Слова на букву О (119) Словник синонімів Полюги
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Полюги →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву О (119)

ОБ'ЄДНАННЯ
(група осіб, організацій, держав, що мають спільні інтереси, ідеї) співдружність, співтовариство, ...
ОБ'ЄДНУВАТИ
(з'єднавши, утворити щось ціле) з'єднувати, зводити, згуртовувати, зливати, книжн. інтегрувати.
ОБ'ЄДНУВАТИСЯ
(утворювати одне ціле з окремих незначних одиниць) гуртуватися, організовуватися, (вступати в ...
ОБ'ЄКТ
(те, що стало засобом обговорення, дії) предмет.
ОБ'ЇДАТИ
(поступово з'їдати щось) (тверде) обгризати, (з усіх кінців) пообкошувати.
ОБІЙМАТИ
(ніжно охоплювати руками когось) обнімати, обгортати, пригортати.
ОБІКРАСТИ
(багато чогось викрасти в когось) пограбувати, забрати, (геть усе) обчистити, обідрати.
ОБІЦЯНКА
(зобов'язання зробити щось) уроч. обітниця, слово.
ОБІЦЯТИ
(зобов'язуватися зробити щось) розм. обіцятися, діал. зарікатися.
ОБАЧЛИВІСТЬ
(обдуманість всього при виконанні чого) обачність, обережність, оглядність.
ОБАЧНИЙ
(який все робить обдумано) обачливий, оглядистий, обережний.
ОББІГАТИ
(швидко бігаючи, побувати всюди) обганяти, розм. обгасати, (особливо швидко) облітати.
ОББІЛУВАТИ
(знімати шкуру із забитої тварини) білувати, здирати, лупити, облуплювати.
ОБВ'ЯЗУВАТИ
(оповивати чимсь кого а. що) перев'язувати, оперізувати.
ОБВІДКА
(те, що оточує смугою щось) бордюр, обідок, облямівка, обкантування, мн. береги.
ОБВИВАТИ
(повившись, покривати що-небудь) оповивати, обплітати, повивати, розм. обплутувати.
ОБВИНУВАЧЕННЯ
(те, що вважається провиною) звинувачення, оскарження, книжн. інкримінація.
ОБВИСЛИЙ
(опущений донизу) звислий, (про шкіру людини, що вкрита ще й зморшками) дряблий.
ОБГОВОРЮВАТИ
(обмінюватися думками) обмірковувати, розм. (дуже детально) обсмоктувати, (ставити на обговорення) ...
ОБДАРУВАННЯ
(здібності людини) хист, талант, талановитість, дар, розм. кебета.
ОБДЕРТИЙ
(який у поношеному одязі) обідраний, обірваний, обшарпаний, бідний.
ОБДУМУВАТИ
(в думках зважувати щось) обмислювати, обмірковувати, виважувати.
ОБДУРЮВАТИ
1. (на шкоду чомусь не виконувати чогось) підводити, обманювати// лишити з носом, пошити в дурні, ...
ОБЕРІГАТИ
(захищати когось) берегти, охороняти, захищати, пильнувати.
ОБКЛАДИНКА
(покриття книжки, зошита) (м'яка) обгортка, (тверда) оправа, палітурка.
ОБЛІТАТИ
(про листя з дерев) опадати, спадати, обсипатися.
ОБЛЕСЛИВИЙ
(який схильний до лестощів, часто догідливий) улесливий, підлесливий, солодкий, масний.
ОБЛЕСНИК
(той, хто любить леститися) лестун, підлесник, догідник, зневажл.: підлиза, підлабузник, блюдолиз, ...
ОБЛЕЩУВАТИ
(догідливо поводитися з кимсь) запобігати, догоджати, піддобрюватися, розм. (принижуючись) ...
ОБЛИЧЧЯ
(передня частина голови людини) лице, вид, розм., інколи зневажл. фізіономія, вульг. пика, морда, ...
ОБЛОГА
(перебування в оточенні) оточення, (певне місце) блокада, розм. кільце, кліщі.
ОБЛОЖИТИ
(покрити поверхню чогось) обкласти, (будинок) облицювати, обмурувати; (розташуватися довкола) ...
ОБЛУДА
(вияв нещирості) лицемірство, фальш.
ОБЛУПЛЕНИЙ
(покриття якого пошкоджене) обдертий, облущений, обшарпаний, пошкоджений.
ОБЛЯГАТИ
(щільно прилягати до тіла) обтягати, обтискати, розм. облипати, поет, обгортати, (місто, ворога) ...
ОБЛЯМОВУВАТИ
(оздоблювати лямівкою) лямувати, оторочувати, окантовувати// обшивати лямівкою.
ОБМАН
(подання комусь неправильної інформації) неправда, омана, фальш, ошуканство, (в справах) ...
ОБМИНАТИ
(рухатися стороною) огинати, (йдучи) обходити, (біжучи) оббігати, (їдучи) об'їжджати, об'їздити, ...
ОБМОВЛЯТИ
(неприязно і недоброзичливо висловлюватися про когось) наговорювати, (злобно) неславити, ...
ОБМОТУВАТИ
(обвиваючи, загортати з усіх сторін) обвивати, обгортати, (пелюшкою) повивати, (щільно обтуляючи з ...
ОБОВ'ЯЗКОВИЙ
(який вимагає беззастережного виконання) доконечний, неодмінний, неухильний, конечний, (завжди ...
ОБОРОНЯТИ
(від нападу когось) захищати, боронити, розм. (у невеликому оточенні) обставати, (погляди) ...
ОБРІЗ
(гвинтівка з вкороченим стволом) відріз, діал. втинок.
ОБРАЖАТИ
(зневажливим словом чи вчинком) принижувати, зневажати, зачіпати когось, вражати, розм. (морально) ...
ОБРАЖАТИСЯ
(відчувати образу) ображуватися, розм. дутися на кого// фам. вдаритися в образу, надути губи (губки), ...
ОБРАЗА
(слова, вчинки, що зачіпають душевні почуття інших) зневага, (моральна) кривда.
ОБРАЗЛИВИЙ
(який завдає образи) вразливий, прикрий, кривдний, (болісно відчуває образу) недоторканний.
ОБРАМЛЮВАТИ
(оточувати що-небудь у вигляді смуги) обрамляти, окантовувати, обхоплювати, облямовувати.
ОБРИВ
(прямовисний стрімкий схил) прірва, урвище, круча, крутизна, (у Карпатах) бескид.
ОБРИДНУТИ
(стати противним) огиднути, спротивіти, спротивитися.
ОБРУБОК
(обтята частина чогось) відрубок, оцупок, утинок, цурпалок.
ОБРЯД
(здійснення певного традиційного дійства) книжн. ритуал, церемонія.
ОБРЯДОВИЙ
(який пов'язаний з обрядом) ритуальний, (в релігійному служінні) сакраментальний, сакральний.
ОБСКУБУВАТИ
(обривати пір'я) обскубати, скубти, общипувати.
ОБСЛІДУВАННЯ
(з метою встановити стан здоров'я) огляд, обстеження.
ОБСЛІДУВАТИ
(ретельно ознайомлюватися з ким, чим) обстежувати, оглядати.
ОБСТАВИНИ
ми. (факти, при яких щось здійснюється) умови, стан, становище, атмосфера.
ОБСТУПАТИ
(розташовуватися довкола чогось) оточувати, розм. обліплювати, (з метою захопити) облягати, ...
ОБСЯГ
(кількість чого-небудь) розмір, об'єм, мн. межі.
ОБШУК
(шукання чогось забороненого) трус.
ОБШУКУВАТИ
(робити обшук) розм.: трясти, перетрясати, переривати.
ОГОЛОШЕННЯ
(повідомлення про щось) оповіщення, р. об'ява.
ОГОЛОШУВАТИ
(доводити щось до відома кого-небудь) проголошувати, р. об'явити.
ОГОРОЖА
(те, що оточує щось) огорода, (з дощок) паркан, (з вертикальних) штахети, (з вертикальних колів) ...
ОДВІЧНИЙ
(який існує від найдавніших часів) споконвічний, прадавній, прастарий.
ОДНОБАРВНИЙ
(який того самого кольору) однотонний, одноколірний, однокольоровий, книжн. монохромний.
ОДНОГОЛОСНО
(єдиною думкою) одностайно, однодушно, (в дії) дружно.
ОДНОКРОВНИЙ
єдинокровний.
ОДНОРІЧНИЙ
однолітній.
ОДНОЧАСНИЙ
(який діє в цей же час) рівночасний, паралельний, синхронний.
ОДНОЧАСНО
рівночасно, водночас, книжн. синхронно, (гуртом) разом, спільно.
ОДРУЖИТИ
(з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою) поєднати, розм. (до когось) пристроїти, (чоловіка) оженити// ...
ОДРУЖИТИСЯ
з ким, док. (стати подружжям, і на кому — лише про чоловіка) поженитися, побратися, фам. спаруватися, ...
ОДЯГ
одежа, вбрання, розм. одіж, (жіночий) наряд, (святковий, дорогий) шати, (святих, священиків) мн. ризи, ...
ОДЯГАТИ
вдягати, зодягати, одівати.
ОДЯГАТИСЯ
убиратися, вдягатися, (в щось святкове) наряджатися, (з прикрасами) причепурюватися.
ОЖИВАТИ
(сповнюватися новими силами) відживати, воскресати, (про природу) пробуджуватися, прокидатися, ...
ОЖИВЛЯТИ
(робити знову живим) воскрешати, відживляти.
ОЖИТИ
(стати знову живим) воскреснути.
ОКОЛИЦЯ
(навколишня місцевість) округа, довкілля, (те, що далі від основної частини) окраїна, край, (села) ...
ОКРІП
(кип'яча вода) кип'яток, розм. вар.
ОКРЕМИЙ
(який є частиною цілого) роз'єднаний, відокремлений, окремішній, поодинокий.
ОПАЛЮВАТИ
(пошкоджувати поверхню вогнем) обпалювати, осмалювати, (сильно) обвуглювати, (дією сонця) ...
ОПАМ'ЯТАТИ
(вивести когось із забуття) опритомнити, очутити, (із задуми) отямити.
ОПАМ'ЯТАТИСЯ
(після розгублення прийти до пам'яті) схаменутися, отямитися, опритомніти, прокинутися, розм. ...
ОПИНЯТИСЯ
(ідучи, зненацька з'являтися десь) потрапляти, попадати, діставатися.
ОПИТУВАННЯ
(всенародний запит) референдум.
ОПЛЕСКИ
мн. (плескання в долоні) аплодисменти, підсил. (з вигуками схвалення) овації.
ОПОВІДАННЯ
(з невеликим змістом) розповідь, (літературний твір) новела.
ОПУДАЛО
(предмет для відлякування шкідників на городах) страхопуд, чуперадло.
ОПУСКАТИСЯ
(переміщатися вниз, покриваючи що-небудь — про сніг, пил) спадати, осідати, опадати, випадати ...
ОРАНЖЕВИЙ
(жовтий із червонуватим відтінком) жовтогарячий, апельсиновий, помаранчевий.
ОРАЧ
(той, хто оре землю) плугатар, заст. ратай, перен. хлібороб.
ОРГАНІЗАЦІЯ
(люди, об'єднані якимись інтересами) товариство, спілка, (з вільнішими членами) громада, ...
ОРГАНІЗОВУВАТИ
(започатковувати щось) створювати, засновувати, формувати, (про певні заходи) влаштовувати, ...
ОРИГІНАЛЬНИЙ
(який має цілком властиві лише йому риси) своєрідний, самобутній.
ОСАДОК
(дрібні частинки на дні рідини) осад, фус, (неприємне почуття) накип, намул.
ОСВІЧЕНИЙ
(який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний.
ОСВОЮВАТИ
(навчатися користуватися чим-небудь) опановувати, док. розм. осідлати, (робити придатним для ...
ОСЕЛЯ
(місце безпосереднього проживання) житло, (де є інші будівлі) садиба.
ОСКАРЖЕННЯ
(скарга до вищої інстанції, часто юридичної) апеляція// подати скаргу.
ОСКАРЖУВАТИ
(подавати скаргу) опротестовувати, апелювати.
ОСНОВА
(те, на чому будуються суспільні чи політичні принципи) мн.: підвалини, засади, фундамент, база, (для ...
ОСНОВОПОЛОЖНИЙ
(який є основою чогось) головний, фундаментальний, стрижневий, ключовий, родоначальний.
ОСНОВОПОЛОЖНИК
(той, хто поклав початок чогось) зачинатель, засновник, родоначальник, книжн. фундатор.
ОСОБА
(одна із людей) людина, чоловік, душа, книжн. індивід, (член суспільства) індивідуальність, ...
ОСОБИСТИЙ
(який створений даною особою) суб'єктивний, (належить даній особі) приватний, персональний, ...
ОСОБЛИВІСТЬ
(те, що характеризується чимсь особливим) ознака, властивість, риса, прикмета, якість, (про вияв ...
ОСОРУЖНИЙ
(який викликає ненависть) ненависний, (який є недобрим) недоброзичливий.
ОСТЕРІГАТИСЯ
(стерегтися чогось небажаного) берегтися, оберігатися, уважати, уникати, пильнуватися.
ОСУДЖЕННЯ
(несхвальне ставлення до кого-, чого-небудь) несхвалення, засудження, розм.: осуд, (особливо ...
ОСУДЖУВАТИ
(несхвально ставитися до когось, чогось) не схвалювати, засуджувати, (особливо негативно) гудити, ...
ОСУДЛИВИЙ
(який осуджує) несхвальний, непохвальний, (любить негативно говорити про всіх і все) пащекуватий.
ОСЯЙНИЙ
(який випромінює світло) променистий, промінний.
ОТРУЙНИЙ
(який містить отруту) отруйли-вий; діал. ядовитий, книжн. токсичний.
ОТРУТА
(шкідлива для організму речовина) трутизна, трунок, діал. яд.
ОЩАДНІСТЬ
(бережне ставлення до власності) ощадливість, бережливість, економія, економність.
ОЩАДНИЙ
(який зберігає те, що має) бережливий, ощадливий, (живе з розрахунком) економний, діал. кукібний.
ОЩАСЛИВЛЮВАТИ
(робити щасливим) щасливити// фортуна посміхається кому.


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.005 c.