Слова на букву З (1109) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву З (1109)

< 1 2 3 4 5 >>
ЗНІМАТИСЯ
ЗДІЙМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) ...
ЗНІМОК
фото, фотографія, фотознімок, г. світлина, знимка; пор. КОПІЯ.
ЗНІЧЕВ'Я
ЗНЕЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з ...
ЗНІЧУВАТИСЯ
кулитися, щулитися, кулюватися, зіщулюватися; П. нітитися, ніяковіти.
ЗНІЯКОВІЛИЙ
збентежений, засоромлений, знічений.
ЗНАВІСНІЛИЙ
оскаженілий, осатанілий, озвірілий; (- стихії) розбурханий, шалений; (клопіт) набридлий, остогидлий, ...
ЗНАВЕЦЬ
жм. дока, ір. професор, ж. жива енциклопедія; (високого рівня) ерудит; (свого діла) спец, фахівець, ...
ЗНАГЛА
пр., раптом, несподівано, зненацька, раптово, як сніг на голову, як грім з ясного неба.
ЗНАДІБ
б.з., речовина; (для публікації) матеріял; мн. ЗНАДОБИ, ліки; (до писання) приладдя.
ЗНАДА
див. ПРИНАДА, СПОКУСА.
ЗНАДВОРУ
пр., ззовні, зокола, з двору, з вулиці.
ЗНАДЖУВАТИ
зваблювати, спокушати; (чим) приваблювати, принаджувати; (ворожих бійців) перетягати, переманювати.
ЗНАДЛИВИЙ
знадний, спокусливий; привабливий, звабливий, принадливий, принадний.
ЗНАДОБИТИСЯ
док., здатися, придатися, пригодитися, згодитися, стати в пригоді.
ЗНАЙ
ч.,д! БЕЗНАСТАННО.
ЗНАЙОМИЙ
жм. по знаку , р. знакомитий, ЯК ІМ. приятель, знайомець; (хід) відомий, знаний; (з чим) обізнаний, ...
ЗНАЙОМИТИ
(кого) відрекомендовувати, (з чим) уводити в курс; п! ЗНАЙОМИТИСЯ.
ЗНАЙОМИТИСЯ
(з ким) пізнаватися, г. запізнаватися, ф. обнюхуватися; (з чим) ознайомлюватися, зазнайомлюватися.
ЗНАЙОМСТВО
(з кіш) знайомість, (дія) |по|знайомлення; (з чим) ознайомлення.
ЗНАК
(умовний) сигнал, гасло; (розпізнавшій) тавро, марка, позначка, зазначка; (рукою) жест; ЖМ. прикмета; ...
ЗНАМЕНИТИЙ
знаний, славетний, славнозвісний, уславляний, знакомитий; (концерт) чудовий, надзвичайний, ...
ЗНАМЕННИЙ
(факт) визначний, видатний, о. голосний; (чим) прикметний; (день) пропам'ятний. (день) видатний, ...
ЗНАНИЙ
відомий, знайомий, знакомитий, сил. славетний, видатний.
ЗНАННЯ
(чого) обізнаність із чим; (практичне) уміння, досвід; З. П. наука; знаття; пор. ЕРУДИЦІЯ.
ЗНАРЯДДЯ
зб., начиння, струмент, фам. причандалля, д. знаряди ; (фермера) реманент; (визиску) П. засоби ; пор. ...
ЗНАТИ
відати, бути в курсі чого; (ремесло) розумітися на, тямити в; (по-грецьки) могти, уміти; (кого) бути ...
ЗНАТИСЯ
(з ким) ВОДИТИСЯ; (на чім) розумітися, мати досвід у чім.
ЗНАХАР
ворожбит, чаклун, зст. знатник, (у диких племен) шаман; знахур.
ЗНАХОДИТИ
віднаходити, відшукувати, виявляти, відкривати, надибувати; (засоби) винаходити; (слова) ...
ЗНАХОДИТИСЯ
відшукуватися, виявлятися; (- клієнтів) траплятися, з'являтися; СОВ. перебувати, міститися, ...
ЗНАЧЕННЯ
вага, роля , важливість; (слів) розуміння, сенс, зміст, суть; (числове) МАТ. вартість.
ЗНАЧИТИ
1) означати, свідчити про; (мати значення) важити, мати вагу, грати ролю . 2) позначати, мітити, ...
ЗНАЧИТЬ
вст., ОТЖЕ, таким чином; д. значиться.
ЗНАЧНИЙ
чималий, величенький, неабиякий; (вплив) помітний; (- подію) важливий; Р. відомий, видатний; (рід) Б.З. ...
ЗНАЧНО
|на|багато, далеко, геть, геть-то, куди , о. на голову.
ЗНАЧУЩИЙ
важливий, вагомий, ваговитий, р. значливий; (- фразу) змістовний; (штрих) проречистий, (погляд) ...
ЗНАЮЧИЙ
п-к, що знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний, (- око) знавецький, о. з головою, ...
ЗНЕВІРА
розчаровання; (дія) розчарування; зневір'я.
ЗНЕВІРЯТИСЯ
ЗНЕВІРЮВАТИСЯ розчаровуватися, упадати серцем, падати духом , ставати розчарованим, відчувати ...
ЗНЕВАГА
(до кого) презирство, погорда; (кому) приниження, образа; (кого) зневажання, неповага до; (до норм ...
ЗНЕВАЖАТИ
не поважати, не шанувати, погорджувати ким, сил. ображати, принижувати, чинити зневагу, завдавати ...
ЗНЕВАЖЛИВИЙ
презирливий, образливий, принизливий, з. призрий, (погляд — ще) гордовитий; (тон) нешанобливий, ...
ЗНЕДОЛЕНИЙ
бідний, нещасний, безталанний, с. упосліджений, р. загорьований, а. парія, іст. ізгой.
ЗНЕЗАРАЖУВАТИ
дезинфікувати, стерилізувати, сов. обеззаражувати.
ЗНЕМАГАТИ
знесилюватися, виснажуватися, знемагатися; (під гнітом) страждати, поневірятися; (із сл. сон) тлк. 3 ...
ЗНЕМАГАТИСЯ
див. ЗНЕМАГАТИ.
ЗНЕМОГА
втома, знесилля, слабість, знесилення, виснага; (солодка) млість, блаженство, пор. НАСОЛОДА.
ЗНЕМОЖЕНИЙ
знесилений, змучений, стомлений, безсилий, охлялий, д. знебулий.
ЗНЕНАЦЬКА
пр., несподівано, раптово, раптом, обр. як сніг на голову, як грім з ясного неба, д. знеобачка, ...
ЗНЕОХОТА
небажання, неохота; ЗЛ. апатія, байдужість.
ЗНЕОХОЧУВАТИ
відохочувати, відбивати охоту , сил. розчаровувати.
ЗНЕПРИТОМНІТИ
док. зомліти, умліти, втратити пам'ять , сов. жрг. відключитися.
ЗНЕСИЛЕНИЙ
знеможений, безсилий, виснажений, підупалий , занепалий.
ЗНЕСИЛЕННЯ
знесилля, знемога, виснаження, виснаженість, виснага.
ЗНЕСИЛЮВАТИ
виснажувати, зморювати, послаблювати, послабляти, забирати сили; (у бою) знекровлювати.
ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ
ганьбити, ославляти, пускати славу на, вводити в славу , дискредитувати, компромітувати, чинити ...
ЗНЕСТЯМУ
пр., розгубившися, не тямлячи, сил. у нестямі ; знестямку.
ЗНЕХОТЯ
пр., неохоче, без охоти, без бажання, знехочу; мимоволі, мимохіть.
ЗНЕЧЕВ'Я
ЗНІЧЕВ'Я пр., з нічого робити, для штуки, ні сіло, ні впало, ні з того, ні з сього, без причини, з ...
ЗНЕЧУЛЮВАТИ
знеболювати, кн. анестезувати; п-к -ЮЮЧИИ, що знечулюе, здатний знечулити, для знечулення, (засіб) ...
ЗНЕШКОДЖУЮЧИЙ
здатний знешкодити, знешкоджувальний, для знешкодження.
ЗНИЖКА
(цін) зниження, зменшення, здешевлення, г. опуст; П. поблажка, поступка.
ЗНИЖУВАТИСЯ
іти вниз, (- акції) падати, (- рельєф) спадати, п! ЗМЕНШУВАТИСЯ.
ЗНИЗУ
пр., здолу, д. здолини; (де) на споді, під сподом; (звідки) зісподу, спідсподу; (річки) з пониззя; (в ...
ЗНИЗУВАТИ
(коралі) нанизувати, низати, силяти; (плечима) здвигати, здвигувати, стискати, стискувати,стенати.
ЗНИКАТИ
щезати, пропадати, ф. ізслизати, о. випаровуватися, вивітрюватися, губитися, тонути в тумані, ...
ЗНИКАЮЧИЙ
що зникає, зникомий, запропащуваний, випаровуваний, вивітрюваний, приречений пропасти, ...
ЗНИЩИТИ
(що) змести з лиця землі, (кого) вимордувати, (газом) вигазувати, (упень) не лишити і на насіння; п! ...
ЗНИЩУВАТИ
нищити, стирати на порох, руйнувати, плюндрувати, змітати з лиця землі, трощити на дрізки, нести ...
ЗНОВ
пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; знов таки.
ЗНОВУ
пр., ще раз, ще, удруге, повторно; наново, з початку; знов таки.
ЗНОСИНИ
мн., (з ким) стосунки, спілкування, взаємини, відносини; ЖМ. зв'язки, контакти.
ЗНОСИТИ
наносити, приносити; (згори) носити, нести, (вгору) виносити, підносити, здіймати; (бурею) зривати; ...
ЗНОСИТИСЯ
спілкуватися, контактуватися; (- дим, туман) здійматися .
ЗНОШУВАТИ
(одяг) виношувати; (взуття) стоптувати; (силу, красу) руйнувати, марнувати, губити.
ЗНУЩАННЯ
збиткування, наруга; (словом) глум, глузування, поглум, р. поглумка.
ЗНУЩАТИСЯ
(з кого) збиткувати|ся|, пити кров чиї, попихати ким, потирати руки об, варити воду з, коверзувати ...
ЗОБОВ'ЯЗУВАТИ
(кого) покладати відповідальність на кого, фр. зв'язувати , змушувати ; п-к -УЮЧИИ, обов'язковий для ...
ЗОБОВ'ЯЗУВАТИСЯ
брати зобов'язання, брати на себе , п! ОБІЦЯТИ.
ЗОБРАЖАТИ
ЗОБРАЖУВАТИ (у творі) змальовувати, відтворювати, описувати, передавати, виводити, вести перед ...
ЗОБРАЖЕННЯ
(річ) образ ; (дія) зображання, відтворення, опис, малювання, змальовування; (на сцені) показ.
ЗОВНІ
пр., ззовні, зокола, назверх, знадвору; (на зовнішній вигляд) на вигляд, з лиця, з вигляду, з погляду, ...
ЗОВНІШНІЙ
не внутрішній, поверхневий, надвірний, з. надвірній, д. зоколишній; (світ) НАВКОЛИШНІЙ; (успіх) ...
ЗОВНІШНІСТЬ
вигляд, (речей) лице, п! ОБРАЗ, п. обличчя, фр. взір.
ЗОВСІМ
пр., цілком, повністю, сил. геть, геть-чисто, абсолютно, жм. геть то, як є, д. овсі; дуже, занадто; до ...
ЗОЙК
див. КРИК.
ЗОЙКАТИ
див. КРИЧАТИ.
ЗОКРЕМА
пр., зосібна, окремо; (такий і такий) особисто, персонально.
ЗОЛОТАР
ювелір, з. злотник, злотарник; ЖМ. асенізатор.
ЗОЛОТИЙ
(колір) жовтогарячий, помаранчевий, св. блискучо-жовтий, яскраво-жовтий (хто) цінний, вартісний, ...
ЗОЛОТИСТИЙ
(колір) жовтявий, золотастий, золотавий; злотистий, злотний.
ЗОЛОТО
ур. злото; П. ГРОШІ, (скарби) срібло-злото, срібло-золото; (хто) кращий з кращих; (із сл. моє) щастя! ...
ЗОЛОТОВЕРХИЙ
(храм) золотобанний, поет. злотоверхий, злотоглавий.
ЗОЛОТОДОБУВНИЙ
золоторудний, золотопромисловий.
ЗОМЛІВАТИ
умлівати, непритомніти, тратити пам'ять; (недовго) завмирати, ціпеніти; (- частини тіла) терпнути.
ЗОНА
смуга, район, територія, терен; ГЕОГ. пояс; (з в 'язнями) СОВ. табір.
ЗОНДУВАТИ
досліджувати, розвідувати; (ґрунт) промацувати, ІД. закидати вудочку.
ЗОПАЛУ
пр., необачно; ЗГАРЯЧУ, згаряча; в гарячці, в розпалі.
ЗОРІТИ
прв. поет., сяяти, світитися; (яскраво) світити, осявати, блищати, виблискувати; (на тлі чого) ...
ЗОРГАНІЗУВАТИ
док., урядити, влаштувати; (навчання) започаткувати, (школу) заснувати, закласти; (актив) згуртувати; ...
ЗОРОВИЙ
(- пам'ять) візуальний; (- щілину) в-й оглядовий; (обман) оптичний.
ЗОРЯ
ЗІРКА, р. зорина, зоряниця; (цивілізації) світанок; ВІЙ. сигнал; як зв. ЗОРЕ! ясочко! ластівко! сонце!
ЗОРЯНИЙ
поет. ряснозорий, яснозорий, яснозоряний, зорній, р. зірний, зірчастий, д. зорешливий, зоряшний; ...
ЗОСЕРЕДЖЕНИЙ
сконцентрований, зібраний ; (на чому) замислений у що; (- думки) глибокий, напружений.
ЗОСЕРЕДЖУВАТИ
збирати докупи, концентрувати, скупчувати , (промені) збирати у фокусі, фокусувати, (увагу) ...
ЗОСТАВАТИСЯ
зіставитися, ЗАЛИШАТИСЯ; У ФР. бути далі, не переводитися, не зникати; (у пам'яті) зберігатися; (- ...
ЗОТЛІВАТИ
перетлівати, гнити; П. згоряти, перегоряти, нищитися, зникати.
ЗРІДКА
пр., іноді, інколи, часом, рідко, не часто, вряди-годи, коли-не-коли, мало коли, колись-не-колись; ...
ЗРІДНЮВАТИ
ріднити, споріднювати, обр. братати.
ЗРІЗУВАТИ
обрізувати, обтинати, відрізувати, відтинати; (кулею) звалювати; (на іспиті) провалювати; (платню) ...
ЗРІЗУВАТИСЯ
(на іспиті) провалюватися, док. сісти маком; дк. ЗРІЗАТИСЯ (між собою) зчепитися, завестися, стятися, ...
ЗРІКАТИСЯ
(чого) відступатися від, р. вирікатися; (слів) брати свої слова назад; док. ЗРЕКТИСЯ, відцуратися, ...
ЗРІЛИЙ
ДОЗРІЛИЙ, о. в соку.
ЗРІСТ
(дія) зростання; (людський) висота; Б. З. повноліття.
ЗРІТИ
1) наливатися соками, ДОЗРІВАТИ; п-к ЗРІЮЧИЙ, що зріє, майже стиглий , доходжалий, ок. визрівущий. 2) ...
ЗРАДІЛИЙ
врадуваний; ЖМ. радісний, веселий.
ЗРАДА
віроломство, відступництво, зрадництво, запроданство, о. удар у спину, поцілунок Юди; (у коханні) ...
ЗРАДЖУВАТИ
(таємницю) виказувати, виявляти; (кого) продавати; (світогляд) відступатися від; (переходити до ...
ЗРАДЛИВИЙ
віроломний, підступний; (у коханні) невірний; (- болото) П. небезпечний; (що виказує) зрадницький; (- ...
ЗРАДНИК
запроданець, перекинчик, перевертень, ренегат, відступник, христопродавець, жм. юда, продажна ...
ЗРАДНИЦЬКИЙ
підступний, віроломний, запроданський, ренегатський, яничарський, (поцілунок) Юдин, сов. Іудин; ...
ЗРАЗКОВИЙ
взірцевий, досконалий, довершений, ідеальний; (- школу) показовий.
ЗРАЗОК
взір|ець|, кшталт, еталон, жм. копил, манір, штиб, лад ; (для кого) приклад; (відмінювання) парадигма; ...
ЗРАЗУ
пр., спочатку, попервах; насамперед, передусім; зараз же; відразу; з першого разу; одним разом, одним ...
ЗРАНКУ
пр., вранці, ранком, зрана, зрання, з самого ранку.
ЗРЕЧЕННЯ
відмова, відступ, відступництво.
ЗРЕШТОЮ
пр., нарешті, врешті, після всього, кінець кінцем; ВСТ. а втім.
ЗРИВАТИ
(одяг) стягати в поспіху; (квітку) рвати, обривати; (греблю) руйнувати; (пісок) здіймати; (з місця) ...
ЗРИВАТИСЯ
відриватися; (з кручі) обриватися, спорскувати, падати, скочуватися, зсуватися, зсовуватися; (з ...
ЗРОБИТИ
док., (змайструвати) виробити, виготовити, створити; (здійснити) вдіяти, вчинити, утворити, ...
ЗРОБИТИСЯ
док., (ким) стати, пошитися в кого; (з ким) трапитися, вчинитися, статися, скоїтися, подіятися, ...
ЗРОДУ
пр., зроду-віку, зроду-звіку; з природи, з колиски, з народження, з пелюшок, із сповитку; цілий вік; ...
ЗРОЗУМІЛИЙ
(легко) самозрозумілий; (- мову) дохідливий, легкий, не складний, ясний; (стиль) доступний, ...
ЗРОЗУМІЛО
ясно, прозоро, не плутано і мож. пох. від ЗРОЗУМІЛИЙ, жм. само собою.
ЗРОЗУМІТИ
док., утямити, збагнути, осягнути розумом, узяти втямки , жм. розкумекати, розчовпати, доглупатися, ...
ЗРОСТАННЯ
зріст; (прибутків) збільшення, підвищення; (людности) приріст.
ЗРОСТАТИ
рости, виростати; (числом) збільшуватися, примножуватися; (- тиск) підвищуватися, наростати, ...
ЗРУЙНУВАТИ
док., ЗНИЩИТИ, занапастити, сплюндрувати, стерти з лиця землі, зрівняти з землею; (тканину ...
ЗРУЧНИЙ
(комфортабельний) вигідний, ф. практичний, г. спосібний; (на похваті) похватний; (час) вчасний, ...
ЗРУШЕННЯ
поштовх; (зміна на краще) покращення; ЗСТ. зворушення, хвилювання; МЕД. розлад, порушення.
ЗРУШУВАТИ
урухомлювати; (з місця) зривати; (починати рух) рушати; ЗСТ. зворушувати, викликати співчуття, ...
ЗРЯЧИЙ
не сліпий, видющий, видючий; П. обізнаний, тямущий.
ЗУБАТИЙ
(з гострими зубами) гострозубий; (трибок) зубчастий; (хто) П. зубастий, гострий на язик.
ЗУБОЖІТИ
док., збідніти, озлидніти, скапцаніти, пошитися у злидні, впасти в розор, зійти на жебри , сил. піти з ...
ЗУБРИТИ
(науки) товкти, човпти, визуджувати.
ЗУГАРНИЙ
вправний, умілий; (до чого) здатний, здалий, спроможний, здібний.
ЗУДАР
г., зіткнення, сутичка, колізія.
ЗУЖИВАТИ
зужитковувати; вживати, використовувати, застосовувати.
ЗУМИСНИЙ
навмисний, умисний; (із злим наміром) зловмисний.
ЗУМИСНО
пр., навмисно, умисно, із наміром, свідомо, сил. зловмисно, д. знарошне.
ЗУМОВЛЮВАТИ
спричиняти, викликати; (бути умовою) сов. обумовлювати.
ЗУПИНИТИСЯ
(у кого) загостити до; (на чому, вибираючи) зупинити свій вибір, віддати перевагу чому, обрати що.
ЗУПИНКА
перестанок, перепинка, д. постоянка, г. секція, (таксі) стоянка: У ФР. спин, упин, перестан ; (дія) ...
ЗУПИНЯТИ
припиняти, спиняти, перепиняти; перестрівати; (негідні дії) давати по руках; (ворога) відбивати; ...
ЗУПИНЯТИСЯ
ставати, спинятися, мати зупинку, о. зависати в повітрі; (- рух) припинятися, перепинятися, ...
ЗУСИЛЛЯ
(фізичне) напруження, напруга, жм. натуга; (спроба) намагання, силкування, старання; мн. ЗУСИЛЛЯ, дії, ...
ЗУСТРІВАТИ
ЗУСТРІВАТИ, ЗУСТРІЧАТИ, стрічати, стрівати, здибити; (часто) бачити; (на дорозі, кого) перестрівати, ...
ЗУСТРІТИ
спіткати, р. зуспіти, (зненацька) запопасти.
ЗУСТРІЧ
спіткання, р. стріча, перестріт; (умовлена) побачення; Р. знайомство; (Нового Року) святкування; ...
ЗУСТРІЧАТИ
ЗУСТРІВАТИ, ЗУСТРІЧАТИ, стрічати, стрівати, здибити; (часто) бачити; (на дорозі, кого) перестрівати, ...
ЗУСТРІЧАТИСЯ
(в русі) сходитися; (на віку) траплятися; (з людьми) стрічатися, стріватися, здибатися, (регулярно) ...
ЗУХВАЛИЙ
зарозумілий, нахабний, безцеремонний, безпардонний, р. зухвальний; ЯК ІМ. зухвалець; пор. ...
ЗУХВАЛЬСТВО
зухвалість, зарозумілість, нахабство і всі пох. від ЗУХВАЛИЙ.
ЗЦІЛЯТИ
цілити, ГОЇТИ, ЛІКУВАТИ, відживляти, (враз) знімати рукою.
ЗЧЕПИТИСЯ
(у бійці) стятися, взятися за барки, (у двобої) схрестити мечі.
ЗЧИНЯТИ
(заколот) робити, учиняти; (паніку) здіймати, зривати, викликати, спричиняти, причинятися до.
ЗЧИНЯТИСЯ
ставатися, відбуватися; (- ґвалт) здійматися, підійматися; док. ЗЧИНИТИСЯ, трапитися, скоїтися.
ЗЯЯТИ
(- отвір) світити діркою , обр. позіхати; (- яму) глибочіти.
ЗҐРАБНИЙ
ЗГРАБНИЙ (- фігуру) ґраціозний, ґраційний, стрункий; (хто) П. спритний, вправний, моторний, ...

< 1 2 3 4 5 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.