Слова на букву Б (1024) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Б (1024)

< 1 2 3 4 5 > >>
БАХТАРМА
бахтарма; ж. (тюрк.) спідній кошлатий бік ременю.
БАХУР
бахур; ч. (гр.) 1. Бабій. 2. Лайливе слово на дітей.
БАХУС
(гр.) Вакх; бог вина, виноробства і веселощів в античній міфології.
БАХШІ
(туркм.,багши, казах., бакси) народні співаки, музиканти і поети народів Середньої Азії.
БАЦИЛИ
(лат., паличка) паличкоподібні бактерії. За несприятливих умов утворюють спори. Багато видів Б. - ...
БАШІ
баші; с. (тур.) голова, начальник.
БАША
баша; ч. (тур.) 1. Паша. 2. Хмільний напій із проса, буза.
БАШЛИК
башлик; ч. (тур.) відлога з верблюжої шерсті з двома краями для підв'язування.
БАШТА
башта; ж. (лат.) оборонна вежа при фортечному мурі. 2. Стара велика ялиця у гуцулів.
БАШТАН
баштан; ч. (перс.) поле, засіяне кавунами, динями, гарбузами тощо.
БАЮРА
баюра; ж. (нім.) 1. Глибока калюжа. 2. Ямка у долівці.
БАЯДЕРКА
баядерка; ж. (порт., танцівниця) індійська храмова танцівниця (девадасі) або така, що виступає за ...
БАЯТ
(азерб.) жанр азербайджанської народної пісні.
БЕБІ
(англ.) 1. Дитина, немовля. 2. Лялька.
БЕБЕ
(фр.) 1. Дитина, немовля. 2. Довге плаття особливого крою для дівчаток.
БЕГЕТЕРІЯ
(ісп.) вільна селянська громада у середньовічній Іспанії.
БЕДЕКЕР
назва поширеного путівника по різних країнах для туристів німецькою та іншими мовами. Від ...
БЕДЛАМ
бедлам; ч. (англ.) 1. Психіатрична лікарня-божевільня у Лондоні. 2. перен. Хаос, плутанина, дім для ...
БЕДЛЕНД
(англ., букв. - погані землі) різко розчленований низькогірний рельєф з заплутаною мережею ярів та ...
БЕДУЇН
бедуїн; ч. (араб.,бадауїн, множ, від бадауї - житель пустелі) араб-кочівник на Аравійському ...
БЕЖ
беж (фр.) 1. Тонка вовняна тканина для жіночих суконь. 2. Яскраво-брунатний колір.
БЕЗЕ
безе; с. (фр., поцілунок) тістечко зі збитих яєчних білків і цукру.
БЕЗОАРИ
(перс.) тверді утворення із щільно зваляного волосся тваринного походження або волокон рослин, що ...
БЕЙ
бей; ч. (тур., князь) титул родоплемінної, а пізніше феодальної знаті в країнах Близького і ...
БЕЙБАС
(тур.) здоровий і незграбний юнак.
БЕЙДЕВІНД
бейдевінд; ч. (гол.) курс судна при зустрічно-боковому вітрі.
БЕЙНІТ
структурна складова сталі, що утворюється внаслідок т. зв. проміжного перетворення ...
БЕЙСІК
(англ., абревіатура від "універсальний навчальний код для початківців") мова програмування для ...
БЕЙСБОЛ
бейсбол; ч. (англ., від низовий і м'яч) командна спортивна гра з м'ячем і кийком, схожа на лапту.
БЕЙТ
(араб.) у поезії східних народів - дворядкова строфа (двовірш), де висловлена закінчена думка.
БЕЙФУТ
(гол.) обшита шкурою мотузка, якою прикріплюють речі до щогли.
БЕЙШЛОТ
(гол.) гребля у верхів'ї судноплавної річки з шлюзами для випускання води.
БЕК
(1) (англ., букв. - задній) захисник у спортивних іграх з м'ячем або з шайбою. (2) (тюрк.) титул ...
БЕКАР
бекар; ч. (фр.) муз. знак відмови від альтерації того чи іншого ступеня звукоряду.
БЕКАС
бекас; ч. (фр.) баранчик-кректун; маленький болотяний птах, що живе в Середній Європі та Азії.
БЕКЕША
бекеша; ж. (угор.) чумарка на хутрі з брижами на поясі і розрізом іззаду.
БЕКМАНІЯ
бекманія; ж. рід багаторічних трав'янистих рослин родини злакових. Поширені в Північній Америці, ...
БЕКМЕС
бекмес; ч. (тюрк., з перс.) концентрований (уварений) виноградний сік.
БЕКОН
бекон (англ., з старо-фр.) малосальна свинина з туш спеціально відгодованих молодих свиней.
БЕКРОС
(англ., від знову і схрещувати) схрещування гібрида першого покоління з однією з вихідних ...
БЕКХЕНД
(англ., від ззаду і рука) при грі в теніс - удар зліва. Див. також: теніс
БЕЛ
бел; ч. логарифмічна одиниця відношення енергій, потужностей, звукових тисків. Здебільшого ...
БЕЛІЯЛ
(євр.) демон, бог тьми у фінікійців, сирійців і древніх євреїв.
БЕЛАДОННА
(іт., букв. - прекрасна дама) вид багаторічних трав'янистих рослин родини пасльонових. Поширена в ...
БЕЛАЛГІН
белалгін; ч. (бел(адонна) і (ан)алгін) лікарський протиспазматичний, знеболюючий та ...
БЕЛАТАМІНАЛ
(бела(донна), (ерго)тамін і (фенобарбіт)ал) мед. лікарський препарат, застосовуваний при ...
БЕЛБАС
(тур.) здоровий і незграбний юнак.
БЕЛЕМНІТИ
(гр., бойова сокира) викопні головоногі молюски.
БЕЛЕТРИСТИКА
белетристика; ж. (фр., красне письменство) в широкому розумінні - художня література, у вузькому - ...
БЕЛЛОНА
(лат.) богиня війни; сестра і дружина у римській міфології.
БЕЛЬБАС
(тур.) здоровий і незграбний юнак.
БЕЛЬВЕДЕР
бельведер; ч. (іт., букв. - чудовий вид) 1. Надбудова над будинком, альтанка на пагорбі, звідки ...
БЕЛЬВЕДЕРСЬКИИ АПОЛЛОН
(іт.) 1. Статуя Аполлона, яка зберігається у Ватикані, одна з найкращих кам'яних пам'яток античної ...
БЕЛЬВЮ
(фр.) 1. Гарний краєвид. 2. Будинок у гарній місцевості.
БЕЛЬЕТАЖ
бельетаж; ч. (фр., гарний і поверх) 1. Здебільшого другий (над цокольним) поверх будинку. 2. Перший ...
БЕЛЬКАНТО
бельканто; с. (іт., букв. - прекрасний спів) бель канто; стиль виконання, що є основою італійської ...
БЕЛЬТИНГ
бельтинг; ч. (англ., приводний пас) міцна технічна тканина полотняного переплетення з дуже ...
БЕЛЬФОР
(фр.) бавовняна жакардівська тканина, назва від м.Бельфор у Франції.
БЕМІТ
беміт; ч. мінерал класу окисів і гідроокисів, моногідрат алюмінію. Прозорий, безбарвний. Входить ...
БЕМОЛЬ
бемоль; ч. (іт., муз.) нотний знак, що вказує на зниження ноти на півтону. Див. також: дієз
БЕН
ч. (євр.) син, уживається при іменах, напр., Бен-Маймон - Маймонів син.
БЕНІАЛО
(англ., з інд. бангла) легка, позаміська будівля з верандами, селянський будинок, переважно в Індії, ...
БЕНДЛІДЕР
(англ., оркестр і ведучий) муз. у класичному джазі - виконавець ведучої партії; у часи свінгу - ...
БЕНЕВОЛЕНЦІЯ
(лат.) прихильність.
БЕНЕДИКТИНЦІ
(лат.) найстаріший чернечий римо-католицький орден, заснований близько 530 року Бенедиктом ...
БЕНЕТИТИ
група (порядок) викопних деревовидних голонасінних рослин, близьких до сучасних саговників. ...
БЕНЕФІС
бенефіс; ч. (фр., букв. - прибуток, користь) 1. Вистава, збір від якої повністю або частково ...
БЕНЕФІЦІАНТ
бенефіціант; ч. артист (працівник театру), на користь або на честь якого влаштовується бенефіс.
БЕНЕФІЦІАР
(фр., фін.) особа, якій призначений платіж; одержувач грошей.
БЕНЕФІЦІЯ
бенефіція; ж. (лат., благодіяння) 1. В ранньофеодальній Західній Європі (8-12 ст.) надання королем або ...
БЕНЗАЛЬДЕГІД
бензальдегід; ч. хім. (бенз(ол) і альдегід) органічна сполука, безбарвна масляниста рідина з ...
БЕНЗИДИН
бензидин; ч. (лат., ароматичний сік і гр., зміцнюю) хім. органічна сполука, безбарвні блискучі ...
БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІН
(лат., ароматичний сік і пеніцилін) антибіотик. Застосовують при запальних захворюваннях.
БЕНЗИЛХЛОРИД
бензилхлорид; ч. (лат., ароматичний сік і хлориди) органічна сполука, безбарвна рідина з різким ...
БЕНЗИН
бензин; ч. (фр., від лат., ароматичний сік) суміш вуглеводнів різної будови, безбарвна ...
БЕНЗОЙНА КИСЛОТА
хім. органічна сполука, безбарвні кристали, вперше знайдено в бензойній смолі. Застосовують у ...
БЕНЗОЙНА СМОЛА
(лат., ароматичний сік) швидко тверднуча на повітрі смола, яку добувають із стираксового дерева, ...
БЕНЗОЛ
бензол; ч. (лат., ароматичний сік) хім. органічна сполука, безбарвна летка рідина з своєрідним ...
БЕНЗОЛОН
бензолон; ч. (бензол) волокно, виготовлене на основі полівінілового спирту-поліакрилнітрилу.
БЕНЗОНАЛ
(бензол) мед. лікарський препарат, протикорчовний засіб. Застосовують для лікування різних форм ...
БЕНЗОНАФТОЛ
бензонафтол; ч. (бензол і нафтол) органічна сполука, білий, кристалічний порошок. Лікарський ...
БЕНКАЇН
бенкаїн; ч. (бен(зол) і (ко)каїн) мед. лікарський препарат, знеболювальний засіб. Застосовують ...
БЕНКЕТ
бенкет; ч. фр.
БЕНТАЛЬ
(гр., глибина, дно) дно та придонний шар води, заселені організмами.
БЕНТОС
(гр., глибина) сукупність організмів, що населяють дно водойм.
БЕНУАР
(фр., букв. - ванна, ложа бенуара) театральні ложі, розміщені на рівні зі сценою або партером.
БЕРІ-БЕРІ
бері-бері; ж. (від сінгалезького слабкість) захворювання, що зумовлюється нестачею в їжі ...
БЕРБЕРИН
(лат., барбарис) алкалоїд, що міститься в листях барбарису та деяких інших рослин. Сульфат Б. ...
БЕРГАМАСКА
(іт.) старовинний італійський танець (від назви м.Бергамо).
БЕРГАМОТ
бергамот; ч. (іт.) 1. Назва кількох сортів груші з плескувато-округлими яблукоподібними плодами, що ...
БЕРДАДНИКИ
збірна назва переселенців із земель Київської держави, які у 12 ст. оселились у Нижньому Подунав'ї. ...
БЕРДАНКА
берданка; ж. однозарядна гвинтівка. Від прізвища американського конструктора X. Бердана.
БЕРДИШ
бердиш; ч. (лат.) стародавня зброя; бойова сокира з довгим держаком і викривленим на зразок ...
БЕРЕ
бере; ж. (фр., букв. - масляний) група сортів груші, плоди яких мають видовжену форму і соковитий ...
БЕРЕЙТОР
берейтор; ч. (нім., наїзник) фахівець, який об'їжджає верхових коней і навчає верхової їзди.
БЕРЕНДЕЇ
кочові тюркські племена. З початку 12 ст. разом з торками й печенігами селились на півдні ...
БЕРЕТ
берет; ч. (фр.) кругла шапочка; кашкет без дашка.
БЕРЖЕРКА
(фр.) 1. Низький солом'яний бриль із широкими крисами. 2. Довге, глибоке крісло з м'якою спинкою.
БЕРИКАОБА
(груз., берика - актор грузинського театру масок, оба - суфікс, що означає діяння) грузинський ...
БЕРИЛ
берил; ч. (гр.) мінерал класу силікатів, жовто-зеленого, зеленувато-блакитного, рожевого кольору. ...
БЕРИЛІДИ
сполуки берилію з іншими металами. Застосовують в авіа- ракетобудуванні, в електротехніці тощо.
БЕРИЛІЗАЦІЯ
берилізація; ж. насичення берилієм поверхневого шару виробів із сталі та інших сплавів, для ...
БЕРИЛІЙ
берилій; ч. (гр., берил) хімічний елемент, символ Ве, ат. н. 4; метал світло-сірого кольору. Сполуки Б. ...
БЕРКЕЛІЙ
штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент сімейства актиноїдів, символ Вк, ат. н. 97. Від ...
БЕРКЛІЙ
штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент сімейства актиноїдів, символ Вк, ат. н. 97. Від ...
БЕРКУТ
беркут; ч. (тюрк.) порода найбільших орлів, що живуть у Південне-Східній Європі, Західній Азії і ...
БЕРКШИР
Беркшир; ч. порода скороспілих свиней. Використана для створення вітчизняних порід ...
БЕРМА
берма; ж. (пол., від нім.) 1. Уступ (горизонтальний майданчик) на укосах, який збільшує їхню ...
БЕРНАРДИНЦІ
(лат.) відгалуження чернечого католицького ордену цистерціанців. Від імені церковного діяча ...
БЕРСАЛЬЄР
берсальєр; ч. (іт., від мішень, ціль) солдат добірних піхотних частин італійської армії, згодом - ...
БЕРСЕЗ
(фр., від гойдати, заколисувати) колискова пісня; невелика музична п'єса.
БЕРТОЛІДИ
хім., фіз. хімічні сполуки, склад яких не сталий. Від прізвища французького хіміка К. Бертоле.
БЕРТОЛЕТОВА СІЛЬ
бертолетова сіль; сполучен. хім. сіль хлорнуватої кислоти, безбарвна кристалічна речовина. ...
БЕРТРАНДИТ
мінерал класу силікатів, продукт руйнування берилу. Руда берилію. Від прізвища французького ...
БЕРЧИЗМ
берчизм; ч. неофашистський рух у США. Від прізвища американського місіонера й розвідника Дж. ...
БЕРҐ-КОЛЕГІЯ
(нім., гора і колегія) орган управління гірничою справою в Росії у 18 ст.
БЕРҐШЛЯГ
(нім., від гора і удар) раптове, з тріском, відскакування частин гірських порід від стінок глибоких ...
БЕСА
(лат., фін.) біржова спекуляція, в основі якої є пониження курсу цінних паперів або цін на товари.
БЕСАГИ
(лат.) 1. Мішок. 2. Подорожній подвійний мішок. 3. Писанка з малюнком бесагів.
БЕСАЛОЛ
бесалол; ч. (бе(ладонна) і салол) мед. лікарський препарат. Застосовують при захворюваннях ...
БЕСЕМЕРІВСЬКИЙ ПРОЦЕС
процес виробництва сталі продуванням стиснутого повітря у конвертері крізь рідкий ...
БЕСТ
(перс.) 1. Засноване на старовинному звичаї право притулку (недоторканності) в Ірані на території ...
БЕСТІАРІЙ
бестіарій; ч. (лат., звіриний) 1. Звірослов. 2. Середньовічна книга з алегоричним або міфологічним ...
БЕСТІЯ
бестія; ж. (лат.) 1. Тварина. 2. Людина зі звірячими інстинктами. 3. перен. Потвора, почвара.
БЕСТСЕЛЕР
бестселер; ч. (англ., кращий і продаватися) в ряді країн, особливо США і Англії, ходова книга на ...
БЕТ-ГАМІДРАШ
(євр.) 1. Місце, де в давнину євреї збиралися обміркувати закони. 2. Синагога.
БЕТА ...
(гр.) у складних словах означає стан речовини (напр., бета-залізо) або зв'язок з бета-частинками ...
БЕТА 1...
(гр.) у складних словах означає стан речовини (напр., бета-залізо) або зв'язок з бета-частинками ...
БЕТА-ДЕФЕКТОСКОПІЯ
(бета- і дефектоскопія) метод виявлення дефектів у тонких металевих виробах (напр., з фольги) за ...
БЕТА-ЗАЛІЗО
бета-залізо; с. структура заліза, якої воно набуває при температурі 769-910° С.
БЕТА-ПРОМІННЯ
бета-проміння; с. невидиме проміння, випромінюване радіоактивними речовинами.
БЕТА-РАДІОАКТИВНІСТЬ
(бета- і радіоактивність) фіз. перетворення атомних ядер ізотопів одних хімічних елементів на ...
БЕТА-СПЕКТРОМЕТР
(бета- і спектрометр) фіз. прилад, за допомогою якого досліджують спектр (розподіл за енергією) ...
БЕТА-ЧАСТИНКИ
бета-частинки; мн. фіз. електрони й позитрони, що їх випускають атомні ядра деяких радіоактивних ...
БЕТАЇН
бетаїн; ч. (лат., буряк) органічна азотиста сполука, безбарвна кристалічна речовина, що міститься ...
БЕТАТРОН
бетатрон; ч. (бета... і (елек)трон) фіз. циклічний індукційній прискорювач заряджених частинок, в ...
БЕТЕЛЬ
бетель; ч. (порт., з малабарської) 1. бот. Кущова рослина родини перцевих, яку культивують у ...
БЕТОН
азбестобетон; ч. (фр., від лат., смола) будівельний матеріал, суміш в'яжучої речовини (напр., ...
БЕФЕЛЬ
(нім.) наказ.
БЕФУНГІН
бефунгін; ч. (лат., гриб) мед. лікарський препарат. Застосовують як симптоматичний засіб при ...
БЕШАМЕЛЬ
бешамель; ж. (фр.) приправа, соус з яєць, молока, борошна для м'ясних і рибних страв. Від прізвища ...
БЕШМЕТ
бешмет; ч. (тюрк.) верхній чоловічий одяг з легкої шовкової тканини, поширений у татар і ...
БЕҐАС
(угор.) гультяй, ледащо.
БЕҐЛЕРБЕЙ
(тур.) управитель турецького або перського краю.
БЕҐОНІЯ
трав'яниста, кущова і напівкущова рослина, поширена у тропічних країнах. Вирощується як ...
БЗУРА
(тат.) музичний інструмент у кримських татар, що нагадує українську кобзу.
БИНДА
(нім.) стрічка.
БИРКА
бирка; ж. (1) (тат.) карб, карбованка, паличка або дощечка з нарізами, які означають певне число, ...
БЛІК
ч. (нім.) 1. Відблиск світла; світлова пляма на темному тлі. 2. Зливок срібла, що містить 2 - 7% свинцю ...
БЛІНДАЖ
бліндаж; ч. (фр., від покривати заслоном) оборонна споруда з міцним покриттям для захисту бійців ...
БЛІНДАЖУВАТИ
1. Будувати бліндажі. 2. Захищати бронею.
БЛІНКЕР
(англ., від блимати) бленкер; 1. Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент ...
БЛІНТ
блінт; ч. (нім., сліпий) зображення (безколірне заглиблення) на книжкових оправах, утворене ...
БЛІСТЕР
блістер; ч. (англ., букв. - міхур) 1. Обтічний виступ на фюзеляжі літака, призначений для поліпшення ...
БЛІСТР
блістр; ч. (англ.) чорнова (неочищена) мідь, що містить 1,5 - 2% домішок.
БЛІЦ
бліц; ч. (нім., блискавка) блискавичність, короткочасність.
БЛІЦКРІГ
(нім., блискавична війна) авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на ...
БЛІЦТУРНІР
бліцтурнір; ч. (нім., блискавка і турнір) вид спортивного змагання (переважно в шахи, шашки) за ...
БЛІЦЦАРД
(англ.) назва в США та Англії заметілі, супроводжуваної сильним вітром і низькою температурою ...
БЛАНК
бланк; ч. (фр., білий) друкована стандартна форма документа, що заповнюється конкретними даними.
БЛАНКІЗМ
бланкізм; ч. політична течія, пов'язана з ім'ям французького революціонера, утопіста-комуніста ...
БЛАНМАНЖЕ
бланманже; с. (фр., букв. - біла їжа) рід желе з вершків, цукру і желатину.
БЛАНФІКС
бланфікс; ч. (фр., постійне білило) мінеральна фарба з сірчанокислого барію. Застосовують як ...
БЛАНШУВАННЯ
бланшування; с. (фр., білити, мити, поливати окропом) 1. Обробка плодів, овочів гарячою водою. 2. ...
БЛАСТЕМА
бластема; ж. (гр., паросток, зав'язь) 1. Будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень. 2. ...
БЛАСТЕЯ
(гр., пагін, зародок) гіпотетична одношарова форма першої стадії еволюційного розвитку ...
БЛАСТО...
(гр., паросток) у складних словах відповідає поняттям "зародок", "паросток".
БЛАСТОДЕРМА
бластодерма; ж. (бласто... і ...дерма) сукупність клітин, що утворюють стінку бластули. Див. ...
БЛАСТОДИСК
(бласто... і ...диск) група клітин, розміщених у вигляді диску на анімальному полюсі яйцеклітини при ...
БЛАСТОКІНЕЗ
(бласто... і ...кінез) згинання зародка деяких членистоногих та молюсків у процесі ембріональною ...
БЛАСТОМІКОЗ
(бласто... і мікози) інфекційна хвороба людини, спричинювана бластоміцетами.
БЛАСТОМІЦЕТИ
(бласто... і ...міцети) група дріжджових і дріжджеподібних грибів. Деякі види - збудники хвороб ...
БЛАСТОМА
(бласто... і ...ома) те саме, що й неоплазія. Див. ...
БЛАСТОМЕРИ
(бласто... і ...мер) клітини, що утворюються при дробленні яйцеклітини тваринного організму.
БЛАСТОПОР
(бласто... і ...пор) отвір, що сполучає внутрішню порожнину зародка тваринного організму на стадії ...
БЛАСТОЦЕЛЬ
(бласто.., і гр., порожній) порожнина зародка тваринних організмів на стадії бластули.
БЛАСТОЦИСТА
(бласто... і циста) стадія розвитку зародка ссавців, що виникає в результаті дроблення заплідненої ...
БЛАСТУЛА
бластула; ж. (гр., зародок) стадія розвитку зародка багатоклітинних тваринних організмів, якою ...
БЛАСТУЛЯЦІЯ
заключна частина періоду дроблення яйця багатоклітинних тварин, протягом якої утворюється ...
БЛЕЙВЕЙС
блейвейс; ч. (нім.) свинцеві білила.
БЛЕК-РОТ
блек-рот; ч. (англ., чорна гниль) грибкова хвороба винограду. Інша назва - чорна гниль винограду.
БЛЕНДА
бленда; ж. (нім.) 1. Ліхтар для освітлення рудника. 2. Пристрій, яким захищають об'єктив кіно- або ...
БЛЕНКЕР
(англ., від блимати) 1. Пристрій на телефонному комутаторі, за допомогою якого абонент викликає ...
БЛЕНОРЕЯ
бленорея; ж. (гр., слиз і течу) запалення слизової оболонки ока, спричинюване гонококом.
БЛЕФ
блеф; ч. (нім.) 1. У грі в покер - намагання залякати своїх партнерів. 2. перен. Залякування, погрози.
БЛЕФАРИТ
блефарит; ч. (гр., повіка) запалення вільного краю повік.
БЛЕФАРОСПАЗМ
(гр., повіка і спазм) судорожне скорочення колового м'яза повік.
БЛОК
ч. (1) (англ.) 1. Підйомний механізм. 2. Вузол машини з кількох однакових частин. 3. Камінь великих ...
БЛОК-АПАРАТ
блок-апарат; ч. апарат для блокування на залізничних перегонах та станціях.
БЛОК-ДІАГРАМА
(блок і діаграма) перспективне зображення ділянки земної поверхні разом з розрізом земної кори.
БЛОК-КОНТАКТ
контакт електричного апарата, що перемикає кола керування чи сигналізації.
БЛОК-КОНТАКТОР
сукупність кількох груп блок-контактів.
БЛОК-СХЕМА
блок-схема; ж. (блок і схема) схема машини, приладу, апарата, пристрою, в якій основні вузли (блоки), ...
БЛОК...
у складних словах відповідає поняттям "блокувальний", "блокування".
БЛОКІНГ-ГЕНЕРАТОР
блокінг-генератор; ч. (англ., запирання і генератор) одноламповий (чи однотранзисторний) ...
БЛОКІРАТОР
(англ., запирати) пристрій, що дає змогу використовувати два різні телефонні апарати на одній ...
БЛОКАДА
блокада; ж. (англ.) 1. Військова, політична або економічна ізоляція чи оточення якоїсь держави (або ...
БЛОКАЖ
(фр., від перекрити доступ) у боксі - спосіб захисту.
БЛОКГАУЗ
блокгауз; ч. (нім., від блок і будинок) бойова споруда, пристосована для самостійної кругової ...
БЛОКНОТ
блокнот; ч. (фр.) зошит з відривними листками для нотаток.
БЛОКПОСТ
блокпост; ч. (фр.) залізничний пункт, звідки керують семафорами і світлофорами.
БЛОКУВАННЯ
автоблокування; с. 1. Здійснення блокади. 2. Об'єднання держав, партій, груп у політичний блок. 3. ...
БЛОКШИВ
(англ.) корпус застарілого судна, з якого знято обладнання і який пристосовано для житла або іншої ...
БЛОКШИП
(англ.) корпус застарілого судна, з якого знято обладнання і який пристосовано для житла або іншої ...
БЛУМ
англ.
БЛУМІНГ
(англ.) потужний прокатний стан для обтискання важких (до 12 т і більше) сталевих зливків на блюми, а ...
БЛЮЗ
блюз; ч. (англ., від меланхолія, журба) пісня або танець американських негрів, що виконується в ...
БЛЮМ
(англ.) заготовка квадратного перерізу, утворена прокатуванням сталевого зливка на блюмінґу, з ...
БЛЮМІНҐ
(англ.) потужний прокатний стан для обтискання важких (до 12 т і більше) сталевих зливків на блюми, а ...
БЛЯХА
бляха; ж. (нім.) 1. Металева платівка, метал в аркушах. 2. Залізо для даху. 3. Різновид чотирикутної ...
БЛЯХМАН
(нім.) туман перед очима - бляхман напускати
БЛЯҐА
(фр.) удавання, гордування; напускання туману, брехня.
БОА
боа (лат.) 1. Змія родини удавових. 2. Жіночий шарф з хутра або пір'я, напр., страусового.
БОБІНА
бобіна; ж. (фр., котушка) барабан або котушка, на які навивають пряжу, нитки, канати, дріт, паперові ...
БОБСЛЕЙ
бобслей; ч. (англ.) вид спорту, швидкісний спуск обладнаною трасою на керованих санях.
БОГАРА
богара; ж. (перс., бехар - весна) площі в районах зрошуваного землеробства, на яких ...
БОГДИХАН
богдихан; ч. (монг., богдохан - священний хан) іст. титул китайських імператорів.
БОГЕМА
богема; ж. (фр., букв. - циганщина) 1. Письменники й артисти, що проводять безжурне життя, а творять, ...
БОГХЕД
різновид викопного сапропелевого вугілля, що утворилося переважно з водоростей. Використовують ...
БОДМЕРЕЯ
(гол., грошова позика судну під заставу) юр. у цивільному праві договір позики під заставу судна ...
БОДО
букводрукувальний телеграфний апарат, який дає змогу передавати кілька телеграм одним дротом в ...
БОДОНІ
друкарські шрифти, створені в 19 ст. Відзначаються чіткістю та художніми якостями малюнка. Від ...
БОДРЮШ
(фр.) газонепроникна плівка, виготовлена з кишок тварин. Використовували для виготовлення ...
БОЗОНИ
1. Частинки, що описуються квантовою статистикою Бозе - Ейнштейна. 2. Елементарні збудження в ...
БОЙ
гобой; ч. (англ., хлопчик) хлопчик-слуга в англомовних країнах. Бойкот
БОЙКОТ
бойкот; ч. (англ.) спосіб боротьби з установою чи окремою особою, що полягає у певному припиненні з ...
БОЙКОТУВАТИ
бойкотувати здійснювати бойкот.
БОЙЛЕР
бойлер; ч. (англ., котел, кип'ятильник) пристрій для нагрівання води (звичайно парою) в системах ...
БОЙСКАУТ
бойскаут; ч. (англ., від хлопчик і розвідник) член дитячої організації військово-політичного ...
БОЙСКАУТИЗМ
бойскаутизм; ч. (англ.) національно-патріотичний молодіжний рух у Західній Європі, метою якого є ...
БОКА
(іт., рот) отвір на дні кратера або на схилі вулкану, через який відбуваються слабкі виверження.
БОКАЖ
(фр., гай) тип культурного ландшафту з морським прохолодним вітряним кліматом; чергування ...
БОКС
бокс; ч. (1) (англ., удар) 1. Бій двох спортсменів у легких шкіряних рукавицях на рингу за певними ...

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.