Слова на букву Х (195) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Х (195)

...ХОРІЯ
(гр., просуваюсь) у складних словах відповідає поняттям "поширення", "просування" антропохорія
...ХОРД
(гр., струна) у складних словах вказує на зв'язок з поняттями "струна", "дріт", "звук" реохорд, трихорд
...ХРОМ
(гр., колір, фарба) у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", ...
...ХРОМІЯ
(гр., колір, фарба) у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", ...
...ХРОМИ
(гр., колір, фарба) у складних словах відповідає поняттям "колір", "фарба", "забарвленість" цитохроми
...ХТОНИ
(гр., грунт, земля, край) у складних словах означає "місцеві", "корінні" автохтони
ХIМУС
(гр., сік) вміст тонких кишок тварин і людини. Утворюється з їжі під впливом травних соків. При ...
ХІАЗМА
хіазма; ж. (гр., хрестоподібне розміщення (у вигляді грецької літери X)) 1. Перестановка головних ...
ХІДЖРА
(араб., втеча) мусульманське літочислення, яке бере початок з 622 р.; гіджра.
ХІЛУС
хілус; ч. (гр., сік) рідина, що міститься в лімфатичних судинах кишечника тварин і людини. Являє ...
ХІМІЗАЦІЯ
хімізація; ж. (хімія) прискорений розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних ...
ХІМІОТЕРАПІЯ
хіміотерапія; ж. (хімія і терапія) лікування хімічними препаратами, що діють вибірково ...
ХІМІЯ
хімія; ж. (лат., з гр., вміння плавити метал) 1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення ...
ХІНІН
хінін; ч. (мовою кечуа - кора) мед. лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. ...
ХІНА
хіна; ж. (мовою кечуа - кора) хінін; лікарський препарат; алкалоїд кори хінного дерева. Солі X. ...
ХІНДІ
(інд.) державна мова Індії, створена на основі хіндустіні та санскриту, належить до індійської ...
ХІНОЗОЛ
хінозол; ч. (хінін і ...ол) мед. лікарський препарат. Застосовують як антисептичний засіб для ...
ХІНОЛІН
хінолін; ч. (хінін і лат., олія) органічна гетероциклічна сполука, безбарвна, частіше жовтувата ...
ХІНОНИ
(мовою кечуа - кора) органічні ароматичні сполуки, забарвлені кристали з різким ...
ХІОНОСФЕРА
хіоносфера; ж. (гр., сніг і сфера) шар атмосфери, всередині якого можливий сталий додатній баланс ...
ХІРОМАНТІЯ
хіромантія; ж. (гр., рука і пророкування, ворожіння) ворожіння по лініях на долонях рук і ...
ХІРОТ
(гр., рука) північноамериканська ящірка з червоподібним тілом; задні кінцівки відсутні; живе в ...
ХІРОТЕРІЇ
(гр., рука і ...терій) тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що ...
ХІРУРГІЯ
хірургія; ж. (гр., від рука і дія) галузь клінічної медицини й лікувально-профілактичного ...
ХІРУРГИ
(гр., той, що діє рукою) родина морських риб роду окунеподібних. Поширені по всіх теплих морях. ...
ХІТИН
хітин; ч. (гр., покрив, оболонка) вуглевод; природний азотовмісний полісахарид. Основний компонент ...
ХІТОН
хітон; ч. (гр.) чоловічий і жіночий лляний або вовняний одяг у стародавніх греків, що нагадував ...
ХІТОНИ
(гр., броня, панцир) ряд панцирних молюсків. Поширені в морях від Арктики до Антарктики.
ХАВБЕК
хавбек; ч. (англ. від напів та захисник) півзахисник, гравець середньої лінії у футбольній і ...
ХАДЖ
(араб., паломництво) ходіння на прощу до Мекки і Медіни, що вважається у мусульман подвигом ...
ХАДЖІ
хаджі; ч. (араб., прочанин) почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.
ХАЗМОГАМІЯ
(гр., зів, паща і ...гамія) запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під ...
ХАЙВЕЙ
(англ., від високий, інтенсивний, головний і шлях, дорога) велика автомобільна дорога, шосе, ...
ХАКІ
хакі; с. (мовою урду - земляний, запилений) 1. Природні заглиблення серед такирів у пустелях ...
ХАКІМ
(араб., суддя, правитель) у країнах Близького й Середнього Сходу: а) правитель області або округу, ...
ХАКАН
(тюрк., володар) найвищий титул ватажків племен багатьох тюркомовних народів за раннього ...
ХАЛІФ
халіф; ч. (араб., халіфа - спадкоємець, наступник) титул феодального верховного правителя в ряді ...
ХАЛІФАТ
халіфат; ч. (араб.) 1. Система державного ладу з теократичною владою у феодальних мусульманських ...
ХАЛАЛ
розмінна монета Саудівської Аравії, 1/100 ріала.
ХАЛЦЕДОН
халцедон; ч. (гр.) мінерал класу силікатів, волокнистий різновид кварцу; переважно сірого, ...
ХАЛЬКОЗИН
халькозин; ч. (гр., мідь) мінерал класу сульфідів, свинцево-сірого кольору з металевим блиском. ...
ХАЛЬКОПІРИТ
халькопірит; ч. (гр., мідь і пірит) мінерал класу сульфідів, латунно-жовтого кольору з металевим ...
ХАМЕЛЕОН
хамелеон; ч. (гр.) 1. Ящірка підряду червоязикових. Має здатність міняти забарвлення шкіри при ...
ХАМЕРОПС
хамеропс; ч. (гр., на землі і кущ) рід кущових або деревних рослин родини пальмових. Поширені на ...
ХАМСИН
хамсин; ч. (араб.) сухий, гарячий південний вітер у північно-східній частині Африки.
ХАН
хан; ч. (тюрк.) 1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки. 2. ...
ХАНСТВО
ханство; с. 1. Володіння хана, країна, що нею управляє хан. 2. Влада хана.
ХАО
розмінна монета Демократичної Республіки В'єтнам, 1/10 донга.
ХАОС
хаос; ч. (гр., від розверзаюсь) 1. У давньогрецькій міфології - безмежний простір, безладна суміш ...
ХАРІБДА
міф. у давньогрецькій міфології страховисько, що нібито мешкало на скелях біля протоки між ...
ХАРІУС
харіус; ч. (фін., від норв.) рід риб родини харіусових. Поширені в річках Європи. Об'єкт промислу. ...
ХАРАКІРІ
харакірі; с. (яп., від хара - живіт і кіру - різати) поширений серед самураїв спосіб самогубства ...
ХАРАКТЕР
характер; ч. (гр., ознака, риса, особливість) 1. Сукупність стійких психічних властивостей людини, ...
ХАРАКТЕРИСТИКА
характеристика; ж. (гр., той, що служить відмітною ознакою) 1. Опис, аналіз, оцінка певних явищ, ...
ХАРАКТРОН
характрон; ч. (гр., знак, зображення і (елек)трон) електроннопроменева трубка, використовувана, ...
ХАРДИНГФЕЛЕ
норвезький смичковий музичний інструмент типу скрипки.
ХАРИТИ
(гр.) в давньогрецькій міфології богині краси й радості (у римлян - грації). Три X. - Євфросинія ...
ХАРОВІ
харові; мн. (лат., дика капуста, польовий кмин) клас зелених водоростей. Поширені в чистих стоячих ...
ХАРТІЯ
хартія; ж. (гр., лист папірусу) 1. Старовинний рукопис, а також матеріал, на якому він написаний. 2. В ...
ХАСМОГАМІЯ
(гр., зів, паща і ...гамія) запилення, яке відбувається у квітках з оцвітиною, що розкривається під ...
ХАФІЗ
гафіз; хафіз; ч. (араб.) людина, що знає напам'ять Коран.
ХАЧБОТ
(англ., від люк і човен) невелике вітрильне вантажне судно з люками і палубою, яку в разі потреби ...
ХЕДЕР
хедер; ч. (1) (англ., від зрізати верхівку) жатна, робоча частина зернових комбайнів, що складається ...
ХЕДЛАЙНЕР
(англ., від давати заголовок) фотонабірна машина з ручною установкою шрифтових шаблонів і ...
ХЕЙМВЕР
(нім., від домашнє вогнище і захист) загони, які виникли 1918 р. в Австрії і ставили собі за мету ...
ХЕЙРОТЕРІЇ
(гр., рука і ...терій) тварини кінця палеозою і початку мезозою, відомі лише по відбитках слідів, що ...
ХЕМІ...
(лат., хімія) у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес".
ХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ
хемілюмінесценція; ж. (хемі... і люмінесценція) свічення тіл, що виникає внаслідок хімічних ...
ХЕМІТРОН
хемітрон; ч. (хемі... і (елек)трон) різновид електроннопроменевої трубки, використовують, напр., для ...
ХЕМО...
(лат., хімія) у складних словах відповідає поняттям "хімія" або "хімічний процес".
ХЕМОСИНТЕЗ
хемосинтез; ч. (хемо... і синтез) процес утворення органічних речовин живими істотами з ...
ХЕМОСОРБЦІЯ
хемосорбція; ж. (хемо... і сорбція) різновид сорбції, за якої частинки вбирача і вбираної речовини ...
ХЕМОТАКСИС
хемотаксис; ч. (хемо... і таксиси) рух (притягнення або відштовхування) організмів (головним чином ...
ХЕМОТЕРАПІЯ
(хемо... і терапія) метод лікування, те саме, що й хіміотерапія.
ХЕМОТРОПІЗМ
хемотропізм; ч. (хемо... і тропізми) ростові рухи у рослин під впливом хімічних подразнень.
ХЕНД
(англ., рука) англійська міра довжини, що дорівнює 4 дюймам (10,16 см). Див. ...
ХЕРУВИМ
херувим; ч. (гр.) 1. У біблійній символіці - надприродна шестикрила істота з очима на всьому тілі; у ...
ХЕТОГНАТИ
(гр., грива, волосся і щелепа) щетинкощелепні морські тварини з прозорим тілом. Хижаки, які ...
ХИМЕРА
химера; ж. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом ...
ХЛАМІДОМОНАДА
хламідомонада; ж. (гр., плащ, мантія і одиниця) рід одноклітинних зелених водоростей. Поширені в ...
ХЛОР
хлор; ч. (гр., жовто-зелений) хімічний елемент, символ Cl, ат. н. 17; належить до галогенів, ...
ХЛОРАЛГІДРАТ
хлоралгідрат; ч. (хлораль і гідрат) органічна сполука, лікарський препарат; заспокійливий, ...
ХЛОРАЛЬ
хлораль; ч. (хлор і ал(когол)ь) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з різким ...
ХЛОРАМІНИ
(хлор і аміни) хімічні сполуки, хлорпохідні аміаку або амінів. Застосовують X. як хлоруючі, ...
ХЛОРАТИ
солі хлорнуватої кислоти, безбарвні кристалічні речовини, отруйні. Застосовують у піротехніці, ...
ХЛОРАЦЕТОФЕНОН
хлорацетофенон; ч. (хлор, ацетон і гр., свічу) органічна сполука, безбарвні кристали; належить до ...
ХЛОРБЕНЗОЛ
хлорбензол; ч. (хлор та бензол) органічна сполука, похідна бензолу, безбарвна ...
ХЛОРЕЛА
хлорела; ж. (гр., зелений) рід одноклітинних зелених водоростей порядку протококових. Поширені в ...
ХЛОРЕТИЛ
(хлор та етил) мед. лікарський препарат. Застосовують для місцевого знеболювання і при ...
ХЛОРИДИ
солі хлористоводневої (соляної) кислоти, напр., хлорид натрію (хлористий натрій, або кухонна сіль).
ХЛОРИН
хлорин; ч. різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду, з якого виготовляють фільтри для ...
ХЛОРИТИ
(гр., зеленуватий) група породоутворюючих мінералів класу силікатів, переважно зеленого ...
ХЛОРОЗ
хлороз; ч. (гр., жовтувато-зелений, блідий) 1. Захворювання жінок - недокрів'я, пов'язане з нестачею в ...
ХЛОРОМІЦЕТИН
(гр., зелений і гриб) природний антибіотик з широкою антибактеріальною дією. Одержують ...
ХЛОРОПЛАСТИ
(гр., зелений і ...пласт) пластиди у рослин, забарвлені хлорофілом у зелений колір. У X. відбувається ...
ХЛОРОФІЛ
хлорофіл; ч. (гр., зелений і листок) зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається ...
ХЛОРОФОРМ
хлороформ; ч. (гр., зелений і мурашка) розчинник для жирів і смол; лікарський препарат, наркотичний ...
ХЛОРОФОС
хлорофос; ч. (хлор і фос(фор)) фосфорорганічний препарат. Застосовують для боротьби з шкідливими ...
ХЛОРПІКРИН
хлорпікрин; ч. (хлор і гр., гіркий) органічна сполука, безбарвна рідина з різким запахом, ...
ХЛОРУВАННЯ
хлорування; с. 1. Введення хлору в неорганічні й органічні речовини для одержання хлористих ...
ХНА
хна; ж. (араб., хена) 1. Збірна назва деяких рослин, що дають жовто-червону фарбу. Поширені в країнах ...
ХОАНИ
(гр., воронка) внутрішні носові отвори у хребетних тварин і людини, що сполучають носову порожнину ...
ХОБІ
хобі; с. (англ., букв. - коник, пристрасть) захоплення, улюблене заняття, на дозвіллі.
ХОКЕЙ
хокей; ч. (англ.) спортивна командна гра на льодяному (з м'ячем чи шайбою) або трав'яному (з м'ячем) ...
ХОЛ
хол; ч. (англ.) велике приміщення для очікування (в готелі, театрі, кіно), зал, вестибюль.
ХОЛІЗМ
холізм; ч. (англ., гр., цілий, увесь) ідеалістичний напрям сучасної філософії, що розглядає ...
ХОЛІН
холін; ч. (гр., жовч) біоорганічна сполука. Входить до складу лецитинів, які належать до ...
ХОЛІНЕРГІЧНИЙ
((ацетил)холін і гр., дія) чутливий до ацетилхоліну, збуджуваний ацетилхоліном. Див. ...
ХОЛАГОЛ
(фр., англ., гр., жовчогінний) мед. лікарський препарат. Застосовують при жовчнокам'яній хворобі, ...
ХОЛДИНГ
холдинг; ч. (англ., від тримати, затримувати) 1. Компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а ...
ХОЛЕНЗИМ
(гр., жовч та розчинений) мед. лікарський препарат. Застосовують як жовчогінний засіб при ...
ХОЛЕРА
холера; ж. (гр.) 1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, ...
ХОЛЕРИК
холерик; ч. (лат., з гр., хворий на жовчну хворобу) людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим ...
ХОЛЕСТЕРИН
холестерин; ч. (гр., жовч і стерини) органічна жироподібна речовина, яка міститься в усіх органах і ...
ХОЛЕЦИСТИТ
холецистит; ч. (гр., жовч і міхур) запалення жовчного міхура. Спричинюється мікробами ...
ХОЛЕЦИСТОГРАФІЯ
холецистографія; ж. (гр., жовч, міхур і ...графія) метод штучного контрастного рентгенологічного ...
ХОЛЬД
(угор.) міра площі в Угорщині, дорівнює 0,432 га.
ХОН
хон; ч. (англ.,попе) інструмент (металева головка з абразивними брусками) для хонінгування.
ХОНІНГУВАННЯ
хонінгування; с. (англ.) чистове обточування циліндричних поверхонь хоном.
ХОНДРІОМІТИ
(гр., зернятко і нитка, тканина) органоїди клітин рослин, тварин і людини, які забезпечують ...
ХОНДРІОМА
(гр., зернятко) сукупність усіх мітохондрій, які містяться в одній клітині. Див. ...
ХОНДРИЛА
хондрила; ж. (гр., зерно) рід багаторічних трав'янистих рослин родини складноцвітих. Поширені ...
ХОНДРИТ
хондрит; ч. (гр., хрящ) запалення хряща.
ХОНДРОЛОГІЯ
(гр., хрящ і ...логія) вчення про хрящі.
ХОНДРОМА
хондрома; ж. (гр., хрящ і ...ома) доброякісна пухлина з хрящової тканини. Див. ...
ХОПЕЛЬ-ПОПЕЛЬ
фінський швидкий парний танець.
ХОПЕР
хопер; ч. (англ., від стрибати) саморозвантажний вагон з кузовом - бункером, яким перевозять сипкі ...
ХОР
хор; ч. (гр.) 1. Співочий колектив, що виконує вокальні твори. 2. Музичний твір, призначений для ...
ХОРІОН
хоріон; ч. (гр., перепонка, оболонка) 1. Зовнішня оболонка зародків плазунів, птахів, ссавців, ...
ХОРАЛ
хорал; ч. (лат., хоровий (спів), гр., хор) 1. Одна з форм релігійного співу. 2. У поезії - твір ...
ХОРДА
хорда; ж. (гр., струна) 1. мат. Відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2. ...
ХОРДОМЕТР
хордометр; ч. (гр., струна і ...метр) інструмент для вимірювання товщини струн.
ХОРЕЙ
хорей; ч. (1) (гр., від танок) віршувальний розмір - двоскладова стопа з наголосом на першому ...
ХОРЕОГРАФІЯ
хореографія; ж. (гр., танок і ...графія) 1. Мистецтво створення танців і танцювальних вистав. 2. Запис ...
ХОРЕЯ
хорея; ж. (гр., танок) захворювання нервової системи людини, що характеризується мимовільним ...
ХОРМЕЙСТЕР
хормейстер; ч. (хор і нім., керівник, майстер) хоровий диригент, керівник хору.
ХОРОЛОГІЯ
хорологія; ж. (гр., місцевість, простір і ...логія) розділ біології, який вивчає області поширення ...
ХОТА
хота (ісп.) іспанський народний парний танець.
ХРЕСТ
хрест-навхрест (гр.) 1. Предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з ...
ХРЕСТОМАТІЯ
хрестоматія; ж. (гр., від корисний і знання) навчальна книга, що складається з ...
ХРЕЩЕННЯ
хрещення; с. (гр.) 1. Релігійний обряд, який відправляють над новонародженими або дорослими на знак ...
ХРИЗАНТЕМА
хризантема; ж. (гр., від золото і квітка) 1. Декоративна рослина родини складноцвітих з розкішними ...
ХРИЗАРОБІН
хризаробін; ч. лікарський препарат; застосовують при псоріазі.
ХРИЗО...
(гр., золото) у складних словах відповідав поняттям "золотий колір", "золотий відтінок".
ХРИЗОБЕРИЛ
хризоберил; ч. (хризо... та берил) мінерал класу окисів і гідроокисів, переважно ...
ХРИЗОКОЛА
хризокола; ж. (хризо... і гр., клей) мінерал класу силікатів, блакитного, зеленого, синього кольору, ...
ХРИЗОЛІТ
хризоліт; ч. (гр., від золото і камінь) мінерал класу силікатів, прозорий різновид олівіну, ...
ХРИЗОМОНАДИ
(хризо... і гр., одиниця) група нижчих водяних організмів; живуть переважно в планктоні прісних вод ...
ХРИЗОПРАЗ
хризопраз; ч. (гр., від золото і світло-зелений) мінерал класу силікатів, яблучно-зелений різновид ...
ХРИЗОТИЛ
хризотил; ч. (хризо... і гр., волокно) мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого кольору. ...
ХРОМ
ч. (гр., колір) 1. Хімічний елемент, символ Cr, ат. н. 24; твердий сірувато-білий метал. Застосовують ...
ХРОМІТ
хроміт; ч. 1. Мінерал класу окисів і гідроокисів, чорного кольору. Хромова руда. 2. Вогнетривкий ...
ХРОМАТИ
солі хромової кислоти, кристалічні речовини жовтого кольору, сильні окислювачі. Застосовують ...
ХРОМАТИЗМ
хроматизм; ч. (гр., забарвлюю) зміна діатонічного ступеня ладу на половину тону (позначається ...
ХРОМАТИН
хроматин; ч. (гр., колір) речовина, що її містять ядра клітин організму людини, тварин і рослин. Під ...
ХРОМАТИЧНА АБЕРАЦІЯ
фіз. вада зображення, яка походить від неоднакової заломлюваності світла різного кольору, через ...
ХРОМАТИЧНИЙ
хроматичний (гр.) 1. Кольоровий, забарвлений. 2. хроматична аберація - див.: Аберація. 3. Побудований ...
ХРОМАТО...
(гр., колір, фарба) у складних словах означає "колір", "забарвлення". Наприклад, хроматоскоп.
ХРОМАТОГРАФІЯ
хроматографія; ж. (хромато... і ...графія) метод розділення й аналізу сумішей речовин, який ...
ХРОМАТОМЕТРІЯ
хроматометрія; ж. (хромато... і ...метрія) метод кількісного аналізу, при якому основним реагентом є ...
ХРОМАТОСКОП
хроматоскоп; ч. (хромато... і ...скоп) різновид нерухомого калейдоскопа із забарвленими камінцями й ...
ХРОМАТОФОРИ
(хромато... і ...фор) 1. У тварин і людини - клітини у шкірних покривах, що містять зернисті ...
ХРОМЕЛЬ
хромель; ч. (хром і (нік)ель) жаростійкий сплав хрому з нікелем, застосовуваний для виготовлення ...
ХРОМО...
(гр., колір, фарба) у складних словах означає "колір", "забарвлення". Наприклад, хроматофори.
ХРОМОГЕНИ
(хромо... і ...ген) безбарвні речовини, що містяться в клітинах організму людини, тварин і рослин; ...
ХРОМОГЕННИЙ
хромогенний (хромо... і ...генний) той, що дає барвник або спричинює забарвлення; Х-і бактерії - ...
ХРОМОЛІТОГРАФІЯ
хромолітографія; ж. (хромо... і літографія) 1. Літографське відтворення зображень багаторазовим ...
ХРОМОПЛАСТИ
(хромо... і ...пласт) пластиди у рослин, забарвлені пігментами каротиноїдами в жовтий, оранжевий, ...
ХРОМОСОМИ
(хромо... і гр., тіло) структурні елементи клітинного ядра організму рослин, тварин і людини. Є ...
ХРОМОСФЕРА
хромосфера; ж. (хромо... і сфера) шар атмосфери Сонця, що міститься над фотосферою.
ХРОМОТИПІЯ
хромотипія; ж. (хромі і гр. відбиток) спосіб багатокольорового типографського друку і відбиток ...
ХРОМОТРОПИ
(хромо... і ...тропи) штучні органічні барвники; застосовують переважно в текстильній ...
ХРОМОФОРИ
(хромо... і ...фор) групи атомів, які надають органічним сполукам різного кольору.
ХРОМОФОТ
(хромо... і фот(ографія)) спосіб копіювання напівтонових негативів на цинк або камінь із ...
ХРОМОФОТОГРАФІЯ
хромофотографія; ж. (хромо... і фотографія) кольорова фотографія.
ХРОМОЦИСТОСКОПІЯ
хромоцистоскопія; ж. (хромо... і цистоскопія) метод функціонального дослідження нирок за ...
ХРОМПІК
хромпік; ч. двохромовокислий калій (біхромат калію); застосовують як окислювач у шкіряній і ...
ХРОМУВАННЯ
хромування; с. 1. Покриття поверхні металу хромом для захисту від корозії. 2. Нарощування хрому на ...
ХРОНІКА
фотохроніка; ж. (гр., літопис, від час) 1. Запис подій у часовій послідовності. 2. Літературний твір, ...
ХРОНІКАЛЬНИЙ
хронікальний той, що містить хроніку чого-небудь або пов'язаний з нею.
ХРОНІЧНИЙ
хронічний (лат., гр., зв'язаний з часом) тривалий, затяжний, постійний.
ХРОНАКСІЯ
(гр., час і вартість, тут - тривалість) мінімальний час, за який електричний струм певної сили має ...
ХРОНАКСИМЕТРІЯ
(хронаксія і ...метрія) визначення хронаксії за допомогою приладу - хронаксиметра, який дає змогу ...
ХРОНО...
(гр., час) у складних словах відповідає поняттю час.
ХРОНОГРАМА
хронограма; ж. (хроно... і ...грама) латинський вірш, у якому великі літери підібрані з римських цифр ...
ХРОНОГРАФ
хронограф; ч. (гр., від час і пишу) 1. Пам'ятка писемності, зведений огляд всесвітньої історії. 2. ...
ХРОНОГРАФІЯ
хронографія; ж. (гр.) 1. Послідовний у часі опис подій. 2. Історичний твір, де матеріал подано в ...
ХРОНОЛОГІЯ
хронологія; ж. (гр.) 1. Запис історичних подій в їх часовій послідовності; літописання. 2. ...
ХРОНОМЕТР
хронометр; ч. (гр.) 1. Точний переносний годинник з балансиром, який застосовується в астрономії, ...
ХРОНОМЕТРАЖ
хронометраж; ч. (фр., від гр., час вимірюю) один з головних засобів вивчення затрат часу на ...
ХРОНОСКОП
хроноскоп; ч. (хроно... і ...скоп) прилад (електричний годинник) для вимірювання дуже малих ...
ХУНВЕЙБІНИ
(кит.) молодіжна організація, створена маоїстами в Китаї в 1966 р. з одурманених націоналізмом ...
ХУНТА
хунта; ж. (ісп., букв. - об'єднання) 1. Назва громадсько-політичних організацій, об'єднань в ...
ХУРАЛ
хурал; ч. (монг.) у Монгольській Народній Республіці назва найвищого (Великий Народний Хурал) і ...
ХУРМА
хурма; ж. (перс., фінік.) 1. Південне плодове дерево або чагарник родини ебенових. 2. ...


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.006 c.