Слова на букву Д (1147) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Д (1147)

< 1 2 3 4 5 >>
ДОБЕРМАН
доберман; ч. (нім.) довгий короткошерстий собака, дуже сильний і злий.
ДОГМА
догма; ж. (гр., думка, вчення) догмат; 1. Поняття, ідея, вчення, які вважаються правильними й ...
ДОГМАТИЗМ
догматизм; ч. спосіб засвоєння й застосування знань, в якому те чи інше вчення або положення ...
ДОГМАТИК
догматик; ч. (гр.) 1. Прихильник догматизму. 2. рел. Вид церковних співів у православ'ї. Див. ...
ДОГМАТИКА
догматика; ж. (гр., той, що викладає вчення) систематичний виклад догматів релігії. Див. ...
ДОДЕКАГОН
(гр., дванадцять і ...гон) дванадцятикутник.
ДОДЕКАЕДР
дидодекаедр; ч. (гр., дванадцять і ...едр) дванадцятигранник. Правильний Д. обмежений 12 правильними ...
ДОДЕКАФОНІЯ
додекафонія; ж. (гр., дванадцять і ...фонія) формалістичний метод музичної композиції, заснований ...
ДОЖ
дож; ч. (іт., від лат., вождь, воєначальник) глава держави у Венеціанській (7-18 ст.) і Генуезькій (
ДОЗА
доза; ж. (гр., давання, частина, порція) 1. Певна кількість будь-чого. 2. Певна кількість ліків, яка ...
ДОЗАТОР
дозатор; ч. (доза) пристрій для відмірювання певної кількості газоподібних, рідких, а також ...
ДОЗИМЕТР
дозиметр; ч. (доза і ...метр) прилад для вимірювання дози іонізуючого (радіоактивного, ...
ДОЗИМЕТРІЯ
дозиметрія; ж. (доза і ...метр) сукупність методів вимірювання дози іонізуючого проміння, ...
ДОЙЄН
(фр., букв. - старшина, старійшина) особа, яка очолює дипломатичний корпус в якійсь країні; дуайєн.
ДОЙРА
(тюрк.) таджицький, узбецький, уйгурський музичний інструмент типу бубна.
ДОК
дитсадок; ч. (англ.) спеціальна споруда для ремонту й огляду суден.
ДОКЕМБРІЙ
докембрій; ч. 1. Найдавніший еон геологічної історії Землі, включає архей і протерозой. 2. ...
ДОКЕР
докер; ч. (англ.) робітник доку, портовий вантажник.
ДОКСОГРАФИ
(гр., думка, погляд і ...граф) елліністичні й александрійські автори, які в своїх творах викладали ...
ДОКТОР
доктор; ч. (лат., учитель, наставник, від навчаю) 1. Учений ступінь, особа із ступенем. 2. Лікар, ...
ДОКТОРАЛЬНИЙ
докторальний (фр., повчальний, наставницький) категоричний, педантично наставницький, ...
ДОКТОРАНТ
докторант; ч. (лат.) особа, що збирається захищати докторську дисертацію.
ДОКТОРАНТУРА
докторантура; ж. підготовка, яку проходить докторант. Див. ...
ДОКТРИНА
доктрина; ж. (лат., вчення) 1. Теорія, наука, яка грунтується на певних засадах і принципах. 2. ...
ДОКТРИНЕР
доктринер; ч. (фр.) людина, що захищає або дотримується застарілої, відірваної від життя доктрини; ...
ДОКТРИНЕРСТВО
доктринерство; с. 1. Уперте, формальне додержання абстрактної теорії, навіть коли вона суперечить ...
ДОКУМЕНТ
документ; ч. (лат., повчальний приклад, взірець, доказ) 1. Об'єкт, що містить певну інформацію, ...
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ
документальний підтверджуваний письмовими доказами, документами, Д. фільм - кінофільм, який ...
ДОКУМЕНТАЦІЯ
документація; ж. сукупність документів, присвячених якомусь питанню, явищу, процесу, особі, ...
ДОЛІХОКЕФАЛ
(гр., довгий і ...цефал) людина, в якої відношення ширини голови до її довжини становить менше як 75%; ...
ДОЛІХОКЕФАЛІЯ
(гр., довгий і ...цефалія) довгоголовість (видовжена форма черепної коробки). Див. ...
ДОЛАР
долар; ч. (англ., від нім., талер) 1. Грошова одиниця країн: США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, ...
ДОЛОМІТ
доломіт; ч. 1. Мінерал класу карбонатів, білого, жовтуватого, сірого кольору. Використовують як ...
ДОЛОМІТИЗАЦІЯ
доломітизація; ж. процес перетворення вапняків на доломітизовані вапняки й доломіти, що ...
ДОЛТОН-ПЛАН
система організації навчально-виховної роботи в школі, яка базується на принципі ...
ДОЛЬМЕНИ
(фр., від бретонського стіл і камінь) стародавні поховальні споруди у вигляді величезних кам'яних ...
ДОЛЬЧЕ
(іт., букв. - ніжний, м'який) муз. ніжно.
ДОМІНІКАНЦІ
(лат.) католицький чернечий орден, заснований в 1215 р. іспанським ченцем Домініком для боротьби ...
ДОМІНІОН
домініон; ч. (англ.) самоврядна частина колишньої Британської імперії.
ДОМІНАНТА
домінанта; ж. (лат., пануючий) 1. Головний, пануючий принцип, ідея, ознака; найважливіша складова ...
ДОМІНАНТНИЙ
домінантний (лат., пануючий) переважаючий; Д-і види - види, що переважають у певному угрупованні ...
ДОМІНАТ
домінат; ч. (лат., панування, єдиновладдя) необмежена рабовласницька монархія, що встановилася в ...
ДОМІНО
доміно; с. (фр., іт., від лат, пан) 1. Маскарадний костюм - довгий одяг з каптуром; особа в ньому. 2. ...
ДОМІНУВАТИ
домінувати (лат., паную, володію) переважати, панувати, підноситися.
ДОМІЦИЛІЙ
(лат., оселя, притулок) місце постійного або переважного перебування громадянина чи органу ...
ДОМІЦИЛЬОВАНИЙ ВЕКСЕЛЬ
(лат., місце проживання) вексель, у якому вказується місце платежу інше, ніж місце проживання ...
ДОМАТОРКА
(рум.) господиня.
ДОМБРА
домбра; ж. (казах.) казахський народний музичний щипковий інструмент.
ДОМЕН
домен; ч. (фр., від лат., володіння) 1. Спадкове земельне володіння короля у середньовічній ...
ДОМЕСТИКАЦІЯ
доместикація; ж. (лат., домашній) приручення, одомашнення диких тварин.
ДОМКРАТ
домкрат; ч. (нім.) переносний або пересувний механізм для піднімання важких предметів на невелику ...
ДОМРА
домра; ж. (тюрк.) російський народний щипковий музичний інструмент.
ДОН
держкордон; ч. (ісп., іт., від лат., пан) шанобливе звернення до чоловіка в Іспанії та інших ...
ДОН-ЖУАН
(фр., з ісп.) 1. Персонаж багатьох творів літератури і мистецтва. Образ порушника моральних і ...
ДОН-КІХОТ
(ісп.) 1. Герой роману іспанського письменника М.Сервантеса "Вигадливий ідальго Дон-Кіхот ...
ДОН-ХУАН
(ісп.) 1. Персонаж багатьох творів літератури і мистецтва. Образ порушника моральних і релігійних ...
ДОНІ
грошова одиниця Демократичної Республіки В'єтнам, поділяється на 10 хао або 100 су.
ДОНАТОР
донатор; ч. (лат., той, що дарує) речовина, яка служить для одержання з неї іншої речовини чи ...
ДОНАЦІЯ
(лат.) подарунок.
ДОНЖОН
(фр., башта, вежа) головна сторожова башта у середньовічному замку, де часто розміщували й житлові ...
ДОНКІХОТСТВО
донкіхотство; с. (іт.) 1. Нахил до благородних, шляхетних, але нездійсненних ідеалів. 2. Боротьба з ...
ДОНКА
донка; ж. (англ., допоміжний двигун) назва більшості суднових парових насосів.
ДОННА
донна; ж. (іт., пані) шанобливе звернення до жінок в Італії.
ДОНОР
донор; ч. (лат., дарую) 1. Людина, яка дає свою кров для переливання хворому з лікувальною метою, ...
ДОНШКОТ
(гол.) невелике вантажне судно.
ДОНЬЯ
донья; ж. (ісп., пані) 1. Шанобливе звернення до жінок в Іспанії та інших іспаномовних країнах. 2. ...
ДООЛ
1. Чотиригранний стрижень, який гострим кінцем забивають у кам'яну стінку. 2. муз. Вірменський ...
ДОПІНГ
допінг; ч. (англ., від вживати наркотичні засоби) фармакологічні та інші речовини, що при введенні ...
ДОПЕЛЬ-ЦЕНТНЕР
(нім., подвійний центнер) міра ваги в Угорщині, ФРН, Данії, дорівнює 100 кг.
ДОПЕЛЬЕНДБОЛ
(нім., двокінцевий і англ., м'яч) знаряддя для тренування з боксу; являє собою м'яч типу футбольного, ...
ДОРЗАЛЬНИЙ
дорзальний (лат., від спина) 1. Спинний, частина тіла (поверхня, органи) людини або тварини, ...
ДОРИЧНИЙ ОРДЕР
(гр.) один з трьох архітектурних ордерів, що відзначається простотою і масивністю оздоблення. Від ...
ДОРМІТОРІЙ
(лат.) спальний покій у монастирях.
ДОРМЕЗ
дормез; ч. (фр., від спати) дорожня карета з спальними місцями.
ДОРН
дорн; ч. (нім., букв. - колючка) 1. Порожній чи суцільний циліндр, на якому провадять збирання, ...
ДОРСАЛЬНИЙ
дорсальний (лат., від спина) 1. Спинний, частина тіла (поверхня, органи) людини або тварини, ...
ДОРТУАР
дортуар; ч. (фр.) загальний спальний покій у закритому навчальному закладі.
ДОСАРХАН
(перс.) десерт із конфітур, цукерок, лікерів і т. ін.
ДОСЬЄ
досьє; с. (фр.) 1. Справа, діловодство. 2. Слідча справа. 3. Сукупність документів, матеріалів, що ...
ДОТІ
(інд.) одяг, який носять члени вищих каст у Північній Індії.
ДОТАЦІЯ
дотація; ж. (лат., дар, пожертвування, від лат., наділяю) 1. Сума коштів, що виділяються з державного ...
ДОФІН
дофін; ч. (фр.) з 12 ст. спадкоємний титул феодальних володарів графств на південному сході Франції, ...
ДОХА
доха; ж. (монг.) сибірський кожух, покритий оленячим, собачим чи іншим хутром, шерстю назовні.
ДОЦЕНТ
доцент; ч. (лат., навчаючий) вчене звання викладачів вищих навчальних закладів.
ДОҐ
(англ.) порода службових собак.
ДРІАДИ
(гр.) у давньогрецькій міфології німфи - покровительки дерев. Див. також: німфа
ДРІОПІТЕК
дріопітек; ч. (гр., дерево і ...пітек) підродина викопних людиноподібних мавп. Існували протягом ...
ДРАБ
(чеськ.) босяк, злидар, ланець.
ДРАБАНТ
драбант; ч. (пол., з нім., охоронець) 1. За середньовіччя охоронець можновладної особи, солдат ...
ДРАГА
драга; ж. (англ., букв. - повільний рух, волочіння) 1. Плавучий землечерпальний агрегат для ...
ДРАГЛАЙН
драглайн; ч. (англ.) різновид екскаватора.
ДРАГОМАН
драгоман; ч. (фр., від араб. тарджуман - тлумач) перекладач при дипломатичних представництвах і ...
ДРАГУНИ
(фр., від лат., дракон) в європейських країнах з 16 ст. вид кавалерії, призначений для ведення бою як ...
ДРАДЕДАМ
(фр.) тонка шерстяна тканина.
ДРАЖЕ
драже; с. (фр.) 1. Сорт дрібних цукерок-кульок. 2. Форма ліків.
ДРАЙВ
ч. (англ.) в тенісі - один з основних ударів, що надав м'ячу обертання в напрямі польоту.
ДРАКОН
Дракон; ч. (гр., змій) 1. міф. Крилата вогнедишна потвора (змій), що чинить людям зло. 2. Рід ящірок ...
ДРАКОНІДИ
метеорний потік з радіантом у сузір'ї Дракона.
ДРАКОНІТ
(гр.) червоний корал; скам'янілість із зірчастими зображеннями.
ДРАКОНІЧНИЙ
пов'язаний з сузір'ям Дракона; - драконічний період обертання
ДРАКОНІЧНИЙ ПЕРІОД ОБЕРТАННЯ
астр. проміжок часу між двома послідовними проходженнями через один і той самий вузол орбіти при ...
ДРАМА
драма; ж. (гр., букв. - дія) 1. Літературний твір, призначений для постановки на сцені, для якого ...
ДРАМАТИЗАЦІЯ
дедраматизація; ж. (гр.) 1. Переробка розповідного твору на драматичний. 2. Надання певній події чи ...
ДРАМАТИЗМ
драматизм; ч. 1. Властиві драмі особливості. 2. Збіг обставин, що драматизують становище. 3. ...
ДРАМАТИЧНИЙ КОНФЛІКТ
відображення життєвих суперечностей у художніх творах, що виявляється в зіткненні й боротьбі ...
ДРАМАТУРГІЯ
драматургія; ж. (гр.) 1. Теорія драматичної творчості. 2. Сюжетно-образна концепція театральної ...
ДРАП
драп; ч. (фр., сукно) важка, подвійна, цупка вовняна або напіввовняна тканина складного ...
ДРАПРІ
драпрі; с. (фр.) завіса із зібраної у складки тканини.
ДРАТВА
дратва; ж. (нім.) товста нитка для пошиву взуття.
ДРАХМА
драхма; ж. (гр., букв. - жменя) 1. Вагова Й грошова одиниця в Стародавній Греції. 2. Старовинна ...
ДРАЦЕНА
драцена; ж. (гр., дракон, змій) бот. рід тропічних і субтропічних вічнозелених рослин родини ...
ДРАҐЕТ
(фр.) шерстяна тканина.
ДРЕДНОУТ
дредноут; ч. (англ., букв. - безстрашний) застаріла назва важких великих броньованих кораблів з ...
ДРЕЗИНА
дрезина; ж. (нім.) невеликий залізничний візок, який приводять у рух вручну чи двигуном ...
ДРЕЙФ
дрейф; ч. (гол., гнати, плавати) 1. Переміщення судна від діяння хвиль, вітру тощо. 2. Д. нульового ...
ДРЕЙФУВАТИ
дрейфувати (гол.) переміщатися за вітром, течією без допомоги двигуна.
ДРЕЛІХ
(нім.) грубе полотно.
ДРЕЛЬ
(нім.) інструмент для свердління отворів у металах, деревині тощо.
ДРЕН
дрен; ч. (англ., осушувати) підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з грунту.
ДРЕНА
дрена; ж. (англ., осушувати) підземний штучний водотік (труба) для відведення зайвої води з грунту; ...
ДРЕНАЖ
дренаж; ч. (англ., від відкачувати, відводити) 1. Гумова, пластмасова або скляна трубка а отворами ...
ДРЕНЧЕР
дренчер; ч. (англ., від змочувати, зрошувати) насадка-розбризкувач на трубах протипожежної ...
ДРЕСИРУВАТИ
дресирувати (фр., від лат., випрямляю) 1. Навчати тварин певних дій, виробляючи в них умовні ...
ДРИБЛІНГ
дриблінг; ч. (англ.) спорт. часті удари гравця по м'ячу (шайбі) рукою, ногою чи предметом у русі або ...
ДРИФТЕР
дрифтер; ч. (англ., від дрейфувати) невелике судно для лову риби плавними сітками. Під час лову ...
ДРОГІСТ
(фр., від ліки) торговець аптекарськими й хімічними товарами у Франції та деяких інших країнах, а ...
ДРОМАДЕР
дромадер; ч. (фр., гр., той, що біжить) вид жуйних парнокопитних тварин, одногорбий верблюд. ...
ДРОМЕДАР
дромедар; ч. (фр., гр., той, що біжить) вид жуйних парнокопитних тварин, одногорбий верблюд. ...
ДРОМЕОГНАТИЗМ
(лат., назва роду птахів, від гр., бігун і щелепа) один з видів будови піднебіння у птахів, коли ...
ДРОСЕЛЬ
дросель; ч. (нім., від душити, скорочувати) 1. Котушка індуктивності в електричному колі для ...
ДРОТ
(англ., букв. - горло) пустотіла скляна трубка для виготовлення пробірок, термометрів та інших ...
ДРОТИК
дротик; ч. (гр.) старовинна зброя - короткий метальний спис.
ДРОҐЕРІЯ
(фр.) крамниця, магазин з аптечним крамом.
ДРУЇДИ
(лат.) жерці у стародавніх кельтів, у Галії і Британії, виконували також судові функції. .
ДРУЇДИЗМ
друїдизм; ч. релігія давніх кельтів, що полягала у вшануванні природи й вимагала жертвоприношень ...
ДРУГИЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ
міжнародне об'єднання соціалістичних партій (1876 - 1914 рр.)
ДРУЗА
друза; ж. (нім.) 1. Сукупність кристалів, що одним кінцем зрослися із спільною основою гірської ...
ДРУМЛІНИ
(англ., гребінь, кряж) витягнуті горби, утворені моренними відкладами. Див. також: морена
ДУАДАСТАНОН
(осетин.) осетинський музичний інструмент типу арфи.
ДУАЙЄН
(фр., букв. - старшина, старійшина) особа, яка очолює дипломатичний корпус в якійсь країні.
ДУАЛІЗМ
дуалізм; ч. (лат, двоїстий) 1. Вчення, яке виходить з визнання двох першоначал світу - ідеального й ...
ДУАЛЬ-КАРТА
(лат., два і карта) один з носіїв інформації в автоматизованих системах управління; комбінований ...
ДУАНТ
(лат., два) прискорюючий пристрій циклотрона й фазотрона. Див. також: циклотрон, фазотрон
ДУАР
(араб.) назва округи у Північній Африці.
ДУБАНЬ
у Китаї в минулі часи генерал-губернатор або управитель провінції чи великого відомства.
ДУБЕЛЬТ
(нім.) 1. Два рази, подвійно. 2. Те саме, що дупель.
ДУБЛІКАТ
дублікат; ч. (лат., подвоєний) 1. Другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і ...
ДУБЛЕР
дублер; ч. (фр., подвоювати) 1. Той, хто замінює основного виконавця певного завдання (Д.- космонавт, ...
ДУБЛЕТ
дублет; ч. (фр., від подвійний) 1. Другий ідентичний примірник чогось у колекції, музеї, бібліотеці ...
ДУБЛЕТИ
примірники, що надруковані з одного набору й не мають ніяких друкарських відмін.
ДУБЛОН
дублон; ч. (фр., з ісп., від подвійний) старовинна золота іспанська монета.
ДУБЛЬ
(фр., від лат., подвійний) 1. розм. Дублююча команда спортивного колективу, що є резервом для ...
ДУБЛЯЖ
дубляж; ч. (фр., подвоєння) 1. Подвоєння чогось, дворазова тотожна дія. 2. Виконання ролі по черзі ...
ДУВАН
дуван; ч. (тюрк.) 1. Місце, куди сходилися козаки ділити здобич. 2. Здобич, здобуток. 3. Частина ...
ДУВАНИТИ
(тюрк.) полювати, ділити здобич.
ДУЕЛЬ
дуель; ж. (фр., від лат., війна) 1. Збройний поєдинок двох противників на певних умовах. 2. перен. ...
ДУЕНЬЯ
дуенья; ж. (ісп., хазяйка, пані) в Іспанії жінка похилого віку, яка наглядає за поведінкою дівчини; ...
ДУЕТ
дует; ч. (іт., від іт., лат., два) 1. Вокальна або інструментальна п'єса для двох голосів або ...
ДУК
ч. (гол.) товста тканина типу парусини, що використовується для виготовлення палітурок.
ДУКА
дука (фр.) 1. Князь. 2. Багатій. 3. Красуня.
ДУКАТ
дукат; ч. (іт., від герцог) 1. Старовинна візантійська і західноєвропейська золота монета. 2. Жетон, ...
ДУКТИЛОМЕТР
(лат., тягучий і ...метр) прилад для визначення дуктильності (тягучості) матеріалів (асфальту, ...
ДУЛЬЦІНЕЯ
(ісп.) 1. Поетичне ім'я, яким Дон-Кіхот називав свою кохану - Альдонсу. 2. перен. Кохана, люба.
ДУЛЬЦИН
(лат., солодкий) синтетична солодка речовина; безбарвні кристали, в 200 раз солодша за ...
ДУЛЬЦИФІКАЦІЯ
(лат., солодкий і ...фікація) підсолоджування чогось.
ДУМ-ДУМ
дум-дум; ч. розривні кулі з хрестовидним надрізом чи порожниною в головній частині. Від назви ...
ДУМПЕР
думпер; ч. (англ., від звалювати) самоскидна машина, якою перевозять на невелику віддаль сипкі ...
ДУМПКАР
думпкар; ч. (англ., від звалювати , викидати і візок) вантажний залізничний напіввагон з кузовом, ...
ДУНІТ
магматична гірська порода, що складається переважно з олівіну, чорного, зеленого кольору. ...
ДУНДЕР
(євр.) грім дундер свисне - грім поб'є.
ДУНСТ
дунст; ч. (нім., чад, пара) 1. Найдрібніший калібр шроту. 2. Проміжний продукт мелива (між крупами й ...
ДУО
(лат., два) стародавня назва інструментального дуета.
ДУОВІРИ
(лат., від два і муж) у Стародавньому Римі дві найвищі службові особи в колоніях і муніципіях; ...
ДУОДЕНАЛЬНИЙ
дуоденальний (лат., по дванадцяти) дванадцятипалий; той, що стосується дванадцятипалої кишки; Д-е ...
ДУОДЕЦИМА
дуодецима; ж. (лат., дванадцята) муз. 1. Дванадцятий ступінь діатонічної гами. 2. Інтервал між ...
ДУОДЕЦИМАЛЬНИЙ
дуодецимальний (лат.) дванадцятий; Д-а система числення - система, за якою кожна вища одиниця ...
ДУОЛЬ
(лат., два) дводольна ритмічна фігура в музиці.
ДУПЕЛЬ
дупель; ч. (нім.) баранчик, великий птах з роду бекасів.
ДУПЛЕКС
дуплекс; ч. (лат., подвійний) 1. Двосторонній зв'язок по одному проводу одночасно в обох напрямах. 2. ...
ДУПЛЕТ
дуплет; ч. (фр., подвоєний) 1. У більярдній грі удар шаром в інший шар, що, вдарившись об борт, ...
ДУР
дур; ч. (лат., твердий) муз. мажорний лад. Протилежне - моль.
ДУРБАР
(перс.) 1. Двір, резиденція монарха, рада знаті при монарху в середньовічних мусульманських ...
ДУРО
(ісп., букв. - твердий) старовинна іспанська срібна монета.
ДУРОМЕТР
прилад для визначення твердості різних матеріалів, зокрема гуми. Інша назва - твердомір; те саме, ...
ДУРРА
дурра; ж. (араб., перлина) вид трав'янистих однорічних рослин роду сорго родини злакових. ...
ДУТАР
дутар; ч. (перс., дотар, від до - два і тар - струна) щипковий інструмент, поширений у таджиків, ...
ДУУМВІРАТ
дуумвірат; ч. (лат.) спільне правління дуумвірів. Див. також: дуумвіри
ДУУМВІРИ
(лат.) у Стародавньому Римі - дві найвищі службові особи в колоніях і муніципіях.
ДУФАТИ
(чеськ.) 1. Бути занадто самовпевненим, зарозумілим. 2. Вірити, сподіватися.
ДУХАН
духан; ч. (араб., дуккан - крамниця) корчма, невеликий ресторан на Кавказі і на Близькому Сході.
ДУЦЗЮНЬ
(кит.) губернатор у Китаї в 1911-49 рр.
ДУШАМ
(тур.) ворог.
ДХАРМА
(санскр.) одне з центральних понять давньоіндійської філософії, що означає закон, правило, ...
ДХОЛ
(вірм.) 1. Чотиригранний стрижень, який гострим кінцем забивають у кам'яну стінку. 2. муз. ...
ДЮБЕЛЬ
дюбель; ч. (нім., закріпка, шип) чотиригранний стрижень, що його гострим кінцем забивають у кам'яну ...
ДЮГОНЬ
дюгонь; ч. (фр., морська корова) рослиноїдний морський ссавець ряду сиреноподібних. Поширений ...
ДЮЗА
дюза; ж. (нім., сопло, насадка) пристрій для розпилювання рідини.
ДЮЙМ
дюйм; ч. (гол., великий палець) міра довжини в англійській і російській системах мір (2,54 см). Див. ...
ДЮК
Давидюк (фр.) герцог; високий дворянський титул у Західній Європі. Див. також: герцог
ДЮКЕР
дюкер; ч. (нім., від лат., веду) напірний водовід, прокладений нижче від дна річки чи каналу, по ...
ДЮНИ
(нім.) нанесені вітром піщані асиметричні горби, що утворюються на узбережжях морів, озер і ...
ДЮРАБЛЬ
(фр., міцний, стійкий) сорт озимої пшениці.
ДЮРАЛЮМІНІЙ
дюралюміній; ч. (лат., твердий і алюміній) збірна назва сплавів алюмінію з міддю, магнієм, ...
ДЮРОМЕТР
(фр., твердий і ...метр) прилад для визначення твердості різних матеріалів, зокрема гуми. Інша ...
ДЮРУТОЛЬ
(фр., твердий і лат., олія) тверда кокосова олія; застосовують у миловарінні.
ДЮШЕС
дюшес; ч. (фр., герцогиня) назва кількох десертних сортів груші з соковитими плодами.
ДЯФ
(азерб.) азербайджанський ударний музичний інструмент типу бубна.

< 1 2 3 4 5 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.011 c.