Слова на букву С (1206) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву С (1206)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
СЕСІЯ
(суду) засідання; мн. СЕСІЇ, (у виші) іспити.
СЕСТРА
(двоюрідна) сестра у перших, (троюрідна) сестра у других; П. подруга, товаришка, друг; (названа) ...
СИБІРКА
(пошесть худоби) телій.
СИБАРИТ
розкошелюб; п! ДАРМОЇД.
СИВІТИ
о. братися молоком; (вдалині) бовваніти, мріти, синіти; П. старіти.
СИВИЗНА
сивий волос ; (- колір) сіруватобілий колір; П. старість; (віків) ІД. давнина, давні часи.
СИВИЙ
(волос) сріблястий, ф. шпакуватий; (хто) сивоволосий, сивоголовий, сивочолий, срібноголовий, ж. ...
СИВИНА
сивий волос ; (- колір) сіруватобілий колір; П. старість; (віків) ІД. давнина, давні часи.
СИВУХА
див. ГОРІЛКА.
СИДІТИ
(у кого) перебувати, мешкати, проживати; (на троні) засідати, ур. возсідати; (вдома) не виходити з ...
СИДЖЕННЯ
(дія) сидіння, сидня; (місце) сидіння, жм. сідак, сідало.
СИДЬМА
пр., сидячки, навсидячки, сидячи; (сидіти) сиднем.
СИЗИЙ
сіроголубий, темносірий, (відтінок) синюватий, ок. блакитнявий; (птах) сизокрилий, сизоперий; (- очі) ...
СИЛА
міць, снага, енерґія, с. могутність, поет. могуття, могуть; Т. потужність; П. насильство; (духу) ...
СИЛА-СИЛЕННА
д! БАГАТО
СИЛАНЬ
о. Геркулес, жм. здоровань, д. моцак, моцар; силак, силач; п! АТЛЕТ.
СИЛКУВАТИСЯ
намагатися, старатися, докладати зусиль, р. моцуватися, напомагатися; (фізично) напинатися, ...
СИЛОВНЯ
електростанція, електровня.
СИЛОМІЦЦЮ
пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ.
СИЛОМІЦЬ
пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ.
СИЛУВАТИ
примушувати, змушувати, приневолювати, зневолювати, неволити, р. усиловувати; п! ҐВАЛТУВАТИ.
СИЛУЕТ
СИЛУЕТ сов., контур, обрис, зарис; (коротке оповідання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; сильветка; п! ...
СИЛЬВЕТА
СИЛУЕТ сов., контур, обрис, зарис; (коротке оповідання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; сильветка; п! ...
СИЛЬНИЙ
міцний, дужий, жм. ЗДОРОВИЙ, кріпкий, с. могутній; (трактор) потужний; (характер) твердий, стійкий, ...
СИЛЬНО
д! ДУЖЕ; (вразити) до самого серця.
СИЛЮЕТА
СИЛУЕТ сов., контур, обрис, зарис; (коротке оповідання) ЛІТ. образок, шкіц, новелетка; сильветка; п! ...
СИМВОЛ
ІСТ. розпізнавчий знак; (добробуту) ознака, прикмета; (віри) догмати; МАТ. умовний знак ; мн. СИМВОЛИ, ...
СИМВОЛІЧНИЙ
(- значення) алегоричний, метафоричний; (жест) значущий; (зміст) умовний, уявний; (твір) ...
СИМПАТІЯ
уподоба; приязнь, прихильність, доброзичливість; (до кого) потяг; (моя) ЖМ. п-о улюбленець, ...
СИМПАТИЗУВАТИ
(кому) подобати кого, ставитися із симпатією до кого.
СИМПАТИЧНИЙ
приємний, привабливий, милий ; (хлопець) жм. славний.
СИМПТОМ
(хвороби) вияв, прикмета, ознака.
СИМУЛЮВАТИ
(хворого) д! ВДАВАТИ.
СИН
(нерідний) пасерб, пасинок; (хрещений) хрещеник; (гір) житель, уродженець; (України) УР. громадянин, с. ...
СИНІЙ
(колір) волошковий, жм. синьковий, (темносиній) індиґовий, (густосиній) ультрамариновий; синенький, ...
СИНАГОГА
див. ХРАМ.
СИНДИКАТ
див. МОНОПОЛІЯ.
СИНЕДРІОН
ІСТ. Верховний суд Юдеї; ПРВ. ІР. збори, рада, суд, судище.
СИНКЛІТ
ІСТ. рада державців Греції; П. ІР. СИНЕДРІОН.
СИНОД
див. РАДА.
СИНОНІМ
(слова) еквівалент, відповідник, у. рівнозначник, кн. тотожне поняття.
СИНОНІМІЧНИЙ
д! ЕКВІВАЛЕНТНИЙ.
СИНТАКСА
грам., у. складня; сов. синтаксис.
СИНТЕЗА
сов. синтез; (мистецтв) єдність, поєднання, сполучення; (праці вчених) П. узагальнення, підсумок, як ...
СИНТЕЗУВАТИ
робити синтезу , сполучати, поєднувати, (образ) узагальнювати; (білки) одержувати, утворювати.
СИНХРОНІЧНИЙ
одночасний; п! СУМІСНИЙ.
СИНХРОННИЙ
одночасний; п! СУМІСНИЙ.
СИНЯВА
синь, блакить, синій колір; П. небо, небеса; (туману) серпанок; ПОЕТ. СУТІНКИ, (вод) гладінь, плесо, ...
СИПАТИ
(у що) насипати, ви-, в-, з-, (на що) посипати, (борщ) лити, наливати, розливати, (сніг в обличчя) кидати ...
СИПАТИСЯ
(на голову) падати, (- листя) осипатися, опадати, (з мішка) висипатися, випадати, (- іскри) розсипатися, ...
СИПКИЙ
сипучий, (- бульбу) розсипчастий, крихкий, (ґрунт — ще) пухкий, рухлий
СИПУЧИЙ
див. СИПКИЙ
СИР
(овечий) бриндза, бриндзя, з качковал
СИРІТИ
зволожуватися, вологнути, с. мокріти
СИРІТСЬКИЙ
(- весілля) П. бідний, нужденний, убогий, (звук) самотній, сиротливий, сиротинський, (дім) ІД. г. ...
СИРЕНА
МІТ. морська німфа, П. спокусниця, (на маяку) сигнальний апарат, (в авті) гудок, СИҐНАЛ, ЖМ. сигнал ...
СИРИЙ
вогкий, вологий, (- дрова) мокрий, (- погоду) дощовий, сльотавий, (харч) не варений, не смажений, не ...
СИРОВИЙ
(- полотно) не білений, грубий, (матеріял) не оброблений, (харч) СИРИЙ, (ремінь) сирицевий, не ...
СИРОВИНА
сировий матеріял, г сирівець
СИРОП
див. СІК
СИРОТІТИ
ставати сиротою , (- дуб) стояти самотою, док. ОСИРОТІТИ, зостатися сиротою
СИРОТА
безбатченко, як ім. безрідний, л. байстрюк, (- дитину) сиротя, П. бідолаха, як ім. самотній, сирітка, ...
СИРОТИТИ
робити сиротою , знедолювати, (громаду) залишати, покидати
СИСТЕМА
(певна) порядок, ФР. плян , (пашпортна) режим, (рослин) клясифікащя, (судова) устрій, (комуністична) ...
СИСТЕМАТИЗУВАТИ
заводити систему, упорядковувати, клясифікувати
СИСТЕМАТИЧНИЙ
(каталог) систематизований, упорядкований, (виклад) послідовний, стрункий, (- вправи) постійний, ...
СИТИЙ
не голодний, нагодований, насичений, наїджений, (не худий) гладкий, (- зерно) ваговитий, повний, (- ...
СИТНИЙ
поживний, тривний, ок. наїдний, (хліб) ІД. ситник
СИТО
(з великими дірками) решето, (цідити молоко) цідило, ситце, ситечко
СИТУАЦІЯ
становище, стан, положення, обставини, сов. обстановка, ок. довкружжя
СИТЬ
див. ЖИР
СИФІЛІС
(хвороба) мед. люїс, у. пранці, вул. сифілюга
СИҐНАЛ
(умовний) знак; (на залізниці) семафор; (- що) П. попередження, пересторога, повідомлення; (тривоги) ...
СИҐНАЛИТИ
сигналізувати, |по|давати сигнал; (- що) повідомляти, попереджати.
СКІМЛИТИ
СКИГЛИТИ; п-к -ЛЯЧИЙ, що скімлить, звиклий скімлити, скиглій, скавло, плаксій, п-к скімливий, ...
СКІН
див. СМЕРТЬ.
СКІНЧАТИ
завершувати, закінчувати, кінчати; р. скінчувати.
СКІПЕТР
(символ влади) берло, булава.
СКАВУЧАТИ
скавуліти, скавчати, скімлити, скиглити, (- людей) стогнати, П. плакатися
СКАЖІМО
вст., фр. там .
СКАЖЕНІТИ
казитися, шаліти, ЛЮТУВАТИ, о. рвати й метати; (- стихії) бурхати, нуртувати, вирувати; (- мороз) ...
СКАЖЕНИЙ
шалений, нестямний, несамовитий, сам не свій, біснуватий, с. божевільний; (беззаконник) свавільний; ...
СКАЗАТИ
док., промовити, ур. ректи, проректи, (не до речі) ляпнути, бовкнути, (влучно) як в око вліпити; (у ...
СКАКАТИ
стрибати, плигати, (вгору) ПІДСКАКУВАТИ, підлітати, (через що) ПЕРЕСКАКУВАТИ; (- тіні) мерехтіти; ...
СКАЛІЧИТИ
док., обезвічити, понівечити; (мову) спотворити, перекрутити.
СКАЛИТИ
(зуби) шкірити, щирити, вишкіряти, вищиряти, вискалювати, вишкірювати; п! СМІЯТИСЯ.
СКАЛКА
тріска, скіпка, (якою світять) лучина; (бомби) уламок, сов. осколок; (у тілі) скабка, шпичка; ЖМ. ...
СКАЛЬД
д! СПІВЕЦЬ.
СКАЛЬП
д! ТРОФЕЙ.
СКАЛЬПЕЛЬ
д! НІЖ..
СКАЛЬПУВАТИ
здирати скальп; П. нівечити, потворити, каструвати.
СКАНДАЛ
ганебна подія, р. осудовище; П. ганьба, безчестя; (публічний) БЕШКЕТ.
СКАНДАЛІСТ
д! БЕШКЕТНИК.
СКАНДАЛИТИ
д! БЕШКЕТУВАТИ.
СКАНДАЛЬНИЙ
(випадок) неподобний, с. жахливий; (- подробиці) сенсаційний; (кінець) безславний; (матеріял) ...
СКАРБ
коштовності, гроші, цінні речі, флк. срібло-злото, золото-срібло; ЖМ. майно; мн. СКАРБИ, (землі) ...
СКАРБІВНИЧИЙ
касир, іст. підскарбій; скарбівник, скарбничий.
СКАРБНИК
касир, іст. підскарбій; скарбівник, скарбничий.
СКАРБНИЦЯ
а. фіск, казна; (державна) каса; (сховок цінностей) сейф; (поезії) надбання; скарбівниця, скарбівня.
СКАРБНИЧКА
(на мідяки) карнавка, скарбона, скарбонка, скарбунка.
СКАРГА
нарікання, ремство, зст. ляментація; (письмова) ЗАЯВА, апеляція, з. супліка; (колективна) петиція, ...
СКАРЖИТИСЯ
НАРІКАТИ, ремствувати, ід. співати Лазаря; (на кого) жалітися, д. кривдитися, (офіційно) подавати ...
СКАСОВУВАТИ
касувати, робити недійсним, кн. АНУЛЮВАТИ, сов. відміняти, з. зносити, г. уневажнювати, д. ...
СКАТЕРКА
обрус, настільник, д. стільник; скатерть, скатертина, скатірка.
СКВЕР
див. САД.
СКВЕРНА
ур., погань, паскудство, мн. блуди, хиби, пороки; ЗБ. нечисть, НАБРІД.
СКВЕРНИТИ
див. ПОГАНИТИ.
СКЕЛЯ
стрімчак, бескет, бескид, зб. бескеття; (підводна) риф; скелище, скелля
СКЕПТИК
невіра, о. Хома з невірів, ок. сумнівака, с. песиміст; п! ЦИНІК.
СКЕПТИЧНИЙ
критично-недовірливий; (- прогнозу) ПЕСИМІСТИЧНИЙ; п! ЦИНІЧНИЙ.
СКЕРОВУВАТИ
спрямовувати, сов. направляти; (на ціль) націлювати, націляти; (очі) встромляти, док. уп'ясти; (увагу) ...
СКИБА
(землі) пласт; (хліба) СКИБКА; (відрізана) ІД. хто пішов з родини.
СКИБКА
(хліба) шматок, (з краю буханця) окраєць, р. байда, партика; скибочка.
СКИГЛИТИ
(- тварин) скімлити, СКАВУЧАТИ; (- скрипку) плакати; (- вітер) ВИТИ; (- машини) скрипіти; (- дитину) ...
СКИДАТИ
(вділ) кидати, (кого) спихати, тручати, (з літака) викидати; (з поїзда, кого) зсаджувати, (що) ...
СКИДАТИСЯ
(на кого) бути схожим , подобати; (від несподіванки) здригатися; (ким) обертатися, перекидатися; ...
СКИСАТИ
киснути, прокисати; П. занепадати духом .
СКИТАЛЕЦЬ
зп, вічний блукач , обходисвіт, блукалець, шукач щастя, перекотиполе, перелітний птах, звиклий до ...
СКИТАЛЬНИК
зп, вічний блукач , обходисвіт, блукалець, шукач щастя, перекотиполе, перелітний птах, звиклий до ...
СКЛАД
1. (харчів) склеп, маґазин, д. гамазей; (керівний) персонал, штат; (злочину) зміст, юр. кримінал; ...
СКЛАДАЛЬНИЙ
(цех) збиральний, монтажний.
СКЛАДАТИ
(речі) збирати; (папір) згортати; (на що) класти; (до ніг) покладати; (жертву) приносити; (машини) ...
СКЛАДАТИСЯ
(з двох слів) нараховувати що; (- фрази) утворюватися; (- пісню) створюватися; (- вдачу) формуватися, п. ...
СКЛАДНИЙ
(інтеґрований) зібраний, складений, збірний, скомплектований, скомпанований, змонтований; (- ...
СКЛАДНИК
кн. ІНҐРЕДІЄНТ; (рідини) фракція, (цілого) клітина.
СКЛАДНО
непросто і п. ф. від СКЛАДНИЙ; ім. СКЛАДНЯ, д! СИНТАКСА.
СКЛЕП
(на цвинтарі) гробівець, ур. усипальня, мавзолей; Р. льох, погріб, пивниця, підвал; (на що) СКЛАД; Г. ...
СКЛЕПІННЯ
опукла стеля, р. склеп; (брами) арка; П. накриття, покрив; (шар гірської породи) сов. товща; (на ...
СКЛЕПЛЯТИ
(очі) СТУЛЯТИ, закривати, заплющувати; док. СКЛЕПИТИ, зімкнути.
СКЛЕЮВАТИ
зліплювати, ліпити, клеїти; (думки) П. складати, компонувати.
СКЛИКАТИ
(людей) іззивати, кликати, запрошувати, збирати; (гостей) спрощувати.
СКЛО
(у вікні) шибка; ЗБ. посуд, скляні вироби; (вищої якости) кришталь; скельце.
СКЛЯНИЙ
(високої якости) кришталевий; (погляд) П. нерухомий, застиглий.
СКНІТИ
животіти, нидіти, рости як капуста на городі; (над чим) гнути спину, жм. пропадати; (з туги) нудитися, ...
СКНАРА
скупій, СКУПЕРДЯГА, загреба, жадюга, жаднюга, с. жмикрут, п. жила; (втілена скупість) скупий лицар.
СКНАРИЙ
д! СКУПИЙ, п! ЖАДІБНИЙ.
СКОВОРОДА
пательня; сковорідка.
СКОВУВАТИ
(що) виковувати, об-, п! КУВАТИ; (долю) творити; (кого) забивати в кайдани; (рухи) зв'язувати по руках і ...
СКОКОМ
пр., (- коня) скочки, навскач, чвалом, (- людей — ще) навскоки, підскоком, ВИСТРИБОМ; ІД. СКОКОМ-БО КОМ, ...
СКОЛОТИНИ
(від сколочування масла) маслянка.
СКОЛОЧУВАТИ
(воду) каламутити; (спокій) порушувати, збаламучувати; (масло) збивати; (напої) переволочувати, ...
СКОРБІТИ
див. ТУЖИТИ.
СКОРБОТА
скруха, смуток, сум, туга, жаль, журба, р. печаль.
СКОРБОТНИЙ
тужний, тужливий, СУМНИЙ, жалісний, нерадісний; (марш) жалобний; (- працю) тяжкий, безрадісний; ...
СКОРБУТ
цинга, у. гнилець, кн. С-авітаміноз.
СКОРИЙ
ШВИДКИЙ; (потяг) кур'єрський; ЖМ. моторний, спритний, (до чого) охочий; (- поміч) негайний.
СКОРО
пр., швидко, хутко, прудко, бистро; (в скорім часі) НЕЗАБАРОМ.
СКОРОБРЕХА
див. БРЕХУН
СКОРОДИТИ
боронувати; ЖМ. дряпати; (ребра) п. рахувати, лічити; Ф. бити.
СКОРОМИНУЩИЙ
недовгий, нетри валий, недовгочасний, короткочасний, хвилинний, минущий, р. летучий, о. перелітний, ...
СКОРОПИС
стенографія; п-к СКОРОПИСНИЙ, стенографічний.
СКОРОСТИГЛИЙ
скороспілий, кн. скороплідний, д. скороздрілий, скороздрий; П. КВАПЛИВИЙ, передчасний, о. ...
СКОРОСТРІЛ
КУЛЕМЕТ, р. скоропал.
СКОРОЧЕННЯ
(штатів) зменшення; (дробу) МАТ. спрощення; (серця) биття; (назви) абревіятура; (в тексті) купюра.
СКОРОЧУВАТИ
ЗМЕНШУВАТИ; (вік) вкорочувати; (дріб) МАТ. спрощувати; (з праці) звільняти.
СКОРПІОН
д! ПАВУК; (хто) злюка, юхида.
СКОРЯТИ
ПІДКОРЯТИ; (серця) здобувати, зачаровувати.
СКОСА
пр., скрива; (глянути) косо, зизом.
СКОТ
д! СКОТИНА.
СКОТАР
д! ПАСТУХ.
СКОТИНА
ЗБ. худоба, товар, д. маржина, р. скот, (робоча) тягло; (одна ) товарина скотиняка, худобина; скотинка.
СКОТИНЯЧИЙ
скотинний, скотячий, р. худоб'ячий, скотський.
СКОТИСТИЙ
СПАДИСТИЙ, р. ско-чистий.
СКРІЗЬ
пр., усюди, повсюдно, щокрок, на кожнім кроці, куди не кинь оком , в усіх кінцях, по всіх закутках , ...
СКРАШУВАТИ
(ґандж) нівелювати, робити непомітним, личкувати; (гірку хвилину) солодити; (надавати ...
СКРАЮ
пр., на краю, на кінці; (чого) ЯК ПРИЙ. край; скраєчку.
СКРЕБТИ
ШКРЕБТИ, шкрябати, (бруд) вискрібати; (моркву) скромадити, чистити, г. скоблити; (потилицю) чухати; ...
СКРЕГОТАТИ
скреготіти; (зубами) скрипіти.
СКРЕКОТАТИ
скрекотіти; (- сороку) сокотати, сокотіти, цокотати, цокотіти; (- кулемет) торохкотіти, строчити.
СКРЕС
(криги на річці) скресання, сов. льодохід.
СКРИНЬКА
КОРОБКА; (висувна, у столі) шухляда.
СКРИП
скрипіт, скрипіння.
СКРИПІТИ
рипіти; (на скрипку) грати, п! ТЕРЛИКАТИ; (пером) писати; ЖМ. П. животіти, скніти; (- мороз) тріщати.
СКРИПАЛЬ
д! МУЗИКА; скрипак, скрипач, з. скрипник.
СКРИПУЧИЙ
скрипливий, скриплячий; (голос) неприємний; (мороз) тріскучий, лютий.
СКРОМНИЙ
без претенсій, непоказний, НЕВИБАГЛИВИЙ; (- дівчину) цнотливий; (одяг) невишуканий, невигадливий, ...
СКРОПЛЮВАТИ
спорскувати, збризкувати, оббризкувати; (кров'ю) зрошувати.
СКРУПУЛЬОЗНИЙ
надто акуратний, , с. педантичний.
СКРУТ
д! ПОВОРОТ, СКРУТА; (кишок) Г. заворот; ОК. петля, кільце, виток.
СКРУТА
труднощі, важкі обставини, скрутне становище, с. безвихідь, р. скрут; (матеріяльна) злидні, ...
СКРУТНИЙ
(час) сутужний, тяжкий; (стан) важкий, складний, с. безвихідний; (- хвилину) критичний; скрутнуватий.
СКРУЧУВАТИ
звивати, крутити; (прання) викручувати; (кулаки) стискати; (суглоби хворобою) вивертати, скорчувати; ...
СКУБТИ
скубати; (за чуба) смикати, сіпати, чубити; (траву) щипати; (ягоди) рвати, обривати; (курку) патрати, ...
СКУЛЮВАТИСЯ
кулитися, щулитися, корчитися, (клубком) скручуватися, карлючитися, кандзюбитися, коцюрбитися, ...
СКУМБРІЯ
у. баламут
СКУПЕРДЯГА
скупар, скупердяй, скупій, скупиндя, СКНАРА, загнибіда.
СКУПИЙ
скнарий, жадібний, ев. надто ощадливий , о. у кого зимою снігу не дістанеш; (на що) нещедрий, (на ...
СКУПОВУВАТИ
скупляти; (тут і там) КУПУВАТИ, закуповувати.
СКУПЧУВАТИ
купчити; (сили) нагромадужвати, накопичувати; (в одній точці) збирати, зосереджувати, ...
СКУПЧУВАТИСЯ
збиватися, юрмитися, тиснутися, роїтися і п. ф. від СКУПЧУВАТИ.
СКУЧИТИ
(за ким) стужитися, знудитися.
СЛІД
відбиток, знак; (від чого) печать, тавро; (од диму) хвіст, (від волоку) поволока; (по кому) пам'ять; ФР. ...
СЛІДКУВАТИ
СТЕЖИТИ, вистежувати, ПИЛЬНУВАТИ, жм. зорити, назирати; (за чим) наглядати, спостерігати, ...
СЛІДОМ
пр., услід, НАЗИРЦІ, слідком; у погоню; (за ким) наслідуючи кого.
СЛІДСТВО
розслідування, г. розслідження; ЖМ. розпити, розпитування; ЗБ. слідчі.
СЛІДУВАТИ
рухатися слідом, ходити хвостом; (один за одним) іти .
СЛІЗЛИВИЙ
тонкосльозий, плаксивий; (у сльозах) сльозавий, сльозистий; П. сантиментальний.
СЛІЗНИЙ
(канал) сльозовий; (лист) П. перечулений; (тон) жалібний, благальний; пр. СЛІЗНО, (просити) сльозами, с. ...
СЛІПАК
сліпець, як ім. сліпий; (гризун) зінське щеня; (комаха) ґедзь; мн. СЛІПАКИ, ВУЛ. очі, вул. більма, сліпи, ...
СЛІПАТИ
(у мряці) недобачати, силкуватися бачити; (очима) мружити що.
СЛІПИЙ
незрячий, невидющий, ЯК ІМ. сліпець; (з роду) сліпородний, ур. сліпорожденний, кн. сліпонароджений; (- ...
СЛІПИТИ
осліплювати; (очі) напружувати, псувати, (від різкого світла) різати; (світлом) засліплювати, бити в ...
СЛІПМА
пр., наосліп, осліп, не бачачи, не дивлячись; П. НАВМАННЯ; сліпцем.
СЛІПУЧИЙ
яскравий, жаристий, ок. засліпущий, сов. засліплюючий; (сніг) білим-білий; (- красу) разючий, ...
СЛАБИЙ
хворий, недужий; (силою, вдачею) СЛАБКИЙ; слабенький, слабовитий.
СЛАБКИЙ
недужий, несильний, неміцний, малосилий, слабосилий, кволий, немічний, недолугий, тендітний, жм. ...
СЛАБНУТИ
ставати слаб|к|им слабшати, слабішати, іти на спад; (силою) ослабати, охлявати, підупадати на силі, ...
СЛАБУВАТИ
нездужати, хворіти, недугувати, р. хиріти.
СЛАВА
широка популярність; (добра) ім'я, репутація; (козача) геройство, подвиги; (сцени) П. світило, зірка; ...
СЛАВЕТНИЙ
уславлений, славнозвісний, світової слави, славний на весь світ, широкославний, сил. легендарний, ...
СЛАВИТИ
звеличувати, прославляти, співати осанну; (у піснях) оспівувати; (час) благословляти; (за лихі дії) ...
СЛАВИТИСЯ
мати славу , бути відомим ; ЖМ. хвалитися, вихвалятися; ур. нак. СЛАВСЯ! благословенний будь!
СЛАВНИЙ
с. СЛАВЕТНИЙ; (шлях) героїчний, звитяжний; (чим) відомий, знаний, с. уславлений; (хлопець) П. гарний, ...
СЛАВНОЗВІСНИЙ
див. СЛАВЕТНИЙ.
СЛАВОЛЮБСТВО
див. МАРНОЛЮБСТВО.
СЛАЙД
у. прозірка, зап. діяпозитив, сов. діапозитив.
СЛАСНИЙ
(шматок) ласий, смачний; (- вдачу) СОВ. хтивий; (жарт) МАСНИЙ.
СЛАТИ
ПОСИЛАТИ, надсилати, відсилати, присилати, пересилати; (кого) відряджати; (сватів) засилати; ...
СЛЕБЕЗУВАТИ
див. ЧИТАТИ; (язиком) пащекувати, просторікувати; (перед ким) стелитися, упадати.
СЛЕНҐ
див. ЖАРГОН.
СЛИВЕ
див. МАЙЖЕ.
СЛИЗЬКИЙ
ковзький, (в руках) порский , вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в'юнкий, ...
СЛИМАК
равлик, павлик, петрик, д. п'явушник; (у ченців) З. служка, послушник.
СЛИНЯВИЙ
ЯК ІМ. слинько; П. нікчемний, безхарактерний, безвільний.
СЛОЇК
банька, сов. банка; (з ліками) флякон, сов. флакон.
СЛОБОДА
д! СЕЛО; слобідка.
СЛОВЕСНИЙ
кн. вербальний; (обіт) усний, на словах; (засіб) мовний.
СЛОВО
(спеціяльне) термін; (крилате) вислів, вираз, п! АФОРИЗМ; (чиєсь) висловлювання, думка, рішення; (наше) ...
СЛОВОТВІР
(дія) словотворення; (слово) новотвір, неологізм, неґ. коване слово.
СЛОТА
(дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, д. моква, хляпавка; (із снігом) хвища; ...
СЛУГА
(в покої) камердинер, (в кабаре) льокай; (у ченців) служка; жін. СЛУЖНИЦЯ; (закону) служитель; (царя) ...
СЛУГИНЯ
слуга, служебка, служебниця, служка, (в покоях) покоївка, (в гаремі) одаліска.
СЛУГУВАТИ
бути слугою, служити; (за столом) прислужувати; (збройно, кому) підпорядковуватися; (чим) ...
СЛУЖБІСТ
служака, вислужака, вислугач; п! ПЕДАНТ.
СЛУЖБА
служіння, з. офіція; (чия) обов'язок, повинність, зн. лямка; (щоб жити) праця; ЖМ. найми; ЗБ. обслуга, ...

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.