Слова на букву С (1254) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву С (1254)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
СОРБЕНТИ
(лат., вбирний) тверді тіла або рідини, здатні вбирати гази, пару та розчинені речовини. До С. ...
СОРБЦІЯ
сорбція; ж. (лат., поглинаю) вбирання твердими тілами або рідинами (сорбентами) газів, пари та ...
СОРГО
сорго; с. (іт.) рід одно- і багаторічних трав'янистих рослин родини злакових. Поширені переважно в ...
СОРИ
(тюрк.) солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому ...
СОРИТ
сорит; ч. (гр., нагромаджений) вид складного силогізму, в якому подається тільки останній ...
СОРМАЙТ
сормайт; ч. (гр., мет.) дуже твердий сплав, виготовлений на основі заліза.
СОРОРАТ
сорорат; ч. (лат., сестра) за первіснообщинного ладу шлюбний звичай, характерний для багатьох ...
СОРТ
сорт; ч. (фр., від лат., частина, різновид) 1. Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості; ...
СОРТАМЕНТ
сортамент; ч. (нім., з фр., від сортувати) 1. Набір виробів різних видів, сортів, розмірів. 2. ...
СОРТИМЕНТ
сортимент; ч. (нім., з фр., від сортувати) 1. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського ...
СОСТЕНУТО
(іт., букв. - стриманий) помірний музичний темп.
СОТІ
соті; с. (фр., від дурень) поширені у Франції в 15 - 16 ст. сатиричні п'єси, переважно ...
СОТЕ
соте; с. (фр.) страва під соусом, переважно приготована на великому вогні.
СОТЕРН
сотерн; ч. (фр.) напівсолодке десертне виноградне вино. Від назви м. Сотерна у Франції.
СОФІЗМ
софізм; ч. (гр., судження, придумане розумно, хитро) умовисновок, що формально здається правильним, ...
СОФІСТ
софіст; ч. (гр.) 1. В Стародавній Греції розумна, винахідлива людина; платний вчитель мудрості й ...
СОФІСТИКА
софістика; ж. (гр.) свідоме застосування в спорі й доведенні софізмів.
СОФІТ
софіт; ч. (іт., спец.) 1. Частина декорації на сцені, що зображує стелю або небо. 2. Освітлювана ...
СОФІЯ
софія; ж. (гр., майстерність, знання, мудрість) поняття античної і середньовічної філософії, ...
СОФА
софа; ж. (фр., від араб., суффа - подушка на верблюдячому сідлі) 1. В європейських країнах - м'який ...
СОФОРА
софора; ж. (араб., софара - жовта рослина, від асфар - жовтий) багаторічна листопадна або ...
СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЯ
соціал-демократія; ж. 1. Загальна назва соціалістичних партій, що виникли в 2-й половині 19 ст. 2. ...
СОЦІАЛІЗАЦІЯ
соціалізація; ж. (лат., суспільний) 1. Перетворення власності на загальнонародну. 2. Процес ...
СОЦІАЛІЗМ
соціалізм; ч. (фр., від лат., суспільний) 1. Суспільний лад, заснований на суспільній власності на ...
СОЦІАЛІСТ
соціаліст; ч. 1. Прихильник соціалістичного вчення. 2. Член соціалістичної партії.
СОЦІАЛІСТИЧНИЙ
соціалістичний 1. Той, що стосується соціалізму, властивий йому, заснований на принципах ...
СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ
наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами.
СОЦІАЛЬНИЙ
соціальний (лат., товариський, громадський) 1. Пов'язаний з життям і стосунками людей у ...
СОЦІНІАНСТВО
(лат.) раціоналістична течія протестанства, що проголошувала Христа людиною, заперечувала ...
СОЦІОГРАМА
соціограма; ж. (лат., спільність, суспільство і ...грама) графічне зображення результатів ...
СОЦІОЛОГІЗМ
соціологізм; ч. (лат.) спрощене розуміння суспільно-історичної зумовленості фактів і явищ, яке ...
СОЦІОЛОГІЯ
соціологія; ж. (лат., спільність, суспільство і ...логія) наука про закономірності виникнення, ...
СОЦІОМЕТРІЯ
соціометрія; ж. (лат., спільність, суспільство і ...метрія) галузь соціальної психології, яка ...
СОЯ
соя; ж. (яп.) трав'яниста однорічна рослина родини бобових, насіння якої використовують для ...
СПІДВЕЙ
спідвей; ч. (англ., від швидкість і шлях, дорога) 1. Дорога для руху з великою швидкістю, ...
СПІДОМЕТР
спідометр; ч. (англ., швидкість і ...метр) прилад, що показує швидкість руху автомобіля, літака і т. ...
СПІКЕР
спікер; ч. (англ., від говорити) 1. Голова палати парламенту в ряді країн (наприклад, в Англії - ...
СПІКУЛИ
спікули; мн. (лат., кінчик, лезо) 1. астр. Невеликі недовговічні виступи хромосфери, що їх ...
СПІН
спін; ч. (англ., обертання) власний момент кількості руху електрона або інших елементарних ...
СПІНІНГ
спінінг; ч. (англ., від обертатися) спортивна снасть для ловіння хижої риби на блешні.
СПІНАКЕР
спінакер; ч. (гол.,англ.) додаткове трикутне вітрило на спортивних вітрильних човнах.
СПІНЕТ
спінет; ч. (іт.) невеликий клавесин чотирикутної, рідше трикутної форми, з одинарними струнами і ...
СПІНОР
спінор; ч. (англ., обертатися) математична величина, що характеризується особливим законом ...
СПІНТАРИСКОП
спінтарископ; ч. (гр., іскра і ...скоп) прилад для візуального спостереження альфа-частинок, ...
СПІРАЛЬ
спіраль; ж. (фр., гр., звив, вигин) 1. Крива лінія, що робить ряд закономірно змінюваних обертів ...
СПІРАНТ
спірант; ч. (лат., дуючий, видихаючий) приголосний звук, що утворюється тертям видихуваного ...
СПІРЕЯ
(лат.) чагарникова рослина родини розових з білими, рожевими або червоними квітками, зібраними в ...
СПІРИЛИ
(лат., гр., звив, вигин) бактерії, що мають форму спірально вигнутих або дугоподібних паличок.
СПІРИТИЗМ
спіритизм; ч. (фр., від лат., дух) містична віра у потойбічне життя душ померлих і можливість ...
СПІРИТУАЛІЗМ
спіритуалізм; ч. (фр., лат., духовний) релігійно-ідеалістичне філософське вчення, що визнає дух ...
СПІРОГІРА
(гр., звив, вигин і коло) рід нитчастих зелених водоростей класу кон'югат. Поширені в прісних водах. ...
СПІРОГРАМА
спірограма; ж. (лат., дую, дихаю і ...грама) графічне зображення рухів працюючих легень.
СПІРОГРАФІЯ
спірографія; ж. (лат., дую, дихаю і ...графія) реєстрація дихальних об'ємів повітря, яке потрапляє в ...
СПІРОМЕТР
спірометр; ч. (лат.) прилад для визначення ємності легень вимірюванням об'єму повітря, що його ...
СПІРОМЕТРІЯ
спірометрія; ж. (лат., дую, дихаю і ...метрія) вимірювання спеціальним приладом (спірометром) об'єму ...
СПІРОХЕТА
спірохета; ж. (гр.) хвороботворний мікроб, який має ниткоподібне, спіральне зігнуте тіло.
СПІРОХЕТИ
(гр., звив і волосся) група рухливих мікроорганізмів, що мають форму тонких спіральне закручених ...
СПІРОХЕТОЗИ
інфекційні хвороби людей та деяких тварин, збудниками яких є спірохети. До С. відносять ...
СПІЧ
спіч; ч. (англ., промова, від говорити) коротка застільна промова з нагоди торжества, ювілею тощо; ...
СПАЗМ
спазм; ч. (гр.) мимовільне тривале судорожне скорочення м'язів (стравоходу, кишечника, шлунка, ...
СПАЗМА
спазма; ж. (гр., від стягую) мимовільне корчове скорочення м'язів стравоходу, кишечника, шлунка, ...
СПАЗМАТИЧНИЙ
спазматичний корчовий; той, що має характер спазму.
СПАЗМОЛІТИК
спазмолітик; ч. (спазм і гр., послаблюю) мед. лікарський препарат; протиспазматичний засіб.
СПАНІЄЛІ
(англ., від лат., іспанський) порода довгошерстих коротконогих мисливських собак з обвислими ...
СПАРДЕК
спардек; ч. (англ., мор.) верхня легка палуба на трипалубних суднах 19 - початку 20 ст. або палуба ...
СПАРЖА
спаржа; ж. (іт., гр., молодий пагін) 1. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних з тонким, ...
СПАРИНГ
спаринг; ч. (англ.) тренувальний бій у боксі з метою підготовки до змагання. Інша назва - вільний ...
СПАРИНГ-ПАРТНЕРИ
(спаринг і партнер) партнери для тренування (спортсмени, команди, що змагаються між собою), ...
СПАРТАКІАДА
спартакіада; ж. масові змагання з різних видів спорту. Від імені вождя повстання рабів у ...
СПАРТАНЕЦЬ
спартанець; ч. 1. Громадянин давньогрецької держави Спарти, жителі якої відзначалися суворим ...
СПАРТАНСЬКИЙ
спартанський властивий спартанцю (напр., С. спосіб життя, С-е виховання).
СПЕКТАКЛЬ
спектакль; ч. (фр., від лат., видовище, вистава) театральна вистава.
СПЕКТОГРАМА
(лат.) 1. Фотографічне зображення спектра. 2. Набір частот, характерний для коливань механічного та ...
СПЕКТОГРАФ
(лат.) 1. Оптичний прилад, призначений для фотографування спектрів. 2. Прилад для аналізу ...
СПЕКТОМЕТРІЯ
(лат.) 1. Галузь спектроскопії, що розробляє методи виміру спектральних характеристик речовин. 2. ...
СПЕКТР
спектр; ч. (лат., образ, видіння) 1. Багатоколірна смуга, яка утворюється при проходженні ...
СПЕКТРАЛЬНИЙ
спектральний той, що стосується спектра; С. аналіз - визначення хімічного складу тіл за допомогою ...
СПЕКТРО...
(лат., уява, видіння) у складних словах відповідає поняттям "спектр", "спектральний".
СПЕКТРОБОЛОГРАМА
(спектро... гр., проміння і ...грама) графік розподілу інтенсивності електромагнітного проміння в ...
СПЕКТРОБОЛОМЕТР
(спектро... й болометр) пристрій (поєднання спектроскопа і болометра) для вимірювання ...
СПЕКТРОГЕЛІОГРАМА
(спектро... і геліограма) фотографія Сонця в його монохроматичному випромінюванні, зроблена за ...
СПЕКТРОГЕЛІОГРАФ
спектрогеліограф; ч. (спектро... і геліограф) спектрограф для фотографування Сонця у ...
СПЕКТРОГЕЛІОСКОП
спектрогеліоскоп; ч. (спектро... і геліоскоп) прилад для візуального спостереження поверхні Сонця ...
СПЕКТРОГРАМА
спектрограма; ж. (спектро... і ...грама) фотознімок або запис спектрів різного проміння.
СПЕКТРОГРАФ
спектрограф; ч. (спектро... і ...граф) прилад для реєстрації оптичних спектрів.
СПЕКТРОКОМПАРАТОР
спектрокомпаратор; ч. (спектро... і компаратор) подвійний мікроскоп для порівнювання двох ...
СПЕКТРОМЕТР
спектрометр; ч. (спектро... і ...метр) 1. Оптичний прилад для визначення положення окремих ліній ...
СПЕКТРОМЕТРІЯ
спектрометрія; ж. (спектро... і ...метрія) частина спектроскопії, в якій розробляють методи ...
СПЕКТРОСКОП
спектроскоп; ч. (спектро... і ...скоп) прилад для візуального спостереження оптичних спектрів.
СПЕКТРОСКОПІЯ
спектроскопія; ж. (спектро... і ...скопія) 1. Розділ фізики, який вивчає властивості оптичних ...
СПЕКТРОФОТОМЕТР
спектрофотометр; ч. (спектро... і фотометр) прилад для порівнювання яскравості світла в окремих ...
СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ
спектрофотометрія; ж. (спектро... і фотометрія) розділ фотометрії, в якому визначають яскравість ...
СПЕКУЛЯТИВНИЙ
спекулятивний (лат., від споглядаю) 1. Умоглядний, абстрактний. С-а філософія - а) за середньовіччя ...
СПЕКУЛЯЦІЯ
спекуляція; ж. (лат., вистежування, виглядання) 1. Скуповування та перепродаж цінностей (цінних ...
СПЕЛЕОЛОГІЯ
спелеологія; ж. (гр., печера і ...логія) наука, що вивчає печери, утворення їх, гідрографію, ...
СПЕЛЕОТУРИЗМ
спелеотуризм; ч. (гр., печера і туризм) подорожі з метою вивчення печер. Див. також: спелеологія
СПЕЛЕОФАУНА
спелеофауна; ж. (гр., печера і фауна) сукупність тварин, що населяють печери. С. становлять ...
СПЕРМІЙ
спермій; ч. (гр., насіння) чоловіча статева клітина (гамета) покритонасінних та більшості ...
СПЕРМІН
спермін; ч. (гр., насіння) органічна речовина, яку добувають із сім'яної рідини тварин; ...
СПЕРМА
сперма; ж. (гр., насіння, від сію) рідина, що виділяється при статевому акті у чоловіків і у самців ...
СПЕРМАТОГЕНЕЗ
сперматогенез; ч. (гр., насіння і ...генез) розвиток чоловічих статевих клітин - сперматозоїдів у ...
СПЕРМАТОЗОЇД
сперматозоїд; ч. (гр., насіння, жива істота і ...оїд) чоловіча статева клітина людини, тварин і ...
СПЕРМАТОФОРИ
(гр., насіння і ...фор) капсули, заповнені сперматозоїдами; правлять за їх переносників у статеву ...
СПЕРМАЦІЇ
спермації; мн. (гр., насіння) 1. Чоловічі статеві клітини червоних водоростей; характеризуються ...
СПЕРМАЦЕТ
спермацет; ч. (гр., насіння і кит) суміш складного ефіру пальмітинової кислоти і цетилового ...
СПЕРМОГОНІЙ
спермогоній; ч. (гр., насіння і народження) орган, в якому розвиваються спори - спермації у деяких ...
СПЕЦІЇ
(лат., прянощі) 1. Прянощі, які додають до страви для поліпшення смаку й аромату; приправа, заправа, ...
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ
спеціалізація; ж. (лат., особливий) 1. Оволодіння спеціальними знаннями в певній галузі. 2. ...
СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА
відособлення й створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції.
СПЕЦІАЛІСТ
спеціаліст; ч. (лат.) той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в ...
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
спеціальність; ж. (лат.) 1. Комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй ...
СПЕЦІАЛЬНИЙ
спеціальний (лат.) 1. Призначений виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. 2. ...
СПЕЦИФІКА
специфіка; ж. (лат., особливий) відмітні особливості предмета, явища; те, що характерне для певного ...
СПЕЦИФІКАЦІЯ
специфікація; ж. (лат., вид, різновид і ...фікація) 1. Визначення і перелік специфічних особливостей ...
СПЕЦИФІЧНИЙ
специфічний (лат.) 1. Характерний тільки для кого-, чого-небудь, властивий виключно комусь, чомусь; ...
СПИРТ
спирт; ч. (англ.) 1. Горюча, багата на алкоголь рідина, яку одержують перегонкою деяких продуктів, ...
СПИРТИ
(англ., від лат., дихання, дух) органічні сполуки, що містять одну або кілька гідроксильних груп (ОН) ...
СПИРТОМЕТР
спиртометр; ч. (спирт і ...метр) спиртомір; ареометр із шкалою для визначення міцності ...
СПЛІН
сплін; ч. (англ., гр., селезінка) пригнічений настрій, нудьга. В давнину такий стан пояснювали ...
СПЛАНХНОЛОГІЯ
спланхнологія; ж. (гр., нутрощі і ...логія) розділ анатомії, що вивчає нутрощі людини й тварин.
СПЛАНХНОПТОЗ
спланхноптоз; ч. (гр., нутрощі і птоз) те саме, що й ентероптоз.
СПЛАНХНОТОМ
(гр., нутрощі і різання, відрізок) черевний, або нижній, несегментоваяпй відділ середнього ...
СПЛЕНІЙ
(гр., селезінка) лікарський гормональний препарат. Застосовують для лікування й профілактики ...
СПОДУМЕН
сподумен; ч. (гр., спопелений, від обертаю в попіл) мінерал класу силікатів, світло-зеленого або ...
СПОНГІН
(гр., губка) органічна речовина, з якої складається скелет кремнерогових губок. За хімічним ...
СПОНГІТ
спонгіт; ч. (гр., губка) скамяніла морська губка.
СПОНДЕЙ
спондей; ч. (гр., літ.) в античному віршуванні - стопа з двох довгих складів, у силабо-тонічному ...
СПОНДИЛІТ
спондиліт; ч. (гр., хребець) мед. гостре хронічне запальне захворювання хребців людини, ...
СПОНДИЛОЗ
(гр., хребець) мед. сплющення й зростання хребців між собою в людини і хребетних тварин, ...
СПОНТАННИЙ
спонтанний (лат., довільний) 1. Той, що виникає не під впливом зовнішніх дій і причин, а внаслідок ...
СПОРАДИЧНИЙ
спорадичний (гр., від сію, розсіваю) який здійснюється, відбувається, виконується час від часу, не ...
СПОРАНГІЙ
спорангій; ч. (гр., насіння і посудина, вмістище) орган нестатевого розмноження нижчих та вищих ...
СПОРИ
(гр., сім'я, сіяння) мікроскопічні одноклітинні, рідше двоклітинні або багатоклітинні зачатки ...
СПОРОВИКИ
(гр., сім'я) клас тварин типу найпростіших; паразити. Живуть у клітинах, тканинах і порожнинах тіла ...
СПОРОГЕНЕЗ
спорогенез; ч. (спори і ...генез) процес утворення спор у більшості рослин.
СПОРОФІЛ
спорофіл; ч. (спори і гр., листок) листок, на якому утворюються спори.
СПОРОФІТ
спорофіт; ч. (гр., сім'я, сіяння і ...фіти) нестатеве покоління у рослин, яким властиве чергування ...
СПОРОЦИСТА
спороциста; ж. (гр., сім'я, сіяння і чиста) 1. Стадія розвитку деяких одноклітинних тварин класу ...
СПОРТ
спорт; ч. (англ., від розважатися, з старофр., букв. - відносити) 1. Фізичні вправи (гімнастика, ...
СПРИНКЛЕР
спринклер; ч. (англ., від бризкати) насадка-водорозбризкувач автоматичної дії на трубах ...
СПРИНТ
спринт; ч. (англ.) змагання з бігу, плавання і т. ін. на коротку, дистанцію.
СПРИНТЕР
спринтер; ч. (англ.) бігун, гонщик, плавець тощо на короткі дистанції.
СПУРТ
спурт; ч. (англ., букв. - вибух, ривок) різке короткочасне прискорення швидкості (темпу) руху в ...
СТІКС
(гр., "Жахливий") у давньогрецькій міфології одна з річок, що омивала "підземне царство", уособлення ...
СТАБІЛІВОЛЬТ
(англ., від сталість і напруга струму) газонаповнений прилад, який застосовують у радіотехнічних ...
СТАБІЛІЗАТОР
стабілізатор; ч. (лат., стійкий) 1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке ...
СТАБІЛІЗАЦІЯ
стабілізація; ж. (лат., стійкий) 1. Зміцнення, укріплення, приведення чого-небудь у стійкий стан, ...
СТАБІЛІТРОН
стабілітрон; ч. (лат., стійкий і (елек)трон) газорозрядний чи напівпровідниковий прилад, напруга у ...
СТАБІЛОВОЛЬТ
(англ., від сталість і напруга струму) газонаповнений прилад, який застосовують у радіотехнічних ...
СТАБІЛЬНІСТЬ
стабільність; ж. сталість, незмінність, тривале збереження певного постійного стану або рівня.
СТАБІЛЬНИЙ
стабільний (лат.) міцний, стійкий, постійний, сталий.
СТАГНАЦІЯ
стагнація; ж. (лат., болото, стояча вода) 1. Застій у виробництві, торгівлі тощо. 2. Застій крові у ...
СТАГФЛЯЦІЯ
стагфляція; ж. (стаг(нація) та (ін)фляція) період, протягом якого спад економічної активності або ...
СТАДІЙ
стадій; ч. (гр.) старовинна одиниця виміру віддалей. С. вавілонський дорівнював 194 м, єгипетський - ...
СТАДІОН
стадіон; ч. (гр., місце для змагань) комплексна спортивна споруда, яка складається з футбольного ...
СТАДІЯ
стадія; ж. (гр., стадій) 1. Певний момент, період, етап у житті, розвитку кого-, чого-небудь, які мають ...
СТАЖ
стаж; ч. (фр., від лат., тимчасове перебування) 1. Тривалість якої-небудь діяльності, праці, ...
СТАЖЕР
(фр.) особа, яка набуває практичних навичок з певної спеціальності.
СТАЖУВАННЯ
стажування; с. (фр.) 1. Проходження іспитового терміну (після закінчення спеціального вузу) перед ...
СТАЗ
стаз; ч. (гр., стояння, нерухомість) різке уповільнення або припинення руху крові в кровоносних ...
СТАЙЄР
(англ., від проявляти витривалість) 1. Бігун, гонщик, ковзаняр тощо на довгі дистанції. 2. Кінь, що ...
СТАКАТО
стакато (іт., муз.) 1. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). 2. ...
СТАКЕР
стакер; ч. (англ., від нагромаджувати) пересувний самохідний конвейєр, яким колоди, короткі дерева ...
СТАККАТО
(іт., від відривати, відокремлювати) уривчасте, коротке виконання мелодії на музичному ...
СТАКСЕЛЬ
стаксель; ч. (гол., штаг, канат і вітрило) косе трикутне вітрило, яке підіймають по штагу або леєру ...
СТАЛАГМІТИ
(гр., краплина) мінеральні утворення (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних ...
СТАЛАКТИТИ
(гр., той, що стікає по краплі) мінеральні утворення (переважно вапнякові), звисають з стелі печер, ...
СТАМІНОДІЙ
стамінодій; ч. (лат., нитка, тичинка і гр., вид, вигляд) редукована тичинка (напр., у квітки льону).
СТАНІН
станін; ч. (лат., олово) мінерал класу сульфідів, сталево-сірого кольору з зеленуватим відтінком. ...
СТАНІОЛЬ
станіоль; ч. (нім., від лат., олово) матеріал (тонкі листи, стрічки олова або олов'яних сплавів), ...
СТАНІТИ
(лат., олово) солі олов'янистої кислоти. Деякі С. застосовують у синтезі органічних барвників, а ...
СТАНАТИ
(лат., олово) солі олов'яної кислоти.
СТАНДАРТ
стандарт; ч. (англ.) 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним ...
СТАНДАРТИЗАЦІЯ
стандартизація; ж. 1. Установлення єдиних норм і вимог на готову продукцію, напівфабрикати, ...
СТАНДАРТНИЙ
стандартний 1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. перен. Шаблонний, трафаретний, ...
СТАНСИ
(фр., від іт., строфа) віршовий жанр; куплет (строфа), що має закінчений зміст.
СТАНЦІЯ
санепідемстанція; ж. (лат., стояння, зупинка) 1. заст. Пункт зупинки на великій дорозі, поштовому ...
СТАПЕЛЬ
стапель; ч. (гол.) 1. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою ...
СТАРТ
старт; ч. (англ.) 1. Момент початку спортивних змагань з бігу, плавання тощо; момент зльоту літака, ...
СТАРТЕР
стартер; ч. (англ., від починати, запускати) 1. Особа, що подає сигнал до старту. 2. Механізм, ...
СТАТАРНИЙ
статарний (лат.) нерухомий; С-е читання - навчальне читання тексту з детальним його розглядом, на ...
СТАТЕР
статер; ч. (гр.) золота або електрова монета в Стародавній Греції. Дорівнював 2 драхмам ...
СТАТИКА
статика; ж. (гр., вчення про вагу) 1. фіз. Розділ теоретичної механіки, що вивчає закони рівноваги ...
СТАТИСТ
статист; ч. (нім., іт., гр., стоячий нерухомо) 1. Актор, який виконує ролі без слів, учасник масових ...
СТАТИСТИК
статистик; ч. (англ.) фахівець із статистики, службовець, який займається статистикою.
СТАТИСТИКА
статистика; ж. (англ., від лат., стан, становище) 1. Наука, яка вивчає кількісні зміни у розвитку ...
СТАТИСТИЧНИЙ
статистичний (статистика) пов'язаний з обліком масових явищ, з висновками про стан фізичної ...
СТАТИЧНИЙ
сейсмостатичний 1. Стосується статистики, пов'язаний із станом рівноваги. 2. Пов'язаний із ...
СТАТОЛІТИ
(гр., стоячий і ...літ) 1. те саме, що й отоліти. 2. Дрібні рухливі крохмальні зерна в клітинах ...
СТАТОР
статор; ч. (англ., від лат., стою) нерухома частина машини, в якій є обертова частина - ротор (в ...
СТАТОСКОП
статоскоп; ч. (гр., стоячий і ...скоп) барометричний прилад для вимірювання найменших змін ...
СТАТОЦИСТИ
(гр., стоячий і циста) 1. Органи рівноваги багатьох безхребетних тварин, а з хордових - ...
СТАТС-СЕКРЕТАР
статс-секретар; ч. (нім., від держава і секретар) у деяких країнах назва міністрів і вищих ...
СТАТУС
статус; ч. (лат., становище) 1. юр. Правове становище осіб або організацій, установ тощо. 2. С. ...
СТАТУС-КВО
статус-кво; ч. або с. (лат., довоєнне становище) становище, що існувало або існує в якийсь ...
СТАТУТ
статут; ч. (лат., від встановлюю, вирішую) 1. Зведення правил, що визначають завдання, структуру, ...
СТАТУЯ
статуя; ж. (лат., від встановлюю) скульптурне тривимірне зображення людини або тварини (звичайно ...
СТАФІЛОКОКИ
(гр., виноградне гроно й коки) бактерії родини кокових. Клітини кулясті, нерухливі, утворюють ...
СТАФАЖ
стафаж; ч. (нім.) зображення людей або тварин, вмальовані в живописну композицію, найчастіше - в ...
СТАЦІОНАР
стаціонар; ч. (лат., нерухомий) 1. Заклад постійного типу (на відміну від пересувного або ...
СТАЦІОНАРНИЙ
стаціонарний (лат.) 1. Який має постійне місце дії, перебування і постійну організацію (на відміну ...
СТАЦІОНЕР
стаціонер; ч. (фр., від лат., сторожовий) військове судно країни, що несло вартову або поліцейську ...
СТВІРІ
грузинський духовий музичний інструмент типу волинки. Інша назва - гудаствірі.
СТЕАРИН
стеарин; ч. (гр., сало, жир) продукт, що його одержують переважно з тваринних жирів. Тверда ...
СТЕАТИТ
стеатит; ч. (гр., жир, сало) суцільні скупчення тальку.
СТЕГОЗАВР
стегозавр; ч. (гр., дах і ...завр) підряд вимерлих рослиноїдних чотириногих плазунів ряду ...
СТЕГОЦЕФАЛИ
(гр., дах і ...цефал) група вимерлих земноводяних, зовні подібних до саламандр. Існували за палеозою.
СТЕК
стек; ч. (англ.) тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді.
СТЕКА
стека; ж. (іт.) інструмент - паличка, якою скульптор користується при ліпленні з глини, пластиліну, ...
СТЕЛІТ
стеліт; ч. (лат., зоря) твердий зносостійкий сплав (переважно на кобальтовій основі), який ...
СТЕЛА
стела; ж. (гр., стовп) 1. Вертикальна кам'яна плита чи стовп з рельєфним зображенням або написом. 2. ...
СТЕЛАЖ
стелаж; ч. (нім., від ставити) 1. Полиці на кілька ярусів (у бібліотеці - для книг, на торф'яних і ...
СТЕН
стен; ч. (гр., сила) одиниця сили; сила, що надає масі в 1 т прискорення 1 м/сек2. Позначається сн. 1 сн ...
СТЕНАФАКС
електронна фотогравірувальна машина для виготовлення трафаретних друкарських форм.
СТЕНД
стенд; ч. (англ.) 1. Щит, на якому виставляються для огляду які-небудь експонати, вивішуються ...
СТЕНО...
(гр., вузький, обмежений) у складних словах відповідає поняттям "обмежений", "скорочений".
СТЕНОБІОНТНИЙ
стенобіонтний (стено... та біонти) пристосований до певних умов існування; С-і організми - ...
СТЕНОБАТНИЙ
стенобатний (стено... і гр., глибина) пристосований до життя на строго певній глибині; С-і тварини - ...
СТЕНОГАЛІННИЙ
стеногалінний (стено... і гр., сіль) здатний жити лише при певній солоності води; С-і організми - ...
СТЕНОГРАМА
стенограма; ж. (стено... і ...грама) дослівний запис усної мови способом стенографії, а також ...
СТЕНОГРАФІЧНИЙ
стенографічний 1. Той, що стосується стенографії. 2. Записаний стенографічним способом. 3. перен. ...
СТЕНОГРАФІЯ
стенографія; ж. (стено... і ...графія) швидкий дослівний запис усної мови за допомогою системи ...
СТЕНОЗ
стеноз; ч. (гр., звуження) звуження просвіту трубчастих органів в організмі людини й тварин, що ...
СТЕНОКАРДІЯ
стенокардія; ж. (стено... і ...кардія) захворювання, що характеризується різким болем в ділянці ...
СТЕНОТЕРМІЧНИЙ
стенотермічний (стено... і гр., тепло) пристосований до певної температури; С-і організми - тварини ...
СТЕНОТИПІЯ
стенотипія; ж. (стено... і ...типія) запис усної мови за допомогою стенографічної машинки, яка може ...
СТЕНОФАГІЯ
стенофагія; ж. (стено... і ...фагія) живлення тварин вузькоспеціалізованим кормом.
СТЕНТОР
стентор; ч. (гр.) 1. Ім'я одного з героїв "Іліади" Гомера. 2. перен. Людина з дуже сильним голосом. 3. ...
СТЕНЬ-ВАНТИ
(гол.) снасті стоячого такелажу, що підтримують з боків стеньгу.
СТЕНЬГА
стеньга; ж. (гол.) продовження щогли у висоту, друга її частина.
СТЕПС
степс; ч. (англ.) гніздо або кільце на палубі чи у днищі судна, яке фіксує нижній кінець щогли.
СТЕРАДІАН
стерадіан; ч. (гр., просторовий і радіан) одиниця виміру тілесного кута (частини простору, ...
СТЕРЕО...
(гр., твердий, просторовий) у складних словах означає "твердий", "просторовий", "об'ємний".
СТЕРЕОІЗОМЕР
стереоізомер; ч. (гр., спец.) хімічна сполука, яка відрізняється від однакових з нею за складом ...
СТЕРЕОІЗОМЕРІЯ
стереоізомерія; ж. (стерео... та ізомерія) різниця у властивостях деяких хімічних сполук ...

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.