 1908 р. ...
ІНТЕРЛІНЬЯЖ
інтерліньяж; ч. (фр., від між і лінія) віддаль між нижньою і верхньою лініями шрифту двох суміжних ...
ІНТЕРЛЮДІЯ
інтерлюдія; ж. (інтер... і лат., гра) 1. Невелика музична п'єса, виконувана між частинами музичного ...
ІНТЕРМІТЕНЦІЯ
(лат., припинення, переривання) періодична зміна дебіту джерел, зумовлена ритмічною зміною ...
ІНТЕРМІТОЗ
(інтер... і мітоз) те саме, що й інтерфаза.
ІНТЕРМІТУЮЧИЙ
(лат., припиняю, перериваю) періодичний, той, що перемежовується; І-ча пропасниця - переміжна ...
ІНТЕРМЕДІЯ
інтермедія; ж. (лат., проміжний, середній) 1. Невелика драматична п'єса, переважно комедійного ...
ІНТЕРМЕДИН
(лат., проміжний, середній) мед. лікарський препарат. Застосовують при дегенеративних змінах ...
ІНТЕРМЕТАЛІДИ
(інтер... і метал) хімічні сполуки металів з металами. Інша назва - інтерметалеві сполуки.
ІНТЕРМЕЦЦО
(іт., від лат., проміжний, середній) інструментальна п'єса довільної будови, іноді - самостійний ...
ІНТЕРНАТ
інтернат; ч. (лат., внутрішній) 1. Гуртожиток для учнів при школі та деяких інших навчальних ...
ІНТЕРНАТУРА
інтернатура; ж. (лат., вирощений поміж) одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛ
Інтернаціонал; ч. (фр., від лат., між і народ) 1. Міжнародне об'єднання; - Перший інтернаціонал - ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
інтернаціоналізація; ж. визнання чогось інтернаціональним, надання за договором усім державам ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
процес встановлення виробничих зв'язків між підприємствами різних країн.
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ
процес розширення сфери діяльності капіталу за межі держави, пов'язаний з створенням ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ
інтернаціоналізм; ч. (фр.) (інтер... і лат., народ) міжнародна солідарність різних націй і рас, ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТ
інтернаціоналіст; ч. прихильник інтернаціоналізму. Див. ...
ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ
інтернаціональний (лат.) міжнародний. Див. також: інтернаціоналіст, інтернаціоналізм
ІНТЕРНУВАННЯ
інтернування; с. (фр., оселяти, від лат., внутрішній) 1. Затримання й роззброєння нейтральною ...
ІНТЕРНУНЦІЙ
інтернунцій (лат., вісник, посередник) дипломатичний представник Ватікану, що відповідає рангові ...
ІНТЕРОРЕЦЕПЦІЯ
(лат., внутрішній і сприймання) виникнення, проведення і сприймання центральною нервовою ...
ІНТЕРОЦЕПЦІЯ
(лат., внутрішній і сприймання) виникнення, проведення і сприймання центральною нервовою ...
ІНТЕРПЕЛЮВАТИ
інтерпелювати (лат., перебиваю, докучаю) зробити уряду запит, внести інтерпеляцію.
ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ
інтерпеляція; ж. (лат., переривання, порушення) звернення депутата парламенту або його ...
ІНТЕРПОЛЯТОР
інтерполятор; ч. обчислювальний пристрій для інтерполяції функцій.
ІНТЕРПОЛЯЦІЯ
інтерполяція; ж. (лат., зміна) 1. Текстова вставка пізнішого походження, якої не було в оригіналі. 2. ...
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ
інтерпретація; ж. (лат., від роз'яснюю, перекладаю) 1. Роз'яснення, тлумачення, розкриття змісту ...
ІНТЕРПРЕТОСКОП
(лат., пояснюю і ...скоп) стаціонарний прилад, що дає можливість дешифрувати аерознімки.
ІНТЕРСЕКС
інтерсекс; ч. (інтер... і лат., стать) організм з ознаками інтерсексуальності.
ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ
інтерсексуальність; ж. (інтер... і лат., статевий) наявність у різностатевого організму ознак обох ...
ІНТЕРСЕМІОТИЧНА ТРАНСПОЗИЦІЯ
передавання образів, побудованих в одній знаковій системі, знаками іншої знакової системи;
ІНТЕРСЕМІОТИЧНИЙ
(інтер. .. і гр., позначений) пов'язаний з різними знаковими системами; - інтерсеміотична ...
ІНТЕРСЕМІОТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД
тлумачення словесних знаків знаками несловесних знакових систем.
ІНТЕРСТЕЛЯРНИЙ
інтерстелярний (лат.) міжзоряний.
ІНТЕРСТИЦІАЛЬНИЙ
(лат., віддаль, проміжок) проміжний - інтерстиціальнні клітини
ІНТЕРСТИЦІАЛЬННІ КЛІТИНИ
біол. групи клітин у ссавців, що містяться в сполучній тканині статевих органів і забезпечують ...
ІНТЕРСТИЦІЯ
(лат., відстань, проміжок) проміжок між ідіоморфними складовими частинами магматичної ...
ІНТЕРСУБ'ЄКТИВНІСТЬ
(інтер... і суб'єктивність) у деяких сучасних суб'єктивно-ідеалістичних теоріях пізнання термін ...
ІНТЕРТИП
інтертип; ч. (інтер... і ...тип) складальна рядковідливна машина, схожа за конструкцією на лінотип.
ІНТЕРФАЗА
(інтер... і фаза) період між двома послідовними мітотичними поділами клітини. Інші назви - ...
ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ
інтерференція; ж. (інтер... і лат., той, що несе, приносить) взаємне посиленая або ослаблення хвиль ...
ІНТЕРФЕРОМЕТР
інтерферометр; ч. (інтерфер(енція) і ...метр) прилад, у якому використовують інтерференцію для ...
ІНТЕРФЕРОН
інтерферон; ч. (інтер... і лат., б'ю, вражаю) захисний білок, що утворюється в клітинах ссавців, ...
ІНТЕРЦЕПТОР
(лат., перехоплювач, переривач, від перехоплюю, відбиваю) пристрій (рухома пластинка), що "зриває" ...
ІНТЕРЦЕСІЯ
інтерцесія; ж. (лат., від втручаюсь, поручаюсь) 1. В цивільному праві прийняття на себе чужого ...
ІНТИМА
інтима; ж. (лат., найглибший, внутрішній) внутрішня оболонка стінки кровоносних судин (крім ...
ІНТИМНИЙ
інтимний (фр.) 1. Глибоко особистий, потаємний, заповітний; сердечний, любовний. 2. Задушевний, ...
ІНТИНА
(лат., всередині) внутрішній шар оболонки пилкового зерна (пилку) насінних рослин, а також спор у ...
ІНТОКСИКАЦІЯ
інтоксикація; ж. (гр.) отруєння організму токсичними речовинами, які утворилися в ньому самому ...
ІНТОНАЦІЯ
інтонація; ж. (лат., голосно вимовляю) 1. Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, ...
ІНТРАДА
інтрада; ж. (порт., ісп., вхід, вступ) муз. інструментальна п'єса урочистого, величного характеру ...
ІНТРАМОЛЕКУЛЯРНИЙ
(лат., всередині й молекулярний) внутрішньомолекулярний; І-не дихання - окислювально-відновний ...
ІНТРИГА
інтрига; ж. (фр., від лат., заплутую, збиваю з пантелику) 1. Приховані зловмисні дії, підступи, ...
ІНТРИГАН
інтриган; ч. (фр., любитель чвар) людина, яка постійно вдається до інтриг проти кого-небудь.
ІНТРОДУКЦІЯ
інтродукція; ж. (лат., введення, від вводжу) 1. Вступ до великого музичного твору (симфонії, сонати ...
ІНТРОЛІҐАТОР
(лат.) поліг. оправник книг, палітурник.
ІНТРОСКОПІЯ
(лат., всередині і ...скопія) візуальне спостереження внутрішньої макроструктури непрозорих ...
ІНТРОСПЕКТИВНИЙ
інтроспективний заснований на інтроспекції; - інтроспективний метод Див. також: інтроспекція
ІНТРОСПЕКТИВНИЙ МЕТОД
у психології самоспостереження, вивчення психічних процесів на основі суб'єктивного ...
ІНТРОСПЕКЦІЯ
інтроспекція; ж. (лат., заглядаю всередину) спостереження за власними психічними процесами. Один ...
ІНТРУЗІЯ
інтрузія; ж. (лат., від вштовхую) геол. 1. Проникнення магми в земну кору. 2. Геологічні тіла, шо ...
ІНТУЇТИВІЗМ
інтуїтивізм; ч. філ. ідеалістичний напрям у філософії, який абсолютизує інтуїцію як єдино ...
ІНТУЇТИВНИЙ
інтуїтивний заснований на інтуїції.
ІНТУЇЦІЯ
інтуїція; ж. (лат., від уважно дивлюсь) 1. Здатність людини у деяких випадках несвідомо, чуттям ...
ІНТУБАЦІЯ
(ін... і лат., труба) мед. введення в гортань через рот спеціальної трубки для усунення розладу ...
ІНТУСУСЦЕПЦІЯ
(лат., всередину й прийняття на себе) збільшення оболонок клітин рослин у процесі їхнього росту ...
ІНУЛІН
інулін; ч. (лат., оман) органічна речовина, складний вуглевод рослинного ...
ІНФІКОВАНИЙ
інфікований (лат., насичую, заражаю) заражений. Див. також: інфекція
ІНФІКС
інфікс; ч. (лат., вставлений) афікс, що з'являється усередині слова при словозміні і словотворенні.
ІНФІЛЬТРАТ
інфільтрат; ч. (ін... і лат., проціджений) скупчення в тканинах організму клітинних елементів з ...
ІНФІЛЬТРАЦІЯ
інфільтрація; ж. (ін... і лат., проціджування) 1. Просочування поверхневих вод у грунт через ...
ІНФІНІТИВ
інфінітив; ч. (лат.) лінгв.неозначена форма дієслова; форма, що означає дію (стан, процес) саму по ...
ІНФАЙТИНГ
інфайтинг; ч. (англ., від всередину і бій) спорт. у боксі - бій на близькій дистанції; близький бій.
ІНФАНТ
інфант; ч. (ісп., порт., від лат., дитина, юний) в Іспанії і Португалії титул принців королівського ...
ІНФАНТА
інфанта; ж. (ісп.) титул принцеси в Іспанії і Португалії за часів монархії, а також особа, що носить ...
ІНФАНТАДО
(ісп.) порода мериносових овець, з якої виведено багато сучасних порід.
ІНФАНТЕРІЯ
інфантерія; ж. (іт., від юнак, піхотинець) заст. Назва піхотних військ у деяких зарубіжних державах.
ІНФАНТИЛІЗМ
інфантилізм; ч. (лат., дитячий) затримка в розвитку організму, яка виявляється в збереженні у ...
ІНФАНТИЛЬНИЙ
інфантильний (лат., дитячий) той, що відзначається інфантилізмом, недорозвинений.
ІНФАРКТ
інфаркт; ч. (лат., набиваю) змертвіння певної ділянки тканин будь-якого органа людини; виникає від ...
ІНФЕКЦІЙНИЙ
інфекційний заразний, спричинений інфекцією. Див. також: інфекція
ІНФЕКЦІЯ
інфекція; ж. (лат., від отруюю) 1. Проникнення хвороботворного паразита до організму людини чи ...
ІНФЕРНАЛЬНИЙ
інфернальний (лат., від підземне царство) пекельний, підземний.
ІНФЛЮАЦІЯ
інфлюація; ж. (лат., вливаюся, проникаю) проникнення поверхневих вод у товщу земної кори через ...
ІНФЛЯЦІЯ
інфляція; ж. (лат., роздмухування, розбухання, від вдуваю) переповнення каналів грошового обігу ...
ІНФОРМАТИКА
інформатика; ж. (англ.) наука, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, а ...
ІНФОРМАТОР
інформатор; ч. (лат., роз'яснюю) особа, що повідомляє кого-небудь про щось; агент.
ІНФОРМАЦІЙНИЙ
довідково-інформаційний довідковий, той, що стосується інформації.
ІНФОРМАЦІЯ
інформація; ж. (лат., роз'яснення) 1. Повідомлення про щось. 2. Відомості про навколишній світ, ...
ІНФРАКЦІЯ
(лат.) порушення.
ІНФРАСТРУКТУРА
інфраструктура; ж. (лат., нижче, під і структура) сукупність галузей та видів діяльності, що ...
ІНФУЗОРІЇ
(лат., влитий, введений) клас одноклітинних тварин типу найпростіших. Більшість - мешканці вод, ...
ІНФУЗОРІЯ
інфузорія; ж. (лат.) найпростіша одноклітинна тварина, що живе у прісних і солоних водоймах.
ІНФУЛЯ
(лат.) шапка католицьких єпископів, яку вони одягають під час церковної служби.
ІНЦИДЕНТ
інцидент; ч. (лат., той, що трапляється) пригода, подія, випадок (як правило, неприємні); ...
ІНЦИЗІЯ
(лат., від надрізаю) мед. розтин тканини, який роблять з лікувальною метою (напр., розкриття гнояка); ...
ІНЦИСТУВАННЯ
(ін... і циста) процес утворення щільної оболонки (цисти) у одноклітинних організмів за ...
ІНЦУХТ
інцухт; ч. (нім., від в і розведення) те саме, що й інбридинг.
ІНЦУХТ-ДЕПРЕСІЯ
інцухт-депресія; ж. (інцухт і депресія) зниження життєвості й продуктивності рослин внаслідок ...
ІНҐРЕДІЄНТИ
(лат., той, що входить) 1. Складова частина хімічної сполуки або суміші. 2. Види однорічних рослин, ...
ІОАННІТИ
члени чернечого духовно-лицарського католицького ордену, заснованого під час хрестових походів ...
ІОГУРТ
(тюрк.) те саме, що й лактобацилін.
ІОЛ
іол; ч. (гол.) тип невеликого вітрильного судна, оснащеного двома щоглами з косими вітрилами.
ІОЛА
іола; ж. (норв.) норвезька промислова легка шлюпка.
ІОНІЗАТОР
іонізатор; ч. 1. Те, що спричинює іонізацію (рентгенівське проміння, гамма-проміння тощо). 2. Прилад ...
ІОНІЗАЦІЙНИЙ
іонізаційний пов'язаний з іонізацією (напр., І-на камера).
ІОНІЗАЦІЯ
іонізація; ж. (гр.) 1. фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електричко ...
ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ
потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною ...
ІОНІЗУЮЧИЙ
іонізуючий той, що спричинює іонізацію; - іонізуюче випромінювання
ІОНІЙСЬКА ШКОЛА
(гр.) напрям у давньогрецькій філософії 6-4 ст. до н.е., представники якого вважали основою світу ...
ІОНІТИ
тверді природні або штучні матеріали, здатні до обміну іонами в розчинах електролітів. ...
ІОНІЧНИЙ ОРДЕР
архітектурний ордер, що характеризується наявністю бази, волюти на капітелі й поступовим ...
ІОНИ
(гр., той, що йде) електрично заряджені частинки речовини, що утворилися з атомів або атомних груп ...
ІОННИЙ
іонний пов'язаний, з іонами. Див. також: гетерополярний зв'язок
ІОНОЗОНД
іонозонд; ч. (іони і зонд) радіотехнічний пристрій для визначення висот, де відбиваються від ...
ІОНОЛ
іонол; ч. (іони і ...ол) органічна сполука, порошок жовтого кольору. Застосовують як антиокисник у ...
ІОНОСФЕРА
іоносфера; ж. (іони і сфера) верхній шар атмосфери (80 км до 500 км), в якому є значна кількість іонів ...
ІОНОТЕРАПІЯ
іонотерапія; ж. (іони і терапія) те саме, що й іонтофорез.
ІОНТОФОРЕЗ
іонтофорез; ч. (іони і гр., несу, приношу) метод введення в організм через шкіру іонів лікарської ...
ІОХ
(нім.) стара одиниця земельної міри; в Німеччині дорівнювала 56,03 ара, в Швейцарії - 36, в Угорщині - ...
ІПЕКАКУАНА
іпекакуана; ж. (порт., з мови тупі-гуарані) вид рослин родини маренових. Напівкущ. Корені І. ...
ІПЕРТИПІЯ
(гр., понад, через і ...типія) переведення зображення на металеву пластинку - плоскодрукувальну ...
ІПОДИЯКОН
іподиякон; ч. (гр.) 1. Молодий диякон. 2. Монах у чині диякона.
ІПОДРОМ
іподром; ч. (гр., кінь і місце для бігу) 1. Місце для випробування коней та проведення ...
ІПОМЕЯ
іпомея; ж. (гр., черв'як і подібний) рід переважно тропічних рослин родини берізкових. Трав'янисті ...
ІПОТЕКА
іпотека; ж. (гр., застава) 1. Застава нерухомого майна (будівель, землі) для отримання у банку чи ...
ІПОТЕЧНИЙ БАНК
(іпотека) банк, що спеціалізується на видачі позичок під заставу нерухомого майна.
ІПОХОНДРІЯ
іпохондрія; ж. (гр., підребер'я) хворобливий стан людини, який характеризується надмірним ...
ІПОХОНДРИК
іпохондрик; ч. той, що хворіє на іпохондрію.
ІПРИТ
іприт; ч. органічна сполука, безбарвна з гірчичним запахом. Дуже отруйна. Для захисту від І. ...
ІРІДА
(гр.) у давньогрецькій міфології уособлення веселки, прудконогої посланниці богів, переважно ...
ІРАМ
(араб.) верхній одяг пілігримів, в якому вони подорожують до Мекки.
ІРЕДЕНТИЗМ
іредентизм; ч. (іт., від незвільнений) політичний і суспільний рух в Італії кінця 19 - початку 20 ст. ...
ІРЕНА
Ірена; ж. (гр.) богиня миру у древніх греків.
ІРИГАЦІЯ
іригація; ж. (лат., від зрошую) 1. В сільському господарстві штучне зрошення певної ділянки землі ...
ІРИДІЙ
іридій; ч. (гр., райдуга) хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; сріблясто-білий, дуже твердий та ...
ІРИДОЦИТИ
(гр., райдуга і ...цити) пігментні клітини в шкірі риб, земвоводних і плазунів. Містять кристали ...
ІРИЗАЦІЯ
ефіризація; ж. (гр., райдуга) яскраве барвисте виблискування на певних гранях деяких ...
ІРИС
ірис; ч. (гр., райдуга) 1. Райдужна оболонка ока. 2. Багаторічна трав'яниста рослина родини ...
ІРИСОВА ДІАФРАГМА
(гр., райдуга і діафрагма) пристрій (сукупність рухомих серповидних пластинок-пелюстків), яким ...
ІРИТ
ірит; ч. (гр., райдужна оболонка) запалення райдужної оболанки ока у людина та багатьох тварин.
ІРИТАЦІЯ
іритація; ж. (лат.) роздратованість, нестриманість, лють. гнів.
ІРМОС
(гр., букв. - сплетення, зв'язок) у Візантії 7 ст. - поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з ...
ІРОНІЗУВАТИ
іронізувати (фр., від іронія) глузувати, тонко, ущипливо насміхатися, говорити з іронією, ...
ІРОНІЯ
іронія; ж. (гр., удавання, прихований глум) 1. Прихована насмішка; глузування, кпини, сарказм, ...
ІРРАДІАЦІЯ
іррадіація; ж. (лат., осяюю, випромінюю) 1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає у тому, що світлі ...
ІРРАЦІОНАЛІЗМ
ірраціоналізм; ч. (лат., нерозумний, позасвідомий) напрям у філософії, що заперечує об'єктивні ...
ІРРАЦІОНАЛЬНИЙ
ірраціональний (лат.) 1. філос. Який не можна збагнути розумом; незбагненний. 2. мат. Непорівнянний ...
ІРРЕАЛЬНИЙ
ірреальний (лат., неречовинний) нереальний, уявний, той, що існує не в дійсності, а тільки в ...
ІРРЕГУЛЯРНИЙ
іррегулярний (лат., неправильний) неправильний, не підпорядкований певному положенню, порядку ...
ІСІДА
(гр., з єгип.) в давньоєгипетській міфології богиня, уособлення подружньої вірності й материнства; ...
ІСЛАМ
іслам; ч. (араб., букв. - покірність) одна з найпоширеніших у світі релігій; мусульманство. ...
ІСЛАМЕЙ
(араб.) народний танок кабардинців та адигейців; різновид лезгінки.
ІСТЕБЛІШМЕНТ
істеблішмент; ч. (англ., від зміцнювати, засновувати) 1. Слово, яким у ряді англомовних країн ...
ІСТЕРІЯ
істерія; ж. (гр., матка; давні греки вважали, що в основі І. - ураження матки) 1. мед. Нервово-психічне ...
ІСТЕРИКА
істерика; ж. (гр., матковий) нервовий припадок, що характеризується, зокрема, раптовим переходом ...
ІСТОРІОГРАФІЯ
історіографія; ж. (гр.) 1. Наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільства, а ...
ІСТОРІОЛОГІЯ
(гр.) теорія історії.
ІСТОРІОСОФІЯ
історіософія; ж. (гр.) наука, що вивчає закони і принципи розвитку історичних подій; філософія ...
ІСТОРІЯ
історія; ж. (гр., оповідь про минулі події, дослідження, знання) 1. Закономірний, послідовний ...
ІСТОРИЗМ
історизм; ч. (гр., дослідницький, науковий) принцип діалектичного підходу до вивчення об'єктивної ...
ІСТОРИЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ
частина марксизму, що вивчає найзагальніші закони й рушійні сили суспільного розвитку, ...
ІТЕРАЦІЯ
ітерація; ж. (лат., повторення, від повторюю) повторне застосування математичної операції (із ...
ІТЕРБІЙ
ітербій; ч. хімічний елемент, символ Yb, ат. н. 70; сріблясто-сірий метал, належить до ...
ІТРІЙ
ітрій; ч. хімічний елемент, символ Y, ат. н. 39; сірий легкий метал; належить до рідкісноземельних ...
ІУДАЇЗМ
іудаїзм; ч. релігія віруючих євреїв. Склався наприкінці 2-го - на початку 1-го тис. до н. е. ...
ІХНЕВМОН
іхневмон; ч. (гр.) рід хижих ссавців родини віверових. Деякі види приручають (у Північній Африці й ...
ІХНОГРАФІЯ
(гр.) план будівлі.
ІХТІО...
(гр., риба) у складних словах означає "риба", "риб'ячий".
ІХТІОЗ
іхтіоз; ч. (гр., риба) захворювання людини, проявом якого є надмірне ороговіння шкіри (утворюються ...
ІХТІОЗАВРИ
(іхтіо... і ...завр) підклас вимерлих плазунів мезозою. Жили в морях, мали рибоподібне тіло ...
ІХТІОЛ
іхтіол; ч. (гр.) густа темно-бура лікарська речовина; протизапальний, протимікробний і ...
ІХТІОЛОГІЯ
іхтіологія; ж. (гр.) розділ зоології, що вивчає риб.
ІХТІОРНІСИ
(іхтіо... і гр., птах) ряд викопних зубатих птахів. Були поширені в мезозої.
ІХТІОФАУНА
іхтіофауна; ж. (іхтіо... і фауна) сукупність риб якоїсь водойми, басейну зоогеографічної області, а ...
ІХТІОЦЕНТАВРИ
(гр.) давньогрецькі міфічні божества з риб'ячим хвостом і кінським корпусом - різновид тритонів.
ІЧИГИ
(тюрк.) високі чоботи з м'якої шкіри або кольорового сап'яну, інколи з м'якою підошвою (тоді їх ...
ІШІАС
ішіас; ч. (гр., стегно) мед. захворювання сідничного нерва людини, що його проявом є біль у ділянці ...
ІШАК
ішак; ч. (тур.) осел; лошак, мул, віслюк.
ІШАН
ішан; ч. (араб.) у мусульман - керівник дервішів, який живе разом з ними у монастирях чи біля могил ...
ІШЕМІЯ
ішемія; ж. (гр.,затримую і ...емія) зменшення вмісту крові в тканинах певної ділянки тіла людини й ...
ІШУРІЯ
ішурія; ж. (гр., зупиняю, затримую і ...урія) мед. затримання сечі, неспроможність звільнення ...
ІШХАН
(вірм.) риба ролини лососевих. Поширена тільки в басейні о. Севан. Промислова риба. Інші назви - ...
ІҐЛ
(англ.) золота монета у США, дорівнює 10 доларам.

< 1 2 3 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.