Слова на букву П (447) Словник синонімів Полюги
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Полюги →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву П (447)

< 1 2 >>
ПОДОРОЖ
(переміщення з метою вивчити а. пізнати краї) подорожування, мандрівка, мн. розм. мандри, діал. ...
ПОДРОБИЦЯ
(найменша частинка при вивченні чогось) дрібниця, дрібничка, книжн. деталь.
ПОДРУЖЖЯ
(чоловік і жінка) пара, (одне із них) чоловік, дружина.
ПОДУВ
(віяння вітру) повів, повівання, (сильний) порив, поет, подих.
ПОЖАЛІТИ
(виявити жаль до когось) пошкодувати, зглянутися, змилуватися, змилосердитися.
ПОЖАРИЩЕ
(спалене щось пожежею) згарище, попелище, розм. димовище.
ПОЖЕЖА
пожар// червоний півень.
ПОЖИВНИЙ
(який має багато поживних речовин) живильний, ситний.
ПОЖИТКИ
мн. (поблажливо про власне незначне майно) манаття, розм. збіжжя// хатні речі.
ПОЗІХАТИ
(втягати в себе повітря) зівати.
ПОЗАШЛЮБНИЙ
(народжений поза шлюбом) незаконний, незаконнонароджений, розм. бічний.
ПОКІЙНИК
(той, хто помер) небіжчик, мертвець, мрець, тіло, у знач. ім. покійний, мертвий.
ПОКІЙНИЦЯ
(та, яка померла) небіжка, тіло, у знач. ім. покійна, мертва, померла.
ПОКІРЛИВИЙ
(який завжди слухається когось) смирний, покірний, безвідмовний.
ПОКАЗОВИЙ
(який є зразком чогось) типовий, характерний.
ПОКАЗУВАТИ
(давати змогу бачити) виставляти, демонструвати.
ПОКИДАТИ
(позбавляти когось своєї присутності) кидати, (на певний час) залишати, відходити.
ПОКОРИТИ
(силою змусити коритися) підкорити, приневолити, уярмити// прибрати до рук.
ПОКРИВ
(те, що покриває якусь поверхню) покров, покривало, (велике) покриття, покрівля, навіс, намет.
ПОКУТУВАТИ
(нести покарання за провину) спокутувати, каратися, розплачуватися.
ПОЛІПШУВАТИСЯ
(ставати кращим) вигарніти, покращати.
ПОЛАСУВАТИ
(смачно поїсти) посмакувати.
ПОЛОН
(захоплення ворога) полонення, неволя, заст. ясир.
ПОЛЮС
бігун.
ПОМИЛИТИСЯ
(допускати помилки) сплутувати, промахуватися, збиватися, блудити.
ПОМИЛКА
(неправильність у вчинках) погрішність, хиба, розм. похибка, (незначна) неточність.
ПОНЕВІРЯТИСЯ
(проживати у важких умовах, не маючи постійного пристановища), бідувати, тулятися, намучитися.
ПОНЕВОЛЕНИЙ
(який у неволі) підневільний, під'яремний, поет, уярмлений, книжн. (у безвихідих умовах) кабальний.
ПОНУРИЙ
(з незадоволеним виглядом) хмурний, похмурий, насуплений, похнюплений, (відлюдкуватий) вовкуватий.
ПОПАСТИСЯ
(несподівано опинитися в небажаних обставинах) ускочити, уклепатися.
ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ
(призначений для захисту від пошкодження) запобіжний, книжн. превентивний, презервативний.
ПОПОВНЮВАТИ
(робити щось повнішим) збагачувати, поновлювати.
ПОПРАВЛЯТИ
(робити упорядкованим) підправляти, опоряджувати, опоряджати, чепурити.
ПОРІВНЮВАТИ
(виявляти близькість чогось) зіставляти, прирівнювати.
ПОРІВНЯННЯ
(розгляд чогось з точки зору подібності) зіставлення, паралель, уподібнення.
ПОРАТИСЯ
(здійснювати щось незначне біля хати) клопотатися, розм.: орудувати, копирсатися.
ПОРИВЧАСТИЙ
(схильний до бурхливого вияву почуттів) проривний, поривистий, книжн. експансивний, імпульсивний.
ПОРОДИСТИЙ
(про тварин, які зберегли прикмети свого роду) кровний, чистокровний, чистоплемінний.
ПОРОСЯ
(мала свиня) розм. паця, (немолочне) підсвинок.
ПОРОХ
(дрібні частинки ґрунту) пил, розм. пилюка, пилюга, (у повітрі) курява.
ПОРОШИНА
(часточка пилу) пилина.
ПОРОШИТИ
(підіймати пил) пилити, курити// збивати пил.
ПОРОШОК
(сипка маса, часто в медицині) присипка.
ПОРУЧЧЯ
(бокові опори чогось) мн.: поручні, (в кріслі) бильця.
ПОРУШУВАТИ
(робити щось всупереч правилам) ламати, відступати, переступати, (спокій) тривожити.
ПОРЯД
(один біля одного) поруч, попліч, пліч-о-пліч// під боком, під носом.
ПОРЯДНИЙ
(не здатний на поганий вчинок) хороший, добропорядний, пристойний.
ПОРЯДОК
(все те, що дотримане в правильному стані) упорядкованість, лад, (виконується чітко) ...
ПОСІВАЛЬНИК
(той, що вітає з Новим роком) посипальник, засівальник.
ПОСАГ
(майно, що бере від батьків наречена, коли виходить заміж) придане, віно, виправа.
ПОСАДА
(службове становище) місце, пост.
ПОСВЯТА
(жертвувати собою заради інших) самопожертва, жертва, самопосвячення, самозречення.
ПОСИЛАТИ
(давати розпорядження комусь направитися кудись) відсилати, відряджати, відправляти, (групу ...
ПОСИЛАТИСЯ
(вказувати на авторитет) покликатися// (при друкуванні) робити виноски.
ПОСИЛЕНИЙ
(який більший, ніж попередній) інтенсивний, подвоєний.
ПОСИЛЮВАТИ
(впливати на сильніший прояв чогось) збільшувати, (кількісно) нарощувати, примножувати, книжн. ...
ПОСЛІДОВНИК
(той, який наслідує когось у чомусь) наслідувач, прибічник, прихильник, книжн. апостол, (в ученні, ...
ПОСЛІДОВНО
(один за одним) підряд, поспіль.
ПОСЛАБЛЮВАТИ
(сприяти зменшенню інтенсивності) ослаблювати, послабляти, зменшувати, полегшувати, ...
ПОСЛУГА
(дія, що приносить користь іншому) ласка, чемність, уважність, уроч. милість, люб'язність.
ПОСПІШАТИ
(намагатися щось швидко виконати) спішити, квапитися, хапатися.
ПОСПІШНИЙ
(зроблений нашвидкуруч) поспішливий, квапливий, хапливий, гарячковий, (про рішення) скороспілий.
ПОСПІШНО
поспіхом, наспіх, нашвидку, нашвидкуруч, спішно, квапливо, хапливо.
ПОСТІЙНІСТЬ
(відсутність зміни) незмінність, стабільність, сталість, (про волю, вдачу) стійкість, непохитність, ...
ПОСТІЙНИЙ
(який не припиняється) безперервний, сталий, безупинний, безнастанний, повсякчасний, щохвилинний, ...
ПОСТАВА
(звичне положення тіла) зовнішність, вигляд, (в результаті тренування) виправка.
ПОСТАВНИЙ
(який має гарну статуру) статний, ставний, показний, статурний.
ПОСТАРІТИ
(ставати старим) зістаріти, побабчитися, одряхліти.
ПОТІК
(невелика річка зі стрімкою водою) струмок, (розлив води) плин, плив, лава.
ПОТІТИ
(покриватися потом) пітніти, упрівати, мокріти.
ПОТАЙНИЙ
(який не охоче ділиться своїми справами) потайливий, скритний, (прихований) таємний, секретний.
ПОТВОРА
(страхітлива істота) страховисько, страховище, почвара, чудовисько, книжн. монстр, (про негарну ...
ПОТЕРПАТИ
(мати страх перед чимсь) побоюватися.
ПОТИЛИЦЯ
зашийок, карк.
ПОТРІБНИЙ
(без якого не можна обійтися) потрібен, необхідний, доконечний.
ПОТРОХУ
помалу, потрошку.
ПОТРОШИТИ
(очищати від нутрощів убиту тварину, птицю) патрати, розм. тельбушити.
ПОТУРАННЯ
(надмірна поблажливе ставлення до когось) поблажливість, пільга, розм. поблажка.
ПОТЯГ
до чогось (прагнення робити щось) покликання, тяжіння до чогось.
ПОХВАЛА
(добрий відгук про когось) схвалення, хвальба.
ПОХИЛИЙ
(який поступово знижується) пологий, спадистий, згористий.
ПОХМУРИЙ
(про погоду) хмурий, хмарний, нахмурений.
ПОХОДЖЕННЯ
(приналежність до певної спільної за якимись прикметами групи) родовід, рід, (за чистотою ...
ПОЧАТКІВЕЦЬ
(той, хто починає працювати в чомусь) дебютант.
ПОЧАТОК
(перший вияв чогось) почин, зав'язок, розм. зачин, (твору) пролог, (опери) увертюра.
ПОШЕПКИ
шепотом.
ПОШИРЮВАТИ
(новини, звуки, запах) розпускати, розповсюджувати, (чутки) розносити, переповідати, голосити.
ПОЯСНЮВАТИ
(робити щось зрозумілішим) роз'яснювати, роз'ясняти, з'ясовувати, тлумачити, втовкмачувати, ...
ПРАВДА
(те, що відповідає дійсності) істина, книжн. (що не підлягає сумніву) аксіома.
ПРАВИЛО
(те, що спрямовує процес) засада, норма, настанова, закон.
ПРАВИЛЬНИЙ
(який відповідає справжньому станові речей) істинний, справедливий, правдивий, (створений за ...
ПРАВЛІННЯ
(керівний орган) управління, заст. управа, (загально) керівництво.
ПРАВОЗНАВЕЦЬ
(фахівець з юридичних наук) правник, юрист.
ПРАВОПИС
(правила написання) орфографія, заст. письмо.
ПРАВОСУДДЯ
(судова діяльність) судочинство, юстиція.
ПРАПОР
(полотнище, що символізує щось) знамено, уроч. стяг, заст. корогва, хорогва.
ПРАЦІВНИК
(той, хто багато працює) трудівник, робітник, уроч. подвижник, працелюб.
ПРАЦЬОВИТІСТЬ
(сумлінність при виконанні якоїсь роботи) працелюбність, трудолюбність, підсил. запопадливість.
ПРАЦЮВАТИ
(виконувати певну роботу) робити, трудитися, (як вид діяльності) чинити, творити, (тяжко) гарувати, ...
ПРАЦЯ
(певна діяльність) робота, діло, (здебільшого пильна) труд.
ПРЕДКИ
мн. (родичі, з яких виходить рід даної людини) діди, батьки, прадіди, прабатьки, пращури, прародичі.
ПРЕДСТАВЛЯТИ
(ставати знайомими) знайомити, (бути представником чогось) репрезентувати.
ПРЕДСТАВНИК
(той, хто виражає чиї-небудь інтереси), носій, виразник, книжн. речник, (якщо захищає) захисник, ...
ПРЕЗИРЛИВИЙ
(який зневажливо ставиться до когось) зневажливий, підсил. погордливий.
ПРЕЗИРСТВО
(про зневажливе ставлення до когось) зневага, підсил. гордування.
ПРИЄМНИЙ
(який викликає задоволення, приємність) милий, гарний, славний, миловидний, симпатичний.
ПРИБОРКУВАТИ
(підкоряти своєму впливові) угамовувати, вкоськувати, уговтувати, прикручувати// обламати крила, ...
ПРИБУЛИЙ
(який не жив тут раніше) нетутешній, чужий, захожий.
ПРИБУТИ
(прийти а. приїхати кудись) прибитися, фам. приперти, припертися, поет, прилинути.
ПРИГНОБЛЕНИЙ
(який сповнений гнітючих почуттів) приголомшений, пригнічений, прибитий, (позбавлений свободи) ...
ПРИГОЛОМШУВАТИ
(доводити до стану непритомності) вражати, приглушувати, ошелешувати// бути не при собі.
ПРИДАВЛЮВАТИ
(вагою стискувати щось) привалювати, підвертати, підминати (під себе).
ПРИЗЕМЛЮВАТИСЯ
(знижуватися, торкаючись землі) опускатися, сідати.
ПРИЗНАЧАТИ
(надавати комусь якусь посаду) поставити, настановити.
ПРИКАЗКА
(поширений у мові вдалий вислів) приповідка, приповістка, примовка.
ПРИКЛАД
(підтвердження якоїсь думки конкретним фактом) свідчення, ілюстрація, зразок.
ПРИКОРДОННИЙ
(розташований біля а. вздовж: кордону) приграничний.
ПРИКРІПЛЮВАТИ
(міцно приєднувати щось до чогось) закріплювати, прилаштовувати, припасовувати, прибивати, ...
ПРИКРАСА
(те, що оздоблює когось, щось) оздоблення, окраса, оздоба.
ПРИКРАШАТИ
(надавати привабливішого вигляду) оздоблювати, прибирати, чепурити, заквітчувати, окрашати.
ПРИЛАШТОВУВАТИСЯ
(набувати звичних прикмет пристосовування) призвичаюватися, приживатися, пристосовуватися, ...
ПРИЛЮДНИЙ
(який відбувається на очах людей) привселюдний, заст. гласний, публічний.
ПРИМАРА
(уявне бачення постатей) привид, мара, мана, тінь.
ПРИМЕНШУВАТИ
(робити щось меншим) зменшувати, занижувати, принижувати.
ПРИМХА
(вередливе бажання) вигадка, вередливість, дивацтво, забаганка, каприз.
ПРИМХЛИВИЙ
(який зловживає примхами) вередливий, вигадливий, капризний, вибагливий.
ПРИНАДЖУВАТИ
(якимось чином викликати до себе прихильність) приваблювати, привертати, прихиляти.
ПРИНАДНИЙ
(який притягає до себе своїми якостями) привабливий, манливий, притягальний.
ПРИНУКА
(застосування до когось сили) насильство, примус.
ПРИПИНЯТИ
(зупиняти рух) переривати, пересікати, (щось робити, діяти) переставати, кидати, залишати, (раптово) ...
ПРИПИНЯТИСЯ
(закінчувати дію, процес - про дощ, сніг) кінчатися, проходити, (про вітер, бурю) затихнути, ущухнути, ...
ПРИРОДНИЙ
(відсутність штучного у поведінці, характері людини) нештучний, непідробний, невдаваний, простий, ...
ПРИСВОЮВАТИ
(робити чуже своїм) привласнювати, загрібати, хапати.
ПРИСЛУЖНИК
(той, хто принизливо прислужується комусь) поплічник, попихач, лайл. холоп, холуй, лакуза.
ПРИСТАВАТИ
(до тих, що є разом) долучатися, приєднуватися, прилаштовуватися, (брати участь} підключатися.
ПРИСТАНОВИЩЕ
(місце, де можна якийсь час перебути) притулок, пристань, пристанище, приют.
ПРИСТОСУВАННЯ
(обладнання) пристрій, прилад, (до нових умов, переважно як термін біології) адаптація, ...
ПРИСТРАСНИЙ
(який виявляє свій характер в діяльності) запальний, палкий, гарячий, (не шкодуючи сил) фанатичний, ...
ПРИСУТНІЙ
(який є в наявності) існуючий, наявний, підручний.
ПРИСУТНІСТЬ
(наявність когось а. чогось) існування, наявність.
ПРИСЯГА
(обіцянка додержувати слова) клятва, божба, присягання, (найчастіше релігійне) обітниця.
ПРИТУЛИТИСЯ
(наблизитися до кого-, чого-небудь) присунутися, притиснутися, (до когось) пригорнутися.
ПРИХИЛЬНИЙ
(який бажає добра іншим) доброзичливий, зичливий, поблажливий.
ПРИХОВАНИЙ
(який навмисно приховується) таємний, потаємний, (якого не можна розголошувати) секретний, книжн. ...
ПРИХОВУВАТИ
(тримати в таємниці) ховати, таїти, укривати, критися.
ПРИЧАЛЮВАТИ
(наближатися до берега — про корабель) приставати, пришвартовувати.
ПРИЧАРОВУВАТИ
(чарами приваблювати когось) привернути, причаклувати.
ПРИЧАСТЯ
(християнський обряд) книжн. сакрамент.
ПРИЧИНА
(факт, що спричиняє появу іншого) привід, мотив, підстава, основа.
ПРОБИВАТИСЯ
(долаючи перешкоди, вириватися назовні) вилазити, (з розтином) прорізуватися, продиратися.
ПРОБОЇНА
(проламаний отвір) пробій, пролом, розколина.
ПРОВІСНИК
(той а. те, що своєю появою повідомляє про прихід чогось нового) предвісник, вістун, посланець, ...
ПРОВАЛ
(велика невдача якоїсь діяльності) крах, (більшою мірою) катастрофа, (пов'язаний з майном) ...
ПРОВОКУВАТИ
(спонукати когось до недозволених вчинків) підбурювати, підмовляти, нацьковувати, підбивати ...
ПРОВОРНИЙ
(який швидко і добре щось робить) спритний, вправний, зграбний, моторний, (легко дає собі раду в ...
ПРОГАЛИНА
(місце, що відділяє різні береги) просвіт, проміжок, інтервал, (зі словом заповнити) лагуна.
ПРОГРАМА
(виклад політичних поглядів) платформа.
ПРОГРЕС
(про суспільний а. інший розвиток) поступ, піднесення, уроч. хода.
ПРОГРЕСИВНИЙ
(який представляє прогрес) передовий, поступовий.
ПРОДАЖНІСТЬ
запроданство.
ПРОДАЖНИЙ
(той, якого підкупом можна переманити на свій бік) підкупний, розпродажний.
ПРОДОВЖУВАТИ
(далі вести розпочате) провадити, підхоплювати, підтримувати, розгортати.
ПРОКИДАТИСЯ
(переставати спати) будитися, пробуджуватися, просипатися, просинатися.
ПРОКЛАДАТИ
(вимощувати, робити дорогу, стежку) торувати, проводити, пробивати, протоптувати, протягати.
ПРОКЛЯТИЙ
(якого проклинають) клятий, триклятий, триклятущий.
ПРОКЛЯТТЯ
(той, кому висловлюють злі побажання) клятьба, проклін, церк. (відлучення від церкви) анафема.
ПРОМОВА
(публічне виголошування певних думок) виступ, слово, річ, заст. уроч. орація.
ПРОМОВЕЦЬ
(той, хто виголошує промови) доповідач, церк. проповідник, (майстерно) оратор, красномовець.
ПРОНИКЛИВІСТЬ
(здатність глибоко вникнути в суть чогось) інтуїція.
ПРОПОВІДЬ
(повчальна проповідь) казання, промова.
ПРОПУСТИТИ
(минути через неуважність) проминути, поминути, проґавити, прозівати.
ПРОРОКУВАТИ
(сповіщати про майбутнє) пророчити, провіщати.
ПРОСИТИ
(пропонувати комусь зробити щось) запрошувати, кликати, звати// замовляти слово за кого, низько ...
ПРОСЛАВЛЯТИ
(поширювати про когось добрі вісті) славити, звеличувати, хвалити, (за якісь досягнення) підносити, ...
ПРОСОЧУВАТИСЯ
(проходити крізь щось, в середину чогось) проникати, просякати, пробиватися, пробиратися, ...
ПРОСТІР
(вільна частина якоїсь поверхні) ширина, обшир, дозвілля, довкілля.
ПРОСТИЙ
1. (який дуже доступний за будовою та розумінням) нескладний, легкий, неважкий, книжн. елементарний, ...
ПРОСТО
(про взаємні стосунки) попросту, по-простому;
ПРОСТЯГАТИСЯ
(займати простір) тягнутися, тягтися, сягати, стелитися.
ПРОСЬБА
(ввічливе звертання до когось) прохання, заклик, (письмова) петиція.
ПРОСЯКАТИ
(потрапляти в середину чогось) проникати.
ПРОТИВИТИСЯ
(чинити протидію) протистояти, протидіяти, опинатися.
ПРОТИВНИЙ
1. (який йде назустріч) зустрічний, супротивний, протилежний; 2. (який відзначається неприємними ...
ПРОТИЛЕЖНІСТЬ
(інше за якостями) крайність, полярність, книжн. антитеза.
ПРОТИЛЕЖНИЙ
(який розташований напроти) супротивний, противний, потойбічний, (несумісний з кимсь, чимсь) ...
ПРОТИПРИРОДНИЙ
(який має відхилення від норми) неприродний, ненормальний, книжн. аномальний, патологічний, (про ...
ПРОТИСКУВАТИСЯ
(проходити крізь юрбу) пропихатися, протовплюватися.
ПРОТЯЖНИЙ
(який звучить плавно) протяглий, тягучий.
ПРОТЯЖНО
протягло, спроквола.
ПРОХОЛОДА
(понижена температура повітря) холод, свіжість.
ПРУЖНИЙ
(який після стискання випрямляється) пружистий, пругкий, книжн. еластичний.
ПРУТ
(тонка гнучка билина) хлист, різка, (з лози) лозина, (сухий) хворостина.
ПРЯЖА
(тонкі напрядені нитки) прядиво, (на веретені) починок, діал. (вовняна) волічка.
ПРЯМИЙ
(рівно витягнутий) рівний, простий, (про поведінку людини) безпосередній, (про значення слова) ...
ПРЯМУВАТИ
(впевнено рухатись дорогою) простувати, верстати, просуватися.
ПРЯНИК
(солодке печиво з медом) медяник, медівник, діал. пірник.
ПСЕВДО-
(перша частина складних слів, що заперечує значення кореневої морфеми) лже-, криво-: псевдосвідок, ...
ПТАША
(маленький птах) пташок, пташеня, (без пір'я) голопуцьок, пуцьверінок, діал. потя.
ПУЗАНЬ
(людина з великим черевом) черевань, гладун.
ПУЗАТИЙ
(який з великим животом) череватий, товстопузий.
ПУРХНУТИ
(раптово злетіти) фиркнути.
ПУСТИЙ
(який ніким а. нічим не заповнений) вільний, порожній, незайнятий, спорожнілий, опустілий.
ПУСТИНЯ
(велика посушлива рівнина) пустеля.
ПУСТКА
(незаселене місце) пустище, пустир.
ПУСТОТА
(незаповнене місце) порожнина, порожнеча, порожнява, книжн. вакуум.
ПУСТОЩІ
мн. (веселі вчинки з розвагами) витівки, (злобні) пакості.
ПУСТУВАТИ
(займатися дитячими веселими пустощами) бавитися, бешкетувати, дуріти, гарцювати.
ПУСТУН
(той, хто любить пустувати, поблажливо) бешкетник, шибеник, шалапут, халамидник.
ПУХКИЙ
(який нетугий, м'який) розсипний, розсипчастий.
ПУХНАСТИЙ
(який вкритий м'яким пухом) пухнатий, пушистий, (особливо) пишний.
ПУХНУТИ
(збільшуватися від набрякання) опухати, напухати, набрякати, підтікати.
ПУЧОК
(невеличка в'язка чогось) жмут, жмуток, жменя.

< 1 2 >>

© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.010 c.