Слова на букву Г (1388) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Г (1388)

< 1 2 3 4 5 6 >>
ГОМЕОМОРФІЗМ
гомеоморфізм; ч. (гомео... і ...морфізм) взаємно однозначне неперервне відображення одного ...
ГОМЕОМОРФІЯ
гомеоморфія; ж. (гомео... і ...морфія) значна схожість, іноді майже повна подібність представників ...
ГОМЕОПАТІЯ
гомеопатія; ж. (гр.) метод лікування хвороб, в основу якого покладено застосування мінімальних ...
ГОМЕОПОЛЯРНИЙ ЗВ'ЯЗОК
(гомео... і гр., вісь, оберт) хімічний зв'язок, утворений електронною парою, спільною для ...
ГОМЕОСТАЗ
гомеостаз; ч. (гомео... і ...стаз) відносна сталість фізико-хімічних та біологічних властивостей ...
ГОМЕОСТАТ
гомеостат; ч. (гомео... і ...стат) самоорганізована кібернетична система, яка моделює здатність ...
ГОМЕРИЧНИЙ
гомеричний (гр.) величезний за розміром, силою, потужністю. - гомеричний сміх
ГОМЕРИЧНИЙ СМІХ
нестримний гучний сміх (як сміх богів в "Ілліаді" Гомера).
ГОМО...
(гр., рівний, однаковий) у складних словах означає "рівність", "однорідність", "єдність".
ГОМОАЛЕЛІЗМ
(гомо... і алелізм) існування гена в двох або більше формах (алелях), що являють собою видозміни ...
ГОМОГАМІЯ
гомогамія; ж. (гомо... і ...гамія) 1. Одночасне достигання приймочки і пиляків у двостатевої квітки, ...
ГОМОГАМЕТНІСТЬ
(гомо... і гамети) генетична рівноцінність гамет жіночої або чоловічої статі за типом статевої ...
ГОМОГЕНІЗАТОР
гомогенізатор; ч. (гр., однорідний) апарат для одержання однорідних, дрібнодисперсних сумішей, а ...
ГОМОГЕНІЗАЦІЯ
гомогенізація; ж. (гр., однорідний) надання однорідної структури металам, сплавам, сполукам, ...
ГОМОГЕНАТ
(гр., однорідний) суспензія подрібненої тканини тварини чи рослини в розчині.
ГОМОГЕННИЙ
гомогенний (гр., однорідний) той, що виявляє однакові властивості.
ГОМОДИНАМІЯ
(гомо... і гр., сила, властивість, значення) схожість органів або їхніх частин, розміщених ...
ГОМОЗ
гомоз; ч. (фр., від лат., гр., камедь) хвороба деяких рослин (здебільшого кісточкових плодових), що ...
ГОМОЗИГОТНІСТЬ
гомозиготність; ж. (гомо... і зигота) стан спадкового апарата організму, при якому його ...
ГОМОЙОЛОГІЯ
гомойологія; ж. (гр., подібний і співвідношення, значення, число) морфологічна чи фізіологічна ...
ГОМОЙОСМОТИЧНИЙ
(гр., подібний і поштовх, тиск) той, що має сталий тиск. Г-і тварини - водяні тварини, здатні ...
ГОМОЙОТЕРМНИЙ
(гр., подібний, однаковий і ...термний) той, що має сталу температуру; Г-і тварини - тварини, що мають ...
ГОМОЛОГІЧНИЙ
гомологічний (гр.,) відповідний; Г-і органи - органи, що розвиваються з однакових за походженням ...
ГОМОЛОГІЯ
гомологія; ж. (гр., відповідність) подібність органів за планом будови та походженням у різних ...
ГОМОЛОГРАФІЧНІ ПРОЕКЦІЇ
(гр., відповідність і пишу) проекції, що правильно передають відношення площ.
ГОМОНОМІЯ
гомономія; ж. (голо... і ...номія) окремий випадок гомології, розміщення подібних частин організму ...
ГОМОПЛАСТИКА
гомопластика; ж. (гомо... і пластика) операція пересадження трансплантата від одного представника ...
ГОМОРРА
Гоморра; ж. (євр.) 1. Міфічне місце, що існувало там, де нині Мертве море, і було знищене Богом за ...
ГОМОСЕКСУАЛІЗМ
гомосексуалізм; ч. (гомо.. .і лат., стать) протиприродний статевий потяг до осіб своєї статі. Див. ...
ГОМОСТИЛІЯ
гомостилія; ж. (гомо... і гр., стовп) однакова довжина тичинкових ниток і стовпчиків маточки у ...
ГОМОТАЛІЗМ
(гомо... і гр., пагін, росток) двостатевість у деяких водоростей, грибів.
ГОМОТЕТІЯ
гомотетія; ж. (гомо... і гр., розміщений) перетворення, при якому кожній точці площини (простору) ...
ГОМОТИПІЯ
гомотипія; ж. (гомо... і ...типія) окремий випадок гомології, подібність у будові органів, що ...
ГОМОФОНІЯ
гомофонія; ж. (гр.) тип багатоголосся, що характеризується поділом голосів на головний і ...
ГОМОЦЕНТРИЧНИЙ ПУЧОК
(гомо... і центр) пучок світлових променів, в якому самі промені або їхні продовження ...
ГОМРУЛЬ
(англ., букв. - самоврядування, автономія) 1. Самоврядування. 2. Ліберальна програма автономної ...
ГОМСТЕД
гомстед; ч. (англ., садиба, селянський двір, ферма) ділянка землі, яка надавалася в США у 19 ст. ...
ГОМУНКУЛ
гомункул; ч. (лат., маленька людина) за уявленнями середньовічних алхіміків, маленька, схожа на ...
ГОНІДІЇ
(гр., народження, сім'я та зменш. суфікс) 1. Зелені або синьо-зелені водорості, що входять до складу ...
ГОНІОМЕТР
гоніометр; ч. (гр., кут і ...метр) прилад для вимірювання кутів між гранями кристалів.
ГОНІОМЕТРІЯ
гоніометрія; ж. (гр., кут і ...метрія) розділ тригонометрії, де вивчаються способи вимірювання ...
ГОНІТ
гоніт; ч. (гр., коліно) запалення колінного суглоба.
ГОНАДИ
гонади; мн. (гр., народження, сім'я) статеві залози, органи, які утворюють статеві продукти у тварин ...
ГОНАДОТРОПНІ ГОРМОНИ
(гонади, гр., поворот, зміна і гормони) біологічно активні речовини білкової природи. Виробляються ...
ГОНВЕДИ
(угор., букв. - захисники батьківщини) 1. За середньовіччя назва угорської піхоти. 2. Під час ...
ГОНГОРИЗМ
(ісп.) аристократична школа в іспанській поезії 17 ст., основоположником якої був поет Луїс де ...
ГОНКА ЗА ЛІДЕРОМ
велосипедні змагання, в яких попереду кожного гонщика їде мотоцикліст, переборюючи опір повітря.
ГОНОКОК
гонокок; ч. (гр., сім'я і коки) мікроб, що викликає гонорею; належить до групи коків (кулястих ...
ГОНОР
гонор; ч. (лат., честь) перебільшене почуття власної гідності, зарозумілість, пиха. Див. ...
ГОНОРАР
гонорар; ч. (лат., винагорода за послуги) грошова винагорода авторам за твори літератури й ...
ГОНОРЕЯ
гонорея; ж. (гр., сім'я і течу) венерична хвороба, що характеризується запаленням слизової ...
ГОНФАЛОНЬЄ'Р
(іт., букв. - прапороносець) 1. В містах-республіках Італії 13-15 ст. службова особа, яка очолювала ...
ГОПКАЛІТ
(англ.) суміш окисів марганцю й міді, а також срібла й кобальту, яка прискорює (як каталізатор) ...
ГОПЛІТИ
(гр.) важко-озброєиі піхотинці у Стародавній Греції.
ГОР
багор; ч. у релігії Стародавнього Єгипту - бог сонця.
ГОРГОНА
(гр.) у давньогрецькій міфології страшна жіноча істота, від погляду якої кам'яніло все живе.
ГОРДІЇВ ВУЗОЛ
гордіїв вузол; сполучен. (гр.) 1. Дуже заплутаний вузол, який зав'язав міфічний цар Гордій; хто його ...
ГОРДЕНЬ
гордень; ч. (гол.) трос, що проходить через одношківний блок; застосовують для підіймання вантажів ...
ГОРЕЛЬЄФ
горельєф; ч. (фр., від високий і рельєф, випуклість) скульптурний твір, у якому зображення виступає ...
ГОРИЗОНТ
горизонт; ч. (гр., від обмежую) 1. Лінія позірного перетину неба і земної поверхні (видимий Г.). 2. ...
ГОРИЗОНТАЛЬ
горизонталь; ж. 1. Лінія, паралельна площині горизонту. 2. Лінія на географічній карті або плані, що ...
ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ
горизонтальний паралельний до поверхні Землі або до горизонту в даному місці; Г-а лінія (або ...
ГОРМОГОНІЇ
(гр., ланцюг і народження) багатоклітинні частини, що відчленовуються від нитки або на які ...
ГОРМОНАЛЬНИЙ
гормональний той, що стосується гормонів; Г-і препарати - лікарські засоби, які містять гормони ...
ГОРМОНИ
(гр., рухаю, збуджую) специфічні біологічно активні речовини, виділювані ендокринними залозами; ...
ГОРМОНОТЕРАПІЯ
гормонотерапія; ж. (гормони і терапія) лікування гормональними препаратами.
ГОРН
ч. (нім., ріг) 1. Музичний духовий інструмент. 2. Г. туманний - звуковий апарат для подачі сигналів ...
ГОРНБЛЕНДИТ
(нім., ріг і обманка) кристалічна магматична порода, яка складається майже цілком з рогової ...
ГОРОСКОП
гороскоп; ч. (гр., від час, тривалість і дивлюсь) таблиця розташування небесних світил на момент ...
ГОРОТЕЛІЯ
(гр., час, тривалість і здійснення, завершення) звичайний середній темп еволюції, властивий ...
ГОРСТ
горст; ч. (нім., букв. - гніздо) ділянка земної кори, обмежена скидами й трохи піднята над сусідніми ...
ГОРТЕНЗІЯ
гортензія; ж. (лат., садовий, від сад, город) рід декоративних рослин родини ломикаменевих. ...
ГОСПІТАЛЬ
госпіталь; ч. (лат., гостинний) медичний заклад для стаціонарного лікування військовослужбовців; ...
ГОСПІТАЛЬЄРИ
(фр., лікарняний, госпітальний) члени чернечого духовно-лицарського католицького ордену, ...
ГОСТІЯ
(лат.) причастя у євреїв.
ГОТАР
(рум.) межа, границя.
ГОТЕЛЬ
готель; ч. (фр., від лат., гостинний) будинок з мебльованими кімнатами для приїжджих.
ГОФ
(нім.) двір, подвір'я.
ГОФМАКЛЕР
гофмаклер; ч. (нім.) головний маклер на фондовій або товарній біржах.
ГОФМАРШАЛ
гофмаршал; ч. (нім.) придворний титул у ряді монархічних країн; як правило, відав двірцевим ...
ГОФМЕЙСТЕР
гофмейстер; ч. (нім.) придворна посада в 13 - 14 сг. в Німеччині (в 19 - на початку 20 ст. - почесний титул), ...
ГОХУА
гохуа; с. (кит., національний живопис) китайський живопис водяними фарбами на шовкових та ...
ГРІЗЛІ
(англ., букв. - сірий) група підвидів бурого ведмедя. Поширені на Алясці. Хижаки.
ГРІНБЕКЕРИ
(англ., від букв. - зелені спинки) учасники фермерського руху в США в 70 - 80-х рр. 19 ст., які виступили ...
ГРАБАР
грабар; ч. (нім.) землекоп.
ГРАБЕН
грабен; ч. (нім., букв. - рів, канава) ділянка земної кори, що опустилася по лініях скидів нижче від ...
ГРАВІТАЦІЙНА АНОМАЛІЯ
відхилення від середнього значення сили тяжіння; пояснюється наявністю під земною поверхнею ...
ГРАВЕ
Граве (іт., букв. - важкий) повільний музичний темп патетичного характеру.
ГРАД
Белград; ч. (лат., крок, ступінь) одиниця виміру плоского кута в метричній системі мір 18 ст. 1 Г. ...
ГРАДІЄНТ
градієнт; ч. (лат., крокуючий) міра зростання або спадання в просторі якоїсь фізичної величини на ...
ГРАДІЄНТНІ ТЕЧІЇ
морські течії, що виникають внаслідок різниці тиску води.
ГРАДІЄНТНИЙ
градієнтний пов'язаний з градієнтом - градієнтний вітер - градієнтні течії
ГРАДІЄНТНИЙ ВІТЕР
горизонтальне переміщення повітря в напрямі спаду тиску при відсутності сили тертя
ГРАДИРНЯ
градирня; ж. (нім., згущати соляний розчин; спочатку градирні застосовували саме для ...
ГРАДУС
градус; ч. (лат., крок, ступінь) 1. Одиниця виміру кутів і дуг. 2. Одиниця виміру температури. 3. ...
ГРАДУСНИЙ
градусний той, що належить до поняття градус (напр., градусна сітка).
ГРАДУЮВАННЯ
градуювання; с. (лат., крок, ступінь) встановлення значення якоїсь міри; ділення шкали ...
ГРАДШТОК
(нім.) 1. Жердина для вимірювання води в озерах, ставках, річках. 2. Простий прилад для визначення ...
ГРАМ
гектограм; ч. (фр., від гр., дрібна міра ваги) 1. Одиниця маси. 2. Одиниця сили, зокрема ваги.
ГРАМ-АТОМ
грам-атом; ч. (грам і атом) кількість грамів хімічного елемента, що дорівнює його атомній ...
ГРАМ-ЕКВІВАЛЕНТ
грам-еквівалент; ч. (грам і еквівалент) кількість грамів хімічного елемента або сполуки, що ...
ГРАМ-МОЛЕКУЛА
грам-молекула; ж. (грам і молекула) кількість грамів речовини, що дорівнює її молекулярній масі.
ГРАМІЦИДИН
лікарський препарат, антибіотик місцевого застосування. Використовують для промивання, зрошення ...
ГРАМАТИКА
граматика; ж. (гр., від літера, написання) 1. Лінгвістична наука, що вивчає будову мови. 2. Будова і ...
ГРАМАТИКАЛІЗАЦІЯ
граматикалізація; ж. (граматика) узагальнення, абстрагування слова або речення від конкретного ...
ГРАМЕМА
грамема; ж. (гр., риска, обрис, межа) елементарна одиниця граматичного значення.
ГРАМОМЕТР
грамометр; ч. (грам і ...метр) динамометр, що його застосовують для вимірювання зусиль, не більших ...
ГРАМОТА
грамота; ж. (гр.) 1. Писаний акт, указ царя. 2. Елементарні знання з певної галузі науки.
ГРАМОФОН
грамофон; ч. (гр., літера, запис і ...фон) апарат для відтворення звуків, записаних на спеціальних ...
ГРАНУЛЬОМА
гранульома; ж. (лат., зернина, зернятко і ...ома) пухлиноподібне розрощення сполучної тканини у ...
ГРАСИРУВАТИ
грасирувати (фр., гаркавити) вимовляти звук "р" на французький лад.
ГРАТ
(нім., ребро, задирка) зайвий метал, що залишається на кромках виробів після штампування або іншої ...
ГРАТАЖ
(фр., від скребти, дряпати) спосіб виготовлення малюнка прокреслюванням за допомогою гострого ...
ГРАТИФІКАЦІЯ
(лат., люб'язність, послужливість) нагородження.
ГРАТУАР
(фр., від скребти, скоблити) сталевий інструмент у вигляді короткого (серцеподібної форми) клинка ...
ГРАУВАКА
граувака; ж. (нім., сірий і вид гірської породи) гірська порода, що складається з дрібних уламків ...
ГРАФ
ч. (1) (нім.) 1. У Західній Європі за раннього середньовіччя вищий королівський урядовець, у період ...
ГРАФІК
графік; ч. (1) (гр.) 1. Наочне зображення кількісної залежності різних явищ, процесів тощо. 2. ...
ГРАФІКА
графіка; ж. (гр., від пишу, малюю) 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом ...
ГРАФІКАЦІЯ
(лат.) 1. Нагородження. 2. фін. Грошова винагорода, заохочення, що виплачується з метою стимулювання ...
ГРАФІОН
(гр.) прилад для малювання.
ГРАФІТ
графіт; ч. (гр.) 1. Мінерал чорного або темно-сірого кольору, різновид вуглецю. 2. Тонка паличка ...
ГРАФІТІ
графіті; мн. (іт., букв. - віддряпані) стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені ...
ГРАФІТИЗАЦІЯ
графітизація; ж. утворення (виділення) графіту в металевих сплавах, де вуглець міститься у ...
ГРАФІЧНИЙ
графічний (гр.) зображений у вигляді графіка; той, що застосовує графік; графічні ...
ГРАФІЯТО
(іт.) орнаментація глиняного посуду.
ГРАФА
графа; ж. (гр., запис, накреслення) 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями у таблицях, ...
ГРАФЕКОН
(гр., пишу, записую і зображення, подоба) кінескоп з двома керованими пучками електронів, один з ...
ГРАФЕМА
графема; ж. (гр., запис, накреслення) найменша смислорозпізнавальна одиниця писемної мови, що ...
ГРАФО...
(гр., пишу, креслю, малюю) у складних словах відповідає поняттям "письмо", "почерк", "креслення", ...
ГРАФОЛОГІЯ
графологія; ж. (гр.) вивчення почерку з метою визначення характеру, здібностей і нахилів людини.
ГРАФОМАНІЯ
графоманія; ж. (гр.) хворобливий потяг до писання, письменництва в осіб, позбавлених ...
ГРАФОМЕТРІЯ
графометрія; ж. (графо... і ...метрія) розділ криміналістичної техніки, який вивчає почерк, ...
ГРАФОСПАЗМ
(графо... і спазм) судорога, яка виникає в пальцях при кожній спробі писати, зумовлюється ...
ГРАФОСТАТИКА
графостатика; ж. (графо... і ...статика) розділ механіки, що розглядав способи розв'язування задач ...
ГРАФСТВО
графство; с. (граф) 1. У період раннього феодалізму в Західній Європі - округ, з 10-11 ст. феодальне ...
ГРЕЖА
грежа; ж. (фр., іт., необроблений, сировий) шовк-сирець.
ГРЕЙДЕР
грейдер; ч. (англ., від нівелювати) причіпна землерийно-планувальна машина для профілювання ...
ГРЕЙЗЕН
грейзен; ч. (нім.) гірська порода, що складається переважно з кварцу та слюди, часто містить у ...
ГРЕЙНДЖЕРИ
(англ., від ферма) учасники фермерського руху в США в перше десятиріччя після громадянської війни ...
ГРЕЙПФРУТ
грейпфрут; ч. (англ., букв. - виноградний фрукт) вид цитрусових рослин родини рутових. Плоди мають ...
ГРЕЙФЕР
грейфер; ч. (нім., від хапати) вантажозахватний пристрій (ківш з щелепами) підйомних кранів, ...
ГРЕНА
гангрена; ж. (фр., буквально - сім'я, зернина) яйця метеликів деяких видів шовкопряда, з яких ...
ГРЕНАДЕРИ
(фр., від граната) 1. У 17 - 18 ст. - солдати, спеціально навчені метати ручні гранати. 2. Добірні частини ...
ГРЕНАЖ
гренаж; ч. (фр., від грена) одержання грени від метеликів шовковичного шовкопряда на спеціальних ...
ГРИГОРІАНСЬКИЙ
григоріанський (гр.) пов'язаний із системою літочислення, яку запровадив у 1582 р. папа Григорій XIII ...
ГРИДЛІК
(англ., сітка і теча) великий опір у поєднанні з невеликим постійним конденсатором у колі сітки ...
ГРИЗЕТКА
гризетка; ж. (фр.) тип міської дівчини (швачки, хористки тощо) легковажної поведінки у французькій ...
ГРИЛОН
різновидність синтетичного волокна з поліамідів.
ГРИФОНАЖ
(фр., букв. - мазанина, карлючки) побіжні ескізи імпровізаційного характеру; найпоширеніші в ...
ГРОС
грос; ч. (нім., букв. - великий) дванадцять дюжин, міра, що її застосовують головним чином при лічбі ...
ГРОСБУХ
гросбух; ч. (нім., великий та книга) головна книга в бухгалтерії.
ГРОСМЕЙСТЕР
гросмейстер; ч. (нім., від великий і майстер) 1. У католицькій церкві великий магістр, глава ...
ГРОСФАТЕР
(нім., букв. - дідусь) старовинний німецький танець, що супроводився співом.
ГРУБА
груба; ж. (нім.) кам'яна або кахлева пічка.
ГРУМ
грум; ч. (англ.) 1. Хлопчик-лакей. 2. Слуга, який супроводить хазяїна у його поїздці верхи чи в ...
ГРУНДШТРИХИ
(нім., жирна риска) вертикальні штрихи літер, що є основою більшості знаків.
ГРУНТОВИ
(гол.) парусинові стрічки або трос, що облягають підвішену шлюпку й запобігають її розхитуванню.
ГРУПА
група; ж. (фр.) гурт, громада.
ГРУПЕТТО
(іт., від група) вид мелодійної окраси. Див. також: орнаментація
ГРЮНДЕРСТВО
грюндерство; с. (нім., засновник) гарячковоквапливе заснування підприємств, акціонерних ...
ГРЮНКОЛЬ
(нім., віч зелений і капуста) сорти листкової капусти з зеленим листям.
ГУАЙЯВА
(ісп., з мови тупі-гуарані) вид тропічних деревних рослин родини миртових. Культивують у багатьох ...
ГУАНІДИН
(гуано та гр., вигляд) безбарвні гігроскопічні кристали. Застосовують для одержання лікарських і ...
ГУАНАКО
гуанако; ч. або ж. (ісп., з мови кечуа) ссавець роду лам родини верблюдових. Поширений в Південній ...
ГУАНО
гуано; с. (ісп., з мови кечуа) поклади висушеного в умовах сухого клімату посліду морських птахів. ...
ГУАРАНІ
(ісп.) грошова одиниця Парагваю, поділяється на 100 сентимо. Від назви індіанського племені, що ...
ГУАЯВА
(ісп., з мови тупі-гуарані) гуайява; вид тропічних деревних рослин родини миртових. Культивують у ...
ГУБЕРНАТОР
губернатор; ч. (лат., правитель) 1. В сучасних державах найвища урядова особа в межах більш-менш ...
ГУБЕРНАТОРСТВО
губернаторство; с. адміністративно-територіальна одиниця, якою управляє губернатор.
ГУВЕРНАНТКА
гувернантка; ж. (фр., від управляти) у дворянській або буржуазній родині наймана хатня ...
ГУГЕНОТИ
(фр., від нім., союзники) прихильники кальвінізму у Франції 16 - 18 ст.
ГУДАСТВІРІ
грузинський духовий музичний інструмент типу волинки.
ГУЛЯМИ
(араб., гулям, букв. - юнак, молодець, раб) 1. Раби в мусульманських країнах за середньовіччя. 2. ...
ГУМІ
гумі; с. (лат., гр., камедь, клей) те саме, що й камедь.
ГУМІАРАБІК
гуміарабік; ч. (лат., камедь і аравійський) в'язка, аморфна, швидко тужавіюча маса, яку виділяють ...
ГУМІГУТ
гумігут; ч. (лат.,витті - камедь і виііа - крапля) згущений сік деяких тропічних дерев; містить ...
ГУМІДНИЙ
(лат.) вологий - гумідний клімат - гумідний літогенез
ГУМІДНИЙ КЛІМАТ
надмірно вологий клімат, що характеризується перевагою опадів над випаровуванням
ГУМІДНИЙ ЛІТОГЕНЕЗ
утворення осадочних порід в умовах надмірно вологого клімату.
ГУМІКОПАЛ
(лат., камедь і копал) смола, що її застосовують для виготовлення лаків.
ГУМІЛАК
гумілак; ч. (лат., камедь і лак) смола, що утворюється на гілках деяких тропічних рослин; іде на ...
ГУМІНОВІ КИСЛОТИ
(лат., земля, грунт) органічні сполуки; високомолекулярні аморфні темно забарвлені ...
ГУМІТ
гуміт; ч. (лат., камедь) мінеральне утворення, що виникає внаслідок руйнування уранініту або інших ...
ГУМІФІКАЦІЯ
гуміфікація; ж. (лат., грунт і ...фікація) перетворення продуктів розкладу органічних залишків на ...
ГУМА
гума; ж. (лат., камедь) інфекційна ґранульома різних органів людини, що виникає в пізніх періодах ...
ГУМАНІЗМ
гуманізм; ч. (лат., людяний, людський) 1. Рух епохи Відродження проти церкви і за утвердження ...
ГУМАНІСТ
гуманіст; ч. прихильник гуманізму.
ГУМАНІТАРНІ НАУКИ
(лат.) суспільні науки про дослідження проблеми розвитку людського суспільства (історія, ...
ГУМАННІСТЬ
гуманність; ж. людяність, почуття любові до людей, поваги до їхньої гідності.
ГУМАННИЙ
гуманний (лат.) людяний у своїх діях і ставленні до інших людей.
ГУМОЗ
гумоз; ч. (фр., від лат., гр., камедь) гомоз; хвороба деяких рослин (здебільшого кісточкових ...
ГУМОР
гумор; ч. (лат., волога, рідина) 1. Сміхотворство, сатира, сміхота, сміхи, жарти, дотепи, веселість, ...
ГУМОРАЛЬНИЙ
гуморальний (лат., волога) пов'язаний з рідинами організму - кров'ю, лімфою, тканинною рідиною.
ГУМОРЕСКА
гумореска; ж. (лат.) 1. Невеликий художній твір, пройнятий гумором; усмішка, сміховинка, жарт, ...
ГУМОРИСТ
гуморист; ч. 1. Письменник, у творах якого життєві явища зображуються в незлобиво-насмішкуватому ...
ГУМОРИСТИКА
гумористика; ж. (гумор) 1. Гумористична література. 2. перен. смішне, комічне.
ГУМОРИСТИЧНИЙ
гумористичний повний гумору, незлобиво-насмішкуватий, комічний.
ГУМУК
(англ.) крижані гори в льодових океанах.
ГУМУС
гумус; ч. (лат., грунт) порожнина, пороховина, перегній, складова частина грунту, утворена з ...
ГУНТЕР
гунтер; ч. (англ., від інші - полювати, гнати) верховий кінь; розводять в Англії та Ірландії для ...
ГУРІЯ
гурія; ж. (перське хурі, від араб., хур - чорноокі) у мусульманській міфології - вродлива, вічно юна ...
ГУРД
(фр.) грошова одиниця Гаїті, поділяється на 100 сентимо.
ГУРТ
гурт; ч. (нім., букв. - пояс, підпруга) 1. Арка з тесаних клинчастих каменів, що укріплює ребра ...
ГУСАР
гусар; ч. (угор.) солдат і офіцер легкої кінноти в ряді європейських країн. Вперше назва "гусар" ...
ГУСИТИ
послідовники Я. Гуса (1369-1415), ідеолога чеської Реформації, борця проти католицької церкви, ...
ГУТА
гута; ж. (нім.) завод, де виготовляють скло.
ГУТАПЕРЧА
гутаперча; ж. (англ., від малайського камедь, смола і дерево, що виділяє цю смолу) пластична ...
ГУТАЦІЯ
гутація; ж. (лат., крапля) виділення листками рослин зайвих крапель води через спеціальні ...
ГУФА
(нім.) 1. Земельний наділ спочатку вільного общинника, пізніше, за середньовіччя в Німеччині - ...
ГХАРІАЛ
(хінді) гавіал; рід плазунів підкласу крокодилів. Живе у великих річках на півдні Азії.
ГЮЙС
гюйс; ч. (гол., прапор) морський прапор, який піднімають на носу військових якорі; прапор ...
ГЯУР
гяур; ч. (тюрк., вогнепоклонник, від араб. кафір - невірний) у мусульман зневажливе назвисько всіх ...

< 1 2 3 4 5 6 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.