Слова на букву Г (1388) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Г (1388)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
ГАМАДРИЛ
гамадрил; ч. (гр., деревна німфа) вид мавп роду справжніх павіанів родини мавпоподібних. Поширені ...
ГАМАЗА
(араб.) збірка пісень героїчного епосу арабів, складена у 9 ст. Абу-Темамом.
ГАМАК
аргамак; ч. (караїб.) 1. Висяче ліжко з парусини на кораблі. 2. Сітка, прив'язана до дерев, стовпів і ...
ГАМАЛІЯ
гамалія (тур.) невільник.
ГАМАМ
(тур.) громадські лазні у Туреччині.
ГАМАМЕЛІДОВІ
(гр., назва дерева, від разом і яблуко) родина дводольних рослин. Дерева або кущі. Поширені ...
ГАМБІР
(малайське) пахучий екстракт, виготовлений з певного сорту акації, що росте в Індії і на Цейлоні; ...
ГАМБІТ
гамбіт; ч. (фр., від прованс., обмін або від іт., підставити ногу) початок шахової партії, в якій ...
ГАМБАНГ
(індонезійське) індонезійський ударний музичний інструмент.
ГАМБУЗІЯ
гамбузія; ж. вид дрібних риб родини пецилієвих. Завезена в Україну з Північної Америки. ...
ГАМЕЛАН
(від яванського стукати) індонезійський національний оркестр.
ГАМЕТАНГІЙ
(гамети й гр., посудина) 1. Орган у водоростей і грибів, в якому утворюються рухливі статеві ...
ГАМЕТИ
(гр., чоловік, дружина) статеві клітини тваринних і рослинних організмів.
ГАМЕТОГЕНЕЗ
гаметогенез; ч. (гамети і ...генез, ...генія) процес розвитку й формування статевих клітин гамет; ...
ГАМЕТОФІТ
(гамети і ...фіти) бот. статеве покоління у рослин, яким властиве явище чергування поколінь; у ...
ГАМЛЕТИЗМ
гамлетизм; ч. безконечні міркування, розумування, нездатність зважитися на якийсь вчинок. Від ...
ГАММА
гамма; ж. 1. Третя літера грецького алфавіту. 2. Позасистемна одиниця маси, що її застосовують ...
ГАММА-
у складних словах означає стан речовини (напр., гамма-залізо) або зв'язок з гамма-промінням (напр., ...
ГАММА-АПАРАТ
гамма-апарат; ч. (гамма- і апарат) апарат з радіоактивними ізотопами, що є джерелом ...
ГАММА-АСТРОНОМІЯ
гамма-астрономія; ж. (гамма- і астрономія) розділ позаатмосферної астрономії, що досліджує ...
ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ
гамма-випромінювання; с. висилання гамма-проміння.
ГАММА-ГЛОБУЛІНИ
фракція сироваткових білків-глобулінів крові, яка містить антитіла проти збудників різних ...
ГАММА-ДЕФЕКТОСКОПІЯ
(гамма- і дефектоскопія) сукупність методів виявлення дефектів матеріалів і виробів за допомогою ...
ГАММА-ЗАЛІЗО
гамма-залізо; с. (гамма-) структура заліза, якої воно набуває при температурі 910-1400° С. Див. ...
ГАММА-КАРОТАЖ
(гамма- і каротаж) метод дослідження геологічного розрізу свердловин за радіоактивним ...
ГАММА-КВАНТ
(гамма- і квант) порція енергії (квант) гамма-проміння.
ГАММА-МЕТОД
гамма-метод; ч. (гамма- і метод) метод розвідування корисних копалин, що грунтується на ...
ГАММА-ПРОМІННЯ
гамма-проміння; с. електромагнітні хвилі, довжина яких менша за довжину хвиль рентгенівського ...
ГАММА-СПЕКТРОМЕТР
гамма-спектрометр; ч. (гамма- і спектрометр) прилад для вимірювання довжини хвиль або енергії й ...
ГАММА-СПЕКТРОСКОПІЯ
гамма-спектроскопія; ж. (гамма- і спектроскопія) розділ ядерної спектроскопії, в якому ...
ГАММА-ТЕРАПІЯ
гамма-терапія; ж. (гамма- і терапія) мед. променева терапія гамма-випромінюванням радіоактивних ...
ГАМОЛОГІЯ
(гр.) галузь етнографії про шлюбні, весільні і подружні звичаї.
ГАМОНИ
гамони; мн. (гр., шлюб) речовини, що їх виділяють статеві клітини; мають специфічний вплив на ...
ГАМОНОМІЯ
(гр.) галузь етнографії про шлюбні, весільні і подружні звичаї.
ГАМОРИ
(гр.) верства землевласників у Давній Греції.
ГАМУВАТИ
гамувати (нім.) припиняти, не пускати.
ГАМУЛЕЦЬ
(нім.) 1. Гальмо на воді. 2. Вуздечка, гнуздечка. 3. Чинник соціального регресу.
ГАН
град; одиниця виміру плоского кута в метричній системі мір 18 ст. 1 ган дорівнює 1/100 прямого кута.
ГАНІМЕД
Ганімед; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології вродливий юнак, якого Зевс, викравши у батьків, ...
ГАНГЛІЙ
ганглій; ч. (гр., вузол) 1. Обмежене скупчення нервових клітин, волокон та їхньої супровідної ...
ГАНГСТЕРИ
(англ., від зграя) поширена в США назва бандитів, бандитських зграй,
ГАНГСТЕРИЗМ
гангстеризм; ч. бандитизм; організована злочинність у США.
ГАНДБОЛ
гандбол; ч. (англ., від рука і м'яч) командна спортивна гра з м'ячем руками. Інша назва - ручний м'яч.
ГАНДЕЛЬ
(нім.) купівля-продаж, торгівля.
ГАНДЖАР
(тур.) двосічний стилет, закривлений на кінці.
ГАНДЖУР
(тур.) священна книга буддистів.
ГАНДИЗМ
гандизм; ч. соціально-політична і релігійно-філософська доктрина, яка виникла в період боротьби ...
ГАНДИКАП
гандикап; ч. (англ.) 1. Перевага в умовах спортивних змагань, що надається слабшому противникові ...
ГАНДШПУГ
(гол.) дерев'яний чи металевий важіль для пересування вантажів на судні.
ГАНЕДЕРІЯ
(ісп.) ферма, де розводять биків.
ГАНОБЛАСТИ
(гр., блиск та ...бласти) те саме, що й адамантобласти.
ГАНСВУРСТ
(нім., букв. - Ганс-ковбаса) 1. Блазень у народному німецькому театрі. 2. Персонаж лялькового ...
ГАНТЕЛЬ
гантель, гантеля; ж. (фр.) прилад для гімнастичних вправ із двох залізних, сполучених між собою ...
ГАНТЕЛЯ
гантель, гантеля; ж. (фр.) прилад для гімнастичних вправ із двох залізних, сполучених між собою ...
ГАНУС
ганус; ч. (гр., кріп) вид трав'янистих однорічних рослин роду аніс. Походить з Малої Азії, в Україні ...
ГАОЛЯН
гаолян; ч. (кит., као-лянг) вид однорічних рослин родини злакових. Вирощують переважно в ...
ГАП
гап; ч. (нім., фін.) різке зниження ціни біржового товару.
ГАПЛОЇД
гаплоїд; ч. (гр., простий і ...оїд) організм, який має в клітинах одинарний (зменшений вдвічі ...
ГАПЛОЇДІЯ
(гаплоїд) наявність у клітинах одинарного (гаплоїдного) набору хромосом. Інша назва - моноплоїдія.
ГАПЛОЛОГІЯ
гаплологія; ж. (гр., простий і ...логія) спрощення структури слова шляхом опущення одного з двох ...
ГАПЛОСПОРИДІЇ
(гр., простий і ...споридії) організми, що належать до типу найпростіших, паразитують у тканинах ...
ГАПЛОСТЕЛЬ
(гр., простий і стовп) найпростіший тип будови осьового циліндра стовбура рослин. Зустрічається у ...
ГАПЛОСТЕМОНІЯ
(гр., простий і основа тканини) наявність одного кола тичинок у квітці.
ГАПЛОФАЗА
(гр., простий і фаза) частина життєвого циклу особини, коли клітинне ядро містить одинарне ...
ГАПТОТРОПІЗМ
(гр., торкаюсь і тропізми) явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, ...
ГАПТУВАТИ
гаптувати (нім.) майстерно вишивати нитками, золотом, сріблом, шовком.
ГАРІБАЛЬДІЙЦІ
1. Добровольці-дружинники, що билися в 40 - 60-х рр. 19 ст. під керівництвом Дж, Гарібальді за визволення ...
ГАРАМБАША
(араб.) ватажок сербських гайдуків.
ГАРАПНИК
гарапник; ч. (нім.) довгий батіг на короткому пужалні.
ГАРАЧ
(тур.) у старовину - данина туркам, щоб відкупитися від їхнього нападу.
ГАРБА
гарба; ж. (тюрк.) великий віз.
ГАРБАР
(нім.) кожум'яка.
ГАРБНИК
гарбник; ч. (нім.) гірська речовина, яку добувають з кори дерев, як правило, дубів; ...
ГАРБУВАТИ
гарбувати (нім.) вичиняти шкіру, насичуючи її гарбником.
ГАРВІЗМ
гарвеїзм; течія в негритянському русі в США. Виникла на поч. 20 ст. Від прізвища лідера цієї течії ...
ГАРДА
(фр., букв. - захист) металева пластинка на рукоятці шпаги, рапіри або дужка на рукоятці шаблі для ...
ГАРДЕНІТ
гарденіт; ч. (англ., загартовувати) різновидність структури загартованої сталі - мартенситу.
ГАРДЕНІЯ
гарденія; ж. рід вічнозелених, іноді листопадних кущів або невеликих дерев родини маренових. ...
ГАРДИНА
гардина; ж. (нім., від фр., завіса) завіса на вікно.
ГАРЕМ
гарем; ч. (тюрк., від араб., гарам - заборонене) 1. Жіноча половина багатого мусульманського будинку ...
ГАРИГА
(фр., з прованс., пустка) угруповання низькорослих чагарників, карликових пальм та багаторічних ...
ГАРМАЛА
(араб., хармал) рід багаторічних трав'янистих рослин родини паролистових, Отруйна рослина; з ...
ГАРМАН
гарман; ч. (лат.) велика вогнепальна зброя, пушка.
ГАРМАТАН
(ісп., з афр. мов) сухий жаркий північно-східний вітер на Гвінейському узбережжі Африки, що дме ...
ГАРМИДЕР
гармидер; ч. (нім.) безладдя, галас, хаос.
ГАРМОНІЗАЦІЯ
гармонізація; ж. створення гармонійного супроводу до мелодії.
ГАРМОНІЙНІ КОЛИВАННЯ
мат., фіз. функції кількох змінних, які неперервні в деякій області разом зі своїми частинними ...
ГАРМОНІЙНІ ФУНКЦІЇ
мат., фіз. функції кількох змінних, які неперервні в деякій області разом зі своїми частинними ...
ГАРМОНІЙНИЙ
гармонійний заснований на гармонії; - гармонійний аналіз - гармонійний ряд - гармонійні ...
ГАРМОНІЙНИЙ АНАЛІЗ
муз. аналіз гармонійної будови музичного твору; один з методів дослідження музики (твору, групи ...
ГАРМОНІЙНИЙ РЯД
мат., фіз. функції кількох змінних, які неперервні в деякій області разом зі своїми частинними ...
ГАРМОНІКА
гармоніка; ж. (гр., співзвучний, стрункий) 1. Загальна назва деяких духових музичних інструментів ...
ГАРМОНІЮВАТИ
гармоніювати (гр., злагодженість) бути співзвучним, відповідати чомусь.
ГАРМОНІЯ
гармонія; ж. (гр., скріплення, злагодженість) 1. Струнка узгодженість частин єдиного цілого. 2. ...
ГАРМСИЛЬ
(тадж., гармсел) сухий жаркий вітер у передгір'ях Копетдагу та Західного Тянь-Шаню, що дме влітку з ...
ГАРНІЄРИТ
гарнієрит; ч. мінерал класу силікатів, зеленувато-жовтого, зеленого кольору. Нікелева руда. Від ...
ГАРНІСАЖ
(фр., букв. - обшивка) твердий захисний шар матеріалів, що утворюється на внутрішній (робочій) ...
ГАРНІТУРА
гарнітура; ж. (нім., з фр.) повний комплект друкарських шрифтів різних накреслень і кеглів, але ...
ГАРНА
(санскр.) вид парнокопитних ссавців підродини справжніх антилоп. Поширена в Індії.
ГАРНАДЕЛЬ
(гр.) шпилька для волосся.
ГАРОТА
(ісп., від лапа, кіготь) обруч, стягуваний гвинтом. Знаряддя варварського катування, страти через ...
ГАРПІУС
(гол.) смола, яку одержують з живиці хвойних дерев.
ГАРПІЯ
гарпія; ж. (гр.) 1. У грецькій міфології - потвора з тілом коршака і жіночою головою, демон бурі й ...
ГАРПАГОН
(фр.) 1. Персонаж комедії Ж.-Б. Мольєра "Скупий". 2. перен. скнара.
ГАРПОКРАТ
(гр.) бог навчання у грецькій міфології.
ГАРПУН
гарпун; ч. (гол.) 1. Спис, вила у вигляді стріли для полювання на морських тварин. 2. Залізна скоба ...
ГАРСОН
гарсон; ч. (фр., букв. - хлопчик) у Франції офіціант ресторану чи кафе; розсильний при готелі.
ГАРТ
Гарт (нім., твердий свинець) 1. Твердість металу. 2. Сила, міць. 3. Сплав свинцю, сурми й олова.
ГАРТБЛЄЙ
(нім., букв. - твердий свинець) сплав свинцю й сурми, одержаний як побічний продукт при плавленні ...
ГАРУА
(ісп.) густий туман з мрякою на тихоокеанському узбережжі Південної Америки, зумовлений впливом ...
ГАРУСПІКИ
(лат.) у давніх римлян - жерці, які пророкували майбутнє за нутрощами жертовних тварин і тлумачили ...
ГАРУСПЕКСИ
(лат.) у давніх римлян - жерці, які пророкували майбутнє за нутрощами жертовних тварин і тлумачили ...
ГАРШНЕП
гаршнеп; ч. (нім., букв. - волосяний кулик) рід птахів родини сивкових. Поширені в північній частині ...
ГАРҐАТ
(рум.) парубок.
ГАСЕПА
(тур.) господиня султанового гарему, мати його першого сина.
ГАСКОНАДА
(фр.) хвастощі. Від назви провінції Гасконь, жителі якої вважалися хвальками.
ГАСЛО
гасло; с. (чес.) 1. Умовне слово для обопільного розпізнання. 2. Знак, сигнал. 3. Символ.
ГАСПИД
гаспид; ч. (гр.) 1. Гадюка. 2. перен. Погана, зла людина.
ГАСТЕР...
(гр., шлунок) у складних словах відповідає поняттям "шлунок" або "черевна частина тіла".
ГАСТЕРОМІЦЕТИ
гастероміцети; мн. (гастер... і ...міцети) група базидіальних грибів, що живуть у грунті або на ...
ГАСТР...
(гр., шлунок) у складних словах відповідає поняттям "шлунок" або "черевна частина тіла".
ГАСТРАЛГІЯ
гастралгія; ж. (гастр... і гр., біль) переймоподібні болі в ділянці шлунка, шо виникають внаслідок ...
ГАСТРИН
(гр., шлунок) гормон шлунка, який виробляється в слизовій оболонці шлунка від діяння хімічних і ...
ГАСТРИТ
гастрит; ч. (гр., шлунок) запальне захворювання слизової оболонки шлунка.
ГАСТРО...
(гр., шлунок) у складних словах відповідає поняттям "шлунок" або "черевна частина тіла".
ГАСТРОЕНТЕРИТ
гастроентерит; ч. (гастро... і ентерит) запальне захворювання слизової оболонки шлунка й тонких ...
ГАСТРОЕНТЕРОКОЛІТ
(гастро... гр., нутрощі і коліт) запальне захворювання слизових оболонок шлунково-кишкового тракту ...
ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ
гастроентерологія; ж. (гастро..., гр., нутрощі і ...логія) мед. розділ медицини, що вивчає будову та ...
ГАСТРОЗОЇДИ
(гастро... гр., тварина, особина і ...оїд) особини в колоніях кишечнопорожнинних тварин (гідроїдних ...
ГАСТРОЛОГІЯ
(гр.) 1. Частина медичної науки, що вивчає шлункові захворювання. 2. Кухарство.
ГАСТРОНОМ
гастроном; ч. (фр., гр., шлунок і закон) любитель і знавець витончених страв.
ГАСТРОНОМІЯ
гастрономія; ж. (фр., гр., шлунок і закон) 1. Тонкий смак в їжі; розуміння тонкощів кулінарії. 2. ...
ГАСТРОПОДИ
(гастро... і ...поди) клас молюсків. Поширені в усіх частинах світу. Інша назва - черевоногі.
ГАСТРОПОР
(гастро... і ...пор) отвір у зародка тваринного організму на стадії гаструли, за допомогою якого ...
ГАСТРОПТОЗ
(гастро... і птоз) опущення шлунка; спостерігається в людини з астенічною будовою тіла, при різкому ...
ГАСТРОСКОПІЯ
гастроскопія; ж. (гастро... і ...скопія) метод дослідження шлунка за допомогою ендоскопа - ...
ГАСТРОСТОМІЯ
(гастро... і гр., рот, отвір) операція накладення штучної зовнішньої шлункової фістули; проводиться ...
ГАСТРОТРИХИ
(гастро... і гр., волосок) клас круглих червів. Інша назва - черевовійчасті.
ГАСТРОФІЛЬОЗ
захворювання травного тракту однокопитних; спричинюється личинками оводів роду гастрофіли.
ГАСТРОЦЕЛЬ
(гастро... і гр., пустий, порожнистий) первинна травна порожнина зародка на стадії гаструли.
ГАСТРУЛА
гаструла; ж. (лат., гр., шлунок, черево) 1. Одна з стадій зародкового розвитку багатоклітинного ...
ГАСТРУЛЯЦІЯ
гаструляція; ж. процес розвитку двошарового зародка (гаструли).
ГАТЕРІЯ
гатерія; ж. (маорійське) єдиний сучасний представник плазунів підкласу дзьобоголових. ...
ГАТЬ
гать; ж. (швед.) настилка з тарасу через болотисте місце.
ГАУБИЦЯ
гаубиця; ж. (нім., від чес., знаряддя для кидання каменів) тип артилерійської гармати, що стріляє ...
ГАУПТВАХТА
гауптвахта; ж. (нім., букв. - головна варта) 1. Приміщення для утримання під арештом ...
ГАУР
(гінді, з санскр., гаура) вид парнокопитних тварин родини бичачих. Поширений переважно в Індостані ...
ГАУС
Гаус одиниця магнітної індукції в СГС системі одиниць. 1 Гс дорівнює 10-4 Вебера на 1 м2. Від ...
ГАУСТОРІЇ
(лат., той, що п'є, ковтає) 1. Клітинні або тканинні утвори рослин, за допомогою яких вони всмоктують ...
ГАУЧ-ПРЕС
гауч-прес; ч. (англ., від видавлювати) пристрій (прес з двома валами) для віджимання води з ...
ГАФ
(нім.) мілка морська затока між берегом і вузькою смугою землі, що заходить далеко у море.
ГАФІЗ
гафіз; хафіз; ч. (араб.) людина, що знає напам'ять Коран.
ГАФЕЛЬ
гафель; ч. (гол., букв. - вила) мор. 1. Дерев'яний похилий брус, закріплений нижнім кінцем до щогли ...
ГАФНІЙ
гафній; ч. хімічний елемент, символ Hf, ат. н. 72; сріблясто-білий метал, супутник ...
ГАФТ
(нім.) гаптування, гаптовані речі.
ГАЦІЄНДА
(ісп.) хутір, земельна власність.
ГАЧА
(рум.) лоша.
ГАШЕ
(фр.) страва з печеного, вареного і дрібно порізаного м'яса.
ГАШЕТКА
гашетка; ж. (фр., зменш. від скоба) гачок або кнопка для відкриття стрільби з вогнепальної зброї.
ГАШИШ
гашиш; ч. (араб.) отруйний наркотик, який видобувають з індійських конопель. При введенні в ...
ГАШИШИЗМ
один із видів наркоманії, характеризується хворобливою пристрастю до вживання гашишу, що ...
ГАШПИЛЬ
(нім., мотовило, коловорот) дерев'яний чи бетонний бак з мішалкою для промивання, знезолювання, ...
ГАЯЛ
(гінді) одомашнена форма дикого бика гаура.
ГВАРАНІ
(ісп.) гуарані; грошова одиниця Парагваю, поділяється на 100 сентимо. Від назви індіанського ...
ГВАЮЛА
гваюла; ж. (ісп., з ацтекської) вид каучуконосних рослин родини складноцвітих. Багаторічний, ...
ГВАЯКОЛ
(ісп., гваякове дерево і ...ол) складна органічна сполука ароматичного ряду, метиловий ефір ...
ГВЕЛЬФИ
політичне угруповання в Італії 12 - 15 ст., яке боролося проти намагань імператорів т. зв. "Священної ...
ГВИНТОВИЙ ТРАНСПОРТЕР
те саме, що й шнек.
ГЕЄНА
геєна; ж. (гр., з давньоєвр.) міф. пекло.
ГЕЄСТ
(нім., від старенім., сухий, безплідний) бідна на рослинність піщана місцевість на узбережжі ...
ГЕІОФІТИ
(гр.) болотяні рослини.
ГЕБА
Геба; ж. (гр.) у грецькій міфології - богиня краси і молодості, дочка Зевса і Гери.
ГЕБЕФРЕНІЯ
(гр., молодість і розум) психічне захворювання, одна з форм юнацької шизофренії; розвивається в ...
ГЕБРАЇЗМ
гебраїзм; ч. (євр.) мовний зворот із староєврейської мови.
ГЕБРАЇСТ
алгебраїст; ч. (євр.) вчений, знавець староєврейської мови і літератури.
ГЕБРИ
прихильники зороастризму в Ірані.
ГЕВЕЯ
гевея; ж. (індіан.) рід дерев родини молочайних. Цінні каучуконоси. Гевею бразільську культивують ...
ГЕГЕЛЬЯНСТВО
гегельянство; с. філ. вчення німецького філософа Г. Гегеля і його послідовників.
ГЕГЕМОН
гегемон; ч. (гр., вождь) керівник, той, що є рушійною силою чогось, носій гегемонії. Див. ...
ГЕГЕМОНІЗМ
гегемонізм; ч. прагнення до встановлення гегемонії. Див. також: гегемонія
ГЕГЕМОНІЯ
гегемонія; ж. (гр., провід, керівництво) керівництво, керівна роль якого-небудь класу, держави щодо ...
ГЕДЖРА
(араб.) втеча Мохоммеда з Мекхи в Медіну 15 липня 622 р., що знаменувало початок мусульманської ери.
ГЕДИСМА
(гр.) приправа, яку додають у ліки для смаку і запаху.
ГЕДИСТИ
політична течія у французькому робітничому русі в кінці 19 - на початку 20 ст., очолювана Ж. Гедом. ...
ГЕДОНІЗМ
гедонізм; ч. (гр., насолода) філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою ...
ГЕДОНІЯ
гедонія; ж. (гр., насолода) відчуття піднесення, приємне самопочуття.
ГЕЗЕНК
гезенк; ч. (нім.) підземна гірнича виробка, в якій немає безпосереднього виходу на поверхню; ...
ГЕЗИ
(гол., від фр., жебраки) в роки Нідерландської буржуазної революції 16 ст. прізвисько членів Союзу ...
ГЕЙД
(англ.) англійська міра землі, що дорівнює 47,9 га.
ГЕЙДЕЖ
(англ.) податок на землю в Англії.
ГЕЙДЕЛЬБЕРЗЬКА ЛЮДИНА
одна з форм викопної людини, яка жила на території Європи в ранньому плейстоцені. Від назви м. ...
ГЕЙНАЛ
(англ.) релігійна пісня, яку грають сурмачі на сході і заході сонця.
ГЕЙСЛЕРОВІ ТРУБКИ
скляні трубки з впаяними електродами, наповнені розрідженим газом. Застосовують для дослідження ...
ГЕЙТОНОГАМІЯ
(гр., сусід і ...гамія) запилення квітки пилком іншої квітки тієї самої рослини. Інша назва - ...
ГЕЙХЕРА
рід багаторічних трав'янистих рослин родини ломикаменевих. Окремі види широко культивують як ...
ГЕКІСТОТЕРМИ
(гр., найменший і ...терм) рослини холодного клімату.
ГЕКА
(гр.) турецька міра ваги, дорівнює 230,94 кг. Див. також: стон, центнер
ГЕКАТА
Геката; ж. (гр.) у давньогрецькій міфології богиня місяця й ночі, чарівниця, що панує над демонами ...
ГЕКАТОМБА
гекатомба; ж. (гр., від сто і бик) 1. У давніх греків - жертва на 100 биків. 2. перен. Урочистості ...
ГЕКАТОНХЕЙРИ
(гр.) у грецькій міфології - сторукі і п'ятдесятиголові велетні-потвори (Бріарей, Котт, Гієс), яких ...
ГЕКЕЛЬФОН
духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Від прізвища німецького майстра-винахідника В. ...
ГЕКЗАМЕТР
гекзаметр; ч. (гр., шестистопний) віршовий розмір в античній поезії, шестистопний дактиль з ...
ГЕКОНОВІ
геконові; мн. (малайського) родина ящірок.
ГЕКСА...
(гр., шість) у складних словах означає "шести...".
ГЕКСАГОН
гексагон; ч. (гр., шестикутний) шестикутник.
ГЕКСАГОНАЛЬНИЙ
гексагональний (гексагон) шестикутний; Г-а система - у кристалографії - система, що ...
ГЕКСАЕДР
гексаедр; ч. (гекса... і ...едр) замкнений шестигранник з гранями у вигляді квадратів; куб.
ГЕКСАЕДРИТ
залізний метеорит, у структурі якого переважають кристали шестигранної форми, гексаедри.
ГЕКСАМЕТИЛЕНТЕТРАМІН
(гекса..., метилен, гр., чотири і аміни) мед. лікарський препарат з групи антисептичних ...
ГЕКСАМЕТР
(гр., шестистопний) віршовий розмір в античній поезії, шестистопний дактиль з постійною цезурою; ...
ГЕКСАПЛОЇД
(гекса..., гр., простий і ...оїд) клітина або особина, що має шість повних наборів хромосом.
ГЕКСАХЛОРАН
гексахлоран; ч. (гекса... і хлор) хім. органічна сполука, білі кристали; один з найефективніших ...
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ
(гекса... і хлорбензол) отрутохімікат, який застосовують для протруювання насіння ...
ГЕКСАХЛОРБУТАДІЄН
(гекса..., хлор та бутадієн) отрутохімікат, який застосовують для боротьби з філоксерою у грунті.
ГЕКСАХЛОРЕТАН
(гекса..., хлор і етан) хімічний препарат, який застосовують у медицині для лікування гельмінтозів, ...
ГЕКСАХОРД
(гекса... і ...хорд) 1. Шестиступеневий музичний звукоряд. 2. Музичний інструмент на шість струн.
ГЕКСЕНАЛ
(гр., шість) мед. лікарський препарат. Наркотик. Застосовують для внутрішньовенного наркозу, ...
ГЕКСИТИ
(гр., шість) шестиатомні спирти, безбарвні кристалічні речовини, солодкі на смак. Містяться в ...
ГЕКСОГЕН
гексоген; ч. (гекса... і лат., кисень) вибухова речовина, безбарвний кристалічний ...
ГЕКСОД
гексод; ч. (гекса... і (електр)од) електронна лампа з шістьма електродами (анод, катод і 4 ...
ГЕКСОЗАМІНИ
(гексози і аміни) похідні простих сахарів. Належать до аміносахарів.
ГЕКСОЗАНИ
(гексози) полісахариди, молекули яких побудовані з великої кількості гексозних залишків. До ...
ГЕКСОЗИ
(гекса... і (глюк)оза) вуглеводи групи моносахаридів, містять 6 атомів вуглецю (напр., глюкоза, ...
ГЕКСОЗОФОСФАТИ
(гексози і фосфати) складні ефіри, утворені з гексоз і залишків фосфорної кислоти; проміжні ...
ГЕКСОКІНАЗА
(гекса... і кінази) фермент групи кіназ. Міститься в тваринних тканинах, у бульбах картоплі.
ГЕКСОНІЙ
(гр., шість) мед. лікарський препарат; застосовують для лікування судинних спазмів, при ...
ГЕКТАР
гектар; ч. (гр.) одиниця земельної площі, яка становить 100 ар (10 000 м2).
ГЕКТО...
(гр., сто) у складних словах означає "сто", "в сто раз".
ГЕКТОВАТ
гектоват; ч. (гекто... і ват) одиниця потужності, що становить 100 вт.
ГЕКТОГРАМ
гектограм; ч. (гекто... і грам) одиниця маси або ваги, що становить 100 г.
ГЕКТОГРАФ
гектограф; ч. (гекто... і... граф) копіювальний прилад для розмножування (до 100 відбитків) тексту й ...
ГЕКТОГРАФІЯ
(гекто... і ...графія) способи друкування копій тексту й ілюстрацій за допомогою гектографа.
ГЕКТОЛІТР
гектолітр; ч. (гекто... і літр) міра рідини або сипких тіл, яка становить 100 л.
ГЕКТОП'ЄЗА
(гекто... і п'єза) одиниця тиску, яка дорівнює навантаженню 100 стен на 1 м2 (750,06 мм рт. ст.).
ГЕКУБА
(гр.) 1. Дружина Троянського царя Пріяма, мати 19 синів, які загинули під Троєю. 2. перен. Символ ...

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.013 c.