Слова на букву П (2277) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву П (2277)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
ПОБІЧ
див. ОБІК.
ПОБІЧНИЙ
(вплив) сторонній; (- питання) другорядний; (продукт) вторинний; (наголос) додатковий; (- кімнату) ...
ПОБАЖАННЯ
д! БАЖАННЯ.
ПОБАЧЕННЯ
(коханих) зустріч, спіткання, кн. рандеву, г. сходини; р. бачення.
ПОБАЧИТИ
док., угледіти, уздріти, заздріти, зобачити, спостерегти; (в гостях) зустріти, спіткати, здибати; ...
ПОБИВАТИ
бити, розбивати, товкти, вбивати; (градом) вибивати, (ноги) забивати, (ворога) перемагати, (у грі) ...
ПОБИВАТИСЯ
(- рибу) битися, кидатися; (за ким) тужити, нудьгувати, жалкувати; (над ким) убиватися; П. старатися, ...
ПОБЛАЖЛИВИЙ
невимогливий, ліберальний; (до чого) терпимий, толерантний; (усміх) доброзичливий; (суд) вибачливий, ...
ПОБЛИЗУ
пр., недалеко, БЛИЗЬКО, поблизько, під рукою; ПРИЙ. БІЛЯ.
ПОБЛИЗЬКИЙ
ближчий, найближчий, БЛИЗЬКИЙ; (- село) сусідній.
ПОБОЖНИЙ
релігійний, богобійний, богомільний, сов. віруючий, ір. святий та божий; (гімн) церковний; (трепет) ...
ПОБОЙОВИСЬКО
(битва) поет. погуляння, сов. побоїще; (місце битви) бойовище, бойовисько; побойовище.
ПОБОРНИК
(правди) оборонець, захисник, споборник, борець за, ІД. правдолюбець; (ідеї) прибічник, прихильник, ...
ПОБОРЮВАТИ
перемагати; (труднощі) переборювати, (плач) пересилювати, (що) Г. боротися з чим; док. ПОБОРОТИ, о. ...
ПОБОЮВАТИСЯ
потерпати, боятися; (за кого) турбуватися, непокоїтися.
ПОБРАТИМ
названий брат; товариш, близький друг; (бойовий) споборник, сов. соратник, сподвижник; (у праці) ...
ПОБРАТИМСТВО
братерство, братство, дружба, фр. брудершафт.
ПОБРЕХЕНЬКА
баєчка, казочка, брехенька, (смішна) анекдот|а|; мн. ПОБРЕХЕНЬКИ, брехні, вигадки; п! БРЕХНЯ.
ПОБУДОВА
структура, будова; (повісти) композиція, плян; (логічна) КН. теорія; (будівля) |по|будовання; (дія) ...
ПОБУТ
(народній) життя; (старий) устрій; (в гостях) перебування.
ПОБУТОВИЙ
(- потреби) повсякденний, щоденний, злободенний; (конфлікт) сімейний.
ПОВ'ЯЗУВАТИ
(рану) перев'язувати; (хустку) зав'язувати, накладати; (докупи) в язати, сполучати, з'єднувати, ...
ПОВІВ
(вітру) подув, подих, подмух, повівання, р. порух, о. хух, поет. вітровіння; (м'яти) запах, дух, пахощі; ...
ПОВІВАТИ
(злегка) віяти, подихати, подувати; (- запах) ШИРИТИСЯ, сов. розноситися; (весною) П. дихати; (- прапор) ...
ПОВІДДЯ
д! ПОВІНЬ.
ПОВІДОМЛЕННЯ
рапорт, звіт, реляція, (з місця) донесення, г. комунікат, звідомлення; (- переговори) комюніке; ...
ПОВІДОМЛЯТИ
сповіщати, доводити до відома, давати знати, рапортувати, г. заповідати; (- що) звітувати, ...
ПОВІДЬ
д! ПОВІНЬ.
ПОВІЗ
див. ЕКІПАЖ.
ПОВІК
пр., завжди, вічно, постійно, с. повік-віки, повік-віків, до смерти; (із запереченням) ніколи .
ПОВІЛЬНИЙ
(рух) тихий, не швидкий; (хто) неквапливий, млявий; (- дію) довгочасний, тягучий; (- смерть) поступовий; ...
ПОВІЛЬНО
пр., тихо, помалу, ПОВОЛІ, повагом, без поспіху; (йти) тихою ходою.
ПОВІНЬ
повідь, повіддя, водопілля, с. потоп; (чого) море, сила, тьма-тьменна.
ПОВІР'Я
див. ЛЕГЕНДА.
ПОВІРЯТИ
(у склепі) давати в борг; (гроші) довіряти; (секрет) сповіряти, звіряти, звірятися в, зраджуватися ...
ПОВІСТКА
див. ОПОВІДАННЯ; д. ПОВіСТКА, звістка; (до поїзда) сигнал, оповіщення; сов. сповіщення.
ПОВІСТЯР
див. ЛІТЕРАТОР, ПИСЬМЕННИК; Р. оповідач.
ПОВІТ
див. ОКРУГА.
ПОВІТКА
(без дверей) повіть, шопа, (на сіно) сінник, (з дверима) сов. сарай; (на пасіці) катрага; (на 4-х стовпах) ...
ПОВІТРЯ
жм. дух , з. обвітря; П. як ім. найнеобхідніше ; (надземне) простір, атмосфера; (лихе) З. пошесть, ...
ПОВІЯ
паплюга, лахудра, шльондра, підтіпанка, повійниця, діптянка, придзиґльованка, ПРОСТИТУТКА, р. ...
ПОВАБ
див. ПОТЯГ.
ПОВАБА
спокуса, зваба, знада, чар, мн. принади, чари; (твору) привабливість; (дія) спокушання, зваблювання, ...
ПОВАГ
б. з., поважність, гідність, самоповага, серйозність, солідність.
ПОВАГА
пошана, шана, шаноба, поважання, шанування, пошанівок, респект, ок. шановання; (глибока) кн. пієтет.
ПОВАГОМ
пр., ПОВОЛІ, ПОВІЛЬНО, без поспіху, з повагом, статечно, з гідністю.
ПОВАЖАТИ
шанувати, мати повагу до, цінувати, скидати шапку перед ким, с. БОГОТВОРИТИ, схиляти чоло перед ...
ПОВАЖНИЙ
(вартий поваги) шановний, поважаний, шанований; (вік) солідний, статечний; (тон) серйозний; (- пору) ...
ПОВАЖНО
пр., з повагою, шанобливо ПОВАГОМ; (сприймати) серйозно, сов. всерйоз.
ПОВЕДІНКА
поводження, мн. манери, ж. поведенція, г. поступовання, заховання; ФР. мода.
ПОВЕЛІВАТИ
див. НАКАЗУВАТИ, ВЕЛІТИ.
ПОВЕЛІННЯ
див. НАКАЗ.
ПОВЕН
(ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не ...
ПОВЕРНЕННЯ
вороття, жм. поворіт, поворот, зворот, (грошей) віддання; недок. повертання, вертання, віддавання.
ПОВЕРТАТИ
(ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) ...
ПОВЕРТАТИСЯ
крутитися, обертатися, ворушитися, спрямовуватися; (- вітер) завертати; (додому) вертати, вертатися; ...
ПОВЕРХ
зст. осад; (в театрі) ярус; (у шахті) горизонт; Р. поверхня; Д. верх.
ПОВЕРХНЯ
(землі) лице, (озера) плесо; (похила) площина; (земна) рельєф.
ПОВЕРХОВИЙ
(- воду) поверхневий; (погляд) П. неглибокий, плиткий, позверхній, побіжний; пр. ПОВЕРХОВО, по верхах.
ПОВЗ
прий., МИМО, ПОПРИ.
ПОВЗАТИ
(рачки) рачкувати; (плазом) плазувати; (- комах) лазити; (- авта) сновигати, (- хмари) сунутися; Ф. ходити ...
ПОВЗТИ
лізти, плазувати; (- стежку) кривуляти, звиватися, гадючитися; (- хмари) сунути; (- чутки) ширитися; Ф. ...
ПОВИВАТИ
обвивати, (китайкою) огортати, (шию) обіймати; (у сповиток) сповивати, загортати; (плющем) обплітати, ...
ПОВИВАТИСЯ
(круг ного) обвиватися, плестися; (у що) вплітатися; (- річку) звиватися; (димом) оповиватися, (зелом) ...
ПОВИДЛО
див. КОНФІТУРИ.
ПОВИНЕН
ФР. має, му сить , мав, мусів ; (ні в чім не) ВИННИЙ; як ім. ПОВИННА, див. КАЯТТЯ.
ПОВИННІСТЬ
д! ОБОВ'ЯЗОК; П. посада.
ПОВИННИЙ
ФР. має, му сить , мав, мусів ; (ні в чім не) ВИННИЙ; як ім. ПОВИННА, див. КАЯТТЯ.
ПОВИННО
пр., належить, годиться; варто, слід, треба; (із сл. бути) має, мусить.
ПОВИТУХА
див. АКУШЕРКА.
ПОВНІСТЮ
пр., цілком, геть чисто, р. повнотою, згола, с. цілком і повністю, з усією повнотою, в усій повноті; до ...
ПОВНИЙ
(ківш) наповнений, (ущерть) заповнений, (радости) сповнений, (пахощів) насичений чим; (- зерно) не ...
ПОВНОВАЖЕННЯ
(діяти) право, компетенція, доручення, фр. мандат, г. повновласть.
ПОВНОВИДИЙ
повнолиций, вул. пикатий, мордатий.
ПОВНОКРОВНИЙ
здоровий, повносилий, (вигляд) квітучий; (- життя) П. змістовний, насичений враженнями багатий на ...
ПОВНОЛІТНІЙ
див. ДОРОСЛИЙ
ПОВНОЛІТТЯ
повнолітність, зрілість
ПОВНОТА
(змісту) повність, вичерпність; (життя) змістовність, насиченість; (щастя) надмір; (тіла) СОВ. ...
ПОВОДЖЕННЯ
поведінка, поведенція, манери; (з ким) ставлення до, сов. обходження; (кодекс поведінки) г. настанова.
ПОВОДИР
поводатор, поводар, старчовід, як ім. повожатий; ІР. проводир, ватажок, керівник.
ПОВОДИТИСЯ
1. тримати себе; (з ким) ставитися до, обходитися з, (з чим) орудувати чим; 2. (бути звичаєм) вестися; ...
ПОВОЛІ
пр., повільно, нехутко, нешвидко, потихеньку, ПОВАГОМ, неквапно, неквапливо, без поспіху, покволом, ...
ПОВОРІТ
(дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) ...
ПОВОРОТ
(дороги) заво рот, закрут, скрут, (ріки) коліно; (боргу) зворот; (додому) повернення, вороття; (крутий) ...
ПОВОРОТКИЙ
поворотний, в'юнкий, похапний, похватний, рухливий, вправний; П. спритний, меткий, моторний, ...
ПОВОРОТНИЙ
(шлях) зворотний, ок. назадній; (пункт) ПЕРЕЛОМНИЙ; (кран) розворотний.
ПОВСТАВАТИ
(на кого) вставати, підійматися, поет. підводитися, (проти кого) спинатися, бунтувати, о. рвати ...
ПОВСТАНЕЦЬ
партизан, заколотник, інсурґент, БУНТАР; (з лав УПА) упівець, упіст.
ПОВСТАННЯ
заколот, бунт, збройний виступ (вияв непокори) заворушення, заворуха; (з мертвих) воскресіння.
ПОВСТЬ
зб., (найвищої якости) фетр; повстина (окремий шматок) повстянка.
ПОВСТЯНИЙ
з повсті, г. кайстровий, (з фетру) фетровий; (язик) П. негнучкий.
ПОВСЮДИ
див. СКРІЗЬ, УСЮДИ.
ПОВСЮДНИЙ
всюдисущий, п! ПОШИРЕНИЙ.
ПОВСЯКДЕННИЙ
щоденний; (одяг) буденний, звичайний, (клопіт) злободенний, побутовий; (догляд) постійний, ...
ПОВСЯКЧАС
пр., постійно, ЗАВЖДИ, повсякденно, повсякчасно; (хоч коли) будь-коли.
ПОВТОРНО
ще раз, знову, вдруге, другий раз.
ПОВТОРЮВАЛЬНИЙ
(курс) для повторення, ок. відсвіжувальний.
ПОВТОРЮВАТИ
(слова) казати ще раз, (з чужого язика) переказувати, (дію) робити ще раз; (раз-у-раз) ТОВКМАЧИТИ, ...
ПОВТОРЯТИ
(слова) казати ще раз, (з чужого язика) переказувати, (дію) робити ще раз; (раз-у-раз) ТОВКМАЧИТИ, ...
ПОВЧАТИ
НАПУЧУВАТИ, моралізувати, читати мораль , о. вставляти клепку, навчати розуму.
ПОГІДНИЙ
(день) погожий ; (- море) тихий, спокійний, (- небо) безхмарний; (настрій) П. безтурботний, ...
ПОГІРШУВАТИСЯ
гіршати, іти на гірше, ставати гіршим, паршивіти, (- здоров 'я) подаватися, сов. здавати.
ПОГАНЕНЬКИЙ
ненайкращий, СЯКИИ-ТАКИЙ, благенький, с. злиденний, нужденний; (хто) незугарний, миршавий, ...
ПОГАНЕЦЬ
мерзотник, МЕРЗОТА; Р. поганин; З. П. кривдник, супостат; ЛАЙ. негідник, падлюка, ПАСКУДА.
ПОГАНИЙ
недобрий, кепський, паскудний, паршивий, МИРШАВИЙ, неякісний, незадовільний, не вартий доброго ...
ПОГАНИН
нехристиянин, басурмен, нехрист, р. поганець, як ім. поганий.
ПОГАНИТИ
плюгавити; (місце) бруднити, (людей) паскудити, псувати; (кого) неславити, паплюжити, опоганювати, ...
ПОГАНО
пр., недобре, кепсько, негарно, зле; (орати) не так, як треба ; (знати) мало, не до кінця; ПР. СЛ. ...
ПОГАНСЬКИЙ
нехристиянський, басурменський; ЕТН. відьомський, диявольський; (ворог) ПОЕТ. лихий, ненависний, ...
ПОГАНЬ
(- їжу) покидьки; (- людей) нечисть, НАБРІД, негідь, шушваль, (- одного) нікчема, паскуда, поганець; ЗБ. ...
ПОГАНЯТИ
(батогом) підганяти, жм. паняти, (коней) правувати ким; (ким) П. верховодити над; ЖМ. їхати.
ПОГИБІЛЬ
(смерть) загибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) нищення, руїна, руйнація, руйнування, фр. пропасть ...
ПОГИБЕЛЬ
(смерть) загибель, загин, погуба, д. згуба; (руїна) нищення, руїна, руйнація, руйнування, фр. пропасть ...
ПОГЛИБЛЮВАТИ
(знання) удосконалювати, (радощі) збільшувати, (кризу) посилювати.
ПОГЛИНАТИ
пожирати, КОВТАТИ; (у себе) вбирати, всотувати, абсорбувати; (звук) заглушати; (очима) їсти; (увагу) ...
ПОГЛУМ
див. ГЛУМ.
ПОГЛЯД
(очей) позирк, позір, зір; (на що) точка зору, розуміння чого, уявлення про; мн. ПОГЛЯДИ, ПЕРЕКОНАННЯ; ...
ПОГЛЯДАТИ
позирати, зиркати, стріляти , р. подивлятися, (сердито) блискати ; (за ким) наглядати, стежити.
ПОГОВІР
див. ПЛІТКА; (на кого) неслава, слава, р. поголоска.
ПОГОДА
(сприятлива) поліття; (кепська) НЕГОДА; п! ГОДИНА.
ПОГОДЖУВАТИ
узгоджувати, координувати, г. узгіднювати.
ПОГОДЖУВАТИСЯ
давати згоду, не мати проти, (після просьб) даватися на підмову, піддаватися; (доходити згоди) ...
ПОГОЖИЙ
див. ПОГІДНИЙ; (- воду) свіжий, чистий; (вітер) ходовий; (- долю) П. щасливий, безтурботний.
ПОГОЛОС
чутка; плітка, ПОГОВІР; звістка; п! ПЛІТКА.
ПОГОЛОСКА
чутка; плітка, ПОГОВІР; звістка; п! ПЛІТКА.
ПОГОНИЧ
візник, конюх, поганяйло, машталір, кучер, як ім. їздовий.
ПОГОНЯ
гонитва, переслідування, фр. здогін, догоня ; (учасники погоні) гонителі, переслідувачі, д. погонці.
ПОГОРДА
зневага, презирство, зверхність; (дія) зневажання, гордування; погордливість.
ПОГОРДЖУВАТИ
(ким) гордувати, гребувати, гребати; (чим) нехтувати що; погорджати.
ПОГОРДЛИВИЙ
гордівливий, гордовитий, р. погордий; (погляд) зневажливий, презирливий, зверхній, згірдний, ...
ПОГОТІВ
пр.: ід. І ПОГОТІВ, тим більше, тим паче, і того більше, р. і потім.
ПОГРІБ
ЛЬОХ; (у будинку) підвал, пивниця.
ПОГРЕБНИЙ
похоронний, поховальний погребовий, погребальний, погрібний.
ПОГРОЖУВАТИ
нахвалятися, похвалятися, загрожувати, слати погрози, р. погрожати; (небезпекою) таїти що; (кому) ...
ПОГРОЗА
грозьба, грізьба, похвальба, нахвалка, похвалка, погрожування, залякування; (компромітації в разі ...
ПОГРОЗЛИВИЙ
загрозливий, кн. загрожуючий, погрожуючий, г. страшливий, застрашуючий, с. грізний, страшний.
ПОГРОМ
розгром; (дикий) бешкет; П. розгардіяш, безладдя; погромище.
ПОДІБНИЙ
аналогічний; (будовою) близький за; (до кого) схожий на, все одно, як хто; (око-в-око) викапаний; ...
ПОДІЛ
(здобичі) дільба, паювання; (на групи) розподіл, розбиття, клясифікація; (повторний) переділ; (на ...
ПОДІЛКА
(на шкалі) позначка, поділ.
ПОДІЛЯТИ
(здобич) ділити, розділяти, паювати; (райони) розмежовувати, роз'єднувати; (між собою) розподіляти; ...
ПОДІЛЯТИСЯ
ділитися, розділятися, розподілятися; (- річку) розгалужуватися; (на частки) розпадатися, ...
ПОДІЯ
випадок, інцидент, оказія, р. трапунок; (незвичайна) пригода, приключка, (неймовірна) сенсація; ...
ПОДАВАТИ
давати, передавати, (поміч) надавати, (на глум) віддавати; (руку) простягати; (на стіл) ставити; ...
ПОДАВАТИСЯ
(в дорогу) рушати, вирушати, йти, вибиратися, виряджатися; (назад) відступати, оступатися, точитися, ...
ПОДАННЯ
див. ПОДАЧА; (письмове) заява; (помочі) надання; (старцям) милостиня, жертвування, з. даток, давання.
ПОДАРУНОК
див. ДАРУНОК.
ПОДАТЛИВИЙ
(мох) м'який, пругкий, не твердий, г. податний; (норов) згідливий, поступливий.
ПОДАТОК
д. подача, зап. подать, іст. данина, збір, чинш; (на кордоні) мито.
ПОДАЧА
(дія) подавання, подання; (деталів) т. достава; (м'яча) СПРТ. кидок; З. натуральний податок (з кріпаків ...
ПОДВІЙНИЙ
(гонорар) подвоєний; (- ліжко) на двох; (зміст) двоїстий, двозначний; (- люб'язність) надмірний, ...
ПОДВІР'Я
обійстя, ДВІР, дворище, з. надвір'я; пор. САДИБА.
ПОДВИГ
самовідданий вчинок; мн. ПОДВИГИ, звершення, досягнення, успіхи; ІР. пригоди.
ПОДВИЖНИК
аскет; (на якійсь ниві) невтомний трудар ; п! ЛИЦАР.
ПОДЕЙКУВАТИ
(прв. неос.) ГОВОРИТИ, казати, гомоніти, ПАЩЕКУВАТИ.
ПОДЕКОЛИ
див. ІНКОЛИ.
ПОДЕКУДИ
пр., де-не-де, де-де, тут-і-там, то тут, то там; іноді, часом; (якоюсь мірою) почасти, частково; декуди.
ПОДЕННИЙ
(- платню) денний, щоденний; (наймит) ЯК ІМ. поденник.
ПОДЗВІН
(дзвін по небіжчику) подзвіння, як ім. подзвінне.
ПОДИБУВАТИ
(що) знаходити, виявляти, натрапляти на; (кого) зустрічати.
ПОДИВ
здивовання, здивування, зачудовання, зачудування, фр. диво; Р. огляд.
ПОДИХ
дихання, віддих, фр. дух, кн. вдих і видих; (вітру) ПОДУВ, струмінь; (весни) ознака, прикмета, ...
ПОДИХАТИ
1. ПОВІВАТИ, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, ВУЛ. ПОМИРАТИ.
ПОДОБА
зовнішність, образ, кн. зовнішній вигляд; (між А і Б) подібність, схожість, подобйзна; Г. істота.
ПОДОБАТИ
(на кого) скидатися, бути схожим; тлк. 3 ос. ПОДОБАЄ , годиться , личить , слід .
ПОДОБАТИСЯ
припадати до серця , підпадати під мислі; (кому, чим) імпонувати; док. СПОДОБАТИСЯ, вподобатися, ...
ПОДОЛАТИ
док., (кого) перемогти, подужати, побороти, здолати, перебороти, скрутити роги кому; (відстань, ...
ПОДОРОЖ
мандрівка, (далека) п. дорога, путь, зн. вояж, фр. їзда; (з поворотом) турне, тур, д. тура; (піша) ходка; ...
ПОДОРОЖАНИН
як ім. подорожній, суч. турист, р. подорожник, (партнер у дорозі) попутник, ок. подорожець; пор. ...
ПОДОРОЖНІЙ
(одяг) дорожній; (дяк) мандрівний, мандрований; (товариш) попутній; (хто) ЯК ІМ. ПОДОРОЖАНИН, р. ...
ПОДОРОЖУВАТИ
див. МАНДРУВАТИ; (шляхами) міряти що.
ПОДРОБИЦЯ
(події) деталь, факт, кн. окремість; Р. дріб'язок; мн. ПОДРОБИЦІ, (стосунків) тонкощі; ФР. дрібниці .
ПОДРУГА
товаришка, приятелька, посестра, посестриця; (життя) друг; З. П. дружина, жінка, кохана, наречена; ...
ПОДРУЖЖЯ
шлюбна пара, чоловік та жінка, г. панство; ФР. шлюб, шлюбне життя; (член шлюбної пари) дружина.
ПОДРУЖНІЙ
шлюбний, матримоніяльний.
ПОДУВ
див. ПОВІВ.
ПОДУВАТИ
див. ПОВІВАТИ.
ПОДУЖУВАТИ
див. ПЕРЕМАГАТИ; (науку) оволодівати чим, опановувати що.
ПОДУМКИ
пр., в думці, в думках, (линути) думкою, думками.
ПОДУШКА
д. заголовок; (маленька, додаткова) підголовок, подушечка; (киснева) мішок, бал|ь|он; (повітряна, під ...
ПОДЯКА
вдячність, дяка; (сердечна) жм. спасибі.
ПОЕЗІЯ
поетична творчість, вірші; (одна) вірш, (довша) поема; (життя) романтика
ПОЕТ
п. співець, пісняр, ур. піїт, БАРД, а. скальд, зн. віршомаз, піїта.
ПОЕТИЗУВАТИ
романтизувати, ідеалізувати, сов. оточувати ореолом.
ПОЕТИЧНИЙ
(твір) віршований, ліричний; (- мрію) високий, піднесений; (- душу) романтичний, чутливий, тонкий, ...
ПОЖАДЛИВИЙ
жадібний, ненаситний; (ковток) спраглий; (- очі) заздрий; (лихвяр) зажерливий, корисливий, ...
ПОЖАР
див. ПОЖЕЖА.
ПОЖЕЖА
пожар, о. червоний півень, д. пожога, погориджа, (велика) пожарище.
ПОЖЕРТВА
дар, даток, пожертвування, п! ЖЕРТВА; (себе) самопожертва, самопосвята.
ПОЖИВА
(людська) їжа, харч, наїдки, продовольство, провізія, провіянт; (худоби) корм; П. здобич, зиск, вигода, ...
ПОЖИВНИЙ
(харч) тривний, ситний, їстівний; (- середовище) біол. живильний.
ПОЖИЛЕЦЬ
мешканець, жилець, (платний) квартирант, д. комірник; Р. житель.
ПОЖИНАТИ
жати, вижинати; (плоди) збирати, тішитися з чого.
ПОЖИРАТИ
жерти, поїдати; (очима) свердлити; (вогнем) нищити, спалювати; (книги) поглинати; (відстані) долати; п! ...
ПОЖИТКИ
д! МАЙНО, ПОЖИТОК.
ПОЖИТОК
(харчі) споживок, о. шматок хліба, хліб насущний; П. користь, вигода; ПОБ. майно; Д. проживання, ...
ПОЗІХАТИ
о. дерти рота, р. зівати; Р. зітхати; (полум'ям) дихати; (- вітер) повівати, подихати; (пусткою) зяяти.
ПОЗА
(тіла) постава, положення, з. позитура; П. хизування.
ПОЗА ТИМ
ок., крім того, до того ж; ід. А ПОЗА ТИМ, а в іншому.
ПОЗАОЧІ
пр., заочі, заочно, за спиною , у відсутності, не в очі.
ПОЗАШЛЮБНИЙ
(син) нешлюбний прижитий, з. безкоровайний, прижитний, кн. незаконнонароджений, незаконний, ок. ...
ПОЗБАВЛЯТИ
(прав) залишати без, забирати що; (тягару) звільняти від чого; док. ПОЗБАВИТИ, (надходження чогось) ...
ПОЗБУВАТИСЯ
(чого) втрачати що, залишатися без; (тягару) звільнятися від, скидати з пліч що; (ворога) збуватися, ...
ПОЗВА
(на кого) позивання; (цивільний) справа; п! ПРЕТЕНСІЯ.
ПОЗДОРОВЛЯТИ
(з чим) вітати, здоровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати.
ПОЗЕМНИЙ
горизонтальний; (потік) |по|надземний; (політ) поприземний, а. бриючий
ПОЗЕР
ок. хизун, п-о фігляр, кривляка, п! ФРАЗЕР.
ПОЗИВАТИ
(кого) подавати позов на, подавати скаргу на, притягати до судової відповідальности, порушувати ...
ПОЗИВАТИСЯ
судитися, тягатися по судах.
ПОЗИВАЧ
позовник, позивальник, скаржник, (вічний) позивака, позивайло, сутяга.
ПОЗИКА
кредит; ФР. борг; позичка.
ПОЗИРАТИ
д! ПОГЛЯДАТИ.
ПОЗИТИВНИЙ
(- відповідь) ствердний, ствердливий; (наслідок) очікуваний, сподіваний, передбачуваний; (факт) ...
ПОЗИЦІЯ
(тіла) ПОЗА; (у танці) положення; (у громаді) становище, роля ; (громадянська) точка зору, ставлення ...
ПОЗИЧАТИ
(у кого) брати в борг; (кому) давати в борг, випозичати; (досвід) запозичати, переймати.
ПОЗЛІТКА
(на комірі) позумент, галун; (на кептарі) сухозлітка, позолотка, жм. шумиха, сов. мішура; П. показна ...
ПОЗНАЙОМИТИ
док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.
ПОЗНАЙОМИТИСЯ
док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.
ПОЗНАКА
ознака, прикмета, знак; (від чого) слід, відбиток; ПОЗНАЧКА, познак.
ПОЗНАЧАТИ
значити, мітити, зазначати; пор. КАРБУВАТИ.
ПОЗНАЧЕННЯ
див. ПОЗНАЧКА.
ПОЗНАЧКА
вимітка, зазначка, позначення, (у тексті) ремарка.
ПОЗОВ
(на кого) позивання; (цивільний) справа; п! ПРЕТЕНСІЯ.
ПОЗОВНИК
позивальник, позивач; (вічний) позивайло, позивака, сов. сутяга.
ПОЗОЛОТА
пазолоть, позолоть; П. штучний блиск, показна розкіш; (дія) золочення.
ПОЙМАТИ
(водою) заливати, затоплювати; (вогнем) охоплювати; (мрякою) оповивати, повивати, огортати, (млою) ...
ПОКІЙ
тиша, СПОКІЙ, ЗСТ. мир; ФР. злагода, душевна рівновага.
ПОКІЙ
кімната; покоїк; мн. ПОКОЇ, палати, хороми, апартаменти.
ПОКІЙНИК
див. НЕБІЖЧИК.
ПОКІРЛИВИЙ
неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений.
ПОКІРНИЙ
неремсти вий, смиренний, (в усім) слухняний, п. шовковий; (слуга) уклінний; (річку) упокорений.
ПОКАЖЧИК
(на шляху) знак , р. показник; (теплоти) вимірювач; (у кінці книги) індекс; (бібліографічний) довідник.
ПОКАЗ
показування, (для окозамилення) показуха; (фільму) демонстрація; (життя) опис, зображення; мн. ...
ПОКАЗНИЙ
(вигляд) презентабельний, імпозантний, солідний; (капітал) значний; (- ролю) великий; (патос) ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.016 c.