Слова на букву О (634) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву О (634)

< 1 2 3 >>
ОРГАНІЗМ
(живий) істота; (людини) ід. душа й тіло; П. одне ціле, єство.
ОРГАНІЗОВУВАТИ
(що) створювати, засновувати; (віче) влаштовувати, уряджати, (свято — ще) СПРАВЛЯЛИ, обряджати; ...
ОРГАНІЧНИЙ
(світ) живий; (розлад) фізіологічний; (- потребу) кровний, питомий, питоменний; (зв'язок) нерозривний.
ОРДА
(тюркська) держава, спілка племен; (татарська) військо; П. дике збіговище ; мн. ОРДИ, полчища.
ОРДЕН
(бойовий) відзнака, зн. бляха; (ченців) товариство, громада; орденок.
ОРДЕР
(на арешт) розпорядження, припис; (на квартиру) мандат; (на одержання чогось) документ, зст. грамота.
ОРДИНАРНИЙ
д! ЗВИЧАЙНИЙ.
ОРДИНАТОР
д! ЛІКАР.
ОРЕЛ
(гірський) беркут, (морський) орлан; ЖМ. герб; ЕВ. герой, звитяжець, козак, багатир, лицар, молодець.
ОРЕНДА
(землі, дому) винаєм, б. винайм; (платня) іс. чинш; ІС. шинок, корчма.
ОРЕНДУВАТИ
брати в оренду; (хату) тримати в оренді, винаймати, д. рентувати.
ОРЕОЛ
див. ВІНЕЦЬ.
ОРИҐІНАЛ
(твору) первотвір, г. первопис; (для копіїста) взірець; (хто) дивак, проява, химерник, феномен, ід. ...
ОРИҐІНАЛЬНИЙ
(текст) справжній, автентичний; (твір) нетрафаретний, не епігонський, самобутній, своєрідний, с. ...
ОРКЕСТР
(муз. струментів) ансамбль, музика; (колектив) музики, оркестранти.
ОРКЕСТРА
(муз. струментів) ансамбль, музика; (колектив) музики, оркестранти.
ОРЛІЙ
(погляд) гордий, гострий, проникливий; (- акцію) відважний, безстрашний; орлячий, орлиний, р. орловий.
ОРНАМЕНТ
д! ОЗДОБА, ВІЗЕРУНОК.
ОРНАМЕНТУВАТИ
д! ОЗДОБЛЮВАТИ.
ОРНИЙ
(- поле) рільничий, оброблюваний.
ОРТОГРАФІЯ
правопис, сов. орфографія.
ОРТОДОКСАЛЬНИЙ
правовірний; (у вірі) послідовний; п! ФАНАТИЧНИЙ.
ОРУДА
д! КЕРІВНИЦТВО.
ОРУДУВАТИ
(вправно) діяти, маніпулювати; (знаряддям) користуватися, володіти, послуговуватися; (чим) ...
ОСІБНИЙ
див. ОКРЕМИЙ..
ОСІДАТИ
ОБСІДАТИ, ОСЕЛЯТИСЯ; (- росу) сідати; (на дно) спускатися; (у землю) вгрузати, вростати; (у сейфі) ...
ОСІДЛАТИ
дк., (коня) окульбачити; (кого) підпорядкувати, п. загнуздати, запрягти; (шлях) в-й взяти під контроль.
ОСІДОК
резиденція, місце перебування, місце проживання; (штабу) штаб-квартира.
ОСІЛИЙ
який осів; (люд) некочовий, немандрівний.
ОСІННІЙ
ок. вересневий, жовтневий, листопадовий; (- любов) пізній, запізнілий.
ОСАД
(у діжці) оденки, поденки; (у пляшці) гуща, фус; (на душі) НАМУЛ, іржа.
ОСАДЖУВАТИ
(нижче) садовити; (нахабу) присаджувати, давати відсіч; (запал) охолоджувати; (коня) зупиняти; (землю) ...
ОСАННА
ІМ. слава, хвала; (!) слава Богу!
ОСВІДОМЛЯТИ
ОСВІДОМЛЮВАТИ, розкривати очі; (людей) освічувати, просвічувати.
ОСВІДЧЕННЯ
(любовне) зізнання, признання; (шлюбне) пропозиція, освідчини.
ОСВІТА
(процес) вчення, фр. школи ; (рівень знань) освіченість; (заочна) навчання; (без школи) самоосвіта; ...
ОСВІТЛЕННЯ
(вулиць) освітлювання, д. посвіт; (слабке) світло; (подій) висвітлення, інтерпретація, тлумачення, г. ...
ОСВІТЛЮВАТИ
опромінювати, осявати; (шлях) світити, заливати світлом, П. помагати долати, вказувати; р. ...
ОСВІЧЕНИЙ
з освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ.
ОСВІЧУВАТИ
(народ) просвічувати, навчати, освідомлювати, Р. ОСВІТЛЮВАТИ.
ОСВЯЧУВАТИ
(воду) святити; (працю) звеличувати, підносити; (дії) схвалювати.
ОСЕЛ
ослюк, віслюк, а. ішак; (напівкінь) мул; (дикий) онагр; (хто) ДУРЕНЬ, УПЕРТЮХ; ослик.
ОСЕЛИТИСЯ
о. стати на якір.
ОСЕЛЯ
садиба, двір, обійстя, селитьба, дворище, р. осад; (людська) ЖИТЛО, ев. Палестина; Г. селище, поселення.
ОСЕЛЯТИ
селити, поселяти; (край) заселяти, осаджувати, обселяти, залюднювати.
ОСЕЛЯТИСЯ
селитися, осаджуватися, поселятися, осідати, зн. окублюватися; (- комах) гніздитися; (в серці, про ...
ОСЕРЕДОК
центр, ядро, вузловий пункт, о. серце, ФР. гніздо ; (організації) ланка, підрозділ; Р. середовище; ...
ОСИКА
тремтяча тополя, (прв. одне дерево) осичина.
ОСИПАТИ
обкидати, обтрушувати, посипати; (цвітсям) укривати, устеляти; (листя) скидати, струшувати; тлк. ...
ОСИРОТІТИ
док., стати сиротою; (- місто) збезлюдніти, спорожніти, опустіти.
ОСКІЛЬКИ
сп., затим що, тому що, через те що; (з ппр. сп. а) а що .
ОСКАЖЕНІЛИЙ
осатанілий, озвірілий, знавіснілий, охижілий; (розлючений) розлютований.
ОСКАРЖУВАТИ
звинувачувати, ВИНУВАТИ; (вирок) подавати скаргу на, апелювати проти чого.
ОСКВЕРНЯТИ
чинити наругу над, ОПОГАНЮВАТИ; (рід) ганьбити, заплямовувати.
ОСЛІН
див. ЛАВА; ослінчик.
ОСЛІПЛЕННЯ
осліп; (втрата глузду) засліплення.
ОСЛАБАТИ
див. ОХЛЯВАТИ; (- зір) послаблюватися, притуплятися, ставати не тим.
ОСЛАБЛЯТИ
ОСЛАБЛЮВАТИ, (зір) послаблювати, притупляти; (силу вияву) зменшувати; (режим) полегшувати; (обійми) ...
ОСЛАВИТИ
наробити слави кому; пор. ОББРІХУВАТИ.
ОСЛАВЛЯТИ
ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, ...
ОСМІЮВАТИ
ОСМІВАТИ, д! ВИСМІВАТИ.
ОСНОВА
(споруди) опертя, опора, підвалина, фундамент, цоколь, ПІДМУРОК, жм. основина; П. база, фр. ґрунт, ...
ОСНОВНИЙ
головний, найважливіший, (- тему) чільний, провідний, визначальний, центральний; (- права) ...
ОСОБА
індивід, особистість, індивідуум, індивідуальність; (висока) персона, ф. цабе, цяця, ІД. достойник; ...
ОСОБИНА
ОСОБ(ЕНЬ), ІНДИВІД, душа, еґо, одиниця, г. особняк, фр. голова.
ОСОБИСТИЙ
персональний, власний; (- стосунки) інтимний, приватний; (- рису) індивідуальний; (нагляд) ...
ОСОБИСТО
власною персоною і п. ф. від ОСОБИСТИЙ.
ОСОБЛИВИЙ
незвичайний, винятковий; (запах) своєрідний, специфічний; (- міру вияву) надзвичайний; (відділ) ...
ОСОБЛИВО
пр., надзвичайно і пох. від ОСОБЛИВИЙ; (перш за все) передусім, насамперед; (любити) понад усе, ...
ОСОЛОДА
блаженство, насолода, втіха; (дія) осолодження.
ОСОЛОДЖУВАТИ
підсолоджувати, (душу, чим) солодити, уприємнювати, (негаразди) сов. скрашувати; П. тішити, потішати;
ОСОННЯ
відсоння, пригрів, ок. припека.
ОСОРОМИТИСЯ
набратися сорому, жм. попокліпати очима; (з ч. не) не вдарити лицем у грязь.
ОСОРОМЛЮВАТИ
покривати соромом, СОРОМИТИ, вводити в сором; (ім'я) ганьбити, віддавати на поталу; осоромляти; дк. ...
ОСОРУГА
прикрість, неприємність; (почуття) ВІДРАЗА, огида; осоружність.
ОСОРУЖНИЙ
остогидлий, немилий; ОГИДНИЙ, ГИДКИЙ; (ворог) ненависний, клятий.
ОСПІВУВАТИ
див. ВИХВАЛЯТИ.
ОСТАВАТИСЯ
див. ЗАЛИШАТИСЯ.
ОСТАВЛЯТИ
див. ЗАЛИШАТИ.
ОСТАННІЙ
о. перший з кінця, д. послідній, (- волю) передсмертний; (шанс) єдиний; (бій) вирішальний, остаточний; ...
ОСТАТОЧНИЙ
(варіянт) кінцевий; (бій) останній, вирішальний; (- рішення) безповоротний, г. невідкличний; (розгром) ...
ОСТАЧА
залишок, лишок, жм. ощадок; (чого) Р. решта, рештка; МАТ. різниця.
ОСТЕРІГАТИ
застерігати, попереджати, перестерігати; п-к -АЮЧИЙ, що остерігає, змушений остерегти, ...
ОСТЕРІГАТИСЯ
стерегтися, берегтися, вистерігатися, п! НАЧУВАТИСЯ.
ОСТИГАТИ
вистигати, холонути, охолоджуватися, вихолоджуватися, холодіти, вихолоняти; (- запал) спадати; П. ...
ОСТОБІСІТИ
док., остогидіти, остогиднути, осточортіти, осоружитися, ОБРИДНУТИ.
ОСТОВПІТИ
окам'яніти, отерпнути, оціпеніти, одерев'яніти, ок. одебеліти, остовпеніти; (оніміти) отетеріти, ...
ОСТОГИДЛИЙ
обридлий, остобісілий, осточортілий, ОСОРУЖНИЙ.
ОСТОРОГА
обережність, обачність; (попередження) пересторога, застереження.
ОСТОРОНЬ
пр., (де) окремо, збоку, (на віддалі) оподалік; (куди) вбік; (кудою) стороною; ЯК ПРИЙ. БІЛЯ.
ОСТРІВ
(коралевий) атол; П. ОАЗА; острівець; п. ф. ОСТРОВ'ЯНИН, островик.
ОСТРІШОК
стріха, острішшя, (над тином)
ОСТРАХ
СТРАХ; побоювання; (моторошність) несвітський жах.
ОСТУПАТИСЯ
спотикатися; (на віку) помилятися, хибити, збочувати; (назад) відходити, відступати; (геть) давати ...
ОСУВАТИСЯ
сповзати; (- пісок) обсуватися, (- горб) осідати, (- одяг) обвисати, (- красу) марніти, пропадати; (на ...
ОСУГА
зб., (на воді) суга, од. зб. блискітка, лелітка; (на губі) смага; п! НАЛІТ.
ОСУД
осудження, несхвалення, нагана, огуда, д. погудка; ЗСТ. засудження, засуд.
ОСУДЛИВИЙ
осудний, непохвальний, несхвальний; (обмовницький) огудний.
ОСЯВАТИ
(стало) сяяти; (світлом) освітлювати; (обличчя) опромінювати, одухотворяти, ок. променити; (шлях) ...
ОСЯГАТИ
обіймати, охоплювати, (розумом) усвідомлювати, пізнавати, розуміти; (зором) сприймати, схоплювати; ...
ОСЯЙНИЙ
ур. огнеликий, сонцеликий, сонцеясний, світосяйний, сонцесяйний, осіянний, ясний; (сяючий) ...
ОСЯЮВАТИ
(стало) сяяти; (світлом) освітлювати; (обличчя) опромінювати, одухотворяти, ок. променити; (шлях) ...
ОТ-ОТ
ось-ось, зараз, цеї миті, с. от-от-от, д. затого.
ОТАМАН
ВАТАЖОК, КЕРІВНИК; (Запорізької Січі) кошовий; зб. отамання.
ОТАРА
(овець) ватага, г. турма, (людей — ще) зграя, юрба, гурма, стовпище.
ОТВІР
діра, відтулина, щілина; (тунелю) гирло; (як капіляр) пора; (замковий) шпарина; (у стіні) проріз, ...
ОТЕТЕРІТИ
див. ОСТОВП ІТИ.
ОТЕЦЬ
батько; (священик) панотець, с. святий отець; (Церкви) керівник.
ОТЖЕ
ч., таким чином, значить, жм. отож; ЯК СП. тому, через те.
ОТОЖ
ч., так от, і от; ЯК СП. тож, тим то, тому то; Р. отже.
ОТОЖ ТО
отим то й ба, у тім то й річ , отож то й є, отож то й воно, отож бо, отож бо й є, отож бо й воно; сов. ...
ОТОТОЖНЮВАТИ
(з чим) уподібнювати до чого.
ОТОЧЕННЯ
(на війні) п. зашморг, казан, обценьки, мішок; (людське) коло, середовище, довкілля; (довкружжя) ...
ОТОЧУВАТИ
обступати, (місто) облягати, брати в зашморг, (на конях) обскакувати; (муром) обносити, оперізувати, ...
ОТРИМУВАТИ
див. ОДЕРЖУВАТИ.
ОТРУЙНИЙ
ОТРУЙЛИВИЙ, (газ) токсичний; (дим) ядучий, їдкий; (- слова) злісний, ненависний; (язик) ущипливий, ...
ОТРУТА
трутизна, трута, трутина, г. отруя, трійло, трійка, д. їдь, поет. отрій, (в напої) дання, давання; ...
ОТРУЮВАТИ
затруювати, труїти; (організм) шкодити кому; (ідеями) задурманювати, задурювати; (життя) псувати, ...
ОТУМАНІТИ
док., ОЧМАНІТИ, одуріти, очамріти, (надовго) отупіти.
ОТЯМЛЮВАТИСЯ
ОТЯМИТИСЯ, див. ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ.
ОФІРА
див. ЖЕРТВА.
ОФІРУВАТИ
див. ЖЕРТВУВАТИ.
ОФІЦІЙНИЙ
(папір) урядовий, службовий; (голос) холодно-ввічливий, стриманий, діловий, непанібратський; сов. ...
ОФІЦІОЗ
див. ГАЗЕТА.
ОФІЦІЯНТ
кельнер
ОФІЦЕР
старшина, іс. золотопогонник; зб. офіцерство, зн. офіцерня.
ОФОРМЛЮВАТИ
ОФОРМЛЯТИ, (справу) лагодити, викінчувати, неґ. обкручувати, (фабрикувати) партолити; (дані) ...
ОФОРТ
див. ГРАВЮРА.
ОХАЙНИЙ
акуратний, чистий, чепурний, чепуристий, д. кукібний, шпетний, хупавий, харний; (- хату) прибраний, ...
ОХЛЯВАТИ
слабнути, знесилюватися, підупадати на силах, ослабати, виснажуватися; док. ОХЛЯ|НУ|ТИ, онемощіти, ...
ОХЛЯП
пр., наохляп, без сідла; (одягти) недбало, наопашки; Р. сяк-так, абияк.
ОХОЛОДЖЕННЯ
охолода, остудження, г. охолонення; (до чого) збайдужіння.
ОХОЛОДЖУВАТИ
остуджувати, холодити, студити, вихолоджувати; (гарячих) тверезити, розхолоджувати, заспокоювати, ...
ОХОПЛЮВАТИ
(руками) обсягати, обхоплювати, обіймати, (розумом) усвідомлювати, осягати; (терен) ОТОЧУВАТИ; (- ...
ОХОРОНА
захист, (лісу) збереження; (себе) самоохорона; (при установі) варта, сторожа, сов. караул; (загін) ...
ОХОРОНЕЦЬ
охоронник, вартовий, сторож, ур. хоронитель, страж, (злий) цербер, (князя) гайдук, (гетьмана) сердюк; ...
ОХОРОНЯТИ
оберігати, берегти, фр. пильнувати; вартувати, стерегти, сторожити, чатувати, стояти на варті ; ...
ОХОТА
БАЖАННЯ, прагнення, (непереборна) кортячка; ПР. СЛ. хочеться.
ОХОЧЕ
пр., РАДО, залюбки, з готовістю, з дорогою душею.
ОХОЧИЙ
(до чого) ласий; ЯК ІМ. доброволець, р. охітний.
ОХРЕЩУВАТИ
хрестити, вихрещувати, держати до хреста; (давати ім'я) називати, іменувати, ур. нарікати; (рукою) ...
ОЦІНКА
(становища) характеристика; (твору) думка про, (писана) рецензія; (шкільна) бал; (дія) оцінювання, ...
ОЦІНЮВАТИ
визначати ціну; (визначати таксу) таксувати; (себе) знати собі ціну; (стан) характеризувати, давати ...
ОЧІ
зн. БАНЬКИ, сліпи, (опуклі) вирла; оченята, очиці, очиська; пор. ОКО.
ОЧІКУВАТИ
чекати на, дожидати, дожидатися; (звіра) чатувати на; (ласки) сподіватися.
ОЧІПОК
(кухарський) ковпак.
ОЧЕВИДЕЦЬ
наочний свідок, з. самовидець; п-к ОЧЕВИДНИЙ, (факт) цілком певний, явний, як на папері списаний; (- ...
ОЧИЩАТИ
обчищати, вичищати, вичищувати, чистити, (шлях) прочищати; (спирт) рафінувати; (душу) підносити, ...
ОЧКУР
див. ПОЯС.
ОЧМАНІЛИЙ
одурілий, очамрілий, очмарілий, зачманілий, ошалілий, отуманілий, з. тороплений, кн. знетямлений, ...
ОЧМАНІТИ
док., одуріти, очамріти, очмаріти, очуманіти, отуманіти, ошаліти, обезглуздіти, жм. наїстися маку; ...
ОЧОЛЮВАТИ
вести перед, ставати на чолі.
ОЧОРНЮВАТИ
д! ЗНЕСЛАВЛЮВАТИ, ОСЛАВЛЯТИ.
ОЧУНЮВАТИ
одужувати, оклигувати; (з непам'яті) ОПАМ'ЯТОВУВАТИСЯ.
ОШАТНИЙ
пишно вбраний, р. одягний, стрійний; (одяг) чепурний, гарний, святковий, елегантний, пишний, с. ...
ОШЕЛЕШУВАТИ
д! ПРИГОЛОМШУВАТИ.
ОШКІРЯТИ
д! ВИШКІРЯТИ.
ОШКІРЯТИСЯ
д! ВИШКІРЯТИ.
ОШПАРЮВАТИ
(окропом) обварювати, обпікати, обпарювати; обшпарювати.
ОШУКАНЕЦЬ
дурисвіт, плутяга, пройдисвіт, шельма, ошукач, г. ошуст, ошуста, с. АФЕРИСТ, АВАНТУРНИК.
ОШУКАНСТВО
дурисвітство, шахрайство, ошук, з. ошукня, г. ошука, зап. обманство, обман; (дія) обдурювання, ...
ОШУКУВАТИ
див. ОБДУРЮВАТИ.
ОЩАДЖУВАТИ
ОЩАДЖАТИ, економити, заощаджувати; берегти, хоронити; щадити.
ОЩАДНИЙ
ощадливий, економний; (- касу) г. щадничий; ід. ОЩАДНА КАСА, щадниця.

< 1 2 3 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.007 c.