Слова на букву В (109) Словник мови Стуса
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник мови Стуса →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Я E

Слова на букву В (109)

ВІВЕРИЦЯ
-і, ж., діал. Білка. Пор. вище вивірка. промайне за крутоярам Мавка, до вівериці руки простягне. ...
ВІДВІЛЬГЛИЙ
-а, -е. Див. в
ВІДВОЛОДАТИ
-аю, -єш, док., перех., заст. Привести до свідомості. // Вилікувати важкохворого старанним ...
ВІДРОГА
-и, ж., рідко. Відгалуження гори, стовбура дерева, дороги, ріки тощо. Щоб там, де обрій оплели ...
ВІДТОНКОГОЛОСИТИ
-шу, сиш. Док. до тонкоголосити. Закінчити, завершити тонкоголосити, видавати звуки тонким голосом.
ВІДТРУТИТИ
-учу, -утиш, док., перех., рідко. Те саме, що відштовхнути. З ціложиттєвого ждання Ти смерть на ...
ВІЗІЯ
-ї, ж., рідко. Те саме, що привид. Елізію потьмилися поля, і я втікаю в світ забутих візій, планету ...
ВІЛГЛИЙ
(відвільглий, звільглий, одвільглий, перевілглий, провілглий), -а, -е. Те саме, що вологий. Цупких не ...
ВІТРОВІННЯ
-я, с., поет. Віяння вітру. Він змеле зерно ще своє тут, де гроза реве у небі, де Україна грози ...
ВІФЛЕЄМ
(церк.-слов.; др.-євр. Бетле-Хем, суч. Бейт-Лахм), -у, ч. Місто в Палестині, на південь від Єрусалима. ...
ВАЛУВАТИ
-ує, -уєш, недок., неперех. 1. Невгамовно гавкати. 2. Рухатися суцільною масою. Дороги валували, як ...
ВАЛЬКИР
-а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Покрий на засув двері. В ...
ВАЛЬОК
-а, ч. Грудка мокрої глини, приготована для обмазування чи для складання стін будинків. Робітниче ...
ВЕЛЕЛЮДДЯ
-я, с. Скупчення великої кількості людей. Забудься. Стань. І зачекай мене на самоті в такому ...
ВЕЛЕРЕЧИВИЙ
-а, -е, заст., ірон. Багатослівний, пишномовний. Бо в кожнім покрику гучнім, У кожнім слові, Ми ...
ВЕЛЬЗЕВУЛ
-а, ч. У християнських уявленнях демонічна істота. На вітрі струмує осика і сяєвом сходить ...
ВЕЛЬЯ
(іспан.), -ї, ж. Свічка. Яма крокодиляча і велья і полледро — тільки це твоє! (П-1:163); І що кигиче в ...
ВЕРВ
-і, ж. Давньоруська сільська поземельна община, члени якої були зв'язані круговою порукою. Щоб ...
ВЕРИГИ
-иг, мн., заст., іст. Залізні ланцюги, які носили на тілі релігійні фанатики з метою ...
ВЕРЦАДЛО
-а, с., заст. Дзеркало. Зроби — і увійдеш в верцадло, Зроби — і станеш двійником, Зроби — і потім ...
ВЕРША
-і, ж. Сплетена з лози риболовна снасть, що має форму лійкоподібної корзини. ...а як вершу поставиш ...
ВЕСЬ
-і, ж., заст. Село. Намистом огнів озиваються весі і гради. Зболілим видінням снується нам сон ...
ВИБАЛУШЕНИЙ
-а, -е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до вибалушити — широко розкривати, витріщати. Широко розкритий, ...
ВИБЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Дієпр. до вибити. За життя — розплата: лізь до могил до виблих. (ЗД:83); небокрай ...
ВИВІРКА
-й, ж. Те саме, що білка. Ще потерпас вивірка битий горіх брати з твоєї долоні. Вчися чекати. ...
ВИЖАЛЮВАТИСЯ
-лююсь, юєшся, недок., неперех. Похідне від вижалітися — добитися чого-небудь жалобами, ...
ВИЖИНИ
-ин, мн. Жнива. Дивись і жди високого зрідніння душі і тіла, неба і землі, як на пругкому піднесе ...
ВИЖИТТЯ
-я, с., інд.-авт. Дія за значенням вижити. Лише воління, подолання — мов ...
ВИНОГРАЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від вино і грати. Де радість в голубому винограї Котрий міняє кольори й ...
ВИПЛЕСКИ
-ів, ми., інд.-авт. Ім. до виплеснути. летить орда смертельно-хорих виплесків пекельних кажанів. ...
ВИРВА
-и, ж. 1. Вибита ким-, чим-небудь, вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір. 2. Глибока яма у ...
ВИСКАЛКА
-и, ж. Віддієслівне утворення від вискалити, вискаляти. Вискалки твої — мов зайчики у чорнім ...
ВИСНЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Одержаний внаслідок сну, уві сні. ...оця утеча в самоповертання — це ніби виснений ...
ВИСОКОГОРЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від високий і горло. Летить крилатолезо на утлу синь, високогорлі ...
ВИТИШЕНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до витишити. Сповнений тиші. Сиве небо, пролите ...
ВИЧАМРІЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Дієпр. пас. мин. ч. до вичамріти. ...оце Дніпро, це жайвірна — Софія, а це Ярила ...
ВОЇ
мн., книжн., уроч. Воїни. Щоб переможцями вертали вої... (ЗД:71).
ВОЛОВОДИТИ
-джуся, -дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час; 2. Водитися, возитися з ...
ВОЛОГОГОРЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від вологий і горло. Вологогорлі солов'ї світанок дрібно пантрували... (Т.1, ...
ВОЛОС
-а, ч. У давньоруській міфології бог скотарства, що поєднував людей та тварин. За ...
ВОЛОСОЖАР
-у, ч., астрон. Народна назва групи зірок (плеяди), розташованої в сузір'ї Тельця. Походження назви ...
ВОЛОТТЯ
-я, с. Колоски проса чи вівса. ...кремезні кількасотлітні кореневища почали випростовуватися до ...
ВОМПИТИ
-плю, -пиш, недок., діал. Вагатися; соромитися. А там, де сто зневір чигає, сто спроневір — отам ...
ВОРАТИСЯ
-рюся, -решся, недок. Орючи, займати, захоплювати зайву або чужу ділянку землі. Ти ворався один між ...
ВОРИННЯ
-я, с. 1. Зрубаний тонкий довгий стовбур дерева, який використовують для огорожі; жердина. 2. рідко. ...
ВОРОК
(польс. w(rek), -а, ч., діал. Мішок. Вузенький ворок — тісно тут мені, щоб радість розпросторити. (П-1:135).
ВРУНИ
врун, мн., с.г. Густі сходи посівів. ...та сосни (ті, що соснами зовуться), та тиша (ледве врунами ...
ВСЕБІДИ
всебід, мн., інд.-авт. Похідне від все і біди. Ачи твою подобу збагнуть — бодай в передкінці ...
ВСЕБІДИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і бідний. Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий нагірний, ...
ВСЕБЕЗОДНЯ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від все і безодня. Земля посовгнулась. Пливе розщілиною всебезодні. (П-1:185).
ВСЕБЕЗРУХ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від все, без і рух. У штольнях ночей вертикальних іде схарапуджене ...
ВСЕБЛАГІСТЬ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від все і благість. Бо я між небом і землею спинився в леті — посеред ...
ВСЕВІДРАДА
-и, інд.-авт. Похідне від все і відрада. Треба щедро — серцем одним, устами ледь розпуклими — ...
ВСЕВІКИ
(всев
ВСЕВІКНА
всевікон, мн., інд.-авт. Похідне від все і вікна. Заплакані вікна. Всевікна твої. Готуйся до злету. ...
ВСЕВЕЛЬМОЖНИЙ
(усевельможний), -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і вельможний – "знатний, могутній". Розкоше світу, ...
ВСЕВЛАДНО
присл., інд.-авт. Похідне від все і владно. Коли прищухло довкруги, поближнє усевладуще ревом так ...
ВСЕГІН
-гону, ч., інд.-авт. Похідне від все і гін. Ця дорога вседороги всенезустрічі — всегону. Позирай ...
ВСЕГЛЯДНО
присл., інд.-авт. Похідне від все і глядіти. Снують думок рої, котрим немає ради (смертельні ...
ВСЕГНІВНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і гнівний. Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий нагірний, ...
ВСЕГОЛОДНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і голодний. Народжені мої бажання, усенестерпні, ...
ВСЕДОБРО
-а, с., інд.-авт. Похідне під все і добро. Спасенної тримайся криги, пречистої тримайся ...
ВСЕДОРОГА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і дорога. Ця дорога вседороги всенезустрічі – всегону. Позирай ...
ВСЕДОРОГИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і дорогий. Земля хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна ...
ВСЕЗАДУМА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і задум. Пірни у всезадуму і збавляй безчасся. (П-1:178).
ВСЕЗНИЩЕННИЙ
(усезнищенний), -а, -е, інд.-авт. Похідне від все і знищенний. Підноситься душа моя ...
ВСЕКВОЛИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і кволий. Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий нагірний, ...
ВСЕМЕЖА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і межа. Ти ще — ось-ось. Допіру-но ступив за всемежу. (П-1:182).
ВСЕМОЛОДИЙ
-а,-е, інд.-авт. Похідне від все і молодий. Усесвіту пустеля небавом нас огорне, і мертва не ...
ВСЕНАЧУВАННИЙ
-а, -е, інд.- авт. Похідне від все і начуватися. І торопкі всеначуванпі кроки, то лис блукає — із ...
ВСЕНЕДОЧЕКАВШИСЯ
дієприсл., док., інд.-авт. Похідне від все і не дочекатися. Ну й долечка! Прождати на життя — і ...
ВСЕНЕЖДАННИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і не ждати. я забуваюся, коли цнота пречистого пребілого ...
ВСЕНЕЗУСТРІЧ
-і, ж., інд.-авт. Похідне від все і (не)зустріч. Ця дорога вседороги всенезустрічі — ...
ВСЕНЕЗУСТРІЧ-ВСЕГІН
-гону, ж., інд.-авт. Похідне від всенезустріч і всегін. Ця дорога вседороги, всепезустрічі- ...
ВСЕНЕПІЗНАНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і непізнаний. ...попелясті зозулі вістили роки: жий однині на ...
ВСЕНЕПОГАСНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і непогасний. оце світіння полохких світань світів жертовних, що ...
ВСЕНЕПОКОРА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і непокора. Страшна ковбаня — чорна і масна. І дух тяжкий повзе, ...
ВСЕНИЩІВНІСТЬ
-ності, ж., інд.- авт. Похідне від все і нищити. І ти збагнеш обнавіснілу всенищівність роду. (П-1:144).
ВСЕОБРІЙ
-ю, ч., інд.-авт. Похідне від все і обрій. Старечою ходою із костуром — іще бриниш мені всеобрієм. ...
ВСЕОБРУШАТИ
-аю, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і обрушати. Та всеобрушає нестерпно двопогляд. У ...
ВСЕОЧІ
-чей, ми., інд.-авт. Похідне від все і очі. Узорені, роздумані, прозорі — вони одне високе ...
ВСЕПАМ'ЯТКИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і пам'яткий. Володарю своєї смерті, доля — всепам'ятка, всечула, ...
ВСЕПЕКЕЛЬНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і пекельний. Сяє срібне серце землі всепекельними калюжами. (П-1:173).
ВСЕПЕРЕЙМАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від все переймання. Жду день при дні, та, мабуть, не ...
ВСЕПЕРЕЛЕТ
-у, ч., інд.-авт. Похідне від все і перелет. Це божевілля пориву, ця рвань всеперелетів — з пекла і ...
ВСЕПЕРЕЛЯК
-у, ч., інд.-авт. Похідне від все і переляк. Куди сховатись, аби втекти глухонімого болю і ...
ВСЕПОПЕРЕДУ
присл., інд.-авт. Похідне під все і попереду. Іду до вас -- ви всепопереду, за заримим обрієм моїм. ...
ВСЕПРОЗРІННЯ
-я, с., інд.-авт. Похіднс під все і прозріння. На всерозхресті люті і жаху, на всепрозрінні ...
ВСЕПРОЩАЛЬНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і прощатися. Земля хитлива і плавка — вседорога і всепрощальна ...
ВСЕПРОЩАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне під все і прощання. Що мав – привиділось, причулося, на всенезустріч, ...
ВСЕРОЗКРИЛЕННИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і розкрилити. Моя душа, запрагла неба, всерозкриленна, держить ...
ВСЕРОЗЛУКА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і розлука. Сягни рукою — і не досягнеш ні краю всерозлук, ні муки ...
ВСЕРОЗХРЕСТЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне під все і хрест. На всерозхресті люті і жаху, на всепрозрінні смертного ...
ВСЕСАДНО
присл., інд.-авт. Похідне під все і садний. Меркавий місяць був посів на всю околицю, ...
ВСЕСПАДНИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і спадний. О, прощавайте! Не стрітись удруге. Ти всеспадна вже, ...
ВСЕСПАЛЕННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від все і спалення. Всеспалення Твоє автодафе — перепочинок перед різнім ...
ВСЕСПОГАДУВАТИ
-ую, -єш, недок., перех., інд.-авт. Похідне від все і спогадувати. Як лев, що причаївся в хащах ...
ВСЕТРИВОГА
-и, ж., інд.-авт. Похідне від все і тривога. Надимляється дорога від диявола до Бога, вслід ступає ...
ВСЕЦАРСТВІЄ
-я, с., інд.-авт. Похідне від все і царствіє. Оце й бо він, твій люд. Оце й бо він, твій ...
ВСЕЧЕКАННЯ
-я, с., інд.-авт. Похідне від все і чекання. Це все юрма. І ніч. І брат мій спить. Росте під стелю ...
ВСЕЧУЛИЙ
-а, -е, дієпр., інд.-авт. Похідне від все і чути. Володарю своєї смерті, доля — всепам'ятка, всечула, ...
ВСЕЩЕДРИЙ
-а, -е, інд.-авт. Похідне від все і щедрий. Тож — в неба провалля в бездоння, бездолий нагірний, ...
ВСПАК
(успак), присл., розм. Назад; у протилежний бік. Мигоче, мов відьмак, паркан пекельнозорий, за ...
ВТЕКИ
мн., інд.-авт. Похідне від втеча. Коли докучили ці втеки — в лет, до вогненної пащеки. Як він ...
ВТЕЛЮЩИТИ
-щу, -щиш, док., перех., фам., перен. Витратити гроші, час тощо на річ, справу, яка цього не варта або не ...
ВУРДА
-и, ж., зах. Варений невитриманий сир. Вода – як вурда переляку. (ЗД:63).
ВУРДАЛАК
-а, ч. У деяких слов'янських народів мертець, що виходить вночі з могили, щоби ссати кров людей, які ...
ВУРДИТИСЯ
-диться, недок, перех. Те саме, що скипатися. Ой жаль стоїть по всіх, кутках, ой фіолетний жаль, і ...
ВШРУБОВУВАТИСЯ
-юсь, -єшся, недок., перех., інд.-авт. Увіходити, вгвинчуватися у що-небудь. Вшрубовувався ...


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.