Слова на букву К (1849) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>
КАМЕРАЛІСТИКА
(нім., фр., від лат., казна) адміністративно-економічний курс, що його в середні віки викладали в ...
КАМЕРАЛЬНИЙ
камеральний (лат., кімната, казна) кімнатний, кабінетний. 1. камеральні науки - те саме, що й ...
КАМЕРГЕР
камергер; ч. (нім.) у деяких монархічних державах, у тому числі в дореволюційній Росії, придворне ...
КАМЕРДИНЕР
камердинер; ч. (нім.) кімнатний або особистий служник.
КАМЕРНА КИСЛОТА
тверда кристалічна сполука, яку добувають у процесі виробництва сірчаної кислоти в свинцевих ...
КАМЕРНА МУЗИКА
музика, написана для кількох інструментів або голосів (дует, тріо).
КАМЕРНИЙ
камерний 1. Той, що стосується камери, має камеру, складається з камер. 2. Призначений для ...
КАМЕРНИЙ АНСАМБЛЬ
група виконавців камерної музики.
КАМЕРТОН
камертон; ч. (нім.) джерело звуку; зігнутий і закріплений посередині металевий стрижень, кінці ...
КАМЕЯ
камея; ж. (фр., з іт.) різьблені камені з опуклим зображенням; виготовляють як прикрасу переважно з ...
КАМЗА
камза; ж. (гр.) 1. Гроші. 2. Гаманець. Інша назва - кабза.
КАМЗОЛ
камзол; ч. (фр., від іт., фуфайка) 1. Чоловічий верхній одяг без рукавів і до колін, який щільно ...
КАМИЛАВКА
камилавка; ж. (гр., від верблюд) 1. У православних ченців і священиків висока шапка, яку давали за ...
КАМИЛЬ
адигейський духовий музичний інструмент типу флейти (з очерету або металевої трубки).
КАМКА
камка; ж. (тюрк.) старовинна іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками; одамашок.
КАМЛОТ
камлот; ч. (фр., гр., верблюд) вовняна або напіввовняна тканина з верблюжої або напівгрубої овечої ...
КАМПАНІЛА
(іт.) в італійській архітектурі середніх віків та епохи Відродження дзвіниця у вигляді ...
КАМПАНІЯ
кампанія; ж. (фр., похід) 1. Сукупність воєнних операцій. 2. Сукупність заходів для здійснення у ...
КАМПАНЕЛА
кампанела; ж. (іт., дзвіночок) музична п'єса, що відтворює звучання дзвіночків.
КАМПОЛОН
лікарський препарат. Застосовують для лікування недокрів'я, гепатитів, цирозів печінки.
КАМПОСИ
(порт., рівнини) рослинність типу саван у Бразілії.
КАМУФЛЕТ
камуфлет; ч. (фр.) 1. Розрив артилерійського снаряду, міни, авіабомби під землею без утворення ...
КАМУФЛЯЖ
камуфляж; ч. (фр., маскування) спосіб маскувального фарбування, при якому предмети, що маскуються ...
КАМФОРА
камфора; ж. (лат., з араб., кафур) органічна безбарвна речовина з своєрідним запахом. Застосовують ...
КАМФОРОСМА
(камфора і гр., запах) рід рослин родини лободових. Трави або напівкущі. Поширені в Південній і ...
КАНІБАЛ
канібал; ч. (фр., ісп., людожер) 1. Людожер. 2. перен. Жорстока людина.
КАНІБАЛІЗМ
канібалізм; ч. (фр.) 1. Людожерство. 2. Поїдання тваринами особин того самого виду; один з виявів ...
КАНІКУЛИ
канікули; мн. (лат., букв. - песик) 1. Назва Сіріуса - найяскравішої зірки в сузір'ї Великого Пса, або ...
КАНІСТРА
каністра; ж. (англ., нім., гр., кошик з тростини) бак з герметичною кришкою для різних рідин (бензину, ...
КАНІФАС
каніфас; ч. (гол.) 1. Легка бавовняна тканина з рельєфним малюнком; канефас, дима, димка. 2. заст. ...
КАНІФОЛЬ
каніфоль; ж. природна смола, що її добувають з живиці хвойних дерев; жовта або темно-червона ...
КАНАЛ
канал; ч. (лат., труба, жолоб) 1. Штучне річище (водовід) з безнапірним рухом води. 2. Вузький довгий ...
КАНАЛІЗАЦІЯ
каналізація; ж. (лат., труба, жолоб, канава) 1. Сукупність інженерних споруд, устаткування та ...
КАНАУС
канаус; ч. (перс.) цупка шовкова тканина з полотняним переплетенням.
КАНДЕЛА
кандела; ж. (лат., свічка) сила світла, випромінюваного з площі 1/600000 м2 перерізу повного ...
КАНДЕЛЯБР
канделябр; ч. (фр., від лат., свічник) великий свічник з розгалуженнями для свічок чи електричних ...
КАНДИДАМІКОЗ
(лат., білий і мікози) захворювання людини й тварин, що спричинюється дріжджеподібними грибками ...
КАНДИДАТ
кандидат; ч. (лат., одягнений у біле; в Стародавньому Римі претендент на державну посаду одягався в ...
КАНДИДАТУРА
кандидатура; ж. (лат.) 1. Особа, названа чи висунута як кандидат кудись. 2. Право або можливість ...
КАНДИДОЗ
(лат., білий і мікози) захворювання людини й тварин, що спричинюється дріжджеподібними грибками ...
КАНДИЛЬ
кандиль; ч. (гр., лампада) 1. Сорт кримської яблуні. 2. Плід цієї яблуні видовженої форми.
КАНЕЛЬ
естонський щипковий музичний інструмент типу гусел.
КАНЕЛЮРИ
(фр., паз, жолобок) архіт. вертикальні жолобки на колоні або пілястрі.
КАНИТЕЛЬ
канитель; ж. (фр.) 1. Тонка металева (золота або срібна) нитка для вишивання; сухозлотниця. 2. перен. ...
КАНКАН
канкан; ч. (фр., букв. - плітка) французький танок. Виник на початку 19 ст. Пізніше набув вульгарного ...
КАНКЛЕС
литовський струнний музичний інструмент типу гусел.
КАНКРОЇД
(лат., рак і ...оїд) плоскоклітинний рак шкіри, найчастіше розвивається з поверхневих шарів ...
КАННА
канна; ж. (1) (гр., очерет) бот. рід трав'янистих рослин. Походить з тропічної і субтропічної ...
КАНОЕ
каное; с. (англ., з карибської) 1. Човен у багатьох індійських племен Північної Америки. 2. ...
КАНОН
канон; ч. (гр., палиця, переносно - правило, норма) 1. Твердо встановлене правило, норма. 2. Художній ...
КАНОНІЗАЦІЯ
канонізація; ж. (гр., підпорядковую правилу) 1. В католицькій і православній церквах включення ...
КАНОНІЗУВАТИ
канонізувати (гр.) 1. церк. Робити каноном; зараховувати до числа святих. 2. перен. Визнавати ...
КАНОНІК
канонік; ч. (лат., гр., правило) в католицькій і англіканській церквах - член капітулу.
КАНОНІР
канонір; ч. (нім., від фр., гармата) рядовий солдат артилерії в дореволюційній Росії.
КАНОНАДА
канонада; ж. (фр., від гармата) сильна й тривала стрілянина з багатьох гармат; стрілянина.
КАНОНЕРКА
канонерка; ж. (фр., від гармата) бойовий артилерійський надводний корабель призначений для ...
КАНОССА
Каносса; ж. замок поблизу м. Реджо-нель-Емілії в Північній Італії, де в січні 1077 р. в ході боротьби ...
КАНСЬЙОНЕЙРУ
(ісп., порт., збірка пісень) збірки любовної та сатиричної поезії в Іспанії й Португалії 12 - 14 ст; ...
КАНСЬЙОНЕРО
(ісп., порт., збірка пісень) збірки любовної та сатиричної поезії в Іспанії й Португалії 12 - 14 ст.
КАНТ
дискант; ч. (1) (гр.) 1. Кольоровий шнурок або вузька смужка тканини іншого кольору, яку вшивають у ...
КАНТІАНСТВО
кантіанство; с. створена німецьким філософом І. Кантом дуалістична концепція, в якій ідеалізм ...
КАНТАБІЛЕ
кантабіле (італ., букв. - співучий, наспівний) 1. Співучо (як позначення способу виконання ...
КАНТАЛУПА
канталупа; ж. (лат.) 1. Сорт дині кулястої або плескатої форми. 2. Плід цієї рослини, що має м'яку ...
КАНТАТА
кантата; ж. (іт., від лат., співаю) 1. Великий урочистий музичний твір, який виконують солісти та хор ...
КАНТЕЛЕ
кантеле; с. (фін.) фінський і карельський народний струнний щипковий музичний інструмент, схожий ...
КАНТИЛЕНА
кантилена; ж. (лат., спів) 1. Співуча мелодія; наспівність, мелодійність музичного твору, ...
КАНТОН
кантон; ч. (фр., округ) 1. Федеративна одиниця Швейцарії. 2. Дрібна адміністративно-територіальна ...
КАНТОНІСТИ
(нім., військовозобов'язаний, від фр., округ) 1. У Пруссії 18- 19 ст. військовозобов'язані рекрути, яких ...
КАНТОР
кантор; ч. (лат., співак) 1. Півчий, соліст хору в католицькій і протестантській церквах; головний ...
КАНУТИ В ЛЕТУ
перен. зникнути без сліду.
КАНУФЕР
кануфер; ч. вид багаторічних трав'янистих рослин роду піретрум родини складноцвітих. Росте ...
КАНЦЕЛІНІ
(англ., розторгнення) крайній строк прибуття зафрахтованого судна для завантаження. Після цього ...
КАНЦЕЛЯРІЯ
канцелярія; ж. (лат.) відділ установи, який займається діловодством.
КАНЦЕЛЯРИСТ
канцелярист; ч. (лат.) 1. заст. Дрібний службовець канцелярії; писар. 2. перен. Працівник апарату, що ...
КАНЦЕР
канцер; ч. (лат., рак) злоякісна пухлина. Інша назва - рак.
КАНЦЕРОГЕНЕЗ
канцерогенез; ч. (канцер і ...генез) процес надмірного патологічного розростання тканин з ...
КАНЦЕРОГЕНИ
(канцер і ...ген) речовини, які за певних умов впливу на організм можуть спричинювати розвиток ...
КАНЦЛЕР
канцлер; ч. (нім., від лат., воротар) 1. У часи середньовіччя (переважно у Західній Європі) особа, що ...
КАНЦОНА
канцона; ж. (іт., пісня, пісенька) 1. Ліричний вірш особливої форми, що набув великого поширення в ...
КАНЦОНЕТА
канцонета; ж. (іт., пісня, пісенька) 1. літ. В давньоіталійській і французькій поезії форма ...
КАНЬЙОН
каньйон; ч. (ісп., ущелина) глибока вузька річкова долина з стрімкими схилами і вузьким дном.
КАНЮЛЯ
канюля; ж. (фр.) порожниста трубка, яку використовують для введення в організм людини або тварин ...
КАОЛІН
каолін; ч. гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Використовують у ...
КАОЛІНІЗАЦІЯ
каолінізація; ж. заміщення в гірських породах алюмосилікатів на каолініт під впливом вод, які ...
КАОЛІНІТ
каолініт; ч. мінерал класу силікатів, білого кольору; основна складова частина глин, особливо ...
КАПІЛІЦІЙ
(лат., волосся) сукупність нитковидних волокнинок у плодових тілах багатьох міксоміцетів та ...
КАПІЛЯРИ
(лат., волосяний) 1. Трубки з вузьким каналом. 2. Різного роду тонкі канальці (напр., пори в ...
КАПІЛЯРИМЕТР
(капіляри і ...метр) прилад, яким визначають поверхневий натяг рідини, вимірюючії висоту її ...
КАПІЛЯРНИЙ
капілярний (лат., волосяний) тонкий (щодо пор, каналів, судин тощо); К-і хвилі - дуже короткі хвилі ...
КАПІЛЯРОГРАФІЯ
(капіляри і ...графія) графічне зображення капіляроскопічної картини. Див. також: капіляроскопія
КАПІЛЯРОСКОПІЯ
(капіляри і ...скопія) метод прижиттєвого дослідження капілярів шкіри, слизових оболонок, ...
КАПІТАЛ
капітал; ч. (нім., фр., спочатку - головне майно, головна сума, від лат., головний) 1. Сукупність ...
КАПІТАЛІЗАЦІЯ
капіталізація; ж. 1. Перетворення додаткової вартості на капітал, тобто використання її на ...
КАПІТАЛІЗМ
капіталізм; ч. суспільно-економічна формація, що приходить на зміну феодалізмові.
КАПІТАЛІСТ
капіталіст; ч. власник засобів виробництва, капіталу.
КАПІТАЛЬНИЙ
капітальний (лат., головний) 1. Дуже важливий, основний, головний. 2. перен. Ґрунтовний, важливий, ...
КАПІТАН
інженер-капітан; ч. (лат., воєначальник, від голова) 1. Офіцерське звання або чин в армії, що ...
КАПІТЕЛЬ
капітель; ж. (лат., головка) 1. Верхня частина колони, пілястри або стовпа, на яку спирається балка ...
КАПІТОЛІЙ
(лат.) 1. Один з семи пагорбів, на яких був розташований Стародавній Рим. Тут відбувалися народні ...
КАПІТУЛ
капітул; ч. (лат., глава, розділ) 1. церк. Духовна колегія при католицькому або англіканському ...
КАПІТУЛЮВАТИ
капітулювати (лат., домовляюсь, ділю на розділи) 1. Припинивши збройний опір, здаватися ...
КАПІТУЛЯНТ
капітулянт; ч. (лат.) схильний до капітуляції, той, що відступає перед труднощами, не здатний ...
КАПІТУЛЯЦІЇ
(лат., від домовляюся, поділяю на розділи) за раннього феодалізму - закони й розпорядження ...
КАПІТУЛЯЦІЯ
капітуляція; ж. (лат.) 1. Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, ...
КАПЕЛА
капела; ж. (лат., іт., букв. - каплиця) 1. Хор півчих; мішаний ансамбль, що об'єднує співаків та ...
КАПЕЛАН
капелан; ч. (лат., священик) 1. В католицькій і англіканській церквах - священик при каплиці (капелі) ...
КАПЕЛЬ
капель; ж. (нім.) чашечка, спресована з кісткової золи. Застосовують для визначення кількості ...
КАПЕЛЬДИНЕР
капельдинер; ч. (нім., букв. - служитель капели) театральний службовець, що перевіряє квитки і ...
КАПЕЛЬМЕЙСТЕР
капельмейстер; ч. (нім., від тут - хор, оркестр і майстер, керівник) керівник та диригент хору або ...
КАПЕЛЮВАТИ
капелювати (фр., нім.) відокремлювати, очищати від свинцю та інших домішок благородні метали; ...
КАПЕЛЯ
капеля; ж. (нім.) чашечка, спресована з кісткової золи. Застосовують для визначення кількості ...
КАПЕР
капер; ч. (гол.) 1. Особа, що одержала дозвіл уряду на захоплення суден противника; морський ...
КАПЕРСИ
(гр.) рід тропічних і субтропічних рослин. Дерева, кущі або багаторічні трави. Медонос. Мариновані ...
КАПЕРСТВО
каперство; с. 1. Напад озброєних приватних суден воюючої держави з дозволу свого уряду на ...
КАПЕРЦІ
(гр.) рід тропічних і субтропічних рослин. Дерева, кущі або багаторічні трави. Медонос. Мариновані ...
КАПОК
капок; ч. (малайське) волокно, що його одержують з дерев родини бомбаксових. Застосовують для ...
КАПОНІР
капонір; ч. (фр., від ісп., букв. - клітка з каплунами) 1. військ. Фортифікаційна споруда, що ...
КАПОР
капор; ч. (фр.) дитячий або жіночий головний убір зі стрічками для зав'язування під підборіддям, що ...
КАПОТ
капот; ч. (фр., від плащ) 1. Металева відкидна кришка, що прикриває двигун автомобіля від ...
КАПОТАЖ
капотаж; ч. (фр., перекидання) вид аварії, коли літак, рухаючись по землі, або автомобіль ...
КАПРАЛ
капрал; ч. (фр.) військове звання молодшого командного складу в деяких іноземних арміях (у США, ...
КАПРИЗ
каприз; ч. (фр.) 1. Забаганка, вередування, примха, химера, захтінка, прибаг, комиз, вереди. 2. перен. ...
КАПРИФОЛЬ
каприфоль; ж. (лат., коза і лист) вид кущових рослин роду жимолость. Росте в лісах Кавказу, ...
КАПРИЧЧІО
(іт., букв. - примха, каприз) музична інструментальна віртуозна п'єса примхливого характеру. ...
КАПРОЛАКТАМ
капролактам; ч. (капро(нова кислота), лат., молоко і ам(іни)) органічна сполука, похідна ...
КАПРОН
капрон; ч. (лат., цап, цапиний запах) різновид синтетичного волокна з поліамідів. Застосовують для ...
КАПСІЙСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура кінця верхнього палеоліту і мезоліту (9 - 5 тис. до н. е.), поширена на ...
КАПСЕЛЬ
капсель; ч. (нім., коробка) вогнетривка коробка, в якій випалюють глазуровані керамічні вироби з ...
КАПСУЛА
капсула; ж. (лат., коробочка, скринька) 1. анат. Оболонка, що обгортає різні органи або частини їх, чи ...
КАПСУЛЬ
капсуль; ч. (лат., коробочка) 1. Металевий циліндрик або ковпачок з вибуховою речовиною, що ...
КАПТАЖ
каптаж; ч. (фр., від лат., хапаю, ловлю) 1. Споруда для збирання у місці виходу або під землею ...
КАПТАЛ
каптал; ч. (нім.) бавовняна або шовкова стрічка з стовщеним краєм, якою скріплюють книжкові аркуші.
КАПТЕНАРМУС
каптенармус; ч. (фр.) службова особа сержантського складу в роті, батареї, ескадроні, яка ...
КАПТУВАТИ
каптувати (фр., від лат., хапаю, ловлю) поміщати, замикати в труби воду з джерела або нафту із ...
КАПУЦИНИ
(іт., від каптур) 1. Ченці католицького ордену, заснованого в 1525 р. як відгалуження ордену ...
КАПЮШОН
капюшон; ч. (фр., від лат., клобук) каптур, відлога, пришита до коміра верхнього одягу.
КАР
ч. (нім.) чашоподібна заглибина біля вершини гори, що утворюється під впливом морозного ...
КАР'ЄР
кар'єр; ч. (1) (фр., від лат., каменоломня) гірниче підприємство, що добуває вугілля, руди й нерудні ...
КАР'ЄРА
кар'єра; ж. (іт., біг, життєвий шлях, поприще, від лат., віз, візок) 1. Швидке й успішне просування в ...
КАР'ЄРИЗМ
кар'єризм; ч. гонитва за особистим успіхом у службовій та іншій діяльності через честолюбство чи ...
КАРІЄС
карієс; ч. (лат., гниття) руйнування тканини кістки в людини й хребетних тварин; виникає внаслідок ...
КАРІАТИДА
каріатида; ж. (гр.) архіт. вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті.
КАРІЙОН
(фр., букв. - дзвоніння в усі дзвони) 1. Музична п'єса, що імітує передзвін. 2. Ударний музичний ...
КАРІО...
(гр., горіх, ядро) у складних словах відповідає поняттю "ядро клітини".
КАРІОГАМІЯ
(каріо... і ...гамія) злиття ядер статевих клітин (чоловічої і жіночої гамет) в ядро зиготи.
КАРІОЗНИЙ
каріозний (лат., гнилий) уражений карієсом.
КАРІОКІНЕЗ
каріокінез; ч. (каріо... і ...кінез) те саме, що й мітоз.
КАРІОЛІЗИС
каріолізис; ч. (каріо... і гр., розпад) 1. Розчинення клітинного ядра; останній етап некробіозу, який ...
КАРІОЛІМФА
(каріо... і лімфа) те саме, що й каріоплазма.
КАРІОЛОГІЯ
каріологія; ж. (каріо... і ...логія) розділ цитології, предметом вивчення якого є клітинне ядро в ...
КАРІОПЛАЗМА
(каріо... і плазма) вміст клітинного ядра. Інші назви - каріолімфа, ядерний сік.
КАРІОРЕКСИС
(каріо... і гр., розрив) розпад клітинного ядра на частини; один з проміжних етапів некробіозу, який ...
КАРІОТИП
каріотип; ч. (каріо... і тип) сукупність хромосом диплоїдного набору, характерного для клітин ...
КАРІЯ
Кабардино-Балкарія; ж. (гр., горіх) рід деревних рослин родини горіхових. Поширені в Північній ...
КАРА-КУРТ
(тюрк., кара - чорний і курт - комаха) отруйний павук. Поширений у Північній Африці, Південній ...
КАРАБІН
карабін; ч. (фр.) 1. Гвинтівка з укороченим стволом, 2. Мисливська рушниця. 3. Гачок, зачіпка в ...
КАРАБІНЕР
карабінер; ч. (фр.) 1. заст. Озброєний карабіном вояк, що належав до особливої військової частини ...
КАРАБУРИ
(тюрк.) важкі (з камінням або щебенем) фашини. Див. також: фашина
КАРАВАН
караван; ч. (фр., з перс., кар(е)ван) 1. Валка в'ючних тварин (верблюдів, мулів, ослів), що перевозять ...
КАРАВАН-САРАЙ
караван-сарай; ч. (караван і перс., серай - палац, будинок) постоялий і торговельний двір для ...
КАРАВАНІНГ
(англ., від причеп, фургон) пересувний будиночок для автотуристів.
КАРАВЕЛА
каравела; ж. (іт., ісп.) за середньовіччя три- або чотирищоглове морське вітрильне судно з складною ...
КАРАГАНА
карагана; ж. (тур.) рід рослин родини бобових. Кущі або невеликі деревця. Поширені в Європі і Азії. ...
КАРАГЕН
караген; ч. (англ.) промислова назва кількох видів морських червоних водоростей. Використовують у ...
КАРАКАЛ
каракал; ч. (тур., чорновухий) вид хижих ссавців родини котячих. Поширений в пустелях та ...
КАРАКТРОН
карактрон; ч. складально-друкувальний пристрій для знакової індикації, тобто для перетворення ...
КАРАКУЛЬ
каракуль; ч. кучерявий смушок з 1- 3-денних ягнят каракульської породи овець. Від назви оазису ...
КАРАМБОЛЬ
карамболь; ч. (фр.) у більярдній грі - влучання однієї кулі в другу рикошетом від третьої; червона ...
КАРАНТИН
карантин; ч. (іт., від сорок днів) 1. Сукупність адміністративних і медико-санітарних заходів, за ...
КАРАТ
карат; ч. (іт., з араб., кірат, гр., стручок ріжкового дерева, насіння якого служило мірою ваги) міра, ...
КАРАТЕ
карате; с. (яп., букв. - голими руками) японська система самозахисту без зброї, грунтується на ...
КАРАУЛ
караул; ч. (тюрк., варта) 1. Збройна варта, сторожа. 2. Збройний підрозділ для охорони військових ...
КАРБ...
(лат., вугілля) у складних словах означає "сполука вуглецю".
КАРБІДИ
(карб... і ...(о)їд) сполуки вуглецю з металами й неметалами (напр., карбід заліза, карбід ...
КАРБАМІД
карбамід; ч. (карб... і амід) азотиста органічна речовина, що її одержують з двоокису вуглецю та ...
КАРБАС
карбас; ч. (вепське) дерев'яне вітрильне чи гребне вантажне судно на білому морі і Північній Двіні.
КАРБО...
(лат., вугілля) у складних словах означає "сполука вуглецю".
КАРБОАНГІДРАЗА
(карбо... і ангідриди) фермент, що прискорює в організмах розщеплення вугільної кислоти на воду й ...
КАРБОГЕМОГЛОБІН
(карбо... і гемоглобін) нестійка сполука гемоглобіну з вуглекислим газом. Міститься в крові; ...
КАРБОГЕН
карбоген; ч. (карбо... і лат., кисень) суміш вуглекислого газу з киснем. Використовують при розладах ...
КАРБОКСИГЕМОГЛОБІН
(карб..., лат., кисень і гемоглобін) малостійка сполука гемоглобіну крові з чадним газом. К. не ...
КАРБОКСИЛ
карбоксил; ч. (карб... і лат., кисень) одновалентна група СООН, яка є функціональною групою ...
КАРБОКСИЛІАЗИ
(карб..., лат., кисень і ліази) те саме, що й декарбоксилази. Див. також: декарбоксилази
КАРБОКСИПЕПТИДАЗИ
(карб..., лат., кисень і пептидази) група ферментів, яка зумовлює ступінчастий гідроліз білків і ...
КАРБОЛІНЕУМ
(карб... і лат., олія) препарат, створений на основі сланцевої, торфової або кам'яновугільної смоли, ...
КАРБОЛІТ
карболіт; ч. (карбо... і ...літ) пластмаса, що її одержують з формаліну й фенолу (карболової кислоти). ...
КАРБОЛЕН
карболен; ч. (лат., вугілля) мед. лікарський препарат. Застосовують як адсорбуючий засіб при ...
КАРБОЛОВА КИСЛОТА
(карб... і ...ол) органічна сполука; безбарвні кристали з характерним запахом, що забарвлюються на ...
КАРБОН
карбон; ч. (лат., вугілля) п'ятий період палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався ...
КАРБОН...
(лат., вугілля) у складних словах означає "сполука вуглецю".
КАРБОНІЗАЦІЯ
карбонізація; ж. (лат., вугілля) насичення будь-якого розчину вуглекислим газом. Застосовують при ...
КАРБОНІЛЬНИЙ
карбонільний (лат., вугілля) той, що належить до вуглецю; К-а група - група > С = О, яка є складовою ...
КАРБОНІТИ
(лат., вугілля) вибухові речовини; суміш нітрогліцерину, житнього борошна й селітри; належать до ...
КАРБОНАД
карбонад; ч. (фр., з іт., від лат., вугілля) делікатесний продукт з свіжого філе свинини. Натерте ...
КАРБОНАДО
(ісп., букв. - обвуглений, від лат., вугілля) тонкозернистий, іноді поруватий різновид алмазу. ...
КАРБОНАРІЇ
(іт., букв. - вуглярі, від лат., вугілля) члени таємної політичної організації, що існувала на ...
КАРБОНАТИ
(лат., вугілля) солі вугільної кислоти; (напр., сода, поташ) дуже поширені мінерали - кальцит і ...
КАРБОНАТИЗАЦІЯ
процес зміни гірських порід, що зумовлює утворення карбонатів кальцію, магнію, заліза та інших ...
КАРБОНАТИТИ
гірські породи, що складаються переважно з карбонатів. Сировина для одержання ряду металів.
КАРБОНОВІ КИСЛОТИ
(лат., вугілля) органічні сполуки, що містять карбоксильну групу (напр., бензойна кислота, оцтова ...
КАРБОРУНД
карборунд; ч. (карбо... і (ко)рунд) сполука кремнію з вуглецем; кристалічна речовина, за твердістю ...
КАРБОТЕРМІЯ
(карбо... і ...термія) одержання металів з їхніх сполук відновленням вуглецем і вуглевмісними ...
КАРБУНКУЛ
карбункул; ч. (1) (лат., вуглик) гнійне запалення глибоких шарів шкіри й підшкірної клітковини; ...
КАРБЮРАТОР
карбюратор; ч. (фр.) пристрій для карбюрації - приготування пальної суміші з рідкого палива й ...
КАРБЮРИЗАТОР
карбюризатор; ч. (лат., вугілля і палю) матеріал, за допомогою якого цементують (збагачують ...
КАРБЮРУВАТИ
карбюрувати (фр.) провадити карбюрацію.
КАРГО
карго; с. (ісп., навантаження, тягар, обов'язок) 1. Судновий вантаж. 2. Страхування вантажів, що їх ...
КАРДІО...
(гр., серце) у складних словах відповідає поняттю "серце".
КАРДІОЇДА
кардіоїда; ж. (кардіо... і ...оїд) епіциклоїда, у якої діаметри рухомого й нерухомого кіл однакові. К. ...
КАРДІОГРАМА
кардіограма; ж. (гр.) графічне зображення діяльності серця за допомогою приладу кардіографа.
КАРДІОГРАФ
кардіограф; ч. (гр.) прилад для записування роботи серця.
КАРДІОГРАФІЯ
кардіографія; ж. (кардіо... і ...графія) графічний запис серцевих поштовхів; метод реєстрації ...
КАРДІОЛОГІЯ
кардіологія; ж. (кардіо... і ...логія) наука, яка вивчає роботу серця, обмін речовин у серцевому ...
КАРДІОМОНІТОР
кардіомонітор; ч. (кардіо... і лат., наглядач) прилад, що його застосовують при операціях на серці - ...
КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ
(кардіо... і ревматологія) розділ медицини, який вивчає захворювання серця під час ревматизму.
КАРДІОСИГНАЛІЗАТОР
(кардіо... і сигнал) прилад, за допомогою якого спостерігають на екрані осцилографа зміни ...
КАРДІОСКЛЕРОЗ
кардіосклероз; ч. (кардіо... і склероз) захворювання людини, в основі якого лежить розростання в ...
КАРДІОСКОП
(кардіо... і ...скоп) прилад для зорового (візуального) спостереження за діяльністю серця.
КАРДІОТАХОМЕТР
(кардіо... і тахометр) прилад для виміру частоти пульсування та роботи серця.
КАРДІОХІРУРІГЯ
(кардіо... і хірургія) лікування серця за допомогою хірургічних операцій.
КАРДІОЦИКЛОГРАФ
(кардіо..., цикл і ...граф) прилад, який використовують для кардіологічного обслідування хворих.
КАРДІЯ
кардія; ж. (гр.) серце; вхід до шлунка.
КАРДА
карда; ж. (фр., вовночесалка) 1. Голчаста стрічка на барабані чесальної машини; дергавка, ...
КАРДАМОН
кардамон; ч. (гр.) бот. вид багаторічних тропічних трав'янистих рослин родини імбирних. Насіння ...
КАРДАН
кардан; ч. тех. 1. Пристрій для збереження незмінним положення підвішеного тіла при будь-яких ...
КАРДАННА ПЕРЕДАЧА
тех. пристрій, що за допомогою карданного вала передає обертання від коробки передач машини до її ...
КАРДАННИЙ
карданний тех. пов'язаний з карданом; - карданний вал - карданна передача
КАРДАННИЙ ВАЛ
тех. вал з карданом на одному або на обох кінцях;
КАРДИНАЛ
кардинал; ч. (1) (лат., головний) найвищий після папи духовний сан у католицькій церкві, а також ...
КАРДИНАЛЬНИЙ
кардинальний (лат., головний) основний, найголовніший, найгрунтовніший.
КАРДИТ
ендокардит; ч. (гр., серце) загальна назва хвороб серця.
КАРЕ
каре; с. (фр., букв. - квадрат) 1. У 17-19 ст. бойове шикування піхоти у вигляді чотирикутника (фронтом ...
КАРИБУ
карибу; ч. (алгонкінське) загальна назва кількох рас дикого північного оленя.
КАРИКАТУРА
карикатура; ж. (іт., від перевантажувати, перебільшувати) 1. Малюнок, який зображує когось, щось у ...
КАРИЛЬЙОН
(фр., букв. - дзвоніння в усі дзвони) 1. Музична п'єса, що імітує передзвін. 2. Ударний музичний ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.013 c.