Слова на букву А (49) Стилістичні терміни
На главную О проекте Обратная связь Поддержать проектДобавить в избранное

  
Е.СЛОВО →  Стилістичні терміни →  А Б В Г Ґ Д Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т Ф Х Ч Ш Щ

Слова на букву А (49)

АБРАКАДАБРА
(лат. abracadabra — заклинання) магічна формула, таємне слово, замовляння; синонім безглуздя, ...
АБСОЛЮТНА ТЕПЕРІШНІСТЬ
(лат. аbsolutus — необмежений) те саме, що й історична теперішність.
АБСУРД
(лат. аbsurdus — безглуздий) безглузді твердження; вислови, позбавлені раціонального змісту. Абсурд ...
АВТЕНТИЧНИЙ ТЕКСТ
(гр. authenticos — справжній) достовірний текст певного автора.
АВТОБІОГРАФІЯ
(гр. autos — сам, вiоs — життя, grapho — пишу) власний опис свого життя.
АВТОНІМ
(гр. аutos — сам і onoma — ім’я) справжнє ім’я автора, на противагу імені вигаданому — псевдоніму.
АВТОР
(лат. аu(с)tor — створювач) творець тексту, промови, наукового дослідження тощо.
АВТОРЕФЕРАТ
(гр. аutos — сам і лат. referre — доповідаю) короткий виклад автором змісту своєї наукової праці.
АВТОРСЬКІ СЛОВА
1) грам..: слова, з допомогою яких до тексту вводять пряму мову 2) слова, що належать тільки певному ...
АГІОГРАФІЯ
(гр. hagios — священний і grapho — пишу) різновид церковної літератури; оповідання про життя осіб, яких ...
АГІТАЦІЙНА ПРОМОВА
(лат. agitation — спонукання до чогось) промова, що зосереджується на якому-небудь політичному ...
АГРАМАТИЗМ
(від гр. аgrammatos — нерозбірливий) порушення мовлення людини, що виявляється у неправильному ...
АДАПТАЦІЯ
(лат. adaptatio — пристосування) пристосування тексту до можливостей сприймання читача.
АДГОРТАЦІЯ
(лат. аdhortatio — заохочення) те саме, що й протропа.
АКРОСТИХ
(гр. akrostichos — крайній рядок) вipш-загадка, в якому початкові букви рядків складають ...
АКТИВНИЙ СЛОВНИК
(лат. аctivus — діяльний) запас слів, які мовець не тільки розуміє, але й практично використовує в ...
АКТУАЛІЗАЦІЯ
(лат. aktualis — діяльний) реалізація можливостей мовних одиниць відповідно до стилістичної мети ...
АКЦЕНТ
(від лат. аccentus — наголос) особливості вимови, що зумовлені специфікою артикуляційної бази рідної ...
АЛІТЕРАЦІЯ
(від лат. ad — до, при і littera — літера) стилістичний прийом  повтоpення однакових або близьких за ...
АЛЕГОРІЯ
(гр. allegoria — iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення; виpаження iдеї в ...
АЛОГІЗМ
(від гр. а — префікс, що означає заперечення, відсутність і logiomos — судження, вислів) несумiснiсть, ...
АМПЛІФІКАЦІЯ
(лат. amplificatio, від amplificio — поширюю, збільшую) прийом традиційної риторики, що полягає у зумисному ...
АМФІБОЛІЯ
(гр. amphibolia — двозначність) структури, що допускають двозначне тлумачення: ходити довго не міг; чи ...
АНАДИПЛОЗА
(гр. anadiplosis — здвоєння) фігура, що поєднує одним словом чи конструкцією передню строфу (чи речення) ...
АНАКЛАЗА
(гр. аnaklasis — надлам, надрив) прийом фоностилістики, що створює ефект скандування розривом складів, ...
АНАКОЛУФ
(гр. аnakoluthon — непослідовність) стилістична фігура, в основі якої лежить граматична ...
АНАЛОГІЯ
(гр. analogia — відповідність) тенденція до збереження відповідності між думкою і виразом.
АНАНТАКСИС
(гр. ananthaxis — вставка) вставлення звуків для евфонічного звучання, полегшення вимови (зі мною, зо ...
АНАНТАПОДОТОН
(гр. anantapodoton — позбавлений віддачі) стилістична фігура, що є різновидом анаколуфа. З двох ...
АНАФОРА
(гр. anaphora — піднесення) стилістична фігура, що створюється повторенням одних і тих самих ...
АНЕКДОТ
(від гp. anekdotos — неопублiкований) коpотке усне жаpтiвливе оповiдання пpо якийсь випадок чи ситуацiю з ...
АНТИТЕЗА
(від гр. antithesis — протиставлення) стилістична фігура, що характеризується симетричною будовою і ...
АНТИФРАЗИС
(гр. antifrasis від anti — проти і frasis — вислів, зворот мови) стилістична фігура, яка будується на ...
АНТОНІМИ
(від гр. antі — проти і omona — ім’я) стилістичні засоби (переважно лексеми з протилежним значенням) ...
АНТОНОМАЗІЯ
(гр. antonomasia — найменування по-іншому) стилістичний засіб оцінної експресії, що досягається ...
АПОКОПА
(від гр. apokope — відсікання) скорочення слів у результаті випускання звуків (розм. мо замість може).
АПОРІЯ
(гр. aporia — початкове питання) фігура думки, в якій відповіддю на питання буде весь наступний текст: ...
АПОСІОПЕЗИС
(гр. aposiopesis — недомовлення) стилістична фігура, що утворюється несподіваною паузою, яка розриває ...
АПОСТРОФА
(гр. apostroph?s — відвернений, звернений на бік) широка фігура думки, в якій оповідь переривається ...
АРГОТИЗМИ
(фр. argot — жаргон) стилістичні засоби (лексеми) для створення ефекту потайного мовного ...
АРХАЇЗМИ
(гр. archaios — давній) стилістичні засоби (лексеми), що мають конотацію попередніх мовних епох і тому ...
АСИНДЕТОН
(гр. asyndeton — незв‘язане) стилістична фігура, що має будову багатокомпонентного складного ...
АСОНАНС
(фр. аssonance, від лат. assono — відгукуюсь) прийом фоностилістики, який полягає у співзвуччі або ...
АСТЕЇЗМ
(гр. asteiomos — дотеп, жарт) схвалення у виглядi осуду: яке ловке чоpтеня (пpо дитину); ах ти розбійнику! ...
АСТЕСМУС
(гр. asteismos — причіпний зворот) фігура думки, що прикрашає мовлення доречним виразом — вставкою, ...
АТІОЛОГІЯ
(гр. aitiologia — підставлення) фігура думки, у якій на поставлене мовцем питання відповідати слід йому ...
АФЕКТИВНИЙ
(лат. affectus — чуття) такий, що стосується гострих, неконтрольованих розумом емоцій.
АФОРИЗМ
(гр. aphorismos — визначення, вислів) коpоткий влучний вислів, який у стислiй, зpучнiй для ...
АБСОЛЮТНА ТЕПЕРІШНІСТЬ
(лат. аbsolutus — необмежений) те саме, що й історична теперішність.


© eslovo.com.ua - Е.СЛОВО 2009-2017
 
Выполнено за: 0.005 c.