Слова на букву Б (195) Словник синонімів Полюги
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Словник синонімів Полюги →  А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Слова на букву Б (195)

БІБЛІЯ
(книга Святого Писання) Святе Письмо, Святе Писання.
БІГАТИ
(швидко переміщатися ногами) носитися, летіти, (метушливо) гасати, ганяти, (сюди-туди) шмигати.
БІГОМ
(швидко пересуваючись на ногах) бігцем, підтюпцем, риссю.
БІГТИ
(переміщатися бігом) мчати, летіти, нестися, (на одному подиху) гнати, чухрати.
БІДНІСТЬ
(матеріальна незабезпеченість) убогість, убозтво, біда, нестаток, скрута, нужда, мн. нестатки, ...
БІДНІТИ
(ставати бідним) біднішати, убожіти, (господарство) підупадати, занепадати.
БІДНИЙ
(який живе в нестатках), небагатий, убогий, злиденний, нужденний, жебрацький, (про селян) ...
БІДНЯК
(убога людина) у знач. ім. бідний, убогий, бідак, бідар, злидар, зневажл. голодранець, безштанько, ...
БІДУВАТИ
(жити в бідності) злидарювати, старцювати, злиднювати, (жити в біді, горі) горювати, діал. капарити// ...
БІЙ
(бойові дії противників) сутичка, зіткнення, битва, заст. брань.
БІЛИЙ
(який має колір, подібний до молока) білосніжний, молочний, сніжно-білий, поет. лілейний.
БІЛЬШЕ
(вищ. ст. до багато) р. більш, дужче, гірше, сильніше.
БІЛЯ
(вказує на місце поблизу) побіля, край; розм. близько, недалеко, неподалік, (безпосередньо одне біля ...
БІЛЯВИЙ
(зі світлим волоссям) русявий, світловолосий, ясноволосий, біловолосий, жарт. білобровий.
БІЧНИЙ
(який збоку) боковий; (з напрямком) лівобічний, лівосторонній, правобічний, правосторонній.
БАБА
(про жінку похилого віку) стара, розм. бабка, пестл. бабуня, бабуся, бабусечка, бабусенька// стара ...
БАВИТИ
(дітей) забавляти, доглядати, няньчити.
БАВИТИСЯ
(розважатися іграми, забавами) гратися, забавлятися.
БАГАТИЙ
(який має багато майна) заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з великою кількістю ...
БАГАТО
(про велику кількість) багацько, чимало, немало, (дуже багато) пребагато, незліченно, розм. ...
БАГАТОБАРВНИЙ
(який має різні кольори) різнобарвний, багатоколірний, різноколірний; (яскравий) квітчастий, ...
БАГАТОГОЛОСИЙ
(утворений багатьма звуками) стоголосий, стозвукий.
БАГАТОЗНАЧНИЙ
(який містить вказівку на щось важливе — про погляд, усмішку) промовистий, значний, значущий, ...
БАГАТОЗНАЧНО
промовисто, виразно, красномовно, багатомовно// з підтекстом, з натяком.
БАГАТОЛЮДНИЙ
(про кількість населення в чомусь) велелюдний, густонаселений, густозаселений.
БАГАТОМОВНІСТЬ
(уживання без потреби зайвих слів) багатослів'я, багатослівність, просторікуватість.
БАГАТОМОВНИЙ
(який надто деталізує розповідь) багатослівний, велемовний, розм. просторікуватий.
БАГАТОРАЗОВИЙ
(який повторюється) багатократний, сторазовий, стократний.
БАГАТСТВО
(велика кількість чого-небудь) щедрість, пишність, пишнота; (про майно) маєтність, мн. капітали, ...
БАГАЧ
(той, хто має багатство) багатир, багатій, у знач. ім. багатий, заст. дука, підсил. крез.
БАГРЯНІТИ
(ставати багряним) багрянитися, багровіти, багріти.
БАГРЯНЕЦЬ
(темно-червоний колір) багрець, пурпур, шарлат.
БАГРЯНИЙ
(темно-червоний) багровий, пурпуровий, пурпурний, порфірний; бурячковий.
БАГРЯНИТИ
(робити багряним) багрити, обагряти.
БАДИЛЛЯ
(зб. про стебло і листя) бадилиння, гичка, стеблиння, (картоплі) картоплиння, (буряка) бурячиння.
БАДЬОРИЙ
(сповнений енергії) бадьористий, свіжий, енергійний, жвавий, бравий, (про музику) бравурний.
БАДЬОРИТИСЯ
(намагатися бути бадьорим) кріпитися, храбритися, розм. кокошитися, козиритися, (не звертати уваги ...
БАЖАНИЙ
(якого бажають) жаданий, довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, пожаданий, підсил. омріяний.
БАЖАННЯ
(прагнення здійснити що-небудь, хотіти чого-небудь) хотіння, хіть, жадання, забаганка, прагнення, ...
БАЖАНО
(ужив, із част. б, сполуч. щоб а. інфін.) хотілося б, добре б, непогано б, не зле б, розм. не завадило б, ...
БАЖАТИ
(бажання здійснити що-небудь) хотіти, прагнути, жадати; (висловлювати побажання) зичити; ...
БАЗІКА
(про того, хто любить багато говорити) зневажл. базікало, талалай, просторіка, пустомеля, ...
БАЗІКАТИ
(багато беззмістовно говорити) розбазікувати, патякати, пасталакати, (з підсиленням голосу) ...
БАЙДУЖІСТЬ
(відсутність зацікавлення) байдужність, книжн. індиферентність, (з млявістю) апатія, розм. ...
БАЙДУЖЕ
(без зацікавлення) знехотя, байдужливо, безпристрасно// з холодком, хоч вовк траву їж, хоч трава не ...
БАЙДУЖИЙ
(той, хто не виявляє зацікавлення) байдужний, книжн. індиферентний, апатичний, (ще і млявий) ...
БАЛАКАНИНА
(спокійна тривала без особливого змісту розмова) у мн. балачки, розмови, (беззмістовна) теревені, ...
БАЛАКУН
(той, хто любить поговорити) говорун, жарт, баляндрасник, заст. перебендя, зневажл.: патякало, ...
БАЛАКУХА
(та, що любить поговорити) говоруха, (швидко і з особливою інтонацією) щебетуха, цокотуха, сорока, ...
БАЛАКУЧИЙ
(який любить поговорити взагалі) говіркий, балакливий, гомінкий, гомінливий, (з негативним ...
БАЛКА
(невелика полога западина з крутими схилами), байрак, ярок, виярок, вибалинок, видолинок, ...
БАНАЛЬНИЙ
(позбавлений оригінальності) неоригінальний, плоский, книжн. тривіальний; (без виразності) ...
БАНДИТ
(той, хто займається протиправними діями) грабіжник, нальотник; (насильством) насильник, ...
БАРВИСТИЙ
(з різноманітними кольорами) барвний, кольористий, квітчастий, поет, пишнобарвний.
БАРИЛО
(посудина для рідини, переважно дерев'яна) діал. бочівка, (велика) бочка.
БАРЛІГ
(неохайне, брудне житло або постіль) барлога, лігвище, зневажл. берлога, р. лігво.
БАСКИЙ
(про жвавих, сильних коней) порский, прудкий, (з темпераментом) гарячий, (якого важко приручити) ...
БАТІГ
(пристрій з ремінців на держаку підганяти коней, волів, худобу) бич, пуга, малахай, розм. (великий) ...
БАТЬКІВЩИНА
(рідна країна) вітчизна, заст. отчизна, діал. вітчина// рідний край; поет, (народження кого, чого) ...
БАТЬКО
(чоловік стосовно своїх дітей) тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, ...
БАХНУТИ
(видати сильний глухий звук) розм. гахнути, (сильно) трахнути, бабахнути, гримнути, гупнути.
БАЧ
(у знач. виг. для вираження здивування) дивись(ти), диви(ти), ти ба, чи (ти) ба, еч.
БАЧИТИ
(сприймати зором) розм. видати, заст. зріти, діал. видіти, заст. ірон. лицезріти.
БЕЗБАРВНИЙ
(який не має кольору) безкольоровий, безколірний, незабарвлений; перен. (без яскравих рис ...
БЕЗБОЖНІСТЬ
(невіра в Бога) атеїзм, безвірність, безвір'я, безбожництво, безвірство, р. безбожжя.
БЕЗБОЖНИК
(той, хто не вірить в Бога) атеїст, безвірник, недовірок, невіра, у знач, ім. невірний, невіруючий.
БЕЗВІСТЬ
(те, що невідоме) невідомість, у знач. ім. невідоме.
БЕЗВЛАДНИЙ
(який не має сили щось заподіяти) безпорадний, безсилий, безрадний, безпомічний.
БЕЗГЛУЗДИЙ
(позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сенсу) беззмістовний; ...
БЕЗГЛУЗДЯ
(вчинки, поведінка без здорового глузду) нісенітниця, дурість, дурниця, бредня, мн. дурощі, підсил. ...
БЕЗГРІШНИЙ
(який не грішить) негрішний, (у вищій мірі) непогрішимий, непогрішний, непорочний.
БЕЗГРОШІВ'Я
(коли немає грошей) безгрішшя, бідність// у кишені вітер свище, ні гроша за душею.
БЕЗДІЛЛЯ
(відсутність діяльності) неробство, байдикування, мн. байдики, (брак активності) бездіяльність, ...
БЕЗДАРА
(позбавлена таланту людина) бездарність, нездара, (нічим не особливий) посередність.
БЕЗДАРНИЙ
(без таланту) неталановитий, нездібний, недалекий, недотепний, (більшою мірою) тупий.
БЕЗДОГАННИЙ
(який близький до ідеалу) неперевершений, (про репутацію) порядний, чистий, ідеальний.
БЕЗДОМНИЙ
(який не має пристанища) безхатній, (звичайно про дітей) безпритульний, безприхильний, діал. ...
БЕЗДОМНИК
(той, що не має житла) безхатник, (звичайно про дітей) безпритульник, у знач. ім. безпритульний.
БЕЗДОРІЖЖЯ
(відсутність придатних для їзди доріг) розпуття, безпуття, р. розквась.
БЕЗЖУРНИЙ
(який не бере до серця навколишніх обставин) безтурботний, безклопітний, веселий, бадьорий.
БЕЗЗАХИСНИЙ
(який неспроможний себе оборонити) безборонний, безпорадний, (не готовий до оборони) незахищений.
БЕЗЗВУЧНИЙ
(якого не чути) нечутний, безшумний.
БЕЗЗМІСТОВНИЙ
(який не має змісту) незмістовний, безпредметний, підсил. пустий, порожній, (про фрази без сенсу) ...
БЕЗКОШТОВНИЙ
(якого не треба оплачувати) безоплатний, (набутий задарма) даровий, дармовий.
БЕЗКОШТОВНО
безплатно, безоплатно, розм. задарма, даром, задармо, дурно, задурно// за спасибі, за так, на дурняк.
БЕЗКРАЇЙ
(про простір) безмежний, безкрайній, р. безконечний, нескінечний, поет, неокраїй, (який важко ...
БЕЗКРАЙНІСТЬ
(неокреслені простори) безкраїсть, безмежність, р. безкрай, (що не дається охопити оком) ...
БЕЗКУЛЬТУР'Я
(відсутність культури) безкультурність, зневажл. дикунство, дикість, (низький рівень культури) ...
БЕЗЛІЧ
(дуже велика кількість) р. безлік, (чогось хаотично накиданого) купа, (чогось рухливого) рій, хмара, ...
БЕЗЛАДДЯ
(відсутність порядку) нелад, безлад, непорядок, розм. рейвах, підсил. (брак організованості) хаос, ...
БЕЗЛЮДНИЙ
(такий, де мало а. немає людей) пустинний, нелюдний, малолюдний, незаселений.
БЕЗМЕЖНИЙ
вичерпний, незмірний, (про перспективи) безкрайній, безкраїй.
БЕЗНАДІЙНИЙ
(в якому відсутні сподівання на краще) безпросвітній, безпорадний, безперспективний, (який не ...
БЕЗНАДІЙНО
(втративши надію) безпорадно, розпачливо, безпросвітньо// пропаща справа, кепські справи.
БЕЗНАДІЯ
(втрата віри в краще майбутнє) безнадійність, безпросвітність, безпорадність, безвихідність, ...
БЕЗНАСТАННО
(повсякчасно) безпереривно, безперебійно, безперервно, (без зупинки) безперестанку, безнастанно, ...
БЕЗОГЛЯДНИЙ
(який вирішує свої справи, незважаючи ні на що) безкомпромісний, рішучий, (не рахується ні з чим) ...
БЕЗОДНЯ
(незбагненний простір між стрімкими стінами) прірва, провалля.
БЕЗПІДСТАВНИЙ
(який не має підстав для певних тверджень) необґрунтований, невмотивований, безгрунтовний, ...
БЕЗПЕРЕРВНИЙ
(який здійснюється без затримки) безпереривний, безперебійний, (що не припиняється) безнастанний, ...
БЕЗПЕРЕЧНИЙ
(якого не можна заперечити) незаперечний, (поза сумнівами) безсумнівний, очевидний, (не може бути ...
БЕЗПЕЧНИЙ
(який не становить загрози) нешкідливий, незагрозливий.
БЕЗПОМИЛКОВИЙ
(який не має помилок) непохибний, непомильний, (істинний в своїй основі) непогрішний, непогрішимий, ...
БЕЗПОРАДНИЙ
(який потребує допомоги при вирішенні чогось) недолугий, недорікуватий, недоладний, (нездатний ...
БЕЗПРАВНІСТЬ
(те, що здійснюється беззаконно) безправ'я, безправство.
БЕЗПРИСТРАСНИЙ
(позбавлений упередження) об'єктивний, неупереджений, незацікавлений, безсторонній.
БЕЗПРОСИПНИЙ
(який не має міри в ледарюванні, пияцтві) безпробудний, непробудний.
БЕЗРІДНИЙ
(який не має родини) безсімейний, (який живе сам) одинокий, самотній, самітній// сам, ...
БЕЗРОБІТНИЙ
(який не має роботи) незайнятий, діал. незатруднений.
БЕЗРОБІТТЯ
(відсутність роботи) незайнятість.
БЕЗСИЛЛЯ
(відсутність сили) безсилість, кволість, (від утоми) перевтома, знесилення, знемога; безвладність.
БЕЗСОННЯ
(хвороблива відсутність сну) безсонниця, безсонність, діал. нічниця.
БЕЗСОРОМНИЙ
(який не відчуває сорому за свої вчинки) соромітний, розм. стидкий, безстидний.
БЕЗСОРОМНИК
(той, хто не відчуває сорому за свої негативні вчинки) безстидник, розм. соромітник, (з виявом ...
БЕЗСТОРОННІЙ
(позбавлений упередження) незацікавлений, об'єктивний, безпристрасний, неупереджений, ...
БЕЗСУМНІВНИЙ
(який не потребує доказів у своїй правоті) очевидний, безумовний, явний, книжн. самоочевидний.
БЕЗТУРБОТНИЙ
(який нічим в житті не переймається) безпечний, безжурний, нежурливий.
БЕЗТЯМНИЙ
(позбавлений свідомості) нестямний, несамовитий, підсип, здурілий.
БЕЗУГАВНИЙ
(який не припиняється) нестримний, невгамовний, невгаваючий, невгомонний, неугавний, (про оплески) ...
БЕЗУМНИЙ
(який здійснюється необачно) безрозсудний, божевільний, підеш, шалений, навіжений.
БЕЗУМСТВО
(про поведінку) безум, нерозум, (у вищій мірі) дурість, глупота, безумність, шаленство, шал, ...
БЕЗХАРАКТЕРНІСТЬ
(те, що не виявляє сили волі людини) слабодухість, слабохарактерність, нерішучість, безвілля.
БЕЗХАРАКТЕРНИЙ
(який не має сили волі) безвольний// ні риба ні м'ясо, ні се ні те.
БЕЗЦІННИЙ
(який має дуже високу ціну) коштовний, дорогий, дорогоцінний.
БЕЛЬКОТАТИ , БЕЛЬКОТІТИ
(нерозбірливо говорити) лепетати, (тихо зі свистячими звуками) жебоніти, (швидко) лебедіти.
БЕНКЕТ , БАНКЕТ
(урочисте прийняття з якоїсь нагоди) бал, пир, забава.
БЕНТЕЖИТИ
(ставити когось в незручне становище) збентежувати, шокувати, конфузити.
БЕНТЕЖИТИСЯ
(хвилюватися з приводу чогось) ніяковіти, тривожитися, розгублюватися// збиватися з пантелику, ...
БЕРЕГТИ
(тримати щось у безпеці) глядіти, охороняти, зберігати, оберігати.
БЕШКЕТ
(порушення порядку, пристойності) безчинство, буйство, галабурда, розм. дебош, (з грубим ...
БЕШКЕТНИК
(той, хто порушує порядок) скандаліст, галабурдник, зірвиголова, буян, (завдає шкоди) шибеник, ...
БЕШКЕТУВАТИ
(порушувати порядок) бушувати, буянити, галабурдити, колобродити, (зі злочинством) хуліганити.
БИТВА
(бій між противниками) боротьба, уроч. баталія, бойовище, побоїще, ратоборство.
БИТИ
(завдавати ударів) розм. парити, шпарити, (чимсь вузьким) періщити, сікти, хльостати, чесати, ...
БИТИСЯ
(бити один одного) скубтися, чубитися, (брати участь в бою) боротися, воювати, (при судорожній ...
БЛІДИЙ
(позбавлений яскравості) безкровний, підсил. білий.
БЛІДНУТИ
(ставати блідим, про обличчя) блідніти, полотніти, (про інші речі) тьмяніти, сіріти.
БЛАГОДАТНИЙ
(який виявляє ласку, приносить приємність) благословенний.
БЛАГОРОДНИЙ
(який високо моральний, безкорисливий) великодушний, шляхетний, лицарський.
БЛИЗЬКИЙ
(який перебуває на невеликій відстані) недалекий, р. ближній, (про стосунки між людьми) тісний, ...
БЛИЗЬКО
(на короткій відстані) поблизу, недалеко, неподалік// по сусідству, рукою подати, під боком, під ...
БЛИСК
(яскраве світло) блискіт, підсил. сіяння, сяяння, діал. бляск, (його відбиття) відблиск, відсвіт, ...
БЛИСКАВКА
(блиск світла на небі під час грози) блискавиця, громовиця, (з громом) грімниця, перен. (про довгу ...
БЛИСКАТИ
(час від часу світитися) мигати, виблискувати, блискотіти, (слабо) миготіти, мерехтіти, (з короткими ...
БЛИСКУЧИЙ
(який має блиск) яскравий, блискотливий, поет.: осяйний, сяючий, сіяючий, іскристий, іскрометний, ...
БЛИЩАТИ
(бути блискучим) блистіти, р. блищатися, світитися, поет, сіяти, променіти, променитися, (про очі) ...
БЛУКАТИ
(рухатися, не знаючи дороги) блудити, розм. плутати, плутатися, кружляти, розм.: (без певної мети) ...
БЛЮЗНІРСТВО
(зневажання чогось святого) святотатство.
БОГ
(для віруючих — свята істота) Господь, Господь Бог, Пан Бог, книжн. Творець, Сотворитель, Всевишній, ...
БОГОБОЯЗКИЙ
(який намагається старанно дотримуватися релігійних заповідей) богобоязливий, діал. богобійний.
БОГОМІЛЛЯ
(відвідування святих місць) проща; паломництво, пілігримство.
БОГОМІЛЬНИЙ
(який вірить в Бога) релігійний, віруючий, вірний, побожний,
БОГОМОЛЕЦЬ
(той, хто відвідує святі місця) прочанин, паломник, пілігрим.
БОГОРОДИЦЯ
(мати Ісуса Христа) Богоматір, Божа Мати, Пречиста, Пречиста Діва, Діва Марія, Владичиця, (у ...
БОЖЕВІЛЬНИЙ
1. (який має душевну недугу) психічнохворий, душевнохворий, р. безумний, помішаний, розм. ...
БОЖЕВОЛІТИ
(ставати психічнохворим) навісніти, скаженіти, шаленіти, шаліти // зійти з розуму, як сам не свій.
БОЛІСНИЙ
(викликаний болем) мученицький, страдницький, страждальний, (який завдає муки) пекучий, ...
БОЛОТИСТИЙ
(який покритий болотом) болотяний, багнистий, заболочений, розм. (грузький) тванистий, грязький, ...
БОЛОТО
(грузьке місце з мокрою землею) багно, багнище, ми. мочарі, розм.: баговиння, багнюка, грязь, кал, (про ...
БОРЕЦЬ
(той, хто бореться за здійснення чогось) боєць, книжн.: поборник, уроч. а. ірон. ратоборець.
БОРОТИСЯ
(фізично змагатися) моцуватися, розм. борюкатися, (відстоювати що-небудь) виборювати що, виступати ...
БОРОТЬБА
(активне суперництво протилежних а. ворожих сил) бій, війна, книжн. змагання, сутичка, уроч. ...
БОРОШНО
мука, розм. мливо, діал. меливо.
БОСИЙ
(який не має на собі взуття) босоногий, роззутий, невзутий.
БОЯГУЗ
(боязлива людина) страхополох, розм. страхопуд, перен. баба.
БОЯЗЛИВИЙ
(який всього боїться) боязкий, зневажл. боягузливий, розм.: лякливий, полохливий, поет, тремтливий.
БРАВИЙ
(який відзначається сміливістю, жвавістю, бадьорістю) бадьористий, хвацький, молодецький.
БРАК
(відсутність достатньої кількості чого-небудь) нестача, недостача, (дуже мало) дефіцит, скрута, ...
БРАТИ
(часто із сл. із собою, переміщати щось) забирати, захоплювати, розм. прихоплювати, (рвати) вибирати.
БРЕСТИ
(іти по воді) брьохати, чалапати; (повільно а. важко йти взагалі) бродити, розм.: волоктися, ...
БРЕХАТИ
(казати неправду) обманювати, фам. заливати, (частково) прибріхувати, побріхувати// говорити ...
БРЕХУН
(той, хто говорить неправду) розм. брехач, обманник, розм. поблажл. брехунець, (вправний) р. ...
БРЕХУНКА
(та, що говорить неправду) розм. брехачка, брехуха, чистобреха, скоробреха.
БРИДКИЙ
(дуже поганий) препоганий, паскудний, потворний, (у великій мірі неприємний) гидкий, гидотний, ...
БРИЗКАТИ
(розсипати щось дрібне) порскати, прискати, пирскати, (більшими краплями) скроплювати.
БРОДИТИ
(бути в стані бродіння) шумувати, (ставати непридатним) зіпсуватися, зшипітися, спец, ферментувати.
БРУД
(те, що робить щось нечистим) нечистота, підсил. брудота, р. грязь.
БРУДНИЙ
(з наявною кількістю бруду) нечистий, забруднений, заваляний, замащений, розм. вимазаний, (про ...
БРУДНИТИ
(покривати брудом) валяти, мазати, забруднювати, (чимсь жирним) смальцювати.
БРЯЖЧАТИ
(про звук металу, скла) брязкати, (часто) брязкотіти, (з неприємним відтінком) дзвякати, (при ...
БУДЕННИЙ
(про день) будній, робочий, (нічим не особливий) прозаїчний, приземлений, повсякденний.
БУДИТИ
(переривати чийсь сон) розбуджувати, пробуджувати.
БУДОВА
(частини у складі чогось) структура, побудова, (писаний твір) композиція, архітектоніка, (машини) ...
БУДУВАТИ
(зводити будову) ставити, споруджувати, (з цегли) мурувати, (стіну) піднімати, виводити.
БУДЬ
ЛАСКА (при вияві ввічливості) мн. будьте ласкаві, будь ласкавий (люб'язний, милостивий), будь ...
БУДЬ-КУДИ
(у будь-яке місце) хоч-куди, куди-будь// куди попало, куди хочеш.
БУЙНИЙ
(який пишного росту, гарного врожаю) пишний, (про культурні рослини) дорідний.
БУРЛИТИ
(утворювати вир у воді) вирувати, клекотіти, крутити, нуртувати, буяти, (виявляти збудження групою ...
БУРМОТАТИ
(говорити нерозбірливо) буркотати, мурмотати, мурчати, мугикати, (під носом) мимрити, (одноманітно) ...
БУРХЛИВИЙ
(про неспокійний плин води) бурливий, розбурханий, нуртуючий, (про воду, яка вирує) буйний, ...
БУРЧАТИ
(неприязно висловлювати своє незадоволення) буркотіти, миркати, мурчати, бубоніти.
БУРЯ
(негода з сильним вітром, дощами, грозою) хуртовина, (на морі) шторм, поет, бурвій, (сильна руйнівна ...
БУТИ
(перебувати в дійсності) існувати, (бути наявним) фігурувати, (в певному середовищі) побутувати, ...
БУШУВАТИ
(бурхливо виявляти якусь силу, зокрема в природі) вирувати, бурхати, нуртувати, буяти, лютувати, ...
БУЯТИ
(гарно, буйно рости, найчастіше про рослини) пишатися, розкошувати, р. буяніти; (про сильний рух, ...


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.009 c.