Слова на букву С (1254) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву С (1254)

1 2 3 4 5 6 > >>
...СКАФ
(гр., човен) у складних словах відповідає поняттям "судно", "апарат для підводних ...
...СКОП
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям ...
...СКОПІЧНИЙ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям "спостереження" напр., ...
...СКОПІЯ
(гр., спостерігаю, розглядаю) у складних словах вказує на зв'язок з поняттям ...
...СОФІЯ
(гр., вченість, освіченість) у складних словах відповідає поняттям "вчення", "мудрість".
...СПОРИДІЇ
(гр., сіяння, сім'я та зменш. суфікс) складова частина в назвах паразитичних безхребетних тварин ...
...СТАЗ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ...
...СТАЗІЯ
(гр., стояння, нерухомість) у складних словах означає певний стан біологічних систем, напр., ...
...СТАТ
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., аеростат.
...СТАТИКА
(гр., стоячий, нерухомий) у складних словах вказує на незмінність положення, стану, напр., ...
СІ
сі; с. (лат.) сьомий ступінь основного музичного звукоряду.
СІЄНІТ
сієніт; ч. глибинна магматична гірська порода, що складається головним чином з лужних польових ...
СІЄНА
сієна; ж. темно-жовта фарба. Від назви провінції і міста Сієни в Італії. Інша назва - тердесієн.
СІЄРА
сієра; ж. (ісп., букв. - пила) назва гірських хребтів на Піренейському півострові, в Південній та ...
СІЄСТА
сієста; ж. (ісп., від лат., шоста година) в Іспанії, Італії, країнах Латинської Америки - ...
СІАМАНГ
(малайське) рід людиноподібних мавп родини гібонових ряду приматів. Батьківщина - острів Суматра ...
СІЗІФ
(гр.) 1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний - змушений ...
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА КУЛЬТУРА
рослина, що її розводять (культивують) з метою одержання певної продукції.
СІОНІЗМ
сіонізм; ч. націоналістична ідеологія і політична практика євреїв. Організаційно оформився в 1897 ...
СІТІ
Сіті; с. (англ.) центральна частина Лондона, де зосереджено контори та правління найбільших ...
САБА
(кирг.) у східних народів - мішок з цілої шкури тварини для зберігання або перевезення кумису, ...
САБАДИЛА
сабадила; ж. (ісп.) бот. багаторічна цибулинна рослина родини лілійних з жовтуватими квітками, ...
САБАЙОН
сабайон; ч. (фр.) підлива зі збитих із цукром жовтків, вина й прянощів. Напій, виготовлений у такий ...
САБАН
сабан; ч. (фр.) примітивний дерев'яний плуг з металевим лемешем.
САБАНТУЙ
сабантуй; ч. (тюрк., сабан - плуг і туй - свято) у башкирів і татар - народне свято з нагоди ...
САБО
сабо; c. (фр.) черевики на дерев'яній підошві або видовбані з дерева.
САБОТАЖ
саботаж; ч. (фр., від стукати черевиками) 1. Навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або ...
САБОТУВАТИ
саботувати (фр.) 1. Ухиляючись від роботи або виконуючи її недбало, несумлінно, викликати певні ...
САБУР
сабур; ч. (тюрк., від араб., сабр) згущений сік листків різних видів багаторічних трав'янистих ...
САВАН
саван; ч. (гр., з араб.) 1. Поховальний одяг з білої тканини. Від назви місцевості Саван поблизу ...
САВАНА
савана; ж. (ісп., з карибської) 1. Тропічний степ, порослий високими травами у поєднанні з окремими ...
САГІБ
(араб., букв. - супутній) спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні ...
САГІТА
(лат., стріла) дрібна хижа морська тварина з групи (класу) хетогнат. Має прозоре тіло. Поширена в ...
САГІТАЛЬНИЙ
сагітальний (лат., стріла) стріловидний; С-а серединна площина - умовна площина, що поділяє тіло ...
САГА
сага; ж. (сканд.) давньоскандинавське і давньоірландське епічне сказання про легендарних героїв ...
САГАЙДАК
сагайдак; ч. (тюрк., сагдак) 1. Шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. 2. Чохол для рушниці, ...
САГИ
1. Пам'ятки давньоскандінавського і давньоірландського епосу в формі прозових творів з ...
САГО
саго; с. (малайське) крупа з зерен крохмалю сагової та інших пальм, а також штучна крупа, ...
САГОВИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі ...
САГОВНИКИ
(саго) клас голонасінних дерев'янистих рослин. Поширені в тропіках і субтропіках. В Україні деякі ...
САДИЗМ
садизм; ч. (фр.) 1. Статеве збочення, пов'язане з намаганням заподіяти партнерові біль під час ...
САЗ
саз; ч. (тюрк., від перс., саз) щипковий музичний інструмент, поширений у народів Закавказзя.
САЙГАК
сайгак; ч. (тюрк.) рід ссавців родини порожнисторогих ряду парнокопитних. Поширені в степах та ...
САК
ч. (1) (фр., від лат., гр., мішок) 1. Риболовна снасть із сітки, що має форму конусоподібного мішка, ...
САКВОЯЖ
саквояж; ч. (фр., від мішок і подорож) ручна дорожня сумка, здебільшого шкіряна, з застібкою.
САКЛЯ
сакля; ж. (гр., дім) житло кавказьких горян.
САКРАЛЬНИЙ
сакральний (1) (лат., священна річ, дія) священний; той, що стосується релігійного культу й ...
САКРАМЕНТАЛЬНИЙ
сакраментальний (лат., клятва, присягання) 1. Який стосується релігійного культу, обрядовий, ...
САКСАУЛ
саксаул; ч. (тюрк., саксавул) невелике безлисте дерево або кущ, що росте у середньоазіатських ...
САКСГОРНИ
сукупність духових мундштучних музичних інструментів. Від прізвища бельгійського майстра А. ...
САКСОФОН
саксофон; ч. духовий музичний інструмент. Від прізвища бельгійського винахідника А. Сакса.
САЛІВАЦІЯ
салівація; ж. (лат., від виділяю слину) слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох ...
САЛІЦИЛАТИ
мед., хім. лікарські препарати саліцилової кислоти. Протиревматичні, болезаспокійливі і ...
САЛІЦИЛОВА КИСЛОТА
органічна сполука, що її застосовують у медицині як жарознижуючий і болезаспокійливий засіб, у ...
САЛІЦИЛОВИЙ
саліциловий (лат., верба і гр., речовина) хім. той, що належить до саліцилових сполук; - саліцилова ...
САЛАМАНДРА
саламандра; ж. (гр.) 1. Рід хвостатих земноводяних родини саламандрових. Поширені переважно в ...
САЛАМУРІ
грузинський музичний духовий інструмент типу флейти з свистковим пристроєм.
САЛАНГАНИ
(малайське) рід птахів підряду стрижів. Поширені в Південно-Східній Азії, Індонезії, Австралії. ...
САЛЕП
салеп; ч. (нім., з араб., сахлаб) висушені м'ясисті кореневі бульби рослин родини зозулинцевих ...
САЛОЛ
салол; ч. (сал(іцилова кислота) і (фен)ол) мед. лікарський препарат. Застосовують для дезинфекції ...
САЛОН
салон; ч. (фр., з іт., букв. - велика зала) 1. Парадний зал або простора кімната для приймання гостей у ...
САЛЬВІНІЯ
сальвінія; ж. рід однорічних трав'янистих рослин підкласу водяних папоротей. Поширені в ...
САЛЬДО
сальдо; с. (іт., розрахунок) 1. Різниця між приходом (дебетом) і видатком (кредитом) бухгалтерського ...
САЛЬПІНГІТ
сальпінгіт; ч. (гр., труба) у людини - запалення маточних (фаллопієвих) труб. Здебільшого ...
САЛЬТО-МОРТАЛЕ
сальто-мортале; с. (іт., смертельний стрибок) вільне безопірне перевертання стрибуна в повітрі. ...
САЛЮТ
салют; ч. (фр., від лат., вітаю) 1. Урочисте вшанування кого-, чого-небудь рушничними або ...
САМАН
саман; ч. (тюрк., солома) 1. Будівельний стіновий матеріал (невипалена цегла, виготовлена з суміші ...
САМАНА
грузинський старовинний обрядовий народний танок; самая.
САМАРІЙ
самарій; ч. хімічний елемент, символ Sm, ат. н. 62; сріблястий м'який метал; належить до лантаноїдів. С. ...
САМБА
самба; ж. (португ.) 1. Бразильський за походженням швидкий парний танець вільної композиції. 2. ...
САМБО
самбо; с. (1) (порт.,ісп.) в Латинській Америці нащадки від шлюбів індіанців з ...
САМУМ
самум; ч. (араб., пекучий вітер) сухий гарячий вітер у пустелях Азії та Африки; піщаний ураган.
САМУРАЇ
(яп., самурау - служити) 1. У феодальній Японії назва світських феодалів. 2. Військово-феодальний ...
САМШИТ
самшит; ч. (перс., шімшед) рід вічнозелених деревних і кущових рослин. Поширені переважно в ...
САНІТАРІЯ
санітарія; ж. (лат., той, що стосується здоров'я) 1. Система заходів, спрямованих на охорону ...
САНАТОРІЙ
санаторій; ч. (лат., від лікую, зцілюю) лікувально-профілактичний заклад, де застосовують природні ...
САНАЦІЯ
санація; ж. (лат., оздоровлення, лікування) 1. мед. Профілактичний лікувальний захід, ...
САНГІНА
сангіна; ж. (фр.) 1. М'який червоний або червоно-брунатний (переважно мінеральний) олівець без ...
САНГВІНІК
сангвінік; ч. (лат., кров, життєва сила) людина з сильним рухливим, урівноваженим типом нервової ...
САНГВІНІЧНИЙ
сангвінічний (лат.) який відзначається швидкою збуджуваністю, бурхливою, хоч і не глибокою ...
САНГВІНА
сангвіна; ж. (фр., від лат., кров) 1. М'який темно-червоний олівець. 2. Назва малюнка, виконаного таким ...
САНДАЛ
сандал; ч. (1) (гр., араб., сандал, від санскр., чандрас - блискучий) 1. Вічнозелене тропічне дерево, ...
САНДАРАК
сандарак; ч. (гр., червоний миш'як) пахуча смола з кори сандаракового (родини кипарисових) дерева, ...
САНДВІЧ
сандвіч; ч. (англ.) 1. Бутерброд з якою-небудь закускою. Від прізвища англійського лорда Сандвіча, ...
САНДЖАК
санджак; ч. (тюрк., прапор, штандарт) 1. У султанській Туреччині до скасування військово-ленної ...
САНДРІЛЬЙОНА
(фр., від зола) 1. Героїня казки французького письменника Ш. Перро "Попелюшка". 2. перен. Бідна ...
САНДРИК
архітектурне оздоблення стіни будинку над віконним або дверним прорізом; звичайно карниз або ...
САНКЦІЯ
санкція; ж. (лат., непорушна постанова) 1. Затвердження чого-небудь вищою інстанцією, визнання ...
САНКЮЛОТИ
(фр., букв. - безштанні, голодранці) назва революційних плебейських мас часів Французької ...
САНСКРИТ
санскрит; ч. (санскр., самскрта - оброблений, довершений) літературна давньоіндійська мова, що ...
САНТИ...
(фр., сто, з лат.) у складних словах означає "сота частина".
САНТИГРАМ
сантиграм; ч. (фр.) одиниця ваги, що дорівнює 0,01 г.
САНТИМ
сантим; ч. (фр., від сто) фін. 1. Грошова одиниця Франції до 1795 р. 2. Розмінна монета: Франції (до ...
САНТИМЕТР
сантиметр; ч. (фр.) 1. Одиниця виміру довжини, що дорівнює 0,01 м. 2. Лінійка або стрічка з поділками на ...
САНТОНІН
сантонін; ч. (лат., саптонська трава) мед. лікарський препарат, що його одержують з цитварного ...
САНТУР
струнний ударний музичний інструмент типу цимбал, поширений у Закавказзі.
САПАЖУ
сапажу; ч. (фр.) зоол. рід американських чіпкохвостих мавп; капуцин.
САПЕР
сапер; ч. (фр., від вести підкоп) військ. 1. військовослужбовець інженерних, військовобудівельних ...
САПОНІНИ
(лат., мило) складні органічні безазотисті сполучники з групи глікозидів. Містяться в ...
САПОНІФІКАЦІЯ
(лат., мило і ...фікація) хім., спец. омилення, процес розкладання жирів від діяння лугів.
САПРО...
(гр., гнилий) у складних словах відповідає поняттю "гнилий".
САПРОБІОНТИ
(сапро... і гр., життя) організми, які живуть у водоймах, забруднених органічними речовинами. ...
САПРОБИ
сапроби; мн. (сапро... і гр., життя) організми, які живуть у водоймах, забруднених органічними ...
САПРОГЕННІ БАКТЕРІЇ
(сапро... і ...генний) бактерії, що спричинюють гниття.
САПРОЛ
сапрол; ч. (сапро... і ...ол) суміш крезолу з мінеральними мастилами. Застосовують для дезинфекціі.
САПРОЛЕГНІЄВІ
(сапро... і гр., край) родина переважно водяних грибів класу фікоміцетів. Здебільшого сапрофіти, ...
САПРОПЕЛІТИ
(сапропель і ...літ) викопне вугілля, що утворилось внаслідок нагромадження решток найпростіших ...
САПРОПЕЛЬ
сапропель; ч. (сапро... і гр., грязь, мул) колоїдальні відклади, що утворюються на дві річок і озер ...
САПРОФІТИ
(сапро... і ...фіти) рослини, що використовують для живлення органічні сполуки решток рослин і ...
САПРОФАГИ
(сапро... і ...фаг) тварини, які живляться органічними речовинами, що розкладаються (напр., ...
САПФІР
сапфір; ч. (гр., з давньоєвр., саппір) 1. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або ...
САРІ
сарі; с. (інд.) індійський жіночий одяг у вигляді полотнища тканини, один край якого прикріплюють ...
САРАБАНДА
сарабанда; ж. (ісп.) 1. Старовинний іспанський народний танок. 2. Музичний твір у ритмі цього танку.
САРАЦИНИ
(лат., гр., від араб., сарк - Схід) давня назва мусульманських народів (арабів, турків і т. ін.), ...
САРГАН
сарган; ч. (гр., від джгут, мотузка) вид риб родини сарганових. Поширені в Атлантичному океані, ...
САРДАР
сардар; ч. (перс., від сар - голова і дара - той, що володіє) 1. Начальник місцевих ...
САРДОНІЧНИЙ
сардонічний (лат., букв. - сардінський) злісно-насмішкуватий, в'їдливий, глузливий.
САРЖА
саржа; ж. (фр., іт., від лат., шовковий) бавовняна, шовкова чи напівшовкова тканина з дрібною ...
САРКАЗМ
сарказм; ч. (гр.) 1. Злісна, уїдлива усмішка, їдка іронія. 2. перен. Уїдливі, злісно-глуздливі ...
САРКАСТИЧНИЙ
саркастичний (гр.) уїдливо-глузливий, ущіпливий.
САРКОДОВІ
саркодові; мн. (гр., плотський, тілесний) клас безхребетних тварин типу найпростіших. Поширені ...
САРКОЛЕМА
сарколема; ж. (гр., м'ясо, плоть і шкірка) оболонка, що оточує поперечносмугасте м'язове волокно, ...
САРКОМА
саркома; ж. (гр., м'ясо і ...ома) мед. злоякісна пухлина людини й тварин, що розвивається з елементів ...
САРКОПЛАЗМА
саркоплазма; ж. (гр., м'ясо, плоть і плазма) протоплазма клітин гладенької м'язової тканини.
САРКОСПОРИДІЇ
(гр., м'ясо і ...споридії) група найпростіших тварин класу споровиків. Поширені повсюдно. ...
САРКОФАГ
саркофаг; ч. (гр., букв. - пожираючий тіло) оздоблена труна (звичайно кам'яна), невелика гробниця, а ...
САРОС
сарос; ч. (гр., мітла) час (18 років 10 або 11 днів), через який повторюються в тому самому порядку ...
САРСАПАРЕЛЬ
(ісп.) рід тропічних або рідше субтропічних рослин родини лілійних. Вічнозелені кущові й ...
САРСУЕЛА
сарсуела; ж. (ісп.) старовинний жанр іспанської опери; лірична п'єса (пізніше також комедія), у якій ...
САСАПАРЕЛЬ
(ісп.) бот. рід тропічних або рідше субтропічних рослин родини лілійних. Вічнозелені кущові й ...
САСАФРАС
сасафрас; ч. (англ.) бот. вид деревних рослин родини лаврових. Поширені у приатлантичних штатах ...
САТІЯГРАХА
(санскр., букв. - впертість в істині) форма ненасильницької боротьби за незалежність, ...
САТАНГ
розмінна монета Таїланду, 1/100 бата.
САТЕЛІТ
сателіт; ч. (лат., супутник, служник, спільник) 1. У Стародавньому Римі - озброєний найманець, слуга, ...
САТИР
сатир; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - нижче лісове божество, наділене рисами похітливості ...
САТИРА
сатира; ж. (лат., букв. - суміш, усяка всячина) 1. Художній прийом у творах літератури або мистецтва, ...
САТИРИКОН
сатирикон; ч. (гр.) в епоху античності й середньовіччя назва сатиричної драми, іноді - сатиричного ...
САТИРИЧНИЙ
(гр.) насмішкуватий, в'їдливо-іронічний, вразливо-викривальний; властивий сатирі.
САТИСФАКЦІЯ
сатисфакція; ж. (лат., від задовольняю, вибачаюсь) 1. Почуття приємності, задоволення, ...
САТРАП
сатрап; ч. (гр., з давньоперс.) 1. іст. Правитель області або провінції - сатрапії - у Стародавній ...
САТУРА
сатура; ж. (лат., букв. - суміш, усяка всячина) у давньоримській літературі жанр ...
САТУРАТОР
сатуратор; ч. (лат., насичую, наповнюю) 1. Апарат для насичення рідин вуглекислим газом. 2. Апарат ...
САТУРАЦІЯ
сатурація; ж. (лат., насичення, наповнення) 1. Насичення рідини газами; газування. 2. Хімічна ...
САТУРН
Сатурн; ч. (лат.) 1. У давньоримській міфології - бог посівів, покровитель землеробства. 2. Шоста за ...
САТУРНІЗМ
сатурнізм; ч. (лат., свинець) хронічне отруєння людини свинцем.
САТУРНАЛІЇ
сатурналії; мн. (лат.) 1. В Стародавньому Римі свято на честь Сатурна після закінчення польових ...
САТЬЯГРАХА
(санскр., букв. - впертість в істині) форма ненасильницької боротьби за незалежність, ...
САФЛОР
сафлор; ч. (гол., з перс.) 1. бот. Південна трав'яниста рослина родини складноцвітих, з насіння якого ...
САФРА
(ісп.) період збирання цукрової тростини на Кубі й переробки її на цукрових заводах.
САФРАНІНИ
(араб., сафаран - шафран) група синтетичних органічних барвників червоно-фіолетового кольору, що ...
САФРОЛ
сафрол; ч. (араб., сафаран - шафран і ...ол) жовтувата рідина, складова частина деяких видів ефірної ...
САХІБ
(араб., букв. - супутній) спочатку назва всіх мусульман ("супутні" пророкові Мухаммедові). В середні ...
САХАРАЗА
(гр., цукор) фермент, що викликає розщеплення сахарози (на глюкозу й фруктозу) і деяких ...
САХАРИДИ
сахариди; мн. (гр., цукор і вид, вигляд) вуглеводи, при гідролізі яких утворюється дві й більше ...
САХАРИН
сахарин; ч. (нім., гр., цукор, з санскр., шяркара - гравій, пісок) органічна сполука, білі кристали, ...
САХАРОМІЦЕТИ
(гр., цукор і ...міцети) родина мікроскопічних одноклітинних грибів з класу сумчастих грибів ...
САХЕМ
1. Назва глави роду або племені в індіанців-алгонкінів. 2. Термін "сахем" також вживається для ...
СБІР
сбір; ч. (фр., з іт.) 1. Нижчий прислужник інквізиції. 2. перен. Зневажливе прізвисько поліцейського ...
СВІНГ
свінг; ч. (англ., букв. - коливання, розмах) 1. У боксі - боковий удар із значної віддалі. 2. Засіб ...
СВІТИНГ
(англ., потіння) тяжка надомна праця.
СВІТОВИЙ ОКЕАН
водна оболонка Землі, що покриває більшу частину її поверхні й поділяє сушу на материки та ...
СВАДЕШІ
(бенгальське, букв. - вітчизняний) одна з форм антиімперіалістичного руху в Індії. Зародилася ...
СВАРАДЖИСТИ
(гінді, з санскр., сварадж'я, букв. - своє правління) члени партії індійських націоналістів, які ...
СВАСТИКА
свастика; ж. (санскр.) 1. Хрест із загнутими під прямим кутом кінцями - один з релігійних знаків, ...
СВЯТА ГЕРМАНДАТА
церковна поліція у часи інквізиції.
СГРАФІТО
сграфіто; с. (іт.) 1. Спосіб двоколірної декоративної обробки керамічних виробів вискоблюванням у ...
СГРИХНІНА
(гр.) сильна отрута, яка в малих дозах застосовується як лікарський препарат при порушенні обміну ...
СЕЇД
сеїд; ч. (тюрк., з араб., саїд - князь, нащадок пророка) почесний титул мусульманина, який претендує ...
СЕАНС
сеанс; ч. (фр., букв. - засідання) 1. Виконання, здійснення чого-небудь (роботи, лікування та ін.) у ...
СЕБОРЕЯ
себорея; ж. (лат., сало і гр., течу) захворювання, що характеризується підвищенням або зменшенням ...
СЕГІДИЛЬЯ
сегідилья; ж. (ісп., від супроводжували) іспанський (андалузький) народний танок у супроводі ...
СЕГЕТАЛЬНИЙ
сегетальний (лат., сівба) посівний; С-і рослини - бур'яни, що зростають разом з культурними ...
СЕГМЕНТ
сегмент; ч. (лат., відрізок, смуга, від ріжу, розсікаю) 1. Плоска фігура, обмежена кривою лінією і ...
СЕГМЕНТАЦІЯ
сегментація; ж. (лат., відрізок, смуга) тип будови тіла тварини чи органів рослин, при якому воно ...
СЕГНЕТОЕЛЕКТРИКИ
тверді тіла, електрична поляризація яких може існувати й без зовнішнього впливу (на відміну від ...
СЕГРЕГАЦІЯ
сегрегація; ж. (лат., відокремлення, від розділяю) 1. Вид расової дискримінації, який полягає в ...
СЕГУН
(яп.) титул верховного воєначальника в Японії з кінця 12 ст. до 1868 р.
СЕДІ
седі; ч. грошова одиниця Гани (з 1967 р. - новий седі), поділяється на 100 песев.
СЕДИМЕНТАЦІЯ
седиментація; ж. (лат., осідання, від осідаю) 1. хім., фіз. Осідання завислих у рідині твердих ...
СЕЗАЛЬ
(ісп.) жорстке, грубе натуральне текстильне волокно, що його одержують з листків агави. ...
СЕЗАМ
сезам; ч. (гр.) бот. вид однорічних трав'янистих рослин родини кунжутових. Походить з Африки. ...
СЕЗОН
сезон; ч. (фр., від лат., сівба) 1. Пора року (весна, літо, осінь, зима). 2. Частина року, на яку ...
СЕЙМ
сейм; ч. (пол., чеш.) 1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму - центральний ...
СЕЙНЕР
сейнер; ч. (англ., від капшуковий невід) невелике морське моторне судно для лову риби капшуковим ...
СЕЙСМІЧНИЙ
сейсмічний (гр., землетрус) пов'язаний з явищами землетрусу; С-а область - територія, де часто ...
СЕЙСМО...
(гр., землетрус) у складних словах відповідає поняттям "землетрус", "підземний поштовх".
СЕЙСМОІЗОЛЯЦІЯ
сейсмоізоляція; ж. (сейсмо...та ізоляція) захист споруд від землетрусу розміщенням між ...
СЕЙСМОГЕОЛОГІЯ
сейсмогеологія; ж. (сейсмо... і геологія) наука про геологічні процеси, що супроводять землетруси, ...
СЕЙСМОГРАМА
сейсмограма; ж. (сейсмо... і ...грама) автоматичний безперервний запис коливань земної кори на ...
СЕЙСМОГРАФ
сейсмограф; ч. (сейсмо... і ...граф) прилад для реєстрації коливань земної кори під час землетрусів ...
СЕЙСМОКАРДІОГРАМА
сейсмокардіограма; ж. (сейсмо... і кардіограма) графічний запис вібрації тіла, що спричинюється ...
СЕЙСМОЛОГІЯ
сейсмологія; ж. (сейсмо... і ...логія) розділ геофізики, що вивчає землетруси та явища, які з ними ...
СЕЙСМОМЕТРІЯ
сейсмометрія; ж. (сейсмо... і ...метрія) розділ сейсмології, що розробляє методи інструментальних ...
СЕЙФ
сейф; ч. (англ., букв. - надійний, безпечний) 1. Вогнетривка металева скриня або шафа для зберігання ...
СЕЙШІ
(фр.) стоячі хвилі в невеликих замкнених водоймах.
СЕКАНС
секанс; ч. (лат., розсікаючий) функція кута, позначається sес. С. гострого кута прямокутного ...
СЕКАТОР
секатор; ч. (фр., від лат., ріжу) садові ножиці для зрізування гілок дерев, нарізування живців тощо.
СЕКВЕНЦІЯ
секвенція; ж. (лат., слідування) повторення якогось музичного мотиву на різних ступенях висхідної ...
СЕКВЕСТР
секвестр; ч. (лат., заборона) 1. юр. Заборона або обмеження, накладене органами державної влади на ...
СЕКВЕСТРАЦІЯ
секвестрація; ж. (лат., ставлю поза, відділяю) 1. юр. Накладення секвестру. 2. мед. Утворення ...
СЕКВОЙЯ
рід вічнозелених хвойних деревних рослин родини таксодієвих. Поширені в Північній Америці. В ...
СЕКВОЙЯДЕНДРОН
(секвойя і ...дендрон) рід вічнозелених хвойних деревних рослин родин таксодієвих. Поширені в ...
СЕКРЕТ
секрет; ч. (1) (фр., від лат., таємниця) 1. Таємниця. 2. Потайний пристрій у механізмі. 3. Передовий ...
СЕКРЕТАР
секретар; ч. (фр., від лат., учасник таємних нарад) 1. Службовець, який відповідає за діловодство ...
СЕКРЕТАРІАТ
секретаріат; ч. (фр.) відділ державної установи, громадської, наукової або іншої організації, який ...
СЕКРЕТЕР
секретер; ч. (фр.) 1. Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів. 2. Вид ...
СЕКРЕТИН
секретин; ч. (лат., виділений) білкова речовина, що виробляється слизовою оболонкою ...
СЕКРЕТОРНИЙ
секреторний (лат.) видільний; С-і клітини - клітини людини й тварин, що виробляють і виділяють ...
СЕКРЕЦІЯ
секреція; ж. (лат., відокремлення) процес утворення й виділення залозами людини та більшості ...
СЕКС
ч. (лат., стать) статевий потяг, статеві зносини.
СЕКСАГОНАЛЬНИЙ
сексагональний (лат., шість і гр., кут) шестикутний.
СЕКСОЛОГІЯ
сексологія; ж. (лат., стать і ...логія) наука про статеве розрізнення, статеве виховання й поведінку.
СЕКСОПАТОЛОГІЯ
сексопатологія; ж. (лат., стать і патологія) розділ медицини, який займається вивченням і ...
СЕКСТА
секста; ж. (лат., шоста) 1. муз. Шостий ступінь діатонічної гами. 2. Інтервал між першим і шостим ...
СЕКСТАКОРД
секстакорд; ч. (лат., шостий і акорд) музичний акорд, що складається з прими, її терції і сексти; ...
СЕКСТАНТ
секстант; ч. (лат., шоста частина) 1. Кутомірний прилад для астрономічних і геодезичних ...
СЕКСТЕТ
секстет; ч. (нім., від лат., шостий) 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із ...
СЕКСТИЛЬЙОН
секстильйон; ч. (фр.) число, що в десятковій системі числення зображується одиницею з 21 нулем. В ...
СЕКСТИНА
секстина; ж. (лат., шостий) 1. Віршована форма з шести строф по шість переважно неримованих ...
СЕКСУАЛЬНИЙ
сексуальний (лат., від стать) статевий, пов'язаний зі статевими зносинами.
СЕКТА
секта; ж. (лат., вчення, напрям, від наслідую) 1. Релігійна громада, що відокремилася від панівної ...
СЕКТАНТСТВО
сектантство; с. 1. Загальна назва різних сект віруючих, які відособилися від пануючої церкви, ...
СЕКТОР
сектор; ч. (лат., букв. - розсікаючий) 1. спец. Частина круга, обмежена дугою і двома радіусами. 2. ...
СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ
секуляризація; ж. (фр., від лат., тут - мирський, світський) 1. Перетворення церковної і ...
СЕКУНДА
секунда; ж. (лат., друга, наступна) 1. Основна одиниця часу в усіх системах одиниць. 2. Одиниця ...
СЕКУНДАКОРД
секундакорд; ч. (секунда і акорд) третє обернення септакорду.
СЕКУНДАНТ
секундант; ч. (лат., той, що допомагає) 1. Довірена особа дуелянта, що веде переговори про умови ...
СЕКУНДОМЕТРИСТ
секундометрист; ч. (секунда і гр., вимірюю) особа, яка облічує час за допомогою секундоміра на ...
СЕКЦІЯ
секція; ж. (1) (лат.) 1. Одна з частин, ділянок, що складають яке-небудь ціле. 2. Відділ або підвідділ ...
СЕЛІТРИ
(лат., сіль і луг) загальна назва азотнокислих солей калію, натрію, амонію, барію ...
СЕЛАГІНЕЛА
(лат., якась рослина) рід багаторічних трав'янистих рослин класу плауновидних. Поширені переважно ...
СЕЛАДОН
селадон; ч. (фр., заст.) 1. Спочатку - вірний закоханий, пізніше - залицяльник. Від імені героя роману ...
СЕЛАХІТ
(гр.) підряд хижих хрящових риб ряду акулоподібних. Поширені в морях усього світу та в тропічних ...
СЕЛЕКТИВНІСТЬ
селективність; ж. (лат., вибраний, добірний) вибірковість, ступінь здатності до вибірковості, ...
СЕЛЕКТОР
селектор; ч. (лат., сортувальник, від вибираю) прилад, призначений вибирати щось за певними ...

1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.