Слова на букву Д (1147) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Д (1147)

< 1 2 3 4 5 > >>
ДИЗАСОЦІАЦІЯ
дизасоціація; ж. (диз... і асоціація) психол. розпад асоціації на її складові елементи, процес, ...
ДИЗЕЛЬ
дизель; ч. двигун внутрішнього згоряння, де впорскнуте паливо займається від високої температури ...
ДИЗЕЛЬ-ГЕНЕРАТОР
дизель-генератор; ч. електричний генератор, що його приводить у рух дизель.
ДИЗЕЛЬ-ЕЛЕКТРОХІД
дизель-електрохід; ч. судно, на якому енергію для електродвигунів, що рухають судно, виробляє ...
ДИЗЕНТЕРІЯ
дизентерія; ж. (гр., розлад кишечника) 1. Гострозаразна інфекційна хвороба людини; запалення ...
ДИЗОСМІЯ
(диз... і гр., запах, нюх) порушення почуття нюху.
ДИЗУРІЯ
дизурія; ж. (гр., від сеча) порушення сечовипускання.
ДИКАЇН
(ди... і (ко)каін) мед. лікарський препарат, застосовують місцеве в хірургічній, очній та ...
ДИКАРІОН
(ди... і гр., ядро) пара зближених ядер в одній клітині. Утворюється на певній стадії розвитку у ...
ДИКАСТЕРІЯ
(гр.) 1. Старогрецький суд присяжних. 2. Підлеглий єпископові духовний суд.
ДИКОЛОН
(гр., літ.) строфа з двох або чотирьох віршів різних розмірів.
ДИКСИЛЕНД
диксиленд; ч. (англ., букв. - країна Діксі (розмовне позначення Півдня США)) джазова музика, в якій ...
ДИКТІОСОМИ
(гр., сітка і тіло) біол. один з структурних елементів клітини.
ДИКТАТ
диктат; ч. (нім., від лат., диктую, наказую) 1. юр. у міжнародному праві - нерівноправний договір, ...
ДИКТАТОР
диктатор; ч. (лат., від диктую, наказую) 1. У Стародавньому Римі - призначена сенатом особа з ...
ДИКТАТУРА
диктатура; ж. (лат., необмежена влада) 1. Необмежена влада певного суб'єкта у державі, що спирається ...
ДИКТОФОН
диктофон; ч. (лат., диктую і ...фон) прилад для записування і відтворювання усного мовлення.
ДИКТУВАТИ
диктувати (лат.) 1. Говорити, читати уголос, щоб слухач міг записати. 2. Примушувати, наказувати, ...
ДИКЦІЯ
дикція; ж. (лат., вимова) вимова, манера вимовляти слова, склади й звуки у розмові, співі й ...
ДИЛІЖАНС
диліжанс; ч. (фр., від і лат., прудкий, жвавий) критий екіпаж, запряжений кіньми, для перевезення ...
ДИЛАТАЦІЯ
(лат., від розширюю, розтягую) розширення, розтягнення.
ДИЛАТОГРАФ
дилатограф; ч. (лат., розширюю і ...граф) прилад для автоматичного записування зміни об'єму якогось ...
ДИЛАТОМЕТР
дилатометр; ч. (лат., розширюю і ...метр) прилад для визначення зміни об'єму (рідин) або лінійних ...
ДИЛАТОМЕТРІЯ
дилатометрія; ж. (лат., розширюю і ...метрія) сукупність методів вимірювання теплового розширення ...
ДИЛЕМА
дилема; ж. (гр., повійний засновок) 1. Судження, в якому предметові приписується дві суперечні одна ...
ДИЛЕР
дилер; ч. (гр.) фізична чи юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, цінних паперів і ...
ДИЛЕТАНТ
дилетант; ч. (іт., від лат., усолоджую, тішу) аматор; людина, яка займається певною діяльністю у ...
ДИЛЕТАНТИЗМ
дилетантизм; ч. (іт.) аматорство, відсутність глибоких знань при веденні діяльності; поверхове, ...
ДИЛОГІЯ
дилогія; ж. (гр.) 1. Двозначність. 2. Два незалежні твори, пов'язані між собою задумом, сюжетом, ...
ДИЛЬСИ
(англ.) дошки певних розмірів, призначені для експорту.
ДИЛЮВАТИ
(нім.) будувати щось з великих грубих брусів (дилів).
ДИМІНУЕНДО
димінуендо (іт., букв. - зменшуючи) муз. поступове ослаблення звука.
ДИМІСІЯ
(лат.) відставка, відрядження на пенсію. Див. також: пенсія
ДИМЕДРОЛ
димедрол; ч. лікарський препарат; протиалергічний засіб, діє також як снотворне.
ДИМЕТИЛКЕТОН
те саме, що й ацетон. Див. також: ацетон
ДИМЕТР
(гр.) вірш з двох стоп.
ДИМОРФІЗМ
диморфізм; ч. (ди... і ...морфізм) 1. Наявність однієї і тієї самої речовини у двох різноманітних ...
ДИМОРФАНТ
(гр., двоформний) вид деревних рослин родини аралієвих. Поширений в Центральній та ...
ДИНІТРОБЕНЗОЛ
динітробензол; ч. (ди... і нітробензол) органічна сполука; тверда кристалічна речовина; ...
ДИНІТРОНАФТАЛІН
(ди..., лат., азот і нафталін) органічна сполука; застосовують у виробництві деяких барвників і ...
ДИНІТРОТОЛУОЛ
динітротолуол; ч. (ди... і нітротолуол) органічна сполука, використовувана під час виготовлення ...
ДИНІТРОХЛОРБЕНЗОЛ
(ди..., лат., азот і хлорбензол) органічна сполука, жовта кристалічна речовина, ...
ДИНА
дина; ж. (гр., сила) одиниця сили в СГС системі одиниць, тобто сила, яка масі 1 г надає прискорення 1 ...
ДИНАМІЗМ
динамізм; ч. (гр., сила) 1. Погляд на світ, як на такий, що розвивається, змінюється, перебував в ...
ДИНАМІК
динамік; ч. (гр., сильний) електродинамічний репродуктор.
ДИНАМІКА
динаміка; ж. (гр., сильний, від сила) 1. Розділ механіки, в якому вивчають рух тіл від діяння ...
ДИНАМІТ
динаміт; ч. (фр., гр., сила) вибухова речовина, яку застосовують у військовій і гірничій справі.
ДИНАМІЧНИЙ
динамічний (гр.,) 1. Здатний до руху, розвитку, видозміни. 2. Зв'язаний з проявом руху.
ДИНАМО...
(гр., сила) в складних словах за значенням відповідає поняттю "сила".
ДИНАМОГРАФ
динамограф; ч. (динамо... і ...граф) прилад для автоматичного записування вимірів величини сил.
ДИНАМОМАШИНА
(гр.) заст. назва електричного генератора постійного струму.
ДИНАМОМЕТАМОРФІЗМ
динамометаморфізм; ч. (динамо... і метаморфізм) перетворення гірських порід у надрах земної кори ...
ДИНАМОМЕТР
динамометр; ч. (гр.) силомір, прилад для вимірювання величини сили.
ДИНАМОМЕТРІЯ
динамометрія; ж. (гр.) вимірювання величини сили за допомогою динамометра.
ДИНАР
динар; ч. (лат., денарій) 1. Старовинна золота монета країн мусульманського Сходу. 2. Розмінна ...
ДИНАС
динас; ч. вогнетривка цегла, в складі якої не менше як 90% кремнезему. Від назви скелі Дінас у ...
ДИНАСТІЯ
династія; ж. (гр., влада, панування) 1. Кілька монархів з одного й того ж роду (сім'ї), які змінюють ...
ДИНАТРОН
динатрон; ч. (гр., сила і (еле)ктрон) електронна лампа, що підсилює сигнали завдяки динатронному ...
ДИНАТРОННИЙ ЕФЕКТ
(динатрон і ефект) випускання електронів з поверхні металів, напівпровідників і діелектриків при ...
ДИНГІ
(англ.) невелика суднова або яхтова шлюпка.
ДИНГО
динго; ч. або ж. (англ., з австрал. мов) дикий австралійський собака.
ДИНОД
динод; ч. (ди... і анод) електрод, застосовують у фотоелектронних помножувачах та інших ...
ДИНОЗАВР
динозавр; ч. (гр., страшний, жахливий і ...завр) група велетенських плазунів мезозойської ери. Див. ...
ДИНОТЕРІЙ
динотерій; ч. (гр., страшний, жахливий і ...терій) рід вимерлих слоноподібних ссавців, що існували в ...
ДИПЕПТИДАЗА
(ди... і пептидаза) фермент, що каталізує гідролітичне розщеплення дипептидів на вільні ...
ДИПЛІПІТО
(груз.) грузинський ударний інструмент, схожий на литаври. Див. також: литавра
ДИПЛОЇД
диплоїд; ч. (гр., подвійний і ...оїд) організм, клітини тіла якого мають два повні набори ...
ДИПЛОЇДНІСТЬ
(диплоїд) наявність у ядрі клітини (чи клітин цілого орг-му) повного набору гомологічних пар ...
ДИПЛОДОК
(гр., подвійний і колода) рід велетенських викопних динозаврів з групи зауроподів. Існували за ...
ДИПЛОКОКИ
(гр., подвійний і коки) кулясті бактерії, що розмножуються поділом та розміщуються попарно.
ДИПЛОМ
диплом; ч. (фр., гр., лист, складений удвоє) 1. Офіційний документ про закінчення вищого чи ...
ДИПЛОМАНТ
дипломант; ч. у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах студент, який виконує дипломну ...
ДИПЛОМАТ
дипломат; ч. (фр., гр., лист, документ) 1. Службова особа, що займається дипломатією. 2. перен. Особа, ...
ДИПЛОМАТІЯ
дипломатія; ж. (фр., гр., лист, документ) 1. Офіційна діяльність глав держав, урядів та спеціальних ...
ДИПЛОМАТИКА
дипломатика; ж. (фр., гр., лист, документ) допоміжна історична дисципліна, що вивчає походження, ...
ДИПЛОМАТИЧНИЙ
дипломатичний 1. той, що стосується дипломатії, властивий дипломатові; - дипломатичний акт - ...
ДИПЛОМАТИЧНИЙ ІМУНІТЕТ
сукупність прав і привілеїв, якими користуються іноземні дипломатичні представники в тій ...
ДИПЛОМАТИЧНИЙ АГЕНТ
особа, уповноважена для зносин і переговорів з іноземним урядом.
ДИПЛОМАТИЧНИЙ АКТ
письмовий текст, який вручається або надсилається органами зовнішніх зносин однієї держави ...
ДИПЛОМАТИЧНИЙ КОРПУС
сукупність закордонних дипломатичних представництв, акредитованих у даній країні
ДИПЛОМАТИЧНИЙ КУР'ЄР
співробітник відомства закордонних справ, якому доручається перевезення дипломатичної пошти
ДИПЛОМАТИЧНИЙ ПРОТОКОЛ
сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення ...
ДИПЛОМАТИЧНИЙ РАНГ
особливі звання, присвоювані співробітникам дипломатичних представництв і відомств закордонних ...
ДИПЛОПІЯ
(гр., подвійний і зір) розлад зору, виражається в двоїнні видимих предметів.
ДИПЛОСПОНДИЛІЯ
(гр., подвійний і хребець) розвиток у нижчих хребетних тварин двох анатомічних елементів хребців - ...
ДИПЛОСТЕМОНІЯ
(гр., подвійний і основа тканини) найпоширеніший тип будови квітки, що характеризується наявністю ...
ДИПЛОТ
(гол.) звичайний лот (гиря з мотузкою), який раніше застосовували для вимірювання глибини до 200 м.
ДИПОДІЯ
(гр., букв. - двоногість) ритмічна єдність у ямбі чи хореї, яка утворюється поєднанням двох стоп, на ...
ДИПОЛЬ
диполь; ч. (ди... і гр., полюс) двополюсник. Розрізняють Д. електричний і магнітний. В радіотехніці - ...
ДИПОЛЬНИЙ МОМЕНТ
(диполь і момент) величина, що характеризує електричні властивості системи заряджених частинок ...
ДИПРАЗИН
(ди... і гр., зелений) мед. лікарський препарат; протиалергічний засіб, посилює також діяння ...
ДИПСОМАНІЯ
дипсоманія; ж. (гр., спрага і ...манія) нездоланний потяг до алкоголю, періодичний алкогольний ...
ДИПТАНК
(англ., глибока цистерна) цистерна для водяного баласту чи рідкого палива на транспортному судні.
ДИПТЕРИ
(ди... і ...птер) ряд комах, в яких розвинена лише середня пара крил (напр., мухи, комарі). Інша назва - ...
ДИПТЕРОЛОГІЯ
(диптери і ...логія) розділ ентомології, що вивчає комах ряду двокрилих (диптер).
ДИПТИХ
диптих; ч. (гр., подвійний, складений удвоє) 1. У давніх греків вкрита воском дощечка для письма. 2. ...
ДИРЕКТ
(англ., прямий) в боксі - прямий удар.
ДИРЕКТИВА
директива; ж. (фр., від лат., керую, направляю) 1. Розпорядження, керівна вказівка, настанова, що її ...
ДИРЕКТОГРАФІЯ
(лат., прямий, безпосередній і ...графія) спосіб виготовлення кліше безпосереднім зніманням на ...
ДИРЕКТОПЛАТ
(лат., прямий і нім., плоский) різновид копіювальної розмножувальної машини з талером і рухомими ...
ДИРЕКТОР
директор; ч. (фр., від лат., спрямовую, керую) керівник, голова підприємства, установи, навчального ...
ДИРЕКТОРІЯ
директорія; ж. (фр., від лат., управління, керівництво) 1. Колегія правителів у Франції (1795-1799 рр.). 2. ...
ДИРЕКТОРАТ
директорат; ч. орган управління якоюсь галуззю діяльності на чолі з директором.
ДИРЕКТРИСА
директриса; ж. (лат., напрямна) 1. Така пряма лінія, що відношення віддалі між будь-якою точкою ...
ДИРЕКЦІОН
дирекціон; ч. (фр., букв. - керівництво, від лат., напрям) 1. Додатковий нотний стан й оркестровій ...
ДИРЕКЦІЯ
дирекція; ж. (лат., напрям, від керую, спрямовую) 1. Керівний орган підприємства, установи, ...
ДИРИГЕНТ
диригент; ч. (лат., направляючий) особа, що керує колективним виконанням музичного твору ...
ДИРИЖАБЛЬ
дирижабль; ч. (фр., букв. - керований) керований аеростат видовженої форми з гвинтомоторною ...
ДИРХАМ
(араб.) 1. Древня арабська срібна монета, яку карбували з 695 р. 2. Розмінна монета Йорданії, 1/10 ...
ДИС...
(гр., лат.) префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, поділ, втрату, позбавлення; надає ...
ДИСАХАРИДИ
(гр.) кристалічні вуглеводи, молекули яких складаються з залишків двох моносахаридів. ...
ДИСБАКТЕРІОЗ
дисбактеріоз; ч. (гр.) якісна зміна бактеріальної мікрофлори організму, головним чином, кишечника.
ДИСБАЛАНС
дисбаланс; ч. (гр.) неврівноваженість обертових деталей машини щодо їхньої осі.
ДИСГАРМОНІЯ
дисгармонія; ж. (гр.) 1. Порушення закономірного поєднання музичних тонів, немилозвучність, ...
ДИСЕМІНАЦІЯ
дисемінація; ж. (лат., від розсіваю) поширення мікробів або пухлинних клітин з первинного вогнища ...
ДИСЕНТЕРИ
(англ., від лат., не погоджуюсь) в Англії 16 - 18 ст. особи, що відійшли від пануючої церкви.
ДИСЕРТАНТ
дисертант; ч. (лат., той, хто розглядає, досліджує) особа, яка готує або прилюдно захищає ...
ДИСЕРТАЦІЯ
дисертація; ж. (лат., розвідка, дослідження, від досліджую) дослідження, розвідка, наукоиий твір, ...
ДИСИДЕНТ
дисидент; ч. (лат., незгодний) 1. Незгодний, відступник, бунтівник. 2. У Західній Європі - особа, ...
ДИСИМІЛЯЦІЯ
дисиміляція; ж. (лат., несхожий) 1. Розклад органічних сполук в організмах. 2. лінгв. Заміна у слові ...
ДИСИМУЛЯЦІЯ
дисимуляція; ж. (лат., від приховую) приховування захворювання чи окремих його ознак. Протилежне - ...
ДИСИПАТИВНИЙ
(лат., розкиданий) пов'язаний з втратами механічної енергії, частина якої з часом перетворюється ...
ДИСИПАЦІЯ
дисипація; ж. (лат., від розсіюю) 1. Розсіювання атмосфери планет внаслідок переходу молекул газів ...
ДИСК
диск; ч. (гр.) 1. Простий диск, кругла пластина. 2. Снаряд сочевицеподібної форми для метання у ...
ДИСКАНТ
дискант; ч. (дис... і лат., спів) 1. Високий дитячий голос у хлопчиків, відповідний жіночому ...
ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ
дискваліфікація; ж. (гр.) 1. Позбавлення спортсмена (або команди) права брати участь у спортивних ...
ДИСКОБОЛ
дискобол; ч. (гр.) спортсмен-метальник диска.
ДИСКОГРАФІЯ
(диск і ...графія) складання простих та розширених каталогів грамофонних пластинок, їхніх ...
ДИСКОМІЦЕТИ
(диск і ...міцети) група сумчастих грибів. Відомі сапрофіти та паразити (ушкоджують деякі ...
ДИСКОМФОРТ
дискомфорт; ч. (дис... і комфорт) незручність, відсутність належних умов, потрібних для нормальної ...
ДИСКОНТ
дисконт; ч. (англ., іт., фр., від лат., рахую) 1. Облік векселів; купівля векселів у векселетримачів до ...
ДИСКОНТЕР
дисконтер; ч. (англ.) фірма, що здійснює операції купівлі-продажу скарбничих і звичайних векселів.
ДИСКОНТНА ПОЛІТИКА
політика підвищення або зниження ставок за купівлю векселів центральними емісійними банками ...
ДИСКОРДАНТНІСТЬ
(лат., не відповідаю, не узгоджуюсь) несхожість між близнюками за якою-небудь ознакою (пор. ...
ДИСКОС
(гр.) церковне блюдце у православних церквах для різних потреб.
ДИСКОТЕКА
дискотека; ж. (гр.) 1. Зібрання або сховище грампластинок. 2. Танцювальний вечір.
ДИСКРЕДИТАЦІЯ
дискредитація; ж. (фр., підривати довір'я) позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, ...
ДИСКРЕДИТУВАТИ
дискредитувати (фр.) підривати довір'я до когось; применшувати значення чогось.
ДИСКРЕТИЗАЦІЯ
дискретизація; ж. (лат., поділений, переривчастий) перетворення неперервної величини на ...
ДИСКРЕТНІСТЬ
дискретність; ж. (лат.) мовчазність, делікатність.
ДИСКРЕТНИЙ
дискретний (лат.) роздільний, перервний протиставляється неперервному. Напр., система цілих ...
ДИСКРЕЦІЙНИЙ
дискреційний (фр., залежний від власного розсуду) 1. Делікатний, мовчазний. 2. Самовільний, той, що ...
ДИСКРИМІНАНТ
дискримінант; ч. (лат., розрізняючий) вираз, складений з коефіцієнтів алгебричного рівняння, який ...
ДИСКРИМІНАЦІЯ
дискримінація; ж. (лат., від розрізняю, розділяю) 1. Обмеження або позбавлення прав певної ...
ДИСКУРС
дискурс; ч. (лат.) розмова, словесна розправа.
ДИСКУРСИВНИЙ
дискурсивний (лат., від міркування, довід, аргумент) той, що здійснюється шляхом логічних ...
ДИСКУСІЯ
дискусія; ж. (лат., від розглядаю, досліджую) 1. Публічне обговорення, обмірковування; дебати, ...
ДИСЛАЛІЯ
(гр.) розлад мови, що виявляється у порушенні вимови звуків.
ДИСЛОКАЦІЯ
дислокація; ж. (дис... і лат., місце) 1. Розміщення (розквартирування) військових частин, з'єднань і ...
ДИСМЕМБРАЦІЯ
(лат.) розділ, розчленування.
ДИСМЕНОРЕЯ
дисменорея; ж. (дис..., гр., місяць і течу) розлади менструацій.
ДИСОЛЮЦІЯ
(лат., від руйную, розкладаю) розкладання, розчинення твердих тіл.
ДИСОНАНС
дисонанс; ч. (фр., від лат., різноголосий, різнозвучний) 1. муз. Немилозвучність, звучання двох і ...
ДИСОЦІАЦІЯ
дисоціація; ж. (лат., від роз'єдную) 1. Розклад молекул на прості молекули, атомні групи або іони. 2. ...
ДИСПАНСЕР
диспансер; ч. (фр., від лат., розподіляю) спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, що ...
ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ
диспансеризація; ж. метод медичного обслуговування населення, який передбачає раннє виявлення ...
ДИСПАРАТНІСТЬ
(лат.) відсутність будь-яких спільних ознак між кількома поняттями.
ДИСПАРАТНИЙ
(лат., від дізраго - відокремлюю) несумісний.
ДИСПАСТ
(гр.) машина для підіймання важких речей.
ДИСПАЧ
(англ., швидкість) винагорода за дострокове навантаження або розвантаження судна. Протилежне - ...
ДИСПАША
(фр.) у морському праві розрахунок збитку при аварії, що припадає на вантажі, судно й фрахт ...
ДИСПЕНСАЦІЯ
(лат., від регулюю, розпоряджаюсь) 1. Приготування і видача ліків. 2. У католицькій церкві - ...
ДИСПЕПСІЯ
диспепсія; ж. (дис... і гр., травлення) порушення перетравлювання їжі в кишечнику людини без ...
ДИСПЕРГУВАННЯ
диспергування; с. (лат., розсіюю, розсипаю) тонке подрібнення твердих або рідких тіл у ...
ДИСПЕРСІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
середовище, в якому розміщені частинки подрібненої речовини. Дисперсійне середовище разом з цими ...
ДИСПЕРСІЙНИЙ
дисперсійний той, що стосується дисперсії; - дисперсійний аналіз - дисперсійне середовище
ДИСПЕРСІЙНИЙ АНАЛІЗ
фізико-хімічні методи вивчення ступеня подрібнення речовини на частинки; статистичний метод ...
ДИСПЕРСІЯ
дисперсія; ж. (лат., розсіяння) 1. Розсіяння. 2. Д. світла - розклад світла за допомогою призми на ...
ДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ
(лат., розсіяний, розсипаний) фізико-хімічні системи, в яких одна з складових частин (дисперсна ...
ДИСПЕРСНІСТЬ
дисперсність; ж. (лат., розсіяний, розсипаний) 1. Ступінь подрібнення речовини, 2. Величина, якою ...
ДИСПЕТЧЕР
диспетчер; ч. (англ., від швидко виконувати) оперативний розпорядник, який забезпечує виконання ...
ДИСПЕТЧЕРИЗАЦІЯ
диспетчеризація; ж. система організаційно-технічних заходів, що забезпечує централізований ...
ДИСПЛЕЙ
дисплей; ч. (англ., букв. - показ, демонстрування) пристрій для виведення інформації, який ...
ДИСПНОЕ
(гр.) задуха, задихання, задих, невпинне дихання. Див. також: апное, астма, асфіксія
ДИСПОЗИЦІЯ
диспозиція; ж. (лат., від розташовую, розміщую) 1. План, розташування бойових кораблів на рейді, ...
ДИСПОНЕНТ
диспонент; ч. (лат., той, що розміщує, розподіляє) 1. Фізична чи юридична особа, що володіє вільними ...
ДИСПРОЗІЙ
диспрозій; ч. (гр., труднодоступний) хімічний елемент, символ Dy, ат.н. 66; рідкісноземельний метал, ...
ДИСПРОПОРЦІЯ
диспропорція; ж. (гр.) несумісність, невідповідність частин чого-небудь, відсутність ...
ДИСПУТ
диспут; ч. (лат., досліджую, сперечаюсь) 1. Прилюдні дебати на громадську політичну чи наукову ...
ДИСТАЛЬНИЙ
дистальний (лат., відстою) найвіддаленіший від середньої площини тіла (про частину органа, ...
ДИСТАНЦІЯ
дистанція; ж. (лат., відстань) 1. Віддаль між чим-небудь у просторі або часі. 2. Віддаль між ...
ДИСТЕН
(ди... і гр., сила, міць) мінерал класу силікатів, переважно блакитного, синього кольорів. ...
ДИСТИЛЮВАТИ
дистилювати (лат., стікаю краплинами) провадити дистиляцію.
ДИСТИЛЯТ
дистилят; ч. (лат., зціджений) продукт дистиляції; те саме, що й дестилят.
ДИСТИЛЯТОР
дистилятор; ч. (лат., стікаю краплинами) прилад для перегонки рідин.
ДИСТИЛЯЦІЯ
дистиляція; ж. (лат., стікання краплинами) розділення сумішей рідин на компоненти частковим ...
ДИСТИМІЯ
(гр.) пригнічений, сумний настрій. Див. ...
ДИСТИХ
дистих; ч. (гр.) літ. двовірш, двостишшя; у давньогрецькій і давньоримській поезії - строфа з ...
ДИСТОРЗІЯ
(лат., від вивертаю, викривлюю) 1. Ушкодження зв'язок суглоба. Інша назва - розтягання. 2. ...
ДИСТРИБ'ЮТОР
дистриб'ютор; ч. (лат.) різновид агента, що здійснює збут товарів (переважно чужоземного ...
ДИСТРИБУТИВНИЙ
дистрибутивний (лат., від розділяю, розподіляю) розподільний; - дистрибутивний закон - ...
ДИСТРИБУТИВНИЙ АНАЛІЗ
метод лінгвістичного дослідження, за яким класифікацію мовних одиниць і вивчення їхніх ...
ДИСТРИБУТИВНИЙ ЗАКОН
властивість множення і додавання та віднімання, що виражається тотожністю (а±Ь)с=ас±Ьс;
ДИСТРИБУЦІЯ
дистрибуція; ж. (лат., розчленування, розподіл) 1.Розподіл, розділ, роздавання. 2. Сума всіх оточень, ...
ДИСТРИКТ
дистрикт; ч. (англ., від лат., витягнутий) у деякях державах (напр., у США, Великобританії) назва ...
ДИСТРОФІЯ
дистрофія; ж. (дис... і ...трофія) порушення живлення тканин, органів або організму людини чи ...
ДИСУГАЗ
(фр., розчинений і газ) ацетилен, розчинений під тиском в ацетоні. Застосовують при газовому ...
ДИСФАГІЯ
(дис... і ...фагія) розлад акту ковтання в людини й тварин; спостерігається при деяких хворобливих ...
ДИСФУНКЦІЯ
дисфункція; ж. (дис... і функція) порушення, розлад функцій органа або організму.
ДИСЦИПЛІНА
дисципліна; ж. (лат., вчення, виховання, розпорядок) 1. Певний обов'язковий порядок поведінки ...
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ
дисциплінарний той, що стосується дисципліни; - дисциплінарний проступок - дисциплінарний ...
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ АРЕШТ
міра дисциплінарного стягнення.
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ БАТАЛЬЙОН
особлива військова частина, в якій відбувають покарання засуджені військовослужбовці;
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПРОСТУПОК
проступок, стягнення за який накладається у порядку службової підлеглості
ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ
офіційне положення, що визначає основи військової дисципліни;
ДИСҐРЕҐАЦІЯ
(лат.) розсіювання світлового проміння.
ДИФІРАМБ
дифірамб; ч. (гр.) 1. Жанр античної лірики; хвалебні твори на честь богів і героїв. 2. перен. Надмірна ...
ДИФАМАЦІЯ
дифамація; ж. (лат., від позбавляю доброго імені) оголошення (як правило, в пресі) дійсних або ...
ДИФЕРЕНТ
диферент; ч. (лат., різниця) 1. Кут поздовжнього нахилу судна, що викликає різницю осадки носу і ...
ДИФЕРЕНТОМЕТР
диферентометр; ч. (лат., різниця і ...метр) прилад для визначення диференту корабля.
ДИФЕРЕНЦІАЛ
диференціал; ч. (лат., різниця, відмінність) 1. матем. Д. функції - приріст функції, якщо аргумент ...
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИЙ
диференціальний різницевий, різний; той, що залежить від якоїсь умови; Д-е числення - частина ...
ДИФЕРЕНЦІАТОР
(лат., різниця, відмінність) пристрій для одержання похідної від змінної величини (струму, ...
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ
диференціація; ж. (фр., від лат., різниця, відмінність) поділ, розчленування цілого на якісно ...
ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ
диференціювання; с. операція знаходження диференціалів або похідних функцій.
ДИФЕРЕНЦІЯ
(лат.) різниця, відмінності.
ДИФОРМАТОР
(лат.) знеславленик; особа, що публічно оголошує відомості, які ганьблять когось.
ДИФОСГЕН
дифосген; ч. (ди... і фосген) безбарвна важка рухлива рідина з запахом прілого сіна; отруйна, ...
ДИФРАКЦІЯ
дифракція; ж. (лат., розломлений) огинання хвилями (світловими, звуковими) зустрічних перешкод. ...
ДИФТЕРІЯ
дифтерія; ж. (гр., шкірка, плівка) мед. інфекційна хвороба людини, переважно в дитячому віці. ...
ДИФТЕРОЇДИ
бактерії, схожі на дифтерійні палички. Див. також: дифтерія, інфекція
ДИФТОНІ
(гр., від двічі і звук) лінгв. сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад; ...
ДИФТОНГ
дифтонг; ч. (гр.) лінгв. сполучення двох голосних звуків, що вимовляються як один склад.
ДИФУЗІЙНИЙ
дифузійний пов'язаний з дифузією. Див. також: дифузія
ДИФУЗІЯ
дифузія; ж. (лат., поширення) 1. Взаємне проникнення речовин (газу, рідини, твердого тіла), зумовлене ...
ДИФУЗОР
дифузор; ч. 1. Канал змінного поперечного перерізу, за допомогою якого сповільнюють рух газу або ...
ДИФУНДУВАТИ
дифундувати (лат., розливаю) просочуватися, змішуватися внаслідок дифузії. Див. також: дифузія
ДИХАЗІЙ
(гр., поділяю надвоє) тип суцвіття, в якого від головної осі відходять дві супротивні осі, що ...
ДИХОГАМІЯ
дихогамія; ж. (гр., на дві частини і ...гамія) бот. неодночасне достигання тичинок і маточок в одній ...
ДИХОТОМІЧНИЙ
дихотомічний розгалужений, розділений за принципом дихотомії.
ДИХОТОМІЯ
дихотомія; ж. (гр., поділ на дві частини) 1. бот. Тип розгалужування рослин, при якому головна вісь ...
ДИХРОЇЗМ
дихроїзм; ч. (гр., двобарвний) двоколірність, властивість деяких тіл виявляти різне забарвлення ...
ДИХРОЇТ
(гр.) двокольоровий камінь; водяний шафір.
ДИЯКОН
диякон; ч. (гр.) служитель у церкві, що допомагає священикові під час відправи.
ДО
дзюдо; с. (лат.) перший ступінь основного (до-мажорного діатонічного) звукоряду; початковий тон ...

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.