Слова на букву Г (1388) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Г (1388)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
ГЕОЦЕНТРИЗМ
геоцентризм; ч. (гео... і центр) помилкове вчення, яке твердило, що в центрі світу нібито міститься ...
ГЕОЦЕНТРИЧНИЙ
геоцентричний (гр.) 1. Належний до центру Землі. 2. Вчення Пталомея, що вважає Землю за центр ...
ГЕПАРИН
гепарин; ч. (гр., печінка) речовина, яка перешкоджає зсіданню крові. Міститься в тканинах печінки, ...
ГЕПАТИТ
гепатит; ч. (гр., печінка) запальне захворювання печінки.
ГЕПАТОГЕННИЙ
(гр.) печінка і ...генний
ГЕПАТОПТОЗ
(гр., печінка і птоз) надмірна рухливість печінки, що зумовлює зміщення її донизу при ...
ГЕПТА...
(гр., сім) у складних словах означає "семи...".
ГЕПТАГОН
(гр.) семикутник.
ГЕПТАЕДР
гептаедр; ч. (гепта... і ...едр) тіло, обмежене сімома многокутниками.
ГЕПТАМЕРОН
(гр.) збірка опоповідань відповідно до семи днів тижня.
ГЕПТАМЕТР
гептаметр; ч. (гр., семистопний) віршовий розмір, семистопний вірш.
ГЕПТАН
гептан; ч. (гр., сім) органічна сполука, безбарвна рухлива рідина з слабким запахом. Застосовують ...
ГЕПТАРХІЯ
(гепта... і гр., влада, царство) умовний термін, запроваджений англійськими істориками 16 ст. для ...
ГЕПТАХЛОР
гептахлор; ч. (гепта... і хлор) комплексний отрутохімікат контакто-кишкової, газоотруйної і ...
ГЕПТАХОРД
(гепта... і ...хорд) 1. Семиструнна ліра. 2. Семиступеневий музичний звукоряд.
ГЕПТИЛРЕЗОРЦИН
(гепта... і резорцин) лікарський протиглисний засіб. Застосовують для лікування аскаридозу, ...
ГЕПТОД
гептод; ч. (гепта... і (електр)од) електронна лампа з сімома електродами (анодом, катодом і п'ятьма ...
ГЕРІАТРІЯ
геріатрія; ж. (гр., старий та....іатрія) розділ геронтології, який вивчає особливості захворювань ...
ГЕРА
Гера; ж. (гр.) у давніх греків - дочка Кроноса та Реї, сестра і дружина Зевса, цариця богів, ...
ГЕРАКЛ
Геракл; ч. (гр.) 1. Грецький міфічний герой (у римлян - Геркулес), син Зевса і жінки Алкмени, що був ...
ГЕРАКЛІДИ
(гр.) нащадки Геркулеса, що на початку 12 ст. до н.е. завоювали Пелопонес.
ГЕРАЛЬДИКА
геральдика; ж. (лат., геральдичне (мистецтво), від оповісник) гербознавство, допоміжна історична ...
ГЕРАНЬ
герань; ж. (гр., від журавель) рід одно- й багаторічних трав'янистих рослин. Поширені переважно в ...
ГЕРБ
герб; ч. (пол., від нім., спадщина) знак держави, міста чи роду.
ГЕРБІЦИДИ
(лат., трава і ...циди) хімічні речовини для боротьби з бур'янами та іншою небажаною трав'янистою ...
ГЕРБАРІЙ
гербарій; ч. (лат., від трава) 1. Колекція спеціально зібраних і засушених рослин, призначена для ...
ГЕРБАРИЗАЦІЯ
гербаризація; ж. збирання й засушування рослин для складання гербарію.
ГЕРБАТА
(лат.) чай.
ГЕРД
ч. (нім., плита, горно) пристрій (трохи нахилена площина) для промивання мулистих і зернистих руд.
ГЕРЕДИТАЛЬНИЙ
(лат.) спадковий, дідівський.
ГЕРЕНУК
парнокопитний ссавець підродини справжніх антилоп у Сомалі. Має надзвичайно довгу й тонку шию. ...
ГЕРИЛЬЯ
герилья; ж. (ісп., зменш. від війна) партизанська війна в Іспанії і країнах Латинської Америки. ...
ГЕРИЛЬЯСИ
(ісп., множ. від партизанська війна) іспанські партизани, які особливо відзначилися в ...
ГЕРКОН
(гер(метичний) кон(такт)) щільно закритий перемикач з пружинними контактами, що виготовлені з ...
ГЕРКУЛЕС
геркулес; ч. (гр.) 1. Персонаж давньоримської міфології (грецький відповідник - Геракл) 2. Вівсяні ...
ГЕРКУЛЕСОВІ СТОВПИ
Геркулесові стовпи; сполучен. 1. Дві скелі з обох боків Гібралтарської протоки, які, за міфами, ...
ГЕРЛСКАУТ
(англ., дівчина і розвідник) член скаутської організації дівчат. Див. також: скаутизм
ГЕРМІНАТИВНИЙ
(лат., від зародок) зародковий.
ГЕРМА
герма; ж. (гр.) придорожній чотиригранний стовп, що завершується головою або бюстом. У Стародавній ...
ГЕРМАНІДИ
сполуки германію з металами. Германіди лужних і лужноземельних металів - напівпровідники.
ГЕРМАНІЙ
германій; ч. хімічний елемент, символ Ge, ат. н. 32; сріблястий твердни крихкий метал. Застосовують ...
ГЕРМАНДАДА
(ісп.) братство, союз кастільських й аррагонських міст у середні віки для боротьби зі шляхтою; - ...
ГЕРМАТЕНА
(гр.) статуя Гермеса й Атени з оберненими один від одного обличчям.
ГЕРМАФРОДИТ
гермафродит; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології син Гермеса й Афродіти, з'єднаний богами з ...
ГЕРМАФРОДИТИЗМ
гермафродитизм; ч. (гр.) наявність ознак чоловічої і жіночої статі у однієї особини. Розрізняють ...
ГЕРМЕЛІН
(гр.) горностай - символ царської влади.
ГЕРМЕНЕВТИКА
герменевтика; ж. (гр., від пояснюю) теорія тлумачення рукописних і друкованих текстів, насамперед ...
ГЕРМЕС
Гермес; ч. (гр.) 1. міф. У грецькій міфології - син Зевса, бог скотарства й пастухів, пізніше - ...
ГЕРМЕТИЗАЦІЯ
герметизація; ж. забезпечення непроникності стінок і з'єднань, що обмежують потрапляння рідин і ...
ГЕРМЕТИЧНИЙ
герметичний (гр.) непроникний, щільно закритий, той, що не пропускає газу й рідини; Г-і книги - ...
ГЕРОЇЗАЦІЯ
героїзація; ж. (герой) 1. Наділення когось героїчними рисами. 2. Літературно-мистецьке ...
ГЕРОЇЗМ
героїзм; ч. (фр., гр., воїн, богатир) найвище виявлення самовідданості й мужності під час ...
ГЕРОЇКА
героїка; ж. (гр., богатирський) героїчний зміст, героїчна сторона чогось.
ГЕРОЇН
героїн; ч. (фр., англ.) похідне морфіну, болезаспокійливий засіб, пригнічує центральну нервову ...
ГЕРОЙ
герой; ч. (гр., богатир, воїн, людина казкової сили й мужності) 1. В давньогрецькій релігії і ...
ГЕРОЛЬД
герольд; ч. (нім.) у країнах Західної Європи за середніх віків оповісник, парламентер, ...
ГЕРОНТ
(гр., букв. - стара людина) в Стародавній Греції член ради старійшин (геру-сії).
ГЕРОНТОЛОГІЯ
геронтологія; ж. (гр.) наука, що вивчає закономірності старіння живих організмів, у тому числі ...
ГЕРОНТОМОРФОЗ
геронтоморфоз; ч. (гр., старий і ...морфоз) еволюція шляхом змін, що виникають на пізніх стадіях ...
ГЕРОСТРАТ
(гр.) 1. Грек, який у 356 р. до н. е. з метою прославитися підпалив одне з семи чудес світу - храм Діани в ...
ГЕРОТОН
(гр., стара людина і напруга) лікарський вітамінний препарат, який містить 10 - 12 вітамінів. Геротон ...
ГЕРПЕС
(гр., лишай, від повзу, тягнусь) група інфекційних вірусних захворювань, які характеризуються ...
ГЕРПЕТОЛОГІЯ
герпетологія; ж. (гр., плазун і ...логія) наука, що вивчає плазунів. Об'єктом Г. часто вважали й ...
ГЕРУНДІЙ
герундій; ч. (лат.) вид віддієслівного іменника в латинській і англійській мовах.
ГЕРУНДИВ
герундив; ч. (лат.) дієприкметник майбутнього часу пасивного стану в латинській мові.
ГЕРУСІЯ
(гр., від стара людина, старійшина) рада старійшин у давньогрецьких містах-державах.
ГЕРЦ
одиниця частоти коливань - один цикл за секунду. Від прізвища німецького фізика Генріха Герца.
ГЕРЦОГ
герцог (нім.) 1. Вибраний вождь племені у давніх германців. 2. Великий феодал. 3. Високий ...
ГЕРЦОГСТВО
герцогство; с. володіння герцога.
ГЕРШТ
(нім.) ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник.
ГЕСПЕРИДИ
(гр.) у давньогрецькій міфології дочки німфи Геспери й Атланта.
ГЕСПЕРОРНІСИ
(гр., вечір, захід і птах) ряд вимерлих зубатих птахів. Були поширені за мезозойської ери. ...
ГЕСТ
(нім., від старенім., сухий, безплідний) геєст; бідна на рослинність піщана місцевість на узбережжі ...
ГЕСТАПО
гестапо; с. (нім., скор.) таємна державна поліція у фашистській Німеччині в 1933 - 45 рр.
ГЕСТЕР
(дан.) шведський кінь.
ГЕТЕР
(англ., від досягати, уловлювати) речовина (найчастіше метал), яку введено до електронної лампи ...
ГЕТЕРІЇ
(гр., товариство, співдружність) 1. Політичні союзи, групи громадян у Стародавній Греції. 2. Таємні ...
ГЕТЕРА
гетера; ж. (гр., подруга, коханка) 1. В Стародавній Греції освічена неодружена жінка, яка вела ...
ГЕТЕРАКІДОЗ
гельмінтозна хвороба птиці, спричинювана нематодами родини гетеракідів.
ГЕТЕРО...
(гр., інший) у складних словах означає різнорідність. Протилежне - гомо...
ГЕТЕРОАТОМИ
(гетеро... і атоми) всі атоми (крім атомів вуглецю), що входять до складу органічних сполук.
ГЕТЕРОАУКСИН
гетероауксин; ч. (гетеро... і ауксини) хімічна сполука високої фізіологічної активності, яка ...
ГЕТЕРОБАТМІЯ
(гетеро... і гр., ступінь) неоднаковий рівень спеціалізації різних органів, набутий у процесі ...
ГЕТЕРОГАМІЯ
гетерогамія; ж. (гетеро... і ...гамія) 1. Статевий процес, при якому гамети, що зливаються, різняться ...
ГЕТЕРОГАМЕТНІСТЬ
(гетеро... і гамети) генетична нерівноцінність гамет однієї із статей (чоловічої або жіночої) у ...
ГЕТЕРОГЕНЕЗ
гетерогенез; ч. (гетеро... і ...генез) 1. Зміна способів розмноження у організмів протягом двох або ...
ГЕТЕРОГЕННІ СИСТЕМИ
фізико-хімічні системи, що складаються з двох або кількох роздільних фаз, напр., система: лід - вода ...
ГЕТЕРОГЕННИЙ
гетерогенний (гетеро... і ...генний) неоднорідний, той, що складається з різних за складом частин ...
ГЕТЕРОГОНІЯ
гетерогонія; ж. (гр.) 1. Самозародження. 2. Чергування різних форм розмноження у різних поколіннях ...
ГЕТЕРОГОННИЙ
(гр.) різнородний, неоднорідний. Див. також гетерогенний
ГЕТЕРОДИН
гетеродин; ч. (гетеро... і гр., сила) малопотужний високочастотний генератор електричних ...
ГЕТЕРОДОКСІЯ
(гр.) незгідність із церковними прикрасами, протилежне - ортодоксія.
ГЕТЕРОЗЕТЕЗА
(гр.) неправдивий висновок через неправильно поставлене запитання.
ГЕТЕРОЗИГОТА
гетерозигота; ж. (гетеро... і зигота) клітина або організм, які мають у спадковому наборі (генотипі) ...
ГЕТЕРОЗИГОТНІСТЬ
гетерозиготність; ж. (гетерозигота) властивий будь-якому організмові стан, при якому його ...
ГЕТЕРОЗИС
гетерозис; ч. (гр., зміна, перетворення) збільшення сили росту, життєвості й продуктивності ...
ГЕТЕРОКАРІОН
(гетеро... і гр., горіх, ядро) клітина, яка має два або більше ядер, що різняться спадковими ...
ГЕТЕРОКЛІЗІЯ
(гетеро... і гр., нахиляю, відмінюю) відмінювання слова за мішаним типом.
ГЕТЕРОМОРФІЗМ
гетероморфізм; ч. (гетеро... і ...морфізм) процес утворення порід з однієї й тієї самої магми за ...
ГЕТЕРОМОРФІТ
(гетеро... і гр., форма) мінерал класу сульфідів, чорного кольору з металічним блиском; рідкісний.
ГЕТЕРОМОРФОЗ
гетероморфоз; ч. (гетеро... і ...морфоз) відновлення (регенерація) у тварин органа, що несхожий з ...
ГЕТЕРОНІМНИЙ
гетеронімний (гетеро... і гр., ім'я) різноіменний.
ГЕТЕРОНОМІЯ
(гетеро... і ...номія) у філософській системі кантіанства термін для позначення етичних теорій, які ...
ГЕТЕРОПЛАСТИКА
(гетеро... і пластика) пересадження тканин або органів від представників інших біологічних видів.
ГЕТЕРОПОЛЯРНИЙ ЗВ'ЯЗОК
(гетеро... і полярність) хімічний зв'язок, що супроводиться перетягуванням електронної пари одним ...
ГЕТЕРОСЕКСУАЛІЗМ
гетеросексуалізм; ч. (гетеро... і лат., стать) 1. Статевий потяг до особи іншої статі на ...
ГЕТЕРОСПОРІЯ
(гетеро... і гр., сіяння, насіння) утворення спор різного розміру у деяких вищих рослин. Інша назва - ...
ГЕТЕРОСТИЛІЯ
(гетеро... і гр., стовп) неоднакова довжина стовпчиків і тичинкових ниток у квіток одного виду ...
ГЕТЕРОСФЕРА
(гетеро... і сфера) атмосферні шари, вищі за 100 - 120 км, де склад повітря змінюється з висотою ...
ГЕТЕРОТАЛІЗМ
(гетеро... і гр., гілка, відгалуження) різностатевість у нижчих рослин, що виявляється у ...
ГЕТЕРОТОПІЯ
(гетеро... і гр., місце) зміна місця закладення та розвитку органа у тварин у процесі їхнього ...
ГЕТЕРОТРАНСПЛАНТАЦІЯ
(гетеро... і трансплантація) те саме, що й ксенотрансплантація.
ГЕТЕРОТРОФНИЙ
гетеротрофний (гетеро... і ...трофний) той, що живиться органічними речовинами; Г-і організми - ...
ГЕТЕРОФІЛІЯ
гетерофілія; ж. (гетеро... і гр., лист) наявність листків різної форми на одній рослині. Інша назва - ...
ГЕТЕРОФАЗІЯ
(гетеро... і гр., мовлення) розлад мови, при якому одні слова або звуки вживаються замість інших; ...
ГЕТЕРОФОНІЯ
(гетеро... і ...фонія) вид багатоголосся, що виникає при спільному виконанні мелодії, коли один або ...
ГЕТЕРОФРАЗІЯ
гетерофразія; ж. (гетеро... і гр., вислів) те саме, що й гетерофазія.
ГЕТЕРОХРОНІЯ
(гетеро... і гр., час) несвоєчасність, відхилення в часі.
ГЕТЕРОЦИКЛІЧНІ СПОЛУКИ
(гетеро... і гр., коло) органічні сполуки (піридин, хінолін та ін.) циклічної будови, в кільцях яких, ...
ГЕТИТ
гетит; ч. мінерал класу окисів та гідроокисів, чорно-бурого, червоно-бурого, жовтого кольору. ...
ГЕФЕСТ
(гр.) бог вогню і металургії, патрон ремесел у грецькій міфології, син Зевса і Гери, чоловік ...
ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ
гештальтпсихологія; ж. (нім., цілісна форма, образ, структура і психологія) напрям у психології, ...
ГЕЯ
Гея; ж. (гр., земля) у давньогрецькій міфології богиня, уособлення Землі. Вважалась праматір'ю ...
ГИРЛО
гирло; с. (рум.) устя річки.
ГИРЯ
гиря; ж. (перс.) вага, тягарець.
ГЛІКЕМІЯ
гіперглікемія; ж. (гр., солодкий і ...емія) наявність цукру в крові. При деяких захворюваннях і ...
ГЛІКОГЕН
глікоген; ч. (гр., солодкий і ...ген) тваринний крохмаль, основний запасний вуглевод організму ...
ГЛІКОЗИДИ
(гр., солодкий і вигляд) речовини, молекули яких складаються з вуглеводу й речовини невуглеводної ...
ГЛІКОЗУРІЯ
(гр., солодкий і ...урія) виділення цукру (глюкози) з сечею. Спостерігається при цукровому діабеті, ...
ГЛІКОКОЛ
глікокол; ч. (гр., солодкий і клей) найпростіша амінокислота; безбарвні кристали. Входить до ...
ГЛІКОЛІ
(гр., солодкий і (алког)оль) хім. двоатомні спирти; безбарвні рідини, без запаху, солодкі на ...
ГЛІКОЛІЗ
(гр., солодкий і ...ліз) складний ферментативний процес анаеробного негідролітичного розщеплення ...
ГЛІНТВЄЙН
(нім., букв. - гаряче вино) гарячий напій, виготовлений з виноградного вина, цукру й спецій.
ГЛІОМА
гліома; ж. (гр., клей і ...ома) пухлина, що розвивається в головному, рідше в спинному, мозку з ...
ГЛІПТ
гліпт; ч. (гр.) коштовний камінь з вирізаним на ньому зображенням.
ГЛІПТИКА
гліптика; ж. (гр., від вирізьблюю, вирізую) мистецтво різьблення на камені.
ГЛІПТОДОНТИ
(гр., вирізьблений, вирізаний і ...одонт) вимерлі ссавці ряду неповнозубих; споріднені з ...
ГЛІПТОТЕКА
гліптотека; ж. (гр., вирізьблений і ...тека) 1. Зібрання різьблених каменів. 2. Зібрання скульптурних ...
ГЛІСАДА
глісада; ж. (фр., букв. - ковзання) прямолінійна траєкторія планерування (зниження) літака.
ГЛІСАНДО
глісандо; с. (іт., від фр., ковзати) прийом гри, коли пальці легко ковзають по клавіатурі або ...
ГЛІСЕР
глісер; ч. (фр., від ковзати) легке швидкохідне судно з днищем спеціальної форми, внаслідок чого ...
ГЛІСУВАННЯ
глісування; с. (фр., ковзати) вид руху швидкохідних суден, глісерів, гідролітаків перед зльотом ...
ГЛІСУВАТИ
глісувати (фр.) ковзати по воді.
ГЛІЦЕРИДИ
складні ефіри гліцерину й органічних або мінеральних кислот. Г. вищих і деяких нижчих жирних ...
ГЛІЦЕРИН
гліцерин; ч. (гр., солодкий) органічна сполука, найпростіший триатомний спирт; безбарвна ...
ГЛІЦЕРИНОФОСФАТИ
(гліцерин і фосфати) солі гліцеринофосфорної кислоти. Застосовують у медицині гліцеринофосфати ...
ГЛІЦИН
гліцин; ч. (гр., солодкий) 1. те саме, що й глікокол. 2. Органічна сполука ароматичного ...
ГЛІЦИНІЯ
гліцинія; ж. (гр., солодкий) велика дерев'яниста ліана родини бобових. Поширена в Східній Азії. ...
ГЛАДІАТОР
гладіатор; ч. (лат., від меч) 1. у Стародавньому Римі раб чи обранець, що мусив битися на смерть із ...
ГЛАДІОЛУС
гладіолус; ч. (лат., зменш. від меч) рід багаторічних трав'янистих рослин родини півникових. ...
ГЛАЗЕТ
глазет; ч. (фр., лощений) парча з кольоровою шовковою основою і гладеньким золотим або срібним ...
ГЛАНДИ
(лат., жолудь) поширена в побуті назва збільшених піднебінних мигдаликів.
ГЛАСЕ
(фр., букв. - лощений) тонка шовкова блискуча тканина.
ГЛАСИС
(фр.) військ. пологий земляний, кам'яний або бетонний насип перед зовнішнім ровом фортеці чи ...
ГЛАУБЕРОВА СІЛЬ
глауберова сіль; сполучен. хім. водний сульфат натрію. Білі, іноді безбарвні кристали, ...
ГЛАУКОМА
глаукома; ж. (гр.,усинє помутніння ока, від ублакитний, сизий) мед. захворювання очей, ознакою ...
ГЛАУКОНІТ
глауконіт; ч. (гр., блакитно-зелений) мінерал класу силікатів, зеленого кольору. Використовують ...
ГЛЕДИЧІЯ
гледичія; ж. рід деревних рослин родини бобових. Поширена в Азії, Африці, Північній та Південній ...
ГЛЕЗЕР
(англ., від глазурувати) прес у паперовому виробництві для розгладжування паперу й надання його ...
ГЛЕЙКОМЕТР
глейкометр; ч. (гр., сусло, солодке вино і ...метр) прилад для визначення кількості цукру у винах.
ГЛЕТ
глет; ч. (нім., рівність, слизькість) технічна назва окису свинцю РbО.
ГЛЕТЧЕР
глетчер; ч. (нім., від лат., лід) льодовик.
ГЛОБІГЕРИНА
(лат., куля й несу) рід тварин типу найпростіших ряду форамініфер. Зустрічаються в планктоні ...
ГЛОБАЛЬНІСТЬ
глобальність; ж. (фр., загальний, всесвітній, від лат., куля) 1. Всебічність. 2. геогр. Принцип, який ...
ГЛОБАЛЬНИЙ
глобальний (фр., загальний, всесвітній, від лат., куля) 1. Взятий в цілому, загальний, ...
ГЛОБУЛІНИ
(лат., кулька) поширена в природі група тваринних і рослинних білків. Входять до складу ...
ГЛОБУЛИ
(лат., кулька) невеликі темні утворення всередині світлих туманностей.
ГЛОБУЛЯРНИЙ
глобулярний (фр., від лат., кулька) кулястий.
ГЛОБУС
глобус; ч. (лат., куля) модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети, яка відображає в ...
ГЛОКЕНШПІЛЬ
(нім., від дзвіночок і гра) ударний музичний інструмент, звуки якого імітують дзеленчання ...
ГЛОКСИНІЯ
глоксинія; ж. рід багаторічних трав'янистих рослин та напівкущів родини геснерієвих. Батьківщина ...
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ
(лат., клубок, кулька і нефрит) те саме, що й нефрит.
ГЛОСА
глоса; ж. (лат.) 1. Маловживане чи незрозуміле слово, вираз і пояснення до нього. 2. Трюк, у якому ...
ГЛОСАРІЙ
глосарій; ч. (лат.) тлумачний словник рідко вживаних слів і виразів.
ГЛОСАТОР
(лат.) тлумачник старовинних і малозрозумілих слів.
ГЛОСЕМАТИКА
глосематика; ж. (гр., мова) лінгвістична теорія, що орієнтується на схематизований опис мовної ...
ГЛОСИТ
глосит; ч. (гр., язик) запалення язика у людини, яке спричинюється стоматитом, деякими ...
ГЛОСОЛАЛІЯ
(гр., мова і базікання) 1. В релігійних культах деяких сект - вигукування в стані екстазу безглуздих ...
ГЛОСОПТЕРИС
(гр., язик, язичок і папороть) рід викопних рослин класу насінних папоротей відділу голонасінних. ...
ГЛОТОГОНІЯ
глотогонія; ж. (гр.) 1. Походження мови. 2. Розділ мовознавства, що вивчає походження й розвиток ...
ГЛОТОХРОНОЛОГІЯ
глотохронологія; ж. (гр., мова й хронологія) 1. Розділ лексиколога. Вивчає темпи мовних змін, щоб ...
ГЛЮКАГОН
(гр., солодкий і го(рмо)н) гормон підшлункової залози. Бере участь у регуляції вуглеводного обміну ...
ГЛЮКОЗА
глюкоза; ж. (гр., солодкий) виноградний цукор, вуглевод групи моносахаридів, безбарвні кристали, ...
ГЛЮКОЗИДИ
(глюкоза) речовини, молекули яких складаються із залишків глюкози і якої-небудь іншої органічної ...
ГЛЮКОЗУРІЯ
(гр., солодкий і ...урія) мед. глікозурія; виділення цукру (глюкози) з сечею. Спостерігається при ...
ГЛЮКОПРОТЕЇДИ
(глюкоза і протеїди) складні білки, що містять вуглеводи. Г. виявлені в організмі людини, тварин і ...
ГЛЮТАМІНАЗА
(лат., клей і аміни) фермент з групи дезамідаз, який каталізує гідроліз і синтез глютаміну. Дуже ...
ГЛЮТАМІНОВА КИСЛОТА
(лат., клей і аміни) амінокислота, входить до складу білків та важливих низькомолекулярних сполук. ...
ГЛЮТАТІОН
азотиста органічна сполука небілкової природи. Входить до складу клітин усіх живих організмів. ...
ГЛЮТЕЛІНИ
прості білки рослинного походження. Містяться головним чином у насінні злаків. Г. деяких злаків ...
ГЛЮТИН
(лат., клей) клей тваринного походження, який виварюють з сухожилля, хрящів та ін.
ГЛЯНЦГОЛЬД
(нім., від блиск і золото) "рідке золото", в'язка бура рідина, в якій є золото; застосовують для ...
ГЛЯНЦЗИЛЬБЕР
глянцзильбер; ч. (нім., , від блиск і срібло) рідина, що містить платину або паладій; застосовують ...
ГЛЯЦІОДИСЛОКАЦІЯ
(лат., лід і дислокація) деформація гірських порід, що становлять ложе льодовика, від дії його ваги ...
ГЛЯЦІОЛОГІЯ
гляціологія; ж. (лат., лід і ...логія) наука про льодовики, їхнє походження, фізичні властивості, ...
ГЛЯЦІОСФЕРА
гляціосфера; ж. (лат., лід і сфера) сезонна оболонка з снігу й льодового покриву в полярних і ...
ГЛЯЦІОТЕКТОНІКА
(лат., лід і тектоніка) те саме, що й гляціодислокація.
ГНАФАЛІУМ
(здогадно гр., бавовник) рід одно-, дво- або багаторічних трав'янистих, рідше напівкущових рослин ...
ГНЕЙС
гнейс; ч. (нім.) метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також ...
ГНЕТУМ
(малайське) рід тропічних рослин. Ліани, невеликі дерева або кущі. Деякі види вирощують у ...
ГНОМОН
гномон; ч. (гр., букв. - знавець) стародавній астрономічний інструмент, що складається з ...
ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ
гносеологічний (гр.) той, що стосується гносеології.
ГНОСЕОЛОГІЯ
гносеологія; ж. (гр.) вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.
ГНОСТИК
гностик; ч. (гр.) послідовник гностицизму.
ГНОСТИКА
геогностика; ж. (гр.) вище релігійне звання у давніх греків і римлян.
ГНОСТИЦИЗМ
гностицизм; ч. (гр., пізнавальний, той, хто пізнає) релігійна система, , що поєднали в собі ідеї ...
ГНОТОБІОЛОГІЯ
(гр., відомий, очевидний та біологія) галузь експериментальної біології, що займається одержанням ...
ГНОТОБІОТИКА
(гр., відомий, очевидний та біологія) галузь експериментальної біології, що займається одержанням ...
ГНУ
гну; ч. або ж. (з афр. мов) рід антилоп.
ГОАЦИН
(інд.) вид птахів ряду куроподібних. Поширений в Південній Америці. Мають неприємний запах, м'ясо ...
ГОБЕЛЬ
гобель; ч. (нім., рубанок, струг) інструмент для обрізування вручну книжкового блока.
ГОБОЙ
гобой; ч. (нім., від фр., високе дерево) дерев'яний духовий язичковий музичний інструмент; за ...
ГОДЕЦІЯ
рід трав'янистих рослин родини онагрових. Поширені в Північній та Південній Америці. Деякі види, ...
ГОДЖА
(тур.) духовний учитель мусульман.
ГОДОГРАФ
годограф; ч. (гр., шлях, напрям, рух і ...граф) крива, що являє собою геометричне місце кінців ...
ГОДОМЕТР
(гр., шлях і ...метр) прилад, яким вимірюють пройдений шлях.
ГОЛІАРД
(старофр., блазень) бродячий актор (збіглий ченець, мандрівний студент) 11 - 14 ст. в Німеччині, ...
ГОЛАРКТИКА
(гр., весь і північний) одна з флористичних і зоогеографічних областей суходолу; займає більшу ...
ГОЛГОФА
голгофа; ж. (гр., від арамейського гулгулта, букв. - череп) 1. Місце страти злочинців поблизу ...
ГОЛО...
(гр., весь, повний) у складних словах означає "весь", "повний".
ГОЛОГАМІЯ
гологамія; ж. (голо... і ...гамія) найпростіший тип статевого процесу в одноклітинних рослинних ...
ГОЛОГЕНЕЗ
гологенез; ч. (голо... і ...генез) ідеалістична автогенетична теорія еволюції, згідно з якою кожний ...
ГОЛОГРАМА
голограма; ж. (голо... і ...грама) об'ємне зображення, одержане за методами голографії.
ГОЛОГРАФІЯ
голографія; ж. (голо... і ...графія) спосіб записування просторової структури світлової хвилі й ...
ГОЛОКРИНОВІ ЗАЛОЗИ
(голо... і гр., виділяю) залози, в яких весь вміст функціонуючих клітин перетворюється на ...
ГОЛОМЕТАБОЛІЯ
(голо... і гр., перетворення) тип післязародкового розвитку комах (жуків, сітчастокрилих, ...
ГОЛОТУРІЇ
(гр.) клас безхребетних тварин типу голкошкірих. Морські тварини, деяких Г. (трепангів) ...
ГОЛОФАНИ
(голо... і гр., світлий, яскравий) ковпаки освітлювальних приладів, виготовлені з прозорого скла.
ГОЛОЦЕН
голоцен; ч. (голо... і ...цен) сучасна епоха геологічної історії Землі, яка становить другий, верхній ...
ГОЛЬДЕН
(нім., золотий) сорт солодких яблук жовто-гарячого кольору. Див. ...
ГОЛЬМІЙ
гольмій; ч. хімічний елемент, символ Ho, ат. н. 67; рідкісноземельний метал, належить до лантаноїдів. ...
ГОМІЛЕТИКА
гомілетика; ж. (гр.) церковне казання, що пояснює біблійний текст. Див. ...
ГОМІНІДИ
(лат., від людина) родина ряду приматів, включає як викопних (пітекантропа, неандертальця та ін.), ...
ГОМІНДАН
гоміндан; ч. (кит., букв. - національна партія) політична партія в Китаї. Заснував Сунь Ят-сен у 1912 р. ...
ГОМЕО...
(гр., подібний, однаковий) у складних словах означає "подібний", "однаковий", "той самий".

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.012 c.