Слова на букву О (468) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву О (468)

< 1 2 >>
ОПЕРАЦІЙННА БАЗА
місце, звідки провадять постачання потрібними матеріалами (боєприпасами, продовольчими товарами ...
ОПЕРАЦІЙННА СЕСТРА
мед. помічниця хірурга при веденні операцій
ОПЕРАЦІОНАЛІЗМ
(лат., дія) суб'єктивно - ідеалістична течія сучасної філософії. За О., поняття не відображають ...
ОПЕРАЦІЯ
операція; ж. (лат., дія, діяння) 1. Хірургічне втручання з лікувальною метою при деяких ...
ОПЕРЕТА
оперета; ж. (іт., букв. - невелика опера) 1. Музично-драматичний твір, здебільшого розважального ...
ОПОЗИЦІЙНИЙ
опозиційний той, що перебуває в опозиції, протидіє, додержується протилежної думки.
ОПОЗИЦІОНЕР
опозиціонер; ч. той, що належить до опозиції.
ОПОЗИЦІЯ
опозиція; ж. (лат., протиставлення) 1. Опір, протидія, протиставлення однієї політики, одних ...
ОПОНЕНТ
опонент; ч. (лат., той, що протиставить, заперечує) 1. Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній ...
ОПОПАНАКС
опопанакс; ч. (гр., рослинний сік і зцілитель) 1. Рід трав'янистих багаторічних рослин родини ...
ОПОРТУНІСТ
опортуніст; ч. (фр., пристосовництво, угодовство, від лат., зручний, слушний) пристосованець, ...
ОПОСУМ
опосум; ч. (алгонкінське) рід сумчастих ссавців. Поширені в Америці. Об'єкт промислу ...
ОПТАНТ
оптант; ч. (лат., той, що вибирає) особа, що має право вибрати громадянство. Див. також: оптація
ОПТАТИВ
оптатив; ч. (лат.) спосіб дієслова, який означає бажаність відповідної дії; бажальний спосіб. У ...
ОПТАЦІЯ
оптація; ж. (лат., бажання, вибір, від вибираю) добровільний вибір громадянства особою, що досягла ...
ОПТИКА
оптика; ж. (гр., наука про зір) 1. Розділ фізики, що вивчає світло, його властивості і закони. 2. ...
ОПТИМІЗАТОР
(лат., найкращий) автоматична обчислювальна машина, здатна знаходити і підтримувати оптимальний, ...
ОПТИМІЗАЦІЯ
оптимізація; ж. (лат., найкращий) процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, ...
ОПТИМІЗМ
оптимізм; ч. (фр., від лат., найкращий) світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, ...
ОПТИМІСТ
оптиміст; ч. людина, яка настроєна оптимістично, пройнята оптимізмом.
ОПТИМІСТИЧНИЙ
оптимістичний пройнятий оптимізмом, життєрадісний.
ОПТИМАЛЬНИЙ
оптимальний (лат., найкращий) який найбільше відповідає певним умовам, вимогам; найкращий з ...
ОПТИМАТИ
(лат., знатні, від найкращий) політичне угруповання рабовласницької верхівки у Стародавньому ...
ОПТИМЕТР
оптиметр; ч. (гр., видимий і ...метр) 1. Оптичний прилад, за допомогою якого вимірюють з високою ...
ОПТИМУМ
оптимум; ч. (лат., найкраще) сукупність найсприятливіших умов для чого-небудь; найкраща ...
ОПТИЧНА АКТИВНІСТЬ
здатність деяких речовин (кварцу, розчину цукру) повертати площину поляризації світла.
ОПТИЧНИЙ
оптичний стосовний до оптики; світловий - оптичнні прилади - оптичний обман - оптичнні стекла - ...
ОПТИЧНИЙ ОБМАН
обман зору, міраж
ОПТИЧНИЙ ЦЕНТР ЛІНЗИ
точка, проходячи через яку промінь світла не змінює свого напряму.
ОПТИЧННІ ПРИЛАДИ
прилади, будова яких грунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей ...
ОПТИЧННІ СТЕКЛА
опуклі або увігнуті стекла (лінзи)
ОПТРОН
(оп(тика) і (елек)трон) найпростіший оптикоелектронний пристрій, що складається з джерела світла, ...
ОПУНЦІЯ
опунція; ж. рід багаторічних рослин родини кактусових. Поширені здебільшого в Північній і ...
ОПУС
опус; ч. (лат., праця, твір) 1. Окремий музичний твір, позначений номером серед інших творів ...
ОПЦІОН
опціон; ч. (лат., вільний вибір) 1. Застереження в договорі морського перевезення (чартері) щодо ...
ОРІЄНТАЛІЗМ
орієнталізм; ч. (лат.) 1. Вивчення історії, мови, культури народів Сходу; захоплення Сходом. 2. ...
ОРІЄНТАЛІСТИКА
орієнталістика; ж. (лат., східний) сукупність наукових дисциплін, які вивчають історію, мови, ...
ОРІЄНТАЛЬНИЙ
орієнтальний (лат.) східний, характерний для країн Сходу.
ОРІЄНТАЦІЯ
орієнтація; ж. (фр., від лат. схід) 1. Визначення місця свого перебування у просторі або напрям ...
ОРІЄНТИР
орієнтир; ч. (нім., орієнтувати) 1. Покажчик. 2. Окремий предмет на місцевості (дерево тощо), за ...
ОРІЄНТУВАТИ
орієнтувати (нім., фр.) 1. Допомагати комусь визначити своє місцеперебування або напрям руху. 2. ...
ОРІОН
моріон; ч. (гр.) 1. За давньогрецькою місрологією - красунь-велетень, мисливець. 2. Сузір'я в ...
ОРІОНІДИ
потік метеорів, радіант якого міститься в сузір'ї Оріона.
ОРАКУЛ
оракул; ч. (лат., від кажу, прошу) 1. У давніх греків, римлян та інших народів пророцтво, яке було ...
ОРАЛЬНИЙ
оральний (фр., від лат., рот) той, що міститься в порожнині рота, спрямований до ротового отвору, ...
ОРАНГУТАН
(від малайського, букв. - дика (лісова) людина) рід людиноподібних мавп; орангутанг. Поширені на ...
ОРАНГУТАНГ
орангутанг; ч. (від малайського, букв. - дика (лісова) людина) рід людиноподібних мавп. Поширені на ...
ОРАНЖАД
(фр., від апельсин) апельсиновий прохолодний напій.
ОРАНЖЕРЕЯ
оранжерея; ж. (фр., від апельсин) засклене приміщення для вирощування або перезимівлі південних ...
ОРАТОР
оратор; ч. (лат., від говорю) той, хто володіє мистецтвом виголошування промов; промовець, ритор, ...
ОРАТОРІЯ
лабораторія; ж. (1) (лат., місце молитви) великий музичний твір для хору, співаків-солістів і ...
ОРБІТА
орбіта; ж. (лат., від коло) 1. астр. Траєкторія руху руху небесного тіла, штучного супутника Землі, ...
ОРГІЯ
оргія; ж. (гр., таємний обряд) 1. В античних народів - святкування й обряди на честь деяких богів ...
ОРГАЗМ
оргазм; ч. (гр., пристрасть) вищий ступінь насолоди у момент завершення статевого акту.
ОРГАН
(1) орган; ч. (гр., знаряддя, інструмент) 1. Складова частина тваринного або рослинного організму, ...
ОРГАНІЗАТОР
організатор; ч. (фр.) особа, яка що-небудь організовує, засновує, спрямовує.
ОРГАНІЗАЦІЯ
організація; ж. (фр.) 1. Об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, ...
ОРГАНІЗМ
організм; ч. (фр.) 1. Будь-яке живе тіло, істота, а також його будова. 2. перен. Неподільно зв'язані в ...
ОРГАНІЗОВУВАТИ
організовувати (фр.) 1. Створювати, засновувати що-небудь, залучаючи до цього інших, спираючись на ...
ОРГАНІСТ
органіст; ч. 1. Особа, яка грає на органі. 2. Органний майстер.
ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ
хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайдені спочатку в організмах тварин і рослин
ОРГАНІЧНИЙ
органічний 1. Властивий або подібний організмові; той, що характеризується життєвими процесами; ...
ОРГАНІЧНИЙ СВІТ
сукупність живих організмів.
ОРГАНІЧННІ ДОБРИВА
речовини органічного (біологічного) походження, що їх застосовують для поліпшення умов живлення ...
ОРГАНІЧННА ХІМІЯ
наука, що вивчає органічні речовини
ОРГАНЕЛИ
органели; мн. (орган) частини одноклітинних організмів, що виконують різноманітні життєві ...
ОРГАННИЙ
органний той, що стосується органа; О. пункт, О-на педаль - звук, який підтримується або ...
ОРГАНОЇДИ
(орган і ...оїд) постійні складові елементи клітини людини, тварин і рослин; виконують певні ...
ОРГАНОГЕНЕЗ
органогенез; ч. (орган і ...генез) 1. У тварин та людини - формування органів у процесі ...
ОРГАНОГРАФІЯ
органографія; ж. (орган і ...графія) галузь біології, що вивчає й описує органи рослин і тварин.
ОРГАНОЛА
(орган) електромузичний інструмент, звучання якого близьке до органного.
ОРГАНОН
(гр., знаряддя, твір) загальна назва творів Арістотеля з логіки. Термін "органон" іноді вживають ...
ОРГАНОПЛАСТИКА
органопластика; ж. (орган і пластика) штучне утворення втрачених органів (напр., носа) хірургічною ...
ОРГАНОТЕРАПІЯ
органотерапія; ж. (орган і терапія) лікування препаратами, які виготовлені з органів ...
ОРГАТЕХНІКА
(орган(ізаційна) техніка) комплекс технічних засобів для механізації й автоматизації ...
ОРДА
орда; ж. (тюрк., орду - палатка хана, стоянка) 1. У тюркських і монгольських народів спершу назва ...
ОРДАЛІЇ
(лат., від англосаксонського суд, вирок) за середньовіччя спосіб визначення винуватості особи, ...
ОРДАЛІЯ
ордалія; ж. (лат.) середньовічний спосіб установлення вини людини т. зв. судом Божим (випробування ...
ОРДЕН
орден; ч. (1) (лат., ряд, порядок) почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги; ...
ОРДЕР
ордер; ч. (1) (нім., від лат., ряд, порядок) 1. Письмове розпорядження, наказ; припис; мандат. 2. Наказ ...
ОРДИНАЛЬНИЙ
ординальний (лат., порядковий) розміщений у певному порядку: О-не число - порядкове число на ...
ОРДИНАР
ординар; ч. (лат., звичайний) пересічний багаторічний рівень води в ріках, затоках і окремих ...
ОРДИНАРНИЙ
ординарний (лат.) 1. Який нічим не виділяється серед інших; звичайний, рядовий. 2. заст. Який займає ...
ОРДИНАТА
ордината; ж. (лат., упорядкований) назва одного з чисел, що визначають положення точки на площині ...
ОРДИНАТОР
ординатор; ч. (лат., упорядник) лікар, який підвищує свою кваліфікацію в ординатурі.
ОРДИНАТУРА
ординатура; ж. (лат., упорядкований, визначений) форма підвищення кваліфікації лікарів у вузах та ...
ОРДИНАЦІЯ
ординація; ж. (лат.) 1. Зведення правил, юридичних положень, приписів і т. ін. про що-небудь. 2. ...
ОРДОВИК
другий період палеозойської ери геологічної історії Землі. Розпочався близько 500 млн. років тому, ...
ОРДОНАНС
ордонанс; ч. (фр., постанова, розпорядження, від лат., порядок) 1. У Франції (12 - 18 ст. і в період ...
ОРЕАДИ
(гр.) у давньогрецькій і давньоримській міфології німфи гір. Див. також: німфа
ОРЕНДА
оренда; ж. (лат., - здаю в найми, наймаю) 1. Тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою і т. ...
ОРЕНДАР
орендар; ч. особа або організація, якій щось надано в оренду.
ОРЕНДУВАТИ
орендувати (лат.) брати в оренду що-небудь; користуватися тим, що взято в оренду; винаймати, ...
ОРЕОЛ
ореол; ч. (фр., сяяння, від лат., золотий) 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на ...
ОРИГІНАЛ
оригінал; ч. (лат., первісний, природжений) 1. Те, що є основою для відтворення, копіювання, ...
ОРИГІНАЛ-МАКЕТ
оригінал-макет; ч. оригінал рукопису для видання, надрукований на машинці з точним відтворенням ...
ОРИГІНАЛЬНИЙ
оригінальний (лат.) 1. Який не є копією або підробкою чого-небудь; справжній, автентичний. 2. Який ...
ОРИГІНАТОР
(лат., походження, початок) особа, яка працює над виведенням нових сортів рослин.
ОРИКТОЦЕНОЗ
(гр., викопаний, видобутий з землі і ...ценоз) комплекс викопних решток рослин і тварин.
ОРИФЛАМА
(фр., від лат., золото і полум'я) 1. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого ...
ОРКАН
оркан; ч. (гол., з карибської) 1. Ураган. 2. Назва тропічних циклонів, що утворюються в Південній ...
ОРКЕСТР
оркестр; ч. (гр., місце для хору, від танцюю) 1. Ансамбль музичних інструментів, які одночасно ...
ОРКЕСТРОВКА
оркестровка; ж. 1. Виклад оркестрового музичного твору (напр., фортепіанного, для виконання ...
ОРКЕСТРУВАННЯ
оркестрування; с. 1. Виклад оркестрового музичного твору (напр., фортепіанного, для виконання ...
ОРЛОН
орлон; ч. (англ.) назва в США синтетичного волокна і тканини з нього, що своїм виглядом нагадує ...
ОРМУЗД
в давньоперській міфології бог світла й добра. Див. також: аріман
ОРНІТИН
(гр., птах) амінокислота, що відіграє роль каталізатора у біосинтезі сечовини. Вперше виявлена в ...
ОРНІТО...
(гр., птах) у складних словах відповідає поняттю "птах".
ОРНІТОЗ
орнітоз; ч. (гр., птах) гостре інфекційне захворювання, яке передається людині від інфікованих ...
ОРНІТОЛОГІЯ
орнітологія; ж. (орніто... і ...логія) розділ зоології, що вивчає птахів; птахознавство.
ОРНІТОПОД
(орніто... і поди) підряд викопних мезозойських плазунів з групи птахотазих динозаврів. ...
ОРНІТОПТЕР
орнітоптер; ч. (орніто... і ...птер) літальний апарат з махаючими крилами, заснований на принципі ...
ОРНІТОРИНХУС
(орніто... і гр., дзьоб) рід ссавців підкласу однопрохідних. Єдиний сучасний вид О. австралійський ...
ОРНІТОФІЛІЯ
орнітофілія; ж. (орніто... і ...філія) перехресне запилення деяких рослин за допомогою птахів.
ОРНІТОФАУНА
орнітофауна; ж. (орніто... і фауна) сукупність птахів, які населяють або населяли певну територію ...
ОРНІТОХОРІЯ
орнітохорія; ж. (орніто... і ...хорія) поширення плодів, насіння й спор рослин птахами.
ОРНАМЕНТ
орнамент; ч. (лат., оздоба, прикраса) 1. Оздоблювальний візерунок на ритмічному повторенні ...
ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ
орнаментальний той, що має характер орнаменту; - орнаментальний стиль
ОРНАМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ
стиль в образотворчому мистецтві, в якому переважає орнамент.
ОРНАМЕНТАЦІЯ
орнаментація; ж. 1. Прикрашання орнаментом. 2. те саме, що й орнаментика.
ОРНАМЕНТИКА
орнаментика; ж. (лат.) 1. Сукупність елементів орнаменту у певному художньому стилі або творі ...
ОРОГЕНЕЗ
орогенез; ч. (гр., гора і ...генез) сукупність процесів, з якими пов'язане виникнення та розвиток гір.
ОРОГРАФІЯ
орографія; ж. (гр., гора і ...графія) розділ геоморфології, що вивчає морфографічну характеристику ...
ОРОМЕТРІЯ
орометрія; ж. (гр., гора, підвищення і ...метрія) методи вимірювання форм земної поверхні.
ОРОТИП
(гр., гора, підвищення і ...тип) набірно-друкувальна машина, аналогічна лінотипові, але замість ...
ОРСЕЙЛЬ
(фр., лакмусовий лишайник) нетривкий фіолетово-червоний фарбник, який дістають спеціальною ...
ОРТ
ч. (1) (нім., вибій) горизонтальна підземна виробка впоперек простягання родовища, яка не має ...
ОРТЗАНД
(нім., від місце, гірничий вибій і пісок) різновид ортштейну, що утворюється в піщаних підзолистих ...
ОРТИКОН
ортикон; ч. (гр., прямий, дійсний і зображення) передавальна телевізійна трубка для перетворення ...
ОРТИТ
(гр., прямий, правильний) мінерал класу силікатів, бурого, смоляно-чорного кольору; радіоактивний. ...
ОРТО...
(гр., прямий, пірний) у складних словах відповідає поняттям "прямий", "правильний".
ОРТОАТОМ
(орто... і атом) атом, в якому сума спінів електронів дорівнює одиниці (напр., атом гелію в стані, ...
ОРТОГЕНЕЗ
ортогенез; ч. (орто... і ...генез) ідеалістична антидарвіністична теорія, за якою розвиток ...
ОРТОГНАТИЗМ
(орто... і гр., щелепа) тип профілю обличчя людини, коли верхня щелепа не виступає або незначно ...
ОРТОГОНАЛЬНИЙ
ортогональний (гр., прямокутний) той, що має прямий кут (або прямі кути).
ОРТОДОКС
ортодокс; ч. (гр., правовірний) той, що неухильно додержується певних переконань, напрямів, учень.
ОРТОДОКСІЯ
ортодоксія; ж. (гр., мислю вірно) неухильне додержання певного вчення, поглядів, тверда ...
ОРТОДОКСАЛЬНИЙ
ортодоксальний (гр.) який неухильно дотримується принципів якого-небудь учення, світогляду; ...
ОРТОДОНТІЯ
(орто... і гр., зуб) розділ стоматології, що вивчає деформацію зубних рядів і щелепно-лицьового ...
ОРТОДРОМІЯ
(орто... і гр., біг, шлях) найкоротша лінія між двома точками на поверхні кулі; дуга великого ...
ОРТОДРОМА
(орто... і гр., біг, шлях) найкоротша лінія між двома точками на поверхні кулі; дуга великого кола.
ОРТОКЛАЗ
ортоклаз; ч. (орто... і гр., заломлення) породоутворюючий мінерал з класу силікатів, білого, ...
ОРТОПЕДІЯ
ортопедія; ж. (орто... і ...педія) галузь медицини, що займається вивченням, лікуванням і ...
ОРТОПЕДИЧНИЙ
ортопедичний той, що стосується ортопедії; О-не взуття, О-на пластинка, О-ні апарати - ...
ОРТОСТИХА
(орто... і гр., лінія) вертикальна лінія, що її можна мислено провести між основами листків або ...
ОРТОТРОПІЗМ
(орто... і тропізми) спрямування ростучих органів рослин паралельно напрямові діяння подразника: ...
ОРТОХРОМАТИЗАЦІЯ
ортохроматизація; ж. (орто... і гр., колір) підвищення чутливості до кольору емульсії ...
ОРТОХРОМАТИЧНИЙ
ортохроматичний (орто... і хроматичний) той, що має підвищену чутливість до зеленого й жовтого ...
ОРТОЦЕНТР
ортоцентр; ч. (орто... і центр) точка перетину висот трикутника.
ОРТШТЕЙН
ортштейн; ч. (нім., від місце, гірничий вибій і камінь) темно-бура кірка або прошарок щільного ...
ОРФАРІОН
(англ., гр., Орфей) струнний щипковий музичний інструмент типу гітари; орферіон.
ОРФЕЙ
Орфей; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології чарівний музика й співак. 2. перен. Солодкозвучний ...
ОРФЕОН
(фр., гр., Орфей) різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента - смичкового ...
ОРФЕРІОН
(англ., гр., Орфей) струнний щипковий музичний інструмент типу гітари.
ОРФОГРАФІЯ
орфографія; ж. (гр.) система загальноприйнятих правил написання слів якої-небудь мови; правопис.
ОРФОЕПІЯ
орфоепія; ж. (гр., правильність мови) 1. Розділ мовознавства, що вивчає правильність вимови слів. 2. ...
ОРХІДЕЇ
(гр., яєчко та вид, вигляд) багаторічні трав'янисті рослини родини зозулинцевих. Назву "орхідеї" ...
ОРХІДЕЯ
орхідея; ж. (гр.) південна трав'яниста рослина родини зозулинцевих із запашними квітками різного ...
ОРХІТ
(гр., яєчко) запалення яєчка в людини й тварин. Інша назва - тестит.
ОСІРІС
у давньоєгипетській релігії бог рослинності, володар потойбічного світу.
ОСАННА
осанна; ж. (євр.) молитовний вигук, що означає "спаси і допоможи", а також "слава". Див. ...
ОСАРСОЛ
(гр., кислий, лат., миш'як і ...ол) мед. лікарський препарат. Застосовують при лікуванні сифілісу, ...
ОСЕЇН
осеїн; ч. (лат., кістковий) органічна речовина, шо утворює основу кісткової тканини.
ОСЕТ
(фр.) французька шерстяна матерія.
ОСМІЙ
осмій; ч. (гр., запах) хімічний елемент, символ Os, ат. н. 76; твердий синювато-сірий метал, належить до ...
ОСМАНІЗМ
османізм; ч. турецька шовіністична ідеологія і політична доктрина, яка мала на меті обгрунтувати ...
ОСМОМЕТР
осмометр; ч. (осмос і ...метр) прилад, яким вимірюють осмотичний тиск. Див. також: осмос, осмотичний
ОСМОРЕГУЛЯЦІЯ
(осмос і регуляція) фізіологічні процеси в організмі, що забезпечують регуляцію осмотичного ...
ОСМОС
осмос; ч. (гр., штовханина, тиснява) проникнення розчинника крізь напівпроникну перетинку, що ...
ОСМОТИЧНИЙ
осмотичний той, що належить до осмосу; - осмотичний тиск Див. також: осмос
ОСМОТИЧНИЙ ТИСК
тиск розчину на напівпроникну перетинку, яка відокремлює його від розчинника чи розчину меншої ...
ОССА
(гр.) богиня чуток і поголосу у грецькій міфології.
ОСТ
ост; ч. (нім.) 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології. 2. Східний вітер. 3. ...
ОСТАРА
(нім.) богиня ранку і весни в німецькій міфології.
ОСТЕЇТ
остеїт; ч. (гр., кістка) запалення кісткової тканини.
ОСТЕО...
(гр., кістка) у складних словах відповідає поняттям "кістка", "кісткова тканина".
ОСТЕОАРТРОПАТОЛОГІЯ
(остео.... гр., суглоб і патологія) розділ медицини, що вивчає патологічні зміни в кістках і ...
ОСТЕОБЛАСТИ
(остео... та... бласти) біол. одноядерні кісткоутворюючі клітини людини й хребетних тварин.
ОСТЕОДИСТРОФІЯ
остеодистрофія; ж. (остео... і дистрофія) мед. захворювання кісткової системи людини й тварин ...
ОСТЕОЛОГІЯ
остеологія; ж. (остео... і ...логія) мед., анат. розділ анатомії, який вивчає форму і структуру кісток ...
ОСТЕОМІЄЛІТ
остеомієліт; ч. (остео... і мієліт) мед. запальне ураження кістки і кісткового мозку в людини і ...
ОСТЕОМА
остеома; ж. (остео... і ...ома) мед. доброякісна пухлина у людини і тварин, що утворюється з ...
ОСТЕОМАЛЯЦІЯ
остеомаляція; ж. (остео... і гр., розм'якшення) мед. розм'якання і деформація кісток у людини й ...
ОСТЕОН
(гр., кістка) анат. основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з ...
ОСТЕОПЛАСТИКА
(остео... і пластика) мед. операція пересадки кісткової тканини з метою усунення кісткових ...
ОСТЕОСИНТЕЗ
(остео... і синтез) мед. оперативне з'єднання уламків кістки (при лікуванні переломів).
ОСТЕОСКЛЕРОЗ
остеосклероз; ч. (гр. остео... і склероз) мед. хворобливе затвердіння кісткової тканини, ...
ОСТЕОТОМІЯ
остеотомія; ж. (остео... і ...томія) мед. операція розтину кістки з метою виправлення деформацій ...
ОСТЕОЦИТИ
(остео... і ...цити) високодиференційовані клітини кісткової тканини хребетних тварин і людини; ...
ОСТЕРІЯ
(іт., від лат., гість) трактир, корчма в Італії.
ОСТИНАТО
(іт., букв. - наполегливий) муз. мелодичний або ритмічний зворот, що багато разів підряд ...
ОСТИТ
остит; ч. (гр., кістка) запалення кісткової тканини; остеїт.
ОСТРАКІЗМ
остракізм; ч. (гр., від черепок) 1. У Стародавній Греції (в Афінах) спосіб вигнання небезпечних для ...
ОСЦИЛОГРАМА
осцилограма; ж. (лат., коливаюсь і ...грама) запис на паперовій стрічці чи світлочутливому ...
ОСЦИЛОГРАФ
осцилограф; ч. (лат., коливаюсь і ...граф) прилад для записів і спостереження змін у часі будь-яких ...
ОСЦИЛОГРАФІЯ
осцилографія; ж. (лат., коливаюсь і ...графія) метод дослідження змін будь-яких фізичних величин у ...
ОСЦИЛОСКОП
осцилоскоп; ч. (лат., коливаюсь і ...скоп) прилад для спостереження над процесами в електричних ...
ОСЦИЛЯТОР
осцилятор; ч. (лат., коливаюсь) тех. система, здатна коливатися відносно деякого положення ...
ОСЦИЛЯЦІЯ
осциляція; ж. (лат.) коливання.
ОТІАТРІЯ
отіатрія; ж. (гр., вухо та ...іатрія) розділ медицини, що займається вивченням і лікуванням ...
ОТЕЛЬ
отель; ч. (фр., від лат., гостинний) будинок з мебльованими кімнатами для приїжджих; готель.
ОТЕНІТ
мінерал класу фосфатів, зеленого, зеленувато-жовтого кольору. Радіоактивний. Сировина для ...
ОТЕРТРАЛ
(англ.) 1. Рибальська снасть (у формі невода), яку буксують за судном на довгому сталевому тросі.
ОТИТ
отит; ч. (гр., вухо) запалення слизової оболонки вуха. Найчастіше виникає як ускладнення ...
ОТО...
(гр., вухо) у складних словах відповідає поняттям "вушний", "вушна хвороба".
ОТОЛІТИ
(ото... і ...літ) тверді утвори, що є частиною органу рівноваги в деяких безхребетних (містяться в ...
ОТОЛОГІЯ
отологія; ж. (ото... і ...логія) наука про вушні хвороби, лікування і профілактику їх.
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ
(ото.... гр., ніс і ларингологія) розділ медицини, що вивчає хвороби вуха, горла, носа у людини й ...
ОТОСКЛЕРОЗ
отосклероз; ч. (ото... і склероз) хронічне захворювання внутрішнього вуха у людини й тварин, при ...
ОТОСКОПІЯ
отоскопія; ж. (ото... і ...скопія) один з основних методів дослідження вуха. Застосовується для ...
ОТОФОН
отофон; ч. (ото... і ...фон) прилад для підсилення слуху в людей, які недочувають; слухова трубка.
ОТТОМАНІЗМ
турецька шовіністична ідеологія і політична доктрина, яка мала на меті обгрунтувати політику ...
ОФІКАЛЬЦИТ
офікальцит; ч. (гр., змія і кальцит) метаморфічна гірська порода, різновид мармуру; зеленуватого, ...
ОФІКЛЕЇД
(гр., змія і ключ) духовий музичний інструмент.
ОФІРА
офіра; ж. (гр.) жертва.
ОФІРУВАТИ
офірувати (гр.) свідомо йти на певні труднощі; наважуватися на що-небудь; жертвувати.
ОФІС
офіс; ч. (англ., від лат., обов'язок, служба) в англомовних країнах - контора, канцелярія, служба.
ОФІУРИ
(гр., змія та хвіст) клас безхребетних тварин типу голкошкірих. Поширені переважно в тропічних ...
ОФІЦІАЛ
офіціал; ч. (лат., урядовий, службовий) 1. В Стародавньому Римі урядовець, який відав двірцевою ...
ОФІЦІАНТ
офіціант; ч. (нім., від лат., обов'язок, служба) працівник ресторану, їдальні, кафе, який обслуговує ...
ОФІЦІЙНИЙ
офіційний (лат.) 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою ...
ОФІЦІОЗ
офіціоз; ч. (нім., офіціозний, від лат., послужливий, ревний) газета, журнал, бюлетень або інше ...
ОФІЦІОЗНИЙ
офіціозний (нім.) той, що формально не зв'язаний з урядом, але насправді здійснює його політику.
ОФІЦЕР
обер-офіцер; ч. (нім., фр., від лат., служба, посада) особа командного та начальницького складу ...
ОФЕРТА
оферта; ж. (лат., запропонований) в цивільному праві - пропозиція однієї особи іншій укласти угоду ...
ОФОРТ
офорт; ч. (фр., азотна кислота) аквафорта; 1. Вид гравірування, при якому лінії малюнка роблять ...
ОФСАЙД
офсайд; ч. (англ., поза грою) вигідна позиція гравця (у футболі, хокеї, водному поло), але зайнята ...
ОФСЕТ
офсет; ч. (англ., букв. - зміщення) спосіб друку, при якому зображення передається з друкарської ...
ОФТАЛЬМІЯ
офтальмія; ж. (гр., від око) група запальних захворювань ока.
ОФТАЛЬМО...
(гр., око) у складних словах відповідав поняттям "очний", "очна хвороба".
ОФТАЛЬМОЛОГІЯ
офтальмологія; ж. (офтальмо... і ...логія) розділ медицини, що вивчає захворювання очей у людини й ...
ОФТАЛЬМОСКОП
офтальмоскоп; ч. (гр.) оптичний прилад, за допомогою якого досліджується очне дно.
ОФТАЛЬМОСКОПІЯ
офтальмоскопія; ж. (офтальмо... і ...скопія) метод дослідження очного дна людини й тварин за ...

< 1 2 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.007 c.