Слова на букву К (1849) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>
КАРКАС
каркас; ч. (1) (фр., з іт.) несуча основа будь-якого виробу, речі, споруди, що складається з ...
КАРМІН
індигокармін; ч. (фр., від араб., кірміз - багряний і лат., кіновар) яскраво-червона фарба. К. ...
КАРМА
карма; ж. (санскр., діяння, відплата) в індійських релігійно-філософських системах (буддизмі, ...
КАРМАЗИН
кармазин; ч. (іт., з перс., кермез - багряний, від санскр., каміс - черв'як) 1. Старовинне дороге ...
КАРМАНЬЙОЛА
карманьйола; ж. (фр.) 1. Французька революційна пісня, складена повсталим народом у Парижі в 1792 р. у ...
КАРМЕЛІТИ
(лат.) члени католицького чернечого ордену, заснованого в 2-й половині 12 ст. у Палестині на горі ...
КАРНАВАЛ
карнавал; ч. (фр., іт.) 1. Первісно в Італії - наприкінці зими свято з народними гуляннями, ...
КАРНАЙ
духовий музичний інструмент (труба), поширений в Узбекистані, країнах Середнього й Близького ...
КАРНАЛІТ
карналіт; ч. мінерал класу хлоридів, переважно білий або безбарвний. Сировина для одержання ...
КАРНИЗ
карниз; ч. (нім., з лат. - край) 1. Верхня частина антаблемента, виступ у верхній частині будівлі, над ...
КАРНОЗАВР
(лат., м'ясо і гр., ящірка) хижий динозавр з велетенським черепом і ножеподібними зубами; передні ...
КАРНОТИТ
карнотит; ч. мінерал класу фосфатів, яскраво-жовтого кольору; руда урану, ванадію. Від прізвища ...
КАРОТАЖ
каротаж; ч. (фр., від буровий керн, букв. - морква) геофізичне дослідження свердловин електричними, ...
КАРОТЕЛЬ
каротель; ж. (лат., морква) група ранньостиглих сортів моркви посівної.
КАРОТИН
каротин; ч. (лат., морква) оранжево-жовтий пігмент; найбільше його в моркві, помідорах, яєчних ...
КАРОТИНОЇДИ
(каротин і ...оїд) природні барвні речовини, що трапляються в тканинах рослин і тварин. Вважають, що ...
КАРПЕЛА
(гр., плід) видозмінений листок у квітках покритонасінних рослин, на якому розвиваються насінні ...
КАРПОЛОГІЯ
карпологія; ж. (гр., плід і ...логія) розділ морфології рослин, що вивчає плоди й насіння.
КАРСТ
карст; ч. комплекс явищ, пов'язаних з розчиненням гірських порід водою; розвивається у вапняках, ...
КАРТ
ч. (англ., букв. - візок) гоночний мікролітражний автомобіль без кузова, пружної підвіски коліс і ...
КАРТ-БЛАНШ
карт-бланш; ч. (фр., букв. - білий аркуш) 1. Чистий бланк, підписаний особою, яка надає іншій особі ...
КАРТА
карта; ж. (лат., від гр., аркуш папірусу) 1. Умовне зменшене загальне зображення земної поверхні, її ...
КАРТЕЗІАНИ
(лат.) чернечий орден, заснований в 11 ст. у Франції в долині Шартрез, латинська назва якої Картузія; ...
КАРТЕЗІАНСТВО
картезіанство; с. напрям у філософії і природознавстві 17 - 18 ст., теоретичною основою якого було ...
КАРТЕЗІАНЦІ
(1) послідовники вчення французького філософа Р. Декарта. (2) (лат.) члени чернечого ордену, ...
КАРТЕЛЬ
картель (1) (фр., з іт., від папір, документ) 1. Одна з форм монополії, учасники якої для підвищення ...
КАРТЕР
картер (англ.) 1. Нижня частина двигуна (автомобільного, авіаційного), що захищає шатуни й ...
КАРТИНГ
картинг; ч. (англ.) гонки на картах по дуже складних, з великим числом поворотів трасах завдовжки ...
КАРТОГРАМА
картограма; ж. (карта і ...грама) схематична карта, на якій за допомогою штрихування або ...
КАРТОГРАФІЯ
картографія; ж. (карта і ...графія) наука про географічні карти, методи створення та використання ...
КАРТОДІАГРАМА
картодіаграма; ж. (карта і діаграма) схематична географічна карта, на якій за допомогою фігур ...
КАРТОМЕТРІЯ
картометрія; ж. (карта і ...метрія) розділ картографії, що вивчає способи вимірювання по картах ...
КАРТОН
картон; ч. (фр.) 1. Товстий твердий папір особливого виготовлення; тектура, бібула. 2. мист. ...
КАРТОСХЕМА
картосхема; ж. (карта і схема) спрощена карта без картографічної сітки, яка дає загальне уявлення ...
КАРТОТЕКА
картотека; ж. (карта і ...тека) 1. Система карток з довідковими, обліковими чи іншими даними. 2. ...
КАРТУЗ
картуз; ч. (гол.) кашкет, каскет, козир, козирок.
КАРТУЗІАНЦІ
(лат.) чернечий орден, заснований в 11 ст. у Франції в долині Шартрез, латинська назва якої Картузія.
КАРТУЛІ
грузинський народний парний танок. Відомий під назвою лезгінки.
КАРТУЛЯРІЇ
картулярії; мн. (лат., від грамота) збірники копій грамот, якими за середньовіччя в Західній ...
КАРТУШ
картуш; ч. (фр., від іт., букв. - згорток) ліпна чи графічна прикраса у вигляді облямованого ...
КАРУГАНАГ
осетинський музичний ударний інструмент типу кастаньєт.
КАРУСЕЛЬ
карусель; ж. (фр., від іт.) 1. Споруда для катання по кругу навколо вертикальної осі. 2. Вид кінного ...
КАРУСЕЛЬНИЙ
карусельний той, що застосовує обертання навколо вертикальної осі.
КАРЦИНОЛОГІЯ
(гр., рак і ...логія) розділ зоології, який вивчає ракоподібних.
КАРЦИНОМА
карцинома; ж. (гр., рак і ...ома) рак, злоякісна пухлина, яка розвивається з епітеліальної ...
КАСІЯ
касія; ж. (гр.) рід тропічних та субтропічних рослин родини бобових. Листки й плоди застосовують у ...
КАСА
каса; ж. (іт., від лат., сховище, скриня) 1. Готівка на підприємстві, в організації для розрахунків по ...
КАСАНДРА
касандра; ж. (гр., Кассандра) рід вічнозелених рослин родини вересових. Поширені в Північній ...
КАСАЦІЯ
касація; ж. (лат., скасування, знищення, від розбиваю, руйную) 1. Перегляд, скасування вищою ...
КАСЕТА
касета; ж. (фр., скринька) 1. Плоска чи циліндрична непроникна для світла коробка (футляр), в яку ...
КАСИДА
(араб.) в арабській поезії - вірш хвалебного або повчального характеру.
КАСИК
(ісп., з аравакської) 1. Вождь і старійшина індіанського племені в Центральній Америці до її ...
КАСИТЕРИТ
каситерит; ч. (гр., олово) мінерал класу окисів і гідроокисів, темно-бурого, чорного жовтого ...
КАСКАД
каскад; ч. (фр., з іт., від стрімко падати) 1. Природний або штучний водоспад уступами, сходами. 2. К. ...
КАСКАДНИЙ
двокаскадний 1. Належний до каскаду (напр., К-е вмикання, К-і зливи, К-а піч, К. холодильник). 2. заст. ...
КАСКО
каско; с. (іт., шолом) 1. Страхування корпусів суден з усіма механізмами й оснасткою. 2. Страхування ...
КАССІОПЕЯ
Кассіопея; ж. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології мати Андромеди. 2. Сузір'я Північної півкулі ...
КАССАНДРА
Кассандра; ж. (гр.) 1. В давньогрецькому епосі найвродливіша дочка троянського царя Пріама, ...
КАСТА
каста; ж. (порт., рід, походження, від лат., чистий) 1. Замкнена група людей, місце якої у виробничому ...
КАСТАНЬЄТИ
(ісп., від лат., каштан) іспанський народний музичний інструмент з двох пар зв'язаних дерев'яних чи ...
КАСТОВИЙ
кастовий властивий касті; відособлений, замкнутий, привілейований.
КАСТОР
кастор; ч. (гр., бобер) цупке вовняне, з ворсом на споді, сукно.
КАСТРАТ
кастрат; ч. (лат., вихолощений) особина чоловічої статі, в якої видалені статеві залози.
КАСТРАЦІЯ
кастрація; ж. (лат., від вихолощую) штучне видалення статевих залоз у тварин і людини та видалення ...
КАСТРУВАТИ
каструвати (лат.) видаляти статеві залози у людей, тварин; валашити, холостити, халаштати, ...
КАСУВАТИ
(лат., розстроюю, руйную) відміняти щось (напр., рішення суду).
КАТ
ч. (гол., англ.) 1. Різновид судна в Данії. 2. Снасть для підтягування якоря на палубу після того, як ...
КАТІОНИ
(ката... та іон) позитивно заряджені іони, які під час електролізу рухаються до катода.
КАТА...
(гр.) префікс, що означає рух униз, протидію, посилення, перехідність або завершення.
КАТАБОЛІЗМ
катаболізм; ч. (гр., скидання, руйнування) одна з сторін внутрішньоклітинного метаболізму, що ...
КАТАВАСІЯ
катавасія; ж. (гр.) 1. Виконання церковних пісень двома хорами. 2. розм. Розгардіяш, гармидер, ...
КАТАГЕНЕЗ
катагенез; ч. (ката... і ...генез) 1. Напрям еволюційного процесу, що призводить до спрощення будови й ...
КАТАДІОПТРИЧНА СИСТЕМА
(ката... і діоптричний) оптична система, яка складається з дзеркал і лінз.
КАТАКЛІЗМ
катаклізм; ч. (гр., повінь, потоп, загибель) 1. Руйнівна раптова повінь. 2. Раптовий переворот, ...
КАТАКЛАЗ
катаклаз; ч. (гр., переломлення, розсіювання) деформація й подрібнення мінералів всередині ...
КАТАКОМБИ
(іт., від лат., підземна гробниця) підземні приміщення природного або штучного походження, які в ...
КАТАЛІЗ
каталіз; ч. (гр., руйнування) зміна швидкості хімічних реакцій в присутності ...
КАТАЛІЗАТОР
каталізатор; ч. (гр.) хім. речовина, що впливає на збудження або зміну швидкості хімічної реакції, ...
КАТАЛІТИЧНІ ОТРУТИ
речовини, що спричинюють "отруєння" каталізатора, тобто знижують його активність.
КАТАЛІТИЧНИЙ
каталітичний хім. той, що належить до каталізу - каталітичні отрути
КАТАЛАЗА
(гр., змінюю) фермент, який спрямовує розщеплення перекису водню на воду й молекулярний кисень. ...
КАТАЛЕКТИКА
каталектика; ж. (гр., усічений, скорочений) літ. розділ давньої поетики про кінцівки вірша, тобто ...
КАТАЛЕКТИЧНИЙ
каталектичний (гр., усічений, скорочений) літ. той, що стосується каталектики, пов'язаний з нею; - ...
КАТАЛЕКТИЧНИЙ ВІРШ
вірш з усіченою кінцівкою, без одного складу в останній його стопі.
КАТАЛЕПСІЯ
каталепсія; ж. (гр., охоплення, оволодіння, утримування) мед. втрата тілом людини рухомості, ...
КАТАЛОГ
каталог; ч. (гр., список) 1. Систематизований перелік книг, картин, музейних експонатів та інших ...
КАТАЛЬПА
катальпа; ж. (англ., з карибського букв. - окрилена голова) бот. рід листопадних дерев родини ...
КАТАМАРАН
катамаран; ч. (від тамільського каттумарам, букв. - зв'язані колоди) мор. 1. Пліт або гребне чи ...
КАТАМНЕЗ
катамнез; ч. (гр., запам'ятовую) мед. зведення всієї інформації про хворого; збирають її ...
КАТАМОРФОЗ
(ката... і ..морфоз) напрям еволюційного процесу, пов'язаний із зміною умов середовища і спрощенням ...
КАТАПУЛЬТА
катапульта; ж. (лат., з гр.) 1. Стародавня військова метальна (камінням, колодами тощо) машина. 2. ...
КАТАР
катар; ч. (гр., від стікаю, протікаю) запальне ураження слизових оболонок людини та тварин, при ...
КАТАРАКТ
катаракт; ч. (гр., водоспад) вид гідравлічного або пневматичного амортизатора, застосовуваного в ...
КАТАРАКТА
катаракта; ж. (гр., водоспад) помутніння кришталика ока. Розвивається внаслідок порушення обміну ...
КАТАРАЛЬНИЙ
катаральний (катар) запальний; К-а пневмонія - вогнищеве запалення легень.
КАТАРИ
(гр., чистий) послідовники поширеної в Західній Європі 11 - 13 ст. єресі, що була виразом протесту ...
КАТАРСИС
катарсис; ч. (гр., букв. - очищення) філ. у давньогрецькій філософії сутність естетичного ...
КАТАСТРОФІЗМ
катастрофізм; ч. (фр., гр., переворот, поворот) метафізичне вчення, за яким розвиток земної кори й ...
КАТАСТРОФА
катастрофа; ж. (гр., переворот, кінець, загибель) 1. Несподіване лихо, подія, що спричинює тяжкі ...
КАТАТЕРМОМЕТР
(ката... і термометр) спиртовий термометр для вимірювання охолодження, що спричинюється ...
КАТАТЕРМОМЕТРІЯ
(ката... і термометрія) сумарна оцінка вологості та швидкості руху повітря за показаннями ...
КАТАТОНІЯ
кататонія; ж. (ката... і ...тонія) нервово-психічний розлад, при якому хворий не їсть, часто застигає ...
КАТАФІЛАКСІЯ
катафілаксія; ж. (ката... і гр., охорона, самозахист) знижена стійкість пошкоджених тканин людини й ...
КАТАХРЕЗА
катахреза; ж. (гр., зловживання) лінгв. вид тропа, в якому слова і звороти вжиті у неприродному, ...
КАТЕГОРІЯ
категорія; ж. (гр., обвинувачення; ознака) 1. філос. Загальне поняття, яке відображає універсальні ...
КАТЕГОРИЧНИЙ
категоричний (гр., стверджуючий, обвинувачуючий) 1. Рішучий, безумовний, безперечний. 2. К-е ...
КАТЕДЕР-СОЦІАЛІЗМ
(нім., від кафедра) різновидність соціалізму; виник у Німеччині в 2-й половині 19 ст. Об'єднував ...
КАТЕЛЕКТРОТОН
(кат(од) і електротон) стан підвищеної збудженості в ділянці, де прикладають катод при ...
КАТЕНОЇД
катеноїд; ч. (лат., ланцюг і ...оїд) поверхня, що утворюється внаслідок обертання ланцюгової лінії ...
КАТЕР
катер; ч. (англ., від розрізати) 1. Невелике самохідне судно для перевезення людей та вантажів, для ...
КАТЕТ
катет; ч. (гр., прямовисний, перпендикулярний) кожна з двох сторін прямокутного трикутника, між ...
КАТЕТЕР
катетер; ч. (гр., зонд) медичний інструмент у вигляді трубки (з гуми, пластмаси, металу тощо), що ...
КАТЕТЕРИЗАЦІЯ
катетеризація; ж. введення катетера в порожнини організму людини й тварин для спорожнення і ...
КАТЕТОМЕТР
катетометр; ч. (гр., прямовисний і ...метр) прилад, яким вимірюють віддаль по вертикалі між двома ...
КАТЕХІЗИС
катехізис; ч. (гр., усне повчання, настанова) 1. Релігійна книга, що містить короткий виклад ...
КАТЕХІНИ
(катеху) біологічно активні речовини рослинного походження. Найбільше їх у чаї, винограді, бобах ...
КАТЕХУ
катеху; с. (малайське) екстракт, що його одержують з акації катеху; застосовують як дубильну ...
КАТОД
катод; ч. (гр., рух донизу) 1. Негативний полюс джерела струму. 2. Електрод приладу, з'єднуваний з ...
КАТОДОЛЮМІНЕСЦЄНЦІЯ
(катод і люмінесценція) світіння речовини під діянням катодного проміння (потоку електронів від ...
КАТОЛІКОС
(гр., загальний) титул глав вірменської (з 363 р.) і грузинської (з 475 р.) православних церков, ...
КАТОЛИЦИЗМ
католицизм; ч. (гр., загальний, вселенський) віровчення та віросповідання західної християнської ...
КАТОПТРИЧНИЙ ТЕЛЕСКОП
(гр., відображений) відбивний телескоп, у якому замість лінз встановлено металеві дзеркала.
КАТРЕН
катрен; ч. (фр., від чотири) у віршуванні - чотирьохрядкова строфа, що має закінчену думку; ...
КАТРИН
(фр.) строфа з чотирьох рядків, що містить у собі закінчену думку. Поетичний твір-мініатюра. Інша ...
КАТХАКАМ
традиційна вистава народного театру Південної Індії.
КАУДАЛЬНИЙ
каудальний (лат., хвіст) розташований на поздовжній осі тіла людини або тварини до ...
КАУЗАЛГІЯ
каузалгія; ж. (гр., жар і біль) хворобливий стан людини, при якому спостерігається нестерпний біль ...
КАУЗАЛЬНИЙ
каузальний (лат., від причина) який зумовлюється певною причиною; причинний.
КАУЛІФЛОРІЯ
(лат., стебло і квітка) утворення квіток безпосередньо на стовбурі або старих гілках рослин. Буває ...
КАУЛЕРПА
(гр., стебло і повзу) рід зелених водоростей класу сифонових, поширена в тропічних і субтропічних ...
КАУПЕР
каупер; ч. пристрій (цегляна насадка в металевому кожусі), де нагрівають повітря, потрібне для ...
КАУРІ
каурі; ж. (маорійське) 1. Черевоногий молюск родини ципрей, поширений у тропічних частинах Тихого ...
КАУСТИК
каустик; ч. (гр., їдкий, горючий) технічна назва їдких лугів, зокрема їдкого натру.
КАУСТИКА
каустика; ж. (гр., запалюючий, горючий) лінія, що огинає місце сходження променів після заломлення ...
КАУСТИЧНИЙ
енкаустичний пов'язаний з каустиком ; К-а сода - технічна назва їдкого натру. Застосовують в ...
КАУСТОБІОЛІТИ
(гр., горючий, життя і ...літ) горючі викопні гірські породи органічного походження (вугілля, горючі ...
КАУТЕРИЗАЦІЯ
(гр., розпечене залізо) метод лікувального руйнування тканин. Інша назва - припікання.
КАУЧУК
каучук; ч. (фр., англ., з інд. мови майнас) високомолекулярна еластична речовина, яку видобувають у ...
КАФ
каф; ч. (англ., від вартість і фрахт) вид договору зовнішньоторговельної купівлі-продажу, коли до ...
КАФА
старовинний кабардинський народний танець. Різновиди К. поширені в Адигеї та Осетії.
КАФЕДРА
кафедра; ж. (гр., букв. - сидіння, стілець) 1. Місце для викладача, лектора, промовця тощо. 2. У вузах - ...
КАФЕТЕРІЙ
кафетерій; ч. (фр.) кафе з самообслуговуванням.
КАХЕКСІЯ
кахексія; ж. (гр., від поганий і стан) стан прогресуючого виснаження організму людини чи тварин, що ...
КАХЕЛЬ
кахель; ч. (нім.) керамічні плитки, якими облицьовують печі або стінки будівель.
КАЦИК
(ісп., з аравакської) 1. Вождь і старійшина індіанського племені в Центральній Америці до її ...
КАЧУЧА
качуча; ж. (ісп.) іспанський народний танець.
КАЧЧА
(іт., букв. - полювання, погоня) поетичний та музичний жанр, що виник в Італії у 14 ст; і пов'язаний з ...
КАШАЛОТ
кашалот; ч. (фр., з порт.) водяний ссавець підряду зубатих китів; долозуб. Поширений в усіх океанах ...
КАШЕМІР
кашемір; ч. легка вовняна, напіввовняна або бавовняна тканина саржевого переплетення. Від назви ...
КАШИРУВАННЯ
(фр., ховати, затуляти) механічна обробка книжкового блока, внаслідок якої відгинаються фальці ...
КАШМІЛОН
синтетичне волокно з поліакрилонітрилу і вироби з цього волокна. Інша назва (в Україні) нітрон.
КАШНЕ
кашне; с. (фр.) хустка чи шарф, що одягають на шию.
КАШПО
кашпо; с. (фр., від ховати і горщик) декоративна ваза (керамічна або пластмасова) для квіткового ...
КАШТЕЛЯН
каштелян; ч. (лат., той, що живе в фортеці, від укріплення, замок) 1. За раннього середньовіччя ...
КАЮК
каюк (1) (тур.) невеликий човен з плоским дном і двома веслами; двояк. 2.Річкове однощоглове ...
КАЮР
каюр; ч. (ненецьке) на Півночі - назва погонича оленів або собак, запряжених у нарти.
КАЮТ-КОМПАНІЯ
кают-компанія; ж. (каюта і фр., товариство) приміщення на судні для командного складу, в якому ...
КАЮТА
каюта; ж. (гол.) окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових ...
КАЯГИМ
корейський струнний щипковий музичний інструмент.
КАЯК
каяк; ч. (ескім.) легкий шкіряний одномісний човен з дволопатевим веслом у ескімосів та інших ...
КВІЄТИЗМ
квієтизм; ч. (лат., спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники ...
КВІНАРІЙ
(лат., п'ятискладовий) римська срібна монета, що її карбували з перервами з 269 р. до н. е. до 3 ст. н. е.
КВІНТА
квінта; ж. (лат., п'ята) 1. муз. П'ятий ступінь діатонічної гами, а також інтервал між першим і п'ятим ...
КВІНТАЛ
квінтал; ч. (ісп., з араб., кінтар - вага сотні) міра ваги в багатьох країнах Латинської Америки, що ...
КВІНТЕСЕНЦІЯ
квінтесенція; ж. (лат., п'ята сутність) 1.У давньоримській філософії - п'ятий елемент (ефір), який ...
КВІНТЕТ
квінтет; ч. (іт., від лат., п'ятий) ансамбль з п'яти виконавців, а також музичний твір для п'яти ...
КВІНТИЛЬЙОН
квінтильйон; ч. (фр.) число, що його зображають одиницею з 18 нулями, тобто 1018. В деяких країнах (в ...
КВІНТОЛЬ
(лат., п'ятий) муз. п'ятидольна ритмічна фігура.
КВІРІНАЛ
(лат.) 1. Пагорб у Римі, на якому міститься палац, що з часу возз'єднання Італії (1870 р.) до ліквідації ...
КВІРИТИ
(лат.) у Стародавньому Римі офіційна назва повноправних римських громадян.
КВАДР
квадр; ч. (іт., букв. - квадратний) витесаний камінь для кладки стін.
КВАДРАНТ
квадрант; ч. (лат., чверть, четверта частина) 1. Будь-яка а чотирьох частин площини, на які її ділять ...
КВАДРАТ
квадрат; ч. (лат., чотирикутник) 1. Прямокутник з рівними сторонами. 2. мат. Добуток двох однакових ...
КВАДРАТИДИ
метеорний потік з радіантом на межі між сузір'ями Волопаса й Дракона (на зоряних картах початку 19 ...
КВАДРАТРИСА
(лат., та, що ділить на чотири частини) геометричне місце точок перетину прямої, що обертається ...
КВАДРАТУРА
квадратура; ж. (лат., надання квадратної форми) 1. Число квадратних одиниць у площі даної фігури. 2. ...
КВАДРИВІЙ
(лат., букв. - пересічення чотирьох доріг) чотири предмети - музика, арифметика, геометрія, ...
КВАДРИГА
квадрига; ж. (лат., букв. - четвірка) в Стародавній Греції і Римі двоколісна колісниця, запряжена ...
КВАДРИЛЬЙОН
квадрильйон; ч. (фр.) число, яке зображується одиницею з 15 нулями, тобто 1015. В деяких країнах ...
КВАДРИРЕМА
(лат., від чотири і весло) бойовий корабель у Стародавньому Римі з чотирма рядами весел.
КВАДРУПОЛЬ
(лат., чотирикутник і гр., полюс) чотириполюсник; система зарядження частинок, повний електричний ...
КВАЗІ...
(лат., ніби, майже, немовби) у складних словах означає "ніби", "позірний", "несправжній", "фальшивий".
КВАЗІМОДО
квазімодо; ч. (фр.) 1. Персонаж роману В. Гюго "Собор Паризької богоматері". 2. перен. Потворна людина.
КВАЗІОПТИКА
квазіоптика; ж. (квазі... і оптика) галузь фізики, в якій вивчають поширення електромагнітних ...
КВАЗАРИ
(англ., від надзорі) тип небесних тіл, що відзначаються великою кількістю випромінюваної енергії ...
КВАКЕР
квакер; ч. (англ., букв. - трясуни) християнська протестантська секта, заснована в 17 ст. в Англії. К. ...
КВАЛІМЕТРІЯ
кваліметрія; ж. (лат., який за якістю та ...метрія) наука про методи кількісної оцінки якості ...
КВАЛІТАТИВНИЙ
квалітативний (лат., якість) якісний.
КВАЛІФІКАЦІЯ
кваліфікація; ж. (лат., який, якої якості і ...фікація) 1. Ступінь і вид професійної виучки ...
КВАЛІФІКОВАНИЙ
кваліфікований досвідчений; той, хто має високий рівень кваліфікації.
КВАЛІФІКУВАТИ
кваліфікувати (лат.) 1. Оцінювати, визначати якість чогось; характеризувати предмет, відносити ...
КВАНТ
квант; ч. (нім., від лат., скільки) 1.Загальна назва певних порцій променистої енергії, момента ...
КВАНТИТАТИВНИЙ
квантитативний (лат., кількість) кількісний; той, що стосується кількісних показників.
КВАНТИФІКАЦІЯ
квантифікація; ж. (лат., скільки і ...фікація) 1. Кількісне вираження якісних ознак. 2. Логічна ...
КВАНТОВИЙ
квантовий той, що стосується квантів (напр., К-а теорія, К-а механіка, К-а радіофізика, К-і ...
КВАНТОМЕТР
квантометр; ч. (квант і ...метр) прилад, що аналізує хімічний склад речовин (напр., металів, білкових ...
КВАНТОР
квантор; ч. (лат., скільки) логічний оператор, який переводить одну висловлювальну форму в іншу.
КВАНТУВАННЯ
квантування; с. (лат., скільки) перетворення якоїсь величини з неперервною шкалою значень на ...
КВАРКИ
(англ., неологізм ірландського письменника Дж. Джойса) фундаментальні елементарні частинки, з ...
КВАРТА
кварта; ж. (лат., чверть, четверта частина) 1. Неметрична одиниця ємності, місткості в США (0,946 л), ...
КВАРТАЛ
квартал; ч. (лат., чверть) 1. Частина міста, обмежена кількома вулицями, що перетинаються; частина ...
КВАРТЕРДЕК
квартердек; ч. (англ.) підвищення на верхній палубі в кормовій частині судна.
КВАРТЕРОН
квартерон; ч. (ісп., від лат., четвертий) в Латинській Америці і США назва особи, один з предків якої ...
КВАРТЕТ
квартет; ч. (іт., від лат., четвертий) 1. Музичний твір для чотирьох виконавців. 2. Група виконавців ...
КВАРТИР'ЄР
квартир'єр; ч. (нім.) військовослужбовець, якого під час пересування військ посилають уперед для ...
КВАРТИРМЕЙСТЕР
квартирмейстер; ч. (нім.) 1. Військовослужбовець, що відає розміщенням військ по квартирах. 2. У 16 - ...
КВАРТУВАННЯ
квартування; с. (лат., четвертий) спосіб взяття проб суміші рідких або сипких речовин для аналізу ...
КВАРЦ
кварц; ч. (нім.) мін. мінерал класу окисів і гідроокисів; двоокис кремнію; собача сіль. Чистий К. ...
КВАРЦИТ
кварцит; ч. гірська порода, що складається головним чином з кварцу. Використовують у будівництві, ...
КВАТЕРНІОНИ
(лат., по чотири) система чисел, що має чотири одиниці, для якої справедливі всі властивості ...
КВАТРОЧЕНТО
кватроченто; с. (іт., букв. - чотириста) італійська назва 15 ст., періоду розквіту культури і ...
КВАЧА
грошова одиниця Замбії, поділяється на 100 нгве.
КВЕБРАХО
квебрахо; с. (ісп., від ламати і сокира) назва двох видів деревних рослин родини анакардієвих із ...
КВЕРУЛЯНТ
(лат., той, що скаржиться) скаржник, сутяжник; особа, яку переслідує хворобливе прагнення до ...
КВЕРШЛАГ
квершлаг; ч. (нім., від поперечний і удар) горизонтальна або похила гірнича виробка, що проходить ...
КВЕСТОР
квестор; ч. (лат., від шукаю, розшукую, веду слідство) 1. У Стародавньому Римі молодша службова ...
КВЕСТУРА
квестура; ж. (лат.) 1. Посада і обов'язки квестора. 2. Поліцейське управління в Італії. Див. ...
КВОРУМ
кворум; ч. (лат., чиєї (присутності достатньо)) установлена законом, статутом або постановою ...
КВОТА
квота; ж. (лат., скільки) 1. Частка, частина, певна норма. 2. Частка в загальному виробництві, збуті, ...
КЕБ
кеб; ч. (англ.) візницький однокінний екіпаж в Англії.
КЕГЕЛЬ
кегель; ч. (нім.) розмір друкарської літери (з гори до низу рядка), що визначається числом пунктів; ...
КЕГЕЛЬБАН
кегельбан; ч. (нім.) 1. Поміст для встановлення кеглів та катання куль. 2. Приміщення для гри в кеглі.
КЕГЛІ
(нім., кегля) 1. Гра, яка полягає в тому, що кулею намагаються збити більшу кількість фігур (що теж ...
КЕГЛЬ
кегль; ч. (нім.) розмір шрифту в друкарських пунктах, який визначається віддаллю між верхньою і ...
КЕЙФ
кейф; ч. (араб.) безтурботний, приємний відпочинок; приємне байдикування.
КЕКЕНМЕДИНГИ
(дат., кухонні відходи) скупчення раковин і кісток з вугільними прошарками і з предметами начиння, ...
КЕКС
кекс; ч. (англ., тістечка) кондитерський виріб у формі чотирикутного хлібця зі здобного тіста з ...
КЕЛІЯ
келія; ж. (гр., хижа, комірка) 1. Житло ченця (черниці) в монастирі; окрема кімната в монастирі чи ...
КЕЛЕРІЯ
келерія; ж. рід багаторічних трав'янистих рослин родини злакових. Поширені у помірних зонах. ...
КЕЛОЇД
келоїд; ч. (гр., пухлина і ...оїд) пухлиноподібне розрощення сполучної тканини шкіри, яке ...
КЕЛЬНЕР
кельнер; ч. (нім., від лат., ключник, комірник) офіціант у ресторані, їдальні, пивній чи готелі.
КЕМАЛІЗМ
турецький національний рух, що виник у 1919 р.; названий за ім'ям Кемаля Ататюрка, який очолював цей ...
КЕМБРІЙ
докембрій; ч. перший період палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався близько 570 ...
КЕМПІНГ
кемпінг; ч. (англ.) літній табір для автотуристів з самообслуговуванням.
КЕН
креп-марокен; ч. міра довжини в Японії, дорівнює 1,8 м.

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.