Слова на букву Е (849) Словник іншомовнихслів
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник іншомовних слів →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я

Слова на букву Е (849)

< 1 2 3 4 >>
ЕРЛ
ч. (англ.) в Англії за раннього Середньовіччя - представник родової знаті, з 11 ст. відповідає ...
ЕРЛІФТ
ерліфт; ч. (англ., від повітря і підіймання) 1. Пристрій для піднімання крапельної рідини енергією ...
ЕРМІТ
(гр.) відлюдник, самітник, анахорет, мешканець пустелі.
ЕРМІТАЖ
ермітаж; ч. (фр., букв. - келія, від пустельник) 1. Заміський будинок, парковий павільйон. 2. Музей ...
ЕРОЗІЯ
ерозія; ж. (лат., роз'їдання, від роз'їдаю) 1. Руйнування грунту або гірських порід текучою водою. 2. ...
ЕРОС
ерос; ч. (гр.) у давньогрецькій міфології - бог кохання; у давньоримській - Амур, або Купідон.
ЕРОТ
(гр.) у давньогрецькій міфології бог кохання, у давньоримській - Амур, або Купідон. Інша назва - ...
ЕРОТИКА
еротика; ж. (гр., любовні начала) почуттєвість, хтивість, підвищений інтерес до проблем статі.
ЕРОТОМАНІЯ
еротоманія; ж. (гр., любов і ...манія) хворобливо підвищена статева збудливість, психічний розлад ...
ЕРСТЕД
Ерстед одиниця напруженості магнітного поля в СГС системі одиниць; дорівнює напруженості ...
ЕРУДИТ
ерудит; ч. (лат., освічений, вчений) людина, що має глибокі різносторонні знання.
ЕРУДИЦІЯ
ерудиція; ж. (лат., освіченість, вченість, від освічую) глибокі знання в певній галузі науки чи в ...
ЕРУПТИВНИЙ
еруптивний (лат., від вириваюсь назовні) вивержений, вулканічного походження.
ЕРУПЦІЯ
ерупція; ж. (лат., виверження) спалах на Сонці; має вигляд яскравих точок на фоні фотосфери.
ЕРФЛІТ
(англ.) 1. Пристрій для піднімання крапельної рідини енергією стиснутого повітря, змішаного з ...
ЕРЦГЕРЦОГ
ерцгерцог; ч. (нім.) титул австрійських принців до 1918 р.
ЕСЕ
есе; с. (фр., букв. - спроба) короткі наукові, критичні та інші нариси, які відзначаються ...
ЕСЕНЦІЯ
есенція; ж. (лат., суть) 1. Леткі ефірні масла, добуті дистиляцією з рослин. 2. Міцний розчин, витяжка.
ЕСКІЗ
ескіз; ч. (фр., гр., імпровізований вірш) 1. Попередній начерк креслення, картини тощо. 2. Шкіц, нарис ...
ЕСКІЗНИЙ
ескізний намічений в загальних і найхарактерніших рисах; - ескізний проект Див. також: ескіз
ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ
загальні риси й накреслення машини, будови, технологічного процесу тощо.
ЕСКІМО
ескімо; с. (фр., букв. - ескімоський) морозиво в шоколаді на паличці.
ЕСКАДРА
ескадра; ж. (фр.) 1. Оперативно-тактичне з'єднання надводних військових кораблів різних класів. 2. ...
ЕСКАДРИЛЬЯ
ескадрилья; ж. (фр., від ескадра) , тактичний підрозділ військово-повітряних сил, що складається з ...
ЕСКАДРОН
ескадрон; ч. (фр.) тактичний підрозділ у кавалерії.
ЕСКАЛАДА
ескалада; ж. (фр., від лат., драбина) оволодіння муром фортеці за допомогою штурмових драбин.
ЕСКАЛАТОР
ескалатор; ч. (англ., від фр., підійматися) похилий конвейєр у вигляді рухомих сходів.
ЕСКАЛАЦІЯ
ескалація; ж. (англ., поступове розширення, підсилення) у воєнно-політичних доктринах термін ...
ЕСКАЛОП
ескалоп; ч. (фр.) страва з телятини, свинини або баранини; смажені шматочки корейки.
ЕСКАПАДА
ескапада; ж. (фр., витівка, таємна втеча) образлива витівка; ворожий випад.
ЕСКАРП
ескарп; ч. (фр., від іт., укіс) 1. Внутрішня спадина зовнішнього рову укріплення. 2. Протитанкова ...
ЕСКВАЙР
есквайр; ч. (англ., від лат., щитоносець) 1. У феодальній Англії прапороносець, пізніше - одне з ...
ЕСКОРТ
ескорт; ч. (фр., від іт., супровід, охорона) військовий конвой, охорона, супроводження.
ЕСКОРТУВАТИ
ескортувати (фр.) супроводити під охороною, прикриттям, конвоєм.
ЕСКУДО
ескудо; ч. або с. (порт., ісп., букв. - герб, щит) грошова одиниця Португалії (поділяється на 100 ...
ЕСКУЛАП
ескулап; ч. (лат.) 1. Латинська назва давньогрецького бога лікування Асклепія, культ якого був ...
ЕСПАДА
(ісп., шпага; тореро, озброєний шпагою) матадор; учасник кориди, який має завдати бику смертельного ...
ЕСПАДИЛЬЯ
(ісп.) невелика шпага.
ЕСПАДРОН
еспадрон; ч. (фр.) колюча й рубаюча зброя з трохи вигнутим або прямим клинком. Застосовують у ...
ЕСПАНДЕР
еспандер; ч. (англ., від лат., розтягую) спортивний прилад для розвитку м'язів. Складається з ручок, ...
ЕСПАНЬЙОЛКА
еспаньйолка; ж. (фр., іспанський) коротенька гостра борідка.
ЕСПАРТО
(ісп., іспанський дрік) 1. Трав'янисті рослини з роду ковила родини злаків. Поширені на Південному ...
ЕСПАРЦЕТ
еспарцет; ч. (фр., ісп.) рід трав'янистих або кущових рослин родини бобових. Поширені в Європі, ...
ЕСПЕРАНТО
есперанто; ж. або с. (ісп., той, що сподівається) міжнародна штучна мова, яку створив у 1887 р. ...
ЕСПЛАНАДА
еспланада; ж. (фр., площа, відкрите місце) 1. Незабудований простір між мурами фортець або міськими ...
ЕСПРЕСИВНИЙ
(фр.) виразний, випуклий, наділений експресією.
ЕСТАКАДА
естакада; ж. (фр., від прованс., паля, балка) споруда (поміст) для прокладання залізничного або ...
ЕСТАМІНЕ
(фр.) кімната для куріння у ресторанах.
ЕСТАМП
естамп; ч. (фр., від відтискувати, карбувати) твір друкарської графіки, відбиток на папері, шовку ...
ЕСТАФЕТА
естафета; ж. (фр., з іт., від стремено) 1. Термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцями, ...
ЕСТЕЗІОЛОГІЯ
естезіологія; ж. (гр., відчуття, орган чуття і ...логія) розділ анатомії, що вивчає будову й функції ...
ЕСТЕЗІОМЕТР
естезіометр; ч. (гр., відчуття, орган чуття і ...метр) прилад для вимірювання чутливості шкіри до ...
ЕСТЕТ
естет; ч. (гр., той, що відчуває) 1. Особа, яка сприймає зовнішні форми мистецтва відірвано від ...
ЕСТЕТИЗМ
естетизм; ч. суб'єктивний підхід до мистецтва, що грунтується на теорії "мистецтво для мистецтва". ...
ЕСТЕТИКА
естетика; ж. (гр., чуттєво сприйманий) наука про прекрасне та його роль у житті суспільства, про ...
ЕСТЕТИЧНИЙ
естетичний той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.
ЕСТЕТОТЕРАПІЯ
(естетика і терапія) розділ медицини, який вивчає вплив естетичних факторів на здоров'я людини.
ЕСТЕТСТВО
естетство; с. суб'єктивний підхід до мистецтва, що грунтується на теорії "мистецтво для ...
ЕСТОКАДА
(фр., від шпага) прямий, перпендикулярний удар рапірою, шпагою або еспадроном при фехтуванні.
ЕСТРАГОН
естрагон; ч. (фр.) вид багаторічних трав'янистих рослин роду полин родини складноцвітих. У дикому ...
ЕСТРАДА
естрада; ж. (фр., з ісп., поміст, від лат., настил, поміст) 1. Постійний чи тимчасовий, критий або ...
ЕСТРОГЕНИ
(гр., пристрасть, лютість і ген) 1. Жіночі статеві гормони. 2. Органічні сполуки, що виявляють ...
ЕСТРОН
естрон; ч. (гр., пристрасть, лютість) статевий гормон жінок і самок ссавців; те саме, що й фолікулін.
ЕСТРУС
еструс; ч. (гр., пристрасть, лютість) одна із стадій статевого циклу ссавців; тічка.
ЕСТУАРІЙ
естуарій; ч. (лат., від кипіння, хвилювання) широке воронкоподібне гирло річки, що впадає в океан ...
ЕСХАТОЛОГІЯ
есхатологія; ж. (гр., останній, крайній і ...логія) релігійне вчення про кінцеву долю людства і ...
ЕТІОЛОГІЯ
етіологія; ж. (гр., причина і ...логія) вчення про причини та умови виникання хвороб.
ЕТІОЛЯЦІЯ
етіоляція; ж. (фр., робити блідим, бліднути) втрата рослинами зеленого забарвлення (хлорофілу) при ...
ЕТАЗОЛ
етазол; ч. лікарський препарат. Застосовують при пневмонії, ангіні, пієліті.
ЕТАЛОН
еталон; ч. (фр., від виставляти, показувати) 1. Зразкова міра або зразковий вимірювальний прилад. 2. ...
ЕТАМІНАЛ-НАТРІЙ
лікарський препарат. Снотворний засіб. Інша назва - нембутал.
ЕТАН
дифенілметан; ч. (гр., ефір, гірське повітря) органічна сполука, безбарвний горючий ...
ЕТАП
етап; ч. (фр., перегін, перехід) 1. Частина шляху - дистанції. 2. Відрізок часу, відзначений певними ...
ЕТАТ
діацетат; ч. (фр.) 1. Спосіб, стиль життя. 2. Пенсія; платня урядового службовця, його бюджет.
ЕТАТИЗМ
етатизм; ч. (фр., від держава) 1. Політика, яка полягає в активному втручанні держави в економічну ...
ЕТЕРНІТ
етерніт; ч. (лат., вічний) покрівельний матеріал, виготовлений з азбесту та цементу.
ЕТИКА
етика; ж. (лат., гр., звичай) 1. Наука, що вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність моральних ...
ЕТИКЕТ
етикет; ч. (фр., від флам., встромляти) 1. Зведення норм поведінки, порядок дій і правила чемності ...
ЕТИКЕТАЖ
етикетаж; ч. (фр.) у музейній справі - виконані за єдиними принципами щодо обсягу інформації, ...
ЕТИКЕТКА
етикетка; ж. (фр.) 1. Ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або упаковку. На Е. ...
ЕТИЛ
етил; ч. (гр., гірське повітря і матерія) 1. Одновалентний радикал органічної сполуки етану. 2. Е. ...
ЕТИЛАЦЕТАТ
етилацетат; ч. (етил і ацетат) складний ефір, безбарвна летка рідина. Застосовують як розчинник у ...
ЕТИЛБЕНЗОЛ
етилбензол; ч. (етил та бензол) ароматичний вуглеводень, безбарвна рідина. Використовують для ...
ЕТИЛЕН
етилен; ч. (етил) органічна сполука, безбарвний горючий газ. Застосовують для одержання ...
ЕТИЛЕНІЗАЦІЯ
спосіб штучного прискорення достигання плодів і овочів за допомогою газу етилену.
ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ
етиленгліколь; ч. (етилен, гр., солодкий і (алког)оль) органічна сполука, найпростіший двоатомний ...
ЕТИМОЛОГІЗАЦІЯ
етимологізація; ж. (етимологія) встановлення походження слова.
ЕТИМОЛОГІЯ
етимологія; ж. (гр., від істина і слово, вчення) 1. Розділ мовознавства, що вивчає походження слів. 2. ...
ЕТИМОН
етимон; ч. (гр., істина) первісна форма або значення слова.
ЕТИЧНИЙ
етичний пов'язаний з етикою; - етичний релятивізм - етичний етичний соціалізм
ЕТИЧНИЙ ЕТИЧНИЙ СОЦІАЛІЗМ
ідеалістичне вчення, яке намагається обгрунтувати соціалістичний ідеал, виходячи з моральних ...
ЕТИЧНИЙ РЕЛЯТИВІЗМ
методологічний принцип пізнання і тлумачення моралі, суть якого полягає в абсолютизації моменту ...
ЕТНІЦИЗМ
(гр.) віра у багатьох богів, поганство, язичество, багатобожжя.
ЕТНІЧНИЙ
етнічний (гр., народний) той, що належить до якогось народу, його культури, традицій.
ЕТНОБОТАНІКА
етноботаніка; ж. (гр., народ і ботаніка) розділ ботаніки, що вивчає використання рослин різними ...
ЕТНОГЕНІЯ
(гр.) наука про творення звичаїв і характерів народів.
ЕТНОГЕНЕЗ
етногенез; ч. (гр., народ і ...генез) походження народів.
ЕТНОГЕОГРАФІЯ
(гр., плем'я, народ і географія) розділ етнографії, який вивчає склад і розміщення населення земної ...
ЕТНОГРАФІЗМ
етнографізм; ч. (гр.) відтворення традиційних форм побуту, звичаїв, обрядів без заглиблення в ...
ЕТНОГРАФІЯ
етнографія; ж. (гр.) наука, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення ...
ЕТНОЛОГІЯ
етнологія; ж. (гр.) теоретична наука, яка, використовуючи здобутки етнографії, дає картину ...
ЕТНОНІМІКА
етноніміка; ж. (гр.) розділ лексикології, який вивчає назви племен, народностей і народів. Див. ...
ЕТНОС
етнос; ч. (гр., суспільство, група, народ) історично сформована стійка спільність людей - плем'я, ...
ЕТОЛОГІЯ
етологія; ж. (гр., звичай і ...логія) наука, що вивчає особливості поведінки організмів у всіх її ...
ЕТРОЛИ
пластмаси на основі ацетилцелюлози. З Е. виготовляють вироби широкого вжитку.
ЕТУАЛЬ
етуаль; ж. (фр., зірка) модна співачка в театрі легкого, розважального жанру.
ЕТЮД
етюд; ч. (фр., від лат., старанність, заняття) 1. В образотворчому мистецтві - первісний допоміжний ...
ЕТЮДИЗМ
етюдизм; ч. в образотворчому мистецтві - недолік виконання, коли в закінченому творі залишаються ...
ЕУФІЛІН
еуфілін; ч. (гр., добре і зілля) мед. лікарський препарат. Судинорозширювальний і сечогінний ...
ЕФІР
ефір; ч. (гр.) 1. За уявлення давніх греків, сонцесяйний верхній шар повітря, де перебували боги. 2. ...
ЕФІРНІ ОЛІЇ
легкі рідкі суміші органічних речовин із сильним запахом. Містяться у квітах, плодах та листі ...
ЕФІРНИЙ
ефірний (гр.) 1. Леткий. 2. Легкий, тонкий. 3. Той, що належить до ефіру; - ефірні олії
ЕФА
ефа; ж. змія родини гадюкових. Поширена переважно в пустелях Південної Африки, Середньої Азії. ...
ЕФЕБИ
(гр.) у Стародавній Греції - повнолітні юнаки (з 18 років), що навчалися військовому мистецтву і ...
ЕФЕДРИН
ефедрин; ч. алкалоїд, що міститься в деяких видах рослин роду ефедра. Хлористо-водневу сіль Е. ...
ЕФЕКТ
ефект; ч. (лат., виконання, дія, від дію, виконую) 1. Результат, наслідок яких-небудь причин, заходів, ...
ЕФЕКТИВНІСТЬ
ефективність; ж. результат, наслідок будь-яких причин, сил, дій; - економічна ефективність
ЕФЕКТИВНИЙ
ефективний (лат., діяльний, творчий) дійовий; Е-на валюта - наявні іноземні гроші, що перебувають в ...
ЕФЕКТНИЙ
ефектний зроблений з метою справити ефект, враження.
ЕФЕЛЬ
ефель; ч. дрібна і легка фракція порід, яку одержують при промиванні розсипного золота або при ...
ЕФЕМЕРИ
(гр., одноденний) однорічні рослини з коротким періодом розвитку, що тривав кілька тижнів.
ЕФЕМЕРИДИ
(гр., щоденник) 1. Щоденні записи найважливіших подій, які велися при дворі Александра ...
ЕФЕМЕРНИЙ
ефемерний (гр., одноденний) недовговічний, швидкоминущий.
ЕФЕМЕРОЇДИ
(ефемери і ...оїд) багаторічні трав'янисті рослини, надземні частини яких живуть лише протягом ...
ЕФЕНДІ
ефенді; ч. (тюрк., гр., володар) одна з форм ввічливого звертання до чоловіка в Туреччині.
ЕФЕРЕНТНИЙ
еферентний (лат.) той, що виносить; Е-ні судини - судини, що виносять кров, лімфу з органа; Е-ні ...
ЕФЕРИЧНА АБЕРАЦІЯ
фіз. відхил від фокуса проміння, що виходить з однієї точки.
ЕФЕС
ефес; ч. (нім.) держак холодної зброї.
ЕФЕТИ
(гр.) судді у давньогрецьких Афінах.
ЕФУЗІЯ
ефузія; ж. (лат., від розливаю) 1. Виливання лави (магми) на поверхню Землі в процесі вулканічної ...
ЕФУЗИВНИЙ
ефузивний (лат., розтікання, розливання) вивержений; Е-ні породи - магматичні гірські породи, що ...
ЕХІНОКОК
ехінокок; ч. (гр., їжак і коки) вид стьожкових червів, що в дорослому стані паразитують у кишечнику ...
ЕХІНОКОКОЗ
ехінококоз; ч. захворювання; спричинюване паразитуванням у тілі людини та деяких тварин ...
ЕХІНОРИНХ
ехіноринх; ч. (гр., їжак і морда, дзьоб) рід паразитичних колючоголових червів, Живуть у кишечнику ...
ЕХІУРИДИ
ехіуриди; мн. (гр., гадюка і хвіст) клас кільчастих червів (анелід), що живуть на великих глибинах в ...
ЕХОЕНЦЕФАЛОСКОП
(гр., шум, звук, мозок і ...скоп) прилад для виявленая органічних змін у центральній нервовій ...
ЕХОЛОКАЦІЯ
ехолокація; ж. (гр., шум, звук і локація) орієнтація у просторі за допомогою відбитого звуку чи ...
ЕХОЛОТ
ехолот; ч. (гр., шум, звук і лот) 1. Прилад для вимірювання глибини морського дна. 2. Прилад для ...
ЕХОР
ехор; ч. бурятський народний хороводний танець.
ЕШАФОТ
ешафот; ч. (фр.) поміст, на якому здійснювалася страта.
ЕШЕЛОН
ешелон; ч. (фр., букв. - сходинка, ступінь) 1. Частина бойового порядку військ. 2. Частина загальної ...
ЕШЕЛОНУВАТИ
ешелонувати (фр.) розташовувати війська розчленовано (в глиб), поешелонно.
ЕЯКУЛЯЦІЯ
еякуляція; ж. (лат., від вивергаю) випорскування сім'я (сперми) з чоловічого статевого органа; ...
ЕЯЛЕТ
(араб.) турецька провінція, якою править баша. Див. також: баша

< 1 2 3 4 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.007 c.