Слова на букву П (119) Словник мови Стуса
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на букву П (119)

ПІВВАГАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від пів і вагання. Напівступою, як над собою винесений крок задумався і ...
ПІВДУШІ
півдуш, мн., інд.-авт. Похідне від пів і душі. О царство півсерць, півнадій, ...
ПІВЗАМІРИ
-ів, ми., інд.-авт. Похідне від пів і заміри. О царство півсерць, півнадій, півпричалів, півзамірів ...
ПІВЗМАГИ
півзмаг, мн., інд.-авт. Похідне від пів і змагання. О царство півсерць, півнадій, ...
ПІВНАДІЇ
півнадій, мн., інд.-авт. Похідне від пів і надії. О царство півсерць, півнадій, ...
ПІВНЕБЕС
півнебес, мн., інд.-авт. Похідне від пів і небеса. І з тих затятих здвоєних ночей на півнебес ...
ПІВПРИЧАЛИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від пів і причали. О царство півсерць, півнадій, ...
ПІДОСІНЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Такий, що буває на початку осені. Ходімо, розпачу мій підосінений, в високу рань. ...
ПІДПАДЬОМ
незм., рідко. Дія за знач, підпадьомкати – видавати своєрідні уривчасті звуки (про ...
ПІККОЛО
(італ. piccolo, букв. – маленький), незм., муз. Назва найменшого за розмірами і найвищого за звучанням ...
ПІРОФОРНИЙ
(< грец. pyr — вогонь і phoros — той, що несе), -а, -е. Той, що сам займається. Стигми тіл — це стигми душ. ...
ПІТИ
-ію, -ієні, недок., рідко. Співати. Задуже піють українські гони і потечуть колись по ринвах рліль. ...
ПАВІТТЯ
-я, збірн., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і віття. Щось, що нагадує віття. Ледь очі стулиш — ...
ПАВЕРХ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") верх. Щось, що нагадує верх. Тут наверх, наниз, пажиття і ...
ПАЖИТТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і життя. Щось, що нагадує життя. Тут наверх, паниз, ...
ПАЛІМПСЕСТ
(грец.) -а, ч. Древній рукопис на пергаменті, написаний по змитому тексту. "Палімпсести" назва ...
ПАЛІСАНДР
(франц. palissandre) -а, ч. Назва цінної деревини деяких південноамериканських видів дерева родини ...
ПАНІГОТЬ
панігтя, ч., інд.-авт. Похідне від ніготь. І разом з тобою ми заходимося визбирувати роздаровані ...
ПАНЕГІРИТИ
-ю, -иш, недок., перех. Дієслово до панегірик (грец. panegyrikos — урочиста промова). 1. Похвальна промова ...
ПАНИЗ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і низ. Щось, що нагадує низ. Тут наверх, паниз, пажиття і ...
ПАНИЧ
кручений панич, бот. багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими ...
ПАНТИ
-ів, мн. Молоді, ще м'які, покриті шерстю роги плямистого або звичайного оленів, які ...
ПАНТОКРАТОР
(грец. вседержитель), -а, ч. Назва різних божеств, пізніше переважно ім'я Бога іудеїв та християн, а ...
ПАНТРУВАТИ
-ую, -уєш, недок., перех і неперех. 1. Дивитися пильно, уважно. 2. Доглядати кого-, що-небудь, дбати про ...
ПАПУША
-і, ж., розм. Те саме, що пачка, в'язка, тюк. Був дощ. Була пора смеркань. І зворохобшшся душі, і ...
ПАРАВАН
-а, ч., діал. Ширма. І в ту хвилину я збагнув: ховається життя за смерті паравани ажурові... (ЧТ:42).
ПАРКИ
(лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі. Лише тримайсь руками ...
ПАРСУНА
-и, ж., розм., заст. Обличчя. Ти, наче Богородиця, мені ввижаєшся, лише склепляю очі, а довкурги ...
ПАРУРА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і рура. Щось, що подібне до рури. Те безмежжя ...
ПАСКІН
паскону, ч., інд.-авт. Похідне від па... ("подібний") і скін. Щось, що нагадує скін, почуття скону. Тут ...
ПАТИК
-а, ч. Те саме, що палиця. Ти досі висох на патик? То долучайся до казарми. (ЧТ:97).
ПАТИНКИ
-ів, ми., заст., іст. Туфлі без закаблуків у деяких східних народів. За третім сном, В хатні ...
ПАХОЛОК
-лка, ч., заст. Слуга. Сколінені мужі і ниці пахолки німотні руки перед себе рвуть. (ЗД:69).
ПАХОЩ
-у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі. З ціложиттсвого ждання Ти смерть на кілька літ ...
ПЕГАС
(грец. P
ПЕКЕЛЬНОЗОРИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від пекельний і зір. Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий, за ...
ПЕЛЕХАТИЙ
-а, -е, розм. 1. Із довгим, густим, скуйовдженим волоссям (про людину); із довгою, густою шерстю (про ...
ПЕНАТИ
(лат. Penates), -ів, мн. 1. У давньоримській міфології – боги-охоронці, що забезпечували добробут ...
ПЕРЕВІЛГЛИЙ
-а, -е. Див. вілглий. Перезволожений.
ПЕРЕДЖИТТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від перед і життя. ...пробути в переджитті, наприпочатку спроб в ...
ПЕРЕДЗИМ
-и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і зима. Бо відколи із передзим накотився гримучий грім, і ...
ПЕРЕДКІНЕЦЬ
-нця, ч., інд.-авт. Похідне від перед і кінець. Прагни стрімголов на ту тропу, що яра, наче ...
ПЕРЕДУМИ
передум, мн., інд.-авт. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемети. (ЧТ:50).
ПЕРЕДУТРАТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від перед і утрата. Обгасли зорі. Лиш одна світила передутратою усіх ...
ПЕРЕЗЛО
-а, с., інд.-авт. Похідне від пере... і зло. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемсти. ...
ПЕРЕМОВКЛИЙ
-а, -е, дієпр. інд.- авт. Похідне від пере... і мовчати. Сюрчали сторожі, громохкі постріли колошкали ...
ПЕРЕМСТА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від пере... і мста. Світ залито густою смолою передум, перезла, перемсти. ...
ПЕРЕТИКА
-и, ж., діал. Перегорода, перетинок, смуга дерев, чагарника і т. ін. Тюремний квітень ...
ПЕРУН
-а, ч. Бог блискавки й грому в давніх слов'ян-язичників. Як відпливуть мужі — круглясті ...
ПИЖМО
-а, с., бот. Багаторічна трав'яниста або кущова рослина родини складноцвітних, окремі види якої ...
ПИРІЙ
-ю, ч., бот. Травниста багаторічна рослина родини злакових, звичайно бур'ян; інколи використовують ...
ПЛАЙ
-ю, ч., діал. Стежка в горах. Так тільки Євген, лиш Євген так один розмовляє — струмок повесняний ...
ПЛЕКСИГЛАС
(нім. Plexiglas, plexus — переплетений і нім. Glas – скло), -у, ч. Прозора безбарвна пластмаса, міцне органічне ...
ПЛИСКА
-и, ж., орн. Перелітний невеличкий птах з рухливим довгим хвостом; живе біля водойм. Горобчик ...
ПЛОСКІННИЙ
-а, -е. Виготовлений з плосконі. Заснеш — і волохаті, як клубки, намотані віками, глухо ...
ПЛОСКІНЬ
плосконі, ж. Чоловічі рослини конопель, а також волокно з них. А дні біжать і поплавець ...
ПОВІЙ
-вою, ч., бот. Багаторічний виткий трав'янистий бур'ян із дзвіночкоподібними квітками; ...
ПОВЕСІННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від по... і весна. А за вікном Реве повесіння, Вантажене снігом і кригою... ...
ПОВЕЧІР'Я
-я, с., інд.-авт. Похідне від по... і вечір. І над тим над вишневим, над карим твоїм повечір'ям, як ...
ПОВНОГОРЛЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від повний і горло. До гори, до рік, до повногорля, повногруддям зобов'яж ...
ПОГРЕБ
-у, ч., заст. Похорон. Надибую пісню, ловлю їй до тону шовкового голосу (зацний погреб). (П-1:28).
ПОДЗВІН
-вону, ч., інд.-авт. Ім. до подзвонювати. За частоколом років і зчастих бід, за німотою снів лягла ...
ПОДИР
-а, ч. Довга риза старозавітних священиків. Діти сплять. А той, що в довгому подирі, з усіх кутків ...
ПОДОЩІВ'Я
-я, с., інд.-авт. Похідне від по... і дощ. Це спокій Людмили? Це самозречення Валі? Це нестерпна жага ...
ПОЖЕЖНОВИЇЙ
-я, -є, інд.-авт. Прикм. до пожежа і вия, -ї, заст. – шия. Я круторогий, я пожежновиїй, зміїно вогневіє ...
ПОЗАПРОСТІР
-стору, ч., інд.-авт. Похідне від поза і простір — той, що перебуває поза простором. Як вікна в ...
ПОЗАЧАС
-у, ч., інд.-авт. Похідне від поза і час — той, що перебуває поза часом. Як вікна в позапростір, ...
ПОКОТЬОЛО
-а, с. Дерев'яна дитяча іграшка, що мас форму обруча. О покотьоло губ, і рук, і ніг, о вовча хіть і ...
ПОЛІФЕМ
-а, ч. У давньогрецькій міфології циклоп, син Посейдона і німфи Тооси, страшний і кровожерний ...
ПОЛИК
-а, ч., діал. Верхня частина рукава сорочки. // Поперечна вишивка на верхній частині рукава сорочки, ...
ПОЛЛЕДРО
(іспан. polledro), незм. Багатогранник. Яма крокодиляча і велья і полледро — тільки це твоє! (П-1:163).
ПОМЕЖІВ'Я
-я, с., інд.-авт. Похідне від по... і межа — за межею. Кажи — занадто ми передовіряємо себе тому, ...
ПОНІЧ
поночі, ж., інд.-авт. Похідне від по... і ніч. Громадились тороси криги, поніч голодними світилася ...
ПОНЕВАЖАТИ
-аю, -єш, недок., перех., рідко. Те саме, що зневажати. Ти один. Ти самотник. Усамітнився світ од ...
ПОПЕРЕДСМЕРТНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від поперед і смертний. Те, саме що передсмертний. ...але не 'ддай нікому ні ...
ПОРАННІЙ
-я, -с, інд.-авт. Те саме, що ранній. Коли проводять нас поранні пристрасті, вони — ведуть. (ЗД:141).
ПОРЕНЧАТА
-чат, мн., діал. Поручні, бильця. Що не сподівався, недовірку, лиха ждав, а не хотів добром. Потім ...
ПОРОЖНЬОСЕРДИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від порожній і серце. Порожньосердий вибільшився світ, мов простору ...
ПОСМЕРК
-у, ч., інд.-авт. Похідне від смерк. Як сонце посмерку пече! Як приском обдає! (ЗД:89); Та невідомінь, ...
ПОСТАВЕЦЬ
-вця, ч., заст., іст. Рід ковша для пива, меду, квасу і т. ін. Звіром вити, горілку пити — і не чаркою, ...
ПОСТОРОНОК
-нка, ч. Міцний ремінь або мотузок, що з'єднує в упряжці хомут з орчиком. Світ збожеволів і рве ...
ПОТАЙМИР
-у, ч., інд.-авт. Інший вимір, інший світ. Високі думи промайнули, в потаймиру — ...
ПОТЕРПАТИ
-аю, -єш, недок., розм. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь; боятися. ...але потерпаєш, що вона ...
ПОТЕРЧА
-ати, с., фольк., заст. Дитина, що вмерла нехрещена. І стіл, і череп, і свіча, що тіні колихає, і те ...
ПОТИР
-а, ч. Чаша чи келих для ритуальних християнських релігійних обрядів. Кохана спить. У ярому потирі ...
ПОТОРОЧ
(потороча), -і, ж. Те саме, що привид. ...а я, малий і недолугий гном, тягнусь до неї крізь округлі ...
ПОЧЕЗАТИ
-аю, -аєш, недок., неперех., розм. Те саме, що зникати. Смерть розлетілася на друзки, замерехтіла в ...
ПРАДЖЕРЕЛО
-а, с., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній, пор. прародич, прадід) і джерело. Давнє ...
ПРАЛІТА
праліт, мн., інд.-авт. Похідне від пра... (в значенні давній) і літа. Минулі літа. Забудься. Стань. І ...
ПРАПЕРВНІ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від пра...(в значенні давній) і первень. Першоелемент, першоначало. Що б то ...
ПРИГРА
-и, ж., заст. 1. Акомпанемент. 2. Час, коли рояться бджоли. Самотність аркою повисла над райські кущі ...
ПРИЗАХОДИ
-ів, мн., інд.-авт. Час, коли заходить сонце. Прижухлий клониться пирій на призаходи дня. (П-2:92).
ПРИПОЧАТОК
-у, ч, інд.-авт. Те саме, що початок. Набухле серце облютус — як не урветься твій терпець, і вже в ...
ПРИСК
-ску, ч., рідко. Гарячий попіл з жаром; жар. Як сонце посмерку пече! Як приском обдає! (ЗД:89).
ПРИСМОКТИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від присмоктати. ...і п'ють з тебе душу: присмоктами хвиль, присмоктами ...
ПРИТІНЬ
-і, ж., інд.-авт. Те саме, що тінь. Ти тінь. Ти притіпь. Смерк і довгий гуд і зелень бань... (П-1:1 34).
ПРИТУГА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від туга. ...що не рядок — то самота жіноча, притуга, біль, і гіркота, і ...
ПРОВІЛГЛИЙ
-а, -е. Див. вілглий. Зволожений.
ПРОВЕСНА
-и, ж. Рання весна, початок весни. У нас тепер провесна в селищі... (ЗД:64).
ПРОДУМИ
продум, мн., інд.-авт. Похідне від продумати. Досить: живи у продумах. Так бог велів. (ЧТ:118).
ПРОКІЛЬЧИТИСЯ
Див. кільчитися. Пускати кільчики, паростки; проростати.
ПРОКРУСТ
-а, ч. В давньогрецькій міфології знаменитий розбійник, який виготовив два ложа. На велике ложе ...
ПРОМЕТЕЙ
(грец. Prom
ПРОМИГЦЕМ
незм. Присл. до промигтіти, промайнути. А час мене веде, а час мене жене, і промигцем горить на ...
ПРОРОСТЕНЬ
-стня, ч., інд.-авт. Ім. до проростати. І проростень, і бугила, і жалом жалощів тріпоче доба і не ...
ПРОСТОГОЛОСИТИ
-шу, -сиш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від просто і голосити. Чого триндичити всякчас: „душа ...
ПРОТИПОТІК
(протипотоки), -току, ч., інд.-авт. Похідне від проти... і потік. Протипотік — запраг гори, як горя ...
ПРОТОБАЖАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від гр. protos — перший і бажання. Первинне бажання. Може, Бог чуттями ...
ПРОШВА
-и, ж. 1. Смужка мережива або вишитої тканини, вшита чи призначена для вшивання у виріб з тканини. 2. ...
ПРОШКУВАТИ
-ую, -уєш, недок., розм. Йти навпростець, напрямки. Межею ж, креслячи невтомною рукою якісь ...
ПРУЖНОГОЛОСИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і голос. ...янгольський мосянжний хор гучить на присілки і ...
ПРУЖНОТІЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від пружний і тіло. Утоплюсь І в зубах затисну слово те пружнотіле, як ...
ПРЯСЛО
-а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ...
ПУГА
-и, ж. Прикріплений до держака мотузок або ремінець, яким поганяють тварин; батіг. А ця урубана ...
ПУГАЧНИЙ
-а, -е. Прикм. до пугач — хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться нічними ...
ПУРГ-СНІГИ
-ів, мн., інд.-авт. Похідне від пурга і сніги. Лиш модрини гудуть, гудуть мо- дрини, а вітри ...
ПУРХАВИЙ
-а, -е. Прикм. до пурхати — легко перелітати з місця на місце. І червоні цятки пурхавих птиць, ...
ПУСТОГРАФКИ
-ок, мн., інд.-авт. Порожні, незаймані місця. Душ намарне ґвалтування без причини, без мети. Соти ...


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.