Слова на букву К (1849) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву К (1849)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР
двостороннє зобов'язання, укладене на певний строк між робітниками або службовцями в особі ...
КОЛЕКТОР
колектор; ч. (лат., збирач, від збираю, з'єдную) 1. Установа чи особа, яка щось збирає або ...
КОЛЕКЦІОНЕР
колекціонер; ч. збирач колекцій.
КОЛЕКЦІЯ
колекція; ж. (лат., збирання) систематизоване зібрання однорідних предметів, що мають науковий, ...
КОЛЕНКОР
коленкор; ч. (фр., з перс.) фарбована бавовняна тканина полотняного переплетення; ...
КОЛЕНХІМА
коленхіма; ж. (гр., клей і ...енхіма) один з видів тканин переважно дводольних рослин, що надає ...
КОЛЕОПТЕР
колеоптер; ч. (гр., твердокрилий) літак з кільцевим крилом, що може злітати й сідати вертикально.
КОЛЕОПТИЛЕ
колеоптиле; ч. (гр., піхва і перо) перший верхній листок у злаків; має вигляд згорненої трубки з ...
КОЛЕОПТИЛЬ
колеоптиль; ч. (гр., піхва і перо) перший верхній листок у злаків; має вигляд згорненої трубки з ...
КОЛЕОРИЗА
(гр., піхва корінь) плівчаста піхва, що оточує зародковий корінь у злаків. Виконує захисну роль.
КОЛЕУС
колеус; ч. (гр., піхва) рід багаторічних трав'янистих або напівкущових рослин родини губоцвітих, ...
КОЛОЇД
колоїд; ч. (гр., клей) система, що складається з дуже роздрібнених (розмірами від 10-5 до 10-7 см) ...
КОЛОЇДНІ РОЗЧИНИ
те саме, що й золі.
КОЛОЇДНА ХІМІЯ
розділ фізичної хімії, в якому вивчаються властивості дрібнодисперсних систем та істинних ...
КОЛОЇДНО-ДИСПЕРСНІ МІНЕРАЛИ
мінерали, розміри частинок яких коливаються від 0.1 до 0.001 мк і які мають властивості колоїдів. До ...
КОЛОБОМА
(гр., відрізаний шматок, від відрізаю, нівечу) дефект тканини повік або оболонки очного яблука.
КОЛОДІЙ
колодій; ч. (гр., клейкий, в'язкий) спиртово-ефірний розчин нітроцелюлози; безбарвна прозора або ...
КОЛОКВІНТ
(гр., гарбуз) багаторічна витка трав'яниста рослина родини гарбузових, поширена в Середземномор'ї, ...
КОЛОКВІУМ
колоквіум; ч. (лат., співбесіда) 1. Одна з форм навчання - бесіда викладача із студентами з метою ...
КОЛОКСИЛІН
колоксилін; ч. (гр., клей і кислий) неповний складний ефір целюлози, в якому частина (20-30%) ...
КОЛОМБІНА
коломбіна; ж. (іт., букв. - голубка) один з постійних образів італійської комедії масок 16 - 17 ст.; ...
КОЛОН
колон; ч. (1) (лат., землероб) 1. У Стародавньому Римі орендар невеликої земельної ділянки у ...
КОЛОНІАЛІЗМ
колоніалізм; ч. (фр., від лат., поселення) політичне, економічне й духовне поневолення ...
КОЛОНІАЛЬНИЙ
колоніальний той, що стосується колоній, пов'язаний з володінням колоніями.
КОЛОНІЗАТОР
колонізатор; ч. (фр.) той, що здійснює колонізацію.
КОЛОНІЗАЦІЯ
колонізація; ж. (фр.) 1. Заселення вільної території на окраїнах власної країни. 2. Заснування ...
КОЛОНІСТ
колоніст; ч. поселенець з іншої країни або краю; переселенець; житель колонії.
КОЛОНІЯ
колонія; ж. (лат., поселення) 1. В стародавньому світі - поселення громадян якоїсь держави на ...
КОЛОНА
колона; ж. (фр., іт., від лат.) 1. Вертикальна опора, що підтримує балку, антаблемент або п'яту арки, ...
КОЛОНАДА
колонада; ж. (фр.) архіт. ряд колон, об'єднаних загальним перекриттям.
КОЛОНАТ
колонат; ч. (лат., від землероб) у Римській імперії, а також країнах Західної Європи та Візантії за ...
КОЛОНТИТУЛ
колонтитул; ч. (фр., колонка і лат., напис, заголовок) заголовкові дані, що вміщуються в деяких ...
КОЛОНЦИФРА
колонцифра; ж. (фр., колонка і араб., нуль; цифра) порядковий номер сторінки книги, журналу тощо; ...
КОЛОРАТУРА
колоратура; ж. (іт., букв. - забарвлення, окраса, від лат., прикрашаю) прикрашування вокальної ...
КОЛОРАТУРНЕ СОПРАНО
високий жіночий голос з необхідною для виконання колоратури гнучкістю й рухливістю.
КОЛОРИЗАЦІЯ
колоризація; ж. (лат., колір) 1. Надання кольору предметам або речовинам. 2. Тонкий шар окисних ...
КОЛОРИМЕТР
колориметр; ч. (лат., колір і ...метр) прилад для визначення характеристик кольору.
КОЛОРИМЕТРІЯ
колориметрія; ж. (лат., колір і ...метрія) методи кількісного визначення кольору.
КОЛОРИТ
колорит; ч. (іт., від лат., колір) 1. Гармонійне поєднання кольорів як один із засобів правдивого ...
КОЛОС
колос (гр.) 1. Мідна статуя давньогрецького бога сонця Геліоса, встановлена в 280 р. до н. е. в гавані ...
КОЛОСАЛЬНИЙ
колосальний (фр., від велетень) величезний.
КОЛОЦИНТ
(гр., гарбуз) багаторічна витка трав'яниста рослина родини гарбузових, поширена в Середземномор'ї, ...
КОЛУМБІТ
колумбіт; ч. те саме, що й ніобіт. Від прізвища мореплавця X. Колумба.
КОЛУМБАРІЙ
колумбарій; ч. (лат.) сховище урн з прахом після кремації.
КОЛХІЦИН
колхіцин; ч. (гр., пізньоцвіт) алкалоїд, що міститься в рослинах родини лілійних. Сильна рослинна ...
КОЛЬЄ
кольє; с. (фр., від лат.) намисто з коштовного каміння, перлів та ін.
КОЛЬМАТАЖ
кольматаж; ч. (фр., від лат., наповнення, насип) 1. Природне або штучне осадження намулів на ділянці ...
КОЛЬОРОКОРЕКТОР
(лат., колір і виправляючий) електронний апарат для кольороподільної коректури.
КОЛЬРАБІ
кольрабі; ж. (нім.) овочева рослина роду капуста. Відрізняється високим вмістом вітаміну С. ...
КОЛЬТ
ч. система індивідуальної вогнепальної зброї (револьвер, автоматичний пістолет тощо), яку ...
КОЛЮВІЙ
колювій; ч. (лат., нагромадження, мішанина) уламковий матеріал обвалів, осипів, що нагромаджується ...
КОЛЮР
(фр., гр., безхвостий) великий круг небесної сфери, що проходить через полюси світу й точки ...
КОЛЯТЕРАЛІ
(ко... і лат., бічний) бічне сполучення між системами двох різних артерій чи вен.
КОМ...
(лат.) префікс, що означає об'єднання, спільність, сумісність.
КОМІВОЯЖЕР
комівояжер; ч. (фр., службовець мандрівний) роз'їзний агент підприємства або торговельної фірми, ...
КОМІЗМ
комізм; ч. (гр., смішний, комедійний) 1. Смішне, комічне у чомусь (у подіях, учинках людини тощо). 2. ...
КОМІК
комік; ч. (гр.) 1. Актор, який виконує комічні ролі; комедіянт. 2. перен., розм. Той, хто має здібність ...
КОМІКС
комікс; ч. (англ., від смішний, комічний) графічно-оповідний жанр, серія малюнків з короткими ...
КОМІЛЬФО
комільфо; ч. (фр., букв. - як треба, як належить) у дворянсько-буржуазному середовищі відповідність ...
КОМІНГСИ
(англ.) вертикальні сталеві листи або дерев'яні дошки над палубою заввишки до 60 см, які ...
КОМІНТЕРН
Комінтерн; ч. скорочена назва словосполучення "комуністичний інтернаціонал". Див. ...
КОМІСІЙНІ ПІДПРИЄМСТВА
торговельні організації, що збувають і закуповують товари за дорученням і за рахунок довірителя ...
КОМІСІЙНИЙ
комісійний той, що купується чи продається через посередництво третьої особи - комісіонера - ...
КОМІСІОНЕР
комісіонер; ч. (фр.) 1. Посередник у торговельних операціях, який виконує доручення за певну ...
КОМІСІЯ
комісія; ж. (лат., доручення, від з'єдную, влаштовую, доручаю) 1. Уповноважена група осіб для ...
КОМІСАР
комісар; ч. (фр., від лат., уповноважений) 1. У різних країнах службова особа, наділена урядом ...
КОМІСАРІАТ
комісаріат; ч. (фр.) 1. У дореволюційній Росії сукупність установ військового відомства, що ...
КОМІСУРА
комісура; ж. (лат., від з'єдную) в анатомії тварин і людини - з'єднання, сполучення, спайка (напр., ...
КОМІТАТ
комітат; ч. (лат., округ, графство) найбільша адміністративно-територіальна одиниця в ...
КОМІТЕНТ
комітент; ч. (лат., той, що доручає) особа, яка доручає комісіонерові укласти угоду від імені ...
КОМІТЕТ
комітет; ч. (фр., від лат., доручаю) 1. Державний або партійний орган, що утворюється для керівництва ...
КОМІЦІЇ
(лат., від сходжуся, збираюся) в Стародавньому Римі народні збори, в яких брали участь вільні ...
КОМА
кома; ж. (1) (гр., сон, дрімання) стан непритомності з порушенням чутливості й рефлексів, розладом ...
КОМАНДА
команда; ж. (фр., від лат., доручаю, наказую) 1. Тимчасова або постійна організація для виконання ...
КОМАНДИР
командир; ч. (нім., наказувати, командувати) 1. Керівник військової частини, підрозділу, з'єднання, ...
КОМАНДОР
командор; ч. (фр.) 1. За середньовіччя - одне з вищих звань у чернечо-лицарських орденах. 2. Один з ...
КОМАТОЗНИЙ
коматозний (гр., сон, дрімання) той, що перебуває в сонливому, пригніченому стані.
КОМБІНАТ
комбінат; ч. (лат., з'єднаний) 1. Підприємство або виробниче об'єднання, яке складається з кількох ...
КОМБІНАТОРИКА
комбінаторика; ж. (лат., з'єдную, сполучаю) частина математики, об'єктом дослідження якої є сполуки ...
КОМБІНАТОРНИЙ
комбінаторний (лат., з'єдную, поєдную) мовозн. позиційний; той, що стосується зміни звуків залежно ...
КОМБІНАЦІЯ
комбінація; ж. (лат., поєднання) 1. Сполучення, поєднання або розташування чого-небудь у певному ...
КОМБІНЕЗОН
комбінезон; ч. (фр., букв. - поєднання) виробничий одяг (поєднання куртки й штанів) льотчиків, ...
КОМБІНУВАТИ
комбінувати (лат., з'єдную) з'єднувати, поєднувати, проводити комбінації.
КОМБАЙН
картоплекомбайн; ч. (англ., букв. - з'єднання) сукупність робочих машин, що виконують повний цикл ...
КОМБАТАНТИ
(фр., воїн, боєць) у міжнародному праві особи, які входять до складу збройних сил воюючої країни і ...
КОМБУСТІОЛОГІЯ
комбустіологія; ж. (лат., опік і ...логія) галузь медицини, що вивчає опікові хвороби,
КОМЕДІАНТ
комедіант; ч. (іт., актор) 1. 1. До 18 ст. назва актора; пізніше - виконавця ролей у балаганних ...
КОМЕДІОГРАФ
комедіограф; ч. (комедія і ...граф) той, що пише комедії, їх автор.
КОМЕДІЯ
кінокомедія; ж. (гр.) 1. У Стародавній Греції імпровізована весела вистава - процесія з музикою, ...
КОМЕНДАНТ
комендант; ч. (фр., командир, начальник) 1. Той, хто стоїть на чолі залоги фортеці або укріпленого ...
КОМЕНДАНТСЬКИЙ
комендантський встановлений комендантом: К-а година - надзвичайний захід, що полягає в забороні ...
КОМЕНДАТУРА
комендатура; ж. (нім.) установа, очолювана військовим комендантом; приміщення цієї установи.
КОМЕНДАЦІЯ
комендація; ж. (лат., доручення, схвалення) за феодалізму акт, яким оформляли залежність васала ...
КОМЕНДОР
комендор; ч. (лат., доручаю) в російському (з 18 ст. до 1917 р.) та флотах деяких інших держав матрос, ...
КОМЕНСАЛІЗМ
коменсалізм; ч. (фр., співтрапезник) форма співжиття тварин різних видів, при якій один з них ...
КОМЕНТАР
коментар; ч. (лат., записки, тлумачення) 1. Тлумачення певного тексту або книги. 2. Додаток у кінці ...
КОМЕНТАТОР
коментатор; ч. (лат., винахідник, вигадник) особа, що пояснює соціально-політичні та інші події і ...
КОМЕНТУВАТИ
коментувати (лат.) 1. Давати коментар, коментарі до якогось тексту. 2. Роз'яснювати, тлумачити ...
КОМЕРСАНТ
комерсант; ч. (фр.) той, хто займається комерцією; купець, крамар, негоціянт, гендляр, торгівець, ...
КОМЕРЦІЯ
комерція; ж. (лат., торгівля) діяльність, пов'язана з реалізацією товарів.
КОМЕТА
комета; ж. (гр., букв. - волохатий, від волосся) небесне тіло, що має яскраве ядро і туманну оболонку, ...
КОМОДОР
комодор; ч. (англ., з іт.) у Великобританії, США та Нідерландах командир з'єднання кораблів, який не ...
КОМОНЕР
(англ.) член англійської палати громад.
КОМП'ЮТЕР
комп'ютер; ч. (англ., від лат., рахую, обчислюю) назва електронної обчислювальної машини.
КОМП'ЮТЕРИЗАЦІЯ
комп'ютеризація; ж. (комп'ютер) оснащення закладу чи установи електронними обчислювальними ...
КОМПІЛЯЦІЯ
компіляція; ж. (лат., букв. - крадіжка, грабіж, від грабую) 1. Писання твору на підставі чужих ...
КОМПАКТНИЙ
компактний (лат., від збиваю, сколочую) стислий, щільний, малогабаритний, негроміздкий.
КОМПАНІЯ
кают-компанія; ж. (фр., іт., від латразом і хліб) 1. Товариство, гурт, панібратство, гопкомпанія, ...
КОМПАНЬЙОН
компаньйон; ч. (фр.) 1. Товариш, співучасник чогось. 2. Член торговельної або промислової компанії; ...
КОМПАНЬЙОНАЖІ
(фр., від підмайстер) у 12 - 19 ст. організації взаємодопомоги підмайстрів у Франції, пізніше в деяких ...
КОМПАРАТИВІЗМ
компаративізм; ч. (лат., порівняльний) 1. Порівняльно-історичний метод у мовознавстві, що виник на ...
КОМПАРАТОР
компаратор; ч. (лат., від порівнюю) вимірювальний прилад, що діє за принципом порівняння ...
КОМПАС
компас; ч. (нім., з іт., від міряти кроками) прилад для визначення сторін світу, в якому намагнічена ...
КОМПАТРІОТ
компатріот; ч. (фр., від лат., разом і батьківщина) співвітчизник.
КОМПАУНД
компаунд; ч. (англ., букв. - суміш, з'єднання) 1. Електроізоляційний матеріал з асфальтових і ...
КОМПАУНДУВАННЯ
компаундування; с. (англ., суміш, з'єднання) 1. Змішування двох чи кількох масел, видів палива, щоб ...
КОМПЕНДІЙ
(лат., скорочення) стислий виклад основних положень якоїсь науки, дослідження; компендіум.
КОМПЕНДІУМ
компендіум; ч. (лат.) стислий виклад основних положень науки, результатів дослідження тощо.
КОМПЕНСАТОР
компенсатор; ч. (лат., зрівноважую, порівнюю) 1. Прилад для визначення різниці ходу двох пучків ...
КОМПЕНСАЦІЯ
компенсація; ж. (лат., винагорода, зрівноваження) 1. Відшкодування, зрівноважування, винагорода за ...
КОМПЕТЕНТНІСТЬ
компетентність; ж. поінформованість, обізнаність, авторитетність.
КОМПЕТЕНТНИЙ
компетентний (лат., належний, відповідний) 1. Досвідчений у певній галузі, якомусь питанні. 2. ...
КОМПЕТЕНЦІЯ
компетенція; ж. (лат., від взаємно прагну; відповідаю, підходжу) 1. Добра обізнаність із ...
КОМПЛІМЕНТ
комплімент; ч. (фр., букв. - вітання) люб'язний, приємний вислів з похвалою, схваленням; похвала, ...
КОМПЛЕКС
комплекс; ч. (лат., поєднання, зв'язок) 1. Сукупність предметів чи явищ, що становлять єдине ціле; ...
КОМПЛЕКСНІ СПОЛУКИ
комплексні або комплексні речовини, які одержують сполученням двох або більше простих молекул
КОМПЛЕКСНІ ЧИСЛА
комплексні або комплексні числа виду а + bі, де а та b - звичайні дійсні числа, і - уявна одиниця.
КОМПЛЕКСНИЙ
комплексний з'єднаний з будь-чим, складний; той, що являв собою комплекс будь-чого - комплексний ...
КОМПЛЕКСНИЙ РОЗВИТОК ЕКОНОМІЧНИХ РАЙОНІВ
планомірний, пропорційний розвиток господарства районів на основі оптимального поєднання ...
КОМПЛЕКСОМЕТРІЯ
(лат., зв'язок, поєднання і ...метрія) хім. спосіб хімічного аналізу, в основі якого є утворення ...
КОМПЛЕКТ
комплект; ч. (лат., повний) 1. Повний набір предметів, які становлять щось ціле або мають однакове ...
КОМПЛЕКТУВАННЯ
доукомплектування; с. добір, доповнювання до певної, наперед визначеної кількості людей або ...
КОМПЛЕКЦІЯ
комплекція; ж. (лат., поєднання, сукупність, від охоплюю) загальний характер будови тіла.
КОМПЛЕМЕНТ
комплемент; ч. (лат., доповнення, довершення) складна речовина білкової природи, що міститься в ...
КОМПЛЕМЕНТАРНИЙ
комплементарний (лат., доповнення, довершення) взаємодоповнювальний; К-і гени - дві незалежні ...
КОМПЛОТ
комплот; ч. (фр., змова) підступна змова проти когось.
КОМПОЗИТНИЙ ОРДЕР
(іт., складний, складений) архітектурний ордер, в якому схема корінфської капітелі ускладнена ...
КОМПОЗИТОР
композитор; ч. (лат., складач) автор музичного твору.
КОМПОЗИЦІЯ
композиція; ж. (лат., складання, створення) 1. Побудова художнього твору, зумовлена змістом, ...
КОМПОНЕНТ
компонент; ч. (лат., той, що складає) складова частина чогось, складник.
КОМПОНУВАТИ
компонувати (лат., складаю) 1. Складати з окремих частин що-небудь ціле. 2. Створювати композицію ...
КОМПОСТ
компост; ч. (англ., фр., від лат., складений) органічне добриво, що складається із суміші землі, ...
КОМПОСТЕР
компостер; ч. (фр.) прилад для вибивання умовних дірчастих написів на квитках та інших документах ...
КОМПОСТУВАННЯ
компостування; с. 1. Процес закладення та одержання компосту. 2. Вибивання умовних дірчастих ...
КОМПРАДОРИ
(ісп., покупець) частина національної буржуазії в економічно відсталих країнах (колоніальних і ...
КОМПРАДОРСЬКА БУРЖУАЗІЯ
(ісп., покупець) частина національної буржуазії в економічно відсталих країнах (колоніальних і ...
КОМПРАЧИКОСИ
(ісп., від купувати і дитина) в Іспанії, Англії та інших країнах 13 - 17 ст. злочинці, які викрадали або ...
КОМПРЕС
компрес; ч. (фр., від лат., стиснутий, тісний) пов'язка, іноді просочена різними рідинами, що її ...
КОМПРЕСІЯ
компресія; ж. (лат., стискання) стискання газів, що спричинює зменшення об'єму, який вони займають, ...
КОМПРЕСОР
компресор; ч. (лат., стискач, від стискаю) машина для компресії і переміщення газів під тиском.
КОМПРОМІС
компроміс; ч. (лат., угода, згода) 1. Згода, порозуміння з противником, досягнуті шляхом взаємних ...
КОМПРОМЕТУВАТИ
компрометувати (фр.) знеславлювати, підривати репутацію.
КОМПТОМЕТР
комптометр; ч. (фр., лічити і ...метр) лічильна машина для арифметичних дій над числами.
КОМУНІЗМ
комунізм; ч. (лат., спільний, загальний) 1. Суспільно-економічна формація, що базується на ...
КОМУНІКАБЕЛЬНІСТЬ
комунікабельність; ж. (фр., той, що з'єднується, від лат., з'єдную, повідомляю) здатність до ...
КОМУНІКАТИВНИЙ
комунікативний (лат.) 1. лінгв. Той, що належить до комунікації; К-а функція мови - роль мови як ...
КОМУНІКАЦІЇ
(лат., роблю загальним, поєдную) 1. Шляхи сполучення і транспорту. 2. Лінії зв'язку, мережі ...
КОМУНІКАЦІЙНИЙ
комунікаційний той, що стосується комунікацій.
КОМУНІКАЦІЯ
комунікація; ж. (лат., спілкуюсь з кимось) 1. Спілкування, передача інформації. 2. Шляхи сполучення, ...
КОМУНІСТ
комуніст; ч. член комуністичної партії.
КОМУНІСТИЧНИЙ
комуністичний заснований на принципах комунізму.
КОМУНА
комуна; ж. (фр., община, від лат., спільний) 1. За середньовіччя в Західній Європі міська громада, що ...
КОМУНАЛІЗМ
(англ., суспільний, від лат., громада) в Індії та деяких інших азіатських країнах політика правих ...
КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ
послуги, що їх надають населенню підприємства комунального господарства.
КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
господарство міст і селищ міського типу, що перебуває у віданні місцевих органів влади і на ...
КОМУНАЛЬНИЙ
комунальний (фр., від община) 1. Який належить до міського господарства, пов'язаний з ним; ...
КОМУНАЛЬНИЙ РУХ
антифеодальний рух городян у Західній Європі 10 - 13 ст.
КОМУНАР
комунар; ч. (фр.) 1. Учасник Паризької комуни 1871 р. 2. Член якоїсь комуни.
КОМУНЕРОС
(ісп., від община) 1. Повстання середньовічних самоврядних міст Кастілії в 16 ст. проти ...
КОМУТАТИВНІСТЬ
комутативність; ж. незмінність суми або добутку при переставленні доданків або ...
КОМУТАТИВНИЙ
комутативний (лат., зміна, перетворення) переміщувальний, пов'язаний з переміщуванням - ...
КОМУТАТИВНИЙ ЗАКОН
мат. закон, що виражає незмінність суми або добутку від перестановки доданків або співмножників.
КОМУТАТОР
комутатор; ч. (лат., змінюю) 1. Пристрій для вмикання, вимикання й перемикання електричних кіл. 2. К. ...
КОМУТАЦІЯ
комутація; ж. (лат., зміна) 1. За феодалізму заміна панщини і натурального оброку експлуатованих ...
КОМФОРТ
комфорт; ч. (англ.) сукупність побутових вигод.
КОМФОРТАБЕЛЬНИЙ
комфортабельний (англ.) зручний, затишний.
КОМЮНІКЕ
комюніке; с. (фр., від лат., повідомляю) офіційне урядове повідомлення, здебільшого про наслідки ...
КОН'ЄКТУРА
кон'єктура; ж. (лат., здогад, тлумачення) відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування ...
КОН'ЮГАЦІЙНИЙ
кон'югаційний (лат., дієвідміна, дієвідмінювання) лінгв. той, що належить до відмінювання дієслів.
КОН'ЮГАЦІЯ
кон'югація; ж. (лат., з'єднання) біол. тип статевого процесу, що полягає у злитті вмісту двох ...
КОН'ЮНКТИВ
кон'юнктив; ч. (лат.) лінгв. умовний спосіб відмінювання дієслів.
КОН'ЮНКТИВІТ
кон'юнктивіт; ч. мед. запалення кон'юнктиви.
КОН'ЮНКТИВА
кон'юнктива; ж. (лат. з'єднувальний) анат. слизова, або сполучна оболонка ока.
КОН'ЮНКТУРА
кон'юнктура; ж. (лат., від з'єдную) 1. Сукупність певних умов, збіг обставин, стан речей, здатний ...
КОН'ЮНКЦІЯ
кон'юнкція; ж. (лат., зв'язок, об'єднання) логічна операція, за допомогою якої з двох або більше ...
КОН...
(лат.) префікс, що означає об'єднання, спільність, сумісність.
КОНІДІЇ
(гр., пил та вид) спори нестатевого розмноження у багатьох грибів.
КОНІЧНИЙ
конічний той, що має вигляд конуса; К-а поверхня - геометричне місце прямих (твірних), що проходять ...
КОНАК
(тюрк.) у мусульман урядовий будинок, державна установа, особняк.
КОНВІСАРСТВО
конвісарство; с. (пол., ремісник, що виливає коновки) виливання з олова ліхтарів, свічників, посуду ...
КОНВЕЙЄР
(англ., від перевозити, переміщувати) 1. Пристрій для безперервного пересування деталей виробів ...
КОНВЕЙЄРИЗАЦІЯ
(конвейєр) механізація виробничих процесів за допомогою транспортуючих машин.
КОНВЕКЦІЙНИЙ
конвекційний той, що переноситься середовищем, де він міститься - конвекційний струм - ...
КОНВЕКЦІЙНИЙ ПОТІК
потік тепла, яке переноситься висхідним рухом повітря.
КОНВЕКЦІЙНИЙ СТРУМ
електричний струм, зумовлений рухом наелектризованих тіл; (напр., мікрочастинок пилу, диму)
КОНВЕКЦІЯ
конвекція; ж. (лат., принесення, від приношу) 1. фіз. Перенесення тепла або електричних зарядів ...
КОНВЕНТ
конвент; ч. (лат., збори, засідання) 1. Законодавчі органи, що скликаються в деяких країнах для ...
КОНВЕНЦІЙНИЙ
конвенційний той, що належить до конвенції, встановлений конвенцією; К-і мита - мита, що їх ...
КОНВЕНЦІОНАЛІЗМ
конвенціоналізм; ч. (лат., угода, договір) суб'єктивно-ідеалістичний напрям у філософському ...
КОНВЕНЦІЯ
конвенція; ж. (лат., договір) 1. Угода, міжнародний договір з якихось спеціальних питань; пакт. 2. ...
КОНВЕРГЕНТИ
конвергенти; мн. (лат., той, що сходиться, зближається) елементи однієї мови або кількох мов, які ...
КОНВЕРГЕНЦІЯ
конвергенція; ж. (лат., від сходжусь, наближаюсь) 1. біол. Виникнення рис подібності в будові і ...
КОНВЕРСІЯ
конверсія; ж. (лат., перетворення, зміна) 1. Заміна раніше випущених державних позик новою, щоб ...
КОНВЕРТЕР
конвертер; ч. (англ., від лат., перетворюю) 1. Апарат для перетворення розтопленого чавуну ...
КОНВЕРТИН
конвертин; ч. (лат., обертаю, перетворюю) фермент, що бере участь в утворенні активного ...
КОНВЕРТИПЛАН
(лат., перетворюю і ...план) літак, що перетворюється в польоті з апарата вертикального зльоту й ...
КОНВЕРТОПЛАН
(лат., перетворюю і ...план) літак, що перетворюється в польоті з апарата вертикального зльоту й ...
КОНВЕРТОР
конвертор; ч. (англ., від лат., перетворюю) 1. Апарат для перетворення розтопленого чавуну ...
КОНВЕРТУВАТИ
конвертувати (лат., перетворюю) 1. Здійснювати конверсію. 2. Продувати в конвертері чавун або ...
КОНВОЇР
конвоїр; ч. (гол., фр., той, що супроводить) 1. Особа, яка належить до конвою. 2. Військове охоронне ...
КОНВОЙ
конвой; ч. (гол., фр., супроводження, від супроводити) 1. Військовий загін (частина), що охороняє і ...
КОНВУЛЬСІЯ
конвульсія; ж. (лат., судорога, корч, від потрясаю) мимовільні скорочення мускулатури тіла ...
КОНГЕНІАЛЬНИЙ
конгеніальний (кон... і лат., дух) споріднений, близький духом, розумом, талантом.
КОНГЛОМЕРАТ
конгломерат; ч. (лат., нагромаджений, ущільнений) 1. Механічне, випадкове поєднання різнорідних ...
КОНГЛОМЕРАЦІЯ
конгломерація; ж. (лат., від збираю, нагромаджую) таке з'єднання окремих предметів в одне ціле, при ...
КОНГРЕВ
конгрев; ч. нанесення тисненням рельєфного зображення на палітурки та інші поліграфічні вироби. ...
КОНГРЕГАЦІОНАЛІСТИ
(лат., об'єднання, союз) 1. Течія в кальвінізмі, що виникла в Англії у 16 ст. як радикальний напрям у ...
КОНГРЕГАЦІЯ
конгрегація; ж. (лат., від збираю, об'єдную) 1. Об'єднання католицьких монастирів, що додержуються ...
КОНГРЕС
конгрес; ч. (лат., зустріч, збори) 1. З'їзд, нарада (переважно міжнародні). 2. Законодавчий орган ...
КОНГРЕСМЕН
конгресмен; ч. (англ.) член конгресу (парламенту) в США.
КОНГРУЕНТНІСТЬ
конгруентність; ж. (лат., відповідність, узгодженість) рівність геометричних фігур або ...
КОНГРУЕНЦІЯ
конгруенція; ж. (лат.) 1. Узгодженість, відповідність, стрункість. 2. геом. Сукупність ліній, що ...
КОНДЕНСАТ
конденсат; ч. (лат., згущений) продукт (рідина або тверде тіло) конденсації.
КОНДЕНСАТОР
конденсатор; ч. (лат., згущую) 1. Апарат для конденсації пари охолодженням. 2. Пристрій для ...
КОНДЕНСАЦІЯ
конденсація; ж. (лат., згущення, ущільнення) 1. Перехід газу або пари в рідину або тверде тіло ...
КОНДЕНСОР
конденсор; ч. (лат., ущільнюю, згущую) короткофокусна лінза або система лінз, що їх використовують ...
КОНДЕНСУВАТИ
конденсувати (лат.) 1. Збирати, нагромаджувати, скупчувати (електроенергію тощо); накопичувати, ...
КОНДИЛОМА
кондилома; ж. (гр., наріст, пухлина) місцеве вузликоподібне розростання шкіри або слизових ...
КОНДИЦІОНАЛІЗМ
(лат., умова) ідеалістична філософська течія у природознавстві, головним чином у біології, ...
КОНДИЦІОНЕР
кондиціонер; ч. (фр.) 1. Апарат для теплової обробки зерна. 2. Апарат, яким обробляють повітря в ...
КОНДИЦІЮВАННЯ
кондиціювання; с. (лат., умова, вимога) Приведення чогось (напр., товару) у відповідність з певними ...
КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ
доведення повітря в приміщеннях до сприятливих для людини умов щодо температури, вологості тощо.
КОНДИЦІЯ
кондиція; ж. (лат., умова, вимога) 1. Якість, норма, яким повинен відповідати товар, матеріал і т. ...
КОНДОМІНІУМ
кондомініум; ч. (кон... і лат., володіння) 1. Сумісне володіння. 2. у міжнародному праві сумісне ...
КОНДОМІНАТ
кондомінат; ч. (кон... і лат., володіння) 1. Сумісне володіння. 2. у міжнародному праві сумісне ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.