Слова на букву Т (883) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Т (883)

< 1 2 3 4 >>
ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ
(Комуністичний) міжнародне об'єднання комуністичних партій (1919 - 43 рр.).
ТРЕТИРУВАТИ
третирувати (нім., від фр., поводитись, обходитись) зневажливо ставитися до когось, зверхньо, ...
ТРИ...
(лат., гр., три) у складних словах означає потроєння.
ТРИБАЛІЗМ
(англ., плем'я) міжплемінна ворожнеча, що проявляється в суспільстві, де є пережитки ...
ТРИБИ
(лат., від розділяю, ділю на три частини) у Стародавньому Римі у 8 - 6 ст. до н. е. три племені, які ...
ТРИБОЕЛЕКТРИКА
трибоелектрика; ж. (гр., розтираю і електрика) явище виникнення електрики під час тертя тіл одне ...
ТРИБОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
триболюмінесценція; ж. (гр., розтираю і люмінесценція) свічення тіл під час їхнього тертя, ...
ТРИБОМЕТРІЯ
трибометрія; ж. (гр., розтираю і ...метрія) сукупність методів вимірювання сил тертя (зовнішнього) й ...
ТРИБРАХІЙ
трибрахій; ч. (гр., від три і короткий) в античному віршуванні стопа на три короткі склади.
ТРИБУН
трибун; ч. (лат., глава триби) 1. У Стародавньому Римі - назва різних державних і громадських ...
ТРИБУНА
трибуна; ж. (іт., від лат., підвищення) 1. Підвищення для виступу промовців. 2. Споруда для глядачів, ...
ТРИБУНАЛ
трибунал; ч. (лат., судилище) 1. У Стародавньому Римі - підвищення, на якому високі урядові особи ...
ТРИВІАЛЬНИЙ
тривіальний (лат., від перехрестя шляхів) звичайний, буденний, заяложений, позбавлений свіжості й ...
ТРИВІУМ
(лат., від три і шлях) три гуманітарні науки - граматика, риторика й діалектика, які в середні віки ...
ТРИГЕР
тригер; ч. (англ., букв. - спусковий гачок) пристрій (пускова схема), в якому є дві лампи або два ...
ТРИГЛІФ
тригліф; ч. (гр., від три і ріжу) архіт. прямокутна вертикальна кам'яна плита з трьома поздовжніми ...
ТРИГОНІЯ
(гр., трикутник) рід морських двостулкових молюсків. Живуть у мілководних добре прогріваних ...
ТРИГОНАЛЬНИЙ
тригональний (лат., гр.) трикутний; Т-а система - система, кристали якої мають форми піраміди, ...
ТРИГОНОКЕФАЛІЯ
(гр., трикутник і голова) клиновидна форма голови із звуженою лобною і розширеною потиличними ...
ТРИГОНОМЕТРІЯ
тригонометрія; ж. (гр., трикутник і ...метрія) галузь математики, в якій вивчаються тригонометричні ...
ТРИГОНОМЕТРИЧНИЙ
тригонометричний той, що належить до тригонометрії; Т-і функції - спільна назва для функцій кута - ...
ТРИДИМІТ
тридиміт; ч. (гр., троїстий, потрійний) мінерал класу силікатів, білого, сірувато-білого кольору, ...
ТРИЗМ
тризм; ч. (гр., скреготіння) судорожне стиснення щелепів - спостерігається як ранній симптом ...
ТРИКЛІННА СИСТЕМА
(три... і гр., нахиляю) одна з кристалографічних систем, об'єднує два види симетрії.
ТРИКО
трико; с. (фр.) 1. Вовняна, вапіввовняна або бавовняна тканина узорчатого переплетення для ...
ТРИКОТАЖ
трикотаж; ч. (фр., від в'язати) машинна в'язана тканина.
ТРИКОТИН
трикотин; ч. (фр.) тканина, схожа за пухкістю переплетення на трикотаж.
ТРИЛАТЕРАЦІЯ
(три... і лат., сторона) метод визначення опорних геодезичних пунктів, що полягає в побудові на ...
ТРИЛЕМА
(три... і гр., засновок) 1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна ...
ТРИЛОБІТИ
(три... і гр., частина) клас викопних морських зябродихаючих членистоногих тварин, тіло яких було ...
ТРИЛОГІЯ
трилогія; ж. (гр., від три і слово, розповідь) три самостійні твори одного автора (літературні, ...
ТРИЛЬЙОН
трильйон; ч. (фр.) число, яке в десятковій системі числення зображується одиницею з дванадцятьма ...
ТРИМАРАН
тримаран; ч. (три... і (ката)маран) яхта з трьома кілями.
ТРИМЕР
тример; ч. (англ., від впорядкувати, врівноважувати) 1. Верстат для поперечного розпилювання ...
ТРИМЕСТР
триместр; ч. (лат., тримісячний, від три і місяць) частина учбового року у вищих навчальних ...
ТРИМЕТР
триметр; ч. (гр., від три і міра) тристопний вірш будь-якого розміру (ямб, хорей, дактиль). Див. ...
ТРИНІТРОТОЛУОЛ
тринітротолуол; ч. (три.... гр., селітра і толуол) органічна вибухова сполука, біла (технічний ...
ТРИНОМ
трином; ч. (три... і ...ном) у математиці тричлен. Пор. біном, поліном.
ТРИПАНОСОМИ
(гр., свердел і тіло) рід одноклітинних організмів класу джгутиконосців. Паразити хребетних ...
ТРИПАНОСОМОЗИ
захворювання людини й тварин, спричинювані трипаносомами. Напр., сонна хвороба, хвороба Шагаса (у ...
ТРИПЛАН
триплан; ч. (три... і ...план) літак з трьома, на відміну від моноплана й біплана, крилами, ...
ТРИПЛЕКС
триплекс; ч. (лат., потрійний) 1. Безосколкове скло, що складається з двох листів звичайного скла і ...
ТРИПЛЕКС-ПРОЦЕС
(триплекс і процес) виробництво сталі послідовно в трьох плавильних агрегатах.
ТРИПЛЕТ
триплет; ч. (фр., потроювати, від лат., потрійний) 1. Назва багатьох систем, пристроїв, процесів, яку ...
ТРИПЛОЇД
триплоїд; ч. (гр., потрійний і ...оїд) рослинний організм, що містить три повні набори гомологічних ...
ТРИПОДІЯ
(гр., тристопний) ритмічна група, що складається з трьох стоп у вірші.
ТРИПСИ
(гр., шашіль, червиця) ряд комах. Живуть на рослинах, під опалим листям, у грунті. Живляться соками ...
ТРИПСИН
трипсин; ч. (гр., розтирання) травний фермент людини й вищих тварин. Міститься в соці підшлункової ...
ТРИПТИХ
триптих; ч. (гр., потрійний) 1. мист. Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків і т. ін., ...
ТРИПТОФАН
триптофан; ч. (здогадне гр., потрійний і світлий, яскравий) амінокислота, що входить до складу ...
ТРИРЕМА
трирема; ж. (гр., лат.) судно з трьома рядами весел у давніх греків і римлян; трієра.
ТРИСЕКЦІЯ
трисекція; ж. (три... і лат., розсікання) поділ чого-небудь на три частини. Т. кута. - задача поділу ...
ТРИСЕЛЬ
трисель; ч. (англ.) 1. Косе чотирикутне вітрило. 2. Загальна назва нижніх вітрил на шхунах.
ТРИТІЙ
тритій; ч. (гр., третій) радіоактивний і найважчий ізотоп водню. Масове число Т. становить 3 (ядро ...
ТРИТОН
тритон; ч. (1) (гр.) 1. У давньогрецькій міфології - син бога морів Посейдона - морське божество з ...
ТРИФОЛІАТА
(три... і лат., листковий) вид листопадних дерев і кущів родини рутових. Походить з Північного ...
ТРИФТАЗИН
лікарський препарат. Застосовують при різних формах шизофренії, маніакально-депресивному ...
ТРИФТОНІ
(гр., від три і голосний звук) поєднання трьох голосних звуків в одному складі.
ТРИХІНА
трихіна; ж. (гр., волосяний) паразитичний круглий черв'як, який спричинює трихіноз. Личинки Т. ...
ТРИХІНЕЛА
трихінела; ж. (гр., волосяний) паразитичний круглий черв'як, який спричинює трихіноз; тирхіна. ...
ТРИХІНЕЛЬОЗ
трихінельоз; ч. глистяне захворювання людини і тварин; трихіноз. Збудник круглий черв'як трихіна. ...
ТРИХІНОЗ
трихіноз; ч. глистяне захворювання людини і тварин. Збудник круглий черв'як трихіна. Захворювання ...
ТРИХІНОЗНИЙ
трихінозний заражений трихінами.
ТРИХОГРАМА
трихограма; ж. (гр., волосина і риска, лінія) рід перетинчастокрилих комах надродини хальцид. ...
ТРИХОРД
(три... і ...хорд) звукоряд з трьох звуків у межах терції або кварти.
ТРИХОТОМІЯ
трихотомія; ж. (гр., на три частини і ...томія) поділ, членування на три частини.
ТРИХОФІТІЯ
(гр., волосина і рослина) заразне грибкове захворювання шкіри, волосся, нігтів у людини та тварин, ...
ТРИХОЦЕФАЛЬОЗ
(гр., волосина і голова) глистяне захворювання людини. Збудник - волосоголовець людський. ...
ТРИХОЦИСТИ
(гр., волосина і циста) органели багатьох інфузорій і деяких джгутикових, що служать головним ...
ТРИЦЕПС
(лат., триголовий, від три і голова) триголовий м'яз (плеча, гомілки).
ТРИЦЕРАТОПС
(три.... гр., ріг і вигляд) викопний плазун з підряду рогатих динозаврів. Рештки відомі з відкладів ...
ТРИЦИКЛ
трицикл; ч. (три... і гр., коло, колесо) триколісний велосипед, автомобіль.
ТРОГ
трог; ч. (нім., букв. - ночви) гірська долина, яка в результаті дії льодовика набула коритоподібної ...
ТРОГЛОДИТ
троглодит; ч. (гр., той, що живе в печері або норі, від нора, печера і занурююсь, ховаюсь) 1. Первісна ...
ТРОЛЕЙ
тролей; ч. (англ., букв. - візок) контактний провід, яким електричний струм надходить до тягових ...
ТРОЛЕЙБУС
тролейбус; ч. (англ., від тролей і лат., для всіх) 1. Безрейковий наземний, переважно вуличний, ...
ТРОЛЕЙКАР
тролейкар; ч. (англ., від тролей і візок) самохідний безрейковий вантажний візок, електродвигун ...
ТРОЛЬ
троль; ч. (старосканд.) в скандінавських повір'ях надприродна істота, як правило, ворожа людям.
ТРОМБ
тромб; ч. (1) (іт., букв. - труба) руйнівної сили вихор (смерч) над сушею, діаметром кілька десятків ...
ТРОМБІН
тромбін; ч. (гр., грудка, згусток) фермент, який зумовлює зсідання крові. Утворюється в плазмі ...
ТРОМБОЗ
тромбоз; ч. процес утворення згустків крові (тромбів) у кровоносних судинах людини й тварин. ...
ТРОМБОН
тромбон; ч. (іт., від груба) мідний духовий музичний інструмент.
ТРОМБОПЛАСТИН
(гр., грудка, згусток і виліплений, утворений) речовина, що прискорює зсідання крові; бере участь у ...
ТРОМБОТРОПІН
(гр., грудка, згусток і поворот, зміна) білок, що виробляється в печінці. Циркулює в плазмі крові, ...
ТРОМБОФЛЕБІТ
тромбофлебіт; ч. (гр., грудка, згусток і флебіт) запалення вени, що супроводиться утворенням ...
ТРОМБОЦИТИ
(гр., грудка, згусток і ...цити) формені елементи крові тварин і людини.
ТРОН
трон; ч. (гр.) багато оздоблене крісло на спеціальному підвищенні - місце монарха під час ...
ТРОП
троп; ч. (гр., зворот) слово чи вислів, вжиті у переносному, образному значенні. До Т. належать ...
ТРОПІЗМИ
(гр., поворот, напрям) ростові рухи органів рослин (стебла, кореня, листків), спричинювані ...
ТРОПІК
тропік; ч. (гр.) 1. Уявне коло на поверхні земної кулі, паралельне екватору і віддалене на 23°27' на ...
ТРОПІКИ
(гр., поворотне коло) 1. Паралелі, віддалені на 23°27' на північ (північний Т., або Т. Рака) і на південь ...
ТРОПІЧНИЙ
тропічний 1. Властивий тропікам, Т. клімат - жаркий клімат, властивий тропічним широтам; Т-і пояси - ...
ТРОПОПАУЗА
тропопауза; ж. (гр., поворот і пауза) перехідний шар, що відділяє тропосферу від стратосфери. Див. ...
ТРОПОСФЕРА
тропосфера; ж. (гр., поворот й сфера) нижня частина атмосфери на висоті до 8 - 10 км у помірних ...
ТРОПОФІТИ
(гр., поворот і ...фіти) рослини, які пристосувалися до життя в областях з регулярною щорічною ...
ТРОС
трос; ч. (гол.) загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють Т. з рослинних або штучних ...
ТРОСТИТ
тростит; ч. структура загартованої, а потім відпущеної сталі (щоб зменшити внутрішні напруження). ...
ТРОФІКА
трофіка; ж. (гр., живлення) процес надходження в організм поживних речовин, потрібних для його ...
ТРОФІЧНИЙ
трофічний той, що стосується нервової трофіки, Т. нерв - нерв, що регулює обмін речовин і живлення ...
ТРОФЕЙ
трофей; ч. (фр., з гр., пам'ятник перемоги, від змушення до втечі) 1. Військове та інше спорядження, ...
ТРОФОНЕВРОЗ
трофоневроз; ч. (гр., їжа і невроз) розлад живлення органів і тканин організму в зв'язку з ...
ТРОХЕЙ
трохей; ч. (гр.) в античному віршуванні - двоскладова стопа за першим довгим і другим коротким ...
ТРОХОЇДА
трохоїда; ж. (гр., кругоподібний, круглий) плоска крива лінія, яку описує точка, незмінно зв'язана з ...
ТРОХОТРОН
трохотрон; ч. (трохо(їда) і (елек)трон) електронно-променевий прилад, в якому електрони рухаються ...
ТРОХОФОРА
(гр., колесо і той, що несе) вільно плаваюча мікроскопічних розмірів личинка деяких кільчастих ...
ТРУЇЗМ
(англ.) загальновідома істина, банальність.
ТРУБАДУР
трубадур; ч. (фр., з прованс., від вишукувати, віршувати) 1. Провансальський мандрівний поет-співець ...
ТРУВЕР
трувер; ч. (фр., від знаходити, придумувати) середньовічний (11-14 ст.) північно-французький ...
ТРУПА
трупа; ж. (фр., букв. - натовп) колектив артистів театру або цирку.
ТРЮК
трюк; ч. (фр., букв. - спритність) 1. Спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно ...
ТРЮМ
трюм; ч. (гол., від приміщення) простір на судні між днищем і нижньою палубою.
ТРЮФЕЛЬ
трюфель; ч. (нім., від лат.) 1. Схожий формою на бульбу їстівний гриб, який росте під землею і має ...
ТСУГА
тсуга; ж. (яп.) рід деревних рослин родини соснових. Поширена в Гімалаях, Східній Азії (Японія) та ...
ТУ-СТЕП
(англ., букв. - подвійний крок) салонний танець північноамериканського походження.
ТУАЛЕТ
туалет; ч. (фр., від полотно) 1. Вбрання, одяг. 2. Опоряджування своєї зовнішності. 3. Столик з ...
ТУАТАРА
(маорійське) єдиний сучасний представник плазунів підкласу дзьобоголових. Збереглася на піщаних ...
ТУБА
туба; ж. (лат., труба) мідний духовий музичний інструмент найнижчого регістру.
ТУБАЗИД
тубазид; ч. лікарський препарат. Застосовують при лікуванні всіх форм туберкульозу легень. Інша ...
ТУБАФОН
(лат., труба і ...фон) ударний музичний інструмент, що складається з набору металевих трубочок.
ТУБЕРКУЛІН
туберкулін; ч. спеціально оброблена витяжка з культури збудника туберкульозу (палички ...
ТУБЕРКУЛИ
(лат., гулька) вузлики в тканинах організму, спричинювані туберкульозною паличкою.
ТУБЕРКУЛЬОЗ
туберкульоз; ч. (лат., гулька) загальне інфекційне захворювання людини і деяких тварин, що уражає ...
ТУБЕРОЗА
тубероза; ж. (лат., вкритий гулями) багаторічна трав'яниста рослина родини амарилісових. Походить ...
ТУБУС
тубус; ч. (лат., труба) 1. фіз. Елемент оптичного приладу (напр., мікроскопа, оптичної труби) у ...
ТУГРИК
тугрик; ч. грошова одиниця Монголії, поділяється на 100 мушу.
ТУЛІЙ
тулій; ч. хімічний елемент, символ Tu, ат. н. 69; метал, належить до лантаноїдів. Штучно одержаний ...
ТУЛЯРЕМІЯ
туляремія; ж. гостра інфекційна хвороба людини й тварин (головним чином гризунів). Збудником Т. є ...
ТУМАН
туман; ч. іранська золота монета, що її карбували до 1932 р.
ТУМБЛЕР
тумблер; ч. (англ., від кидати, перекидати) вимикач невеликих розмірів у радіоапаратурі.
ТУМОР
(лат., припухлість) пухлина.
ТУНІКА
туніка; ж. (лат.) давньоримський одяг типу сорочки (спочатку вовняної, з 4 ст. - лляної, переважно ...
ТУНІКАТИ
(лат., той, що має оболонку) підтип морських тварин типу хордових. Поширені в морях більшої частини ...
ТУНА
туна; ж. (ісп.) багаторічні рослини роду опунція родини кактусових. Батьківщина - ...
ТУНГ
тунг; ч. (кит.) рід деревних рослин родини молочаєвих. Поширені в тропічній і субтропічній Азії. ...
ТУНДРА
тундра; ж. (фін., висока безліса гора) природна зона субарктичних широт, для рослинного покриву ...
ТУНЕЛЬ
тунель; ч. (англ., букв. - труба) підземна споруда для транспорту (залізниці, метрополітену, ...
ТУР
ч. (фр., оберт, від токарний верстат) 1. Один оберт по колу в танці. 2. Етап гри, змагання. 3. Один із ...
ТУРА
тура; ж. (фр., від лат., башта) шахова фігура, що формою нагадує вежу.
ТУРБІНА
турбіна; ж. (фр., від лат., вихор) лопатковий двигун, який перетворює енергію води, пари, газу на ...
ТУРБЕЛЯРІЇ
(лат., шум, метушня) клас тварин типу плоских червів. Поширені в усіх частинах світу; живуть у ...
ТУРБО...
в складних словах вказує на зв'язок з поняттям "турбіна".
ТУРБОАГРЕГАТ
турбоагрегат; ч. (турбо... і агрегат) жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина ...
ТУРБОВЕНТИЛЯТОР
турбовентилятор; ч. (турбо... і вентилятор) відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить ...
ТУРБОГЕНЕРАТОР
турбогенератор; ч. (турбо... і генератор) генератор змінного струму з приводом від турбіни.
ТУРБОДЕТАНДЕР
(турбо... і детандер) машина (детандер) лопаткового типу для охолодження й скраплення газу.
ТУРБОДИНАМО
турбодинамо; с. (турбо... і динамо(машина)) генератор постійного струму (динамомашина) з приводом ...
ТУРБОКОМПРЕСОР
турбокомпресор; ч. (турбо... і компресор) відцентровий або осьовий компресор, що його приводить у ...
ТУРБОПАУЗА
(лат., вихор і пауза) рівень у верхній атмосфері на висотах близько 105 - 115 км, вище за який роль ...
ТУРБОРЕАКТИВНИЙ
турбореактивний (турбо... і реактивний) той, в якому сила реактивного руху поєднується з дією ...
ТУРБУЛЕНТНИЙ
турбулентний (лат., бурлячий, безладний, неспокійний) вихровий; - турбулентний рух
ТУРБУЛЕНТНИЙ РУХ
рух рідин або газів, за якого перемішувані частинки утворюють вихори й рідини (гази) швидко ...
ТУРБУЛЕНЦІЯ
турбуленція; ж. (лат., вирування, неспокій, обертання навколо осі) в гідромеханіці та аеромеханіці ...
ТУРГОР
тургор; ч. (лат., від набрякаю, наповнююсь) у рослин стан напруження клітинної оболонки, ...
ТУРЕЛЬ
турель; ж. (фр., букв. - башточка) станок для кулеметів або малокаліберних автоматичних гармат, що ...
ТУРИЗМ
туризм; ч. (фр., від обхід, об'їзд) подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні ...
ТУРМАЛІН
турмалін; ч. (фр., з сингальського сердолік) мінерал класу силікатів, чорного, бурого, рожевого, ...
ТУРНІК
турнік; ч. (фр., вертітися, обертатися) гімнастичний снаряд, що складається з горизонтального ...
ТУРНІКЕТ
турнікет; ч. (фр., від вертіти, обертати) 1. Обертова хрестовина, яку встановлюють для проходження ...
ТУРНІР
турнір; ч. (нім., від старофр.) 1. військ. Змагання лицарів у середньовічній Західній Європі. ...
ТУРНЕ
турне; с. (фр., від вертіти, повертати) 1. Подорож по круговому маршруту. 2. Поїздка акторів, ...
ТУРНЕПС
турнепс; ч. (англ., від ріпа) дворічна кормова рослина родини хрестоцвітих. Вирощують в Європі та ...
ТУТІ
туті; с. (іт., букв. - всі) виконання музики всім складом оркестру або хору.
ТУТОВЕ ДЕРЕВО
(араб.) рід рослин родини шовковицевих. Дерева або кущі. Поширені в помірних та субтропічних зонах ...
ТУТОР
тутор; ч. (лат., захисник) ортопедичний апарат, призначений для створення нерухомості суглоба і ...
ТУФИ
(іт., від лат.) загальна назва групи осадочних порід різного походження; - вулканічні туфи
ТУФОБЕТОН
туфобетон; ч. (туф та бетон) різновид легкого бетону (заповнювач туф). З Т. виготовляють стінові ...
ТУФОЛАВА
туфолава; ж. (туф і лава) вулканічна порода, що складається з лави, попелу, а також включень ...
ТУШ
туш; ж. (1) (нім.) рідка або суха фарба, звичайно чорного, стійкого кольору, яка застосовується для ...
ТУШЕ
туше; с. (фр., від торкати) 1. Спосіб дотику до клавішів під час гри на фортепіано. 2. Момент ...
ТУЮГ
(тюрк.) ліричний жанр у класичних тюркомовних літературах, чотиривірш, написаний одним з розмірів ...
ТУЯ
туя; ж. (гр.) рід вічнозелених хвойних дерев і кущів родини кипарисових. Поширені в Східній Азії та ...
ТЬЮРИНГА
(мовою аранта - святе, заборонене) за віруваннями австралійців-аборигенів, предмет, що має ...
ТЬЮРЙНГА
(мовою аранта - святе, заборонене) за віруваннями австралійців-аборигенів, предмет, що має ...
ТЮБІНГ
тюбінг; ч. (англ., від труба) елемент збірного кріплення підземних виробок (тунелів, шахт тощо).
ТЮЛЬ
тюль; ч. (фр.) прозора сітчаста гладенька або візерунчаста тканина. Від назви французького міста ...
ТЮЛЬПАН
тюльпан; ч. (іт., з перс., дулбенд - тюрбан) багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини ...
ТЮРБАН
тюрбан; ч. (фр., від тур., з перс., дулбенд, букв. - тканина з кропиви) 1. Чоловічий головний убір у ...
ТЮРБО
тюрбо; с. (фр.) донна хижа риба родини камбалових. Поширена в Середземному морі і в Атлантичному ...

< 1 2 3 4 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.