Слова на букву Д (1147) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Д (1147)

< 1 2 3 4 5 > >>
ДЕГЕРОЇЗАЦІЯ
дегероїзація; ж. (де... і героїзація) в художній творчості свідомий відхід від героїчного пафосу й ...
ДЕГРА
(фр., від жирний, жировий) жирувальний матеріал, застосовуваний у шкіряному виробництві.
ДЕГРАДАЦІЯ
деградація; ж. (лат., зниження) занепад, погіршення, рух назад, втрата певних властивостей.
ДЕГРАДУВАТИ
деградувати (лат., знижую) поступово втрачати цінні якості, занепадати.
ДЕГРЕСІЯ
дегресія; ж. (лат., від схожу, спускаюсь) 1. Падіння, спуски, сходження. 2. фін. Пропорційне ...
ДЕГУМУВАННЯ
дегумування; с. (де... і лат., камедь, клей) видалення клею з натурального шовку кип'ятінням у ...
ДЕДАЛ
(гр.) давньогрецький міфічний скульптор і будівничий, який спорудив для крітського царя Міноса ...
ДЕДВЕЙТ
дедвейт; ч. (англ., букв. - тягар) повна вантажопідйомність судна (сумарна вага вантажу, пасажирів, ...
ДЕДЕРОН
дедерон; ч. назва різновиду синтетичного волокна з поліамідів, подібного до ...
ДЕДИКАЦІЯ
(лат., від посвячую) присвята.
ДЕДИФЕРЕНЦІАЦІЯ
(де... і диференціація) спрощення структури клітин, пов'язане з втратою ними ознак спеціалізації.
ДЕДРАМАТИЗАЦІЯ
дедраматизація; ж. (де... і драматизація) літ. відмова від драматичної побудови сюжету в ...
ДЕДУКТИВНИЙ
дедуктивний заснований на дедукції, Д. метод - спосіб дослідження, при якому окремі положення ...
ДЕДУКЦІЯ
дедукція; ж. (лат., від відводжу, виводжу) 1. Метод дослідження від загального до окремого. 2. фіаос. ...
ДЕЕМУЛЬСАТОР
деемульсатор; ч. (де... і емульсія) установка для відокремлення нафти від води.
ДЕЕМУЛЬСАЦІЯ
деемульсація; ж. (де... і емульсія) руйнування емульсії.
ДЕЕСКАЛАЦІЯ
деескалація; ж. (де... і ескалація) звуження масштабів, зменшення, ослаблення чогось; припинення ...
ДЕЗ...
(фр.) префікс зі значенням знищення, видалення, відсутності чи спотворення чогось.
ДЕЗАБІЛЬЄ
дезабільє; с. (фр., , букв. - роздягнений) 1. Ситуація, коли когось застали напіводягненим. 2. Легкий ...
ДЕЗАВУЮВАННЯ
дезавуювання; с. (фр., зрікатися, відмовлятися) 1. Заява з вираженням незгоди з діями довіреної ...
ДЕЗАКТИВАЦІЯ
дезактивація; ж. (дез... і активація) 1. Усунення радіоактивних речовин з поверхні місцевості, ...
ДЕЗАМІНАЗИ
(дез... і аміни) ферменти, що каталізують гідролітичне відщеплення аміаку від органічних речовин.
ДЕЗАМІНУВАННЯ
(дез... і аміни) відщеплення або заміщення аміногрупи в органічних сполуках.
ДЕЗЕРТИР
дезертир; ч. (фр., від лат., втікач, зрадник) 1. Зрадник, утікач; той, хто залишає військо без ...
ДЕЗИДЕРАТИ
(лат., бажане, жадане) 1. Побажання, вимоги. 2. Речі, книги, потрібні для поповнення колекції, ...
ДЕЗИНСЕКЦІЯ
(дез... і лат., комаха) заходи боротьби з шкідливими комахами й кліщами - переносниками збудників ...
ДЕЗИНТЕГРАТОР
(дез... і лат., цілий) 1. Машина для подрібнення крихких матеріалів. 2. Апарат для очищення ...
ДЕЗИНТЕГРАЦІЯ
(дез... та інтеграція) розпад цілого на складові частини.
ДЕЗИНФЕКЦІЯ
(дез... та інфекція) заходи, спрямовані на знищення збудників інфекційних захворювань людини і ...
ДЕЗИНФОРМАЦІЯ
(фр.) поширення неправдивої інформації, відомостей і т. ін.
ДЕЗОДОРАТОР
дезодоратор; ч. (дез... і лат., запах) прилад для поглинання або заглушення неприємних запахів у ...
ДЕЗОДОРАЦІЯ
дезодорація; ж. (дез... і лат, нюх, запах) заходи, спрямовані на усунення неприємних запахів у ...
ДЕЗОКСИДАЦІЯ
дезоксидація; ж. (дез... і оксидація) віднімання кисню, розкислення.
ДЕЗОКСИРИБОНУКЛЕЇНОВА КИСЛОТА
дезоксирибонуклеїнова кислота; сполучен. (лат., назва одного з моносахаридів і ядро) складна ...
ДЕЗОРІЄНТАЦІЯ
дезорієнтація; ж. (дез... і орієнтація) 1. Введення в оману, позбавлення правильної орієнтації, 2. ...
ДЕЗОРГАНІЗАТОР
дезорганізатор; ч. (фр.) особа, що порушує порядок, дисципліну, вносить дезорганізацію.
ДЕЗОРГАНІЗАЦІЯ
дезорганізація; ж. (фр., розлад) відсутність організованості, порушення громадського порядку, ...
ДЕЗУНІЯ
(лат.) розділ, роз'єднання.
ДЕЙ
іудей; ч. (тур.) 1. Почесне звання в яничарських військах, а також деяких областях Османської ...
ДЕЙДВУД
дейдвуд; ч. (англ., букв. - сухостійна деревина) підводний край корми, що лежить між ахтерштевнем і ...
ДЕЙКА
ідейка; ж. (англ., букв. - перегородка, стіна з каменю) пластоподібне магматичне тіло (інтрузія), ...
ДЕЙМ
(англ.) північноамериканська срібна монета.
ДЕЙНЕКА
дейнека; ч. (гр.) 1. Дрючок, кий. 2. Озброєна киями козацька юрба.
ДЕЙТЕРІЙ
дейтерій; ч. (гр., другий) важкий ізотоп водню (водень-2). Застосовують в атомній енергетиці і під ...
ДЕЙТЕРОН
ядро атома важкого водню - дейтерію. Складається з одного протона й одного нейтрона; дейтон, ...
ДЕЙТОН
ядро атома важкого водню - дейтерію. Складається з одного протона й одного нейтрона.
ДЕЙТРОН
дейтрон; ч. ядро атома важкого водню - дейтерію. Складається з одного протона й одного нейтрона.
ДЕК
дек; ч. (англ.) палуба на пасижирських суднах.
ДЕКА
дека; ж. (нім., букв. - покрив, кришка) 1. Частина корпусу струнних музичних інструментів. 2. тех. ...
ДЕКА...
(гр., десять) у складних словах означає десять, у десять раз більше.
ДЕКАГОН
(гр.) десятикутник.
ДЕКАДА
декада; ж. (гр., десяток) 1. Період часу тривалістю десять днів. 2. Група з будь-яких десяти ...
ДЕКАДАНС
декаданс; ч. (фр., занепадницький, занепад) узагальнена назва явищ у літературі, культурі. Д. як ...
ДЕКАДЕНТСТВО
декадентство; с. (фр., занепадницький, занепад) мист. узагальнена назва явищ у літературі, ...
ДЕКАЕДР
декаедр; ч. (дека... і ...едр) тіло, обмежене десятьма площинами.
ДЕКАЛІН
декалін; ч. (дека... і (нафта)лін) хім. органічна сполука, безбарвна пахуча рідина. Застосовують як ...
ДЕКАЛЬКОМАНІЯ
декалькоманія; ж. (фр.) спосіб перебиття фарбових зображень на папір та інші матеріали за ...
ДЕКАЛЬКУВАТИ
декалькувати (фр.) копіювати малюнки за допомогою світлопрозорого паперу чи полотна.
ДЕКАЛЬЦИНАЦІЯ
декальцинація; ж. (де... і лат, вапно) звільнення тканин від вапняних солей.
ДЕКАМЕВІТ
декамевіт; ч. мед. препарат, що включає комплекс вітамінів, амінокислоти й мінеральні речовини. ...
ДЕКАН
декан; ч. (лат., букв. - десятник, від десять) 1. У вищому навчальному закладі - керівник ...
ДЕКАНАТ
деканат; ч. (лат.) адміністративне-навчальне управління факультету.
ДЕКАНТАТОР
апарат (відстійник, згущувач) для декантації. Див. також: декантація
ДЕКАНТАЦІЯ
декантація; ж. (фр., від зливати, зціджувати) хім. зливання рідини з осаду після відстоювання або ...
ДЕКАПІРУВАННЯ
(фр., очищати метали) виведення плівки окислів на поверхні металу травленням її слабким розчином ...
ДЕКАПІТАЦІЯ
декапітація; ж. (де... і лат., голова) 1. Страта, відтинання голови. 2. Відтинання голови тваринам під ...
ДЕКАПОДИ
(дека... і...поди) 1. Десятиногі ракоподібні (річковий рак, омар, лангуст, краб, креветка). 2. ...
ДЕКАРБОКСИЛАЗИ
(де... і карбоксил) ферменти, які каталізують відщеплення СО2 від карбоксильної групи амінокислот ...
ДЕКАРБОКСИЛУВАННЯ
(де... і карбоксил) відщеплення двоокису вуглецю від карбоксильної групи карбонових кислот.
ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ
декарбонізація; ж. (де... і карбонізація) звільнення якого-небудь матеріалу від вуглецю, напр. Д. ...
ДЕКАТИРУВАННЯ
декатирування; с. (фр., знищувати блиск) обробка вовняних та інших тканин парою чи гарячою водою ...
ДЕКАТРОН
декатрон; ч. (дека... і (елек)трон) іонний прилад для перемикання електричних кіл; використовують ...
ДЕКВАЛІФІКАЦІЯ
декваліфікація; ж. (де... і кваліфікація) втрата професійних знань, досвіду.
ДЕКЕЛЬ
декель; ч. (нім., обгортка, покришка) пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка ...
ДЕКЛІНАТОР
деклінатор; ч. (лат., нахиляю, відводжу вбік) прилад для вимірювання магнітного схилення. Див. ...
ДЕКЛІНАЦІЯ
деклінація; ж. (лат., відхилення) відхилення магнітної стрілки від географічного меридіана.
ДЕКЛІНОМЕТР
деклінометр; ч. (декліна(ція) і ...метр) прилад для вимірювання змін магнітного схилення.
ДЕКЛАМАЦІЯ
декламація; ж. (лат., від вправляюся в красномовстві) 1. Мистецтво виразного читання літературних ...
ДЕКЛАМУВАННЯ
декламування; с. (лат., від вправляюся в красномовстві) 1. Мистецтво виразного читання ...
ДЕКЛАРАЦІЯ
декларація; ж. (лат., від заявляю, оповіщаю) 1. Проголошення державою, партією, організацією своїх ...
ДЕКЛАСОВАНИЙ
декласований (фр.) той, хто втратив зв'язок з своїм класом і не примкнув до іншого класу; Д-і ...
ДЕКО
деко; с. (нім.) 1. Лист, бляха, рід сковородки. 2. Поміст, верхня і спідня дошка у струнному музичному ...
ДЕКОДУВАННЯ
декодування; с. (де... і кодування) розшифровування кодів чисел, що надходять на входи логічних ...
ДЕКОКТ
декокт; ч. (лат., від відварюю) відвар з лікарських рослин.
ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ
деколонізація; ж. (де... і колонізація) процес ліквідації колоніалізму.
ДЕКОЛОРАЦІЯ
деколорація; ж. (лат., від знебарвлюю) знебарвлення.
ДЕКОЛЬТЕ
декольте; с. (фр.) глибокий виріз біля шиї у жіночому платті.
ДЕКОМПЕНСАЦІЯ
декомпенсація; ж. (де... і компенсація) недостатня діяльність будь-якого органу або всього ...
ДЕКОМПРЕСІЯ
декомпресія; ж. (де... і компресія) 1. Зменшення тиску, зокрема на водолаза, коли він підіймається з ...
ДЕКОМПРЕСОР
декомпресор; ч. (де... і компресор) пристрій для полегшення запуску двигуна внутрішнього згоряння ...
ДЕКОНТ
(фр.) 1. Відрахування із суми. 2. Ліквідація.
ДЕКОР
декор; ч. (фр., від лат., прикрашаю) архіт. система, сукупність декоративних елементів (прикрас).
ДЕКОРАТИВНИЙ
декоративний (фр., від лат., прикрашаю) той, що прикрашає або служить для прикраси, оздоблення; ...
ДЕКОРАЦІЯ
декорація; ж. (лат., від прикрашаю) 1. Художнє або архітектурне оформлення сцени, простору, в межах ...
ДЕКОРТ
декорт; ч. (нім.) знижка ціни товару за дострокову оплату його. Застосовується також, коли якість ...
ДЕКОРТИКАТОР
декортикатор; ч. (лат., знімаю кору) 1. Видалення корп великих півкуль головного мозку; ...
ДЕКОРУВАТИ
декорувати (лат., прикрашаю) прикрашати, надавати красивого, привабливого вигляду, художньо ...
ДЕКОРУМ
декорум; ч. (лат., пристойність, гідність) зовнішня показна пристойність; належна обстановка.
ДЕКРЕДИТУВАТИ
(лат.) 1. Послабляти чий-небудь кредит. 2. Позбавляти довір'я.
ДЕКРЕМЕНТ
декремент; ч. (лат., зменшення) кількісна характеристика ослаблення згасаючих коливань.
ДЕКРЕТ
декрет; ч. (фр., від лат., постанова, указ) 1. Постанова верховної влади з якогось питання, що має ...
ДЕКРЕТУВАТИ
декретувати узаконити щось, оголосити або надати силу чомусь виданням декрету.
ДЕКРЕЩЕНДО
(іт., букв. - зменшуючи) муз. ослаблення сили звука, поступовий перехід від гучного звучання до ...
ДЕКСТРИНИ
(лат., правий) проміжні продукти гідролізу крохмалю. Застосовують у текстильній, поліграфічній і ...
ДЕКСТРОЗА
(лат., правий) виноградний цукор; те саме, що й глюкоза.
ДЕКСТРОКАРДІЯ
декстрокардія; ж. (лат., правий і ...кардія) природжена аномалія положення серця, за якої більша ...
ДЕКУВЕР
(фр., букв. - непокритий) різниця між сумою страхової оцінки майна та страховою сумою. Д. компенсує ...
ДЕКУРІОНИ
(лат., від ділю на десятки) 1. Члени рад (сенатів або курій) у Стародавньму Римі. 2. У часи ранньої ...
ДЕКХАНИ
(тадж.) середньоазіатські селяни.
ДЕЛІБАШ
(тюрк., від дикий, хоробрий та голова) 1. Охоронець паші в султанській Туреччині. 2. перен. Відважний ...
ДЕЛІКАТЕС
делікатес; ч. (фр.) вишукана, тонка страва.
ДЕЛІКАТНИЙ
делікатний (фр., від лат.) 1. Витончений. 2. Увічливий, чутливий. 3. Слабкий, ніжний (про склад тіла).
ДЕЛІКТ
делікт; ч. (лат., провина, правопорушення) 1. Будь-яке правопорушення, тобто вчинення дії, що ...
ДЕЛІМІТАЦІЯ
делімітація; ж. (лат.) розмежування, визначення меж чогось.
ДЕЛІНКВЕНТ
делінквент; ч. (лат., той, що вчиняє провину) в англо-американському праві правопорушник. Див. ...
ДЕЛІРІЙ
делірій; ч. (лат., від божеволію) порушення свідомості людини при деяких інфекційних ...
ДЕЛІЯ
(тур.) довгий кожух на ведмежому чи вовчому хутрі.
ДЕЛАМІНАЦІЯ
(лат., поділяю на шари, прошарки) один з шляхів утворення гаструли, при якому клітини зародка ...
ДЕЛЕГАТ
делегат; ч. (лат., посланець) обраний або призначений представник, уповноважений держави, ...
ДЕЛЕГАЦІЯ
делегація; ж. (лат., вислання) група делегатів від держави, організації, установи тощо.
ДЕЛЬКРЕДЕРЕ
делькредере; с. (нім., порука, від іт., на віру) угода - зобов'язання агента (комісіонера) ...
ДЕЛЬТА
дельта; ж. (гр.) 1. Четверта літера грецького алфавіту. 2. Низовинна ділянка суходолу у гирлі ...
ДЕЛЬТА-
у складних словах означає стан речовини (напр., дельта-залізо) або зв'язок з дельта-частинками ...
ДЕЛЬТА-ДЕРЕВИНА
дельта-деревина; ж. те саме, що й лігнофоль.
ДЕЛЬТА-ЗАЛІЗО
дельта-залізо; с. структура заліза, в якій воно перебуває при температурі 1401 - 1539° С.
ДЕЛЬТА-ПРОМІННЯ
дельта-проміння; с. потік електронів, що їх вибивають швидкі заряджені частинки з оболонок ...
ДЕЛЬТА-ЧАСТИНКИ
дельта-частинки; мн. електрони, з яких складається дельта-проміння.
ДЕЛЬФІЙСЬКИЙ МЕТОД
один з методів науково-технічного прогнозування. Полягає в систематичному збиранні думок ...
ДЕЛЬФІНІЙ
дельфіній; ч. (гр., від дельфін) рід багаторічних трав'янистих рослин родини жовтецевих. Поширені ...
ДЕЛЬФІНАРІЙ
дельфінарій; ч. (гр.) штучний морський акваріум для утримування дельфінів, дресирування та ...
ДЕЛЬФІНИ
(гр.) підродина морських ссавців ряду китоподібних. Поширені в багатьох морях і океанах. ...
ДЕЛЮВІЙ
делювій; ч. (лат., змиваю) продукти вивітрювання гірських порід (глина, пісок, щебінь та ін.), що ...
ДЕМІКОТОН
демікотон; ч. (фр.) смугаста бавовняна матерія для підкладки.
ДЕМІЛІТАРИЗАЦІЯ
демілітаризація; ж. (де... і мілітаризація) роззброєння; встановлена міжнародним договором ...
ДЕМІМОНД
(фр., букв. - напівсвіт) середовище розбещених продажних жінок у буржуазному суспільстві, які ...
ДЕМІСЕЗОННИЙ
демісезонний (фр., перехідна пора року) придатний для носіння навесні й восени.
ДЕМІУРГ
деміург; ч. (гр.) 1. Давньогрецький майстер, ремісник, художник. 2. Вища урядова особа в дорійських ...
ДЕМІФІЗАЦІЯ
(де... і міф) розвінчання міфу.
ДЕМАГОГ
демагог; ч. (гр., букв. - вождь народу) 1. В Стародавній Греції політичний діяч демократичного ...
ДЕМАГОГІЯ
демагогія; ж. (гр., від народ і веду) обман брехливими обіцянками, лозунгами, лестощами, навмисним ...
ДЕМАНТОЇД
(нім., алмаз і ...оїд) мінерал класу силікатів, прозорий, зелений різновид гранату. Дорогоцінний ...
ДЕМАРКАЦІЙНИЙ
демаркаційний (демаркація) прикордонний, розмежувальний; Д-а лінія - умовний тимчасовий кордон ...
ДЕМАРКАЦІЯ
демаркація; ж. (фр., розмежування) 1. Зона запалення, що утворюється в живій тканині на межі з ...
ДЕМАРШ
демарш; ч. (фр., букв. - дія, виступ) дипломатичні дії, заходи держави, спрямовані на застереження ...
ДЕМАСКУВАННЯ
демаскування; с. (фр., зняти маску) порушення маскування, розкриття, виявлення військових об'єктів ...
ДЕМЕНТУВАТИ
(фр.) заперечувати, спростовувати.
ДЕМЕНЦІЯ
деменція; ж. (лат., безумство) слабоумство, що виникає в людини як результат деякого ураження ...
ДЕМЕРЕДЖ
демередж; ч. (англ., букв. - простій) штраф за простій судна під час навантаження або розвантаження ...
ДЕМЕТРА
Деметра; ж. (гр.) у давньогрецькій міфології спочатку богиня родючості й хліборобства, згодом і ...
ДЕМИ
(гр.) автономні дрібні міста, селища у Стародавній Аттіці.
ДЕМОБІЛІЗАЦІЯ
демобілізація; ж. (гр.) 1. Переведення збройних сил й економіки держави з військового стану на ...
ДЕМОГРАФІЯ
демографія; ж. (гр., народ і ...графія) наука про склад і рух населення, закономірності його ...
ДЕМОДЕКОЗ
інвазійна хвороба тварин (іноді людини), що її спричинюють кліщі родини демодецидів. Інша назва - ...
ДЕМОДУЛЯТОР
демодулятор; ч. пристрій, що здійснює демодуляцію.
ДЕМОДУЛЯЦІЯМОДУЛЯЦІЯ
виділення низькочастотних коливань з високочастотних модульованих коливань.
ДЕМОКРАТ
демократ; ч. 1. Прихильник демократії. 2. Член демократичної партії.
ДЕМОКРАТІЯ
демократія; ж. (гр., народовладдя, від народ і влада) форма державного керівництва і загалом ...
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ
демократизація; ж. утвердження принципів демократії, встановлення демократичного ладу, ...
ДЕМОКРАТИЗМ
демократизм; ч. 1. Визнання і здійснення демократії. 2. Народність, простота.
ДЕМОКРАТИЧНИЙ ЦЕНТРАЛІЗМ
у марксизмі - принцип організаційної побудови, діяльності, керівництва партією.
ДЕМОЛЮВАТИ
(лат.) руйнувати, нищити.
ДЕМОН
демон; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології нижче божество, що сприяє чи перешкоджає людині у ...
ДЕМОНІЗМ
демонізм; ч. (демон) 1. Віра в існування злих духів; характерна для більшості релігій ...
ДЕМОНЕТИЗАЦІЯ
демонетизація; ж. (гр.) 1. Втрата коштовними металами (сріблом і золотом) функцій грошей. 2. ...
ДЕМОНОЛАТРІЯ
(гр.) поклоніння духам.
ДЕМОНОЛОГІЯ
демонологія; ж. (демон і ...логія) в ряді релігій віровчення про злих духів (демонів), що виникло на ...
ДЕМОНСТРАТИВНИЙ
демонстративний (лат., вказуючий, зображуючий) 1. Заснований на демонструванні, наочний. 2. ...
ДЕМОНСТРАЦІЯ
демонстрація; ж. (лат., від показую, пояснюю) 1. Мітинг, процесія, інші форми вираження суспільних ...
ДЕМОНТАЖ
демонтаж; ч. (фр., від розбирати) розбирання або зняття машин, пристроїв або споруд.
ДЕМОРАЛІЗАЦІЯ
деморалізація; ж. (фр., від лат., без і моральний) 1. Моральний розклад, занепад, розбещеність. 2. ...
ДЕМОС
демос; ч. (гр., народ) у Стародавній Греції народ - основна частина вільного повноправного ...
ДЕМОСФЕН
(гр.) славетний грецький оратор (Демостен), що жив в Атенах у 4 ст., звідси демостенова ...
ДЕМОТИЧНЕ ПИСЬМО
(гр., народний, загальнодоступний) загальнодоступна скорописна форма письма давніх єгиптян. ...
ДЕМПІНГ
демпінг; ч. (англ., букв. - скидання, від скидати) 1. Продаж товарів на ринках інших країн за цінами, ...
ДЕМПФЕР
демпфер; ч. (нім., глушитель) пристрій для зменшення розмаху механічних коливань.
ДЕМПФУВАННЯ
(нім., глушити, гасити) гасіння коливань у динамічній системі внаслідок розсіювання енергії.
ДЕМУЛЬТИПЛІКАТОР
демультиплікатор; ч. (де... і лат., примножуючий, збільшуючий) механізм, що дає змогу збільшувати ...
ДЕМУНІЦИПАЛІЗАЦІЯ
демуніципалізація; ж. (де... і муніципалізація) скасування муніципалізації; повернення колишнім ...
ДЕМУРЕДЖ
(англ.) штрафна сума, сплачувана власником вантажу під час його завантаження чи розвантаження ...
ДЕМУТАЦІЯ
демутація; ж. (лат., від змінюю) відновлення природного рослинного покриву.
ДЕНІТРИФІКАЦІЯ
денітрифікація; ж. (де... і нітрифікація) відновлення мікроорганізмами нітратів (солей азотної ...
ДЕНАРІЙ
(лат., той, що складається з десяти) давньоримська срібна монета, від якої походять назви грошових ...
ДЕНАТУРАЛІЗАЦІЯ
денатуралізація; ж. (де... і натуралізація) 1. Один з видів втрати підданства громадянином тієї чи ...
ДЕНАТУРАЦІЯ
денатурація; ж. (де... і лат., природні якості, єство) 1. Позбавлення природних якостей. 2. Д. білків - ...
ДЕНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ
денаціоналізація; ж. (лат.) 1. заст. Винародовлення; втрата народом, нацією своєї самобутності. 2. ...
ДЕНАЦИФІКАЦІЯ
денацифікація; ж. (де..., нацизм і ...фікація) система заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків ...
ДЕНДІ
денді; ч. (англ.) елегантно одягнений чоловік, франт, чепурун.
ДЕНДРАРІЙ
дендрарій; ч. (гр., дерево) частіша території ботанічного саду, парку, де вирощують деревні ...
ДЕНДРИТИ
(гр., дерево) 1. Деревоподібні агрегати кристалів. У вигляді Д. кристалізуються золото, срібло, ...
ДЕНДРИТИЧНИЙ
(гр.) деревовидний, той, що галузиться, як дерево.
ДЕНДРИТНИЙ
дендритний (гр.) деревовидний, той, що галузиться, як дерево.
ДЕНДРО...
(гр., дерево) у складних словах означає "дерево".
ДЕНДРОЇДНИЙ
дендроїдний (дендро... і ...оїд) те саме, що й дендритичний.
ДЕНДРОЛОГІЯ
дендрологія; ж. (дендро... і ...логія) розділ ботаніки, який вивчає деревні рослини.
ДЕНДРОМЕТРІЯ
дендрометрія; ж. (гр.) деревовимірювання; матеріальна оцінка лісу; визначення запасу й приросту ...
ДЕНДРОПАРК
дендропарк; ч. (дендро... і парк) великий парк, у якому вирощують деревні й кущові рослини. В ...
ДЕНДРОХРОНОЛОГІЯ
дендрохронологія; ж. (дендро... і хроно... і ...логія) метод визначення віку дерев'яних будівель по ...
ДЕНЕҐАЦІЯ
(лат.) відмовлення, заперечення сноєї вини на суді.
ДЕНЗОМЕТР
(лат., густий, щільний і ...метр) апарат для визначення повітропроникності паперу.
ДЕНОБІЛІТАЦІЯ
(лат.) позбавлення дворянства, шляхетства.
ДЕНОМІНАЦІЯ
деномінація; ж. (лат., найменування, позначення, від називаю) зміна номінальної вартості грошових ...
ДЕНОНСАЦІЯ
денонсація; ж. (фр., повідомляти, розривати) в міжнародному праві відмовлення однієї з сторін ...
ДЕНОНСУВАННЯ
денонсування; с. (фр., юр.) у міжнародному праві - відмовлення однієї зі сторін від виконання ...
ДЕНОТАТ
денотат; ч. (лат., позначений, визначений) об'єкт; те, що можна назвати певним іменем.
ДЕНСИМЕТР
денсиметр; ч. (лат., густий, щільний і ...метр) ареометр сталої ваги, проградуйований в одиницях ...
ДЕНСИМЕТРІЯ
денсиметрія; ж. (лат., щільний, густий і ...метрія) сукупність методів вимірювання відносної ...
ДЕНСИТОМЕТР
денситометр; ч. (лат., густина, щільність і ...метр) прилад для визначення ступеня (густоти) ...
ДЕНСИТОМЕТРІЯ
денситометрія; ж. (лат., густина, щільність і ...метрія) вимірювання поглинання й розсіювання ...
ДЕНТАЛЬНИЙ
дентальний (лат., від зуб) зубний; - дентальний звук Див. ...
ДЕНТАЛЬНИЙ ЗВУК
зубний приголосний (напр., д, т, з, с).
ДЕНТАҐРА
(лат.) зубний біль.
ДЕНТИКУЛИ
(лат., зубець) декоративні прямокутні виступи на карнизі в іонічній і корінфській архітектурі.
ДЕНТИН
дентин; ч. (лат., зуб) міцна кісткоподібна тканина, що становить основну масу зуба людини й тварин.
ДЕНУДАЦІЯ
денудація; ж. (лат., від оголюю, розкриваю) сукупність процесів руйнування гірських порід водою, ...
ДЕНУНЦІАТОР
(лат., повідомлювач) іст. донощик, виказник, кляузник.
ДЕНУНЦІАЦІЯ
(лат., від повідомляю) іст. донос, виказ, кляуза.
ДЕНЬЄ
(фр.) 1. Міра тонкості шовкового волокна; дорівнює 9 км волокна в 1 г його ваги. 2. Старовинна ...
ДЕОНТОЛОГІЯ
деонтологія; ж. (гр., потрібне, необхідне і ....логія) 1. Професійна етика лікарів, принципи їх дій. 2. ...
ДЕПІГМЕНТАЦІЯ
депігментація; ж. (лат.) втрата шкірою нормального забарвлення, пов'язана із зникненням пігменту.
ДЕПІЛЯЦІЯ
депіляція; ж. (лат.) усунення волосся на тілі хімічними засобами; те саме, що й епіляція.
ДЕПАРТАМЕНТ
департамент; ч. (фр., від розділяти) 1. Адміністративно-територіальна одиниця. 2. Назва відомства, ...
ДЕПЕША
депеша; ж. (фр.) 1. Термінове повідомлення, телеграма. 2. Письмове повідомлення уряду своєму послу, ...
ДЕПО
депо; с. (фр., букв. - склад, сховище) 1. Транспортне підприємство, що обслуговує залізничний ...
ДЕПОЗИТ
депозит; ч. (лат., річ, віддана на схов) 1. Кошти або цінні папери, віддані на зберігання до банку чи ...
ДЕПОЗИТАРІЙ
депозитарій; ч. (лат., річ, віддана на схов) у міжнародному праві - держава, міжнародна організація, ...
ДЕПОЗИТОР
депозитор; ч. (лат.) особа або організація, яка є власником депозиту; те саме, що й депонент.
ДЕПОЛЯРИЗАТОР
деполяризатор; ч. (де... і поляризатор) додаткова речовина, яку вводять до гальванічного елемента ...
ДЕПОЛЯРИЗАЦІЯ
деполяризація; ж. (де... і поляризація) зменшення ступеня поляризації.
ДЕПОНЕНТ
депонент; ч. (лат., той, що відкладає) 1. Фізична чи юридична особа, що має певну суму грошей, не ...
ДЕПОНУВАТИ
депонувати (лат., кладу) 1. Передавати на зберігання кредитним установам грошові суми, цінні ...
ДЕПОРТ
депорт; ч. (фр., від лат. відношу) купівля цінних паперів з одночасним продажем їх на певний строк ...
ДЕПОРТАЦІЯ
депортація; ж. (лат., від засилаю, виселяю) примусове вигнання, виселення людей з місця постійного ...
ДЕПОРТУВАТИ
депортувати (лат.) виганяти, виселяти.
ДЕПРЕСІЯ
депресія; ж. (лат., від придушую, пригнічую) 1. Тривалий занепад економіки, держави. 2. Пригнічений ...
ДЕПРЕСОРИ
(лат., придушення) поверхнево-активні речовини, що при вибірній флотації одних мінералів ...

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.