Слова на букву Е (849) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Е (849)

1 2 3 4 > >>
...ЕДР
(гр., основа, бік, сторона) кінцева частина назв многогранників, напр., гексаедр.
...ЕМІЯ
(гр., кров) у складних словах відповідає поняттю "захворювання крові" лейкемія
...ЕНХІМА
(гр., букв. - налите, тут - тканина) у складних словах означає живу тканину, напр., паренхіма.
ЕБЕРТИСТИ
(фр.) французькі революціонери періоду буржуазної революції кінця 18 ст., представники лівого ...
ЕБОНІТ
ебоніт; ч. (англ., від чорне дерево, з гр.) твердий чорний, з блискучою поверхнею зламу матеріал, що ...
ЕБУЛІОСКОП
ебуліоскоп; ч. (гр.) спиртомір, приладдям визначення вмісту алкоголю у речовині.
ЕБУЛІОСКОПІЯ
ебуліоскопія; ж. (лат., киплю і ...скопія) визначення підвищення температури кипіння розчину ...
ЕВІДЕНЦІЯ
(лат.) певність, певні відомості про щось.
ЕВАКУАЦІЯ
евакуація; ж. (лат., від спорожнюю) 1. Виведення з місцевості, що перебуває під загрозою нападу ...
ЕВАЛЬВАЦІЯ
евальвація; ж. (фр., від ціна, вартість) оцінювання, обчислення.
ЕВАПОРАТОР
(лат., випаровую) прилад для випаровування, випаровувач.
ЕВАПОРАЦІЯ
(лат.) випарювання, випаровування.
ЕВАПОРОМЕТР
евапорометр; ч. (лат., випаровую і ...метр) прилад для вимірювання кількості води, що випаровується ...
ЕВГЕНОЛ
евгенол; ч. (гр., шляхетний, чудовий і ...ол) органічна запашна речовина, складова частина ...
ЕВДІАЛІТ
евдіаліт; ч. (гр., добре і схильний до розпаду) мінерал класу силікатів, червоного або рожевого ...
ЕВДІОМЕТР
евдіометр; ч. (гр., спокійний, чистий і ...метр) прилад (товстостінна скляна трубка з впаяними двома ...
ЕВДЕМОНІЗМ
евдемонізм; ч. (гр., від щастя) етичний принцип, який основою моральності вважає прагнення людини ...
ЕВЕКЦІЯ
(лат., тут відхилення, від підіймаю) одне з періодичних відхилень у русі Місяця під впливом сили ...
ЕВЕНТУАЛЬНІСТЬ
(лат.) можливість.
ЕВЕНТУАЛЬНИЙ
евентуальний (лат., випадок) можливий у якомусь випадку, за певних обставин; у кримінальному ...
ЕВКАЛІПТ
евкаліпт; ч. (гр., добре і вкритий) рід австралійських деревних або кущових рослин родини ...
ЕВКОМІЯ
евкомія; ж. (гр., добре і камедь) рід дерев'янистих рослин. Дико росте в Китаї. В Україні ...
ЕВМЕНІДИ
(гр.) у давньогрецькій міфології - богині прокляття, кари й помсти; еринії. У римлян - фурії.
ЕВОЛЬВЕНТА
евольвента; ж. (лат., розгортаючий) крива, описувана вільним кінцем нерозтяжної нитки, що ...
ЕВОЛЮТА
еволюта; ж. (лат., розгорнута) плоска крива, що є основою для побудови за певним правилом іншої ...
ЕВОЛЮЦІЙНИЙ
еволюційний безперервний, поступовий, той, що розвивається поступово; Е-на теорія - вчення про ...
ЕВОЛЮЦІОНІЗМ
еволюціонізм; ч. філ. Учення, за яким усе існуюче перебуває в процесі постійного розвитку, ...
ЕВОЛЮЦІЯ
еволюція; ж. (лат., від розгортаю) 1. Поступовий розвиток предмета при збереженні його якості в ...
ЕВПАТРИДИ
(гр., люди шляхетного походження) люди шляхетного походження, родова аристократія в Аттіці ...
ЕВРЕМІЯ
(гр.) 1. Гармонійність, ритмічність, розмірність. 2. Рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові.
ЕВРИБІОНТНІ ОРГАНІЗМИ
тварини, рослини, що можуть жити в різноманітних умовах навколишнього середовища. Напр., бурий ...
ЕВРИБІОНТНИЙ
(гр., поширений та існуючий) біол. повсюдно поширений. - еврибіонтні організми
ЕВРИБАТНІ ТВАРИНИ
біол. водяні тварини, що живуть на різних глибинах.
ЕВРИБАТНИЙ
(гр., просторий, широкий і глибина) різноглибинний - еврибатні тварини Протилежне - стенобатний.
ЕВРИГАЛІННІ ОРГАНІЗМИ
(гр., поширений і сіль) морські організми, що можуть жити в умовах значних коливань солоності води.
ЕВРИКА
еврика (гр., я знайшов) 1. Вигук, який приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив ...
ЕВРИМІЯ
(гр., гармонійність, ритмічність, розмірність) рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові.
ЕВРИСТИКА
евристика; ж. (гр., знаходжу) 1. В античній філософії - сукупність прийомів навчання за допомогою ...
ЕВРИТМІЯ
евритмія; ж. (гр.) 1. Гармонійність, ритмічність, розмірність. 2. Рівномірність ритму в музиці, ...
ЕВРИФАГІЯ
еврифагія; ж. (гр., широкий і ...фагія) живлення тварин найрізноманітнішою їжею рослинного й ...
ЕВТЕКТИКА
евтектика; ж. (гр., легкоплавкий, швидкорозчинний) суміш двох (або кількох) речовин у такому ...
ЕВТЕРПА
(гр.) у давньогрецькій міфології - одна з дев'яти муз, покровителька музики.
ЕВФЕІЗМ
(гр.) риторична фігура, що полягає у заміні слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням ...
ЕВФЕМІЗМ
евфемізм; ч. (гр., пом'якшений вираз) заміна слів з грубим або непристойним змістом чи ...
ЕВФОНІЯ
евфонія; ж. (гр., милозвучність) 1. Гармонійний добір звуків у тексті художнього твору. 2. Уникання ...
ЕВФУЇЗМ
евфуїзм; ч. (англ., гр., витончений, стрункий) 1. Витончений, стрункий. 2. Пишномовність, а також ...
ЕГІДА
егіда; ж. (гр., шкіра кози) 1. В давньогрецькій міфології (за Гомером) щит, який виготовив Гефест і ...
ЕГІРИН
егірин; ч. мінерал класу силікатів, зеленого, чорного кольору з скляним блиском. Від імені ...
ЕГАЛІТАРИЗМ
егалітаризм; ч. (фр., зрівнялівка, від рівність) різновидність утопічного соціалізму, що ...
ЕГАЛІТАРНИЙ
егалітарний (фр., від рівність) зрівняльний, рівний, рівноправний.
ЕГО
(лат.) я. Див. також: егоїзм, еготизм, егоцентризм
ЕГОЇЗМ
егоїзм; ч. (фр., від лат., я) моральний принцип і риса характеру, що полягає у нехтуванні інтересами ...
ЕГОЇСТ
егоїст; ч. (фр.) людина, що ставить над усе особисті інтереси. Див. також: его
ЕГОТИЗМ
еготизм; ч. (фр., самозакоханість, від лат., я) переоцінення своєї особи, самозакоханість.
ЕГОФУТУРИЗМ
егофутуризм; ч. (лат., я і футуризм) одна з течій мистецтва, що виявилася, зокрема, в поезії початку ...
ЕГОЦЕНТРИЗМ
егоцентризм; ч. (лат., я і центр) 1. Суб'єктивно-ідеалістичний філософський та моральний принцип, за ...
ЕГРЕТ
(фр., гребінь, султан) перо або інша подібна прикраса на жіночому капелюшку.
ЕГРЕТКА
(фр.) перо або інша подібна прикраса на жіночому капелюшку; егрет.
ЕГУТЕР
егутер; ч. (фр., від витискати) валик папероробної машини, яким вирівнюють поверхню паперового ...
ЕДІП
Едіп; ч. (гр.) 1. У давньогрецькій міфології цар м. Фів, що зумів розгадати три загадки потвори ...
ЕДАФОН
едафон; ч. (гр., грунт, земля) сукупність усіх живих істот, шо живуть у грунті.
ЕДДА
(ісл.) назва двох пам'яток скандинавської епічної літератури 13 ст.
ЕДЕЛЬВЕЙС
едельвейс; ч. (нім., від благородний і білий) рід багаторічних трав'янистих рослин родини ...
ЕДЕМ
едем; ч. (давньоєвр., рай) 1. За біблійною легендою, земний рай, місцеперебування людини до ...
ЕДИКТ
едикт; ч. (лат., від оголошую) 1. У Стародавньому Римі заява, що містила програму діяльності ...
ЕДИКУЛА
едикула; ж. (лат., від кімната, будівля) невелика декоративна будівля або деталь її (напр., віконний ...
ЕДИЛ
(лат.) у Давньому Римі - молодша посадова особа, помічник народного трибуна, наглядач плебейського ...
ЕДИЛИТЕТ
(лат.) у Давньому Римі — другий ступінь в списку урядових посад. Див. також: едил
ЕДИФІКАТОРИ
(лат., будівник) основні рослини, що визначають будову та видовий склад рослинного угруповання.
ЕДОМЕТР
педометр; ч. (гр.) прилад для вимірювання стислості грунту.
ЕДУКАЦІЯ
(лат.) навчання, виховання.
ЕЖЕКТОР
ежектор; ч. (фр., викидаючий, від лат., кидаю) струминний насос для відсмоктування (при значному ...
ЕЗЕРИН
езерин; ч. (англ.) те саме, що й фізостигмін.
ЕЗЕРФОЛЬ
барвиста плівка для тиснення на палітурках.
ЕЗОПІВСЬКА МОВА
замасковане висловлювання думок. Від імені давньогрецького байкаря Езопа.
ЕЗОТЕРИЧНЕ ЗНАННЯ
таємне вчення, відоме лише вузькому колу обраних осіб.
ЕЗОТЕРИЧНИЙ
езотеричний (гр., внутрішній) той, що містить внутрішній, глибинний або таємний, прихований ...
ЕЗОФАГОСКОП
езофагоскоп; ч. (гр., стравохід і ...скоп) прилад (трубка з оптичною й освітлювальною системами), що ...
ЕЗОФАГОСКОПІЯ
езофагоскопія; ж. огляд стравоходу за допомогою езофагоскопа.
ЕЙДЕТИЗМ
ейдетизм; ч. (гр., вид, вигляд) психол. здатність відтворювати надзвичайно яскравий наочний образ ...
ЕЙЗЕНАХЦІ
члени соціал-демократичної робітничої партії Німеччини, створеної в 1869 р. на з'їзді в м. Ейзенаху. ...
ЕЙКОМІЯ
рід дерев'янистих рослин. Дико росте в Китаї. В Україні культивують. Листя, кора й корені містять ...
ЕЙКУМЕНА
ейкумена; ж. (гр., вся земля, від населяю) 1. За уявленням давніх греків, населена територія Землі з ...
ЕЙНШТЕЙНІЙ
ейнштейній; ч. штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, символ Es, ат. н. 99; належить до ...
ЕЙРЕ
Ейре; с. розмінна монета Ісландії, 1/100 ісландської крони.
ЕЙФОРІЯ
ейфорія; ж. (гр., добре і переношу) стан не виправданого об'єктивними умовами піднесеного настрою ...
ЕКІВОК
еківок; ч. (фр., від лат., двозначний) 1. Двозначність. 2. Натяк на щось, викрут.
ЕКІПІРОВКА
екіпіровка; ж. (фр., споряджувати) спорядження, поповнення; все необхідне для того, щоб ...
ЕКІПАЖ
екіпаж; ч. (фр.) 1. Ресорний візок. 2. Особовий склад, який обслуговує корабель, літак, танк. 3. ...
ЕКАРТЕ
(фр.) азартна гра у карти.
ЕКАУГАНТ
(лат., фін.) фахівець у галузі фінансів і бухгалтерії: фінансист-бухгалтер.
ЕКВІВАЛЕНТ
еквівалент; ч. (лат.) 1. Рівноцінне, рівносильне, рівнозначне; предмет або кількість, що відповідає ...
ЕКВІВАЛЕНТНИЙ
еквівалентний рівносильний, рівнозначний, рівноцінний, однаковий за величиною - еквівалентний ...
ЕКВІВАЛЕНТНИЙ ОБМІН
обмін рівноцінними товарами.
ЕКВІЛІБРИСТ
еквілібрист; ч. (лат., зрівноважений, горизонтальний) 1. Цирковий артист, який займається ...
ЕКВІЛІБРИСТИКА
еквілібристика; ж. (лат., рівновага) 1. Жанр циркового мистецтва, заснований на вмінні виконавця ...
ЕКВІЛІНЕАРНІСТЬ
еквілінеарність; ж. (лат., рівний і лінійний) 1. Рівнорядковість. 2. Вимога, згідно з якою у ...
ЕКВІПОЛЕНТНІСТЬ
(лат., рівносильний, рівнозначний) рівносильний, рівнозначний; у логіці - збіг за значенням при ...
ЕКВІПОТЕНЦІАЛЬНИЙ
еквіпотенціальний (лат, рівний, однаковий і потенціальний) однаковий з чимсь щодо величини ...
ЕКВІРИТМІЯ
еквіритмія; ж. (лат., рівний і ритм) якнайточніше додержання перекладачем ритмічних особливостей ...
ЕКВАТОР
екватор; ч. (лат., рівнодільник) Окружність. - географічний екватор - лінія перетину земної кулі ...
ЕКВАТОРІАЛ
екваторіал; ч. (фр., від лат., рівнодільник) лінзовий або дзеркальний телескоп на установці, що має ...
ЕКВАТОРІАЛЬНИЙ
екваторіальний той, що належить до екватора; розміщений близько до екватора; E-ні координати ...
ЕКЕР
екер; ч. (фр., кутомір, від лат., роблю чотирикутним) геодезичний інструмент для побудови на ...
ЕКЗАКТНИЙ
(лат.) точний, докладний.
ЕКЗАЛЬТАЦІЯ
екзальтація; ж. (лат., від дуже високий) збуджений стан, надмірна захопленість, У психіатрії - стан ...
ЕКЗАМЕН
екзамен; ч. (лат., зважування, досліджування, випробування) перевірка, іспит з якого-небудь ...
ЕКЗАНТЕМА
екзантема; ж. (гр., від квітну) шкірний висип. Виникає внаслідок впливу на шкіру фізичних, ...
ЕКЗАРАЦІЯ
екзарація; ж. (лат., від виорюю) руйнування гірських порід сповзаючим глетчерним льодовиком.
ЕКЗАРХ
екзарх; ч. (гр., керівник) 1. У Стародавній Греції - глава жерців при храмі. 2. У візантійській ...
ЕКЗЕГЕЗА
екзегеза; ж. (гр., викладення, роз'яснення, вказівка) 1. Філологічне тлумачення літературних ...
ЕКЗЕГЕТИ
(гр., керівник, наставник, тлумач) 1. У Стародавній Греції - тлумачі оракулів, іноді законів і ...
ЕКЗЕГЕТИКА
екзегетика; ж. (гр., той, що пояснює) 1. Правила і прийоми екзегези. 2. Розділ богослів'я, який ...
ЕКЗЕКВАТУРА
екзекватура; ж. (лат., виконую) 1. у міжнародному праві - документ про визнання консула урядом ...
ЕКЗЕКУЦІЯ
екзекуція; ж. (лат., виконання, покарання) 1. Тілесне покарання. 2. юр. У праві - добровільне чи ...
ЕКЗЕМА
екзема; ж. (гр., висип) запальне захворювання шкіри, що виникає переважно як алергійна реакція у ...
ЕКЗЕМПЛІФІКАЦІЯ
екземпліфікація; ж. (лат., взірець, зразок і ...фікація) з'ясування чогось методом прикладів, ...
ЕКЗЕМПЛЯР
екземпляр; ч. (лат., зразок, приклад) 1. Зразок з числа подібних речей. 2. Представник якогось роду - ...
ЕКЗЕРСИС
екзерсис; ч. (фр., від лат, вправа) музнчний твір, призначений для тренування техніки виконання.
ЕКЗИНА
екзина; ж. (гр., зовні) зовнішня оболонка у пилкових зерен квіткових та спорових рослин.
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ
екзистенціалізм; ч. (лат., існування) існування; течія й сучасній філософії, що вважає реальним ...
ЕКЗИСТЕНЦІЯ
(лат., від існую) 1. Існування, життя. 2. Основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє ...
ЕКЗО...
(гр., зовні, поза) префікс, що означає "зовні", "поза чимсь".
ЕКЗОБІОЛОГІЯ
(екзо... та біологія) те саме, що й астробіологія.
ЕКЗОГАМІЯ
екзогамія; ж. (екзо... і ...гамія) за первіснообщинного ладу звичай, який забороняв шлюби між ...
ЕКЗОГЕННЕ ЖИВЛЕННЯ
складова частина обміну речовин. Пов'язане з надходженням поживних речовин до шлунково-кишкового ...
ЕКЗОГЕННИЙ
екзогенний (гр.) зумовлений зовнішніми причинами; Е-ні процеси - процеси, що відбуваються на ...
ЕКЗОДЕРМА
екзодерма; ж. (екзо... і ...дерма) шар клітин під покривною тканиною коренів рослин (епіблемою). Див. ...
ЕКЗОКРИННИЙ
екзокринний (екзо... і гр., відділяю) зовнішньо-секреторний; Е-ні залози тварин і людини - залози, що ...
ЕКЗОРТИ
(гр.) релігійні вправи з вивчення Біблії у католиків.
ЕКЗОРЦИЗМ
(лат.) заговори, замовляння, заклинання злих духів.
ЕКЗОСМОС
екзосмос; ч. (екзо... і осмос) просочування рідин і розчинених речовин з клітини в зовнішнє ...
ЕКЗОСФЕРА
екзосфера; ж. (екзо... і сфера) зовнішня оболонка земної атмосфери, починається з висоти близько 1000 ...
ЕКЗОТЕРИЧНИЙ
екзотеричний (гр., зовнішній) загальнодоступний, призначений для публічного викладу. Протилежне ...
ЕКЗОТЕРМІЧНИЙ
екзотермічний (екзо... і термічний) той, що віддає тепло; Е-ні реакції - хімічні реакції, під час ...
ЕКЗОТИ
(гр., чужий, іноземний) рослини або тварини, ввезені з інших країн у райони, де їх раніше не було. ...
ЕКЗОТИКА
екзотика; ж. (гр., чужий, іноземний) дивні, незвичні, з погляду людей даної країни, особливості ...
ЕКЗОТИЧНИЙ
екзотичний (гр.) 1. Той, що стосується екзотики, виходить за межі звичного. 2. перен. Химерний, ...
ЕКЗОТОКСИНИ
(екзо... і токсини) токсини, що виділяються мікробами в середовище, що їх оточує (напр., токсини ...
ЕКЗОТРОФНИЙ
(екзо... і ...трофний) той, що стосується паразитичних організмів, які живуть на поверхні ...
ЕКЗОФТАЛМ
(екзо.. . і гр., око) випинання очного яблука з орбіти; спостерігається при зміні форми очного ...
ЕКЛІМЕТР
екліметр; ч. (гр., відхід і ...метр) у топографії - прилад, за допомогою якого приблизно визначають ...
ЕКЛІПТИКА
екліптика; ж. (гр., затемнення) 1. Велике коло небесної сфери, по якому відбувається видимий річний ...
ЕКЛАМПСІЯ
еклампсія; ж. (гр., блиск, від спалахую) захворювання, пов'язане з вагітністю й родами; належить до ...
ЕКЛЕЗІЯ
(гр.) 1. Загальні збори, громада. 2. Народні збори в демократичних державах Стародавньої Греції.
ЕКЛЕКТИЗМ
еклектизм; ч. (гр., той, що вибирає) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого ...
ЕКЛЕКТИК
еклектик; ч. (гр., той, що вибирає) особа, яка безпринципно поєднує суперечливі несумісні погляди, ...
ЕКЛЕКТИКА
еклектика; ж. (гр., той, що вибирає) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н. е.- 2 ст. н. е., для якого ...
ЕКЛЕР
еклер; ч. (фр.) заварне тістечко з кремом усередині.
ЕКЛЕСІЯ
(гр.) 1. Загальні збори, громада. 2. Народні збори в демократичних державах Стародавньої ...
ЕКЛЕТИЗМ
(гр.) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н.е. - 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів ...
ЕКЛЕТИКА
(гр.) 1. Напрям в античній філософії 2 ст. до н.е. - 2 ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів ...
ЕКЛОГІТ
(гр., вибір) кристалічна гірська порода, що складається переважно з піроксену і гранату.
ЕКЛОГА
еклога; ж. (гр., вибірка, витяги) 1. Один з видів античної, а потім і європейської поезії про пастуше ...
ЕКОГЕНЕЗ
екогенез; ч. (гр., оселя, середовище і ...генез) історичний процес зміни особливостей організмів, ...
ЕКОЛОГІЯ
екологія; ж. (гр., оселя, середовище й ...логія) 1. Наука про зв'язок організмів із середовищем. 2. ...
ЕКОНОМ
економ; ч. (гр., хазяїн, розпорядник) управитель господарства.
ЕКОНОМІКА
економіка; ж. (гр., від житло і закон) 1. Історично визначена сукупність суспільно-виробничих ...
ЕКОНОМІКС
(англ. з гр.) галузь економіки, яка досліджує проблеми ефективного використання обмежених ...
ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ
узгоджений розвиток і взаємне доповнення підприємств, галузей господарства, регіонів, держав у ...
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
показник економії суспільної праці в результаті застосування певних заходів; ступінь віддачі ...
ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
система економічних заходів, що їх здійснює держава
ЕКОНОМІЧНИЙ
еколого-економічний (гр., господарський) той, що стосується економіки або політичної економії; ...
ЕКОНОМІЧНИЙ МАТЕРІАЛІЗМ
напрям економічної думки, що визначає економіку єдиною силою суспільного розвитку і заперечуює ...
ЕКОНОМІЯ
економія; ж. (гр., ведення домашнього господарства) 1. Ощадливість у витрачанні чого-небудь. 2. ...
ЕКОНОМАЙЗЕР
економайзер; ч. (англ., від заощаджувати, зберігати) пристрій для підігрівання води в котельних ...
ЕКОНОМЕТРІЯ
(економіка і гр., міряю) вивчення економічних явищ та процесів засобами математичного і ...
ЕКОНОМЕТРИКА
економетрика; ж. (гр.) вивчення економічних явищ і процесів засобами математичного і ...
ЕКОНОМНИЙ
економний (гр.) 1. Ощадливий, поміркований, розсудливий у витрачанні. 2. заст. Дешевий.
ЕКОСЕЗ
екосез; ч. (фр., шотландський) старовинний шотландський народний танець під акомпанемент волинки. ...
ЕКОСФЕРА
(гр., дім, середовище й сфера) шар атмосфери, що є фізіологічною межею для польотів у відкритій ...
ЕКОТИП
екотип; ч. (гр., дім, середовище і тип) група особин будь-якого виду, які пристосовані до існування ...
ЕКОТОП
екотоп; ч. (гр., дім, середовище і ...топ) сукупність природних факторів (кліматичних, грунтових), ...
ЕКПОЗЕ
(фр.) 1. Короткий виклад якогось документа, твору тощо. 2. У парламентській практиці - коротке ...
ЕКРАН
екран; ч. (фр., букв. - заслон, ширма) 1. Пристрій, поверхня якого поглинає, перетворює або відбиває ...
ЕКРАНІЗАЦІЯ
екранізація; ж. втілення на екрані засобами кіномистецтва літературних творів і сценічних ...
ЕКРАНУВАННЯ
екранування; с. захист апаратів, приладів, машин від зовнішніх впливів (найчастіше електричного, ...
ЕКС...
(лат., з, від) префікс, що у складних словах означає відокремлення, рух догори, позбавлення, ...
ЕКСГАУСТЕР
ексгаустер; ч. (англ., від лат., вичерпую, виймаю) пристрій для відсмоктування (при невеликому ...
ЕКСГУМАЦІЯ
ексгумація; ж. (екс... і лат., земля) в слідчій і судовій практиці викопування трупа з метою ...
ЕКСЕДРА
екседра; ж. (гр.) напівкругла ніша з сидіннями вздовж стін; у давньогрецькій архітектурі - ...
ЕКСИКАТОР
ексикатор; ч. (лат., висушую) прилад для збезводнювання різних препаратів.
ЕКСИТОН
екситон; ч. (лат., збуджую) збуджений стан системи електронів у напівпровідниках і діелектриках, ...
ЕКСКАВАТОР
екскаватор; ч. (англ., від лат., видовбую) самохідна землерийна машина для виймання й ...
ЕКСКАВАЦІЯ
екскавація; ж. (лат., видовбування) 1. Виймання грунту, гірських порід тощо за допомогою вибухівок ...
ЕКСКОРІАЦІЯ
екскоріація; ж. (лат., здираю шкіру) поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок ...
ЕКСКРЕМЕНТИ
екскременти; мн. (лат., відхід, виділення) продукти випорожнення людини й тварин.
ЕКСКРЕТИ
екскрети; мн. (лат., виділене) кінцеві продукти обміну речовин, виділені організмом (напр., сеча).
ЕКСКРЕЦІЯ
екскреція; ж. (лат., від виділяю) виділення; робота залоз та інших органів, спрямована на вилучення ...
ЕКСКУРС
екскурс; ч. (лат., відступ, від вибігаю) у викладі або описі чого-небудь відхилення від основної ...
ЕКСКУРСІЯ
екскурсія; ж. (лат., поїздка) 1. Колективне відвідування визначних місць з освітньою або іншою ...
ЕКСЛІБРИС
екслібрис; ч. (лат., букв. - з книг) книжковий знак, який наклеюють на зворотний бік обкладинки; ...
ЕКСОД
(гр., букв. - вихід) в античному театрі - заключна частина трагедії, урочистий відхід акторів зі ...
ЕКСПІРАЦІЯ
експірація; ж. (лат., випаровування, видихання) видих; видихання повітря при творенні звуків мови.
ЕКСПАНДЕР
експандер; ч. (англ., від лат., розширюю) 1. Електричний пристрій, що "розширює" діапазон між ...
ЕКСПАНСІОНІЗМ
експансіонізм; ч. (фр.) загарбницька політика, прагнення до експансії.
ЕКСПАНСІЯ
експансія; ж. (лат., розширення, поширення) загарбання державами та монополістичними об'єднаннями ...
ЕКСПАНСИВНИЙ
експансивний (фр., від лат., розширення, поширення) той, що бурхливо, нестримано виявляє свої ...
ЕКСПАТРІАЦІЯ
експатріація; ж. (екс... і лат, батьківщина) добровільне або примусове залишення батьківщини. ...
ЕКСПЕДИТОР
експедитор; ч. (лат., споряджую) службова особа, обов'язком якої є відправлення або супроводження ...
ЕКСПЕДИЦІЯ
експедиція; ж. (лат., приведення в порядок, похід) 1. Відправлення, розсилання. 2. Відділ установи, ...
ЕКСПЕРИМЕНТ
експеримент; ч. (лат., від випробовую) 1. Спроба, дослід. 2. Форма пізнання об'єктивної дійсності, ...
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ
експериментальний той, що грунтується на досліді, спостереженні.
ЕКСПЕРТ
експерт; ч. (лат., досвідчений) фахівець, який здійснює експертизу.
ЕКСПЕРТИЗА
експертиза; ж. (фр., від лат., досвідчений) розгляд, дослідження експертом якихось справ, питань, що ...
ЕКСПЛІКАЦІЯ
експлікація; ж. (лат., від пояснюю, розгортаю) 1. Наукове пояснення, тлумачення. 2. Процес, у ...
ЕКСПЛАНТАТ
експлантат; ч. (лат., викорінюю) частина органа або тканини, яку використовують для ...
ЕКСПЛАНТАЦІЯ
експлантація; ж. (лат., викорінення) вирощування тваринних або рослинних тканин чи клітин або ...
ЕКСПЛОЗІЯ
експлозія; ж. (фр., вибух, від лат., виганяю з галасом) остання, третя фаза (вибух) артикуляції ...
ЕКСПЛОЗИВИ
(фр., вибуховий) вибухові речовини.
ЕКСПЛУАТАТОР
експлуататор; ч. (фр., від лат., букв. - розгортаю) власник засобів виробництва, що привласнює ...
ЕКСПЛУАТАЦІЯ
експлуатація; ж. (фр.) 1. Привласнення результатів праці трудящих власниками засобів ...
ЕКСПЛУАТОВАНИЙ
експлуатований той, що зазнає експлуатації.
ЕКСПОЗЕ
експозе; с. (фр., виклад) 1. Короткий виклад якогось документа, твору тощо. 2. В парламентській ...
ЕКСПОЗИМЕТР
експозиметр; ч. (експози(ція) і ...метр) те саме, що й експонометр.
ЕКСПОЗИТУРА
(лат., виставлений, представлений) те саме, що й агентура. Див. також: агентура
ЕКСПОЗИЦІЯ
експозиція; ж. (лат., виклад, опис) 1. Частина сюжету твору, де змальовується суспільне середовище й ...
ЕКСПОНАТ
експонат; ч. (лат., виставляю напоказ) предмет, продукція, що їх показують на виставці, виставляють ...
ЕКСПОНЕНТ
експонент; ч. (лат., той, що виставляє напоказ) 1. Особа чи організація, що виставляє на виставці ...
ЕКСПОНЕНЦІАЛЬНА ФУНКЦІЯ
(лат., виставляю напоказ) функція виду у=aх, де а - стале число (додатне, але не дорівнює ...
ЕКСПОНОМЕТР
експонометр; ч. (лат., виставляю, показую і ...метр) прилад, яким визначають експозицію при ...
ЕКСПОНУВАТИ
експонувати (лат., виставляю напоказ) 1. Показувати якусь річ у музеї або на виставці. 2. Піддавати ...
ЕКСПОРТ
експорт; ч. (англ., від лат., виношу, вивожу) 1. Вивіз за межі країни товарів, капіталу, цінних ...
ЕКСПОРТЕР
експортер; ч. (фр., від лат., вивожу) особа або організація (країна), яка вивозить товари, капітали ...
ЕКСПРЕС
експрес; ч. (англ., від лат., виразний) швидкісний пасажирський поїзд, судно, автобус, які рухаються ...
ЕКСПРЕС-АНАЛІЗ
експрес-аналіз; ч. (лат., виразний, випуклий і аналіз) сукупність методів кількісного хімічного ...
ЕКСПРЕСІОНІЗМ
експресіонізм; ч. (фр., вираження, виразність) 1. Течія у мистецтві і літературі 20 ст., представники ...
ЕКСПРЕСІЯ
експресія; ж. (лат., вираження, від чітко вимовляю, зображую) виразність, підкреслене виявлення ...
ЕКСПРЕСИВНІСТЬ
експресивність; ж. (фр.) підкреслений вираз почуттів, думок.
ЕКСПРЕСИВНИЙ
експресивний (фр., від лат., виразний, випуклий) виразний, наділений експресією.
ЕКСПРОМТ
експромт; ч. (лат., той, що є під рукою, готовий) принагідний виступ (прозовий, віршований, музичний) ...
ЕКСПРОПРІАТОР
експропріатор; ч. організатор, учасник експропріації.
ЕКСПРОПРІАЦІЯ
експропріація; ж. (лат., від позбавляю власності) 1. Примусове вилучення майна у власність ...
ЕКСТАЗ
екстаз; ч. (гр., нестяма, несамовитість) найвищий ступінь захоплення. Може бути пов'язаний як з ...
ЕКСТЕМПОРАЛЕ
екстемпорале; с. (лат., непідготовлений) класна письмова вправа, переклад з рідної мови на ...

1 2 3 4 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.