Слова на букву В (1084) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву В (1084)

1 2 3 4 5 > >>
В'ЇДАТИСЯ
(в тіло) вгризатися, врізуватися, втискатися, заглиблюватися; (в серце) западати; (на кого) точити ...
В'ЇДЛИВИЙ
(хто) НЕВІДЧЕПНИЙ, причепливий, УЛАЗЛИВИЙ, налазливий; (комар) ДОШКУЛЬНИЙ; (докір) ущипливий; (дим) ...
В'ЮН
(хто) пролаза, хитрун; (хамелеон) крутихвіст; в'юнок, в'юнець.
В'ЮНИТИСЯ
(- річку) ЗВИВАТИСЯ, петляти; (- волос) закручуватися, кучерявитися.
В'ЮНКИЙ
верткий, виверткий, в'юнистий; (- стежку) звивистий, кручений, ВИТКИЙ.
В'ЯЗАТИ
ЗВ'ЯЗУВАТИ, ви-, за-, об-, пере-, під-, по-, при-, у-, (мотузком) мотузувати, (руки ще) скручувати; (панчохи) ...
В'ЯЗАТИСЯ
зв'язуватися, поєднуватися, сполучатися, (в думці) асоціюватися; (до кого) чіплятися, приставати, ...
В'ЯЗЕНЬ
АРЕШТАНТ, як ім. ув'язнений.
В'ЯЗИ
шийні хребці; ЖМ. шия.
В'ЯЗКИЙ
тягучий, липучий, липкий, р. глизявий; (мочар) грузький, глейкий, глеюватий, тванистий; (страх) ...
В'ЯЗНИЦЯ
тюрма, г. кримінал, жм. хурдига, тюряга, арешт, як ім. чорна, з. остріг, ев. курорт, санаторія; (у ...
В'ЯНУТИ
(- зела) сохнути, всихати, зав'ядати, відцвітати, відмирати, ПРИВ'ЯВАТИ; (- красу) занепадати, ...
ВІБРАЦІЯ
коливання, тремтіння, дрижання, бриніння.
ВІВАТ!
хай живе! слава! гурра!
ВІВТАР
олтар, жертовник.
ВІВЧАР
чабан, гайдар, гайдай, ватажник; пор. ПАСТУХ.
ВІД'ЇЖДЖАТИ
ВІД'ЇЗДИТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) ...
ВІД'ЇЗДИТИ
ВІД'ЇЖДЖАТИ вибувати, виряджатися, рушати; (- потяг) відходити, вирушати, зап. відправлятися; (трохи) ...
ВІД...
крім наведених тут слів, див. УЩ...
ВІДАЙ
пр. г., мабуть, певно, напевно, певна річ, десь; можливо.
ВІДАТИ
знати, усвідомлювати; (чим) завідувати, орудувати, керувати, верховодити над чим, сов. ...
ВІДБИВАТИ
відкидати, відвертати, відтручувати; (світло) віддзеркалювати, рефлектувати, відсвічувати, (звук) ...
ВІДБИВАТИСЯ
відламуватися, відпадати, відколюватися; (чим) боронитися, захищатися, оборонятися; (від гурту) ...
ВІДБИРАТИ
віднімати, забирати, д. відмагати, юр. конфіскувати; (сон) позбавляти чого; (з купи) надбирати; (до ...
ВІДБИТКА
(статті) копія, «i>окремо видана
ВІДБИТОК
(ніг) слід; (у воді) віддзеркалення, відображення, відбиття; (коректурний) гранка; (статті) ВІДБИТКА; ...
ВІДБЛИСК
вилиск, відсвіт, полиск, виблиск, (на небі) заграва; пор. СПАЛАХ.
ВІДБРІХУВАТИСЯ
див. ВИПРАВДУВАТИСЯ.
ВІДБУВАТИ
(кару) терпіти, зносити, витерплювати; (весілля) справляти, (прогульку) здійснювати, (нараду) мати; ...
ВІДБУВАТИСЯ
мати місце, ставатися, коїтися, робитися, діятися, здійснюватися, розігруватися; (- бій) точитися; ...
ВІДБУДОВА
(об'єкт) відбудовання; (дія) відновлення, віднова, відбудовування.
ВІДВ'ЯЗУВАТИСЯ
розв'язуватися, звільнятися з припону; (від кого) відставати, док. ВІДВ'ЯЗАТИСЯ, відчепитися, ...
ВІДВІДАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
ВІДВІДИНИ
візит|а|, гостина; (дія) відвідування, гостювання, відвідання.
ВІДВІДУВАТИ
бувати, заходити, навідувати, вчащати, топтати стежку до, жм. навертатися; (як гість) гостювати; дк. ...
ВІДВІДУВАЧ
гість, бувалець, звиклий відвідувати, о. на відвідинах.
ВІДВІКУ
пр., споконвіку, зроду-віку, звіку, з-перед віків, ВІДДАВНА.
ВІДВІЧНИЙ
споконвічний, вічний, безвічний, правічний.
ВІДВАГА
сміливість, хоробрість, відважність, безстрашність, сил. одчайдушність.
ВІДВАЖНИЙ
сміливий, хоробрий, безстрашний, сповнений відваги, р. відважливий, с. одчайдушний; (вчинок) ...
ВІДВАЖУВАТИСЯ
не боятися, мати відвагу, відкидати страх, НАВАЖУВАТИСЯ.
ВІДВЕРТАТИ
(очі) відводити; (з дороги) повертати; (біду) усувати, відганяти, не Допускати, запобігати чому, док. ...
ВІДВЕРТАТИСЯ
відвертати очі, повертатися спиною, п. цуратися ; (від чого) відвертати свою увагу, давати собі ...
ВІДВЕРТИЙ
щирий, прямий, правдивий, чистосердечний, прямолінійний, непотайний, нелицемірний, нелукавий, обр. ...
ВІДВЕРТО
пр., правдиво, і всі пох. від ВІДВЕРТИЙ; обр. як на духу, від щирого серця, поклавши руку на серце, жм. ...
ВІДВОДИТИ
(куди) вести, відпроваджувати; (кого) супроводити, супроводжувати, (в'язня) конвоювати; (гілки) ...
ВІДВОЛАТИ
док., (хворого) вилікувати, відволодати, відходити, вирятувати; (біду) відвернути, запобігти чому.
ВІДВОРІТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.
ВІДВОРОТ
відступ; (до кого) відраза, огида, осоруга, р. нехіть.
ВІДВОРОТНИЙ
огидний, відразливий, потворний, гидкий , бридкий.
ВІДГАДУВАТИ
здогадуватися, розпізнавати; (сон) пояснювати, тлумачити.
ВІДГОЛОС
луна, відгук, відгомін, відлуння, виляск, від-, відлунок, відбиття, мн. виляски, (грому) відгроми; ...
ВІДГОМІН
див. ВІДГОЛОС.
ВІДГОНИТИ
(чим) тхнути, пахнути, мати запах, сил. смердіти; (сумом) нагадувати що.
ВІДГУК
луна, відгомін, ВІДГОЛОС, відбиття, сов. відзвук; (на поклик) відповідь; (на книгу) рецензія, «i>з ...
ВІДГУКУВАТИСЯ
о|б|зиватися, відкликатися, подавати голос; (на що) відповідати, реагувати ; (- звук) відлунювати, ...
ВІДДІЛ
(установи) відділок, філія, секція, відділення, (вишу) факультет, (війська) загін; (у вагоні) купе; ...
ВІДДІЛЯТИ
ВІДОКРЕМЛЮВАТИ, РОЗДІЛЯТИ, (муром) відгороджувати, (майно) ВИДІЛЯТИ.
ВІДДАВАТИ
(борг) повертати; (добром) віддячувати, відплачувати; (листи) давати, передавати, доручати; (життя) ...
ВІДДАВАТИСЯ
(ворогу) здаватися; (чому) віддавати себе, захоплюватися чим, поринати у що, о. док. ухопитися, як ...
ВІДДАВНА
пр., здавна, ВІДВІКУ, з давнього-давна, з давніх-давен, з давніх часів, хтозна-відколи, ...
ВІДДАЛІК
пр., (звідки) здалеку, здаля, звіддаля, звіддалік, здалечку; (на відстані) віддаля, віддалеки, ...
ВІДДАЛЬ
відстань, віддалина, віддалення, дистанція, р. відлеглість, (засягу) радіюс; (лету кулі) сов. ...
ВІДДАНИЙ
ВІРНИЙ, надійний, незрадливий, певний, щирий; пр. ВІДДАНО, (служити) вірою і правдою і п. ф..
ВІДДЗЕРКАЛЮВАТИ
(світло) відбивати, відсвічувати; (у творі) відображати; (настрій) виявляти, розкривати.
ВІДДИХ
подих; (дія) дихання, віддихування; Р. зідхання; ЖМ. передих, спочинок, перепочинок.
ВІДДУШУВАТИ
видушувати, відтискувати, ВИДАВЛЮВАТИ.
ВІДДЯКА
винагорода, подяка, відплата, сил. помста, відомста, відомщення.
ВІДДЯЧУВАТИ
відплачувати, не лишатися в боргу, платити тією ж монетою, док. віддячити, відлякувати.
ВІДЖИВАТИ
оживати, воскресати; (- любов) відроджуватися, відновлятися, відживлятися; (духом) о. випростувати ...
ВІДЗНАКА
ознака, прикмета, риса; (за що) нагорода, відзначення; (військова) знак.
ВІДЗНАЧАТИ
(на мапі) позначати, значити, св. відмічати, г. ціхувати; (на деталі) назначати; (хиби) фіксувати, ...
ВІДКІЛЯСЬ
пр., хтозна-звідки, не знати звідки, ід. ні звідти ні звідси; відкільсь.
ВІДКАЗ
див. ВІДПОВІДЬ.
ВІДКАЗУВАТИ
ВІДПОВІДАТИ, озиватися; (майно) ВІДПИСУВАТИ; БАР. відмовляти.
ВІДКИ
пр., звідки, відкіля, відкіль, з яких сторін .
ВІДКИДАТИ
(вбік) кидати; (волос) відгортати; (голову) закидати; (сумнів) облишати; (від себе) відштовхувати, ...
ВІДКЛАДАТИ
(набік) класти; (на потім) залишати; (термін) переносити, відсувати, відтягати, сов. відстрочувати; ...
ВІДКОЛИ|?|
пр., з якої пори? з якого часу? сов. з яких пір?; давно, хтозна-коли; СП. з тої пори, як, з того часу, як, ...
ВІДКОРКОВУВАТИ
(пляшку) відтикати, розкорковувати, відкривати.
ВІДКРИВАТИ
(очі) розкривати, розплющувати, ур. отверзати, д. отвирати; (рот) розтуляти; (злочин) викривати; ...
ВІДКРИВАТИСЯ
розкриватися, отверзатися, виявлятися; (перед очима) виринати, витикатися, показуватися, ...
ВІДКРИТИЙ
розкритий, відімкнений, незакритий, ур. розверстий; (очам) доступний, (усім) прилюдний; (фланг) ...
ВІДКРИТТЯ
(вчених) винахід, (копалин) знахідка; (раптове) новина, (незнана істина) одкровення; (сезону) початок; ...
ВІДКРУЧУВАТИСЯ
відгвинчуватися; (від чого) відпекуватися, відхрещуватися, огинатися, відбріхуватися, ухилятися, ...
ВІДЛАМОК
уламок, відломок, р. вломок, відривок; (скла) скалка, (дерева) оцупок, (бомби) сов. осколок.
ВІДЛИГА
відволога, відволож, відталь, потепління; ЖМ. розталь, розкаль, тань.
ВІДЛОГА
каптур.
ВІДЛУННЯ
луна, відлунок, відголос, відгомін, відгук, відзвук, відляск, мн. виляски, (не лише грому) відгроми; ...
ВІДЛЮДНИЙ
(- місцевість) безлюдний, дикий, пустельний, глухий, незаселений, необжитий; (- село) віддалений; (- ...
ВІДЛЮДОК,
ВІДЛЮДЬКО відлюдник, самітник, печерник, АНАХОРЕТ, як ім. неприкаяний.
ВІДЛЮДЬКО
ВІДЛЮДОК відлюдник, самітник, печерник, АНАХОРЕТ, як ім. неприкаяний.
ВІДЛЮДЬКУВАТИЙ
вовкуватий, потайний, непривітний, похмурий, самітницький, відлюдницький, відлюдний, неприкаяний.
ВІДЛЯСК
відлуння, відлунок, відлясок, ЛУНА, мн. виляски.
ВІДМІНА
ВАРІЯНТ, модифікація, відмінність; (неподібність) відмінна риса ; (в житті) зміна, переміна; грм. ...
ВІДМІННИЙ
інший, не такий, не схожий, з. відмітний; (- думки) розбіжний; (як міра вияву) зразковий, взірцевий, ...
ВІДМЕЖОВУВАТИ
(межею) відокремлювати, відділяти, розділяти, розмежовувати; п.ф.
ВІДМЕЖОВУВАТИСЯ
умивати руки і п. ф.
ВІДМИКАТИ
(багнет) СОВ. здіймати; (ключем) р. відпирати, (двері на защіпці) відщіпати; (очі) розплющувати, ...
ВІДМИРАТИ
гинути, сохнути, в'янути; (- інстинкт) зникати, пропадати, щезати, завмирати.
ВІДМОВЛЯТИ
не давати згоди, не погоджуватися, обр. давати гарбуза; (на запит) відповідати; (кого) відраджувати; ...
ВІДМОВЛЯТИСЯ
(від чого) відступати|ся|, зрікатися чого; (від слів) відмагатися, відпиратися, брати свої слова ...
ВІДНІМАТИ
ВІДБИРАТИ, (з рота) видирати; (життя) позбавляти; (руку) ампутувати; (числа) мінусувати
ВІДНАХОДИТИ
відшукувати, знаходити, виявляти, (руди) відкривати, (в ході пошуку) надибувати; (суть) П. добачати, ...
ВІДНИНІ
пр., відтепер, відсьогодні, від цієї пори, з цього часу.
ВІДНОВА
відновлення, відродження, воскресіння; (краю) відбудова
ВІДНОВЛЮВАТИ
поновлювати, поновляти, відбудовувати, (зір) повертати; (давні порядки) повертати на старе; (у ...
ВІДНОВЛЯТИ
поновлювати, поновляти, відбудовувати, (зір) повертати; (давні порядки) повертати на старе; (у ...
ВІДНОСИНИ
стосунки, зв'язки, ВЗАЄМИНИ, контакти; (до кого) ЗСТ. ставлення.
ВІДНОСИТИ
заносити, (куди) носити, доставляти; (позичене) віддавати, повертати; (трохи) віддаляти; (до числа) ...
ВІДНОСИТИСЯ
зап., (до кого) ставитися; (до чого) стосуватися, мати відношення; МАТ. п-о співвідноситися.
ВІДНОСНО
пр., порівняно, більш-менш; ПРИЙ. стосовно, щодо, щождо. з приводу, г. зглядно,
ВІДНОШЕННЯ
(до теми) стосунок; (між явищами) співвідношення, взаємозв'язок; (до кого) Д. ставлення; п! ВІДНОСИНИ.
ВІДОБРАЖЕННЯ
(життя) відбиття, відтворення, віддзеркалення; (у воді) відбиток, зображення.
ВІДОЗВА
звернення, заклик, проклямація, апеляція, послання, ур. посланіє.
ВІДОКРЕМЛЮВАТИ
відмежовувати, відділяти, відривати, від'єднувати, відсепаровувати; (від стовбура) відчахувати; ...
ВІДОКРЕМЛЮВАТИСЯ
відділитися, відставати, відпадати, відриватися, відщеплятися, (від усіх) відособлюватися; (від ...
ВІДОМИЙ
знайомий, знаний, сіп. загальновідомий; (аж надто) старий, як світ; (автор) популярний; (вчений) ...
ВІДОМОСТІ
вісті, звістки, повідомлення, (непевні) чутки; (розвідчі) дані, інформація; (- щось) знання.
ВІДПИСУВАТИ
відповідати ; (майно) заповідати, відказувати; Г. списувати, переписувати на кого.
ВІДПИХАТИ
відштовхувати, відтручувати, відсувати; (ставленням) віддаляти, відчужувати.
ВІДПЛАТА
віддяка, п. здача, сил. помста, відомста; (за помилку) розплата, кара.
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ
зст. відвічальний; (пост) високий, важливий, керівний, провідний, ключовий; (період) критичний; (за ...
ВІДПОВІДАТИ
(словесно) відрікати, відказувати, озиватися, відзиватися, відмовляти, д. відвічати, (сердито) ...
ВІДПОВІДНИЙ
(крок) належний, доцільний; (час) підходящий, слушний, доречний; (до наказу) згідний з; (переклад) ...
ВІДПОВІДНИК
(мовний) еквівалент, рівнозначний, (живцем здертий) калька.
ВІДПОВІДНО
пр., відповідним чином, як треба , належно і пох. від ВІДПОВІДНИЙ; (до чого) згідно з чим, по .
ВІДПОВІДЬ
відказ, поет. відповіт, д. одміт, відмова; (на письмі) відпис: (на що) реакція; (гідна) відсіч; (на ...
ВІДПОРНИЙ
тривкий, стійкий, негнучий; (- силу) незламний, непохитний.
ВІДПОЧИВАТИ
спочивати, передихати; (коротко) переводити подих , перепочивати, жм. відсапуватися; (після ...
ВІДПОЧИНОК
спочинок, спочивок, спочив, спочин, відпочин, д. віддих, р. спочивання, відпочивання; (короткий) ...
ВІДПРАВА
Служба Божа, БОГОСЛУЖБА, богослуження, сов. богослужіння, (у католиків) меса; (денна) обідня, ...
ВІДПРАВЛЯТИ
(куди) посилати, відсилати; (кого) відряджати, виряджати, нґ. спроваджувати; (службу) відбувати, ...
ВІДПРАЦЮВАТИ
док., пропрацювати; (борг) відробити; (такт) виконати; (рухи) відшліфувати, удосконалити; недок. ...
ВІДПУСК
видача, видавання;
ВІДПУСКАТИ
(на волю) звільняти, розкріпачувати; (трос) послаблювати; (- хворобу) слабнути, (- погоду) ...
ВІДПУСТ
відпустова молитва; (гріхів) відпущення, прощення, дарування.
ВІДПУСТКА
відпуск; (учнів) вакації, канікули.
ВІДРІЖНЯТИСЯ
ВІДРІЗНЯТИСЯ (чим) вирізнятися, виріжнятися, виділятися, характеризуватися; (з гурту) ...
ВІДРІЗНЯТИСЯ
ВІДРІЖНЯТИСЯ (чим) вирізнятися, виріжнятися, виділятися, характеризуватися; (з гурту) ...
ВІДРІЗУВАТИ
відтинати, відкраювати, відчахувати, відчикрижувати; (хірургічно) ампутувати; (землю) відділяти, ...
ВІДРАДА
розрада, утіха, приємність, задоволення, с. насолода, блаженство, раювання; відрадість, відрадощі; ...
ВІДРАЗА
огида, обрида, відворіт, обридження, ГИД, антипатія, фр. оскома.
ВІДРАЗЛИВИЙ
відворотний, огидний, БРИДКИЙ, потворний, антипатичний.
ВІДРАЗУ
пр., зараз же, негайно, не гаючись, як стій, не довго думавши, без роздумів , з копита, з першого ...
ВІДРИВАТИ
віддирати, ВІДОКРЕМЛЮВАТИ; (від себе) забирати, віднімати; (від діла) відвертати, відтягати; (очі) ...
ВІДРО
цеберка, кінва, коновка, конівка, (велике) цебер; відеречко, відерце.
ВІДРОДЖЕННЯ
воскресіння, повернення до життя; (країни) відновлення, віднова, відбудова; (природи) пробудження; ...
ВІДРОДЖУВАТИ
ВОСКРЕШАТИ, оживляти, повертати до життя, (старе) повертати на старе.
ВІДРОДЖУВАТИСЯ
ВОСКРЕСАТИ, повертатися до життя; (духом) підіймати голову.
ВІДРОСТОК
ПАГІН, парость, паросток; (кишки) відгалуження.
ВІДРУБ
відріз, мед. резекція.
ВІДРУХ
див. РУХ; МЕД. рефлекс.
ВІДРЯДЖАТИ
висилати, від-, делегувати, зап. командирувати, п! ВІДПРАВЛЯТИ.
ВІДСАХУВАТИСЯ
(від кого) відскакувати, відхилятися, відсуватися; (кого) цуратися, сахатися; (від чого) ...
ВІДСИ
пр., звідси, відсіля, відсіль, відціля, відціль, з цього місця, з цих місць.
ВІДСЛОНА
(завіси) підняття, відслонення; (підрозділ акту у п'єсі) ява.
ВІДСТАВАТИ
(- фарбу) відділятися, відпадати, відокремлюватися; (від дому) відходити, відбиватися, покидати що; ...
ВІДСТАНЬ
ВІДДАЛЬ, дистанція, р. відлеглість; (у поглядах) відмінність, різниця.
ВІДСТОРОНЬ
пр.н. бути за рівність>; дк. ВІДСТОЯТИ, (вахту) простояти, (ноги) втомити.
ВІДСТРАШУВАТИ
відлякувати, лякати; (птахів) відганяти; док. ще відстрахати.
ВІДСТРОЧУВАТИ
зп., (сплату) ВІДКЛАДАТИ на час, відтягати термін чого, д. підвішувати, ок. віддавнювати; (дію) ...
ВІДСТУП
(військ) відхід, г. відворіт, с.г. неприявність.
ВІДТІНОК
(кольору) нюанс, забарвлення, полиск, відлиск, р. сутінок; (значень) варіянт, варіяція, с. ...
ВІДТАК
пр., відтоді; згодом, потім, після, далі, тоді.
ВІДТВОРЮВАТИ
репродукувати, КОПІЮВАТИ; (звук) віддавати, повторювати; (життя) описувати, змальовувати, ...
ВІДТИ
пр., звідти, відтіля, відтам, відтіль, з того місця, з тих місць.
ВІДТИКАТИ
(пляшку) відкорковувати, розкорковувати, відкривати.
ВІДТИНАТИ
ВІДРІЗУВАТИ; (голову) відсікати, відрубувати; П. відділяти, відокремлювати, відмежовувати.
ВІДТОДІ
пр., звідтоді, відтак, з тої пори, з того часу.
ВІДТОРГАТИ
у. відкраювати, відтинати; (землю) загарбувати; (тканину) відчужувати.
ВІДТУЛИНА
отвір, діра, дірка, д. дзюра; (вентиляційна) віддушина, люфт.
ВІДТЯГАТИ
(куди) тягти, затягати; (полки) відводити; (наголос) перетягати; (від чого) відвертати; (приїзд) ...
ВІДУСІЛЬ
пр., звідусіль, відусюди, звідусіля, з усіх усюд .
ВІДХИЛЯТИ
(запону) відтуляти, відслоняти, відслонювати, відсувати, відгортати; (двері) прочиняти; (біду) ...
ВІДХОДИТИ
віддалятися, відступати, с. тікати; (з праці) звільнятися, покидати що; (- поїзд) вирушати, виходити, ...
ВІДХОДОК
убиральня, туалет|а|, кльозет, нужник, сортир, мор. гальюн.
ВІДЦЕНТРОВИЙ
відосередній, відосередковий; П. сепаратистський.
ВІДЧАЙ
(душі) розпач, розпука; У ФР. безвихідь, безнадія.
ВІДЧАЙДУХ
відчаяка, відчаюга, сміливець, ід. гаряча голова, г. ризикант, жм. урвиголова, паливода; пор. ГЕРОЙ.
ВІДЧАЙДУШНИЙ
(хто) занадто сміливий, ЯК ІМ. ВІДЧАЙДУХ; (крок) занадто ризикований, сил. ід. не на життя, а на ...
ВІДЧАХУВАТИ
(гілку) відламувати; (палець) відривати, відтинати, відрізувати; (від кого) П. відлучати, ...
ВІДЧИНЯТИ
(двері) розчиняти, д. отвирати, відкривати, (не зовсім) відхиляти, прочиняти, (навстіж) розчахувати; ...
ВІДЧУВАТИ
чути , ур. відати, п! ПОЧУВАТИ; (з нст. що) мати враження, (чуттями) сприймати, (радість, біль) ...
ВІДЧУЖЕНИЙ
д! НЕПРИКАЯНИЙ.
ВІДЧУЖУВАТИ
(тканину) відторгати; (речі) відбирати, загарбувати, вивласнювати.
ВІДЧУТНИЙ
(результат) вагомий, переконливий, (удар) дошкульний, (- втрату) великий, серйозний, г. ...
ВІДЧУТТЯ
відчування; (часу) чуття, почування; (краси) усвідомлення, розуміння, уявлення про; (розлуки) ...
ВІДШТОВХУВАТИ
штовхати, ВІДПИХАТИ, тручати; п. ф. -СЯ, (від чого) взяти за відправну точку що і п. ф. від ...
ВІДШУКУВАТИ
віднаходити, знаходити, виявляти, (руди) відкривати; (слід) розшукувати; (питаючи) напитувати; ...
ВІДЬМА
чаклунка, чарівниця, ворожка; знахурка, шептуха; (зла жінка) мегера, злюка, гарпія, гаргара, сил. ...
ВІЗ
фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, ...
ВІЗЕРУНОК
(на папері) малюнок, (повторюваний) орнамент; (на тканині) мережка; (для вишивки) взір; п! МЕРЕЖИВО.
ВІЗИТА
відвідини, гостина, сов. візит.
ВІЗНИК
хурман, фурман, фірман, машталір, погонич, хурщик, д. звожчик, як ім. їздовий, візничий; (вантажний) ...
ВІЙНА
брань, пря, крово|про|лиття, м'ясорубка, поет. погуляння; П. сварка, суперечка, сутичка, конфлікт, ...
ВІЙСЬКО
армія, збройні сили, ур. воїнство, рать, іст. дружина, НЕҐ. полчище, орда; (піше) піхота, (кінне) ...
ВІЙСЬКОВИК
г., вояк, армієць, як ім. військовий, сов. військовослужбовець.
ВІЙТ
(сільський) староста, голова.
ВІК
століття, сторіччя; (кам'яний) епоха, ера, доба; (людський) життя, поет. дні; (молодий) літа, роки; П. ...
ВІКНО
(у формі дуги) арка; (скло) шибка, шиба; (між лекціями) ШК. вільна година; ТЕХ. отвір; віконечко, ...
ВІКОВІЧНІСТЬ
вічність, БЕЗСМЕРТЯ.
ВІКОВІЧНИЙ
вічний, споконвічний, БЕЗСМЕРТНИЙ, ВІКОВИЙ.
ВІКОВИЙ
(ліс) віковічний, споконвічний, вікодавній; (дуб) старий як вік, довговічний.
ВІКУВАТИ
вік вікувати, жити, жити-поживати, топтати ряст, держатися на світі.
ВІЛЬНІСТЬ
воля, свобода; (рухів) невимушеність; (у стосунках) нестриманість, фамільярність, панібратство; (у ...
ВІЛЬНИЙ
свобідний, незалежний, самостійний, розкутий, незв'язаний, незакутий; (раб) звільнений, ...
ВІЛЬНО
пр., свобідно, безборонно, легко і всі мож. пох. від ВІЛЬНИЙ; (кому) можна, дозволено; (триматися) як ...
ВІНЕЦЬ
вінок; (діла) вершок, верх, кінець, завершення; (царський) корона, діядема; (сонця) сяйво, німб, ...
ВІНОК
вінець, плетениця; (цибулі) в'язка, р. коса; (дерев) ОБР. коло; (пісень) збірка, низка; П. невинність, ...
ВІНЧАТИ
давати шлюб, уводити в закон, з. (молодих) присягати, р. покладати вінець; (чим) увінчувати, ...
ВІНЧАТИСЯ
брати шлюб, ставати під вінець, іти до вінця ; П. завершуватися.
ВІНШУВАТИ
поздоровляти, вітати, здоровити, г. ґратулювати.
ВІРА
упевненість, (до кого) довіра, довір'я; (Христова) релігія, віровизнання; (у мітичні істоти) ...
ВІРИТИ
йняти віру; (у кого) мати віру, покладатися на; (кому) довіряти; (у Бога) вірувати; (у краще) не тратити ...
ВІРНИЙ
певний, надійний, незрадливий, непідкупний, випробуваний; (друг) щирий, ВІДДАНИЙ, незмінний, ...
ВІРОГІДНИЙ
(- дані) імовірний, ймовірний; (- джерело) надійний, безсумнівний.
ВІРОЛОМНИЙ
підступний, зрадливий, невірний, зрадницький, диявольський.
ВІРШ
поезія; (з кількох частин) поема; (похвалібний) ода; (ущипливий, на кого) епіграма; (жартівливий) ...
ВІРЯНИН
мирянин, богомолець, вірний, богомільний, віруючий; християнин, мусулманин, юдей.
ВІСКРЯК
вул., шмаркля, сопіль, зб. шмаркотиння; ЛАЙ. шмаркач, соплій, сопляк.
ВІСНИК
вістун, вістовик, оповісник, як ІМ. ВІСТОВИЙ, р. ВІСТОВЕЦЬ, ВІСТІВНИК, вістоноша, анал. герольд; ...
ВІСТРЯ
гостряк, гострячок, шпичак, шпичка, б.з. штих; (ножа) лезо, жало.
ВІСТЬ
|з|вістка, д. віда, (непевна) чутка, поголоска; мн. ВІСТІ, повідомлення, новини; вістонька, вісточка.
ВІТАННЯ
привіт, привітання, уклін, г. ґратуляція; (сальвою) салют; (дія) гратулювання; (оплесками) овація; ...
ВІТАТИ
віддавати привіт, (у листі) слати вітання, посилати привіт, (у війську) салютувати кому; (улесливо) ...
ВІТАТИСЯ
див. ЗДОРОВКАТИСЯ.
ВІТЕР
вітровій, (дужий) борвій, буревій. (легенький) тиховій, зефір, бриз, легіт, з. павітер; (холодний) ...
ВІТИ
мн., гілки, галузки, віття, галуззя, гілля, пагілля; вітоньки, віточки.
ВІТКА
див. ГІЛКА.
ВІТРИЛО
парус; ФЛК вітер; вітрильце;
ВІТРИЛЬНИК
галера, яхта, дубок, фінка.
ВІТРОГІН
ВІТРОГОН жевжик, вертихвіст, мартопляс, джиґун, баламут|а|, шалапут, шелихвіст.
ВІТРОГОН
ВІТРОГІН жевжик, вертихвіст, мартопляс, джиґун, баламут|а|, шалапут, шелихвіст.
ВІТРЯК
див. МЛИН; СУЧ. вітродвигун; вітрячок.

1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.008 c.