Слова на букву С (1254) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву С (1254)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
СИНЕКОЛОГІЯ
синекологія; ж. (гр., разом і екологія) розділ екології, що вивчає життя угруповань різних видів ...
СИНЕКУРА
синекура; ж. (лат., без турбот) 1. За середньовіччя - доходна церковна посада, не пов'язана з певними ...
СИНЕМАТОГРАФ
(фр., від гр., рух і пишу) застаріла назва кінематографа, кіно.
СИНЕРАМА
синерама; ж. (англ., , від рух і вид, видовище) одна з систем широкоекранного кіно.
СИНЕРГІДИ
(гр., діючий разом) дві клітини в зародковому мішку покритонасінних рослин, які становлять разом з ...
СИНЕРГІЗМ
(гр., діючий разом) явище посилення дії одного каталізатора додаванням іншого.
СИНЕРГІСТИ
(гр., діючий разом) м'язи або групи м'язів, що діють спільно в одному й тому ж напрямі.
СИНЕРЕЗИС
синерезис; ч. (гр., збирання, з'єднання) виділення рідкої фази з дисперсної структури (напр., гелю), ...
СИНЕСТЕЗІЯ
синестезія; ж. (гр., одночасне відчуття) виникнення у людини відчуття не лише в чуттєвому органі, ...
СИНИКЛІТ
(гр.) у Стародавній Греції та Римі - збори вищих сановників.
СИНКЛІНАЛЬ
синкліналь; ж. (гр., нахиляюсь) складка верств гірських порід, опуклістю повернута донизу; в ядрі ...
СИНКЛІТ
синкліт; ч. (гр., букв. - скликаний) 1. У Стародавній Греції збори вищих сановників. 2. перен. Збори, ...
СИНКОПА
синкопа; ж. (гр., букв. - обрубання, скорочення) 1. Ритмічна фігура, що дає відхилення від норми того ...
СИНКРЕТИЗМ
синкретизм; ч. (гр., об'єднання) 1. книжн. Нерозчленованість, злитість, характерні для початкового, ...
СИНОВІЯ
синовія; ж. (гр., разом і лат., яйце, яєчна речовина) тягуча рідина в порожнині суглобів, яка змащує ...
СИНОД
синод; ч. (гр., сход, збори) 1. Найвищий колегіальний орган Руської православної церкви. 2. У ...
СИНОДИЧНИЙ
синодичний (гр., зближення, з'єднання) той, що стосується видимого на небі положення небесного ...
СИНОЙКІЗМ
(гр., подружнє життя) у Стародавній Греції об'єднання раніше відокремлених родоплемінних общин, ...
СИНОНІМ
синонім; ч. (гр., однойменний) 1. Слово, близьке або тотожне за значенням до іншого, але відмінне від ...
СИНОНІМІКА
синоніміка; ж. (гр.) 1. Розділ лексикології, що вивчає синоніми. 2. Сукупність синонімів у певній ...
СИНОНІМІЯ
синонімія; ж. (гр.) 1. Розділ лексикології, що вивчає синоніми. 2. Сукупність синонімів у певній ...
СИНОПСИС
синопсис; ч. (гр., огляд) 1. Загальний огляд; зведення; збірник статей різних авторів з певного ...
СИНОПТИКА
синоптика; ж. (гр., здатний все бачити) те саме, що й синоптична метеорологія.
СИНОПТИЧНИЙ
синоптичний (гр.) зведений; той, що дає огляд усіх частин складного цілого; С-а карта (карта погоди) ...
СИНОПТОФОР
(гр., добре видимий і ...фор) прилад для лікування косоокості.
СИНОСТОЗ
(гр., разом і кістка) щільне зрощення двох кісток за допомогою кісткової тканини (напр., зрощення ...
СИНТАКСИС
синтаксис; ч. (гр., побудова, зв'язок, з'єднання) 1. Розділ граматики, який вивчає способи поєднання ...
СИНТЕЗ
синтез; ч. (гр., з'єднання, складання) 1. Єднання, поєднання, сполучення. 2. Єдність, цілісність ...
СИНТЕТИЧНИЙ
синтетичний (гр., поєднуючий) 1. Який грунтується на синтезі, на його застосуванні. 2. книжн. Який ...
СИНТОЇЗМ
синтоїзм; ч. (яп., синто, букв. - шлях богів) релігія, що сформувалася в ранньофеодальній Японії на ...
СИНУС
синус; ч. (лат., вигнутість, кривизна) 1. мат. Одна з тригонометричних функцій гострого кута, яка у ...
СИНУСОЇДА
синусоїда; ж. (синус і ...оїд) графік функції у = sin х.
СИНХОНДРОЗ
синхондроз; ч. (гр., разом і хрящ) нерухоме або малорухоме з'єднання кісток за допомогою хряща.
СИНХРО...
(гр., одночасний) у складних словах вказує на одночасність дій.
СИНХРОГЕНЕРАТОР
синхрогенератор; ч. (синхро... і генератор) прилад, що виробляє сигнали, які забезпечують ...
СИНХРОМІЯ
(гр., разом і ...хромія) одна з назв мозаїчного друку, коли одночасно друкують кількома фарбами з ...
СИНХРОНІЗАЦІЯ
синхронізація; ж. (гр., одночасний) 1. Приведення двох чи кількох періодично змінюваних явищ до ...
СИНХРОНІЗМ
синхронізм; ч. (гр., одночасність) точний збіг і зв'язок у часі двох або кількох явищ, одночасність ...
СИНХРОНІЯ
синхронія; ж. (гр., одночасність) 1. Співіснування мовних явищ в ту саму історичну епоху. 2. те саме, ...
СИНХРОННИЙ
синхронний (гр., одночасний) 1. техн. Який відбувається, діє паралельно, який точно збігається з ...
СИНХРОНОСКОП
синхроноскоп; ч. (гр., одночасний і ...скоп) електровимірювальний прилад, що показує наявність ...
СИНХРОТРОН
синхротрон; ч. (синхро... і (елек)трон) циклічний резонансний прискорювач електронів.
СИНХРОФАЗОТРОН
синхрофазотрон; ч. (синхро... і фазотрон) циклічний резонансний прискорювач протонів, де вони ...
СИНХРОЦИКЛОТРОН
синхроциклотрон; ч. (синхро... і циклотрон) те саме, що й фазотрон.
СИНЦИТІЙ
синцитій; ч. (гр., разом і клітина) одна з форм організації протоплазми у тканинах організмів. Під ...
СИПАЇ
(інд., від перс., сепагі - солдат) 1. В Індії у 18 - 1-й половині 20 ст. наймані війська англійських та ...
СИПАЙ
сипай; ч. (інд.) в Індії - солдат найманого війська, яке формували англійські колонізатори у 18 - 1-й ...
СИРЕНА
сирена; ж. (гр.) 1. У грецькій міфології - морська німфа (жінка з риб'ячим хвостом або птах з жіночою ...
СИРЕНИ
(гр., морська німфа) ряд водяних ссавців. Живуть в Атлантичному та Індійському океанах. Великі ...
СИРИНКС
(гр., дудка) духовий музичний інструмент. Різновид багатоствольної флейти.
СИРОКО
сироко; ч. (іт., від араб., шарк - Схід) сильний теплий вітер південного та південно-східного ...
СИРОП
сироп; ч. (іт., від араб., шараб - напій) 1. Концентрований розчин цукру звичайно у фруктовому або ...
СИРТАКІ
сиртакі; ч. або с. (новогр.) груповий танок за мотивами грецьких народних танців.
СИСАЛЬ
(ісп.) жорстке, грубе натуральне текстильне волокно, що його одержують з листків агави. ...
СИСТЕМА
система; ж. (гр., утворення, складення) 1. Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, ...
СИСТЕМАТИЗУВАТИ
систематизувати (фр., гр., система) розподіляти у визначеному порядку і зв'язку частин ...
СИСТЕМАТИКА
систематика; ж. (гр., впорядкований) 1. Групування, класифікація предметів і явищ. 2. Розділ ...
СИСТЕМАТИЧНИЙ
систематичний (гр.) 1. Який являє собою систему, побудований, упорядкований за певним планом, ...
СИСТЕМОТЕХНІКА
системотехніка; ж. (система і техніка) напрям у кібернетиці, що вивчає питання планування, ...
СИСТОЛА
систола; ж. (гр., скорочення, стискання) анат. одна з фаз серцевого циклу; скорочення м'язів серця ...
СИТАЛ
ситал; ч. міцний і жаротривкий матеріал, що виготовляється на основі скла спеціальною термічною ...
СИТАР
ситар; ч. народний струнний інструмент типу лютні, поширений в Індії і країнах Середньої Азії.
СИТУАЦІЯ
ситуація; ж. (фр., від лат., становище) 1. Сукупність умов і обставин, шо створюють певне становище, ...
СИФІЛІДОЛОГІЯ
сифілідологія; ж. (сифіліс і...логія) розділ медицини, що вивчає сифіліс.
СИФІЛІС
сифіліс; ч. хронічна інфекційна венерична хвороба, що викликається бактерією блідою спірохетою і ...
СИФІЛОМА
сифілома; ж. (сифіл(іс) і ...ома) те саме, що й гума.
СИФОН
сифон; ч. (гр., трубка) 1. Вигнута трубка з колінами різної довжини, якою переливають рідину з ...
СИФОНОФОРИ
(гр., трубка і ...фор) підклас безхребетних тварин класу гідроїдних. Колоніальні вільноплаваючі ...
СИЦИЛІАНА
сициліана; ж. (іт., букв. - сицілійська) 1. Старовинний італійський танець. 2. У середньовічній ...
СКІАСКОПІЯ
скіаскопія; ж. (гр., тінь і ...скопія) тіньовий метод визначення рефракції ока.
СКІАТРОН
скіатрон; ч. (гр., тінь і (елек)трон) різновид електронно-променевої трубки для перетворення ...
СКІН-ЕФЕКТ
скін-ефект; ч. (англ., шкіра, оболонка і ефект) проходження змінного електричного струму високої ...
СКІП
скіп; ч. (англ., букв. - стрибок) підйомний саморозвантажуваний короб, що рухається за допомогою ...
СКІПЕТР
скіпетр; ч. (гр.) оздоблена дорогоцінним камінням і різьбленням палиця, що є символом, знаком ...
СКІФ
скіф; ч. (англ.) вузький і довгий спортивний човен для змагань з академічної греблі.
СКАБІОЗА
скабіоза; ж. (лат., шершавий) рід багато-, іноді однорічних трав'янистих рослин родини черсакових. ...
СКАЛЬД
скальд; ч. (сканд.) давньоскандинавський поет-співець в 9- 13 ст., який оспівував битви й походи ...
СКАЛЬП
скальп; ч. (англ., від лат., скоблю, вирізую) волосся з шкірою, здерте з голови переможеного ворога; ...
СКАЛЬПЕЛЬ
скальпель; ч. (лат., ножичок) невеликий суцільнометалевий ніж, що його застосовують у хірургічній ...
СКАЛЯР
скаляр; ч. (лат., ступінчастий) величина, яка повністю визначається своїм числовим ...
СКАЛЯРНИЙ
скалярний (скаляр) той, що визначається лише числовим значенням; С. добуток двох векторів - число, ...
СКАНДІЙ
скандій; ч. хімічний елемент, символ Sc, ат. н. 21; сріблястий метал з жовтим полиском; належить до ...
СКАНДУВАТИ
скандувати (лат., розмірено читаю) 1. Вимовляти чітко, виділяючи наголошевяй склад у кожній стопі ...
СКАРАБЕЙ
скарабей; ч. (лат., з гр., жук) 1. Рід пластинчатовусих жуків. Поширені переважно в Південній Європі, ...
СКАРИФІКАТОР
скарифікатор; ч. 1. Машина для руйнування цілості твердої оболонки насіння (скарифікації) з метою ...
СКАРИФІКАЦІЯ
скарифікація; ж. (лат., дряпаю) штучне пошкодження оболонки насіння деяких рослин для кращого ...
СКАРЛАТИНА
скарлатина; ж. (іт., від криваво-червоний) гостре інфекційне захворювання людини (переважно ...
СКАРН
скарн; ч. (швед.) гірська порода, що перетворюється під дією розтопленої магми або гарячих водних ...
СКАТ
скат; ч. (1) (норв.) похила підземна гірнича виробка, що не має безпосереднього виходу на земну ...
СКАТОЛ
скатол; ч. (гр., кал, гній і ...ол) органічна сполука, безбарвні кристали з неприємним запахом. ...
СКАУТ
скаут; ч. (англ.) член дитячої або юнацької організації військово-політичного характеру.
СКАУТИЗМ
скаутизм; ч. (англ., розвідник) одна з форм дитячого та юнацького руху. Виникла в Англії в 1907 р. Мета ...
СКАФАНДР
скафандр; ч. (фр., гр., човен і чоловік, мужчина) спеціальний одяг із шоломом і дихальним апаратом, ...
СКАФОКЕФАЛІЯ
(гр., човен і голова) аномалія форми голови - довгий, вузький череп, схожий на човен, з сильно ...
СКВАЙР
сквайр; ч. (англ., від лат., щитоносець) 1. Скорочена форма англійського дворянського титула - ...
СКВАТЕР
скватер; ч. (англ., від селитися на чужій землі) 1. Фермер-колоніст, що зайняв вільну, необроблену ...
СКВЕР
сквер; ч. (англ., букв. - квадрат) озеленена ділянка громадського користування для відпочинку на ...
СКЕБ
(англ., букв. - короста) лайливе прізвисько штрейкбрехерів в Англії й США.
СКЕЛЕТ
скелет; ч. (гр., висохлий) 1. Сукупність кісток, що становлять тверду основу тіла людини та ...
СКЕНАТРОН
(англ., уважно розглядати і (елек)трон) прилад, застосовуваний для кольороподільної коректури; ...
СКЕНЕР
скенер; ч. (англ., від уважно розглядати) прилад, який застосовують для виявлення злоякісних ...
СКЕНОГРАМА
скенограма; ж. (англ., уважно розглядати і ...грама) графічне зображення пухлинних новоутворень, що ...
СКЕНУВАННЯ
(англ., уважно розглядати) виявлення злоякісних пухлин за допомогою скенера. Див. також: скенер
СКЕПСИС
скепсис; ч. (гр., розгляд, сумнів) сумнів, недовіра до чогось.
СКЕПТИК
скептик; ч. (гр., досліджуючий) 1. Послідовник скептицизму (у знач 1). 2. Той, хто до всього ставиться ...
СКЕПТИЦИЗМ
скептицизм; ч. (гр., недовірливий) 1. Філософська концепція, яка піддає сумніву можливість ...
СКЕРЦО
скерцо; с. (іт., букв. - жарт) невеликий музичний твір у швидкому темпі з підкресленим ритмом; ...
СКЕТ
(англ., розсипатись) безтекстова, поскладова манера співу з імітацією звучання окремих ...
СКЕТИНГ-РИНК
скетинг-ринк; ч. (англ.) майданчик з асфальтованим або дерев'яним покриттям для катання на ...
СКЕТЧ
скетч; ч. (англ., гр., зроблений поспіхом, імпровізований) 1. Ескіз, начерк малюнка. 2. Коротка ...
СКИПИДАР
скипидар; ч. (пол., лаванда, від лат., колос нарду) летка складова частина смоли хвойних дерев. С. - ...
СКЛЕРА
склера; ж. (гр., твердий) білкова оболонка ока. Є основною частиною щільної стінки очного яблука, ...
СКЛЕРЕЇДИ
(гр., твердий та вид, вигляд) у рослин - товстостінні клітини механічної тканини; переважно ...
СКЛЕРЕНХІМА
склеренхіма; ж. (гр., твердий і ...енхіма) тканина рослини, що складається із щільнорозташованих ...
СКЛЕРИТ
склерит; ч. (гр., твердий) запалення білкової оболонки ока. Див. також: склера
СКЛЕРИФІКАЦІЯ
склерифікація; ж. (гр., твердий і ...фікація) потовщення й здерев'яніння оболонок рослинних клітин. ...
СКЛЕРО...
(гр., твердий) у складних словах відповідає поняттям "затвердіння", "ущільнення".
СКЛЕРОДЕРМІЯ
склеродермія; ж. (склеро... і гр., шкіра) хронічне захворювання шкіри людини, що характеризується ...
СКЛЕРОДЕРМА
склеродерма; ж. (склеро... і гр., шкіра) хронічне захворювання шкіри людини, що характеризується ...
СКЛЕРОЗ
склероз; ч. (гр., тверднення) процес в організмі людини й тварин, що полягає в розростанні ...
СКЛЕРОМА
склерома; ж. (склеро... і ...ома) інфекційне захворювання дихальних шляхів людини, що спричинюється ...
СКЛЕРОМЕТР
склерометр; ч. (склеро... і ...метр) 1. Прилад для вимірювання твердості кристалів. 2. Прилад для ...
СКЛЕРОМЕТРІЯ
склерометрія; ж. (склеро... і ...метрія) вимірювання твердості мінералів, кристалів тощо за ...
СКЛЕРОН
склерон; ч. (гр., жорсткість, твердість, непіддатливість) сплав алюмінію з цинком, міддю, марганцем ...
СКЛЕРОПРОТЕЇНИ
(склеро... і протеїни) те саме, що й протеїноїди. Див. також: протеїноїди
СКЛЕРОСКОП
склероскоп; ч. (склеро... і ...скоп) прилад для визначення твердості металів та інших матеріалів.
СКЛЕРОТИНІОЗИ
хвороби рослин, спричинювані сумчастими грибами роду склеротинія. Уражують плодові, польові, ...
СКЛЕРОТИНІЯ
склеротинія; ж. (гр., твердий) рід сумчастих грибів (аскоміцетів) із групи дискоміцетів. ...
СКЛЕРОТОМІЯ
склеротомія; ж. (склеро... і ...томія) хірургічна операція, яку застосовують при глаукомі з метою ...
СКЛЕРОФІТИ
(склеро... і ...фіти) рослини з жорсткими листками, що мають товсту кутикулу, і дуже розвинені ...
СКЛЕРОЦІЙ
(гр., твердість) стадія спокою грибниці деяких грибів (ріжків, склеротинії тощо). Являє собою ...
СКЛЕРОЦИНІОЗИ
хвороби рослин, спричинювані сумчастими грибами роду склеротинія. Уражують плодові, польові, ...
СКОЛІОЗ
сколіоз; ч. (гр., викривлення) викривлення хребта у людини вбік. Найчастіше виникає у дітей ...
СКОЛОПЕНДРА
сколопендра; ж. (гр.) рід членистоногих тварин підкласу губоногих класу багатоніжок. Поширені в ...
СКОНТО
сконто; с. (іт.) в міжнародній торгівлі - знижка з базисної ціни товару, що передбачається ...
СКОНТРАЦІЯ
сконтрація; ж. (іт., зустрічати) взаємне зарахування зустрічних платіжних вимог між установами ...
СКОПОЛІЯ
рід багаторічних трав'янистих рослин родини пасльонових. Отруйні. Поширені в Європі й Східній ...
СКОРБУТ
скорбут; ч. (нім.) захворювання людини, спричинюване недостатньою кількістю в їжі вітаміну С ...
СКОРЗОНЕРА
(іт., від кора) рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені в Європі та ...
СКОРОДИТ
скородит; ч. (гр., часник) мінерал класу фосфатів, білого, зеленуватого й бурого кольору. Сировина ...
СКОРПІОН
скорпіон; ч. (лат., з гр.) 1 . Отруйна членистонога тварина ряду павукоподібних, поширена у країнах з ...
СКОРПЕНА
скорпена; ж. (гр.) рід риб родини скорпенових. Поширені в прибережній зоні переважно субтропічних ...
СКОТЛЕНД-ЯРД
(англ., букв. - шотландський двір) 1. Центральне управління лондонської поліції (за колишнім її ...
СКОТОМА
скотома; ж. (гр., темрява) обмежений (острівковий) дефект у полі зору ока.
СКРАП
скрап; ч. (англ., букв. - шматок) металева сировина (відходи виробництва, брухт), яку переплавляють ...
СКРЕБ
(англ., чагарник) тип рослинності посушливих районів Австралії, що складається переважно з ...
СКРЕПЕР
скрепер; ч. (англ., від шкребти) будівельна землерийно-транспортна машина з підйомно-поворотним ...
СКРИПТОРІЙ
скрипторій; ч. (лат., писальний) майстерня західноєвропейських монастирів (6 - 12 ст.), в якій ...
СКРОФУЛЬОЗ
скрофульоз; ч. (лат., свинка) туберкульозне ураження шийних лімфатичних вузлів. Інша назва - ...
СКРУБ
(англ., чагарник) тип рослинності посушливих районів Австралії, що складається переважно з ...
СКРУБЕР
скрубер; ч. (англ., від шкребти) циліндричний апарат, де промисловий газ (напр., доменний) очищають ...
СКРУПУЛ
скрупул; ч. (лат.) старовинна аптечна вага, 1.4 г.
СКРУПУЛЬОЗНИЙ
скрупульозний (лат.) 1. Надзвичайно ретельний, точний до дрібниць. 2. Дріб'язковий.
СКУДО
скудо; с. (іт., букв. - щит, герб) старовинна італійська срібна або золота монета.
СКУДУТІС
(лит.) литовський народний духовий інструмент типу багатоствольної (з кількох трубок) флейти; ...
СКУДУЧЯЙ
(лит.) литовський народний духовий інструмент типу багатоствольної (з кількох трубок) флейти.
СКУЛЬПТОР
скульптор; ч. (лат., від вирізую, висікаю, втілюю) 1. Митець, який працює в галузі скульптури. 2. ...
СКУЛЬПТУРА
скульптура; ж. (лат.) 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму ...
СКУМБРІЯ
скумбрія; ж. (новогр.) вид риб родини скумбрієвих ряду окунеподібних. Поширені вздовж узбережжя ...
СКУМПІЯ
скумпія; ж. (тюрк., бот.) кущ або невелике дерево із зеленувато-жовтою деревиною та дрібними ...
СКУНС
скунс; ч. (англ.) рід ссавців родини куницевих. Поширені в Північній Америці. Об'єкт полювання й ...
СКУПЩИНА
скупщина; ж. (сербохорв., скупштина - збори) 1. В Югославії найвищий орган влади федерації (Союзна ...
СКУТЕР
скутер; ч. (англ., від мчати) легкий ковзний човен з плоским дном і підвісним двигуном.
СКУТЕРУДИТ
скутерудит; ч. мінерал класу персульфідів; олов'яно-білого, сталево-сірого кольору. Руда кобальту. ...
СЛІП
сліп; ч. (англ., ковзати) 1. Механічний пристрій для спуску кораблів на воду і підйому їх. 2. Похилий ...
СЛАЙД
слайд; ч. (англ., ковзати) 1. Рухоме сидіння у гоночному човні, яке дає можливість гребцеві краще ...
СЛАЛОМ
слалом; ч. (норв., від схил і слід) 1. Вид лижного спорту - швидкісний спуск із гір на лижах за ...
СЛЕНГ
сленг; ч. (англ., жаргон) 1. Розмовний варіант професіонального мовлення; жаргон. 2. Жаргонні слова ...
СЛЯБ
сляб; ч. (англ., букв. - плита) плоска прямокутна заготовка, утворена прокатуванням сталевого ...
СЛЯБІНГ
слябінг; ч. (англ.) потужний прокатний стан для обтискання важких (до 10 м і більше) сталевих ...
СМІТСОНІТ
смітсоніт; ч. мінерал класу карбонатів, білого кольору з зеленуватим, буруватим або сіруватим ...
СМАЛЬТА
смальта; ж. (нім., від іт., емаль) 1. Яскраво-синя фарба для фарбування паперу, скла, гончарних ...
СМАЛЬТИН
смальтин; ч. (смальта) мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском. Сировина для ...
СМАРАГД
смарагд; ч. (гр.) коштовний прозорий камінь яскраво-зеленого забарвлення, ізумруд.
СМЕШ
(англ., удар) у тенісі - удар по м'ячу, що летить над головою, для того щоб приземлити його на полі ...
СМОГ
смог; ч. (англ., від дим і імла) густий туман, змішаний з димом, кіптявою.
СМОКІНГ
смокінг; ч. (англ., куріння) піджак з чорного сукна з обшитими шовком бортами, один з видів ...
СНАЙПЕР
снайпер; ч. (англ., від стріляти з укриття) 1. Стрілець, що володіє мистецтвом влучної стрільби. 2. ...
СНОБ
сноб; ч. (англ.) людина, яка беззастережно схиляється перед модами, манерами, смаками - усім, що ...
СНОБІЗМ
снобізм; ч. (англ.) поведінка, манери, властиві снобові.
СОЇНАРІ
грузинський духовий інструмент типу флейти. Інша назва - ларчемі.
СОВЕРЕН
соверен; ч. (англ., букв. - монарх) золота монета в 1 фунт стерлінгів і колишня грошова одиниця ...
СОЛІД
солід; ч. (лат., міцний, тривкий) золота римська монета, що дорівнювала 1/72 золотого фунта (4,55 г); з 324 ...
СОЛІДАРИЗАЦІЯ
солідаризація; ж. (фр., об'єднувати) виявлення солідарності.
СОЛІДАРНІСТЬ
солідарність; ж. (фр.) 1. Спільність інтересів, одностайність, єдність думок і дій, співчуття їм. 2. ...
СОЛІДАРНИЙ
солідарний (фр.) пов'язаний з солідарністю; той, хто діє з солідарності.
СОЛІДНИЙ
солідний (фр., від лат., твердий) 1. Міцний, твердий, масивний, грунтовний, надійний. 2. Який ...
СОЛІДОЛ
солідол; ч. (лат., густий і ...ол) густе мастило (суміш мінерального масла й кальцієвого мила) для ...
СОЛІДУС
солідус; ч. (лат., твердий) крива лінія на діаграмі стану й структури сплавів, що характеризує, на ...
СОЛІПСИЗМ
соліпсизм; ч. (лат., єдиний та сам) крайня форма суб'єктивного ідеалізму, за якою об'єктивна ...
СОЛІСТ
соліст; ч. (іт., від лат., один) співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло.
СОЛІТОР
(фр., від лат., поодинокий) 1. Окремий великий брильянт у оправі. 2. Рід безхребетних класу ...
СОЛАНІНИ
(лат., паслін) група органічних речовин - глікоалкалоїдів. Виявлені в рослинах родини пасльонових. ...
СОЛАНО
(ісп., від лат., східний вітер) сухий гарячий вітер в Іспанії.
СОЛЕНОЇД
соленоїд; ч. (гр., трубка і ...оїд) звитий у вигляді спіралі (котушки) провідник, де, пропускаючи ...
СОЛЕЦИЗМ
солецизм; ч. (гр.) синтаксична помилка; неправильний граматичний зворот у художньому творі. Від ...
СОЛО
соло; с. (іт., від лат., лише один) 1. Музичний твір для одного голосу або інструмента. 2. В опері, ...
СОЛО-ВЕКСЕЛЬ
соло-вексель; ч. (іт., один, єдиний і вексель) звичайний вексель з підписом однієї особи, яка має ...
СОЛЬ
соль; с. (1) (лат.) п'ятий ступінь основного музичного звукоряду. (2) (ісп., Сонце) грошова одиниця ...
СОЛЬВАТАЦІЯ
сольватація; ж. (лат., розчинюю) взаємодія між частинками (іонами, молекулами) розчинника й ...
СОЛЬВАТИ
сполуки, утворювані внаслідок сольватації. Якщо розчинником є вода, то ці сполуки називаються ...
СОЛЬВЕНТ
сольвент; ч. (лат., розм'якшуючий, розчиняючий) рідка суміш ароматичних вуглеводнів. Розрізняють ...
СОЛЬВЕНТ-НАФТА
сольвент-нафта; ж. (сольвент і нафта) продукт дробової перегонки сирого бензолу та легких масел, ...
СОЛЬВОЛІЗ
(лат., розчиняю і ...ліз) реакція обмінного розкладу між розчиненою речовиною й розчинником. Якщо ...
СОЛЬДО
сольдо; с. (іт., від лат., твердий) італійська назва середньовічного шилінга; срібна монета ...
СОЛЬМІЗАЦІЯ
сольмізація; ж. (соль і мі) 1. Система складового позначення ступенів гами. 2. Ритмічне читання ...
СОЛЬПУГИ
(лат., Сонце і уникаю) ряд безхребетних тварин класу павукоподібних. Поширені в тропічних, ...
СОЛЬФАТАРИ
(іт., від лат., сірка) виходи гарячих газів, переважно сірчистого й сірководню з тріщин на схилах та ...
СОЛЬФЕДЖІО
сольфеджіо; с. (іт., від соль і фа) 1. Вокальні вправи для розвитку слуху й голосу та набуття навичок ...
СОЛЮКС
солюкс; ч. (лат., Сонце і світло) електролампа в рефлекторі на штативі. Використовують для ...
СОЛЯРІЙ
солярій; ч. (лат., від Сонце) 1. У давніх римлян тераса, плоский дах на південній частині будинку. 2. ...
СОЛЯРИЗАЦІЯ
соляризація; ж. (лат.) 1. мед. Опромінювання сонцем (звичайно з лікувальною метою). 2. У фотосправі - ...
СОЛЯРИМЕТР
соляриметр; ч. (лат., сонячний і ...метр) прилад для вимірювання променистої енергії Сонця.
СОМА
сома; ж. (гр., тіло) 1. Тіло організму, крім материнських клітин спор у рослин і клітин зародкового ...
СОМАЛО
(іт., сомалійський) грошова одиниця Сомалі до 1960 р.
СОМАТИЧНИЙ
соматичний (гр.) тілесний; С-а нервова система - частина нервової системи людини й хребетних ...
СОМАТОГАМІЯ
соматогамія; ж. (гр., тіло і ...гамія) статевий процес багатьох грибів, під час якого зливаються дві ...
СОМАТОЛОГІЯ
соматологія; ж. (гр., тіло і ...логія) галузь морфології людини, що досліджує прижиттєву будову ...
СОМАТОТРОПНИЙ ГОРМОН
(гр., тіло, зміна і гормон) продукт секреції передньої частини нижнього мозкового придатка. ...
СОМБРЕРО
сомбреро; с. (ісп., від тінь) іспанський крислатий капелюх, поширений у країнах Латинської Америки.
СОМНАБУЛІЗМ
(фр.) лунатизм, снобродство; сомнамбулізм.
СОМНАМБУЛІЗМ
сомнамбулізм; ч. (фр., від лат., сон і ходжу, прогулююсь) розлад свідомості, за яким людина в стані ...
СОМНАМБУЛА
сомнамбула; ч. або ж. (лат., сон і ходжу, прогулююсь) людина, що слабує на сомнамбулізм. Інші назви - ...
СОНА
китайський духовий, інструмент, один з попередників гобоя.
СОНАНТ
сонант; ч. (лат., той, що звучить) 1. Дзвінкий приголосний звук, при творенні якого голос переважає ...
СОНАТА
соната; ж. (іт., від лат., звучу) жанр камерної музики; твір для одного або двох інструментів з ...
СОНАТИНА
сонатина; ж. (іт.) невелика соната.
СОНЕТ
сонет; ч. (іт., від лат., звук) віршована строфа, яка складається з 14 рядків, переважно п'ятистопного ...
СОНОМЕТР
сонометр; ч. (лат., звук і ...метр) прилад, за допомогою якого вивчають коливання струн.
СОНОРНИЙ
сонорний (лат., дзвінкий) приголосний звук, під час утворення якого голос переважає над шумом.
СОПОР
сопор; ч. (лат., сон) одна з форм глибокого розладу свідомості, при якій відсутня реакція на ...
СОПРАНО
сопрано; ж. (іт., від зверх, понад) 1. Високий жіночий голос. 2. Співачка з таким голосом. 3. Високі за ...
СОРБІТ
сорбіт; ч. (1) структурна складова сталі, суміш цементиту і фериту, що, на відміну від перліту, має ...
СОРБІТИЗАЦІЯ
сорбітизація; ж. надання сталі структури сорбіту, щоб підвищити її міцність, пластичність і ...
СОРБЕНТ
сорбент; ч. (лат.) тверда або рідка речовина, здатна поглинати газ, пару та рідину.

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.