Слова на букву Г (1388) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Г (1388)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
ГІПЕРСТЕН
гіперстен; ч. (гіпер... і гр., сила, міцність) породоутворюючий мінерал класу силікатів, колір від ...
ГІПЕРТЕЛІЯ
(гіпер... і гр., мета, межа) те саме, що й гіперморфоз.
ГІПЕРТЕРМІЯ
гіпертермія; ж. (гіпер... і ...термія) перегрівання; штучне підвищення температури тіла людини або ...
ГІПЕРТИПІЯ
(гр., понад, через і ...типія) переведення зображення на металеву пластинку - плоскодрукувальну ...
ГІПЕРТИРЕОЗ
(гіпер... і тиреоз) посилення функції щитовидної залози, спостерігається при деяких захворюваннях ...
ГІПЕРТОНІЧНА ХВОРОБА
захворювання людини, проявом якого є стійке підвищення кров'яного тиску в артеріальній системі
ГІПЕРТОНІЧНИЙ
гіпертонічний (гіпертонія) той, що має підвищений тиск; - гіпертонічна хвороба - гіпертонічний ...
ГІПЕРТОНІЧНИЙ РОЗЧИН
розчин, осмотичний тиск якого вищий від осмотичного тиску вмісту рослинних і тваринних клітин.
ГІПЕРТОНІЯ
гіпертонія; ж. (гіпер... і ...тонія) підвищення тонусу (напруження) тканин і органів. Частіше ...
ГІПЕРТРОФІЯ
гіпертрофія; ж. (гіпер... і ...трофія) збільшення об'єму органа тіла або його частини, зумовлене ...
ГІПЕРФРАГМОНТИ
(гіпер... і фрагмент) частинки атомного ядра, що виникають під час ядерної реакції при високих ...
ГІПЕРФУНКЦІЯ
гіперфункція; ж. (гіпер... і функція) посилення діяльності (функції) якого-небудь органа, тканини, ...
ГІПЕРХРОМІЯ
(гіпер... і ...хромія) звільнення інтенсивності вбирання світла барвником від діяння різних, ...
ГІПЕСТЕЗІЯ
(гіпо... і гр., відчуття) зниження шкірної чутливості.
ГІПН
гіпнум; рід рослин порядку зелених мохів. Поширені переважно в помірній зоні Північної півкулі. ...
ГІПНОЗ
гіпноз; ч. (гр., сон) близький до сну стан людини й вищих хребетних тварин, що виникає під впливом ...
ГІПНОЛОГІЯ
(гр.) теорія сну, частина психології про сни.
ГІПНОПЕДІЯ
гіпнопедія; ж. (гр., сон і ...педія) навчання під час сну.
ГІПНОС
(гр.) у давньогрецькій міфології бог сну, що нібито мав силу навіть над богами.
ГІПНОТЕРАПІЯ
гіпнотерапія; ж. (гр., сон і терапія) метод лікування хворих гіпнозом.
ГІПНОТИЗМ
гіпнотизм; ч. вчення про явища гіпнозу.
ГІПНУМ
(гр., мох на деревах) рід рослин порядку зелених мохів. Поширені переважно в помірній зоні ...
ГІПО...
(гр.) префікс, що означає зниження, нестачу. Протилежне - гіпер... Див. також: гіпер...
ГІПОБІОЗ
гіпобіоз; ч. (гіпо... та ...біоз) стан зниженої життєдіяльності організмів.
ГІПОВІТАМІНОЗИ
(гіпо... і вітаміни) захворювання людини й тварин, зумовлені недостатнім забезпеченням організму ...
ГІПОГАЛАКТІЯ
(гіпо... і гр., лат., молоко) знижене виділення молока молочними залозами. Інша назва - гіполактія.
ГІПОГЛІКЕМІЯ
гіпоглікемія; ж. (гіпо... і глікемія) зниження вмісту цукру в крові.
ГІПОДЕРМА
(гіпо... і ...дерма) 1. Тонкий шар епітелію, що лежить безпосередньо під хітиновим покривом у ...
ГІПОДЕРМАТОЗ
гіподерматоз; ч. (гіпо... і дерматоз) захворювання великої рогатої худоби, що спричинюється ...
ГІПОДИНАМІЯ
гіподинамія; ж. (гіпо... і гр., сила) зниження м'язової діяльності людини. Може виникати при сидячій ...
ГІПОКОТИЛЕ
(гіпо... і гр., заглиблення, чашка) (гіпокотиль; ділянка стебла між кореневою шийкою і місцем ...
ГІПОКОТИЛЬ
(гіпо... і гр., заглиблення, чашка) ділянка стебла між кореневою шийкою і місцем прикріплення ...
ГІПОКРАТ
(гр.) старогрецький лікар, батько медицини.
ГІПОКРЕНА
(гр.) старогрецьке міфічне джерело, вода з якого дає поетичне натхнення, знаходиться на горі ...
ГІПОКРИТ
(гр.) лицемір, ханжа.
ГІПОКСІЯ
гіпоксія; ж. (гіпо... і лат., кисень) зниження вмісту кисню в тканинах. Хворобливий стан, який ...
ГІПОКСЕМІЯ
(гіпо..., лат., кисень і ...емія) зниження вмісту кисню у крові внаслідок порушення кровообігу, ...
ГІПОЛІМНІОН
(гіпо... і гр., озерце, болітце) товща води в глибоких водоймах, у межах якої температура мало ...
ГІПОЛОГІЯ
гіпологія; ж. (гр.) наука про коней.
ГІПОМОРФОЗ
(гіпо... і ...морфоз) напрям історичного розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої ...
ГІПОПАРАТИРЕОЗ
(гіпо..., гр., біля і тиреоз) розлад кальцієвого обміну в організмі, спричинюваний недостатньою ...
ГІПОПЛАЗІЯ
гіпоплазія; ж. (гіпо... і гр., утворення) недорозвинення тканини, органа, частини тіла чи організму ...
ГІПОПОТАМ
гіпопотам; ч. (гр., букв. - річковий кінь) рід нежуйних парнокопитних тварин. Поширені в ...
ГІПОСЕКРЕЦІЯ
(гіпо... і секреція) зниження виділення секрету якою-небудь залозою.
ГІПОСМІЯ
гіпосмія; ж. (гіпо... і гр., запах, нюх) зниження нюху. Виникає при порушенні носового дихання, ...
ГІПОСТАЗ
гіпостаз; ч. (гр., осідання) застій крові у нижчерозташованих частинах тіла та органах. Зумовлений ...
ГІПОСТАЗУВАТИ
гіпостазувати (гр., реальність) приписувати загальним поняттям самостійне буття.
ГІПОСТИЛЬ
(гр., підтримуваний колонами) просторе крите приміщення, стелю якого підпирають колони (переважно ...
ГІПОСУЛЬФІТ
гіпосульфіт; ч. (гіпо... і сульфіт) технічна назва тіосульфату натрію.
ГІПОТІАЗИД
(гіпо..., гр., сірка і лат., гострий, їдкий) мед. лікарський препарат. Застосовують при цирозах ...
ГІПОТАКСИС
гіпотаксис; ч. (гр., підрядність) підрядний зв'язок між реченнями.
ГІПОТАЛАМУС
гіпоталамус; ч. (гіпо... і гр., розміщення) анат. скупчення ядер нервових клітин з численними ...
ГІПОТЕЗА
гіпотеза; ж. (гр., основа, припущення) 1. Наукове припущення, яке висувається для пояснення певних ...
ГІПОТЕКА
(гр.) документ, що закріплює право на нерухоме майно.
ГІПОТЕНЗИВНИЙ
гіпотензивний (гіпо... й лат., напруження) той, що знижує артеріальний тиск, напр. Г-і засоби в ...
ГІПОТЕНУЗА
гіпотенуза; ж. (гр., від протягую) найбільша сторона прямокутного трикутника.
ГІПОТЕРМІЯ
гіпотермія; ж. (гіпо... і ...термія) зниження температури тіла у тварин з сталою температурою тіла ...
ГІПОТЕТИЧНИЙ
гіпотетичний (гр.) заснований на гіпотезі; гаданий.
ГІПОТОНІЧНА ХВОРОБА
захворювання людини, проявом якої є стійке зниження кров'яного тиску в артеріальних судинах
ГІПОТОНІЧНИЙ
гіпотонічний (гіпотонія) той, що має знижений тиск; - гіпотонічна хвороба - гіпотонічний розчин
ГІПОТОНІЧНИЙ РОЗЧИН
розчин, осмотичний тиск якого нижчий, ніж у клітинах тваринних та рослинних організмів.
ГІПОТОНІЯ
гіпотонія; ж. (гіпо. і ...тонія) пониження напруження тканини, органа чи системи. Найчастіше термін ...
ГІПОТРОФІЯ
гіпотрофія; ж. (гіпо... і ...трофія) зменшення об'єму органа, зумовлене хронічним розладом ...
ГІПОТРОХОЇДА
(гіпо... і трохоїда) замкнута крива, яку описує зовнішня або внутрішня точка круга, що котиться без ...
ГІПОФІЗ
гіпофіз; ч. (гр., відросток) нижній мозковий придаток - залоза внутрішньої секреції у хребетних ...
ГІПОФУНКЦІЯ
гіпофункція; ж. (гіпо... й функція) недостатня діяльність (функція) будь-якого органа, тканини, ...
ГІПОХЛОРИТИ
(гіпо... і хлорити) солі хлорнуватистої кислоти. Застосовують їх як вибілювачі, дегазатори ...
ГІПОХРОМІЯ
(гіпо... і ...хромія) зменшення інтенсивності поглинання світла барвником від діяння різних ...
ГІПОЦЕНТР
гіпоцентр; ч. (гіпо... і центр) область у надрах Землі, де виникає землетрус; під час розрахунків ...
ГІПОЦИКЛОЇДА
гіпоциклоїда; ж. (гіпо... і циклоїда) плоска крива, що описується довільною точкою кола, яке ...
ГІПОҐРИФ
(гр.) міфічний крилатий кінь з головою ґрифа; Пегас.
ГІПС
гіпс; ч. (гр., крейда, вапно) мінерал класу сульфатів, білий з скляним блиском, а коли є домішки - ...
ГІПСОБЕТОН
гіпсобетон; ч. (гіпс та бетон) бетон на основі гіпсових в'яжучих матеріалів.
ГІПСОМЕТР
гіпсометр; ч. (гр., висота і ...метр) те саме, що й гіпсотермометр.
ГІПСОМЕТРІЯ
гіпсометрія; ж. (гр., висота і ...метрія) метод відображення на географічних картах рельєфу земної ...
ГІПСОТЕРМОМЕТР
гіпсотермометр; ч. (гр., висота й термометр) прилад для вимірювання атмосферного тиску за ...
ГІПСОХРОМНИЙ ЕФЄКТ
(гр., висота, колір і ефект) зміщення забарвлення органічних сполук, тобто перехід від зеленого ...
ГІРАТОР
(англ., гр., коло) надвисокочастотний пристрій, в якому зміна фаз електромагнітних хвиль, що ...
ГІРО...
(гр., коло, обертаюсь) у складних словах відповідає поняттю "обертовий рух".
ГІРОАЗИМУТ
(гіро... і азимут) пристрій (гіроскоп з системами корекції) для визначення кутів рискання (зміни ...
ГІРОБІНОРМАЛЬ
(гіро... та бінормаль) те саме, що й гіроорбіта.
ГІРОВЕРТИКАЛЬ
гіровертикаль; ж. (гіро... і вертикаль) пристрій (гіроскоп з системою корекції) для визначення ...
ГІРОГОРИЗОНТ
гірогоризонт; ч. (гіро... і горизонт) те саме, що й гіровертикаль.
ГІРОДЕМПФЕР
(гіро... і демпфер) гіроскопічний пристрій для зменшення кутових відхилень оптичної осі ...
ГІРОКОМПАС
гірокомпас; ч. (гіро... і компас) електромеханічний компас, що грунтується на властивості ...
ГІРООРІЄНТАТОР
(гіро... і лат., Схід) гіроскопічний пристрій для визначення місця розташування об'єкта і ...
ГІРООРБІТАНТ
(гіро... і орбіта) гіроскопічний пристрій для визначення кута відхилення від площини орбіти ...
ГІРОСКОП
гіроскоп; ч. (гіро... і ...скоп) швидкообертове (до ЗО 000 об/хв і більше) тверде тіло (дзига), вісь ...
ГІРОСКОПІЧНА ВЕРТИКАЛЬ
система на борту штучного супутника, що складається з одного або кількох гіроскопів і дає ...
ГІРОСКОПІЧНА ОРБІТА
прилад, що фіксує положення площини орбіти штучного супутника
ГІРОСКОПІЧНИЙ
гіроскопічний той, що стосується гіроскопа; - гіроскопічна вертикаль - гіроскопічна орбіта - ...
ГІРОСКОПІЧНИЙ ІНТЕГРАТОР
пристрій, в якому є інтегруючий гіроскоп - прилад, яким визначають інтеграл від величини сили, що ...
ГІРОСТАБІЛІЗАТОР
гіростабілізатор; ч. (гіро... і стабілізатор) гіроскопічний пристрій для стабілізації окремих ...
ГІРОСТАТ
(гіро... і ...стат) те саме, що й гіроскоп. Гіротахометр
ГІРОТЕОДОЛІТ
(гіро... і теодоліт) гіроскопічний візирний пристрій для орієнтування напряму прокладання шахт, ...
ГІРСУТИЗМ
(лат., волосатий, волохатий) фізіол. чоловічий тип волосяного покриву у жінок. Зумовлюється ...
ГІРУДИН
(лат., п'явка) речовина, що її виділяють шийні залози медичної п'явки; перешкоджає зсіданню крові.
ГІСОП
гісоп; ч. (лат.) рослина, купальське зілля, синій звіробій.
ГІСТАМІН
гістамін; ч. (гр., тканина і аміни) тканинний гормон, що має сильну біологічну дію; належить до ...
ГІСТЕРЕЗИС
гістерезис; ч. (гр., спізнювання, відставання) неоднозначна залежність змін фізичних ...
ГІСТЕРОЛОГІЯ
(гр., після і ...логія) те саме, що й гістерон-протерон.
ГІСТЕРОН-ПРОТЕРОН
(гр., далі, згодом і раніше, перед) стилістичний засіб, коли порушено логічну послідовність явищ, ...
ГІСТЕРОСКОП
гістероскоп; ч. (гр., матка і ...скоп) один з медичних приладів, який використовують для огляду ...
ГІСТИДИН
гістидин; ч. (гр., тканина та вид, вигляд) амінокислота, входить до складу більшості білків. ...
ГІСТО...
(гр., тканина) у складних словах відповідає поняттю "тканина тіла".
ГІСТОГЕНЕЗ
гістогенез; ч. (гісто... і ...генез) сукупність процесів, що забезпечують виникнення, існування та ...
ГІСТОГЕННИЙ
гістогенний (гісто... і ...генний) тканинний; той, що походить з тканини.
ГІСТОГРАМА
гістограма; ж. (гр., тут - стовп і ...грама) графічне зображення густоти розподілу імовірностей ...
ГІСТОЛІЗ
гістоліз; ч. (гісто... і ...ліз) руйнування тканин організму ферментами тканинного чи ...
ГІСТОЛІЗАТИ
(гр.) лікарські препарати, що їх застосовують у ветеринарній практиці для стимуляції органів з ...
ГІСТОЛОГІЧНА АКОМОДАЦІЯ
зміна форми та співвідношення тканинних елементів (клітин) у процесі пристосування до нових умов ...
ГІСТОЛОГІЯ
гістологія; ж. (гісто... і ...логія) наука про тканини багатоклітинних тварин та людини.
ГІСТОМОНОЗ
інфекційне захворювання індиченят та курчат, яке характеризується гнійним запаленням однієї чи ...
ГІСТОПАТОЛОГІЯ
гістопатологія; ж. (гісто... і патологія) розділ патологічної анатомії, що вивчає мікроскопічні ...
ГІСТОФІЗІОЛОГІЯ
(гісто... і фізіологія) розділ гістології, який вивчає механізми функцій тканин та їхніх ...
ГІСТОХІМІЯ
гістохімія; ж. (гісто... і хімія) розділ гістології, що вивчає хімічні властивості тканин тварин і ...
ГІСТРІОН
(лат., актор) у Стародавньому Римі й за середньовіччя, переважно у Франції, - народний актор ...
ГІТ
ч. (англ.) в кінному спорті - біг коня на певну віддаль; мертвий гіт - коли коні, що змагаються, ...
ГІТОВИ
(гол.) снасті рухомого такелажу, призначені для згортання вітрил підтягуванням їх до щогли або ...
ГІФИ
(гр., тканина) ниткоподібні утвори, що становлять міцелій (грибницю) і плодові тіла грибів.
ГІФОМІЦЕТИ
гіфоміцети; мн. (гр., тканина і ...міцети) порядок незавершених грибів. Багато Г. є збудниками ...
ГІЯДИ
(вл.) 1. У грецькій міфології - дочки Атланта, виховательки Аполлона, обернені Зевсом на небесних ...
ГАБІЛІТАЦІЯ
(лат.) 1. Захист наукової теми з метою отримання права викладати в університеіт. 2. Доводити ...
ГАБІТУС
габітус; ч. (лат., зовнішність) зовнішній вигляд тваринного або рослинного організму, кристала, ...
ГАБА
габа; ж. (араб.) 1. Грубе сукно білого кольору; плахта. 2. У Туреччині - бурка з такої матерії. 3. Смуга ...
ГАБАЛ
(тюрк.) чаша з черепа.
ГАБАРДИН
габардин; ч. (фр.) шерстяна тканина, з якої виготовляють пальта й костюми.
ГАБАСКОРПУС
(лат.) англійський закон 1679 р. про особисту недоторканність громадянина.
ГАБРО
габро; с. (іт.) магматична гірська порода, що складається переважно з плагіоклазу й піроксену, ...
ГАБРОНЕМОЗ
гельмінтозне захворювання однокопитних, спричинюване нематодами роду габронема. Дорослі ...
ГАВІАЛ
гавіал; ч. (хінді) рід плазунів підкласу крокодилів. Живе у великих річках на півдні Азії. Див. ...
ГАВІТ
(лат.) ряса католицького священика.
ГАВАБИ
африканське кочове плем'я, що живе на берегах Червоного моря.
ГАВАНЬ
гавань; ж. (гол.) 1. Затока, внутрішня частина порту для стоянки кораблів. 2. Пліт із колод через усю ...
ГАВДЕ
(болг., сербохорв., слов.) назва волинки.
ГАВЕЛЬОК
(англ.) безрукавка з прорізами для руки під пелериною.
ГАГІОЛОГІЯ
(гр.) наука про святих; агіологія.
ГАГАТ
гагат; ч. (гр., чорний янтар) різновидність кам'яного вугілля, чорного кольору з матовим блиском. ...
ГАДЕС
(гр.) у грецькій міфології - бог підземного царства - Плутон; підземний світ, пекло.
ГАДЖІ
(араб., прочанин) хаджі; почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.
ГАДИТ
(араб.) збірка висловів, афоризмів, які приписують Мухаммедові і визнають, як і Коран, за підручник ...
ГАДОЛІНІЙ
гадоліній; ч. хімічний елемент, символ Gd, ат. н. 64, рідкоземельний метал сріблясто-білого кольору, ...
ГАДРОЗАВР
(гр., великий і завр) найбільший представник двоногих травоядних динозаврів. У висоту досягав 10-12 ...
ГАЗ
газ; ч. (гол., гр., безформний стан) 1. Стан речовини, в якому дуже малі міжмолекулярні сили. 2. ...
ГАЗІ
газі (араб., від газа - воювати) 1. За середньовіччя учасник повстання (газавату). 2. В деяких ...
ГАЗАЦІЯ
газація; ж. (газ) те саме, що й фумігація. Див. також: фумігація
ГАЗГОЛЬДЕР
газгольдер; ч. (англ., від газ і тримач) стаціонарне газосховище - металевий резервуар для ...
ГАЗЕТА
газета; ж. (іт.) часопис із певною періодичністю.
ГАЗИФІКАТОР
(газ і лат., роблю) апарат для зберігання рідкого кисню (азоту, водню тощо), перетворення його на ...
ГАЗИФІКАЦІЯ
газифікація; ж. (газ і ...фікація) 1. Штучне перетворення твердого або рідкого палива на горючі ...
ГАЗИФЕР
(гол., фр.) апарат для зберігання рідкого кисню і перетворення його на газ.
ГАЗЛІФТ
газліфт; ч. (газ і англ., підйомник) 1. Пристрій для піднімання рідини стиснутим газом, змішаним з ...
ГАЗОАНАЛІЗАТОР
газоаналізатор; ч. (газ і аналізатор) прилад, за допомогою якого визначають якісний і кількісний ...
ГАЗОБЕТОН
газобетон; ч. (газ та бетон) легкий бетон ніздрюватої структури, який одержують, вводячи у бетонну ...
ГАЗОВОЛЮМЕТРІЯ
(газ, фр., об'єм і ...метрія) метод кількісного аналізу, в якому визначуваний компонент перетворюють ...
ГАЗОГІПС
(газ і гіпс) легкий бетон ніздрюватої структури, виготовлений з будівельного гіпсу, ...
ГАЗОГЕН
(гол., гр.) тіло, з якого добувають газ.
ГАЗОГЕНЕРАТОР
газогенератор; ч. (газ і генератор) 1. Апарат для перетворення твердого або рідкого палива на ...
ГАЗОДИЗЕЛЬ
газодизель; ч. (газ і дизель) двигун внутрішнього згоряння, що діє на газоподібному паливі за ...
ГАЗОЙЛЬ
(газ і англ., масло) фракція нафти, застосовувана переважно як паливо для дизелів і як сировина для ...
ГАЗОЛІН
газолін; ч. (фр., від газ і лат., масло) суміш легких рідких вуглеводнів, застосовувана як паливо ...
ГАЗОМЕТР
газометр; ч. (газ і метр) лабораторний посуд для збирання, зберігання й вимірювання об'ємів різних ...
ГАЗОТРОН
газотрон; ч. (газ і (елек)трон) двоелектродний газорозрядний прилад (лампа, заповнена розрідженим ...
ГАЙДА
гайда (1) (рум.) погонич волів. (2) (болг., сербохорв., слов.) назва волинки.
ГАЙДАМАКИ
(тур.) 1. Селяни-повстанці проти польського і російського панування у 18 ст. 2. У 1918 р. - загони Симона ...
ГАЙДПАРК
(тур.) парк у Лондоні, місце народних мітингів і гулянь.
ГАЙДРОП
гайдроп; ч. (англ., від провідник і мотузка) 1. Кінець мотузки, призначений для полегшення посадки ...
ГАЙДУК
гайдук; ч. (угор., від піхотинець) 1. Учасник збройної антифеодальної боротьби ...
ГАЙК
(вірм.) міфічний прабатько вірмен.
ГАЙМОРИТ
гайморит; ч. запалення придаткової порожнини носа - гайморової чи щелепної. Від прізвища ...
ГАЙСТЕР
(нім.) чорногуз, лелека, бузько, боцян.
ГАЙТАН
(тур.) пояс із гаманцем, ножем і т. ін.
ГАЙЯРДІЯ
бот. рід трав'янистих багаторічних чи однорічних рослин родини складноцвітих. Поширені ...
ГАК
гак; ч. (нім.) 1. Закривлений залізний прут, крюк. 2. Англійський верховий кінь. 3. Міра землі у ...
ГАКАБОРТ
гакаборт; ч. (гол.) верхня закруглена частина кормового краю корабля.
ГАЛ
одиниця прискорення в СГС системі одиниць. 1 Гал дорівнює 1 см/сек2. Від прізвища італійського ...
ГАЛІЙ
галій; ч. хімічний елемент, символ Ga, ат. н. 31; сріблясто-білий метал. Застосовують у виробництві ...
ГАЛІМЕТР
(гр., сіль і ...метр) прилад, яким вимірюють концентрацію розчинів кухонної солі.
ГАЛІНГ
(норв.) норвезький народний чоловічий танець.
ГАЛІПОТ
(фр.) смола хвойних дерев, що витікає з щілина кори й застигає на повітрі. Застосовують для ...
ГАЛІТ
галіт; ч. (гр., сіль і ...літ) мінерал класу хлоридів; безбарвний, прозорий, з скляним блиском. ...
ГАЛА
гала; с. (іт., фр.) в 17- 18 ст. - урочисте придворне свято. Згодом термін "гала" почали вживати для ...
ГАЛАГО
(фр., афр. мов) рід ссавців підряду напівмавп. Живуть у тропічних лісах Африки.
ГАЛАКТАНИ
(гр., молоко) складні полісахариди. Містяться в рослинних тканинах як запасні вуглеводи та ...
ГАЛАКТИКА
галактика; ж. (гр., молочний) космічна система, що складається з зір (понад 100 млрд.), зоряних ...
ГАЛАКТОЗА
галактоза; ж. (гр., молоко) моносахарид з групи гексоз. Міститься в організмі людини, тварин і ...
ГАЛАКТОМЕТР
галактометр; ч. (гр., молоко і ...метр) ареометр для визначення питомої ваги молока.
ГАЛАЛІТ
галаліт; ч. (гр., молоко і ...літ) роговидний білковий (переважно на основі білків молока) пластик, ...
ГАЛАНТАМІН
лікарський препарат; застосовують при міастенії, поліневритах, радикулітах.
ГАЛАНТЕРЕЯ
галантерея; ж. (фр., ввічливість, люб'язність) предмети туалету (стрічки, мереживо, ґудзики, ...
ГАЛАНТНИЙ
галантний (фр., люб'язний) вишукано ввічливий, привітний, чемний.
ГАЛАТЕЯ
(гр.) 1. У грецькій міфології - морська німфа, дочка Нерея і Доріди. 2. Статуя, яку, за грецькими ...
ГАЛГАЛИ
(лат.) надгробки у кельтів, невеликі пірамідальні чи конічні насипи.
ГАЛЕНІТ
галеніт; ч. (лат., свинцева руда) мінерал класу сульфідів, сірого кольору з металевим блиском. Руда ...
ГАЛЕНОВІ ПРЕПАРАТИ
лікарські препарати, що їх одержують спеціально фармацевтичною обробкою рослинної або тваринної ...
ГАЛЕОПІТЕК
(гр.) летюча миша у Новій Зеландії.
ГАЛЕРА
галера; ж. (іт.) старовинне дерев'яне гребне військове судно. Тяжка праця гребців на галераах ...
ГАЛЕРЕЯ
галерея; ж. (фр., від іт.) 1. Довге й вузьке крите приміщення. 2. Підземний хід. 3. Найвищий ярус зали ...
ГАЛЕТА
галета; ж. (іт., ісп.) рід багаторічних рослин родини бобових; цінна кормова культура; один вид ...
ГАЛИ
(лат., чорнильний горіх) ненормальні вирости на органах рослин у вигляді бородавок, кульок, ...
ГАЛЛІЗМ
(від вл.) учення цитора Галля, суть якого полягає у намаганні визначити вдачу і здібності людини ...
ГАЛО
гало; с. (фр., з гр.) група оптичних явищ в атмосфері, що виникають внаслідок заломлення світла у ...
ГАЛО...
(гр., сіль) у складних словах за значенням відповідає поняттю "сіль".
ГАЛОБІОНТИ
(гало... та ...біонти) організми, які населяють солоні озера, напр. зелена водорость дуналієла, рачок ...
ГАЛОВІ БАРВНИКИ
(лат., чорнильний горіх) синтетичні барвники, похідні галової кислоти, мають забарвлення від ...
ГАЛОВА КИСЛОТА
(лат., чорнильний горіх) хім. органічна сполука, безбарвні кристали. Застосовують для синтезу ...
ГАЛОГЕНІДИ
хім. сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів. Див. також: галогени
ГАЛОГЕНЕЗ
(гало... і ...генез) сукупність процесів у насичених розчинах солоних озер, лагун тощо, внаслідок ...
ГАЛОГЕНИ
(гр.) (гало... і ...ген) хімічні елементи: фтор, хлор, бром, йод, астат інша назва - галоїди.
ГАЛОГЕННИЙ
галогенний хім. той, що належить до галогенів; інша назва - галоїдний. Див. також: галогени
ГАЛОГЕНУВАННЯ
галогенування; с. хім. введення галогенів у молекули органічних сполук. Широко застосовують у ...
ГАЛОН
галон; ч. (англ.) міра об'єму рідин і сипких тіл в Англії (1 Г.= = 4,546 л) і США (для рідин 1 Г.= 3,785 л, для ...
ГАЛОП
галоп; ч. (фр., від франкського добре бігти) 1. Один з алюрів коня. 2. Стрімкий бальний танець 19 ...
ГАЛОФІТИ
(гало... і ...фіти) рослини, що ростуть на дуже засолених грунтах.
ГАЛОФЛАВІН
(лат., чорнильний горіх і жовтий) протравний барвник. Застосовують для фарбування шерстяних ...
ГАЛС
галс; ч. (гол.) 1. Курс вітрильного судна відносно вітру. 2. Снасть, що утримує нижній навітряний кут ...
ГАЛТЕЛЬ
галтель; ж. (нім., виїмка) 1. Профільована рейка, якою прикривають щілини в стиках, виступаючі ...
ГАЛУАЗИТ
галуазит; ч. мінерал класу силікатів, білого кольору з жовтуватим, бурим та іншими відтінками. ...
ГАЛУН
галун; ч. (нім.) 1. Золота чи срібна стрічка, басамань, позумент, тасьма з шовкової чи вовняної ...
ГАЛУРГІЯ
галургія; ж. (гало... і гр., справа, робота) галузь хімічної технології, одержання солей з природних ...
ГАЛФВІНД
(гол., букв. - піввітру) курс вітрильного судна, коли кут між напрямом вітру й діаметральною ...
ГАЛЬБА
(нім.) кварта, 1/3 літри.
ГАЛЬБВІНД
(нім.) 1. Вітер, що дме збоку. 2. Хід корабля під таким вітром.
ГАЛЬБФРАНЦБАНД
(нім.) напівшкіряна оправа на старовинній книзі.
ГАЛЬМІРОЛІЗ
(гр., солоний і ...ліз) підводне вивітрювання морських відкладів під впливом процесів розчинення, ...
ГАЛЬШТАТСЬКА КУЛЬТУРА
археологічна культура племен раннього залізного віку (приблизно 10 - 5 ст. до н. е.), поширена на ...
ГАЛЮВАТИ
(нім.) тягти судно проти води.
ГАЛЮЦИНАЦІЯ
галюцинація; ж. (лат., марення) 1. Неправдиві й нереальні сприймання. 2. Видиво, марево.
ГАЛЮЦИНОГЕНИ
(галюцина(ція) і ...ген) речовини рослинного й тваринного походження або синтетичні сполуки, які ...
ГАЛЯ
(нім.) 1. Великий зал для концертів і т. ін. 2. Відкритий будинок під дахом.
ГАЛЯБАРДА
галябарда; ж. (нім.) топір; залізна зброя (ратище із сокирою на ньому).
ГАЛЯЛІ
(нім.) мисливське гасло ріжком.
ГАМІТИ
(лат.) закам'янілі черепашки.
ГАМА
агама; ж. (гр.) 1. муз. Ряд звуків у межах октави, які послідовно зростають або спадають. 2. Кольорова ...
ГАМАДА
(араб.) тип кам'янистої пустелі в Сахарі.

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.