Слова на букву В (1084) Словник синонімів Караванського
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Караванського →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву В (1084)

< 1 2 3 4 5 > >>
ВІТЧИЗНА
рідний край, БАТЬКІВЩИНА, д. вітцівщина, вітчина.
ВІХОЛА
завірюха, завія, метелиця, заметіль, сніговій, сніговиця, хуґа, хвижа, хвища, хурдига, хурделиця, ...
ВІЧ-НА-ВІЧ
пр., сам-на-сам, один-па-один, без сторонніх очей, в чотири ока, лице-в-лице, зап. тет-а-тет.
ВІЧНИЙ
споконвічний, віковічний, одвічний, предковічний, правічний, довічний; (рух) безконечний, ...
ВІЧНО
вік, довіку, поки й світ сонця; ЗАВЖДИ, постійно і пох. від ВІЧНИЙ.
ВІЩУВАННЯ
пророкування, пророцтво; передбачення, прогноз|а|; (лихе) прочуття, передчуття.
ВІЩУВАТИ
пророкувати, пророчити, провіщати, прорікати, віщати; (зміни) передбачати, завбачати, казати ...
ВІЩУН
провісник, провидець, пророк, ясновидець, віщівник; ЕВ. ворожбит, чаклун.
ВІЯЛО
вахляр, опахало, д. обмахало.
ВІЯТИ
повівати, подихати; (холодом) потягати; (зерно) перевіювати, перевівати.
ВАБА
привабливість, принадність, вабливість, поваба, приваба; (на звіра) принада, вабило.
ВАБИТИ
манити, надити, приваблювати, принаджувати; (до чогось) тягти; (чарами) спокушати, зваблювати, ...
ВАБЛИВИЙ
привабливий, принадливий, манливий, звабливий, знадливий, знадний, р. повабний, д. ваблячий, сил. ...
ВАГІТНА
ев. у поважному стані, обр. при чади, жм. важка, в тяжі, у вазі.
ВАГА
(чого) важкість, вагота; (для пліч) тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авторитетність, ...
ВАГАННЯ
вагування, ід. трихи-мнихи; (перед рішенням) роздуми, роздумування; (у поглядах) хитання, ...
ВАГАТИСЯ
м'ятися, вагуватися, обр. тертися-м'ятися, д. варуватися; (перед рішенням) роздумувати; (перед дією) ...
ВАГИ
вага, вагівниця; (ручні) безмін, кантар, (з коромислом) терези, (аптекарські) терезки, жм. шальки.
ВАГОМИЙ
(- тіло) з вагою; П. змістовний, ваговитий, авторитетний, переконливий.
ВАДА
недолік, хиба, ґандж, дефект, п. щербина, мінус, сов. порок; (механізму) недосконалість; (те, що ...
ВАДИТИ
дошкуляти, шкодити; У ФР. заважати, перешкоджати; неос. нудити.
ВАДКИЙ
(для здоров'я) вадливий, шкідливий.
ВАЖИТИ
мати вагу; (що) виважувати, зважувати; (багато) значити, ІД. грати ролю , о. бути не останньою спицею в ...
ВАЖИТИСЯ
важити себе; (на щось) наважуватися, зважуватися, насмілюватися; (на кого) зазіхати; пор. ...
ВАЖКИЙ
тяжкий, нелегкий, о. стопудовий; (- брилу) масивний; (гріх) великий; (танк) потужний; (хто) незграбний, ...
ВАЖКО
пр., тяжко, нелегко, сутужно, і всі мож:, пох. від ВАЖКИЙ, о. не з мёдом , не мед; (ступати) незграбно; (на ...
ВАЖЛИВИЙ
(значенням) ваговитий, вагомий, д. важний; (почин) цінний, вартісний; (крок) відповідальний; ок. ...
ВАЙЛО
незграба, тюхтій, вахлай, вахлак, маруда, фам. мамула, бамбула, макуха, гергепа, рептух, БЕВЗЬ, ...
ВАЙЛУВАТИЙ
незграбний, ведмедкуватий, неповороткий, вахлакуватий, лантухуватий, зателепкуватий, ...
ВАКХАНАЛІЯ
сов. вакханалія; пиятика, бенкетування, сил. оргія, розгул.
ВАЛ
(оборонний) насип, (траншеї) бруствер; (на морі) хвиля; У ФР. маса ; (з клоччя) нитки; (в машинах) вісь, ...
ВАЛІЗА
саквояж, жм. чамайдан, сов. чемодан; валізка; пор. КОРОБКА.
ВАЛАШАТИ
(знепліднювати) вивалашувати, каструвати, викладати, кн. стерилізувати; (коня) г. валяти.
ВАЛИТИ
валяти; (стіни) обвалювати, розвалювати, розламувати, ламати, обурювати; (з ніг) збивати; (на коня) ...
ВАЛКА
(людей) ватага, (возів) цуґ, шнур, р. ходка, (їздців) кавалькада, (верблюдів) караван.
ВАЛОВИЙ
сумарний, загальний, (прибуток) гуртовий; З. П. брутто.
ВАЛЬНИЦЯ
підчіпок, сов. підшипник.
ВАЛЮТА
(іноземна) гроші, грошові знаки, асигнації, банкноти, ок. векселі; ЖМ. золото, коштовності.
ВАМПІР
вовкулака, перевертень, р. вовкун, зап. упир, вамп; П. кровопивець, кровопій, сил. деспот, тиран, ...
ВАННА
у. купіль; (кімната) г. лазничка, поб. туалет|а|; ванночка.
ВАНТАЖ
(туриста) багаж, речі, (на тварині) в'юк; П. тягар, вага; д. вантага.
ВАНТАЖНИК
г. ладівник, (в порту) докер.
ВАР
спека, спекота, духота, горяч, задуха, парня, жарота, жарінь, р. млява; (- воду) окріп; (шевський) смола; ...
ВАР'ЄТЕ
див. ТЕАТР.
ВАРІЯНТ
різновид, видозміна, відміна; (твору) редакція, переробка; (вістки) версія; (мелодії) варіяція.
ВАРВАР
і БАРБАР дикун, бузувір, гун, вандал, канібал, нелюд; П. неук.
ВАРЕНУХА
див. ГОРІЛКА.
ВАРИВО
страва, ЇЖА, варунок, як ім. варене; (дія) варення, варіння.
ВАРТ
і ВАРТИЙ (чого) гідний, сил. достогідний, д. вартний, сов. достойний; У ФР. цінний, коштовний, ...
ВАРТА
сторожа, охорона, б.з. чата, (як супровід) конвой, (почесна) почет, сов. караул, (кінна) іст. об'їзд; (на ...
ВАРТИЙ
і ВАРТ (чого) гідний, сил. достогідний, д. вартний, сов. достойний; У ФР. цінний, коштовний, вартісний, ...
ВАРТО
пр.сл., слід, треба, не зайве, не шкодить, не шкодило б, не завадить, не завадило б, не зашкодить, не ...
ВБАЧАТИ
бачити, добачати; (образу) мати за, догладжувати.
ВБАЧАТИСЯ
здаватися; (у сні) привиджуватися, УВИЖАТИСЯ, уявлятися, ВЕРЗТИСЯ, являтися.
ВБИВАТИ
забивати, умертвляти, о. чинити Каїнове діло, заганяти на той світ, позбавляти життя; (за вироком) ...
ВБИВАТИСЯ
убивати себе; (у що) набувати чого, здобувати що ; П. впадати у відчай; (за ким) побиватися, тужити.
ВБИВСТВО
душогубство, смертовбивство, убиття, забиття, умертвіння, г. морд, мордерство, д. головництво, ...
ВБИВЦЯ
душогуб, душогубець, зарізяка, горлоріз, різун, згубник, заріза, п. Каїн, д. головник, убий-душа, ...
ВБИРАЛЬНЯ
(артиста) як ім. туалетна, гримувальна; (санвузол) ТУАЛЕТ|А|, (хатня) г. лазничка.
ВБИРАТИ
ОДЯГАТИ, прибирати, причепуряти, вичепуряти, виряджати, б. з. строїти; (чим) прикрашати; (чоботи) ...
ВБИРАТИСЯ
одягатися і п. ф. від УБИРАТИ; (за кого) перебиратися ким; (у що) прикрашати себе чим; (в похід) ...
ВБОЇЩЕ
ломус, фр. упертюх; убоїсько; п! ОДОРОБАЛО.
ВБОГИЙ
бідний, небагатий, незаможний, злиденний; (одяг) недорогий, непишний, непоказний, простий; (врожай) ...
ВБОЖІТИ
бідніти, убожчати, ід. сходити на пси, с. розорятися; док. ЗУБОЖІТИ, озлидніти.
ВБОЛІВАННЯ
д! ТУРБОТА, ПЕРЕЖИВАННЯ.
ВБОЛІВАТИ
тліти серцем ; (за що) турбуватися, потерпати, тривожитися чим, сов. переживати; (душею) боліти; (за ...
ВБРАННЯ
ОДЯГ, туалет|а|, ґардероб|а|; (кімнати) оздоблення; (землі) покрив; (місячне) О. світло, освітлення; ...
ВВ...
крім наведених слів, див. УВ...
ВВІХОДИТИ
заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у ...
ВВЕЧЕРІ
(пізно) проти ночі, (напередодні) звечора.
ВВИЖАТИСЯ
привиджуватися, поставати в уяві, уявлятися, мрітися, убачатися; (у сні) верзтися, бачитися, ...
ВВОДИТИ
заводити; (до гурту) приймати; (в обіг) пускати; (у гріх) доводити до чого; (у вену) МЕД. вливати; ...
ВВОЗИТИ
(куди) завозити; (крам) довозити, (з-за кордону) імпортувати.
ВВОЛЮ
д! ДОСХОЧУ.
ВГ...
крім наведених слів, див. УГ...
ВГАВАТИ
переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати.
ВГАДУВАТИ
відгадувати, здогадуватися, додумуватися; (секрет) розгадувати; (душею) відчувати; (долю) ...
ВГАДЬКО
відгадько, кн. угадник, вгадник, відгадник, розгадник.
ВГАМОВУВАТИ
заспокоювати, УТИХОМИРЮВАТИ, тихомирити, с. приборкувати, укоськувати, уговтувати, (затятого) ...
ВГАЧУВАТИ
ГАТИТИ; док. УГАТИТИ, (у що) всадити, (чим) ударити, (кулею) влучити.
ВГИНАТИСЯ
гнутися; (в поклоні) схилятися; (- ноги) згинатися, сов. підгинатися; (від страв ) сов. ломитися; ЖМ. ...
ВГЛЕДІТИ
док., побачити, помітити, назирити, уздріти, зуздріти ; (знайомого) пізнати, розгледіти; (натяк) ...
ВГОЛОС
пр., наголос, голосно, с. на повний голос, на повні груди.
ВГОРІ
пр., на висоті, високо ; (на чім) нагорі, зверху.
ВГОРУ
пр., догори, не вділ, не вниз, поет. горі, д'горі, (з шахти) нагора; (річкою) проти течії чого.
ВГРИЗАТИСЯ
(зубами) в'їдатися; (у землю) заглиблюватися; П. (у мозок) врізуватися, закарбовуватися, зап. ...
ВГРУЗАТИ
загрузати, грузнути, застрягати, (у твань) засмоктувати ся; (у крісло) заглиблюватися; (під вагою > ...
ВД...
крім наведених слів, див. УД...
ВДІЛЯТИ
(пай) виділяти, ДАВАТИ, відділяти; (засоби) подавати, достачати; (що) наділяти чим; (час) приділяти.
ВДАВАНИЙ
неприродний, напускний; (усміх) роблений, силуваний, нещирий; (- співчуття) фалшивий, штучний, ...
ВДАВАТИ
робити вигляд; (з себе) корчити, жм. строїти, клеїти, приставляти, морщити; (на сцені) розігрувати, ...
ВДАВАТИСЯ
(кому) щастити, таланити, фортунити; (до кого) звертатися, апелювати, адресуватися; (до чого) уживати ...
ВДАЛИЙ
(на що) здібний, вдатний; (захід) успішний, результативний; (жарт) влучний; (портрет) майстерний; ...
ВДАР
(рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) ...
ВДАРИТИСЯ
(об що) г. зударятися з чим; (тілом) забиватися, (лобом) стукатися, (в груди) вдаряти; (до кого) ...
ВДАРЯТИ
(чим) бити, стукати; (по плечу) плескати; (об воду) вдарятися; (об землю) кидати; (прикро) вражати; (в ...
ВДАТНИЙ
здібний, талановитий, таланистий, кебетливий; (на вроду) вродливий, (здоров'ям) міцний, здоровий; ...
ВДАЧА
характер, натура, норов, природа, У фр, серце ; З. П. нахил, звичка, риса, прикмета; пор. ТЕМПЕРАМЕНТ.
ВДАЧЛИВИЙ
ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний.
ВДВІЧІ
пр., удвоє, вдвоє, у два рази; (згинатися) НАВПІЛ.
ВДВОХ
пр., удвійку, вдвійку, парою, на пару, в парі, удвійзі, вдвійзі.
ВДЕНЬ
пр., за дня, засвітла, білим днем, серед дня, поки світ, поки видно, д. середодня.
ВДИХАТИ
(повітря) вдихувати, втягати (запах) фр. смоктати; (думку) навіювати, надихати, накликати, уроювати, ...
ВДОВОЛЕННЯ
задоволення, кн. сатисфакція, сил. насолода, втіха, блаженство; (собою) самовдоволення.
ВДОВОЛЬНЯТИ
І ВДОВОЛЯТИ задовольняти, з. уконтентовувати, фр. ситити; (спрагу) тамувати, тамувати, угамовувати, ...
ВДОСВІТА
пр., до-схід-сонця, перед світом, на зорі, на світанні, на світанку, із сонцем, до третіх півнів, д. ...
ВДОСКОНАЛЕННЯ
поліпшення, покращання, (знань) підвищення; (себе) самоудосконалення; (технічне) ВИНАХІД.
ВДОСКОНАЛЮВАТИ
робити досконалішим, поліпшувати, покращувати, підносити на вищий щабель, р. досконалити; (знання) ...
ВДОСКОНАЛЮВАТИСЯ
робитися досконалішим, поліпшуватися, кращати; (в мові) ід. наламувати язика; (у чім) ВПРАВЛЯТИСЯ.
ВДОСТАЛЬ
пр., уволю, вволю, ДОВОЛІ, ДОСХОЧУ, подостатком, удостач.
ВЕДМІДЬ
ев. бурмило; (хто) ВАЙЛО; ЖМ. коктейль; ведмедик, ведмедько, ведмедяка, ведмедище.
ВЕДУЧИЙ
який веде; (танк) чоловий, головний; (- особу) провідний, ключовий, перший; (шків) тяговий; (промінь) т. ...
ВЕЖА
див. БАШТА.
ВЕЗТИ
(часто) возити; п. ф. ВЕЗЕ, (кому) щастить, фортунить, таланить, світить.
ВЕЛІТИ
повелівати, казати, наказувати, командувати, розпоряджатися; П. вимагати .
ВЕЛЕМОВНИЙ
велеречивий, БАЛАКУЧИЙ.
ВЕЛЕМУДРИЙ
великомудрий, багато-розумний, мудрющий, мудрий-премудрий, всемудрий, стомудрий; ІР. хитромудрий.
ВЕЛЕТ
ВЕЛЕТЕНЬ гігант, титан, колос, неї. ломус, флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. ...
ВЕЛЕТЕНЬ
ВЕЛЕТ гігант, титан, колос, неї. ломус, флк. вернигора, вернидуб, вернивода; (одноокий) міт. циклоп; ...
ВЕЛИКДЕНЬ
Святе Воскресіння, Воскресіння Христа, Світлий Тиждень.
ВЕЛИКИЙ
немалий, чималий, жм. здоровий, ід. аж он який; (віком) дорослий, великолітній; (- мету) важливий, ...
ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ
проімперський, імперський, імперіяльний; (- політику) шовіністичний, загарбницький, ...
ВЕЛИЧ
(народу) величність, г. маєстат, р. величчя; (зустрічі) урочистість, пишність; (подвигу) високість, ...
ВЕЛИЧАТИСЯ
пишатися, чванитися, БУНДЮЧИТИСЯ, вихвалятися, ок. ставитися, ід. дерти носа , кирпу гнути; Р. ...
ВЕЛИЧЕЗНИЙ
грандіозний, велетенський, гігантський, колосальний, здоровенний; (крок) титанічний; (розмір) ...
ВЕЛИЧИНА
(натуральна) величінь, р. більшина; (хто) авторитет, знавець, фігура.
ВЕЛИЧНИЙ
(- картину) величавий, г. маєстатичний, (- хвилину) урочистий, (палац) монументальний; (жест) п. ...
ВЕЛЬМИ
пр., дуже, значно, порядно, досить, д. бардзо; р. багато.
ВЕЛЬМОЖА
(родом) аристократ, магнат; (царський) сановник, достойник, як ім. придворний, (на Сході) паша; ІР. ...
ВЕЛЬМОЖНИЙ
(родом) знатний, родовитий; (пан) можний, владущий, могутній, всесильний, всеможний.
ВЕНТИЛЮВАТИ
провітрювати, продувати;
ВЕНТИЛЯТОР
у. вітрогін.
ВЕПЕР
кабан, дик, кнур, сов. вепр; веприк, веприще.
ВЕРАНДА
з.п. ґанок, прибудівок; (круг будинку) тераса, ґалерія, кружґанок.
ВЕРБУВАТИ
(на працю) наймати, набирати, (за контрактом) контрактувати; (куди) залучати, (кого) заанґажовувати, ...
ВЕРДИКТ
(судовий) вирок, присуд, ухвала, рішення, акт.
ВЕРЕДЛИВИЙ
примхливий, вибагливий, перебірливий, жм. брикливий, вимисливий, забагливий, зап. капризний, сил. ...
ВЕРЕДУВАТИ
коверзувати, перебендювати, витребенькувати, комизитися, шукати кістку в молоці, зал. ...
ВЕРЕДУН
варивода, коверзун, вередій, перебендя, комиза, вереда, капризун, капризуля.
ВЕРЕМІЯ
метушня, крик, галас, шарварок, колотнеча, гармидер, розгардіяш, р. веремій; З. П. вир, крутіж, вихор, ...
ВЕРЕСК
верещання, виск, вищання, писк; (поросячий) кувікання; П. ґвалт, крик.
ВЕРЕТА
рядно, ряднин|к|а, (одяг) веретянка; (домоткана) килимок, доріжка; (як міра) оберемок; верітка, ...
ВЕРЗТИСЯ
(уявлятися) маритися, ввижатися, привиджуватися, (у сні) снитися.
ВЕРСТВА
(порохів) шар, пласт; (суспільна) прошарок, група, кляса, клас, стан.
ВЕРТІТИ
крутити|ся|, обертати|ся|; тлк. ВЕРТІТИСЯ, (під ногами) плутатися; (- думки) роїтися, снуватися, ...
ВЕРТІТИСЯ
крутити|ся|, обертати|ся|; тлк. ВЕРТІТИСЯ, (під ногами) плутатися; (- думки) роїтися, снуватися, ...
ВЕРТАТИ
(борг) повертати, віддавати; (додому) вертатися, повертатися; (до покинутого) братися знову; (сили) ...
ВЕРТИКАЛЬНИЙ
прямовисний, простовисний, СТОРЧОВИЙ; пр. -КАЛЬНО, свічкою, навсторч і п. ф.
ВЕРТИХВІСТ
див. ВІТРОГОН.
ВЕРТКИЙ
в'юнкий, вертлявий, рухливий, жвавий, вертливий; (що вміє викручуватися) виверткий, спритний.
ВЕРФ
у. корабельня.
ВЕРХ
вершина, ВЕРХОВИНА; (щастя) вінець; (над чим) перевага; (домівки) покрівля, дах, (церкви) баня; (кожуха) ...
ВЕРХІВКА
вершок, верхів'я, верх, (гори) ВЕРХОВИНА.
ВЕРХИ
(прибути) кінно, на коні .
ВЕРХНІЙ
горішній, ур. вишній; (поверх) вищий; (шар) поверхневий, назверхній, зовнішній.
ВЕРХОВИНА
ВЕРХІВКА, зап. вершина, (дуба — ще) верховіття, маківка, (гори — ще) чолопок, шпиль, кичера, ґрунь, ...
ВЕРХОВОДИТИ
ватажкувати, отаманувати, п. козакувати, о. водити перед, ходити за отамана, правити бал|ом|; (над ...
ВЕРШИНА
(річки) верхоріччя, верхів'я; (гори) ЗАП. див. ВЕРХОВИНА.
ВЕРШИТИ
(доводити до кінця) кінчати, закінчувати, завершувати, вивершувати; П. здійснювати.
ВЕРШКИ
верхи, сметанка; (суспільства) еліта.
ВЕРШНИК
верхівець, верхівник, їздець, ім. верховий, р. верхівець; КАВАЛЕРИСТ.
ВЕСІЛЛЯ
(пролог до весілля) сватання; (таємне) крадене весілля; У ФР. одруження, шлюб; (свято з нагоди шлюбу) ...
ВЕСЕЛИЙ
(настрій) РАДІСНИЙ, безтурботний, безжурний; (жанр) жартівливий; (факт) анекдотичний, кумедний; ...
ВЕСЕЛИТИ
д! РОЗВАЖАТИ.
ВЕСЕЛКА
(в небі) райдуга; (барв) спектр, ґама; П. строкатість, пістрявість.
ВЕСЕЛКОВИЙ
ряснобарв|н|ий, кольористий, барвистий; веселчаний, веселчастий.
ВЕСНА
поет. квітень, май; (рання) провесінь, провесна; П. молодість, юність; (цивілізації) початок, ...
ВЕСТИ
провадити, спрямовувати, о. вести перед; (звідки) виводити; (куди) заводити, уводити; (авто) керувати ...
ВЕТЕРАН
учасник боїв ; (праці) корифей, с. патріярх; п! БУВАЛЕЦЬ.
ВЕТО
(вищої інстанції на дії нижчої) заборона чого.
ВЕЧІРНІЙ
вечеровий, вечерішній.
ВЕЧОРІТИ
смеркати, смеркатися, сутеніти, поночіти, р. ночіти.
ВЕШТАТИСЯ
тинятися, швендяти, валандатися, хилятися, не держатися хати, БЛУКАТИ
ВЖ...
див. УЖ...
ВЖИВАНИЙ
використовуваний, застосовуваний; (скрізь) поширений, розповсюджений; (одяг) ужитий, зужитий, ...
ВЖИВАТИ
(що) застосовувати, використовувати, користуватися з чого, послуговуватися чим; (до чого) ...
ВЖИВАТИСЯ
1) використовуватися, застосовуватися, іти в діло; (з ч. не) дармувати. 2) жити дружньо , уміти жити з ...
ВЖИТОК
застосування, користування, використання, вжиття; ЖМ. ВИГОДА.
ВЗІР
зразок, взірець, приклад; У ФР. кшталт, копил, манір.
ВЗІРЦЕВИЙ
зразковий, кн. еталонний, сил. показовий; (товар) відмінний, першокласний, г. люксусовий, обр. перша ...
ВЗАЄМИНИ
мн., стосунки, відносини, взаємовідносини, контакти; пор. ЗВ'ЯЗКИ.
ВЗАЄМНИЙ
обопільний; (зиск) спільний; (зв'язок) двобічний, двосторонній.
ВЗАЄМОДІЯ
взаємодіяння, співдія, співдіяння.
ВЗАЄМОПОМІЧ
взаємодопомога, самопоміч, солідарність; (у збереженні секрету) кругова порука; пор. ПОМІЧ.
ВЗАГАЛІ
пр., загалом, у загальному, в цілому; як правило, універсально.
ВЗВАР
д! КОМПОТ.
ВЗДОВЖ
пр., повздовж, удовж, подовж, поздовж, уподовж, упродовж; (чого, низом) попід, (рівнобіжно) попри, ...
ВЗИМІ
пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух.
ВЗИМКУ
пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух.
ВЗУВАТИ
(чобіт) надягати, назувати, ступати у що; (полк) озувати, забезпечувати взуттям.
ВЗЯТИ
док., ухопити, схопити, грабонути; (води) набрати, зачерпнути; (з землі) зібрати; (силою) здобути, ...
ВЗЯТИСЯ
док. (за що) вхопитися, схопитися; (до праці) почати що; (не знати де) з'явитися, постати, виникнути; ...
ВЗЯТТЯ
(фортеці) здобуття, захоплення; п! ШТУРМ.
ВИЇЖДЖАТИ
ВИЇЗДИТИ, вирушати, рушати, виряджатися, виступати, відправлятися; (куди) їхати; (на поселення) ...
ВИЇЗДИТИ
ВИЇЖДЖАТИ, вирушати, рушати, виряджатися, виступати, відправлятися; (куди) їхати; (на поселення) ...
ВИЇМОК
див. ВИНЯТОК.
ВИБІЙ
яма, заглибина, вирва, вибоїна; (у стіні) отвір; (у шахті) забій.
ВИБІР
вибирання, вибірка, (добір) селекція; уфр. альтернатива;
ВИБАВЛЯТИ
(траву) викорінювати, виводити, виполювати; (від смерти) рятувати, вирятовувати; пор. ВИНИЩУВАТИ, ...
ВИБАГЛИВИЙ
вимогливий, перебірливий, ВЕРЕДЛИВИЙ, р. забагливий.
ВИБАЧАТИ
(провину) пробачати, дарувати, прощати, забувати; пор. АМНЕСТУВАТИ.
ВИБАЧАТИСЯ
пробачатися, перепрошувати кого, просити пробачення у кого.
ВИБАЧЛИВИЙ
поблажливий, милостивий, р. вибачний, обр. з Богом у серці; (- ставлення) несуворий.
ВИБИВАТИ
(килим) витріпувати; (з фортеці) виганяти; (зізнання) вимушувати; (градом) витолочувати, док. ...
ВИБИРАТИ
спиняти свій вибір на чому; (з купи) відбирати, (кращі зразки) добирати, (кого) обирати, голосувати ...
ВИБИРАТИСЯ
(в дорогу) вирушати, рушати, виряджатися; (з дому) виїздити, виходити; (деінде) переїздити, ...
ВИБЛИСКУВАТИ
вилискувати, сяяти , світитися, спалахувати, виблимувати, яріти; (сріблом) блищати, мінитися, ...
ВИБОРИ
голосування; (попередні) передвибори, (повторні) перевибори.
ВИБОРЮВАТИ
здобувати, завойовувати.
ВИБРИК
викрут, викрутас, коник, витівка, примха; (ворожий) випад; пор. ЕКСЦЕС.
ВИБУХ
г. експльозія; (бомби) розрив; (від детонатора) детонація; (вулькану) виверження; (гніву) напад.
ВИБУЯТИ
док., (- рослину) вигнатися, вирости, розростися; недок. див. РОСТИ.
ВИВ'ЯЗУВАТИСЯ
давати раду, знаходити вихід, викручуватися.
ВИВІДКИ
мн., вивідування, розвідки, розвідування, розвідка, жм. нишпорення; (нареченої) розглядини, ...
ВИВІДУВАТИ
дізнаватися, розвідувати, вишпиговувати, винишпорювати, рознюхувати.
ВИВІРЧУВАТИ
виверчувати, викручувати, вигвинчувати; (діру) висвердлювати.
ВИВІРЯТИ
перевіряти; (точність) контролювати, упевнятися в; (кого) випробовувати; (правди) Б. З. допитуватися.
ВИВЕРТ
(хитрий) викрут, викрутас, хитрощі; (тіла) вихиляс; (дороги) вигин, закрут, кривина; (від норм) ...
ВИВЕРШУВАТИ
вершити, завершувати, закінчувати; (мірку) наповнювати.
ВИВОДИТИ
(куди) вести; (потомство) плодити, розмножувати, вирощувати; (логічно) висновувати, робити висновок; ...
ВИВОЗИТИ
(куди) везти, «i>часто
ВИГІДДЯ
лахва, роздолля, привілля.
ВИГІДНИЙ
корисний, прибутковий, рентабельний, пожиточний, г. хосенний; з вигодами, комфортабельний, р. ...
ВИГАДКА
вигад, жм. мудрація, зап. вимисел, пор. ВИНАХІД; (нереальність) неправда, фантазія, обр. на вербі ...
ВИГАДЛИВИЙ
меткий на вигадки, винахідливий, кмітливий, меткий, бистрий на розум; (візерунок) химерний; Р. ...
ВИГАДНИК
вигадько, фантазер; витівник, штукар.
ВИГАДУВАТИ
винаходити, видумувати, вимислювати, вимудровувати; (нереальне) фантазувати, химерити, ...
ВИГАНЯТИ
вигонити, витуряти, витурювати , витручати, проганяти, випихати, випирати, видворяти, ...
ВИГЛЯД
зовнішність; (чийсь) образ, подоба; У ФР. форма .
ВИГЛЯДАТИ
«i>дк, ВИГЛЯНУТИ> визирати, п. ф. зирк; (за чим) виднітися; (добре) мати вигляд, бути з себе; , (волю) ...
ВИГОДА
користь, інтерес, г. хосен; ФР, виграш, перевага; З. П. зиск, прибуток; зручність; мн. ВИГОДИ, (житла) ...
ВИГОЛОШУВАТИ
(слово) промовляти, говорити, ур. вирікати; (переможно) проголошувати.
ВИГОЮВАТИ
виліковувати, гоїти, лікувати, г. відздоровлювати, (миттю) знімати рукою; док. ВИГОЇТИ, поставити на ...
ВИГРАВАТИ
(у змаганні) перемагати, мати успіх; (час) економити, заощаджувати, викроювати; (від чого) ...
ВИГРАШ
як ім. г. виграна, д. вигра, вигранка; (економічніш) користь, вигода; (у боротьбі) успіх, перемога.

< 1 2 3 4 5 > >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.012 c.