Слова на букву Г (1388) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Г (1388)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
ГЕЛІ
гелі; мн.; одн. - гель; ч. (лат., замерзаю, застигаю) драглеподібні дисперсні системи, які ...
ГЕЛІЕЯ
(гр.) в Стародавніх Афінах суд присяжних.
ГЕЛІЙ
гелій; ч. (гр., Сонце) Бог Сонця у давньогрецькій міфології, пізніше ототожнений з Аполлоном.
ГЕЛІЙ
гелій; ч. (гр., Сонце) Хімічний елемент, символ He, ат. н. 2; інертний газ без кольору й ...
ГЕЛІКОЇД
гелікоїд; ч. (гр., спіраль, гвинт і ...оїд) поверхня, описана прямою, що обертається навколо ...
ГЕЛІКОН
гелікон; ч. (гр., спіраль, гвинт) 1. Гора у Беотії - помешкання міфічних грецьких муз та Аполлона. 2. ...
ГЕЛІКОПРІОН
(гр., спіраль, гвинт і пила) рід викопних акулоподібних риб. Були поширені за палеозойської ...
ГЕЛІКОПТЕР
гелікоптер; ч. (гр.) літальний апарат, важчий за повітря; вертоліт.
ГЕЛІО...
(гр., Сонце) у складних словах відповідає поняттям "сонце", "сонячний".
ГЕЛІОБІОЛОГІЯ
геліобіологія; ж. (геліо... та біологія) розділ біофізики, що вивчає вплив змін активності Сонця на ...
ГЕЛІОГЕОФІЗИКА
геліогеофізика; ж. (геліо... і геофізика) наука, що вивчає вплив процесів на Сонці на геофізичні ...
ГЕЛІОГРАМА
(геліо... і ...грама) зображення Сонця, одержане за допомогою геліографа.
ГЕЛІОГРАФ
геліограф; ч. (гр.) 1. Прилад, що реєструє тривалість сонячного сяяння протягом дня. 2. Телескоп для ...
ГЕЛІОГРАФІЧНИЙ
фотогеліографічний (геліо... і гр., пишу) той, що стосується опису Сонця; Г-і координати - величина, ...
ГЕЛІОЕНЕРГЕТИКА
геліоенергетика; ж. (геліо... і енергетика) галузь енергетики, що вивчає і застосовує методи ...
ГЕЛІОКОНЦЕНТРАТОР
(геліо...,лат., з, разом і осереддя) одно або кілька дзеркал (лінз), які фокусують проміння Сонця.
ГЕЛІОМІЦИН
(геліо... і ...міцин) мед. лікарський препарат, антибіотик. Використовують геліоміцинову мазь для ...
ГЕЛІОМЕТР
геліометр; ч. (геліо... і ..метр) астрономічний інструмент для вимірювання невеликих (до 1°) кутів на ...
ГЕЛІОС
(гр.) Гелій; бог Сонця у давньогрецькій міфології, пізніше ототожнений з Аполлоном.
ГЕЛІОСКОП
геліоскоп; ч. (гр.) телескоп для спостереження за поверхнею Сонця.
ГЕЛІОСТАНЦІЯ
геліостанція; ж. (геліо... і станція) електрична силова станція, що працює від енергії сонячного ...
ГЕЛІОСТАТ
геліостат; ч. (геліо... і ...стат) допоміжний астрономічний прилад, у якому за допомогою ...
ГЕЛІОТАКСИС
(геліо... і таксиси) те саме, що й фототаксис.
ГЕЛІОТЕРАПІЯ
геліотерапія; ж. (геліо... і терапія) лікування сонячним опромінюванням.
ГЕЛІОТЕХНІКА
геліотехніка; ж. (геліо... і техніка) галузь техніки, яка вивчає перетворення енергії сонячної ...
ГЕЛІОТРОП
геліотроп; ч. (геліо... і ...тропи) 1. Рід переважно тропічних і субтропічних рослин родини ...
ГЕЛІОТРОПІЗМ
геліотропізм; ч. (геліо... і тропізми) те саме, що й фототропізм.
ГЕЛІОФІЗИКА
геліофізика; ж. (геліо... і фізика) розділ астрофізики, що вивчає явища, які відбуваються на ...
ГЕЛІОФІЛЬНИЙ
геліофільний (геліо... і ...філ) той, що любить сонце; Г-і рослини - світлолюбні рослини.
ГЕЛІОФІТИ
(геліо... і ...фіти) рослини, які потребують для свого розвитку великої кількості світла (сосна, ...
ГЕЛІОФОБНИЙ
геліофобний (геліо... і ...фоб) той, що боїться світла; Г-і рослини - затінкові рослини.
ГЕЛІОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА
система поглядів, за якими Земля та інші планети обертаються навколо Сонця.
ГЕЛІОЦЕНТРИЧНИЙ
геліоцентричний (гр.) (геліо... і центр) навколосонячний; - геліоцентрична система
ГЕЛІОҐРАВЮРА
(геліо... і ґравюра) станковий вид глибокого друку - прототип сучасного растрового глибокого ...
ГЕЛІЯСТ
(гр.) член Суду Геліоса у Давніх Афінах, що збирався на сході Сонця, звідти і назва.
ГЕЛАЦОДИК
(гр.) арбітр на ігрищах у Давній Греції.
ГЕЛЕПОЛЬ
(гр., від брати і місто) висока (до 40 м) пересувна багатоповерхова дерев'яна башта, яка ...
ГЕЛЕР
гелер; ч. (чес., нім.) 1. Розмінна монета Чехії, 1/100 крони. 2. Розмінна монета в Південній і Західній ...
ГЕЛЕРТЕР
гелертер; ч. (нім., вчений) людина, яка формально володіє вченістю, але відірвана від життя, ...
ГЕЛОТИ
(гр.) 1. Спартанські невільники, місцеві тубільці, підкорені спартанцями. 2. перен. Невільники, раби.
ГЕЛОТИЗМ
(гр.) 1. Підданство, невільництво. 2. Поводження з людьми, як із невільниками. 3. Перебування у ...
ГЕЛОФІТИ
(гр., болото і ...фіти) болотяні рослини.
ГЕЛЬВІН
(лат., янтарно-жовтий) мінерал класу силікатів, жовтого, червоно-бурого кольору. Руда берилію.
ГЕЛЬМІНТИ
(гр., черв'як) черви, що паразитують в організмі людини, тварин і рослин, спричинюючи ...
ГЕЛЬМІНТОГЕОГРАФІЯ
(гельмінти і географія) розділ гельмінтології, що вивчає поширення гельмінтів на земній кулі.
ГЕЛЬМІНТОЗИ
хвороби людини, тварин і рослин, спричинювані паразитичними червами - гельмінтами. Див. ...
ГЕЛЬМІНТОЗООНОЗИ
(гельмінти, гр., тварина і ...ноз) група гельмінтозів, збудники яких можуть паразитувати і в людини, ...
ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ
гельмінтологія; ж. (гельмінти і ...логія) наука про паразитичних червів (гельмінтів) та ...
ГЕЛЬМПОРТ
(англ., від стерно і отвір) отвір у корпусі корабля, в який проходить вісь руля.
ГЕМ
(гр., кров) небілкова залізовмісна частина гемоглобіну. Див. також: гемоглобін
ГЕМ...
(гр., кров) у складних словах відповідає поняттю "кров".
ГЕМІ...
(гр.) префікс, що означає "напів", "наполовину".
ГЕМІАНЕСТЕЗІЯ
геміанестезія; ж. (гемі... та анестезія) втрата чутливості на одній половині тіла, що виникає ...
ГЕМІАНОПСІЯ
(гемі... гр., проти і зір) випадіння половини поля зору в кожному оці, спостерігається при ...
ГЕМІАТРОФІЯ
(гемі... і атрофія) атрофія однієї половини органа або тіла внаслідок деяких захворювань (напр., ...
ГЕМІКРАНІЯ
(гемі... і гр., череп) те саме, що й мігрень.
ГЕМІКРИПТОФІТИ
(гемі... і криптофіти) рослини, у яких на час несприятливих умов (посуха, низька температура тощо) ...
ГЕМІКРУСТАЦЕЇ
(гемі... і лат., молюски, вкриті черепашкою) клас вимерлих примітивних членистоногих. Були поширеві ...
ГЕМІН
(гр., кров) солянокислий гематин. Речовина, яка утворюється при діянні соляної кислоти на ...
ГЕМІНАТИ
(лат., подвоюю) подвійні приголосні.
ГЕМІОПІЯ
геміопія; ж. (гемі... і гр., зір) половинний зір; збереження в кожному оці половини зорового ...
ГЕМІПАРЕЗ
геміпарез; ч. (гемі... і гр., ослаблення) односторонній неповний параліч м'язів, виникає при ...
ГЕМІПЛЕГІЯ
(гемі... і гр., удар, поразка) повна втрата довільних рухів (параліч) однієї половини тіла людини або ...
ГЕМІСФЕРА
(гр.) 1. Небесна чи земна півкуля. 2. Півкуля головного мозгу.
ГЕМІЦЕЛЮЛОЗИ
(гемі... і целюлоза) група високомолекулярних вуглеводів рослинного походження.
ГЕМІЦИКЛ
(гр.) півкуля.
ГЕМАГЛЮТИНІНИ
(гем... і глютиніни) антитіла, які здатні викликати склеювання (аглютинацію) еритроцитів.
ГЕМАГЛЮТИНАЦІЯ
гемаглютинація; ж. (гем... і аглютинація) процес склеювання та наступного осаджування еритроцитів ...
ГЕМАНГІОМА
(гем... і ангіома) доброякісна пухлина, що розвивається з кровоносних судин.
ГЕМАРТРОЗ
(гем... і гр., суглоб) крововилив у порожнину суглоба, який виникає при травмі або деяких ...
ГЕМАТИКА
(гр.) наука про кров.
ГЕМАТИН
(гр., кров) залізовмісний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну.
ГЕМАТИНА
(гр.) червоний барвник.
ГЕМАТИТ
гематит; ч. (гр., кров) 1. Мінерал класу окисів та гідроокисів, чорний. Залізна руда. 2. ...
ГЕМАТО...
(гр., кров) у складних словах відповідає поняттю "кров".
ГЕМАТОГЕН
гематоген; ч. (гр.) хімічний продукт, що містить залізо, фосфор, від недокрів'я. Застосовують при ...
ГЕМАТОЗОЇ
(гемато... і гр., особина) одноклітинні організми, що паразитують у крові хребетних тварин і людини. ...
ГЕМАТОКРАТІЯ
(гр.) уряд, що правовим шляхом утримує свою владу.
ГЕМАТОКРИТ
(гемато... і гр., визначаючий) прилад для визначення співвідношення кров'яних тілець і плазми в ...
ГЕМАТОКСИЛІН
гематоксилін; ч. (гемато... і гр., деревина) синій та синьо-чорний барвник, що застосовується у ...
ГЕМАТОЛОГІЯ
гематологія; ж. (гр.) наука про кров і кровотворні органи, вивчає їхню будову, функції та ...
ГЕМАТОМІЄЛІЯ
(гемато... і гр., спинний мозок) крововилив у спинний мозок. Спостерігається при закритих травмах ...
ГЕМАТОМА
гематома; ж. (гр.) скупчення крові, обмежене навколишніми тканинами або стінками природної ...
ГЕМАТОПАТОЛОПЯ
(гр.) учення про хвороби крові.
ГЕМАТОПОЕЗ
(гемато... і гр., творення) процес утворення, розвитку та дозрівання клітин крові людини й тварин.
ГЕМАТОПОРФІРИН
(гемато... і порфірин) пігмент пурпурного кольору. В незначних кількостях міститься в сечі ...
ГЕМАТОПСІЯ
(гемато... і гр., око) крововилив в око або в його межах, спостерігається при травмах тощо.
ГЕМАТОРЕЯ
(гр.) кровотеча.
ГЕМАТОСКОПІЯ
(гр.) аналіз крові для визначення захворювання.
ГЕМАТОХРОМ
(гемато... і ...хром) червона барвна речовина, що міститься в жирових краплях клітин зелених ...
ГЕМАТОЦЕЛЕ
(гемато... і гр., пухлина) скупчення крові у людини або тварини в обмеженому просторі. ...
ГЕМАТУРІЯ
гематурія; ж. (гемато... і ...урія) виділення крові з сечею. Спостерігається при захворюваннях ...
ГЕМБЕЛЬ
гембель; ч. (нім.) рубанок.
ГЕМЕЛОЛОГІЯ
(лат., парний і ...логія) галузь біології і медицини, що вивчає походження близнюків.
ГЕМЕРАЛОПІЯ
(гр.) розлад зору, що характеризується зниженням світлової чутливості (різко погіршується зір в ...
ГЕМЕРИТРИН
(гем... і гр., червоний) дихальний пігмент безхребетних, червоного кольору.
ГЕМЕРОЛОГІЯ
(гр.) наука укладання календарів.
ГЕМЛОК
(англ.) назва північноамериканських видів деревних рослин родини соснових.
ГЕМО...
(гр., кров) у складних словах відповідає поняттю "кров".
ГЕМОГЛОБІН
гемоглобін; ч. (гемо... і лат., куля) дихальний пігмент крові людини, хребетних та багатьох ...
ГЕМОГЛОБІНОЗИ
(гемоглобін і гр., страждання) хворобливі стани людини, зумовлені наявністю в еритроцитах одного ...
ГЕМОГЛОБІНОПАТІЇ
(гемоглобін і гр., страждання) хворобливі стани людини, зумовлені наявністю в еритроцитах одного ...
ГЕМОГЛОБІНУРІЯ
(гемоглобін і ...урія) поява гемоглобіну в сечі внаслідок внутрішньосудинного гемолізу.
ГЕМОГРАМА
гемограма; ж. (гемо... і ...грама) схематичний запис кількісного та якісного дослідження крові.
ГЕМОДІАЛІЗ
(гемо... і гр., розклад, відділення) метод позаниркового очищення крові при деяких захворюваннях ...
ГЕМОДИНАМОМЕТР
(гемо... і динамометр) апарат для визначення кров'яного тиску.
ГЕМОЛІЗ
гемоліз; ч. (гемо... і ...ліз) процес руйнування еритроцитів крові людини й тварин; гемоглобін при ...
ГЕМОЛІЗИНИ
(гемоліз) речовини, що спричинюють гемоліз.
ГЕМОЛІМФА
(гемо... і лімфа) рідина, що циркулює в судинах і міжклітинних просторах тварин з незамкнутою ...
ГЕМОЛІТИЧНИЙ
гемолітичний той, що викликає явище гемолізу (напр. , гемолітичні отрути) або супроводиться ...
ГЕМОМЕТР
гемометр; ч. (гемо(глобін) і ...метр) прилад для визначення кількості гемоглобіну крові.
ГЕМОНХОЗ
захворювання жуйних тварин, спричинюване круглими червами роду гемонхус. Уражають кишечник, ...
ГЕМОПАРАЗИТИ
(гемо... і паразити) те саме, що й гематозої.
ГЕМОПРОТЕЇДИ
(гемо... і протеїди) складні білки крові. Належать до хромопротеїдів.
ГЕМОПРОТЕУС
(гемо... і гр., перший) рід кровопаразитів типу найпростіших. Спричинюють захворювання птахів, ...
ГЕМОРАГІЧНА ГАРЯЧКА
група вірусних захворювань, що супроводяться гарячкою, геморагічним синдромом, ураженням ...
ГЕМОРАГІЧНИЙ
геморагічний (гр., кровоточивий) той, що супроводиться крововиливом - геморагічний діатез - ...
ГЕМОРАГІЧНИЙ ДІАТЕЗ
група захворювань, які проявляються підвищеною кровотечею
ГЕМОРАГІЯ
(гр.) надмірна кровотеча, крововилив, витікання крові з судин людини й тварин внаслідок порушення ...
ГЕМОРОЙ
геморой; ч. (гр., кровотеча, від кров і течу) вузлоподібне розширення вен прямої кишки. ...
ГЕМОСПОРИДІЇ
(гемо... і ...споридії) ряд найпростіших класу споровиків. Паразитують у крові хребетних тварин та ...
ГЕМОСТАЗ
гемостаз; ч. (гемо... і ...стаз) 1. Припинення руху крові в судинах. 2. Спинення кровотечі.
ГЕМОТЕРАПІЯ
гемотерапія; ж. (гемо... і терапія) метод лікування введенням хворому крові (власної або ...
ГЕМОТОКСИНИ
(гемо... і токсини) речовини мікробного, рослинного чи тваринного походження, що ушкоджують ...
ГЕМОТОРАКС
гемоторакс; ч. (гемо... і торакс) мед. скупчення крові в порожнині плеври, виникає внаслідок ...
ГЕМОТРАНСФУЗІОЛОГІЯ
(гемо..., лат., переливання і ...логія) розділ гематології, який вивчає переливання крові та її ...
ГЕМОФІЛІЯ
гемофілія; ж. (гемо... і гр., люблю) спадкове захворювання людини і тварин; характеризується ...
ГЕМОЦІАНІН
(гемо... і гр., темно-синій) дихальний пігмент гемолімфи молюсків, вищих ракоподібних та деяких ...
ГЕМОЦИТОБЛАСТИ
(гемо..., гр., вмістище, тут - клітина та ...бласти) клітини кровотворних органів людини та хребетних ...
ГЕМПШИРИ
напівтонкорунна м'ясна порода овець. Від назви графства Гемпшір (Англія), де було виведено цю ...
ГЕМУЛИ
(лат., зменш. від брунька) внутрішні бруньки більшості прісноводних та деяких морських губок, що ...
ГЕН
ч. (гр., рід, походження) елементарна одиниця спадковості.
ГЕНІАЛЬНИЙ
геніальний (лат., властивий генієві, плідний) найдосконаліший; створений генієм. Див. ...
ГЕНІЙ
геній; ч. (лат., дух) 1. В давньоримській міфології дух-покровитель, пізніше - добрий або злий дух ...
ГЕНІТИВ
генітив; ч. (лат.) родовий відмінок. Див. ...
ГЕНЕАЛОГІЧНИЙ
генеалогічний (гр.) родовідний; Г-а класифікація мов - класифікація мов на основі їх ...
ГЕНЕАЛОГІЯ
генеалогія; ж. (гр., родовід) 1. Допоміжна історична дисципліна, що досліджує походження родів, ...
ГЕНЕЗА
(гр.) генезис; походження, зародження, виникнення; процес утворення.
ГЕНЕЗИС
генезис; ч. (гр., від породжую, створюю) походження, виникнення; процес утворення.
ГЕНЕОНОМІЯ
генеономія; ж. (гр., рід і ...номія) розділ соціології, що вивчає походження та розвиток форм шлюбу й ...
ГЕНЕРАЛ
генерал; ч. (лат., загальний, спільний) військове звання або чин вищого командною складу збройних ...
ГЕНЕРАЛ-АНШЕФ
генерал-аншеф; ч. (фр., головнокомандуючий) генеральське звання в Росії 18 ст.
ГЕНЕРАЛ-БАС
генерал-бас; ч. (нім., від іт., цифровий бас) старовинний цифровий спосіб фіксування супровідних ...
ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОР
генерал-губернатор; ч. 1. Вища службова особа в царській Росії, що очолювала ...
ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
генерал-губернаторство; с. адміністративно-територіальна одиниця в царській Росії (1775-1917 рр.), яка ...
ГЕНЕРАЛ-ФЕЛЬДМАРШАЛ
генерал-фельдмаршал; ч. найвищий генеральський чин в деяких арміях. Див. також: фельдмаршал
ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ
генералізація; ж. (лат., загальний) 1. Узагальнення, логічний перехід від окремого до загального, ...
ГЕНЕРАЛІЗУВАТИ
(лат.) узагальнювати, підводити під теоретичне начало, правило.
ГЕНЕРАЛІСИМУС
генералісимус; ч. (лат., найзагальніший) найвище військове звання в збройних силах ряду країн.
ГЕНЕРАЛІТЕТ
генералітет; ч. (нім., від лат., загальний, спільний) найвищий командний склад збройних сил; особи, ...
ГЕНЕРАЛЬНА ЛІНІЯ
керівна лінія, що визначає дії в конкретних умовах
ГЕНЕРАЛЬНА РАДА
керівний орган у ряді організацій (напр., Генеральна рада 1-го Інтернаціоналу);
ГЕНЕРАЛЬНИЙ
генеральний (лат.) загальний, головний; - генеральна лінія - генеральний секретар - генеральна ...
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
науково обгрунтований перспективний план розвитку населеного пункту, забудови промислового ...
ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР
виборна керівна посада, яка існує в ряді партій, головна службова особа в деяких міжнародних ...
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ШТАБ
орган найвищого військового управління в країні;
ГЕНЕРАТИВНИЙ
генеративний (лат., від породжую) породжуючий; Г-і клітини - статеві клітини.
ГЕНЕРАТОР
генератор; ч. (лат., родоначальник) пристрій, апарат чи машина, які виробляють якийсь продукт (газ, ...
ГЕНЕРАТОРНА ЛАМПА
фіз. електронна лампа для перетворювання енергії джерела постійного чи змінного струму в енергію ...
ГЕНЕРАТОРНИЙ
газогенераторний породжуючий, перетворювальний - генераторна лампа - генераторний газ
ГЕНЕРАТОРНИЙ ГАЗ
хім., техн. вид газоподібного палива, одержаного газифікацією вугілля, торфу тощо в ...
ГЕНЕРАЦІЯ
газогенерація; ж. (лат., народження) покоління.
ГЕНЕРУВАТИ
генерувати (лат, породжую) виробляти (продукт, енергію), збуджувати (електричні коливання) тощо.
ГЕНЕТИКА
генетика; ж. (гр., походження) наука про явища спадковості й мінливості організмів.
ГЕНЕТИЧНА СОЦІОЛОГІЯ
розділ соціології, що вивчає питання генезису суспільства і найважливіших соціальних інститутів
ГЕНЕТИЧНИЙ
генетичний той, що вказує на походження, розвиток; - генетична соціологія - генетичний метод - ...
ГЕНЕТИЧНИЙ КОД
біол. система зашифровки спадкової інформації в молекулах нуклеїнових кислот.
ГЕНЕТИЧНИЙ МЕТОД
спосіб дослідження явищ, що грунтується на аналізі їхнього генезису й розвитку
ГЕНИ
(лат.) особливі зародки у статевих клітинах батьків, які визначають спадкові властивості і риси ...
ГЕНОГЕОГРАФІЯ
(ген і географія) напрям досліджень у суміжній з генетикою і біогеографією галузі. Встановлює ...
ГЕНОКОПІЯ
(ген і копія) виникнення в організмі подібних фенотипових ознак під впливом генів, розташованих у ...
ГЕНОМ
геном; ч. нім., англ., гр., рід, походження
ГЕНОНЕМА
(ген і гр., нитка) довга білкова молекула - нитка (або їх пучок), що є основою хромосоми й носієм ...
ГЕНОТЕЇЗМ
(гр., один, єдиний і бог) перехідна між політеїзмом і монотеїзмом форма релігійних вірувань, що ...
ГЕНОТИП
генотип; ч. (гр.) сукупність спадкових структур організму.
ГЕНОФОНД
генофонд; ч. (ген і фонд) сукупність усіх генів однієї популяції організмів.
ГЕНОЦИД
геноцид; ч. (гр., рід і ...цид) винищення окремих груп населення за расовими, національними, ...
ГЕНРІ
Генрі одиниця індуктивності в МКСА системі одиниць. Від прізвища американського фізика Дж. ...
ГЕНРО
(яп.) в Японії в кінці 19 ст. - на початку 20 ст. титул представників правлячого класу, довічних ...
ГЕНСЛЕ
(пол.) старовинний польський струнний смичковий інструмент.
ГЕНТИЛЬНИЙ
(лат.) родовий.
ГЕНУЇННИЙ
(лат., природний, справжній, вроджений) належний до природжених захворювань і аномалій розвитку ...
ГЕНФО
(яп.) в Японії в кінці 19 - початку 20 ст. - найвища рада з представників найвпливовіших верств.
ГЕНЦІАНА
(лат., тирлич) рід трав'янистих рослин родини тирличевих. Деякі види використовують у медицині; ...
ГЕО...
(гр., земля) у складних словах відповідає поняттю "земля".
ГЕОЇД
геоїд; ч. (гео... і ...оїд) фігура, яку утворила б поверхня Світового океану і сполучених з ним морів ...
ГЕОАКУСТИКА
геоакустика; ж. (гео... і акустика) вчення про звукові, інфразвукові й ультразвукові явища в земній ...
ГЕОАНТИКЛІНАЛЬ
геоантикліналь; ж. (гео... і антикліналь) підняття земної кори в межах геосинклінальної області, ...
ГЕОБОТАНІКА
геоботаніка; ж. (гео... й ботаніка) наука про рослинні угруповання (фітоценози), їхній склад, ...
ГЕОГІГІЄНА
геогігієна; ж. (гео... і гігієна) наука, що вивчає зміни в живій та неживій природі як результат ...
ГЕОГЕЛЬМІНТИ
(гео... і гельмінти) група паразитичних червів людини та тварин, які розвиваються без участі ...
ГЕОГЕНІЯ
(гр.) наука про походження Землі.
ГЕОГНОЗІЯ
геогнозія; ж. (гео... і ...гнозія) назва геології, поширена наприкінці 18 - в 1-й половині 19 ст.
ГЕОГРАФІЯ
біогеографія; ж. (гр. гео... і ...графія) система наук, які вивчають природні і виробничі ...
ГЕОДЕЗІЯ
геодезія; ж. (гр.) наука про методи визначення форми, розмірів і гравітаційного поля Землі, ...
ГЕОДИМЕТР
геодиметр; ч. (гео..., гр., поділяю і ...метр) прилад для вимірювання віддалі, оснований на ...
ГЕОЕКОЛОГІЯ
(гео... і екологія) наукова дисципліна, що досліджує взаємодію людини з навколишнім середовищем в ...
ГЕОЕНЕРГЕТИКА
(гео... і енергетика) галузь енергетики, пов'язана з використанням глибинного тепла земної кори.
ГЕОКАРПІЯ
(гео... і гр., плід) спосіб поширення плодів, коли зав'язь після запліднення заглиблюється в грунт, ...
ГЕОКОРОНА
(гео... і корона) зовнішня область атмосфери Землі.
ГЕОКРІОЛОГІЯ
(гео... і кріологія) наука про мерзлі гірські породи; вивчає їхнє походження, історію розвитку, ...
ГЕОЛОГІЯ
аерогеологія; ж. (гр.) комплекс наук про будову і розвиток Землі.
ГЕОМАГНІТОФОН
(гео... і магнітофон) приймач звукових хвиль (геофон) з приставкою, що реєструє ледве вловимі звуки ...
ГЕОМАГНЕТИЗМ
геомагнетизм; ч. (гр.) магнітне поле Землі й навколишнього космічного простору.
ГЕОМЕРИДА
геомерида; ж. (гео... і гр., частина, шар) те саме, що й біосфера.
ГЕОМЕТРІЯ
геометрія; ж. (гр.) наука, що вивчає просторові відношення і форми реального світу. Див. ...
ГЕОМЕХАНІКА
геомеханіка; ж. (гео... і механіка) наука про механічний стан земної кори й процеси, що ...
ГЕОМОРИ
(гр.) землевласники у Стародавній Греції.
ГЕОМОРФОЛОГІЯ
геоморфологія; ж. (гео... і морфологія) наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів), ...
ГЕОПОЛІТИКА
геополітика; ж. (гео... і політика) течія в соціології, яка вивчає і аналізує в єдності географічні, ...
ГЕОПОНІКИ
(гр.) грецькі й римські письменники, що писали про сільське господарство.
ГЕОПОТЕНЦІАЛ
(гео... і потенціал) потенціал сили тяжіння.
ГЕОРГІКИ
георгіки; мн. (гр., сільськогосподарський) антична поезія, що оспівувала сільське життя, побут, ...
ГЕОРИФТОГЕНАЛЬ
(гео... англ., ущелина і гр., породжую) один з головних тектонічно рухомих структурних елементів ...
ГЕОСИНКЛІНАЛЬ
геосинкліналь; ж. (гео... і синкліналь) витягнуті ділянки земної кори, що характеризуються ...
ГЕОСОФІЯ
(гр.) розгляд і вивчення земної кори з філософської точки зору; філософська географія.
ГЕОСТРАТЕГІЯ
(гео... і стратегія) мета держави на міжнародній арені. Див. також: геополітика
ГЕОСТРОФІЧНИЙ
(гео... і гр., поворот, обертання) належний до атмосферних умов, які характеризуються рівновагою ...
ГЕОСФЕРИ
(гео... і сфера) різні за хімічним складом і щільністю концентричні оболонки, на які поділяють ...
ГЕОТЕКТОНІКА
геотектоніка; ж. (гео... і тектоніка) розділ геології, вивчає структуру, рухи, деформацію та ...
ГЕОТЕКТУРА
(гео... і лат., покриття) те саме, що й мегарельєф.
ГЕОТЕРМІКА
геотерміка; ж. (гео... і гр., тепло, жар) геотермія; галузь геофізики, яка вивчає температурні умови ...
ГЕОТЕРМІЯ
геотермія; ж. (гео... і гр., тепло, жар) галузь геофізики, яка вивчає температурні умови земної кори ...
ГЕОТЕХНОЛОГІЯ
геотехнологія; ж. (гео... і технологія) хімічні, фізико-хімічні, біохімічні й мікробіологічні ...
ГЕОТРИХОЗ
захворювання людини, яке спричинює грибок геотрихон. Характеризується ураженням шкіри, слизових ...
ГЕОТРОПІЗМ
геотропізм; ч. (гео... і тропізми) здатність органів рослин набувати певного положення під дією ...
ГЕОФІЗИКА
геліогеофізика; ж. (гео... і фізика) комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, ...
ГЕОФІЗИЧНИЙ РАДІОМЕТР
прилад для радіометричних методів геологічної розвідки.
ГЕОФІТИ
(гео... і ...фіти) багаторічні рослини, у яких органи вегетативного відновлення розвиваються в ...
ГЕОФЛЕКСУРА
(гео... і флексура) крутий вигин гірських верств, виявлений у рельєфі як великий уступ значної ...
ГЕОФОН
геофон; ч. (гео... і ...фон) прилад для реєстрації звукових хвиль, що поширюються у верхніх шарах ...
ГЕОХІМІЯ
геохімія; ж. (гео... і хімія) наука про хімічний склад та закони поширення й міграції хімічних ...
ГЕОХОРА
геохора; ж. (гео... і гр., простір) географічний ландшафт.
ГЕОХРОНОЛОГІЯ
геохронологія; ж. (гео... і хронологія) вчення про хронологічну послідовність формування і вік ...

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.