Слова на букву З (1109) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву З (1109)

< 1 2 3 4 5 > >>
ЗВІСТКА
повідомлення, вістка, вість; (ненадійна) чутка, поголоска; ЖМ. знак, ознака, прикмета.
ЗВІТ
рапорт, донесення; (службовий) справоздання.
ЗВІТУВАТИ
робити, звіт, рапортувати, докладати, доносити.
ЗВАБА
принада, ваба, сил. спокуса; З. П. принадність, чарівність.
ЗВАБЛИВИЙ
манливий, привабливий, вабливий, сил. спокусливий, звабний, знадний, знадливий; (вигляд) принадний, ...
ЗВАБЛЮВАТИ
приваблювати, заманювати, принаджувати; (хлопця, дівчину) знаджувати, спокушати, збивати з розуму; ...
ЗВАБНИК
спокусник, баламут, звідник.
ЗВАГА
відвага, рішучість, сміливість.
ЗВАДА
НЕЗГОДА, РОЗБРАТ, СВАРКА.
ЗВАЖАТИ
брати до уваги, враховувати, мати на увазі; (на що) рахуватися з, числитися з.
ЗВАЖЛИВИЙ
рішучий, сміливий.
ЗВАЖУВАТИ
важити; П. оцінювати, обмірковувати, обдумувати.
ЗВАЖУВАТИСЯ
важитися; П. наважуватися, насмілюватися, набиратися духу; док. ід. ЗВАЖИТИСЯ НА ВСЕ, пуститися на ...
ЗВАЛЮВАТИ
(з ніг) валити, (ліс — ще) рубати; (з плечей) скидати; (обов'язки) накладати, перекладати; (вину) ...
ЗВАЛЮВАТИСЯ
падати, перекидатися; (на плечі) лягати; (раптом) падати, як сніг на голову, несподівано з'являтися ; ...
ЗВАНИЙ
прошений, проханий, кликаний, (гість — ще) запрошений.
ЗВАННЯ
ранґ, ранґа, титул, сов. чин.
ЗВАТИ
іменувати, давати ймення; називати, прозивати; (з пошаною) величати; (у гості) кликати, запрошувати, ...
ЗВАТИСЯ
див. НАЗИВАТИСЯ.
ЗВЕЛИЧУВАТИ
ВИХВАЛЯТИ, прославляти, підносити на щит , складати хвалу кому.
ЗВЕРНЕННЯ
відозва, заклик, ур. маніфест; (до влади) апеляція; Р. звертання.
ЗВЕРТАТИ
повертати, збочувати; (- дорогу) завертати, скручувати; (провину) ЖМ. спихати, звалювати; (борг) ...
ЗВЕРТАТИСЯ
зст. обертати слово, обертатися із словом, (до громади) апелювати; (до лікаря) вдаватися; (з боку на ...
ЗВЕРХНІЙ
зовнішній, поверхневий; (огляд) поверховий; (погляд) гордовитий, пихатий, зарозумілий; (усміх) ...
ЗВЕРХНІСТЬ
перевага, вищість, кн. примат; (до кого) зневага, погорда, пор. ПИХА; У ФР. влада .
ЗВЕРХНИК
начальник, керівник, провідник, управитель.
ЗВЕРХУ
пр., поверх, зверх, не внизу; ззовні, на поверхні, не всередині; згори.
ЗВЕСЕЛЯТИ
веселити, розважати, обр. звеселяти серце ; (очі) тішити, радувати; (землю) прикрашати, красити.
ЗВИВАТИ
згортати, скручувати, сплітати; (волосся) Б. З. завивати, кучерявити.
ЗВИВАТИСЯ
скручуватися, сплітатися; (- тіло) вигинатися; (з болю) корчитися, борсатися; (- шлях) гадючитися, ...
ЗВИВИСТИЙ
покручений, в'юнкий, гадючкуватий, хвилястий, зміястий, петлястий, кривулястий, кн. ...
ЗВИКАТИ
обвикати, призвичаюватися, принатурюватися, жм. наламуватися, д. привикати; (до горя) миритися з; ...
ЗВИКЛИЙ
обвиклий, навиклий, привиклий; (- око) призвичаєний, натренований.
ЗВИНЕНИЙ
звинутий, згорнутий, згорнений, скручений.
ЗВИНУВАЧУВАТИ
д! ВИНУВАТИ
ЗВИСОКА
пр., згори, з височини; П. зарозуміло, гордовито, пихато, зневажливо, згірдно, з погордою; (мовити) ...
ЗВИТЯЖЕЦЬ
переможець; З. П. герой, витязь, лицар.
ЗВИЧАЙ
традиція, заведення, ЗАВІД, ф. заведенція, поведенція, г. установа; ЖМ. манера, звичка; З. чемність, ...
ЗВИЧАЙНИЙ
пересічний, буденний, прозаїчний, кн. ординарний, жм. сірий; (устрій) звичний, нормальний, ...
ЗВИЧАЙНО
пр., нормальним ходом і пох. від ЗВИЧАЙНИЙ; ВСТ. ясна річ , відомо, звісно, що й казати, як водиться, ...
ЗВОДИТИ
(сходами) супроводити; (очі) підносити, підводити; (з ч. не) не спускати ; (з пуття) збивати; (з лави) ...
ЗВОДИТИСЯ
(сходами) сходити, підійматися, здійматися; (над обрієм) з'являтися; (- рослини) виростати, ...
ЗВОЙОВУВАТИ
завойовувати; (кого) перемагати, долати; (що) ЗДОБУВАТИ, придбавати
ЗВОЛІКАННЯ
тяганина, затримка, затягування, д. проволока.
ЗВОЛІКАТИ
стягати, згрібати; (на гору) тягти; П. не поспішати, баритися, гаятися, воловодити; (справу) марудити, ...
ЗВОЛОЖНІТИ
звогчіти, відвологнути, відволожитися, зволожитися, с. змокріти.
ЗВОРОТ
(зміна напрямку) поворот, з. поворіт; (шляху) заворот, закрут, згин, г. скрут; (медалі) зворотний бік; ...
ЗВОРОТНИЙ
(шлях) поворотний, ок. назадній; (напрям) протилежний; (порядок) обернений; (бік) нелицьовий.
ЗВОРУШЕННЯ
розчулення, розчуленість, зворушеність, зст. зрушення.
ЗВОРУШЛИВИЙ
(епізод) хвилюючий, проймаючий, обр. серцезворушний, що викликає сльозу, р. хвильний, ...
ЗВОРУШУВАТИ
(кого) розчулювати, розжалювати, розжалоблювати, добиратися до серця , зачіпати за душу , ...
ЗВУК
звучання, р. згук, гук, згучання; (ударів) ІД. стукіт; мн. ЗВУКИ, (пісні) мелодія, ІД. спів; (струн) ...
ЗВУКОЗАПИСНИЙ
кн., звукописний, св. звукозаписуючий; (апарат) ІД. звукозаписувач
ЗВУКОНЕПРОНИКНИЙ
кн., звукостійкий.
ЗВУЧАТИ
лунати, бриніти, згучати; (на відстань) розлягатися; (- слова чужих мов) вимовлятися.
ЗВУЧНИЙ
лункий, гучний, голосний, р. згучний.
ЗГІДЛИВИЙ
поступливий, злагідний, злагідливий, не сварливий, товариський, артільний, не сперечливий.
ЗГІДНИЙ
згодний, згожий; (з чим) відповідний до; З. придатний, корисний.
ЗГІДНО
пр., (з чим) у згоді, у злагоді, узгоджено, в лад, відповідно до.
ЗГІРКЛИЙ
вигірклий.
ЗГАГА
спрага; П. жага, пристрасть, жадоба, бажання; (в горлі) печія.
ЗГАДКА
спогад, спомин, р. згад, спогадання, споминка, споминок; (у тексті) згадування; (- пам'ятну річ) ...
ЗГАДУВАТИ
пригадувати, нагадувати, споминати, поминати, відтворювати в пам'яті, поет. спогадувати.
ЗГАНЬБИТИ
док., знеславити, збезчестити, покрити ганьбою; (словесно) ославити, спаплюжити; зганьбувати.
ЗГАНЯТИ
(звідки) проганяти, виганяти; (порохи) здувати, змітати, змахувати; (куди) скупчувати, ...
ЗГАРЯЧУ
пр., зопалу, спохвату, в розпалі, в гарячці; П. необачно, не подумавши.
ЗГАСАТИ
погасати, гаснути, меркнути, тьмяніти, темніти; (- любов) зникати; (- звук) завмирати, затихати; (- ...
ЗГИН
1. ЗАГИБЕЛЬ; 2. згинання; (наслідок дії) місце згину; (річки) коліно.
ЗГИНАТИ
вигинати; (дерево) нахиляти, нагинати, пригинати, гнути; (працею) горбити; (людську натуру) ламати, ...
ЗГИНУТИ
див. ЗАГИБАТИ|ЗАГИНУТИ.
ЗГЛЯДАТИСЯ
ззиратися, переглядатися, перезиратися; зглядуватися.
ЗГЛЯНУТИСЯ
дк., мати серце, мати Бога в серці , (над ким) ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ, пожаліти кого; (на що, сльози) ...
ЗГНИВАТИ
перегнивати, розкладатися, ГНИТИ; П. гинути, занепадати.
ЗГОДА
позитивна відповідь; (на що) дозвіл; (між людьми) порозуміння, погодженість, узгодженість; (в гурті) ...
ЗГОДЕН
ЗГОДНИЙ (з ким) одної думки , солідарний; (з чим) у згоді; (діяти) ладен, ладний, готов|ий|, з. готів, ід. ...
ЗГОДЖУВАТИСЯ
давати згоду, не мати проти, (на що) приставати; (з ким) погоджуватися, годитися, підтакувати кому; ...
ЗГОДНИЙ
ЗГОДЕН (з ким) одної думки , солідарний; (з чим) у згоді; (діяти) ладен, ладний, готов|ий|, з. готів, ід. ...
ЗГОДОМ
пр., пізніше, потім, з часом, перегодом, опісля, по якомусь часі, д. згодя, кн. з бігом часу; ...
ЗГОЛОШУВАТИСЯ
виявляти бажання; (до праці) Г. з'являтися, приходити; док. ЗГОЛОСИТИСЯ, (на акцію) з. обібратися, ...
ЗГОРДА
пр., гордо, гордовито, з гідністю ; звисока, зневажливо, з погордою, пихато, згірдно.
ЗГОРИ
пр., згори вниз , зверху, з висоти; (глядіти) П. звисока.
ЗГОРТАТИ
(руки) складати, (цигарку) скручувати; (жар) згрібати; (будівництво) припиняти; р. згортувати.
ЗГОРЯТИ
горіти, вигоряти, зотлівати; (від сухот) згасати; (- зерно) згнивати, пріти; (з цікавости) п. умирати, ...
ЗГРАБНИЙ
ЗҐРАБНИЙ (- фігуру) ґраціозний, ґраційний, стрункий; (хто) П. спритний, вправний, моторний, ...
ЗГРАЯ
д. гурма; (птахів) скупчення, групка, р. турма, ок. ключ, шнур; (ос) рій; (коней) табун; (вовків) тічка; ...
ЗГРУБІЛИЙ
(- руки) шорсткий, шкарубкий, запрацьований, репаний; (голос) басистий; (- манери) грубий, вульгарний, ...
ЗГУБА
ВТРАТА, ЗАГИБЕЛЬ.
ЗГУБЛИВИЙ
ЗГУБНИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.
ЗГУБНИЙ
ЗГУБЛИВИЙ (вплив) небезпечний, шкідливий; (бій) погибельний; (- спеку) убивчий.
ЗДІБНИЙ
обдарований, талановитий, кмітливий, кебетливий, кебетний, р. хисткий; (до чого) дотепний, зугарний; ...
ЗДІЙМАТИ
ЗНІМАТИ, ЗДІЙМАТИ, (з цвяха) брати; (одяг) скидати, (силою) здирати; (з потяга) зсаджувати; (куряву) ...
ЗДІЙМАТИСЯ
ЗНІМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, ...
ЗДІЙСНЮВАТИ
(задум) виконувати, реалізувати, втілювати в життя, переводити в діло, обертати на дійсність, ...
ЗДАЄТЬСЯ
вст., видається, виглядає, показується, схоже на те, що, жм. бачиться, бачся.
ЗДАВАТИ
(варту) передавати; (в оренду) віддавати; (папери) подавати; (місто) залишати, з. опускати; (карти) ...
ЗДАВАТИСЯ
1. (кому) складати зброю, піддаватися, схиляти чоло перед ким; (на милість) покладатися, (на джерела) ...
ЗДАВНА
пр., здавен, здавен-давна, з давніх-давен, з давнього часу, з діда-прадіда, ВІДДАВНА.
ЗДАЛЕКУ
пр., здаля, здалека, звіддаля, звіддалеки, звіддалік, здалік, звіддалі.
ЗДАЛИЙ
(до чого) здатний, спроможний; (на щось) придатний, годящий.
ЗДАТНИЙ
спроможний, ЗДІБНИЙ, здалий, р. згожий; (до праці) працездатний; здатен.
ЗДВИГ
стовпище, стовписько, скупчення, натовп; (молоді) Г. ЗЛЕТ, з'їзд, збір.
ЗДЕБІЛЬШОГО
пр., переважно, найчастіше, у більшості випадків, у фр. побільше; здебільше, здебільша, здебільш.
ЗДЕРЖЛИВИЙ
урівноважений, стриманий; (у мові) не різкий.
ЗДИБАТИ
ЗДИБУВАТИ зустрічати, стрівати, спотикати; (раз-у-раз) подибувати, знаходити, натрапляти на; (горе) ...
ЗДИБУВАТИ
ЗДИБАТИ зустрічати, стрівати, спотикати; (раз-у-раз) подибувати, знаходити, натрапляти на; (горе) ...
ЗДИВОВАННЯ
здивування, подив, сил. зачудовання, д. здуміння, у фр. диво.
ЗДИВУВАТИ
док., вразити, зачудувати, ошелешити, приголомшити; пор. СПАНТЕЛИЧИТИ.
ЗДИВУВАТИСЯ
док., зчудуватися, зачудуватися, не могти вийти з дива, д. здуміти, здумітися.
ЗДИРАТИ
(шкуру) обдирати, облуплювати; (кору) віддирати, відривати; (високу ціну) дерти, лупити.
ЗДИРНИК
ДЕРІЙ, горлохват, здирця.
ЗДИРСТВО
здирщина, драчка; З.П. грабунок, визиск.
ЗДИХАТИ
(- тварин) дохнути, гинути; (- людей) ВУЛ. ПОМИРАТИ; док. ЗДОХНУТИ опрягтися, сконати, відкинути хвіст .
ЗДИХУВАТИСЯ
див. ЗБУВАТИСЯ.
ЗДОБУВАТИ
роздобувати; (з бою) брати; (працею) заробляти, дороблятися; (право) завойовувати; (щастя) засягати, ...
ЗДОБУТОК
досягнення, успіх, осяг, осягнення; (наслідок праці) набуток, доробок, надбання, р. надбанок.
ЗДОБУТТЯ
набуття, придбання, р. здобуток; (міста) захоплення, взяття.
ЗДОГАД
припущення, кн. домисел; (науковий) гіпотеза; здогадка; пор. ПІДОЗРА.
ЗДОГАДЛИВИЙ
кмітливий, тямовитий, беручкий, (винахідливіш) б. з. порадливий.
ЗДОГАНЯТИ
наздоганяти; (згаяне) надолужувати; (в погоні) наспівати, спобігати.
ЗДОРОВ'Я
кн. фізичний стан, спрт. хороша форма, фр. дужість, сила, енергія.
ЗДОРОВАНЬ
здоровило, здоров'яга, здоровуля, здоров'як, біб. левіятан
ЗДОРОВЕННИЙ
дуже великий ; здоровезний, здоровецький.
ЗДОРОВИЙ
не хворий; (- органи тіла) не пошкоджений; (- овочі) не зіпсутий, не уражений; (глузд) тверезий; (хто) ...
ЗДОРОВКАТИСЯ
вітатися, (поштиво) скидати шапку перед ким шапкувати кому, віддавати чолом, б. з. на добридень ...
ЗДОРОВО
пр., дуже, сильно; П. вправно, майстерно, чудово, гарно.
ЗДРИГАТИСЯ
ТРЕМТІТИ, трястися, дрижати, стенатися, тіпатися, стріпуватися; (- землю) двигтіти, дриґотіти, р. ...
ЗДРУЖИТИСЯ
ЗАПРИЯЗНИТИСЯ; неґ. знюхатися, злигатися.
ЗДУРІТИ
док., очманіти, одуріти, ЗБОЖЕВОЛІТИ, жм. сказитися, поїхати, ід. наїстися маку.
ЗДУРУ
пр., з дурного розуму, з дурощів, не подумавши, з доброго дива.
ЗЕЛЕНИЙ
(- овочі) недостиглий, недозрілий, зеленкуватий; (хто) недосвідчений; зелененький, зеленявий, ...
ЗЕЛЕНЬ
май, зелення, зеленощі, г. зеленина; поет. зело, рунь, руно, розмай, мн. руна; (для заквітчання хати) ...
ЗЕМЛЯ
поет. мати сира земля; (для моряка) суходіл, материк; УР. твердь , персть; (у господарстві) ґрунт; ...
ЗЕМЛЯК
краянин, одноземець, одноплемінець, кн. співвітчизник, компатріот, ур. мн. брати .
ЗЕМНИЙ
(уклін) доземний; (рай) сьогосвітній, г. земський; (- втіхи) плотський, не духовий, кн. епікурейський; ...
ЗЕНІТ
найвища точка; (слави) вершок, вінець, апогей.
ЗЕРНО
(одне) зернина, насінина; ЗБ. ЗБІЖЖЯ; (істини) П. часточка, крихітка, краплинка, (таланту) зародок; ...
ЗЗАДУ
позад, позаду, назаді, (кого) в потилицю кому.
ЗЗИРАТИСЯ
див. ЗГЛЯДАТИСЯ.
ЗЗОВНІ
пр., (звідки) зокола, знадвору, з двору, з вулиці; (де) зверху, на поверхні; (на зовнішній вигляд) зовні.
ЗИК
(пронизливий) КРИК; ЗБ. ГАЛАС.
ЗИМНИЙ
холодний; (- кімнату) неогрітий; П. спокійний, стриманий, сил. байдужий.
ЗИМОВИЩЕ
зимівля, зимівник, г. зимарка.
ЗИМУВАТИ
перезимовувати; п-к ЗИМУЮЧИЙ, що зимує, звиклий зимувати, здатний перезимувати, зимівник, п-к ...
ЗИРК!
глядь! луп! гульк! глип!
ЗИРКАТИ
поглядати, позирати, ГЛИПАТИ, лупати, стріляти очима .
ЗИСК
користь, прибуток, вигода, інтерес, г. хосен.
ЗИЧЛИВИЙ
доброзичливий, прихильний, ласкавий.
ЗЛІСТЬ
злоба, лють, лютість, лютощі, пересердя, п. серце, д. завзяток.
ЗЛІТ
див. ЗЛЕТ; (дія) злітання.
ЗЛАГІДЛИВИЙ
ЗЛАГІДНИЙ див. згідливий.
ЗЛАГІДНИЙ
ЗЛАГІДЛИВИЙ див. згідливий.
ЗЛАГОДА
згода, гармонія, мир, дружба, р. лагода, мирність, мирнота, з. злад, кн. погодженість, узгодженість.
ЗЛАКИ
ЗЛАКОВІ, у. пашня, пашниця.
ЗЛАМ
(кісток) перелом; (дороги) поворот, вигин, заворот, закрут, згин, обр. коліно, р. залом, закрутина; ...
ЗЛАМУВАТИ
розламувати; (кістки) ламати; зломлювати; док. ЗЛАМАТИ і ЗЛОМИТИ, (лави бійців) розладнати, ...
ЗЛЕ
пр., погано, недобре, кепсько; ЯК ІМ. зло.
ЗЛЕГКА
пр., ледь-ледь, трохи, на макове зерня; не сильно, помалу, поволі, потихеньку, обережно, без поспіху; ...
ЗЛЕТ
(молоді) здвиг, з'їзд, збір, сов. зліт; П. піднесення, (душі) поривання.
ЗЛИВА
дощ, хлюща, хлющ, пор. ГРОЗА; (питань) П. потік, град; (овацій) буря, шторм; (похвал) хор; (почувань) ...
ЗЛИВАТИ
виливати; (цідивши) зціджувати; (в інший посуд) переливати; (на руки) лити, поливати; (серця) П. ...
ЗЛИВАТИСЯ
стікатися, збігатися струмками; (- звуки) змішуватися, об'єднуватися, (- образи) не розрізнятися; п! ...
ЗЛИГОДНІ
мн., знегоди, нещастя, бідування, поневіряння, сутужності, кн. митарства, ходіння по муках, ...
ЗЛИГУВАТИСЯ
неґ., зв'язуватися, знюхуватися.
ЗЛИДАР
БІДАК, ГОЛОДРАНЕЦЬ; злидень, злидняк, злиденник, зб. злидота.
ЗЛИДЕННИЙ
бідний, убогий, нужденний; (заробіток) малий, незначний; ЗН. нікчемний, жалюгідний, мізерний, нічого ...
ЗЛИДНІ
мн., нестатки, нужда, убогість, бідність, убозтво, ід. голод і холод, кн. матеріяльні труднощі.
ЗЛИЙ
недобрий, лихий; поганий, кепський; злобний, злісний, злостивий, злісливий, злобливий, жовчний, д. ...
ЗЛИТИ
сердити, злостити, дратувати, гнівати, гнівити, с. сатанити, жм. дрочити.
ЗЛИТИСЯ
лютувати, сердитися, ЗЛОСТИТИСЯ, гніватися, лютитися, с. сатаніти, р. злувати; (на кого) мати злість.
ЗЛО
як ім. зле, погане, недобре; (на кого) ЗЛІСТЬ; мн. ЗЛА, Р. НЕЩАСТЯ, лихо.
ЗЛОБА
недоброзичливість, ворожнеча; З. П. гнів, досада, лють, роздратовання.
ЗЛОБЛИВИЙ
злобивий, злобний, злостивий, злий, жовчний.
ЗЛОБНИЙ
див. ЗЛИЙ
ЗЛОБОДЕННИЙ
актуальний, сучасний, назрілий, наболілий; (невідкладний) пекучий, болючий, нагальний; пор. ...
ЗЛОБУВАТИ
злоститися, злостувати, злувати, (в мові) злоязичити, д. злобствувати.
ЗЛОВІСНИЙ
лиховісний, недобровісний, зловорожий, р. злоповісний, сов. зловіщий.
ЗЛОВЖИВАННЯ
надужиття, надуживання, р. зловжиток.
ЗЛОВЖИВАТИ
надуживати; (своїм становищем) перегинати палицю, перетягати струну.
ЗЛОВМИСНИЙ
див. ЗУМИСНИЙ
ЗЛОВМИСНИК
злочинець, лихочинець, ок. злодіяка.
ЗЛОВОРОЖИЙ
(сон) зловісний, лиховісний; (погляд) ворожий, недоброзичливий, ЗЛОЗИЧЛИВИЙ.
ЗЛОВТІХА
злорадість.
ЗЛОВТІШНИЙ
злорадий, злорадісний.
ЗЛОДІЙ
крадій, мед. клептоман; (дрібний) злодюжка, злодійчук, торбохват, хапокниш, курохват; (коней) ...
ЗЛОДІЙСТВО
крадіж, крадіжка, р. злодійщина.
ЗЛОДІЯННЯ
кн., у. чорні діла, душогубство, лиходійство; п! ЗЛОЧИН.
ЗЛОДІЯЧИТИ
красти, злодіювати, злодюжити.
ЗЛОЗИЧЛИВИЙ
(хто) злозичливець, злий геній чий, п-к неДОБРОЗИЧЛИВИЙ, о. радий втопити у ложці води.
ЗЛОМИТИ
див. ЗЛАМУВАТИ.
ЗЛОРІКА
лихослов, лайливець.
ЗЛОСЛИВЕЦЬ
злюка, злостивець, недоброзичливець, злозичлйвець, злосник.
ЗЛОСТИВИЙ
злосливий, ЗЛИЙ; сердитий, роздратований; (вітер) шалений, лютий.
ЗЛОСТИТИСЯ
злостувати, ЗЛИТИСЯ, злобувати, сердитися.
ЗЛОЧИН
юр. правопорушення, праволомство, жм. кримінал, кримінальщина, з. переступ, (тяжкий) лиходійство, ...
ЗЛОЧИНЕЦЬ
юр. правопорушник, кн. беззаконник, ок. лихочинець; (тяжкий) лиходій, харцизяка, харцизник; ...
ЗЛОЧИНСТВО
злочинність, беззаконня; пор. ЗЛОЧИН.
ЗЛОЯЗИЧИТИ
д! ЗЛОБУВАТИ
ЗЛОЯКІСНИЙ
(продукт) недоброякісний, дефектний; (- пухлину) МЕД. небезпечний для життя.
ЗЛУКА
(дія) з'єднання, об'єднання, злучення, сполучення; (земель) сов. воз'єднання; (наслідок дії) сполука, ...
ЗЛУПЛЮВАТИ
(кору) здирати, обдирати; док. ЗЛУПИТИ, (ціну) здерти, стягнути.
ЗЛУЧАТИ
з'єднувати, сполучати; (молодих) вінчати; (тварин) парувати.
ЗЛЮБИТИСЯ
док., полюбитися, покохатися, скохатися, закрутити любов; (кому) сподобатися, припасти до вподоби .
ЗЛЮКА
злосливець, злостивець, недоброзичливець, злозичливець, о. скорпіон, змій, жін. язя; злючка.
ЗЛЯГАТИ
(в ліжко) лягати; (на руки) спиратися; (- дах) осідати; док. ЗЛЯГТИ, див. ЗАЛЯГТИ.
ЗЛЯКАНИЙ
переляканий, наляканий, сполоханий, сполошений, переполоханий, переполошений, перестрашений, (- ...
ЗМІЙ
змія, гадюка; (казковий) дракон; (у Біблії) диявол; (хто) демон, Мефістофель, підступна істота, пор. ...
ЗМІНА
змінювання, переміна, (варти) заміна; (рис) видозміна, відміна, модифікація, біол. мутація; (робоча) ...
ЗМІННИЙ
нестабільний, не стійкий, МІНЛИВИЙ, несталий; змінюваний, щораз інший; (- працю змінами) позмінний.
ЗМІНЮВАТИ
(житло) міняти, переміняти, заміняти; (риси) модифікувати, видозмінювати; (натуру) переінакшувати, ...
ЗМІНЮВАТИСЯ
ЗМІНЯТИСЯ мінятися і пох. від ЗМІНЮВАТИ; (у що) обертатися, перетворюватися на; тлк. ЗМІНИТИСЯ, (в ...
ЗМІНЯТИСЯ
ЗМІНЮВАТИСЯ мінятися і пох. від ЗМІНЮВАТИ; (у що) обертатися, перетворюватися на; тлк. ЗМІНИТИСЯ, (в ...
ЗМІРЮВАТИ
ЗМІРЯТИ, вимірювати, обмірювати; док. ЗМІРЯТИ, (шлях) пройти, здолати.
ЗМІСТ
П. суть, сенс, сутність, єство; (слів) значення; (життя) мета, призначення; (у книзі) зст. оглав.
ЗМІЦНЮВАТИ
употужнювати; (варту) підсилювати; (дух) гартувати, загартовувати; міцнити, р. зміцняти; (форт) ...
ЗМІШУВАТИ
мішати; ФР. сполучати, поєднувати; (карти) перемішувати, тасувати, переплутувати; (лави бійців) ...
ЗМАГ
ур., боротьба, борня, пря, змагання, р. бороття; змага.
ЗМАГАННЯ
міряння сил; (з ким) борня, ЗМАГ, протиборство; (до чого) прагнення, поривання, сов. стремління; (у ...
ЗМАГАТИСЯ
міряти сили, мірятися силою, схрещувати списи , ставати на двобій, боротися за першість, д. ...
ЗМАЛКУ
пр., з дитинства, з колиски, з пелюшок, зі сповитку, з пуп'янка; змалу, змалечку, відмалечку.
ЗМАЛЬОВУВАТИ
перемальовувати, ок. відмальовувати, копіювати; (з натури) малювати, переносити на папір; (пером) ...
ЗМАНЮВАТИ
(за море) переманювати; П. спокушати, зваблювати.
ЗМАРНІТИ
док., схуднути, виснажитися, змиршавіти, спасти з тіла, звестися на смик ; (на виду) помарніти, жм. ...
ЗМАРНУВАТИ
док., (час) згаяти, здармувати, згайнувати, прогаяти, промарнувати; (здоров'я) збавити; (сили) звести, ...
ЗМЕНШУВАТИ
применшувати, по-; (біль) послаблювати, послабляти; (темп) сповільняти, стишувати; (кару) ...
ЗМЕРТВІТИ
док., задеревіти, вмерти; ЖМ. зомліти, знепритомніти; (з несподіванки) заклякнути, заціпеніти; (на ...
ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ
дк., (над ким) змилуватися, змилоститися, зласкавитися, (на кого) зглянутися, пожаліти кого; фр. ...
ЗМОВА
анал. комплот, фр. секретний плян, п! ІНТРИҐА.
ЗМОВКАТИ
замовкати; (- розмову) припинятися, перериватися, (- звуки) ЗАВМИРАТИ.
ЗМОГА
спроможність, спромога, здатність, у фр. мога; (шанс) нагода, можливість.
ЗМОЛОДУ
пр., з молодих літ, з молодого віку; за молодих літ, замолоду.
ЗМОРЕНИЙ
змучений, стомлений, втомлений, натомлений, наморений, змордований, виснажений, знесилений.
ЗМОСКОВСЬКА
пр., зросійська, по-російськи, по-російському, російською мовою.
ЗМУЧУВАТИ
стомлювати, зморювати, втомлювати, виснажувати, знесилювати.
ЗМУШУВАТИ
примушувати, силувати, неволити, зневолювати, приневолювати, жм. принукувати; пор. СПОНУКАТИ.
ЗНІМАТИ
ЗНІМАТИ, ЗДІЙМАТИ, (з цвяха) брати; (одяг) скидати, (силою) здирати; (з потяга) зсаджувати; (куряву) ...

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.