Слова на букву П (1624) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву П (1624)

< 1 2 3 4 5 6 7 > >>
ПОЗУМЕНТ
позумент; ч. (нім., з фр., від ісп., тасьма) золота чи срібна стрічка використовувана для прикраси ...
ПОЙКІЛОТЕРМНИЙ
(гр., змінний і ...термний) змінний щодо тепла; П-і тварини - тварини, температура тіла яких ...
ПОЙКІЛОЦИТОЗ
(гр., змінний і ...цитоз) зміна форми червоних кров'яних тілець (еритроцитів).
ПОЙНТЕР
пойнтер; ч. (англ., від вказувати напрям) порода гладкошерстих мисливських собак.
ПОКАЗНИК ЛЕТАЛЬНІСТІ
відношення кількості померлих від даної хвороби до кількості тих, що перехворіли на дану хворобу ...
ПОЛІ...
(гр., численний) у складних словах відповідає поняттям "численний", "багато".
ПОЛІІЗОБУТИЛЕН
поліізобутилен; ч. (полі... та ізобутилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ...
ПОЛІІЗОПРЕН
поліізопрен; ч. (полі... та ізопрен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ізопрену. За ...
ПОЛІАГРЕГАТНИЙ
(полі... і агрегат) той, що складається з речовин, які перебувають у різних агрегатних станах.
ПОЛІАКРИЛАТИ
високомолекулярні сполуки, продукти полімеризації акрилової кислоти або її похідних. З П. ...
ПОЛІАКРИЛОНІТРИЛ
(полі... і акрилонітрил) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ...
ПОЛІАМІДИ
(полі... і аміди) високомолекулярні сполуки, в яких містяться амідні групи (-СОNН-). З П. виготовляють ...
ПОЛІАНДРІЯ
поліандрія; ж. (полі... та ...андрія) одна з форм групового шлюбу, при якій жінка може бути одночасно ...
ПОЛІАРТРИТ
поліартрит; ч. (полі... і артрит) захворювання суглобів у людини й тварин: одночасне ураження ...
ПОЛІБАЗИТ
полібазит; ч. (полі... і гр., основа) мінерал класу сульфосолей, сірувато-чорного кольору. Руда ...
ПОЛІБУТАДІЄН
полібутадієн; ч. (полі... та бутадієн) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ...
ПОЛІВІНІЛАЦЕТАТ
(полі... і вінілацетат) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ...
ПОЛІВІНІЛХЛОРИД
полівінілхлорид; ч. (полі... і вінілхлорид) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації ...
ПОЛІВІТАМІНИ
полівітаміни; мн. (полі... і вітаміни) мед. лікарський препарат, що містить суміш багатьох ...
ПОЛІГІБРИД
полігібрид; ч. (полі... і гібрид) гібрид, одержаний від схрещування організмів, які відрізняються ...
ПОЛІГІМНІЯ
(лат., з гр., "Багата на гімни") в давньогрецькій міфології одна з дев'яти муз, покровителька танців ...
ПОЛІГІНІЯ
полігінія; ж. (полі... і ...гінія) багатоженство; одна з історичних форм шлюбу, характерна ...
ПОЛІГАМІЯ
полігамія; ж. (полі... і ...гамія) 1. Багатошлюбність. 2. біол. У тварин - запліднення самцем кількох ...
ПОЛІГЕНІЗМ
полігенізм; ч. (полі... і гр., рід, походження) реакційна антинаукова теорія в антропології про ...
ПОЛІГЛАНДУЛЯРНИЙ
полігландулярний (полі... і лат., залоза) багато-залозистий; термін додається до захворювань, які ...
ПОЛІГЛОТ
поліглот; ч. (гр., багатомовний) людина, яка володіє багатьма мовами; лінгвіст, мовознавець.
ПОЛІГОН
полігон; ч. (гр., багатокутний) 1. В математиці - многокутник. 2. Військовий полігон - ділянка ...
ПОЛІГОНАЛЬНИЙ
полігональний (гр.) многокутний.
ПОЛІГОНОМЕТРІЯ
полігонометрія; ж. (полі.... гр., кут і ...метрія) один з методів геодезичних робіт, вимірювання на ...
ПОЛІГРАФ
поліграф; ч. (полі... і ...граф) багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис ...
ПОЛІГРАФІЯ
поліграфія; ж. (полі... і ...графія) 1. Галузь техніки, пов'язана з виготовленням друкованої ...
ПОЛІДАКТИЛІЯ
полідактилія; ж. (гр., багатопалий) природжена вада розвитку людини, ссавців і птахів. Полягає в ...
ПОЛІДИПСІЯ
полідипсія; ж. (гр., спраглий, безводний) хвороблива спрага і пов'язане з нею вживання надмірної ...
ПОЛІЕДР
поліедр; ч. (гр., багатосторонній) многогранник, тобто поверхня, складена із скінченного числа ...
ПОЛІЕКРАН
поліекран; ч. (полі. ..і екран) кіновидовшце, яке показують одночасно на кількох (трьох або більше) ...
ПОЛІЕЛЕКТРОЛІТИ
(полі... і електроліти) високомолекулярні сполуки, до складу макромолекул яких входять групи, ...
ПОЛІЕМБРІОНІЯ
поліембріонія; ж. (полі... і ембріон) 1. У тварин і людини - розвиток з однієї яйцеклітини кількох ...
ПОЛІЕСТ
біматеріал, склеєний із сталі і поліетилену. Застосовують замість матеріалів, стійких проти ...
ПОЛІЕТИЛЕН
поліетилен; ч. (полі... і етилен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації етилену. ...
ПОЛІЕТИЛЕНОКСИД
(поліетилен і оксиди) полімер з окису етилену, речовина, яка відзначається серед інших полімерів ...
ПОЛІЕТИЛЕНСТАЛЬ
біматеріал, склеєний із сталі і поліетилену. Застосовують замість матеріалів, стійких проти ...
ПОЛІЕФІРИ
(полі... та ефіри) високомолекулярні сполуки, продукти поліконденсації багатоосновних кислот або ...
ПОЛІКАРПІЧНИЙ
полікарпічний (полі... і гр., плід) багатоплідний; П-і рослини - багаторічні квіткові рослини, які ...
ПОЛІКЛІНІКА
поліклініка; ж. (гр., місто і клініка) лікувальний заклад, призначений для подання ...
ПОЛІКОНДЕНСАЦІЯ
поліконденсація; ж. (полі... і конденсація) утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з ...
ПОЛІКРИСТАЛ
(полі... і кристал) тверде тіло, що складається з великої кількості дрібних, здебільшого безладно ...
ПОЛІКСЕН
поліксен; ч. (полі... і гр., чужий) мінерал класу самородних металів, від срібло-білого до ...
ПОЛІМАСТІЯ
(полі... і гр., груди) вада розвитку у людини, яка полягає в наявності додаткових молочних (грудних) ...
ПОЛІМЕНТ
полімент; ч. (фр., від дощити, полірувати) речовина (суміш графіту, тонкої глини, воску), ...
ПОЛІМЕРІЯ
полімерія; ж. (гр., наявність багатьох елементів, складність) 1. Багатоскладність, чисельність. 2. ...
ПОЛІМЕРАНАЛОГИ
(полімери і аналог) високомолекулярні сполуки, в яких при хімічному перетворенні не відбувається ...
ПОЛІМЕРГОМОЛОГИ
(полімери і гр., встановлений, відповідний) високомолекулярні сполуки, макромолекули яких ...
ПОЛІМЕРИ
(гр., різноманітний) високомолекулярні сполуки, що мають однаковий з мономерами склад, але ...
ПОЛІМЕРИЗАЦІЯ
полімеризація; ж. утворення високомолекулярних сполук (полімерів) з низькомолекулярних сполук ...
ПОЛІМЕТАЛЕВИЙ
поліметалевий (полі... і метали) той, що складається з кількох металів; П-і руди - руди, що містять ...
ПОЛІМЕТИЛЕНИ
(полі... і метилен) те саме, що й нафтени.
ПОЛІМЕТИЛМЕТАКРИЛАТ
(полі... та метилметакрилат) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації метилового ефіру ...
ПОЛІМЕТРІЯ
поліметрія; ж. (гр., численний) 1. Застосування кількох віршованих розмірів у поетичному творі ...
ПОЛІМОРФІЗМ
поліморфізм; ч. (гр., різноманітний) 1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох ...
ПОЛІМОРФНИЙ
поліморфний (гр.) той, що буває в кількох формах.
ПОЛІНЕВРИТ
поліневрит; ч. (полі... і неврит) множинне ураження нервів у людини й тварин. Причиною можуть бути ...
ПОЛІНОМ
поліном; ч. (полі... і ...ном) алгебрична сума скінченного числа одночленів.
ПОЛІНУКЛЕОТИДИ
(полі... і нуклеотиди) біоорганічні речовини, до складу яких входять десятки, іноді тисячі ...
ПОЛІОЕНЦЕФАЛІТ
поліоенцефаліт; ч. (гр., сірий і головний мозок) захворювання, що характеризується запаленням та ...
ПОЛІОЗИ
(гр., численний) те саме, що й полісахариди.
ПОЛІОКС
(поліетилен і оксиди) полімер з окису етилену, речовина, яка відзначається серед інших полімерів ...
ПОЛІОЛЕФІНИ
(полі... та олефіни) високомолекуляряі сполуки, продукти полімеризації ненасичених вуглеводів ...
ПОЛІОМІЄЛІТ
поліомієліт; ч. (гр., сірий і спинний мозок) гостре інфекційне захворювання, що уражає переважно ...
ПОЛІПЕПТИДИ
(полі... і пептиди) органічні речовини, які складаються з кількох або багатьох залишків ...
ПОЛІПИ
(гр., багатоногий) 1. Сидячі форми кишечнопорожнинних тварин класів гідроїдних, сцифомедуз і ...
ПОЛІПЛОЇДІЯ
поліплоїдія; ж. (гр., багаторазовий) збільшення кількості хромосом в ядрах рослинних і тваринних ...
ПОЛІПРОПІЛЕН
поліпропілен; ч. (полі... і пропілен) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації пропілену. ...
ПОЛІРИТМІЯ
поліритмія; ж. (гр., муз.) одночасне поєднання в музичному творі кількох ритмів.
ПОЛІС
поліс; ч. (1) (гр.) місто-держава, що складалася з самого міста і прилеглої до нього території, ...
ПОЛІСАХАРИДИ
(гр.) вуглеводи, молекули яких складаються з кількох або багатьох залишків моносахаридів чи ...
ПОЛІСЕМІЯ
полісемія; ж. (полі... і гр., знак) наявність у одного і того самого слова кількох лексичних значень; ...
ПОЛІСЕМАНТИЧНИЙ
полісемантичний (полі... і гр., означальний) лінгв. багатозначний.
ПОЛІСИЛОКСАНИ
(полі.... лат., кремній і кислий) високомолекулярні сполуки, що містять ланцюги з атомів кремнію й ...
ПОЛІСИНДЕТОН
(гр., від численний і зв'язок) одна з фігур поетичної мови, яка полягає в повторенні однакових ...
ПОЛІСМЕН
полісмен; ч. (англ.) назва поліцая в англомовних країнах.
ПОЛІСПАСТ
поліспаст; ч. (гр., складний блок) вантажопідйомний механізм, який являє собою систему рухомих і ...
ПОЛІСПЕРМІЯ
поліспермія; ж. (полі... і гр., насіння) потрапляння в яйцеклітину при заплідненні кількох ...
ПОЛІСТИРОЛ
пінополістирол; ч. (полі... і стирол) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації стиролу з ...
ПОЛІСУЛЬФІДИ
(полі... і сульфіди) бафтосірчисті метали (сполуки сірки з металами). Застосовують в аналітичній ...
ПОЛІТЕЇЗМ
політеїзм; ч. (полі... і гр., бог) багатобожжя, поклоніння багатьом богам. Протилежне - монотеїзм.
ПОЛІТЕКОНОМІЯ
політекономія; ж. політична економія; наука про виробничі (економічні) відносини людей і закони ...
ПОЛІТЕЛІЯ
(полі... і гр., сосок) збільшена кількість сосків молочної залози у людини. П. є вадою розвитку.
ПОЛІТЕМАТИЗМ
(полі... і гр., положення) принцип музичної композиції, що полягає в побудові твору з двох або ...
ПОЛІТЕХНІКУМ
політехнікум; ч. (полі... і технікум) середній технічний навчальний заклад, що має відділення з ...
ПОЛІТЕХНІЧНИЙ
політехнічний (полі... і техніка) пов'язаний з вивченням і застосуванням різних галузей техніки.
ПОЛІТИКА
політика; ж. (гр., державна діяльність) 1. Цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в ...
ПОЛІТИКАН
політикан; ч. ділок, який займається політикою з метою особистої вигоди; безпринципний ...
ПОЛІТИКАНСТВО
політиканство; с. безпринципність, інтриганство, не гребування ніякими засобами в політиці, ...
ПОЛІТИПАЖ
політипаж; ч. (фр., гр., численний і відбиток) друкарська форма для виготовлення книжкових і ...
ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ
вивчає просторову організацію політичного життя суспільства і територіальне поєднання ...
ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ
наука про виробничі (економічні) відносини людей і закони суспільного виробництва, розподілу, ...
ПОЛІТИЧНИЙ
(гр.) 1. Пов'язаний з політикою. 2. Державний, суспільно-правовий; - політичний лад - політичний ...
ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД
форма організації державної влади в країні.
ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ
форма організації державної влади в країні.
ПОЛІТОНАЛЬНІСТЬ
політональність; ж. (полі... і тональність) муз. одночасне сполучення, поєднання різних ...
ПОЛІТУРА
політура; ж. (нім., від лат., поліровка) 1. Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті ...
ПОЛІУРІЯ
поліурія; ж. (полі... та ...урія) надмірне виділення сечі з організму.
ПОЛІУРЕТАНИ
(полі... та уретан) високомолекулярні сполуки, що містять групу (-ОСОNН-), характерну для уретанів. З ...
ПОЛІФІЛІЯ
поліфілія; ж. (полі... і гр., рід, плем'я) уявлення про походження певних груп організмів (рядів, ...
ПОЛІФАГІЯ
поліфагія; ж. (полі... і ...фагія) 1. Живлення тварин різноманітними кормами. Найвищий ступінь П. ...
ПОЛІФОНІЧНИЙ
поліфонічний (гр.) муз. багатозвучний, багатоголосий.
ПОЛІФОНІЯ
поліфонія; ж. (гр., багатозвучність) багатоголосся, засноване на одночасному сполученні й ...
ПОЛІФОРМАЛЬДЕГІД
(полі... і формальдегід) високомолекулярна сполука, продукт полімеризації формальдегіду. З П. ...
ПОЛІФТОНГ
поліфтонг; ч. (гр., багатоголосий) сполучення кількох звуків, що виконують роль однієї ...
ПОЛІХРОЇЗМ
поліхроїзм; ч. (гр., багатокольоровий) властивість мінералів змінювати забарвлення при ...
ПОЛІХРОМІЯ
поліхромія; ж. (полі... і ...хромія) 1. Багатобарвність мистецьких творів - скульптурних, ...
ПОЛІХРОМАТИЧНИЙ
поліхроматичний (полі... і хроматичний) багатоколірний.
ПОЛІЦІЯ
поліція; ж. (гр., управління державою) 1. Система особливих органів державного управління для ...
ПОЛІЦМЕЙСТЕР
поліцмейстер; ч. (нім.) у деяких державах посадова особа, яка керує міським управлінням поліції.
ПОЛЕМІЗУВАТИ
полемізувати (фр., гр., воюю) вести полеміку, сперечатися.
ПОЛЕМІКА
полеміка; ж. (гр., військова майстерність) дискусія в пресі, на диспуті, на зборах, зіткнення ...
ПОЛЕМІСТ
полеміст; ч. (гр., воїн) любитель, учасник полеміки, суперечник.
ПОЛЕМІЧНИЙ
полемічний (гр., войовничий) 1. Той, що стосується полеміки; містить полеміку. 2. П-а література - ...
ПОЛО
поло (англ., з тібетської) спортивна гра з м'ячем верхи на конях; - водне поло
ПОЛОНІЙ
полоній; ч. радіоактивний хімічний елемент, символ Po, ат. н. 84; сріблястий метал, ...
ПОЛОНЕЗ
полонез; ч. (фр., польський) 1. Урочистий бальний танок. Походить від польського народного танцю. 2. ...
ПОЛУЦИТ
мінерал класу силікатів, безбарвний, прозорий. Руда цезію. Від імені давньоримського міфічного ...
ПОЛЬДЕРИ
(гол.) осушені й оброблені ділянки узбережжя Північного моря, що лежать нижче від рівня моря, ...
ПОЛЬКА
полька; ж. (чес.) старовинний чеський швидкий за темпом парний танок з дводольним тактом.
ПОЛЬОВІ ШПАТИ
група найпоширеніших породоутворюючих мінералів - алюмосилікатів натрію, калію, кальцію тощо. ...
ПОЛЮС
полюс; ч. (лат., гр., букв. - вісь) 1. Один з крайніх пунктів, протилежних один одному; найвища точка, ...
ПОЛЮЦІЯ
полюція; ж. (лат., забруднюю) мимовільне виверження сперми (сім'я) у чоловіків, здебільшого під час ...
ПОЛЯРИЗАТОР
поляризатор; ч. оптичний пристрій, в якому відбувається поляризація світла.
ПОЛЯРИЗАЦІЯ
поляризація; ж. Надання, набуття орієнтації, полярності. - поляризація атомів
ПОЛЯРИЗАЦІЯ АТОМІВ
зміщення електронів в атомі відносно ядра від діяння зовнішнього електричного поля. поляризація ...
ПОЛЯРИМЕТР
поляриметр; ч. (лат., полярний і ...метр) прилад для визначення кута повороту площини поляризації ...
ПОЛЯРИМЕТРІЯ
поляриметрія; ж. (лат., полярний і ...метрія) дослідження структури, властивостей і складу речовин ...
ПОЛЯРИСКОП
полярископ; ч. (лат., полярний і ...скоп) оптичний прилад, за допомогою якого спостерігають ...
ПОЛЯРНІСТЬ
полярність; ж. (лат., полярний) 1. Здатність деяких тіл виявляти певні властивості в окремих точках ...
ПОЛЯРНИЙ
полярний (лат.) 1. Розміщений, розташований біля полюса, в районі полюса; північний. 2. перен. ...
ПОЛЯРОЇД
поляроїд; ч. (лат., полярний і ...оїд) світлофільтр з штучно виготовленого матеріалу у вигляді ...
ПОЛЯРОГРАМА
полярограма; ж. (лат., полярний і ...грама) крива залежності сили струму від прикладеної напруги, ...
ПОЛЯРОГРАФІЯ
полярографія; ж. (лат., полярний і ...графія) електрохімічний метод аналізу розчинів (розплавів), що ...
ПОМЕРАНЕЦЬ
померанець; ч. (нім., від іт., яблуко і апельсин) вічнозелене плодове цитрусове дерево родини ...
ПОМОЛОГІЯ
помологія; ж. (лат., деревний плід і ...логія) наука про сорти плодових і ягідних рослин.
ПОМПА
мотопомпа; ж. (1) (фр., гр., урочиста процесія) урочистість, розкішність, розраховані на зовнішній ...
ПОМПАДУР
помпадур (фр.) 1. Адміністратор-самодур. Від прізвища фаворитки французького короля Людовика XV ...
ПОМПЕЗНИЙ
помпезний (фр., урочистий, гр., урочиста процесія) розкішний, ефектний, пишний.
ПОМПЕЛЬМУС
помпельмус; ч. (флам.) теж саме, що й грейпфрут. Див. також: грейпфрут
ПОНІ
поні; ч. (англ.) порода низьких на зріст (80 - 140 см) коней.
ПОНСИРУВАННЯ
(фр., шліфувати пемзою) 1. Копіювання малюнків за допомогою вугільного пилу, що проникає в наколи ...
ПОНСО
(фр., яскраво-червоний) група штучних кислотних барвників для фарбування вовни й шовку у червоний ...
ПОНТИФІКАТ
понтифікат; ч. (лат.) влада, діяльність і період правління папи римського. Один з титулів папи - ...
ПОНТИФІКИ
(лат., від поміст, настил і роблю) члени найвищої жрецької колегії у Стародавньому Римі. Займалися ...
ПОНТОН
напівпонтон; ч. (фр., від лат., міст) 1. Плавуча опора для кранів, копрів, причалів, наплавних мостів; ...
ПОНТОНЕР
понтонер; ч. (фр.) військовослужбовець понтонної частини, спеціаліст по наведенню понтонних ...
ПОНТОННИЙ
понтонний той, що належить до понтона; - понтонний міст - понтонний парк
ПОНТОННИЙ МІСТ
наплавний міст, плавучими опорами якого є понтони
ПОНТОННИЙ ПАРК
а) сукупність понтонного майна, що належить даній армії або військовому з'єднанню; б) спеціальна ...
ПОНЧО
пончо; с. (ісп.) індіанський чотирикутний плащ з грубої тканини з вирізом посередині для голови.
ПОП-АРТ
поп-арт; ч. (англ., скор. від популярне мистецтво) формалістична течія мистецтва 2-ї половини 20 ст., ...
ПОПЛІН
поплін; ч. (фр., від іт., папський) шовкова, напівшовкова або бавовняна дрібнорубчаста тканина ...
ПОПУЛЯРИ
(лат., від народ) у Стародавньому Римі політичне угруповання (кінець 2 - 1 ст. до н. е.), яке ...
ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ
популяризація; ж. (лат., народний, простий) 1. Виклад чогось у загальнодоступній, дохідливій ...
ПОПУЛЯРНІСТЬ
непопулярність; ж. 1. Загальнодоступність, зрозумілість викладу. 2. Добра слава, відомість.
ПОПУЛЯРНИЙ
науково-популярний (лат.) 1. Нескладний за змістом і формою викладу, легкий для розуміння; ...
ПОПУЛЯЦІЯ
популяція; ж. (лат., народ) сукупність особин певного виду організмів, які здатні до вільного ...
ПОПУРІ
попурі; с. (фр., букв. - гнилий горщик, тут - суміш, усяка всячина) музична п'єса, в якій чергуються ...
ПОРНОГРАФІЯ
порнографія; ж. (гр., розпусник і ...графія) натуралістичне непристойне зображення статевого життя ...
ПОРОЛОН
поролон; ч. пористий синтетичний матеріал з поліуретану, різновид поропласту. Застосовують для ...
ПОРОПЛАСТИ
(пори(сті) пласт(мас)и) м'які й легкі пористі матеріали, що їх одержують з полімерів. Застосовують ...
ПОРТ
лісоекспорт; ч. (1) (фр., від лат., гавань, пристань) 1. Ділянка берега з прилеглим водним простором ...
ПОРТАЛ
портал; ч. (іт., від лат., вхід, ворота) 1. Архітектурно оформлений вхід до монументального будинку, ...
ПОРТАТИВНИЙ
портативний (фр., від лат., ношу) зручний для носіння при собі, для перевезення з місця на місце; ...
ПОРТЕР
портер; ч. (англ.) сорт міцного гіркуватого чорного пива.
ПОРТИК
портик; ч. (лат.) 1. Піддашок, що його підтримує колонада. 2. Відкрита галерея, утворена з колон або ...
ПОРТЛАНД-ЦЕМЕНТ
найпоширеніший вид цементу; складається в основному з силікатів кальцію. Від назви м. Портленда у ...
ПОРТМОНЕ
портмоне; с. (фр., від носити і гроші) маленький гаманець.
ПОРТО
порто; с. (іт., від нести, відносити) поштово-телеграфні витрати, що їх кредитні, торговельні та ...
ПОРТО-ФРАНКО
порто-франко; с. (іт., вільний порт) певна територія (порт або приморська область) у деяких країнах, ...
ПОРТПАЖ
(фр., від нести і сторінка) паперова прокладка між полосами набору при зберіганні і ...
ПОРТПЛЕД
портплед; ч. (фр., носити і плед) дорожня сумка, чохол для пледа або постільних речей.
ПОРТРЕТ
портрет; ч. (фр.) 1. Мальоване, скульптурне або фотографічне зображення обличчя людини чи групи ...
ПОРТУПЕЯ
портупея; ж. (фр., від носити і шпага) плечовий (або поясний) ремінь для пристібування холодної ...
ПОРТФЕЛЬ
портфель; ч. (фр.) 1. Велика чотирикутна сумка із застібкою, в якій носять ділові папери, книжки, ...
ПОРТШЕЗ
портшез; ч. (фр., від носити і стілець) легке переносне крісло, в якому можна сидіти напівлежачи; ...
ПОРТЬЄ
портьє; ч. (фр.) працівник готелю, що стежить за порядком у вестибюлі, приймає пошту, дає різні ...
ПОРФІР
порфір; ч. (гр., темно-червоний) магматичні гірські породи, в яких великі кристали мінералів ...
ПОРФІРА
порфіра; ж. (гр.) 1. Довга пурпурна мантія, що одягається монархом в урочистих випадках, символ ...
ПОРФІРИНИ
(гр., багряний) барвні органічні речовини (пігменти) у людини, тварин і рослин. До П. належать ...
ПОРФІРИТ
порфірит; ч. (гр., багряний) магматична гірська порода, в якій великі кристали плагіоклазу, ...
ПОРЦІОН
порціон; ч. (лат., частина) пайок, порція.
ПОРЦІЯ
порція; ж. (лат., частина) 1. Певна частина, кількість чого-небудь. 2. Їжа на одну особу в ресторані, ...
ПОСЕЙДОН
(гр.) у давньогрецькій міфології бог моря й водяної стихії, у римлян - Нептун.
ПОСЕСІЯ
посесія; ж. (лат., володіння) 1. В Україні у 18-початку 19 ст., а також у Польщі (до її поділу )особлива ...
ПОСИБІЛІЗМ
посибілізм; ч. (фр., від лат., можливий) течія в соціалістичному русі Франції кінця 19 - початку 20 ст., ...
ПОСТ
пост; ч. (фр., від лат., поставлений) 1. Об'єкт, що охороняється й обороняється вартовим. 2. Боєць або ...
ПОСТ...
(лат., за, після, далі) префікс, що означає наступність.
ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ
постімпресіонізм; ч. (пост... та імпресіонізм) умовна назва напряму, що прийшов на зміну ...
ПОСТАДАПТАЦІЯ
постадаптація; ж. (пост... і адаптація) процес удосконалення існуючих пристосувань будови й ...
ПОСТАМЕНТ
постамент; ч. (лат., від поставлений) 1. Висока підставка або підніжжя, на яких встановлюють ...
ПОСТЕМБРІОНАЛЬНИЙ
постембріональний (пост... і ембріональний) післязародковий.
ПОСТНАТАЛЬНИЙ
(пост... і лат., народження) той, що належить до періоду після народження.
ПОСТПАКЕТ
постпакет; ч. (нім., від пошта і пакунок) пакунок з листами, які адресовані в один пункт.
ПОСТПОЗИТИВНИЙ
постпозитивний той, що стоїть після слова, в постпозиції.
ПОСТПОЗИЦІЯ
постпозиція; ж. (пост... і позиція) постановка якогось слова (або члена речення) після іншого слова ...
ПОСТСКРИПТУМ
постскриптум; ч. (лат., після написаного) приписка до листа (після підпису), що позначається ...
ПОСТУЛАТ
постулат; ч. (лат., вимога) твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як ...
ПОСТФІКС
постфікс; ч. (пост... і лат., прикріплений) 1. Афікс, що стоїть після кореня. 2. Літера, склад чи слово, ...
ПОСТФАКТУМ
постфактум (лат., після зробленого) після того, як щось уже зроблено, сталося, відбулося.
ПОТАМОЛОГІЯ
(гр., ріка і ...логія) вчення (частина гідрології суходолу) про річки.
ПОТАШ
поташ; ч. (гол., з нім., від горщик і попіл) калієва сіль вугільної кислоти; безбарвні гігроскопічні ...
ПОТЕНТАТ
потентат; ч. (лат., верховна влада) володар, державець, коронована особа.
ПОТЕНЦІАЛ
потенціал; ч. (лат., сила) 1. Можливості, наявні сили, запаси, засоби, що можуть бути використані. 2. ...
ПОТЕНЦІАЛЬНИЙ
потенціальний можливий, той, що існує в потенції, П-а енергія - енергія взаємодії тіл, яка залежить ...
ПОТЕНЦІОМЕТР
потенціометр; ч. (лат., сила і ...метр) прилад для вимірювання електрорушійної сили або зміни ...
ПОТЕНЦІОМЕТРІЯ
потенціометрія; ж. (лат., сила і ...метрія) фізико-хімічний метод кількісного аналізу, що ...
ПОТЕНЦІЮВАННЯ
потенціювання; с. (нім., підносити до степеня) знаходження величини за її логарифмом, тобто дія, ...
ПОТЕНЦІЯ
потенція; ж. (лат., сила) прихована можливість, здатність, що може виявитись за певних умов; ...
ПОТЕРНА
(фр.) галерея (тунель) під землею або всередині масивної споруди.
ПОШТА
пневмопошта; ж. (нім., з іт., зупинка, станція, від лат., поставлений) 1. Державна установа, яка ...
ПОШТАМТ
поштамт; ч. (нім.) установа, яка обслуговує населення всіма видами поштового, телеграфного й ...
ПРІАМ
(гр.) 1. У давньогрецькій міфології останній цар Трої, батько 50 синів і 50 дочок. 2. перен. Батько ...
ПРІАП
(гр.) у давньогрецькій міфології - бог садів, полів і творчих сил природи, покровитель чуттєвих ...
ПРІАПІЧНИЙ
1. Той, що стосується Пріапа; П-і свята - в Стародавній Греції свята на честь Пріапа. 2. перен. ...
ПРІОР
пріор; ч. (лат., перший, старший, значніший) 1. У католицькій церкві - настоятель чоловічого ...
ПРІОРИТЕТ
пріоритет; ч. (нім., від лат., перший) 1. Першість у чому-небудь (відкритті, винаході, висловленні ...
ПРІФІКС
пріфікс; ч. (фр., букв. - тверда ціна) ціна, що не підлягає ні зниженню, ні підвищенню.
ПРАГМАТИЗМ
прагматизм; ч. (гр., справа, дія) 1. Філософський напрям, за яким практична цінність знань означає ...
ПРАГМАТИКА
прагматика; ж. (гр., дійовий, чинний) 1. Розділ семіотики, який досліджує сприйняття знака (напр., ...
ПРАГМАТИЧНИЙ
прагматичний (гр.) 1. Властивий прагматизмові. 2. Той, що є практичним знаряддям чогось, має ...
ПРАЗЕОДИМ
празеодим; ч. (гр., світло-зелений) хімічний елемент, символ Pr, ат. н. 59; метал, належить до ...
ПРАКРИТІ
(санскр., основа, корінь, джерело) одна з основних категорій давньоіндійської філософії, яка ...
ПРАКРИТИ
(санскр., пракрта - звичайний, народний) середньо-індійські мови, що склалися на основі ...
ПРАКСЕОЛОГІЯ
(гр., справа, діяння і ...логія) термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає ...
ПРАКТИК
практик; ч. (гр.) 1. Той, хто набув досвіду, знань у результаті практичної діяльності. 2. Той, хто ...
ПРАКТИКА
педпрактика; ж. (гр., діяльність) 1. У філософії - вся діяльність людей, спрямована на перетворення ...
ПРАКТИКАНТ
практикант; ч. студент (учень), який проходить виробничу практику.
ПРАКТИКУМ
практикум; ч. (гр., діяльний) вид навчальних занять з метою практичного засвоєння основних ...
ПРАКТИЦИЗМ
практицизм; ч. (нім., гр., діяльний) 1. Діловитість. 2. Захоплення практичною діяльністю при ...

< 1 2 3 4 5 6 7 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.