Слова на букву П (2277) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву П (2277)

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>
ПОРОШИТИ
(пилом) куріти, пилити, р. курітися; (очі) запорошувати; (- шлях) куритися; (- дрібний сніг) іти, сипати; ...
ПОРПАТИ
(землю) розгрібати, розривати, гребти.
ПОРПАТИСЯ
(в землі) ритися, бабратися; (в кишені) длубатися, копирсатися; (в собі) сов. займатися самоаналізом; ...
ПОРСКАТИ
(- іскри) прискати, бризкати, розлітатися; (на кого) обпорскувати кого; (іскрами) сипати, розсипати ...
ПОРСЬКИЙ
(- дитину) жвавий, моторний, непосидющий; (кінь) прудкий, баский; (- мило) слизький.
ПОРТ
див. МІСТО.
ПОРТАТИВНИЙ
малий, але місткий , малих розмірів.
ПОРТРЕТ
див. ОБРАЗ.
ПОРТУПЕЯ
шабельтас.
ПОРТФЕЛЬ
г. течка; (міністра) посада, пост; (редакції) схвалені до друку твори.
ПОРТЬЄРА
див. ЗАВІСА
ПОРУКА
запевнення, гарантія; (успіху) запорука; (кругова) ІД. обітниця покривати один одного.
ПОРУХ
(губ) рух, (вітру — ще) подув, повів; (душі) поривання; Р. зам'ятня.
ПОРУЧ
пр., поряд, побіч, обік, поблизу, з. обруч; (плече з плечем) пліч-о-пліч, плече-в-плече, попліч, опліч.
ПОРУЧАТИСЯ
ручитися, о. давати руку на відріз.
ПОРУЧЧЯ
(крісла) била, бильця, св. підлокітник; (на мості) парапет; св. поручні
ПОРУШНИК
(закону) правопорушник, (порядку) бешкетник, баламут; п! ЗЛОЧИНЕЦЬ.
ПОРУШУВАТИ
(наказ) не додержувати чого; (закон) переступати; (істину) перекручувати, викривляти, спотворювати; ...
ПОРФІРА
див. МАНТІЯ.
ПОРЦІЯ
(хліба) пайка; (харчів) норма; (питва) чарка; п. ф. ПОРЦІЯМИ, у. видавцем.
ПОРЦЕЛЯНА
фарфор.
ПОРЯД
д! ПОРУЧ.
ПОРЯДКУВАТИ
(де) наводити порядок, давати лад, пор. ПРИБИРАТИ; (коло чого) ПОРАТИСЯ; (в чужій хаті) хазяйнувати; ...
ПОРЯДНИЙ
добропорядний, чесний, путящий, путній, с. доброчесний, кн. респектабельний; (віз) непоганий, ...
ПОРЯДОК
лад; ФР. добрий стан; З. П. злагодженість, узгодженість, організованість; (у війську) дисципліна; ...
ПОРЯТУНОК
див. РЯТУНОК.
ПОСІБНИК
див. ПОРАДНИК.
ПОСІДАТИ
(що) мати, володіти чим; (чуже) заволодівати чим; (владу) діставати; (місце) займати; (посаду) ...
ПОСІДАЧ
див. ВЛАСНИК.
ПОСІПАКА
поплічник, прислужник, полигач, поплентач, жм. підпомагач, підлигач; сіпака; пор. ПРИБІЧНИК.
ПОСАГ
віно.
ПОСАДА
(на службі) пост, повинність, жм. місце, крісло; (міністра) п. портфель; п! СЛУЖБА.
ПОСАДКА
ав. приземлення; (рослин) садіння, саджання.
ПОСАДНИК
ІСТ. намісник князя; (міста) Г. голова, мер; Р. поселенець, осадник.
ПОСВІДКА
(особи) посвідчення, г. виказка; (- щеплення) довідка.
ПОСВІДЧЕННЯ
ПОСВІДКА; Р. свідчення, доказ.
ПОСВЯТА
(кому) присвята; (дія) посвячення, свячення, (у церкві — ще) посвячіння; З. П. самопосвята, ...
ПОСВЯЧУВАТИ
(у церкві) освячувати святити; (на кого) висвячувати; (себе, чому) присвячувати; (що) Г. жертвувати ...
ПОСЕЛЕНЕЦЬ
новоселець, поселянин, осельник, (перший) осадник, як ім. осадчий; (переселений) переселець, ...
ПОСЕЛЕННЯ
д! СЕЛИТЬБА, СЕЛИЩЕ.
ПОСЕРЕД
серед, між, поміж, помежи; (бурі) під час; фр. насеред, насередині.
ПОСЕРЕДНІЙ
звичайний, середній, пересічний, не видатний, не блискучий, такий собі, п! НІЧОГЕНЬКИЙ; (зв'язок) ...
ПОСЕРЕДНИК
ек. маклер, комісіонер, фактор, треті руки, а. брокер; (у спорі) арбітр, третя особа; (між: держав) ...
ПОСИВІТИ
стати сивим, о. засіятися сріблом; (коло чого) звікувати вік.
ПОСИЛАТИ
слати, висилати, пересилати, надсилати; (телеграму) відбивати, бити; (кого) відряджати; (в науку) ...
ПОСИЛКА
див. ПАКУНОК.
ПОСИЛЮВАТИ
(трохи) підсилювати; (визиск) збільшувати, по-; (борню) активізувати (варту) зміцнювати, ...
ПОСИПАТИ
сипати, обсипати, розсипати; (кого) висипати на; док. ПОСИПАТИ, (з мішка) посипатися, висипатися; ...
ПОСЛІД
(птахів) жм. попіл, кн. екскременти; (зерна) вивійки; (хто) див. ПОКИДЬКИ; АН. СОВ. пляцента, місце.
ПОСЛІДОВНІСТЬ
(явищ) черговість, тяглість, фр. наступність ; (життя) лад, систематичність; (думок) логічність; (у ...
ПОСЛІДОВНИЙ
кн. консеквентний; (ряд) безперервний; (хід подій) хронологічний; (- зміни) поступовий; (- думку) ...
ПОСЛІДОВНИК
наслідувач; (теорії) прибічник, прихильник, г. визнавець.
ПОСЛІДОВНО
крок за кроком, і п. ф. від ПОСЛІДОВНИЙ; фр. один за одним , по черзі, за порядком.
ПОСЛАНЕЦЬ
гонець, в-й вістовий, жм. посланник; (держави) представник, посол; (на зліт) делегат; (правди) ...
ПОСЛАННЯ
(до кого) лист, ЗВЕРНЕННЯ; (дія) надсилання, слання.
ПОСЛУГА
(дружня) добрість, прислуга, г. чемність, жм. служба; мн. ПОСЛУГИ, обслуговування, сервіс; (побутові) ...
ПОСЛУГОВУВАТИСЯ
д! КОРИСТУВАТИСЯ.
ПОСЛУЖЛИВИЙ
дуже чемний , охочий до послуг; НЕҐ. догідливий, запобігливий; прислужливий.
ПОСЛУХ
покора, слухняність, послухнянство, послухання, зст. послушенство.
ПОСМІХ
(хто) посміховисько, |по|сміховище; (дія) насміх, ГЛУМ, наруга, фр. потала (на посміх = на поталу); Д. ...
ПОСМІХАТИСЯ
(з кого) ГЛУЗУВАТИ, кепкувати, глумитися; (кому) Д. ПРВ. СОВ. усміхатися.
ПОСМІХОВИСЬКО
див. ПОСМІХ
ПОСМІШКА
глузлива усмішка; СОВ. усмішка; (з кого) глум, насміх, ПОСМІХ.
ПОСМІШЛИВИЙ
ПОСМІШНИЙ, посмішкуватий, насмішкуватий.
ПОСОБЛЯТИ
див. ДОПОМАГАТИ.
ПОСОЛ
г. амбасадор; (від кого) посланець; Г. парляментар, депутат сейму.
ПОСОЛЬСТВО
місія, сов. повпредство , г. амбасада; (до кого) депутація.
ПОСПІВАТИ
1. достигати, дозрівати; (- борщ) доварюватися; П. визрівати; 2. устигати; (за ким) потрапляти; (- жнива) ...
ПОСПІЛЬ
пр., один за одним, вряд, підряд, безперервно; суцільно, повсюди, д. заспіль; (усі) ІД. усі чисто, усі ...
ПОСПІХ
хапанина, хапатня, хапання, хапливість, квапливість, г. поквап, р. спіх.
ПОСПІХОМ
пр., квапливо, хапаючись, ПОХАПЦЕМ, сквапно, хапливо; наспіх, нашвидку; пор. ПРОЖОГОМ.
ПОСПІШАТИ
квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло) лізти; ...
ПОСПІШАТИСЯ
квапитися, хапатися, спішитися; (за ким) устигати, поспівати; (поперед батька в пекло) лізти; ...
ПОСПІШНИЙ
швидкий, поквапливий, поквапний, КВАПЛИВИЙ; (висновок) передчасний, жм. скорохвацький.
ПОСТ
(служба) ПОСАДА; (варта) у. стійка; п. ф. ПОСТОВИЙ, у. стійковий, стійкар.
ПОСТІЙНИЙ
сталий, безупинний, безперестанний, безперервний, кн. перманентний; (порядок) незмінний, твердий; ...
ПОСТІЛЬ
ліжко, ур. ложе, одр; (спальні речі) спальна білизна; постеля.
ПОСТАВА
статура, постать, кн. будова тіла; З. П. поза; (горда) зовнішність; (п'єси) постанова, постановка; З. ...
ПОСТАВАТИ
виникати, з'являтися, утворюватися, організовуватися; (з руїн) воскресати; (перед ким) ставати; ...
ПОСТАВЛЯТИ
див. ПОСТАЧАТИ.
ПОСТАВНИЙ
ставний, статурний, б. з. сановитий, жм. фігуристий; (вигляд) показний, презентабельний, ...
ПОСТАМЕНТ
див. П'ЄДЕСТАЛЬ.
ПОСТАННЯ
виникнення, поява, утворення, (з руїн) воскресіння; (мови) походження.
ПОСТАНОВА
1. розпорядження, директива; (зборів) ухвала, рішення, резолюція; (суду) вирок; (уряду) ДЕКРЕТ; (п'єси) ...
ПОСТАНОВЛЯТИ
ухвалювати, вирішувати, приймати ухвалу, виносити рішення, (судом) виносити вирок, присуджувати; ...
ПОСТАНОВНИК
(п'єси) режисер.
ПОСТАРІТИ
док., постарітеся, підтоптатися; (дуже) спорохніти, ур. одряхліти.
ПОСТАТЬ
фігура; (кумедна) образ; П. статура, постава; (історична) особа.
ПОСТАЧАТИ
(що) давати, доставляти, поставляти, приставляти, забезпечувати чим; (кому) наділяти кого.
ПОСТЕРІГАТИ
зауважувати, ПОМІЧАТИ, примічати, с. осягати розумом, розуміти; (кого) стежити за; док.
ПОСТЕРЕГТИ
фр. збагнути.
ПОСТИТИ
їсти пісне, тримати піст; П. нічого не їсти, голодувати.
ПОСТРІЛ
о. бах! бабах! бех! бух! стріл.
ПОСТРИГАТИ
стригти, підстригати; (під одну гребінку) рівняти; (в ченці) посвячувати, приймати, віддавати; З. ...
ПОСТУЛЯТ
кн., аксіома, незаперечна істина; (теорії) твердження, положення, теза.
ПОСТУП
хода, похід, крок; П. прогрес, поступування; (у розвитку) успіх, досягнення, крок уперед; пор. ...
ПОСТУПАТИСЯ
(чим) відступати що, (місцем) звільняти що, (правом) відмовлятися від; (кому) попускати, робити ...
ПОСТУПКА
(взаємна) компроміс; (в ціні) знижка, опуст; (кому) фр. поблажка.
ПОСТУПОВАННЯ
сов. ПОСТУПУВАННЯ, 1. спосіб дій; П. поведінка, поводження; 2. тлк. ПОСТУПУВАННЯ р., поступ, прогрес.
ПОСТУПОВИЙ
ступневий, повільний, кн. стадійний, еволюційний; (погляд) прогресивний, передовий; пр. ПОСТУПОВО, ...
ПОСУВАТИСЯ
пересуватися, рухатися, (важко) тягтися; (до кого) наближатися, (від кого) віддалятися; (вперед) ...
ПОСУД
ЗБ. начиння, р. посуда; (окремий) посудина.
ПОСУДИНА
див. ПОСУД, ур. чаша; (з прахом) урна; (чавунна) чавун; (кругла металева) таз; (варити чай) чайник; МОР. ...
ПОСУХА
засуха, бездощів'я, жм. суша, суш.
ПОСУШЛИВИЙ
(клімат) сухий; посушний.
ПОСЯГАТИ
д! ЗАЗІХАТИ.
ПОТІК
струмок, струмочок, річечка, (дзюркотючий) бурчак; (повітря) струмінь; (людей) плав; (авт) ВАЛКА, ...
ПОТІПАХА
див. РОЗПУСНИК.
ПОТІХА
забава; (єдина) розрада, радість, утіха; (скандал) веремія.
ПОТІШАТИ
розважати, веселити; (зір) милувати, тішити, радувати; (у горі) розраджувати, втішати; (себе думкою) ...
ПОТАЄМНИЙ
(- думку) заповітний, глибинний, затаєний , глибоко інтимний; (плян) таємний, секретний, ...
ПОТАЙ
пр., (від кого) таємно, крадькома, по секрету, потихеньку; (не явно) приховано, не одверто; потаємки, ...
ПОТАЙКИ
пр., (від кого) таємно, крадькома, по секрету, потихеньку; (не явно) приховано, не одверто; потаємки, ...
ПОТАЙНИЙ
(хід) секретний, замаскований; (зв'язок) таємний; (- надію) затаєний, ПОТАЄМНИЙ; (ворог) ...
ПОТАКАТИ
ПОТАКУВАТИ, с. ПОТУРАТИ.
ПОТАКУВАТИ
підтакувати, притакувати; П. підбріхувати.
ПОТАЛА
ФР. знищення, п. ПОСМІХ ; ПОЕТ. лихо, лихоліття.
ПОТВОРА
страховище, страховисько, страхіття, страшило, прочвара, кн. монстр, гідра; (- негарних) гидомир, ...
ПОТВОРНИЙ
(вродою) ГИДКИЙ , бридкий, почварний; (звір) страхітливий; (- явище) огидний, протиприродний, ...
ПОТЕМКИ
д! ПОНОЧІ, ТЕМРЯВА.
ПОТЕНЦІЙНИЙ
(- можливості) прихований; (ворог) можливий; сов. потенціяльний.
ПОТЕНЦІЯЛ
(електричний) заряд; (воєнний) можливості, ресурси, засоби; (енергетичний) потужність, запаси, ...
ПОТЕРПАТИ
боятися, побоюватися; (за кого) боліти серцем , уболівати, сов. переживати; (на віку) бідувати, ...
ПОТЕРТЬ
(штучна) потеруха, потрух; (природна) порохно, труха, ПОРОХНЯ.
ПОТИЛИЦЯ
карк, жм. гамалик, зашийок; ФР. шия; (у тварин) сов. загривок.
ПОТИСКАТИ
(руку) стискати, тиснути; (плечима) ЗНИЗУВАТИ, здвигати, стенати; (- мороз) дужчати, брати, кріпшати, ...
ПОТИСКУВАТИ
(руку) стискати, тиснути; (плечима) ЗНИЗУВАТИ, здвигати, стенати; (- мороз) дужчати, брати, кріпшати, ...
ПОТИХУ
пр., помалу, тихо, стиха, тихцем, нишком, нишком-тишком; потихеньку.
ПОТОЙБІЧНИЙ
несьогосвітній, астральний, трансценентальний, не від світу сього, зап. загробний.
ПОТОМНИЙ
д! ПРИЙДЕШНІЙ.
ПОТОМОК
д! НАЩАДОК.
ПОТОМСТВО
д! НАЩАДКИ.
ПОТОП
велика повідь ; потопа; пор. НАВАЛА.
ПОТОПАТИ
тонути, топитися, іти на дно; П. гинути; (у багні) загрузати; (у думах) поринати у що; (у зелені) ...
ПОТОПЕЛЬНИК
утопленик, як ім. утоплений, тонучий, сов. потопаючий.
ПОТОЧНИЙ
(рік) біжучий, цей; (- пресу) сучасний; (- справи) ПОВСЯКДЕННИЙ.
ПОТРІБНИЙ
необхідний; (конче) конечний, потрібний, як повітря; (як п'яте колесо до воза) ІР. непотрібний; (хто) ...
ПОТРАВА
страва, їжа, (худобі) корм; (худобою) ЗАП. спаш.
ПОТРАПЛЯТИ
влучати; (в око) попадати; (куди) приходити, втрапляти, знаходити що, діставатися, (важко) ...
ПОТРЕБА
необхідність, потрібність, с. конечність; мн. ПОТРЕБИ, запити, вимоги.
ПОТРЕБУВАТИ
мати потребу в чому, (умов) вимагати; (з ч. не) не мусіти; п-к ПОТРЕБУЮЧИЙ, 1. незабезпечений, мало-, ...
ПОТРОХУ
пр., (оживати) поступово, мало-помалу, повільно, звільна; ЖМ. трохи, дещо; потрохи, потрошку, ...
ПОТРУХИ
мн., нутрощі, тельбухи, зн. бельбахи, бебехи; ФР. кишки.
ПОТРЯСАТИ
(чим) струшувати; (землю) ТРЯСТИ, стрясати, хитати; (вісткою) кидати в піт, ШОКУВАТИ, вибивати з ...
ПОТУГА
(у праці) зусилля, напруження, натуга; (військова) сила, міць, могуття, могутність, потужність; З. ...
ПОТУЖНИЙ
дужий, міцний, могутній; (- звук) дуже гучний, громовий; (володар) владний, всевладний, всесильний; (- ...
ПОТУРАТИ
попускати, давати поблажку, не протидіяти, не перешкоджати, гладити по голівці кого, дивитися ...
ПОТЯГ
(швидкий) поїзд; (до чого) прагнення, нахил, покликання, пристрасть, прив'язання, смак, у фр. ...
ПОХІД
(манера ходьби) хода, похода, крок, поступ.
ПОХІД
(воєнний) кампанія, операція; (весільний) процесія, кортеж; (туристичний) марш, екскурсія; мн. ...
ПОХІДНІЙ
маршовий; (шпиталь) польовий, не стаціонарний; похідний, д. похідний
ПОХАПЦЕМ
ПОХАПКИ, пр., хапцем, хапки, хапком, хапко, хапкома, ПОСПІХОМ.
ПОХВАЛКА
див. ПОГРОЗА.
ПОХВАЛЬБА
хвальба, хвала, похваляння, похвала, (надмірна) панегірик; (кому) Б. З. слава.
ПОХВАЛЯТИСЯ
хвалитися; (зробити шкоду) погрожувати, грозитися, нахвалятися; док. ПОХВАЛИТИСЯ, (кому) ЖМ. ...
ПОХИБКА
див. ПОМИЛКА.
ПОХИЛИЙ
скісний, р. скосистий; (схил) не крутий, спадистий, схилистий, скотистий, сходистий, положистий; (- ...
ПОХИТНУТИ
гойднути, хитнути, колиснути, (підвалини) підважити.
ПОХМЕЛЯТИСЯ
див. ПИТИ
ПОХМУРИЙ
(день) похмурний, хмарний, непогожий, хмурний, хмурий; (- небо) захмарений; (вигляд) насуплений, ...
ПОХНЮПИЙ
похнюплений, понурений; пор. ПОНУРИЙ.
ПОХОВАННЯ
ПОХОРОН, (спалення) кремація; п. ф. ПОХоВАННЯ, МОГИЛА.
ПОХОВАТИ
док., погребти, віддати землі, насипати землі на груди ; (під руїною) завалити чим.
ПОХОДЕНЬКИ
(блукання) походжання; (п'яні) пригоди, жм. походи.
ПОХОДЖАТИ
див. ХОДИТИ.
ПОХОДЖЕННЯ
родовід; ФР. рід, рід-плем'я, порода; (слів) етимологія; (Землі) виникнення, утворення, постання, ...
ПОХОДИТИ
1. бути родом, вести рід; (звідки) братися з; тлк. 3 ос. виникати, утворюватися, з'являтися; 2. (на кого) ...
ПОХОРОН
поховання, погреб, о. провід, остання путь; П. похоронна процесія.
ПОХОРОННИЙ
поховальний, погребний, сов. погрібальний; (спів) сумний, жалобний.
ПОЦІЛУНОК
цілунок, жм. цмок; П. привіт, вітання; (Юди) зрада, віроломний вчинок.
ПОЧАСТИ
пр., частково, не повністю, не цілком; до певної міри.
ПОЧАСТУНОК
частування, пригощання.
ПОЧАТКОВИЙ
(- фазу розвитку) вихідний; (меридіян) нульовий; (акорд) вступний; (- освіту) елементарний.
ПОЧАТКУЮЧИЙ
що починає, радий почати, початківець, молодий, перший.
ПОЧАТОК
почин, зачинання, о. перше слово, перший крок, п. старт, (кар'єри) дебют; (пісні) заспів, (думи) зачин, ...
ПОЧВАРА
див. ПОТВОРА.
ПОЧВАРНИЙ
див. ПОТВОРНИЙ.
ПОЧЕРЕЖНО
по черзі, чергуючись, колом.
ПОЧЕРК
(стиль писання літер) письмо, рука; (власний) П. стиль, манера.
ПОЧЕСНИЙ
гідний пошани, р. поштивий; (рід) шанований, заслужений.
ПОЧЕСТЬ
пошана, шана, шаноба, повага, честь; мн. ПОЧЕСТІ, ушанування, величання, ф. помпа .
ПОЧЕТ
кортеж; (весільний) причет; (на пошану гостя) почесна варта .
ПОЧИН
починання, ініціятива, перше слово; пор. ПОЧАТОК.
ПОЧИНАТИ
розпочинати, зачинати, класти початок, робити перший крок, п. стартувати; (розмову) заводити, ...
ПОЧУВАННЯ
почуття, чуття, відчуття; МН. емоції, пристрасті; (чого) передчуття, пречуття.
ПОЧУВАТИ
(що) мати на серці; (серцем) чути; (себе) ІД. чутися, почуватися, матися; (запах) відчувати; (лихо) ...
ПОЧУТТЄВИЙ
д! ЕМОЦІЙНИЙ; ім. ПОЧУТТЄВІСТЬ, сантименти і п. ф. від почуттєвий.
ПОЧУТТЯ
чуття, почування, мн. емоції, поривання душі; (міри) усвідомлення, розуміння; (небезпеки) ...
ПОШАНА
повага, шана, шаноба, пошанівок; (належна) ПОЧЕСТЬ; пошаноба.
ПОШАРПАНИЙ
подертий, пошматований; (одяг) обшарпаний; (вітром) обтріпаний.
ПОШЕПКИ
пр., дуже тихо, потихеньку, на вухо; пошептом.
ПОШЕСНИЙ
епідемічний, заразний.
ПОШЕСТЬ
епідемія, зараза; П. лихо, біда, напасть; (на що) мода.
ПОШИВКА
(на подушці) пошиванка; (спідня) напірнач, напірник.
ПОШИРЕНИЙ
розширений; (жарт) широко відомий, популярний, розповсюджений; п! МОДНИЙ.
ПОШИРЕННЯ
розповсюдження, популяризація.
ПОШИРЮВАТИ
розширювати; (ремесло) розвивати; (досвід) популяризувати, пропагувати; (летючки) ШИРИТИ, ...
ПОШИРЮВАТИСЯ
розширюватися, розвиватися; (- пошесть) розповсюджуватися, ширитися; (в народі) передаватися з уст ...
ПОШКОДЖУВАТИ
псувати, виводити з ладу, руйнувати; (шию) калічити, підвереджувати; док. ПОШКОДИТИ, (кому) завдати ...
ПОШЛИЙ
св., ВУЛЬГАРНИЙ, паскудний, (жарт) БАНАЛЬНИЙ, цинічний, (смак) міщанський.
ПОШТА
(установа) поштамт; (чия) кореспонденція, листування.
ПОШТАР
листоноша, поштовик, р. поштальйон.
ПОШТОВХ
(удар) штовхан, штурхан; (землі) струс; (серця) стук, биття; (до чого) спонука, стимул, привід.
ПОШТУРХУВАТИ
попихати кого, їздити верхи на кому, потирати руки об кого.
ПОШУК
шукання, пошукування, розшукування; (злодюг) розшук; (руд) розвідування, розвідка; пошуканина.
ПОЩО
див. НАВІЩО.
ПОЯВА
(кого) прихід, прибуття, (на сцену) вихід; (на світ) виникнення, народження, д. з'явище; Р. феномен; Р. ...
ПОЯВЛЯТИСЯ
приходити , прибувати, (на кін) виходити, (на кону) з'являтися, (деінде) показуватися, потикатися; (з ...
ПОЯС
пас, пасок, підперізок, підперіз, (шкіряний) попруга, ремінник, (з місцем на гроші) черес; (на ...
ПОЯСНЮВАТИ
з'ясовувати, роз'яснювати, г. вияснювати; (слова) тлумачити; (лекцію) викладати; (огріх) мотивувати; ...
ПРІЛИЙ
д! ГНИЛИЙ.
ПРІЛЬ
д! ГНИЛЬ.
ПРІОРИТЕТ
(на що) першість, примат; ФР. КН. перевага .
ПРІРВА
провалля, безодня, урвище, круча, р. провал, д. відхлань, як ім. з. пропасна; (між А та Б) розбіжність, ...
ПРІСНИЙ
не солоний; (смак) не гострий; (корж) не кислий; П. нецікавий, нудний.
ПРІТИ
див. ГНИТИ.
ПРАБАТЬКІВСЬКИЙ
д! ПРЕДКІВСЬКИЙ.
ПРАВДА
істина; (очевидна) труїзм; (життя) реальність; П. справедливість, чесність; (Ваша) правота; ВСТ. ...
ПРАВДИВИЙ
(факт) істинний, вірогідний; (хто) чесний, справедливий, правдолюбний, правдомовний; (друг) ...
ПРАВЕДНИЙ
безгрішний, непогрішний, с. святий, ур. преподобний; (шлях) чесний; (лад) справедливий, правильний; (- ...
ПРАВЕДНИК
див. СВЯТИЙ
ПРАВИЙ
1. (бік) не лівий; П. реакційний консервативний; 2. невинний, безневинний, безвинний; 3. (суд) ...
ПРАВИЙ
рівний, прямий, не кручений, не погнутий.
ПРАВИЛО
(граматики) припис, норма, рекомендація; (залізне) принцип, с. закон; (прийняте в гурті) звичай, ...
ПРАВИЛЬНИЙ
(шлях) вірний, непомильний; (поділ) справедливий; (висновок) безпомилковий; (- заувагу) слушний; ...
ПРАВИТИ
(своє) повторювати, торочити, товкмачити, товкти; (борг) стягати; (ціну) просити, (як за батька) гнути, ...
ПРАВИЦЯ
права рука, ур. десниця; (партії) праве крило.
ПРАВЛІННЯ
(царя) царювання, (князя) князювання; (спілки) провід, керівництво, г. екзекутива.
ПРАВНИЙ
(суд) законний, правоможний; (- підставу) правовий, юридичний.
ПРАВНИК
юрист, правознавець, правовик, юриспрудент.
ПРАВНИЧИЙ
правознавчий, юридичний; пор. ПРАВОВИЙ.
ПРАВО
(в державі) законодавство, юриспруденція, (як наука) правознавство; З. П. перевага, привілей, пільга; ...
ПРАВОВИЙ
(- норми) правний, юридичний; (лад) законоправний; (відділ) правничий.
ПРАВОЗНАВСТВО
юриспруденція, юридичні науки.
ПРАВОМОЖНИЙ
правочинний, правосильний, сов. правомочний; (суд) судоправний; п! ЗАКОННИЙ; ім. ПРАВОМОЖНІСТЬ, ...

< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.014 c.