Слова на букву С (1206) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву С (1206)

< 1 2 3 4 5 6 > >>
СЛУЖБОВЕЦЬ
урядовець, як ім. службовий, б. з. урядник, р. посадовець, зст. чиновник; п! КАНЦЕЛЯРИСТ.
СЛУЖБОВИЙ
(- папери) відомчий; (- відрядження) у справах служби; (одяг) формений; (час) робочий, урядовий; (- ...
СЛУЖИТИ
слугувати; (в уряді) працювати, зн. тягнути лямку; (ким) виконувати обов'язки кого; (в наймах) ...
СЛУЖКА
див. СЛУГА.
СЛУЖНИЦЯ
слуга, служебка, служебниця, служка, (в покоях) покоївка, (в гаремі) одаліска.
СЛУХАВКА
(телефонна) трубка; (лікарська) стетоскоп.
СЛУХАТИ
вислухувати, прослухувати, (уважно) зазирати в рот, ловити кожне слово, обертатися на слух; ...
СЛУХАТИСЯ
КОРИТИСЯ, підпорядковуватися; (кого) СЛУХАТИ; (в суді) розглядатися.
СЛУХАЧ
зст. послухач, послухатор; (курсів) студент, учень.
СЛУХНЯНИЙ
послухняний, не натуристий, не норовистий, не вередливий, без норову, злагідний, шовковий, с. ...
СЛУШНИЙ
(закид) справедливий, правильний, резонний, доречний, обґрунтований; (час) відповідний, ...
СЛЬОЗА
слізка, сльозина; мн. СЛЬОЗИ, плач, ридання, фр. патьоки; (людські) П. горе, страждання, муки.
СЛЬОТА
(дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, д. моква, хляпавка; (із снігом) хвища; ...
СЛЬОТАВИЙ
непогожий; (день) сирий, із мжичкою; слотавий, сльотяний, сльотливий, сльотний.
СМІЛИВИЙ
відважний, хоробрий, безстрашний, с. дерзновенний, відчайдушний; (у побуті) несоромливий, ...
СМІТИ
наважуватися, зважуватися, насмілюватися, набиратися духу, мати відвагу, не боятися, кн. брати на ...
СМІТИТИ
насмічувати; (стало) засмічувати, л! ЗАБРУДНЮВАТИ.
СМІТНИК
звалище, вигрібна яма; П. бруд, сміття.
СМІТТЯ
виміт, ПОКИДЬКИ; П. непотріб; (хто) НАБРІД; сміттячко; п! БРУД.
СМІХ
хихітня, с. регіт, реготня, регітня; ФР. жарт; (хто) посміховище; (з кого) глум; ПР. СЛ. марна праця, кн. ...
СМІХОВИНА
анекдотична історія, кумедний випадок, сміховинка, анекдота, УСМІШКА; (!) умреш!, сміхота!; п-к ...
СМІХУН
смішко, сміхотвор, сміхотворець, комік, реготун, веселун, жартун, з. сміюн, сміхованець; п! ГУМОРИСТ.
СМІШИТИ
сміхотворити, викликати сміх; п! ЖАРТУВАТИ.
СМІШЛИВИЙ
сміхотливий, реготливий.
СМІШНИЙ
кумедний, комічний; (сюжет) гумористичний, анекдотичний; (випадок) курйозний; (закид) СМІХОВИННИЙ; ...
СМІШНО
пр., кумедно і всі пох. від СМІШНИЙ; (кому) о. сміх бере кого; як пр. сл. сміх, сміхота.
СМІЯТИСЯ
ід. лупити зуби, смішки справляти, ф. шкіритися, вишкірятися, р. хихотатися, с. реготати|ся|, ...
СМАГА
спрага; (на губах) д. осуга; (в тілі) ГАРЯЧКА, жар; (від сонця) засмага.
СМАГЛЯВИЙ
(од сонця) завітрений, засмалений, |за|смаглий, смаглолиций, смагловидий, смаглочолий; смаглюватий, ...
СМАЖЕНЯ
яєшня
СМАЖИТИ
пряжити; (горіхи) пропікати; (на вогні) пекти, підпікати; (- сонце) палити; (- губи) перепалювати, ...
СМАК
(ледь помітний) присмак; (до їжі) апетит; П. уподобання, ФР. приємність, задоволення, вподоба, ...
СМАКУВАТИ
мати смак; (- їжу) бути апетитним; (кому) подобатися, припадати до смаку; (що) зазнавати насолоди від ...
СМАЛИТИ
(свиню) обсмалювати; (вогнем) обпікати; (обличчя) засмалювати; (- сонце) пекти, палити, обпалювати, ...
СМАЛКИЙ
(вітер) шпаркий, пронизливий, різкий; (день) палючий.
СМАЛЬКИЙ
(вітер) шпаркий, пронизливий, різкий; (день) палючий.
СМАЧИТИ
(страву) присмачувати, ПРИПРАВЛЯТИ; п! СМАКУВАТИ.
СМАЧНИЙ
такий, що пальчики оближеш; (шматок) ласий, зст. сласний; (запах) апетитний; (- жінок) Ф. пікантний; П. ...
СМАЧНО
пр., у смак, з апетитом, охоче; (пахнути) апетитно; ПР. СЛ. смак, смакота.
СМЕРДІТИ
недобре пахнути; (чим) відгонити, тхнути; (кому) П. викликати огиду у кого.
СМЕРДЮЧИЙ
(запах) тухлий, гнилий, смородливий, кн. сморідний; П. огидний, бридкий; ЛАЙ. паскудний, падлючий.
СМЕРДЯЧИЙ
(запах) тухлий, гнилий, смородливий, кн. сморідний; П. огидний, бридкий; ЛАЙ. паскудний, падлючий.
СМЕРКАННЯ
смерк, сутінок, присмерк, примеркання; (цивілізації) занепад.
СМЕРКАТИ
вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити.
СМЕРКАТИСЯ
вечоріти, сутеніти, темніти, поночіти, примеркати, р. ночіти; (- зорю) П. гаснути, меркнути, заходити.
СМЕРТЕЛЬНИЙ
(газ) смертоносний, убивчий; (- блідість) мертвотний; (кінець) мед. летальний; (- тишу) абсолютний; ...
СМЕРТНИЙ
смертяний, (бій, жах) СМЕРТЕЛЬНИЙ; (гріх) неспокутуваний, неспокутенний; (ворог) непримиренний, ...
СМЕРТЬ
скін, сконання, ід. смертельний сон, смертна година , фатальний «i>мед. летальний> кінець, ур. вічний ...
СМЕРЧ
у. шуря-буря, а. торнадо, тайфун; п! ВИХОР.
СМИКАТИ
сіпати, шарпати, термосити, торгати, торсати, (поли) обсмикувати; (з чого) висмикувати, виривати; (з ...
СМИРЕННИЙ
негордий, не гордовитий, лагідний, покірний, смирний, не натуристий.
СМИРЕННЯ
покірність, лагідність, покора, зст. смиренство.
СМИРНИЙ
(хто) СМИРЕННИЙ, тихий, п. шовковий; (віл) рахманний, не норовистий, з. плохий; (голос) спокійний.
СМОК
д! ПОМПА.
СМОКТАТИ
ссати; (сік) висмоктувати, тягнути, (кров) пити; (вологу) всмоктувати, кн. АБСОРБУВАТИ; (горілку) ...
СМОЛА
(хто) оса, шпичка, ґедзь, ІРЖА; п-к СМОЛИСТИЙ, д! СМОЛЯНИЙ.
СМОЛОСКИП
світоч, світич, сов. факел; П. дороговказ, маяк.
СМОЛЯНИЙ
(дим) смолистий; (- деревину) смолястий; (трос) просмолений; (колір) чорним-чорний; (дух) смольний, сов. ...
СМОРІД
сопух, смердота, недобрий запах , ур. смрад.
СМУГАСТИЙ
із смугами, укритий смугами, пасмистий, пасемистий, д. пасманистий, р. стовпатий, (гарбуз) перістий, ...
СМУГЛЯВИЙ
див. СМАГЛЯВИЙ.
СМУТА
пасмуга, стяга, пруг, пас; (поперечна) попруга; (на воді) лінія; (гір) пасмо; (на тілі) ШРАМ; (лісу) зона, ...
СМУТИТИ
засмучувати, журити, завдавати смутку, наводити смуток, о. огортати серце сумом; док. ЗАСМУТИТИ, ...
СМУТНИЙ
СУМНИЙ, ЖУРНИЙ, ЗАСМУЧЕНИЙ; (- дні) невеселий, безрадісний.
СМУТНО
сумно і всі мож. пох. від СМУТНИЙ; (з нст. сл. що) прикро.
СМУТОК
сум, журба, зажура, журбота, важкий настрій, р. жур, печаль, с. туга, скруха, скорбота; (тривалий) ...
СНІГ
зб., (неглибокий) пороша; ФР. снігопад; сніжок, од. зб. сніжин|к|а.
СНІГОВИЙ
СНІЖНИЙ, (дім) зі снігу; (колір) БІЛИЙ; (- зиму) сніговитий, сніжистий, заметистий.
СНІГОВИЦЯ
завірюха, МЕТЕЛИЦЯ, сніговій; сніжниця, снігниця.
СНІДАТИ
д! ЇСТИ.
СНІЖНИЙ
д! СНІГОВИЙ.
СНІП
(вимолочений) околіт, куль, д. приколоток; (світла) промінь; (іскор) пучок; (волосся) кучма; (квітів) ...
СНАГА
енергія, сили; (рослин) життєздатність; (творча) наснага, запал, пристрасть; (душі) жагучість, ...
СНАСТЬ
знаряддя, приладдя, жм. причандалля, (рибальська) справа; (воза) каркас; (- людину) кістяк .
СНИТИ
бачити уві сні; (білим днем) МРІЯТИ, (чим) МАРИТИ, п! МАЯЧИТИ.
СНИТИСЯ
(уві сні) верзтися, привиджуватися; (білим днем) ввижатися, маритися.
СНОБ
див. ФЕРТ.
СНОВИГАТИ
рухатись туди-сюди; (без діла) вештатися, шастати; (- очі) блукати.
СНОВИДА
лунатик, кн. сомнамбуліст, з. сноброда.
СНОВИДДЯ
сни, сонні мари, сов. сновидіння.
СНОТВОРНИЙ
(порошок) насонний, снодійний, жм. сонний.
СНУВАТИ
(тканку) засновувати; (павутиння) плести; (надії) плекати; (думки) ІД. заглиблюватися у; (туди-сюди) ...
СОБІЧИТИ
д! ПРИВЛАСНЮВАТИ, ПРИСВОЮВАТИ.
СОБАКА
пес, жм. гавкун, барбос, (самиця) сука, сучка; (мисливський) хорт; (маленький) цуцик; (битий, хто) П. Ф. ...
СОБАЧИЙ
песій, псячий, песячий, песький; (- вдачу) як у собаки ; (- смерть) ганебний; (нюх) тонкий, доскіпливий; ...
СОБОР
собір, (церковний) з'їзд, збори; соборище; тлк. СОБОР, соборна церква; (катедральний) катедра.
СОБОРНИЙ
(дзвін) у соборі; (край) ОБ'ЄДНАНИЙ, єдиний, неподільний; соборовий.
СОВІСНИЙ
д! СУМЛІННИЙ.
СОВІСТЬ
д! СУМЛІННЯ.
СОВАТИ
(до кишені) пхати, засувати; (хабар) тицяти, сунути; (дрючки в колеса) вставляти, стромляти; (ногами) ...
СОВАТИСЯ
(з кулаками) лізти, кидатися, сікатися; (по землі) совгатися; (куди) потикатися, пхатися; (на лавці) ...
СОГРІШАТИ
ГРІШИТИ, брати гріх на душу; дк. СОГРІШИТИ, (проти кого) прогрішитися
СОКОВИТИЙ
(дух) густий, сильний; (- уста) свіжий, густочервоний; (колір) яскравий; (твір) мальовничий, ...
СОКОТІТИ
(- курей) со корити, кудкудакати; (- сороку) СКРЕКОТАТИ.
СОКОТАТИ
(- курей) со корити, кудкудакати; (- сороку) СКРЕКОТАТИ.
СОЛІДАРИЗУВАТИСЯ
бути солідарним, фр. іти в ногу, НЕҐ. грати в одну дудку.
СОЛІДАРНІСТЬ
ВЗАЄМОПОМІЧ, побратимство, кругова порука, дух товариськости , спільність інтересів; п! ...
СОЛІДНИЙ
(хто) статечний; (- ходу) впевнений; (заклад) авторитетний; (товариш) надійний; (реферат) ґрунтовний, ...
СОЛІСТ
д! СПІВАК, МУЗИКА, ТАНЦЮРИСТ.
СОЛДАТ
у. стрілець, вояк|а|, боєць, воїн, сов. як ім. рядовий, д. комбатант, ІСТ. ратник, жовнір, (царський) ...
СОЛИТИ
(сіллю, страву) посипати, приправляти, присолювати; (рибу) засолювати; (гроші) Ж. марнувати, не ...
СОЛОВІТИ
(- очі) тьмяніти; (від горілки) п'яніти, бараніти.
СОЛОВЕЙ
(- пташку) соловейко; П. поет, співець.
СОЛОДІЙ
ласун, ласій, ласощохлист; (- збоченця) онаніст, солодун.
СОЛОДЕНЬКИЙ
солодкуватий, солодкавий, (- слова — ще) солодкомовний, медовий.
СОЛОДИТИ
засолоджувати, (трохи) присолоджувати, підсолоджувати, (цукром) кн. цукрувати; (душу) П. ...
СОЛОДКИЙ
не гіркий, (сир) не кислий, (- воду) прісний, не солоний; (до нудоти) засолодкий, нудотний, ...
СОЛОДОЩІ
ласощі, з. хвиґи-миґи, кн. кондвироби; П. насолода, втіха, солоднеча.
СОЛОМ'ЯНИЙ
(бриль) із соломи; (- сечо) під стріхами; (колір) ясножовтий; (віл) годований соломою; (- згоду) П. ...
СОЛОНИЙ
(- їжу) посолений, (вітер) морський, (- рибу) засолений; (жарт) непристойний, масний; (грунт) ...
СОЛОПІЙ
див. РОЗЗЯВА.
СОМНАМБУЛІЗМ
лунатизм, у. снобродство.
СОН
о. обійми Морфея; (легкий) ДРІМОТА, півсон, флк. сон-дрімота; (ведмедя) сплячка; П. спокій, тиша; (чий) ...
СОНЛИВІСТЬ
сонливиці, дрімливість, соннота, сонниці, сплячка, оспалість.
СОННИЙ
(красень) кн. сплячий; (сонливий) оспалий; (голос) заспаний, напівсонний; (хто) П. пасивний, ...
СОНЦЕ
світило дня, денне світило; ФР. світло, соняшна погода; (правди) світоч, провідна зоря; П. тепло, ...
СОНЬКО
сплюх, спанько, сонюга.
СОНЯШНИЙ
(день) ясний, погожий, безхмарний; (усміх) П. щасливий, радісний; (- мистецтво) світлий, ...
СОПІЛКА
дудка, дуда, г. пищавка, д. флояра.
СОПІТИ
посапувати, с. сапати, (важко) дихати, с. сопти, як ковальський міх, п! ЧМИХАТИ.
СОПЛИВИЙ
шмаркатий, зашмарканий, соплякуватий; П. недосвідчений, зелений; ЯК ІМ. шмаркач, щеня, р. сопля, зап. ...
СОПТИ
посапувати, с. сапати, (важко) дихати, с. сопти, як ковальський міх, п! ЧМИХАТИ.
СОПУХ
див. СМОРІД.
СОРОМ
стид, соромота, поет. осорома, д. встид, р. страм; (вічний) ганьба; ФР. ганебний вчинок; ПР. СЛ. соромно; ...
СОРОМІТНИЙ
(- очі) безсоромний; (жарт) непристойний, масний, солоний, стидкий; кн. соромний.
СОРОМІЦЬКИЙ
(- очі) безсоромний; (жарт) непристойний, масний, солоний, стидкий; кн. соромний.
СОРОМИТИ
(кого) присоромлювати, докоряти кому, с. ганьбити, неславити, осоромлювати, укривати соромом, р. ...
СОРОМИТИСЯ
мати сором, НІЯКОВІТИ, і п.ф. від соромитися, с. горіти від сорому.
СОРОМЛИВИЙ
сором'язливий, сором'язний, с. вовкуватий; соромляжий. СОРОЧКА, (натільна) сорочина; (захисна) Т. ...
СОРТ
ґатунок; (людей) категорія; (жита) різновид; п! РОЗРЯД, ТИП, МАСТЬ.
СОРТУВАННЯ
вибірка, перебір.
СОРТУВАТИ
перебирати, РОЗПОДІЛЯТИ, ДОБИРАТИ.
СОС
д! ПІДЛЕВА.
СОСНИНА
(одна) сосна; ЗБ. соснова деревина; (ліс) сосняк, сосновий гай; ЖМ. соснова колода ; сосонка.
СОТАТИ
(з клубка) висотувати; (жили) тягнути, вимотувати; (дулі) показувати.
СОТВОРІННЯ
д! ІСТОТА.
СОТВОРЯТИ
д! ТВОРИТИ.
СОТЕННИЙ
ЯК ІМ. сотник, командир сотні .
СОТНЯ
(карбованців) сто; (у війську) сов. рота; мн. СОТНІ, (ніг) безліч.
СОУС
д! ПІДЛЕВА.
СОХНУТИ
висихати, обсихати, підсихати, (- ґрунт) протряхати, тряхнути; (- губи) смагнути, пересихати; (- клей) ...
СОХНУЧИЙ
що сохне, сушений, висушуваний, залишений сохнути, щораз сухіший, майже висохлий, ок. висихомий.
СОЦІЯЛЬНИЙ
д! СУСПІЛЬНИЙ
СОЧЕВИЦЯ
(одна зернина) сочка; (збільшувальне скло) П. лінза.
СОЧИТИСЯ
(краплями) сльозити, витікати, цідитися; (крізь що) просочуватися, виступати; (- світло) ...
СОЮЗ
СПІЛКА, єдність; (військовий) альянс, коаліція; (держав) ОБ'ЄДНАННЯ.
СП'ЯНІТИ
док., оп'яніти, захмеліти, підпити; (від успіху) запаморочитися.
СПІВ
(лебединий) пісня; (як мистецтво) вокал; (хоровий у костелі) меса, (поминальний) реквієм; ЖМ. мелодія, ...
СПІВІСНУВАТИ
співжити, бути добрими сусідами, не сваритися, не мати конфліктів.
СПІВАК
(один) соліст; (хору) хорист, кантор, (власних пісень) пісняр; (залежно від голосу) д! ГОЛОС; (птах) ...
СПІВАТИ
виспівувати, (під ніс) курникати, мугикати, наспівувати, (в лад) підспівувати, (- що) оспівувати що; (- ...
СПІВБЕСІДНИК
співрозмовник, бесідник, розмовник.
СПІВВІДНОШЕННЯ
взаємовідношення, взаємний зв'язок , ок. співзв'язок, співзалежність; п! ПРОПОРЦІЯ.
СПІВВІТЧИЗНИК
д! КРАЯНИН.
СПІВДРУЖНІСТЬ
(людей) |спів|дружба, дружність; (націй) співтовариство.
СПІВЕЦЬ
поет, пісняр, а. бард, скальд, у. кобзар; (мандрівний) а. менестрель; п! СПІВАК.
СПІВЖИТТЯ
співіснування, (організмів) симбіоза, сов. симбіоз; (побраних) подружнє життя, шлюб; (не побраних) ...
СПІВМІРНИЙ
д! СУМІРНИЙ.
СПІВОМОВКА
д! ВІРШ.
СПІВОЧИЙ
(гурток) вокальний, хоровий; (хист) співецький; (- вдачу) співливий, співучий; (птах) щебетливий.
СПІВПРАЦІВНИК
д! ПРАЦІВНИК.
СПІВПРАЦЮВАТИ
співробітничати; (з ворогом) коляборувати; п-к -ЮЮЧИЙ, що співпрацює, залучений до співпраці, ...
СПІВПРАЦЯ
д! ПРАЦЯ.
СПІВУЧАСНИК
(у злочині) співзмовник, співпомагач, співпричинник, п! УЧАСНИК.
СПІВУЧАСТЬ
д! УЧАСТЬ.
СПІВУЧЕНЬ
колега, однокашник, (з одного класу) однокласник.
СПІВУЧИЙ
(- вдачу) співливий; (голос) мелодійний, ДЗВІНКИЙ; (птах) СПІВОЧИЙ.
СПІВЧУВАТИ
(кому) виявляти співчуття, співболіти з ким, перейматися співчуттям до кого; (ідеям) бути ...
СПІВЧУТЛИВИЙ
жалісливий, чуйний, чулий;& спочутливий, спочуйливий.
СПІВЧУТТЯ
співчування, спочування, спочуття, жалісливість, п! САНТИМЕНТИ.
СПІД
діл, низ, (посуду) дно; (зворотній бік) виворіт, спідка.
СПІДНІЙ
долішній, нижній; (- кишеню) внутрішній; (одяг) сов. натільний.
СПІДНИЦЯ
(з двох половин) запаска, (вовняна) плахта; П. жінка; спідничина.
СПІДСПОДУ
див. ЗІСПОДУ.
СПІЗНАВАТИ
(кого) впізнавати; (науки) пізнавати, вивчати; док. СПІЗНАТИ, збагнути, (щастя) зазнати, (кого) ...
СПІЗНЮВАТИСЯ
спізнятися, запізнюватися, припізнюватися, затримуватися, баритися.
СПІЙМАТИ
док., наздогнати, зловити, впіймати, (руку) схопити за; (втікача) заарештувати, затримати, злапати; (в ...
СПІКЕР
(парляменту) речник, голова.
СПІЛИЙ
стиглий, зрілий, доспілий, достиглий, дозрілий.
СПІЛКА
єднання, зв'язок; (гурт) товариство, співтовариство, співдружність, ОБ'ЄДНАННЯ, ліґа; (двох) п. ...
СПІЛКУВАТИСЯ
мати діло, контактуватися, мати контакт
СПІЛЬНИЙ
загальний; (ринок) об'єднаний; (- дії) колективний, сукупний; (- майно) гуртовий.
СПІЛЬНИК
(у діях) співучасник, р. спілець; (ідейний) прибічник, прихильник, однодумець; ФР. помічник; (у війні) ...
СПІЛЬНО
пр., ГУРТОМ, соборно, (з кіш) РАЗОМ, у спілці, на спілку, (удвох) обопільно, в парі; д. посполу.
СПІР
д! СУПЕРЕЧКА; (в руках) спритність, швидкість, вправність, умілість, хист, спіх, моторність; спірка; ...
СПІРАЛЬ
ґвинтувата лінія, у. безконечник; (деталь) пружинка; спіралька.
СПІТКАННЯ
д! ЗУСТРІЧ.
СПІТКАТИ
д! СПОТИКАТИ|СЯ|.
СПІТКАТИСЯ
д! СПОТИКАТИ|СЯ|.
СПІШНИЙ
терміновий, негайний, пильний, невідкладний, шпаркий; (крок) КВАПЛИВИЙ; (на вдачу) промітний, ...
СПАД
(гори) СХИЛ, похил, спадина, спадистість; (діяльности) спадання, послаблення, с. завмирання; ...
СПАДАТИ
падати, (на голову) звалюватися; (- листя) опадати, обсипатися; (- пил) осідати; (- волос) випадати; (- ...
СПАДИСТИЙ
згористий, СКОТИСТИЙ, положистий, припадистий; (- плечі) похилий; (- спинку крісла) нахилений.
СПАДКОЄМЕЦЬ
(на троні) наступник; (справи) продовжувач, послідовник.
СПАДКОЄМНИЙ
д! СПАДКОВИЙ.
СПАДКОВИЙ
(хист) вроджений, жм. родимий; (рибалка) родовий, родинний, з крови й кости, з діда-прадіда; (хутір) ...
СПАДКУВАТИ
(що) успадковувати, діставати у спадок, бути спадкоємцем чого.
СПАДОК
(по кому) майно, добро; (по батькові) батьківщина, (по дідові) дідизна, (по матері) материзна; ...
СПАДЩИНА
(по кому) майно, добро; (по батькові) батьківщина, (по дідові) дідизна, (по матері) материзна; ...
СПАЗМИ
корчі, конвульсії, судома; (радости) П. напад, наплив, приступ.
СПАЛАХ
(полум'я) зблиск; (гніву) П. напад, приступ; (війни) вибух; мн. СПАЛАХИ, блимання, мигавка, сполохи.
СПАЛАХУВАТИ
займатися, загорятися; (- вогні) світити, сяяти, засвічуватися; (- думку) осявати, зринати, ...
СПАЛЮВАТИ
(дрова) палити; (сонцем) висушувати, перепікати; (очима) обпалювати; (вітром) обпікати, обвітрювати; ...
СПАНТЕЛИЧУВАТИ
збивати з пан телику, пантеличити, с. ошелешувати, приголомшувати.
СПАРТОЛИТИ
док., зляпати, зліпити, (борщ) стелепати, скапарити; (справу) П. зфабрикувати.
СПАРЮВАТИ
спаровувати, добирати пару, парувати; (молодих) одружувати, ф. обкручувати; (тварин) спускати, ...
СПАСІННЯ
д! РЯТУНОК.
СПАСАТИ
див. РЯТУВАТИ.
СПАСЕННИЙ
(- думку) рятівний; (вплив) цілющий; (хто) відданий Богові.
СПАСЕННИК
д! СВЯТИЙ; РЛ. говільник.
СПАСЕННЯ
д! РЯТУНОК.
СПАСИБІ
дякую, дякуємо, а. мерсі; (велике) ЯК ІМ. подяка, вдячність; ПР. СЛ. треба дякувати ; спасибіг.
СПАСИТЕЛЬ
Спас, Син Божий, Ісус Христос, Син Чоловічий, Месія; ЖМ. рятівник.
СПАТИ
о. перебувати в обіймах Морфея, ф. давати хропака; (не міцно) дрімати, куняти; с. спати без задніх ніг ...
СПЕКА
парня, вар, жар, г. горяч, п! ДУХОТА; (війни) пекло; спекота.
СПЕКАТИСЯ
док., збутися, здихатися, позбутися, (страшної сторінки життя) о. перегорнути що.
СПЕКТР
(кольорів) веселка, гама, послідовний ряд; (дій) діяпазон, г. засяг; (населення) прошарок, верства.
СПЕКУЛЮВАТИ
д! ПЕРЕПРОДУВАТИ; ім. СПЕКУЛЯНТ, д! ПЕРЕКУПЕНЬ; жм. спікуль.
СПЕРЕДУ
пр., попереду; (- події) у майбутньому; ЖМ. перед тим, раніше, у минулому; ЯК ПРИЙ. напереді.
СПЕРЕСЕРДЯ
пр., з-серця, розгнівавшись, розсердившись; під сердиту руку, сердито; (плакати) від злости.
СПЕРЕЧАТИСЯ
кн. дискутувати, полемізувати, вести полеміку , д. спорити|ся|, суперечитися, з. перечитися, ...
СПЕРМАТОЗОЇД
сперма, живчик, заплідок.
СПЕРШ
пр., спочатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.
СПЕРШЕ
пр., спочатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.
СПЕРШУ
пр., спочатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.
СПЕЦІЇ
див. ПРИПРАВИ.
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
фах, професія, кваліфікація, жм. ремесло.
СПЕЦІЯЛІСТ
фахівець, знавець, майстер , жм. спец, ір. дойда, д. професіоналіст; (без профілю) ж. ...
СПЕЦІЯЛЬНО
пр. фахово, професійно; (зробити) навмисно; (для кого) виключно, тільки; З. зокрема.
СПЕЦИФІКА
своєрідність; п-к СПЕЦИФІЧНИЙ, СВОЄРІДНИЙ, особливий, с. винятковий.
СПИЖ
зап. бронза.
СПИНА
ф. хребет, горб, ФР. плечі, (на рівні пояса) поперек, (нижче) ЕВ. сідниця, ф. задниця; З. П. інший бік, ...
СПИНАТИСЯ
(на ноги) вставати, ставати; (на гору) дертися, видиратися, здиратися; (на руку) спиратися; (- рослини) ...
СПИНЯТИ
д! ЗУПИНЯТИ|СЯ|.
СПИНЯТИСЯ
д! ЗУПИНЯТИ|СЯ|.

< 1 2 3 4 5 6 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.