Слова на букву Н (1158) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву Н (1158)

< 1 2 3 4 5 > >>
НАРОЩУВАТИСЯ
наростати, ви-; (- силу) рости, зростати, чимраз збільшуватися.
НАРТУЧУВАТИ
бар., у. живосріблити; дк. НАРТУТИТИ, наживосріблити.
НАРУГА
знущання, поглум|ка|, плювок у душу, р. поруга, збиткування; (насміх) кпини, глузи, посміхи, ...
НАРУЧ
пр., на руку .
НАРУЧНИКИ
кайданки; НАРУЧЧЯ б.з., браслет; Р. оберемок.
НАРЯД
ЗСТ. УБРАННЯ; (кінський) збруя; (на працю) загад, відрядження, призначення, (письмовий — ще) ...
НАРЯДЖАТИ
УБИРАТИ; (на працю) відряджати, посилати, виряджати; (свято) споряджати, влаштовувати, ...
НАСІДАТИ
див. НАПОСІДАТИ; (на що) осідати; (на п 'яти) наступати; (на кого, -химери) нападати, набігати, находити.
НАСІНИНА
зернина, зерня, зернятко, зерно; (горіха) ядро.
НАСІННИЙ
насіннєвий
НАСІННЯ
(одне) зерно, НАСІНИНА, ур. сім'я; зб. зерна, зернята; П. зародок, джерело; ЖМ. нащадки; насіннячко.
НАСАДЖУВАТИ
1. (зело) садити; (людей) садовити; П. (ідеї) примусово впроваджувати ; 2. (на голову) натягати, ...
НАСАМКІНЕЦЬ
пр., під кінець, на завершення, НАПРИКІНЦІ, р. наприостанку.
НАСАМПЕРЕД
пр., передусім, найперше, перш за все, у першу чергу; п! ПОПЕРВАХ.
НАСИДЖЕНИЙ
(- місце) обжитий, обсиджений; (- ногу) пересиджений, засиджений.
НАСИЛАТИ
(ворогів) напроваджувати, наводити, скеровувати; (друзів) посилати.
НАСИЛЕННЯ
людність, народ, люд, жм. люди.
НАСИЛУ
ледве, ледве-ледве, ледь-не-ледь, з. всилу, силу-в-силу, лиха прикупивши, с. на превелику силу; Р. ...
НАСИЛУВАТИ
див. ПРИМУШУВАТИ.
НАСИЛЬНИЙ
НАСИЛЬНИЦЬКИЙ, ґвалт|о|вний, примусовий; (- смерть) не свій.
НАСИЛЬНО
ґвалтом, волоком, силою, силоміць, силоміттю, примусом, насильницьки.
НАСИЛЬСТВО
силування, ґвалт, примус, силоміття, ок. неволення, зап. насилля. НАСИП, д. висип; (земляний) ВАЛ, ...
НАСИПАТИ
сипати, висипати, (на рядні) розсипати; (пісок) намивати, наносити; (борщ) наливати; док. НАСИПАТИ, ...
НАСИЧУВАТИ
(їжею) нагодовувати , ситити; (вологою) напоювати, просочувати, (ароматом) напахчувати; (ідеями) ...
НАСИЧУВАТИСЯ
(їжею) наїдатися ; (водою) просякати, насочуватися, набиратися, пройматися; (щастям) П. упиватися, ...
НАСКІЛЬКИ
пр., якою мірою, в якій мірі; ФР. скільки .
НАСКАКУВАТИ
(в русі) наїжджати, налітати; (агресивно) НАПАДАТИ; (- стихії) НАРИНАТИ; (на халепу) нариватися, ...
НАСКОК
НАСКІК, набіг, наліт, напад; мн. НАСКОКИ, зап. нападки.
НАСКОКОМ
пр., з наскоку, з розгону, прожогом; П. вряди-годи, час до часу, ПОХАПЦЕМ, без підготівлі; п. ф. ...
НАСКРІЗЬ
пр., (промокти) до самих кісток ; (- простір) з кінця в кінець, од краю до краю, (- кулю) навиліт; П. ...
НАСЛІДНИЙ
див. СПАДКОЄМНИЙ.
НАСЛІДНИК
див. СПАДКОЄМЕЦЬ.
НАСЛІДОК
результат, плід, г. вислід; (діяльности) підсумок; прий. НАСЛІДКОМ, (чого) в наслідок, у результаті, ...
НАСЛІДУВАННЯ
копіювання, мавпування, імітація.
НАСЛІДУВАТИ
копіювати; (кого) іти слідами , повторювати, мавпувати, брати за взірець, брати приклад з, топтати ...
НАСЛІДУВАЧ
жм. папуга; (стилю) епігон; (ідей) ПОСЛІДОВНИК; п! ПІДСПІВАЧ.
НАСЛАНИЙ
(- лихо) накликаний, напущений, наврочений; (- шар чогось) настелений, розстелений.
НАСЛУХАТИ
слухати; (старатися почути) наслухатися, дослухатися, прислухатися; (таємно) підслухати, ...
НАСЛУХАТИСЯ
док., попослухати, (від кого) почути; (пісень) попереслухати.
НАСМІЛЮВАТИСЯ
д! НАВАЖУВАТИСЯ; дк. НАСМІЛИТИСЯ, насміти, посміти, не побоятися.
НАСМІХАТИ
д! ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти.
НАСМІХАТИСЯ
д! ГЛУЗУВАТИ; насміватися; дк. НАСМІЯТИСЯ, висміяти, осміяти.
НАСМІШКА
насміх, посміх, глузування, посмішка, кепкування, мн. кпини, (тонка) іронія, с. наруга, глум, поглум, ...
НАСМІШКУВАТИЙ
глузливий, посмішкуватий, смішкуватий, с. глумливий; (тонко) іронічний; (уїдливо) саркастичний; ...
НАСНАГА
снага, енергія, сила; (творча) запал, надхнення, (душевна — ще) піднесення, жар
НАСНАЖУВАТИ
запалювати, надихати; (на подвиг) кликати, будити, спонукувати; (силою) насичувати, наповнювати; ...
НАСОЛОДА
втіха, СОЛОДОЩІ, задоволення, приємність, ф. кайф, смак, з. осолода, любота, с. раювання, ...
НАСОЛОДЖУВАТИСЯ
мати насолоду, втішатися, усолоджуватися, зазнавати насолоди , ф. кайфувати; (чим) чаруватися, ...
НАСПІВ
(пісні) мелодія, мотив, жм. голос, ц. глас, ок. поспів.
НАСПІВАТИ
(- овоч) достигати, дозрівати, доспівати, приспівати; (- час) надходити, наближатися, наставати; (саме ...
НАСПІД
пр., (уділ) наниз, у спід, на самий низ, на дно; (під що) під спід.
НАСПОДІ
пр., (унизу) нанизу, у споді, на дні; (під чим) під сподом.
НАСПРАВДІ
пр., у дійсності, на ділі, жм. насправжки; СПРАВДІ.
НАСТІЙНИЙ
(- потребу) НАГАЛЬНИЙ; (- прохання) НАПОЛЕГЛИВИЙ.
НАСТІЛЬКИ
пр., аж так, до такої міри.
НАСТАВАТИ
(- часи) надходити, наближатися, насуватися, (як грім з неба) падати, (нишком) підступати; (- події) ...
НАСТАВЛЯТИ
НАСТАНОВЛЯТИ, 1. (речі) ставити; (очі) скеровувати, спрямовувати, втуплювати; (губи) підставляти; ...
НАСТАННЯ
(весни) прихід; (морозів) початок.
НАСТАНОВА
див. ДИРЕКТИВА.
НАСТАНОВЛЯТИ
див. НАСТАВЛЯТИ
НАСТАЧАТИ
постачати, достачати, доставляти, приставляти, забезпечувати, д. настарчати, достарчати; док. ...
НАСТИГАТИ
(зненацька) заставати, заскакувати, захоплювати; (куди) прибувати, надбігати, надходити; (- подію) ...
НАСТИЛЬНИЙ
(вогонь) у. поприземний.
НАСТИРЛИВИЙ
НЕВІДЧЕПНИЙ, ДОКУЧЛИВИЙ, НАПОЛЕГЛИВИЙ.
НАСТОВБУРЧУВАТИСЯ
(як їжак) НАЇЖАЧУВАТИСЯ; (- волос) ставати дуба; (- одяг) стирчати; (- людей) насуплюватися, надуватися.
НАСТОРОЖУВАТИ
(вуха) нашорошувати, нащулювати, наставляти, наструнчувати; (слух) напружувати.
НАСТОРОЖУВАТИСЯ
загострювати увагу, обертатися на слух; (ждати на атаку) НАЇЖАЧУВАТИСЯ.
НАСТРІЙ
(добрий) г. гумор; (напрям думок) настроєність, г. настроєвість; (до чого) охота, бажання.
НАСТРАШУВАТИ
страхати, лякати, полошити, сполохувати; док. НАСТРАШИТИ, налякати, настрахати, с. перелякати, ...
НАСТРОМЛЮВАТИ
НАСАДЖУВАТИ, натикати, нашпилювати; (на голову) накладати.
НАСТРОЮВАТИ
(скрипку) наладжувати, налагоджувати, ладнати, строїти; (радіо) регулювати, підстроювати; (на ...
НАСТУП
(військ) просування , г. офензива, (навальний) атака, (на фортецю) приступ чого; (на соціяльне зло) ...
НАСТУПАТИ
(на ногу) ставати; (армією) іти в наступ , просуватися , атакувати, штурмувати, іти приступом, жм. ...
НАСТУПНІСТЬ
(подій) послідовність, тяглість, неперервність.
НАСТУПНИЙ
(з черги) черговий, на черзі; (із сл. день) другий; (- покоління) МАЙБУТНІЙ; (- заходи) дальший, ...
НАСТУПНИК
(послідовник) продовжувач; (на троні) спадкоємець.
НАСУВАТИ
(на голову) накладати, натягати; (на лоба) спускати, зсувати; (- тінь) насуватися; (- сезон) НАСУВАТИСЯ; ...
НАСУВАТИСЯ
наближатися; (на сонце) перти, заступати що; (- військо) сунути; (- сезон) надходити, наставати, ...
НАСУПЛЕНИЙ
похмурий, невдоволений, набурмосений, надутий; (- брови) стягнений; (день) хмарний, похмурний, ...
НАСУПЛЮВАТИСЯ
похмурніти; (- брови) стягатися, зсуватися; (- лоб) морщитися; док. НАСУПИТИСЯ, набурмоситися.
НАСУЩНИЙ
украй необхідний; (- потребу) назрілий, наболілий, злободенний, пекучий.
НАТЕРПІТИСЯ
док., набідуватися, напоневірятися, набратися біди, пізнати по чім ківш лиха, нагорюватися, д. ...
НАТЕРТИЙ
(- мозолю) намуляний; (шлях) уторований, накочений, утрамбований.
НАТИКАТИСЯ
(на що) наскакувати, наштовхуватися, наражатися; (на гостре) натинатися; (на опір) напорюватися; (на ...
НАТИРАТИ
(тіло) терти, розтирати; (підлогу) начищати , (палубу) мр. драїти, надраювати; (ногу взуттям) ...
НАТИСК
напір, тиск; (військ) наступ, навала; (на слові) притиск, наголос; (наполягання) напосідання; Д. (тиск ...
НАТИСКАТИ
натискувати; (на педалі) тиснути, давити, налягати; (- армію) напирати, наступати; (на слові) ...
НАТКНУТИСЯ
наштрикнутися; ЖМ. (раптом з 'явитися) нагодитися.
НАТОВКМАЧУВАТИ
НАТОВКМАЧИТИ, див. НАБИВАТИ і НАБИТИ.
НАТОВП
юрба, юрма, стовпище, здвиг, тлум, д. гурма; ЖМ. тиснява; ЖМ. (як міра кількости) море, купа, тиск, сила.
НАТОМІСТЬ
намість, замість того; ЯК СП. зате.
НАТОПТАНИЙ
натоптуватий, натоптуваний, огрядний, гладкий.
НАТРАПЛЯТИ
натикатися, наштовхуватися, нахоплюватися, наброджувати, наскакувати; (на що) знаходити що, (на ...
НАТРУДЖУВАТИ
стомлювати, натомлювати, наморювати, с. перевтомлювати.
НАТРУСКА
догана, нагана, прочухан, прочуханка, нагінка.
НАТУГА
див. НАПРУГА.
НАТУЖУВАТИСЯ
див. НАПРУЖУВАТИСЯ.
НАТУРА
природа; дійсність; (людська) вдача, характер; Р. натурник, натурниця; пр. НАТУРОЮ, продуктами, не ...
НАТУРАЛІСТ
природознавець.
НАТУРАЛЬНИЙ
ЗСТ. природознавчий; (чай) природний, не штучний; (розмір) справжній; (стиль) невимушений, ...
НАТУРИСТИЙ
упертий, норовистий, норовливий, с. свавільний; Ф. ВЕРЕДЛИВИЙ.
НАТУРКУВАТИ
спонукати, підбурювати, накручувати; (потай) нашіптувати, наговорювати; док. НАТУРКАТИ, натурчати; ...
НАТУРНИК
модель, р. натура; жін. натурниця.
НАТХНЕННИЙ
див. НАДХНЕННИЙ.
НАТХНЕННЯ
див. НАДХНЕННЯ.
НАТХНУТИ
див. НАДИХАТИ.
НАТЩЕ
пр., натщесерце, не попоївши, на порожній шлунок , д. натощака.
НАТЯГАТИ
(в одне місце) стягати; (намет) напинати; (віжки) тягнути ; (шию) витягати; (одіж) одягати, надягати, ...
НАТЯГНЕНИЙ
НАТЯГНУТИЙ, напнутий, (на кого) одягнений, одягнутий, (на голову) нацуплений; (- стосунки) ...
НАТЯК
знак ; (у розмові) закид; ФР. камінець , тінь ; (слід) НАЛІТ, п! ПРИСМАК; пр. НАТЯКАМИ, д! НАТЯКОМ.
НАТЯКАТИ
робити натяки, говорити наздогад буряків, (кому) кидати камінці у чий город; дк. НАТЯКНУТИ, зст. ...
НАТЯКОМ
пр. НАВТЯКИ, наздогад ; (не в лоб) зокола, здалеку, манівцями.
НАУКА
навчання, зст. ученіє; (кому) лекція, пам'ятка, сов. урок; П. освіта, знання, досвід; ЖМ. напоумлення, ...
НАУКОВЕЦЬ
учений, муж науки, науковий діяч, діяч на ниві науки, сов. науковий працівник, (викладач вишу) жм. ...
НАУЧАТИ
див. НАПУЧУВАТИ.
НАФТА
г. ропа, кип'ячка, олива, текучка, ід. чорне золото; Г. гас.
НАФТОВИК
г. ріпник, р. нафтяр.
НАХАБА
нахабник, с. хам, зухвалець; (причепа) зн. причепенда; З. напасть, халепа, нещастя, біда.
НАХАБНІСТЬ
нахабство, безцеремонність, зухвальство, зухвалість, хамство.
НАХАБНИЙ
(хто) безцеремонний, безпардонний, хамуватий; (чин) хамський, зухвалий
НАХВАЛКА
див. ПОГРОЗА.
НАХВАЛЯТИСЯ
погрожувати, похвалятися; хвальковито обіцяти .
НАХИЛ
(до чого) потяг; (природний) здібність, схильність; (характеру) жилка; (стіни) похил, похилість, ...
НАХИЛЕНИЙ
схилений, похилений, похилий, д. нахилий, сов. нагнутий.
НАХИЛЬЦЕМ
(пити) нахильці, навхильці, нахилки; (робити) нахилившись.
НАХИЛЯТИ
похиляти, хилити, зст. клонити, (тулуб) нагинати, гнути, (човен) кренити; (до чого) схиляти, навертати, ...
НАХИЛЯТИСЯ
хилитися, похилятися, нагинатися, гнутися, кренитися, схилятися.
НАХОДИТИ
(- настрій) набігати, нападати, оволодівати, охоплювати; (- людей) сходитися; (- дощ) надходити, ...
НАХОПЛЯТИСЯ
жм., наставати, надходити, наближатися; (на що) натрапляти, натикатися; док. НАХОПИТИСЯ, нагодитися.
НАХРАПОМ
пр., по-хамському, нахабно і мож. пох. від НАХАБНИЙ; силою, г. пробоєм.
НАЦІЛЮВАТИ
НАЦІЛИТИ, (кріс) нарихтовувати, наводити, наставляти, спрямовувати; (на що) скеровувати до, ...
НАЦІЛЮВАТИСЯ
НАЦІЛИТИСЯ, (крісом) прицілюватися; (ногою) замірятися, примірятися; (що робити) мати намір, ...
НАЦІНКА
див. НАБАВКА.
НАЦІОНАЛІЗУВАТИ
(майно) удер жавлювати, вивласнювати; пор. ЕКСПРОПРІЯЦІЯ.
НАЦІОНАЛЬНІСТЬ
НАЦІЯ; (серед чужинців) етнічна група; (особистости) національна приналежність ; п! НАРІД.
НАЦІОНАЛЬНИЙ
(прибуток) загальнонаціональний, державний; (референдум) всенародній; (одяг) народній; (район) СОВ. ...
НАЦІЯ
нарід, плем'я, народність; П. держава, країна; Ж. клан .
НАЦЬКОВУВАТИ
(собак) цькувати, насилати; (проти кого) підбурювати, підштрикувати, під'юджувати, підцьковувати; ...
НАЧІЛЬНИЙ
(- вікно) лицьовий, фронтовий, передній, фронтальний.
НАЧІПЛЮВАТИ
чіпляти, причіплювати; (на гак) навішувати; ЖМ. (одяг) нацуплювати, натягати, накладати, надягати.
НАЧАЛЬНИЙ
(ватажок) старший; (редактор) головний, відповідальний.
НАЧАЛЬНИК
зверхник, керівник, провідник, шеф, управитель, ір. патрон.
НАЧАЛЬНИЦЬКИЙ
(тон) зверхній, зверхницький, КАТЕГОРИЧНИЙ.
НАЧАЛЬСТВО
керівництво, провід, начальники; ІР. начальник; П. влада.
НАЧЕ
сп., неначе, начеб, начебто, МОВ.
НАЧЕРК
зарис, шкіц, ескіз; (проєкт) нарис.
НАЧИНЕНИЙ
наповнений, набитий, напхатий, напханий; (фаршем) нафаршований, (шпіком) нашпікований.
НАЧИННЯ
(струмент) знаряддя, зст. наряддя; (хатнє) посуд; п! ПРИЛАДДЯ.
НАЧИНЯТИ
(ковбаси) наповнювати, набивати, напихати; кул. фаршувати , нашпіковувати.
НАЧИСТО
пр., (писати) набіло, остаточно; (тяти) все як є, зовсім, геть чисто, дочиста, до решти, під корінь; ...
НАЧИТУВАТИ
читати, прочитувати; (за списком) зачитувати, г. відчитувати; (інструктувати) вичитувати.
НАЧОРНО
пр., не остаточно, не начисто, не набіло; (якнебудь) абияк, без старання; (забруднювати) до чорноти.
НАЧУВАТИСЯ
стерегтися, берегтися, остерігатися; (лиха) чекати на, очікувати, сподіватися.
НАШ
зай., наський, свій, вітчизняний, рідний; ФР. існуючий .
НАШІПТУВАТИ
шептати, говорити пошепки ; (потай докладати) наговорювати, наклепувати, набріхувати, ДОНОСИТИ; ...
НАШАРОВУВАТИ
класти шарами , напластовувати.
НАШВИДКУ
пр., на швидку руч, квапливо, поспіхом, ПОХАПКИ, на швидку руку; (недбало) стук-грюк аби з рук.
НАШЕПТ
намова, наговір, донос; (знахуря) нашіптування.
НАШЕСТЯ
див. НАВАЛА.
НАШИВКА
(на одязі) латка; (мережана, круг коміра) жабо; (на погоні) личка.
НАШКРЯБУВАТИ
шкрябати; (дряпати) надряпувати; (гроші) вишкрябувати, стягатися на; док. НАШКРЯБАТИ, написати , ...
НАШОРОШУВАТИ
див. НАСТОРОЖУВАТИ.
НАШПИЛЮВАТИ
(шпилькою) приколювати; (на що) настромляти, натикати.
НАШТОВХУВАТИСЯ
натикатися, наскакувати; (на кого) зустрічатися з, здибатися з; (на опір) натрапляти, наражатися, ...
НАШТРИКУВАТИ
див. НАСАДЖУ ВАТИ.
НАШУКУВАТИ
шукати, розшукувати, відшукувати, вишукувати, підшукувати, (ягоди ще) прв. док. НАШУКАТИ, знайти, ...
НАЩАДОК
р. щадок, сов. потомок, п! СПАДКОЄМЕЦЬ; мн. НАЩАДКИ, внуки, правнуки, майбутні покоління, р. ...
НАЩУЛЮВАТИ
див. НАСТОРОЖУВАТИ.
НАЯВНІСТЬ
(незгод) існування; (кого) присутність, г. приявність.
НАЯВНИЙ
(капітал) фактичний, о. на руках, в активі, жм. за душею; п! ПРИСУТНІЙ.
НАЯВУ
у. вочевидь, о. білим днем.
НЕ
(в калькованих формах) годі .
НЕ АБИЯК
пр., надто, дуже; непогано, добре; сов. неабияк.
НЕ АБИЯКИЙ
небуденний, непересічний; (- справу) серйозний, поважний; (успіх) значний, великий; (майстер) ...
НЕ ВИСТАЧАЄ
неос. бракує, не стає.
НЕ ВТРУЧАТИСЯ
(у що) стояти осторонь чого; п! ВТРУЧАТИСЯ.
НЕ ЗВАЖАЮЧИ
сов. НЕЗВАЖАЮЧИ, (на що) без огляду, попри що, мимо чого; ід. не зважаючи НА ТЕ, ЩО, дарма що; не ...
НЕ РАЗ
пр., багато разів , кілька разів, часто-густо, неодноразово, багаторазово, кількаразово; не раз і не ...
НЕ СПАТИ
бути на ногах, не стуляти очей; пор. ПИЛЬНУВАТИ.
НЕІСНУЮЧИЙ
вигаданий, УЯВНИЙ, шо не існує, якого нема; (у природі) невідомий.
НЕАКУРАТНИЙ
НЕОХАЙНИЙ; (у праці) непунктуальний, неточний, сов. халатний.
НЕБІЖ
племінник, д. синовець, (син брата) братанич, (син сестри) сестринець; як зв. НЕБОЖЕ! хлопче! парубче! ...
НЕБІЖЧИК
покійник, як ім. померлий, покійний; ЗСТ. бідолаха; пор. МЕРТВЯК.
НЕБАГАТИЙ
див. БІДНИЙ; (шляхтич) іст. ходачковий; (одяг) нерозкішний, непишний.
НЕБАГАТО
пр., див. МАЛО; (опоряджений) нерозкішно, (убраний) непишно.
НЕБАЖАНИЙ
непобажаний, нежаданий, невгодний; (хід) неприємний, непередбачений.
НЕБАЛАКУЧИЙ
див. МОВЧАЗНИЙ; о. скупий на слово .
НЕБЕЗКОРИСНИЙ
див. КОРИСНИЙ
НЕБЕЗПІДСТАВНИЙ
див. ОБҐРУНТОВАНИЙ.
НЕБЕЗПЕКА
небезпечність, о. чорні хмари, (стала) Домоклів меч, (таємна) підводний риф ; (війни) загроза; (аварії) ...
НЕБЕЗПЕЧНИЙ
(крок) ризикований, (клімат) нездоровий, шкідливий; (- ситуацію) загрозливий; (шлях) непевний, о. над ...
НЕБЕЗСТОРОННІЙ
упереджений, зацікавлений, необ'єктивний.
НЕБЕСНИЙ
(ангел) Божий; (апарат) КОСМІЧНИЙ; (- вись) надхмарний, захмарний; (колір) БЛАКИТНИЙ; (- тіла) ...
НЕБИЛИЦЯ
див. НЕБУВАЛЬЩИНА.
НЕБИТКИЙ
що не б'ється, ок. неб'ючкий, (- скло) вічний; п! МІЦНИЙ.
НЕБЛАГОРОДНИЙ
(вчинок) нешляхетний, нелицарський; (метал) недорогий.
НЕБО
мн. НЕБЕСА, небокрай, небовид, небозвід; (баня неба) намет неба, небесна сфера ; УР. рай, потойбічний ...
НЕБОГА
племінниця; З. неборачка, бідолаха, сердега, як ім. сердешна; як зв. НЕБОГО! дівчино! молодице!
НЕБОКРАЙ
небосхил, ОБРІЙ, крайнебо; (намет неба) небесний намет, НЕБО.
НЕБОРАК
бідолаха, нетяга, сердега, сіромаха, сірома, як ім. нещасливий, безталанний, р. нещасливець.
НЕБОРАКА
бідолаха, нетяга, сердега, сіромаха, сірома, як ім. нещасливий, безталанний, р. нещасливець.
НЕБОСХИЛ
див. НЕБОКРАЙ.
НЕБОСЯГ
(височезний будинок) хмарочос, хмародряп.
НЕБОЯЗКИЙ
див. БЕЗСТРАШНИЙ; сов. небоязливий.
НЕБУВАЛИЙ
небачений, нечуваний, невиданий, незнаний, несвітній, НЕЙМОВІРНИЙ; (юнак) НЕДОСВІДЧЕНИЙ.
НЕБУВАЛЬЩИНА
(небилиця) неправда, вигадка, фантазія, казка; (несосвітенність) нісенітниця, бредня; п! БРЕХНЯ.
НЕБУТТЯ
безвість, непам'ять; (нереальний світ) засвіти.
НЕВІГЛАС
див. НЕУК.
НЕВІГЛАСТВО
див. НЕУЦТВО.
НЕВІД
див. МЕРЕЖА.
НЕВІДКЛАДНИЙ
див. НЕГАЙНИЙ.
НЕВІДКЛИЧНИЙ
г., невідворотний, НЕМИНУЧИЙ, НЕЗМІННИЙ, ОБОВ'ЯЗКОВИЙ, ОСТАТОЧНИЙ.
НЕВІДОМИЙ
незнаний, небачений, нечуваний, незвіданий, ур. недовідомий; (автор) маловідомий, незнайомий, ...
НЕВІДОМО
пр., не знати, хтозна; ФР. бозна-, казна- .
НЕВІДПОВІДАЮЧИЙ
що не відповідає, невідповідний, неслушний, недоречний, далекий від, цілком інакший, ф. як корові ...
НЕВІДПОРНИЙ
(- силу) непереборний; (вплив) НЕЗДОЛАННИЙ; (аргумент) незаперечний, неспростовний; (- враження) ...
НЕВІДСТУПНИЙ
безвідступний, безвідходний, о. прив'язаний як пес до буди; (друг) нерозлучний, невідлучний; (щодо ...
НЕВІДХИЛЬНИЙ
невідворотний, неминучий, невідверненний; (без ухилів) неухильний.
НЕВІДЧЕПНИЙ
настирливий, надокучливий, причепливий, НАЛАЗЛИВИЙ, прискіпливий, учепистий, учепливий; (- думку) ...
НЕВІЛЬНИЙ
залежний, поневолений, позбавлений волі, д. несвобідний; (що зробити) неспроможний.
НЕВІЛЬНИК
раб, іст. галерник; (бранець) полонений; невольник; п! В'ЯЗЕНЬ.
НЕВІЛЬНИЦТВО
див. РАБСТВО.
НЕВІЛЬНИЦЬКИЙ
див. РАБСЬКИЙ.
НЕВІРА
(що) невірство, св. невір'я; (хто) неймовіра, Хома невірний; (безбожник) АТЕЇСТ, невірник, безвірник, ...
НЕВІРНИЙ
(хто) ЗРАДЛИВИЙ; (слід) облудний, (шлях) небезпечний, непевний, (спосіб) нечесний; (- світло) тьмяний, ...
НЕВІРОГІДНИЙ
ФАНТАСТИЧНИЙ, НЕЙМОВІРНИЙ, о. вилами по воді писаний, д. недостовірний, (- джерело) ненадійний; пр. ...
НЕВІРУЮЧИЙ
(хто) АТЕЇСТ, П-К небогомільний.
НЕВАЖЛИВИЙ
дрібний, другорядний, неістотний, малозначний, незначний.
НЕВАЖНИЙ
б. з., ненайкращий, поганенький, НЕЗДАЛИЙ, НЕВАЖЛИВИЙ; пр. НЕВАЖНО, погано, так собі, фр. не страшно , ...
НЕВАРТИЙ
негідний, зап. недостойний; маловартий.
НЕВБЛАГАННИЙ
(закон) непохитний, незламний, непорушний; (кат) жорстокий, немилосердний; (кінець) НЕМИНУЧИЙ, ...
НЕВВІЧЛИВИЙ
нечемний, невихований, некоректний, нетактовний, с. грубий, неотесаний; (неґалянтний) неґречний.
НЕВГАВУЩИЙ
безугавний, неугавний, НЕВГАМОВНИЙ, невтихомирний; невгавучий.
НЕВГАМОВНИЙ
НЕВГАВНИЙ, нестриманий, непогамовний, невгамований, непогамований, НЕВГАВУЩИЙ; (- дітей) ...

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.