Слова на букву Ш (215) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Ш (215)

ШАБЕР
шабер; ч. (нім., від шкребти, скоблити) інструмент (загострений сталевий стрижень з держаком) для ...
ШАБЛОН
шаблон; ч. (нім., від фр., зразок) 1. Взірець, за яким виготовляють однорідні вироби або перевіряють ...
ШАБРУВАННЯ
шабрування; с. зіскоблювання шабером тоненької стружки з поверхонь металів при складальних, ...
ШАГРЕНЬ
шагрень; ж. (фр., від тур., шкіра з спини тварин) 1. М'яка шорстка шкіра з характерним малюнком, яку ...
ШАЙБА
шайба; ж. (нім., кільце, диск) 1. Металеве кільце або пластинка з отвором, що їх закладають під гайку ...
ШАЙТАН
шайтан; ч. (араб.) у мусульманській міфології - злий дух, чорт, диявол, дідько, біс, нечистий.
ШАЛАНДА
шаланда; ж. (фр.) 1. Невелике мілкосидяче судно типу баржі, призначене для навантаження чи ...
ШАЛЕ
шале; с. (фр.) 1. Невеликий селянський будинок у горах Швейцарії. 2. Невеликий житловий будинок за ...
ШАМ-ШАМ
(манжурське) звуконаслідування, що означає глухий звук від човгання, тертя, шепелявого мовлення і ...
ШАМАН
шаман; ч. (маньчжурське саман - несамовитий, від санскр., сьраманас - жебрущий чернець, аскет) в ...
ШАМОЗИТ
шамозит; ч. мінерал класу силікатів, від зеленувато-сірого до чорного кольору. Залізна руда. Від ...
ШАМОТ
шамот; ч. (фр.) випалена глина, з якої виготовляють вогнетривкі матеріали (напр., цеглу).
ШАМПІНЬЙОН
шампіньйон; ч. (фр., від поле) рід грибів родини пластинникових. Поширені в усіх частинах світу, ...
ШАНДРА
шандра; ж. (інд., з санскр., кандрас - блискучий) рід багаторічних, іноді однорічних трав'янистих ...
ШАНЖАН
(фр., мінливий) тканина, якій властиво переливатися різними кольорами.
ШАНКЕР
шанкер; ч. (фр., виразка) мед. виразка на місці проникнення збудника, головним чином на статевих ...
ШАНС
шанс; ч. (фр., удача, випадковість) 1. Умова, яка забезпечує удачу, успіх в чому-небудь; ймовірність, ...
ШАНСОНЕТКА
шансонетка; ж. (фр., пісенька) 1. Пісенька грайливого, часом легковажного, малопристойного ...
ШАНСОНЬЄ
шансоньє; ч. (фр.) поет, який пише тексти пісень; виконавець популярних пісеньок легкого жанру.
ШАНТАЖ
шантаж; ч. (фр., вимагання) залякування погрозою викрити або розголосити з певною метою факти, ...
ШАПІТО
шапіто; с. (фр., букв. - ковпак, дах) 1. Легка театральна або циркова споруда у вигляді розбірної ...
ШАРІАЖ
(фр., від везти, нести) великий, пологий насув гірських порід.
ШАРІАТ
шаріат; ч. (араб., шаріа - належний шлях) у мусульман - система норм феодального права, а також ...
ШАРАДА
шарада; ж. (фр., від прованс., базікання, бесіда) загадка, побудована на визначенні якогось слова за ...
ШАРЖ
шарж; ч. (фр., букв. - тягар) 1. літ. Невеликий віршований твір, найчастіше чотиривірш, що висміює ту ...
ШАРЛАХ
шарлах; ч. (нім.) фарба яскраво-червоного кольору.
ШАРНІР
шарнір; ч. (фр.) з'єднувальний пристрій механізму чи будівельної конструкції, що допускає взаємні ...
ШАСІ
шасі; с. (фр., основа, рама) 1. Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність усіх ...
ШАТИРУВАННЯ
(нім., відтіняти) заст. Накладання тіней на рисунок (напр., штрихами).
ШАФАР
шафар; ч. (пол., економ, ключник) військовий служитель Запорозької Січі, збирач податків на ...
ШАФРАН
шафран; ч. (араб., зафаран) 1. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини півникових. Поширені ...
ШАХ
шах; ч. (перс., володар, цар) 1. Титул монарха в деяких східних країнах. 2. У шахах - безпосередній ...
ШАХІНШАХ
(перс., букв. - цар царів) титул монарха в Ірані.
ШАХИ
шахи; мн. (перс., шах - володар, цар) 1. Гра між двома противниками на квадратній дошці, поділеній на ...
ШАХСЕЙ-ВАХСЕЙ
(від перс. вигуку "Шах Хусейн, вах, Хусейн!", букв. - "Цар Хусейн, ах, Хусейн!") бузувірський звичай ...
ШАХТА
шахта; ж. (нім., від стрижень, стовбур) 1. Система підземних споруд, де добувають корисні копалини ...
ШАШМАКОМ
(тадж., перс.- шість макомів) цикл з шести вокально-інструментальних сюїт (макомів) у таджиків та ...
ШВІЦ
м'ясо-молочна порода великої рогатої худоби, виведена у Швейцарії в кантоні Швіц, а також корова і ...
ШВАРТОВ
швартов; ч. (гол., причальний канат) трос (чи ланцюг), яким судно прив'язують до пристані, берега або ...
ШВЕЛЕР
швелер; ч. (нім.) сталева (переважно) балка або стрижень з перерізом у формі широкої літери "п".
ШВЕРТБОТ
швертбот; ч. (нім., від ) меч і шлюпка
ШЕЄЛІТ
шеєліт; ч. мінерал класу вольфраматів і молібдатів, переважно білого і жовтувато-білого кольору. ...
ШЕВІНГ-ПРОЦЕС
шевінг-процес; ч. чистове оброблення (зіскоблювання волосиноподібної стружки) зубців ...
ШЕВАЛЬЄ
шевальє; ч. (фр., букв. - вершник, лицар) дворянський титул у феодальній Франції.
ШЕВЕР
шевер; ч. (англ., від скоблити) різальний інструмент (зубчасте колесо або рейка з зубцями) для ...
ШЕВЙОТ
шевйот; ч. (англ.) м'яка, злегка ворсиста гладкопофарбована вовняна костюмна тканина, іноді з ...
ШЕВРЕТ
шеврет; ч. (фр., - кізочка) хромова шкіра (замінник шевро), вироблена з шкур овець. Застосовують для ...
ШЕВРО
шевро; с. (фр., козеня) шкіра хромового дублення, виготовлена з шкур молодих кіз. 3 Ш. виробляють ...
ШЕВРОН
шеврон; ч. (фр., кроква) 1. Нашивки з галуна на рукаві форменого одягу. 2. Нагрудна нашивка, що вказує ...
ШЕВРОННИЙ
шевронний 1. Той, що належить до шеврона. 2. Ш-е колесо - шестерня, в якої зубці нахилені під кутом ...
ШЕДЕВР
шедевр; ч. (фр., букв. - головна робота) 1. В середні віки в Західній Європі - зразки виробів, які мали ...
ШЕДУЛА
(англ., опис, від лат., смужка паперу) в ряді країн (Англії, Італії та інших) частки, на які поділяють ...
ШЕЗЛОНГ
шезлонг; ч. (фр., букв. - довгий стілець) легке розсувне крісло, на якому можна напівлежачи ...
ШЕЙК
шейк; ч. (англ., букв. - тремтіння) парний танець англійського походження.
ШЕЙХ
шейх; ч. (араб., букв. - старий) 1. В арабських країнах - глава роду, а також сільський старшина. 2. ...
ШЕЛАК
шелак; ч. (гол.) смола, яку виділяють молоді пагони деяких тропічних рослин внаслідок укусів цих ...
ШЕЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура раннього палеоліту. Від назви стоянки біля містечка Шеля поблизу ...
ШЕЛЬТЕРДЕК
шельтердек; ч. (англ., від навіс і палуба) верхня легка (захисна навісна) палуба на судні.
ШЕЛЬФ
шельф; ч. (англ., букв. - уступ) 1. Мілководна прибережна частина дна морів і океанів. 2. Поздовжній ...
ШЕНГ
китайський язичковий музичний інструмент типу губної гармошки.
ШЕНКЕЛЬ
шенкель; ч. (нім.) внутрішня, звернена до коня частина ноги вершника від коліна до щиколотки. ...
ШЕНЬШІ
(кит., букв. - мужі, що носять чиновний пояс) стан у феодальному Китаї; складався з поміщиків, які ...
ШЕРБЕТ
шербет; ч. (тюрк., від араб., шараб) 1. Східний прохолодний напій з фруктових соків з цукром. 2. Густа ...
ШЕРИФ
шериф; ч. (1) (англ., від англосакс., графство і службовець, правитель) виборна (в США), призначувана ...
ШЕРХЕБЕЛЬ
шерхебель; ч. (нім., від загострювати і струг) столярний інструмент (рубанок з закругленим лезом) ...
ШЕФ
шеф; ч. (фр., голова, керівник) 1. загальна назва начальника установи, підприємства, відділу тощо. 2. ...
ШИЇЗМ
шиїзм; ч. (араб., група прибічників) один з двох основних (поряд з сунізмом) напрямів, що існують в ...
ШИБЕР
шибер; ч. (нім., заслінка) 1. Заслінка в димоходах заводських печей і котельних установок, якою ...
ШИВА
(санскр., букв. - прихильний, дружній) бог-руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних ...
ШИВАЇЗМ
один з основних напрямів індуїзму, що склався на грунті культу бога Шиви.
ШИЗОГОНІЯ
шизогонія; ж. (гр., розсікаю, розділяю і ...гонія) множинний поділ; одна з форм нестатевого ...
ШИЗОФРЕНІЯ
шизофренія; ж. (гр., розсікаю, розділяю і серце, душа, розум) тяжке психічне захворювання, яке ...
ШИК
шик; ч. (фр.) показна вишуканість у манерах одягатися, триматися.
ШИЛІНГ
шилінг; ч. (англ.) 1. Монета Англії, 1/20 фунта стерлінгів, та багатьох інших країн, 1/20 національних ...
ШИМІ
шимі; ч. (англ.) салонний бальний танець, поширений у 20-х рр. 20 ст. Різновид фокстрота. Див. ...
ШИМПАНЗЕ
шимпанзе; ч. (фр., з афр., цім-пензе) рід африканських людиноподібних мавп. Поряд з горилою за ...
ШИНА
шина; ж. (нім.) 1. Металевий обруч, який насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, ...
ШИНГАРДИ
(англ., від гомілка і захист) 1. Щитки, гнучкі пристосування з шкіри або брезенту з набивкою ...
ШИНТОЇЗМ
(яп., синто, букв. - шлях богів) синтоїзм; релігія, що сформувалася в ранньофеодальній Японії на ...
ШИНЬЙОН
шиньйон; ч. (фр.) жіноча зачіска із зібраного на потилиці чи маківці голови волосся (переважно ...
ШИРМА
ширма; ж. (нім., заслона) 1. Складана переносна перегородка, зроблена з рам-стулок, обтягнутих ...
ШИРСТРЕК
(англ., від кривизна борту і пояс) верхній пояс (найвищий ряд сталевих листів) бортової обшивки ...
ШИФЕР
шифер; ч. (нім.) 1. Глинястий сланець чорного, сірого чи червоного кольору. 2. Будівельний плитковий ...
ШИФЕРВЕЙС
(нім., від сланець і біла фарба) застаріла назва свинцевого білила.
ШИФОН
шифон; ч. (фр., ганчірка) тонка м'яка бавовняна або шовкова тканина для білизни, жіночого одягу.
ШИФР
шифр; ч. (фр., букв. - цифра, від араб., сіфр - нуль) 1. Сукупність умовних знаків, певні комбінації ...
ШИХТА
шихта; ж. (нім., шар, прошарок) 1. Суміш вихідних матеріалів (руда, флюси, кокс, вугілля тощо), ...
ШКІВ
шків; ч. (гол.) колесо або коліщатко, до ободу яких прилягає приводний канат або пас.
ШКІПЕР
шкіпер; ч. (гол., від судно) 1. Командир несамохідного судна. 2. Завідуючий майном палубної частини ...
ШКАЛА
шкала; ж. (лат., дробина) 1. Лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним ...
ШКАНЦІ
шканці; мн. (гол.) мор. частина верхньої палуби між середньою й задньою щоглами; шканці на ...
ШКВАЛ
шквал; ч. (англ.) 1. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру (іноді з дощем). 2. перен. Про ...
ШКЕНТЕЛЬ
шкентель; ч. (гол.) порівняно короткий сталевий або прядив'яний трос (переважно з огоном на кінці).
ШКЕРТ
шкерт; ч. (гол., хвіст, короткий канат) тонкий короткий кінець троса.
ШКОЛА
школа; ж. (лат., гр., вчена бесіда, навчальне заняття) 1. Навчально-виховний загальноосвітній ...
ШКОТ
шкот; ч. (гол.) снасть для керування вітрилом (натягування нижнього кута вітрила).
ШЛІФ
шліф; ч. (нім.) відшліфована з обох боків тонка платівка мінералу або гірської породи для ...
ШЛІХ
шліх; ч. (нім.) сукупність важких, стійких щодо вивітрювання мінералів, яку одержують при ...
ШЛІХТА
шліхта; ж. (нім.) клейкий розчин (крохмаль, мило, гліцерин тощо), яким просочують основу тканини, ...
ШЛІЦ
шліц; ч. (нім., букв. - щілина) 1. техн. Поздовжній виступ або паз для з'єднування вала з деталями ...
ШЛАГ
шлаг; ч. (нім., букв. - удар) 1. Оборот (виток) снасті або троса навколо шпиля, кнехта тощо. 2. Повний ...
ШЛАГБАУМ
шлагбаум; ч. (нім., від удар і дерево) пристрій для припинений руху автомобільного та іншого ...
ШЛАК
шлак; ч. (нім.) 1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, ...
ШЛАКОБЕТОН
шлакобетон; ч. (шлак та бетон) різновид легкого бетону (заповнювач - паливні або доменні шлаки), з ...
ШЛАКОСИТАЛ
шлакоситал; ч. (шлак і ситал) мікрокристалічний матеріал, виготовлений на основі скла з доменних ...
ШЛАМ
шлам; ч. (нім., мул, твань) 1. Порошкоподібна проміжна речовина металургійного виробництва, яка ...
ШЛАНГ
шланг; ч. (нім., букв. - змія) гнучкий рукав або труба, якими переміщують рідини й гази.
ШЛЕЙФ
шлейф; ч. (нім., від волочити) 1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; ...
ШЛЮЗ
шлюз; ч. (гол.) 1. Гідротехнічна споруда для переведення суден з одного водного простору в інший, ...
ШЛЮЗУВАТИ
шлюзувати 1. Проводити судна через шлюз. 2. Споруджувати шлюзи на ріках, щоб поліпшити ...
ШЛЮП
шлюп; ч. (гол.) 1. Військовий трищогловий вітрильний корабель проміжного класу між корветом і ...
ШЛЮПБАЛКА
шлюпбалка; ж. (гол., від шлюпка та балка) зігнутої форми сталевий брус, до якого підвішують шлюпки, ...
ШЛЮПКА
шлюпка; ж. (гол.) гребний човен, що висить на борту корабля (на шлюпбалках) і спускається в разі ...
ШЛЯМБУР
шлямбур; ч. (нім., від бити і свердло) інструмент переважно у вигляді сталевої трубки із ...
ШЛЯҐЕР
(нім.) 1. Модна пісенька, мелодія. 2. перен. Будь-яка рекламована новинка.
ШМАЛЬТА
(нім., від іт., емаль) кольорове непрозоре скло, що його застосовують у мозаїці; смальта.
ШМАЛЬТИН
шмальтин; ч. (ім.) смальтин; мінерал класу персульфідів. Білий, сірий з металічним блиском.
ШМУЦРОЛЬ
шмуцроль; ж. (нім., від бруд і рулон, моток) рулон паперу в ротаційній друкарській машині, що ...
ШМУЦТИТУЛ
шмуцтитул; ч. (нім., від бруд і заголовок) 1. Аркуш перед титульним аркушем книги, на якому подано ...
ШНЕК
шнек; ч. (нім., букв. - слимак) гвинтовий конвейєр.
ШНЕЛЕР
шнелер; ч. (нім., спуск) пристрій до спускового механізму ручної вогнепальної зброї, що полегшує ...
ШОВІНІЗМ
шовінізм; ч. одна з різновидностей націоналізму, проповідь національної виключності одних націй ...
ШОК
ч. (фр., букв. - поштовх, удар) сукупність загрозливих ознак у людини й ряду тварин, що їх ...
ШОРТГОРН
шортгорн; ч. (англ., від короткий і ріг) порода великої рогатої худоби м'ясного і м'ясо-молочного ...
ШОРТИ
шорти; мн. (англ., короткий) короткі штани.
ШОСЕ
шосе; с. (фр.) дорога з асфальтовим, цементно-бетонним покриттям, вимощена щебнем тощо, призначена ...
ШОТИ
(араб.) замкнені западини на Північному Заході Африки, вкриті шаром солі або мулу; після дощів ...
ШОУ
c. (англ.) вистава розважально-естрадного жанру.
ШПІГАТ
шпігат; ч. (гол., від лити, бризкати і отвір) отвір у борту судна на рівні палуби чи в самій палубі ...
ШПІЛЬМАН
шпільман; ч. (нім., гравець) у середньовічній Німеччині - мандрівний співак, музикант, актор, ...
ШПІНГАЛЕТ
шпінгалет; ч. (фр., іспанський) засув для закривання вікон або дверей.
ШПІНЕЛЬ
шпінель; ч. (нім.) мінерал класу окисів і гідроокисів, червоного, синього, зеленого кольору. ...
ШПІЦИ
(нім., гострий) група порід кімнатних собак.
ШПІЦРУТЕН
шпіцрутен; ч. (нім., від піка, спис і різка, лозина) довгі, гнучкі лозини, якими солдати били ...
ШПАГАТ
шпагат; ч. (нім., від іт., тонкий мотузок) 1. Зсукана, випрядена товста нитка, що використовується ...
ШПАНГОУТИ
(гол., від ребро і дерево) поперечні в'язі (ребра) бортового перекриття, до яких кріплять обшивку ...
ШПАТ
шпат; ч. (нім.) 1. Назва ряду мінералів; (напр., плавиковий шпат, вапняковий шпат, цинковий шпат) - ...
ШПАТЕЛЬ
шпатель; ч. (нім., лопатка, гр., широкий клинок) 1. Інструмент (лопатка або загострений стрижень), ...
ШПАЦІЯ
шпація; ж. (лат., простір, проміжок, відстань) 1. Друкарський матеріал (металева пластинка), яким ...
ШПИНДЕЛЬ
шпиндель; ч. (нім., букв. - веретено) 1. Вал металорізних та деревообробних верстатів, з'єднаний з ...
ШПЛІНТ
шплінт; ч. (нім.) кріпильна деталь (пруток або кусок дроту), що з'єднує з валом дрібні деталі та ...
ШПОН
шпон; ч. (нім., тріска, скалка) 1. Пробільний матеріал у вигляді тонкої металевої пластинки, що не ...
ШПОНКА
шпонка; ж. (пол., від нім., тріска, скалка) 1. Кріпильна деталь (металевий або дерев'яний брусок, ...
ШПОРА
шпора; ж. (нім.) 1. Острога; металева дужка з зубчастим або гладеньким коліщатком посередині; ...
ШПРИНГ
(нім., від плигати, скакати) трос, прив'язаний одним кінцем до якоря чи якірного ланцюга, а другим - ...
ШПРИЦ
шприц; ч. (нім., від бризкати) 1. Хірургічний інструмент у вигляді циліндра з поршнем та ...
ШПРОНГЕЛЬ
(нім.) допоміжна стрижнева конструкція, яку приєднують до основної конструкції (напр., ферми), щоб ...
ШПУНТ
шпунт; ч. (нім.) 1. З'єднання конструктивних елементів (найчастіше дощок, щитів, паль), коли виступ ...
ШПУНТИНА
шпунтина; ж. (нім.) дошка, брус і т. ін., в яких з одного боку зроблено поздовжній виступ (гребінь), а ...
ШПУР
шпур; ч. (нім.) 1. Вузький канал, який пробурюють у гірському масиві і наповнюють вибуховою ...
ШРІТ
шріт; ч. (нім.) 1. Дрібні свинцеві кульки, які використовуються для стрільби з мисливської рушниці, ...
ШРАПНЕЛЬ
шрапнель; ж. (англ.) артилерійський снаряд картечної дії, начинений кулями, який має дистанційний ...
ШРАФІРУВАННЯ
(нім., заштриховувати) нанесення штрихів на план, картосхему тощо.
ШРИФТ
шрифт; ч. (нім., від писати) 1. Повний комплект друкарських літер певного типу й малюнка, необхідний ...
ШРОПШИРИ
(англ.) порода м'ясних короткововних овець. Виведена в 19 ст. в Англії у графствах Шропшір (звідки й ...
ШРОТ
шрот; ч. (нім., дріб) 1. Відходи олійницької промисловості після екстрагування олії з подрібненого ...
ШРОТ-ЕФЕКТ
(нім., дріб і ефект) флуктуації (випадкові коливання) електричного струму у вакуумних або ...
ШТАБ
штаб; ч. (нім.) орган управління військами в частинах (на кораблях), з'єднаннях і об'єднаннях усіх ...
ШТАБ-ОФІЦЕР
штаб-офіцер; ч. (нім.) категорія старших офіцерських посад і чинів у арміях деяких країн.
ШТАБ-РОТМІСТР
штаб-ротмістр; ч. (штаб і ротмістр) у арміях деяких країн - офіцерський чин у кавалерії.
ШТАБЕЛЕР
пересувний несамохідний конвейєр, яким колоди та інші матеріали укладають у штабелі.
ШТАБЕЛЬ
штабель; ч. (нім., купа) рівно укладений ряд чого-небудь (будівельних та інших матеріалів); стіс.
ШТАБС-КАПІТАН
штабс-капітан; ч. (нім.) офіцерський чин у арміях деяких країн.
ШТАГ
штаг; ч. (гол.) снасть, що утримує щоглу спереду в діаметральній площині.
ШТАМ
штам; ч. (нім., рід, плем'я) чиста культура мікроорганізмів, виділена з якогось середовища. Ш. ...
ШТАМБ
штамб; ч. (нім., стовбур) частина стовбура дерева від кореня до першого розгалуження.
ШТАМП
штамп; ч. (нім., від іт., печатка, друк) 1. Форма з металу або якого-небудь іншого матеріалу для ...
ШТАНГА
штанга; ж. (нім., букв. - стрижень, прут) 1. Металевий стрижень, що є деталлю багатьох інструментів і ...
ШТАНГЕНРЕЙСМУС
(нім., від стрижень і рейсмус) інструмент (штанга з рухомою рамкою), яким розмічають лінії, ...
ШТАНГЕНЦИРКУЛЬ
штангенциркуль; ч. (нім., від стрижень і циркуль) 1. Інструмент, яким вимірюють внутрішні та ...
ШТАНДАРТ
(нім.) 1. Прапор кавалерійських частин у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях. 2. ...
ШТАНДОРТ
(нім., місцерозташування) термін в економічній літературі, яким позначають найвигідніше ...
ШТАПЕЛЬ
штапель; ч. (нім.) 1. Окремий звиток у руні, який складається з пучка однаково завитої вовни. 2. ...
ШТАТ
штат; ч. (1) (нім., держава) 1. Державно-територіальна одиниця в складі деяких федеративних держав, ...
ШТАТГАЛЬТЕР
штатгальтер; ч. (нім., від замість і керуючий) 1. Намісник монарха в Нідерландах та їхніх окремих ...
ШТАТИВ
штатив; ч. (нім., від лат., стоячий, нерухомий) 1. Підставка або підпірка .І тримачами для різного ...
ШТЕВНІ
(гол.) загальна назва ахтерштевня й форштевня.
ШТЕЙН
шальштейн; ч. (нім., камінь) проміжний продукт виплавлення міді, нікелю та деяких інших кольорових ...
ШТЕМПЕЛЬ
штемпель; ч. (нім.) 1. Прилад, інструмент з опуклим зображенням якого-небудь малюнка або напису, що ...
ШТЕПСЕЛЬ
штепсель; ч. (нім., букв. - пробка, затичка) 1. Металевий стрижень або вилка, за допомогою яких ...
ШТЕРТ
(гол., хвіст, короткий канат) тонкий короткий кінець троса; шкерт.
ШТИБ
штиб; ч. (нім., пил) кам'яновугільний дрібняк, який спалюють у пиловугільних топках.
ШТИЛЬ
штиль; ч. (гол.) вісутність вітру (на морі, озері і т. ін.), безвітря.
ШТИРБОРТ
штирборт; ч. (гол., від стерно і борт) правий бік (борт) судна за його ходом.
ШТИФТ
штифт; ч. (нім.) невеликий циліндричний або конічний стержень, який застосовується для нерухомого ...
ШТИХ
штих; ч. (нім., стібок) 1. Палиця з гострим кінцем; гострий кінець. 2. заст. Спис. 3.Одиниця виміру (2/3 ...
ШТИХЕЛЬ
штихель; ч. (нім., різець) інструмент (різець) для різьблення на дереві або карбування на металі.
ШТИХМАС
штихмас; ч. (нім.) 1. Інструмент (сталевий стрижень з кульковими кінцями), яким вимірюють внутрішні ...
ШТОК
шток; ч. (нім., букв. - палиця) 1. Циліндричний стрижень поршневої машини, що з'єднує поршень з ...
ШТОКВЕРК
штокверк; ч. (нім., від стебло, корінь і утворення) товста рудна жила, від якої відгалужується ...
ШТОКРОЗА
(нім., від стебло і троянда) декоративна садова рослина родини мальвових. Інша назва - алтея ...
ШТОЛЬНЯ
штольня; ж. (нім.) горизонтальна або трохи похила гірнича виробка з безпосереднім виходом на ...
ШТОПОР
штопор; ч. (нім.) 1. Гвинтоподібний стержень з рукояткою, призначений для відкупорювання пляшок; ...
ШТОРМ
шторм; ч. (гол.) тривалий дуже сильний вітер, що спричинює значні руйнування на суші й велике ...
ШТОРМТРАП
штормтрап; ч. (гол., шторм і драбина) мотузяна драбина з дерев'яними східцями, яку спускають за ...
ШТОФ
штоф; ч. (1) (нім.) 1. Давня одиниця виміру об'єму рідини в Росії і на Україні (1,23 л). 2. Пляшка, що ...
ШТРАФ
штраф; ч. (нім., букв. - покарання) грошове стягнення, яке накладається як покарання переважно в ...
ШТРЕЙКБРЕХЕР
штрейкбрехер; ч. (нім., від страйк і ламати, зривати) особа, яка не бере участі в страйку або ...
ШТРЕЙФЛІНГ
(нім., смугастий) сорт осінніх яблук. Інша назва - штрифель. Див. ...
ШТРЕК
штрек; ч. (нім.) горизонтальна гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.
ШТРИХ
штрих; ч. (нім., риска, лінія) 1. Коротка риска, лінія, яка є одним з основних елементів рисунка, ...
ШТУРВАЛ
штурвал; ч. (гол., від стерно і колесо) 1. Стернове колесо (на судні), кермо. 2. Пристосування у ...
ШТУРМ
штурм; ч. (нім.) 1. Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога; наступ, узяття, ...
ШТУРМАН
штурман; ч. (гол., стерновий) 1. Фахівець з водіння військових надводних або підводних кораблів, що ...
ШТУРТРОС
штуртрос; ч. (голл., від стерно і трос) трос, що передає зусилля від штурвала до румпеля, а через ...
ШТУФ
штуф; ч. (нім., букв. - ступінь, уступ) зразок гірської породи або мінералу, призначений для ...
ШТУЦЕР
штуцер; ч. (нім., патрубок) 1. Короткий патрубок з різьбою на кінцях, яким з'єднують між собою труби, ...
ШУАНИ
(фр.) контрреволюційні заколотники - роялісти в Північно-Західній Франції під час Французької ...
ШУДРА
(санскр.) у Стародавній Індії нижча станова група (одна з чотирьох варн), до якої входило ...
ШУНТ
шунт; ч. (англ., відгалуження) електричне або магнітне відгалуження, яке вмикають паралельно до ...
ШУРФ
шурф; ч. (нім.) вертикальна або похила гірнича виробка (звичайно невеликої глибини й малого ...
ШХЕРИ
шхери; мн. (швед., скеля) скелясті острови поблизу невисоких розчленованих узбереж в областях ...
ШХУНА
шхуна; ж. (англ.) парусне судно з двома і більше щоглами й косими вітрилами, а зараз також і з ...
ШЮВЮР
марійський народний духовий музичний інструмент.
ШЮТЕ
(нім.) грибкова хвороба сіянців сосни, що спричиняє пожовтіння й опадання хвої.


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.